Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону

Дослідження АПК регіону повинно відбуватися за різними аспектами. Зокрема, діагностика повинна проводитись з урахуванням загальної оцінки регіону, системи регулювання комплексу, внутрішніх виробничих зв'язків та тенденцій. Важливим елементом виступає регіональна спеціалізація, яка визначає перс...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Author:	Лагодієнко, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Series:	Культура народов Причерноморья
Subjects:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21710
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 96-99. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21710
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-217102025-02-09T09:54:58Z Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону Лагодієнко, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Дослідження АПК регіону повинно відбуватися за різними аспектами. Зокрема, діагностика повинна проводитись з урахуванням загальної оцінки регіону, системи регулювання комплексу, внутрішніх виробничих зв'язків та тенденцій. Важливим елементом виступає регіональна спеціалізація, яка визначає перспективні та прибуткові галузі виробництва агропромислової продукції. Research of APK of region must take place on different aspects. In particular, diagnostics must be conducted taking into account general estimation of region, system of adjusting of complex, internal production communications and tendencies. Regional specialization which determines perspective and profitable industries of production of agroindustrial goods comes forward an important element. Исследование АПК региона должно происходить по разным аспектам. В частности, диагностика должна проводиться с учетом общей оценки региона, системы регуляции комплекса, внутренних производственных связей и тенденций. Важным элементом выступает региональная специализация, которая определяет перспективные и прибыльные отрасли производства агропромышленной продукции. 2006 Article Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 96-99. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21710 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Лагодієнко, В.В. Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону Культура народов Причерноморья
description	Дослідження АПК регіону повинно відбуватися за різними аспектами. Зокрема, діагностика повинна проводитись з урахуванням загальної оцінки регіону, системи регулювання комплексу, внутрішніх виробничих зв'язків та тенденцій. Важливим елементом виступає регіональна спеціалізація, яка визначає перспективні та прибуткові галузі виробництва агропромислової продукції.
format	Article
author	Лагодієнко, В.В.
author_facet	Лагодієнко, В.В.
author_sort	Лагодієнко, В.В.
title	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
title_short	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
title_full	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
title_fullStr	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
title_full_unstemmed	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
title_sort	методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2006
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21710
citation_txt	Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону / В.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 84. — С. 96-99. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT lagodíênkovv metodologíčníaspektianalízuefektivnostíagropromislovogovirobnictvaregíonu
first_indexed	2025-11-25T13:35:12Z
last_indexed	2025-11-25T13:35:12Z
_version_	1849769560879661056
fulltext	Лагодієнко В.В. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА РЕГІОНУ 96 Лагодієнко В.В. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА РЕГІОНУ Аналіз результатів функціонування агропромислового виробництва регіону є невід’ємною складовою економічних досліджень, спрямованих на пошук шляхів підвищення ефективності його діяльності. В про- цесі аналізу результатів виробничо-господарської діяльності досліджуваного об’єкта оцінюється його стан, сильні й слабкі сторони, можливості та загрози регіону, визначаються фактори, що негативно або позитив- но впливають на його роботу, вишукуються резерви підвищення результатів господарювання, обґрунтову- ються шляхи їх залучення в практику господарювання. Загальні методологічні аспекти аналізу та регулювання розвитку регіональних АПК перебувають в центрі уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема В.Андрійчука, П.Борщевського, М.Дем’яненка, С.Дем’яненка, Т.Дудара, С.Дусановського, В.Зіновчука, Ю.Коваленка, І.Лукінова, М.Маліка, П.Мостового, В.Нелепа, А.Павленка, Б.Пасхавера, М.Портера, П.Саблука, Л.Сороки, А.Стельмащука, Г.Фактора, Г.Черевка, А.Шагуріна, О.Шмиги, А.Шеремети, В.Шморгуна, Л.Худолій, В.Юрчишина. Але ще багато питань пов’язаних з завданням того чи іншого виду економічного аналізу або з вимогами до його результатів не є до кінця вирішеними і тому потребують додаткового висвітлення. Основи класифікації видів економічного аналізу закладені А.Д.Шереметом. Він запропонував принцип поділу аналізу на види за функціями управління і навіть більш укрупнено – за змістом процесу управління . В результаті виділено три основні види аналізу – оперативний, поточний (ретроспективний) та перспектив- ний. На практиці межі між різними видами аналізу не є зовсім чіткими, його зміст та завдання залежать та- кож від рівня управління. Так, оперативний аналіз, під яким розуміють повсякденне вивчення виконання запланованих завдань для забезпечення швидкого втручання в процес діяльності, на рівні регіону не зво- диться до контролю за ходом виконання плану економічної діяльності за даними оперативної (місячної, де- кадної) звітності. Узагальнення оперативної звітності на регіональному рівні вимагає певного часу, і ре- зультати оперативного аналізу розглядаються на періодичних нарадах, де підводяться підсумки діяльності регіону за звітний період та приймаються оперативні управлінські рішення. Таким чином, під оперативним аналізом на рівні регіону слід розуміти аналіз, що виконується у зазначені терміни до підведення підсумків за звітний період. У стислі терміни оперативного аналізу не можуть бути здійснені якісь складні та нестандартні аналіти- чні розрахунки, опрацьовані висновки тощо. Тому за оперативним йде поточний аналіз, який охоплює всі найважливіші аспекти різного виду діяльності. Щоб зберегти актуальність в умовах розвинутої форми опе- ративного аналізу, поточний аналіз на рівні регіону повинен проводитись не частіше одного разу на рік, і перед ним повинні стояти завдання: розгляд результатів економічної діяльності регіону за звітний рік у зв’язку та на фоні усієї його минулої діяльності як чергового етапу його розвитку; з’ясування найважливі- ших тенденцій розвитку, актуальних поточних та перспективних проблем, що вимагають невідкладного ви- рішення або вивчення; характеристика виявлених проблем з точки зору їх вивченості, існуючих підходів до їх вирішення, досвіду у цій сфері інших регіонів. Ці завдання дозволяють поточний (ретроспективний) ана- ліз регіону характеризувати як діагностичний. Діагностичний аналіз (або діагностика) також є комплексним у тому розумінні, що усі показники пере- глядаються, але не всі підлягають аналізу і ще менша їх кількість знаходить відображення в результатах аналізу (вихідному документі), де увага концентрується на глобальних проблемах розвитку регіону. Методика діагностики функціонування агропромислового виробництва регіону в умовах ринкових від- носин, на наш погляд, повинна містити: − дослідження структури та закономірностей розвитку регіону; − факторно-ресурсну оцінку умов функціонування регіонального АПК; − встановлення пропорцій, виявлення закономірностей, зв’язків, тенденцій розвитку агропромислового виробництва регіону; − дослідження системи підтримки регіонального АПК. Визначальною властивістю, однією з найважливіших характеристик регіонального агропромислового виробництва, яка диктує необхідність використання відповідних методів та прийомів діагностики, є його спеціалізація. Регіональна спеціалізація характеризує діяльність виробництва цілого регіону і визначає його місце й спрямованість розвитку у територіальному поділі праці. Основне завдання регіональної спеціалізації – створення і розвиток при наявності сприятливих умов груп галузей відповідної орієнтації. Такі групи галу- зей регіону відрізняються за своїми масштабами і виробляють відносно дешеву або дефіцитну продукцію, незалежно від того, де споживається ця продукція, – всередині регіону, чи за його межами [1, с. 53]. В свою чергу розвиток агропромислового виробництва кожного конкретного регіону зумовлений спе- цифікою природнокліматичних, економічних та інших умов і факторів, які й визначають своєрідність її га- лузевої і функціональної структури. Основним економічним показником, що характеризує спеціалізацію регіонального АПК, є структура його товарної продукції і, перш за все, питома вага продукції головної галузі, що відображає рівень спеціа- лізації. Чим менша кількість товарних галузей, тим вищий рівень спеціалізації, і відповідно, досконаліша Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 97 організація та ефективність виробництва. Спеціалізацію регіонального АПК певною мірою характеризують рівень товарності, обсяг товарної продукції у розрахунку на 100 га сільгоспугідь, кількість галузей, структура валової продукції, основних за- собів та капітальних вкладень, структура посівних площ. Заключною частиною діагностики функціонування регіонального агропромислового виробництва є ви- значення його соціально-економічної ефективності. Суть проблеми підвищення ефективності суспільного виробництва зводиться до збільшення національного доходу в розрахунку на одиницю сукупних затрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. З політекономічної точки зору економічна ефективність проявляється двояко: як загальноекономічна та соціально-економічна. Економічна і соціальна ефективність виробництва виражають різні поняття. Перша означає ефективність функціонування матеріального виробництва без його соціальної визначеності. Вона завжди проявляється як відношення вироблюваних і споживаних ресурсів, тобто як відношення затрат до одержаного ефекту [2, с. 25]. Соціальна ефективність пов’язана з особистими інтересами виробників і визначається в регіональних АПК головним чином за характером вирішення двох важливих проблем: - підвищення народного добробуту, в тому числі споживання продуктів харчування; - органічного поєднання промисловості і сільського господарства, наближення умов життя селян до умов життя міських жителів. У економічній літературі розроблені вихідні позиції для аналізу та оцінки соціально-економічної ефек- тивності на різних локально-територіальних рівнях, але визначення ефективності на рівні регіональних АПК є дуже складною проблемою. Соціально-економічну ефективність функціонування регіонального АПК в умовах ринкових відносин можна розглядати як його здатність, на основі використання місцевих ресурсів та взаємовигідного обміну при мінімальних витратах, задовольняти потреби регіону у продовольчій продукції та сільськогосподарсь- кій сировині високої якості, забезпечити участь у формуванні державного і міжнародного агропромислових ринків. Серед економістів немає єдиного погляду щодо вибору системи показників, критерію, факторів соціа- льно-економічної ефективності регіональних АПК. Існуючі погляди щодо критерію соціально-економічної ефективності регіональних АПК можна об’єднати у три групи. Представники першої твердять, що існує єдиний критерій соціально-економічної ефективності на всіх рівнях народного господарства. Найчастіше мінімізуються затрати праці, собівартість продукції, а максимізуються прибуток, рентабельність, обсяг ви- робітку продукції, рівень задоволення потреб у заданому асортименті. Так, пропонується ефективність ре- гіональних АПК відображати за допомогою узагальнюючого критерію – відношення новоствореної вартості як суми результатів виробництва усіх його ланок та галузей до витрат, які зумовили цей результат [2, с. 133]: ( ) , ііі ііі і і АЗМВ АМВВП С НДЕ ++ +− == (1) де Е – ефективність регіонального АПК; НДі – національний дохід (чиста продукція), створений в і-й галузі регіонального АПК; Сі – витрати в і-й галузі; ВПі – вартість валової продукції в і-й галузі АПК; МВі – матеріальні витрати в і-й галузі АПК (без амортизації); Зі – фонд заробітної плати в і-й галузі АПК; Аі – амортизація основних фондів в і-й галузі АПК. Незважаючи на доцільність використання узагальнюючого показника, викликає певні сумніви спосіб його розрахунку (відношення чистої продукції до поточних витрат). Відомо, що найреальніше відображає мету виробництва його результат у формі національного доходу. Він є джерелом фондів накопичення та споживання; на його основі відбувається їх оптимальний розподіл. Водночас національний дохід не містить повторного рахунку, що дає можливість використовувати його для визначення реальної ефективності на будь-якому регіональному рівні агропромислового виробництва. Інша група вважає, що не існує критерію, який би однаково відображав ефективність усіх ланок з різ- ними формами власності, що утворюють АПК, у тому числі на регіональному рівні. Кожний з них – мініма- льні розміри витрат праці, собівартості, максимальні розміри прибутку, рентабельності – придатний для оцінки соціально-економічної ефективності залежно від мети, конкретного етапу досліджень. Але жоден з них не може виступати всеохоплюючим критерієм для оцінки ефективності усіх підрозділів регіонального АПК. Основний недолік названих вартісних критеріїв – це те, що вони відображають затрати абстрактної праці, а не результат виробництва. Справжній результат виробництва визначається як споживна вартість, створена конкретною працею, що задовольняє якісно визначені суспільні потреби. У зв’язку з цим соціально-економічну ефективність АПК доцільно визначати через обсяги виробництва кінцевої продукції та сільськогосподарської сировини у натуральних величинах з перерахунком на коефіці- єнт якості продукції та урахуванням ефективності використання основних та оборотних фондів [2, с. 134]: , БФСФ ор С В В В Ф В РАПК ОО ПК О О С О З ОЕ + ×××= (2) де ЕРАПК – соціально-економічна ефективність (сукупний бал); ОВ – обсяг виробництва, розрахований як добуток (ПХ+СС)КЯ, Лагодієнко В.В. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА РЕГІОНУ 98 де ПХ – виробництво кінцевих продуктів харчування; СС – виробництво сільськогосподарської сировини; КЯ – коефіцієнт якості продукції; ЗФ – земельні фонди; СВ – сукупні приведені витрати; ОС – середньорічні робітники, зайняті у РАПК; П – прибуток; ОСФ – основні виробничі фонди; ОБФ – оборотні фонди; КОР – коефіцієнт використання основних виробничих фондів. Запропонований комплексний критерій соціально-економічної оцінки ефективності регіонального АПК враховує інтегральний результат використання усіх видів ресурсів – земельних, матеріальних, трудових, основних та оборотних фондів виробництва, а також динаміку продуктивності праці. Необхідно зазначити, що часто в економічній літературі показники визначення соціально-економічної ефективності регіонального АПК також зводяться до різної систематики та призначення. Зокрема виділя- ють такі групи: − показники, які характеризують сучасний стан, формування та розвиток регіонального АПК (забезпече- ність продуктами харчування порівняно з раціональними нормами, розораність територій, продуктив- ність тваринництва та ін.); − факторні показники інтенсифікації агропромислового виробництва на рівні регіону (фондозабезпече- ність, фондовіддача, щільність розміщення поголів’я та ін.); − натурально-вартісні показники результативності РАПК (динаміка росту продуктивності в розрахунку на 1 га, підвищення якості продукції, повнота її реалізації); − національний дохід, створений в РАПК, та його максималізація стосовно виробничих затрат і викорис- таних ресурсів [3, с. 23]. Існують думки, що для діагностики ефективності регіональних ланок та АПК в цілому можна викорис- тати систему показників економічної ефективності виробництва у промисловості, що охоплює шість угру- повань: узагальнюючі показники; показники економічної ефективності використання праці; показники еко- номічної ефективності використання основних фондів, оборотних засобів і капітальних вкладень (вартісні і натуральні); показники економічної ефективності використання матеріальних ресурсів (вартісні і натураль- ні); показники економічної ефективності науково-технічного прогресу (вартісні і натуральні); показники якості продукції [2, с. 139] Важливою перевагою запропонованої системи показників є широке використання у ній натурального аспекту досліджень. Натуральні показники є основою для розрахунку вартісних показників і відображають фізичні властивості різноманітних виробничих ресурсів, спрямовують і контролюють рух основних вартіс- них показників, дозволяють повніше врахувати суспільні потреби та передбачити їх задоволення. Головним критерієм соціально-економічної ефективності регіонального АПК необхідно вважати наси- ченість агропромислового ринку регіону у необхідній кількості та асортименті високоякісними товарами. Її можна визначити за допомогою натуральних показників обсягу виробництва продукції на душу населення, обсягу споживання різноманітних видів продукції, динаміки названих показників, вартісних показників ви- робництва та споживання, показників продуктивності праці у даному АПК. Важливе значення має також визначення показників порівняльної ефективності функціонування регіо- нального АПК: обсягу національного доходу, який забезпечує даний АПК в регіоні, АПК країни, народно- му господарстві; порівняно з іншими регіонами; питомої ваги валової і товарної продукції, вироблюваної даним АПК у загальнокомплексних значеннях; балансу “ввезення-вивезення” агропромислової продукції відносно рівня виробництва та споживання в макрорегіоні тощо. Ще одним етапом діагностики ефективності функціонування регіонального АПК є дослідження ефек- тивності головних чинників та важливих напрямків і складових господарської діяльності: 1. Ефективності використання досягнень науково-технічного прогресу, рекламного та інформаційного забезпечення регіонального АПК (особливості нової техніки і технології, оновлення виробничих фондів, періодичність виробництва нових товарів та питома вага затрат і прибутків на рекламу та інформацію в АПК тощо). 2. Соціально-економічної ефективності структури, структурних пропорцій та взаємозв’язків в АПК (співвідношення між функціонально-галузевими підрозділами за кількістю зайнятих, вартості основних фо- ндів, вартості вироблюваної продукції; балансу капіталовкладень в галузі АПК та динаміки їх обігу; капіта- ловіддачі функціонально-галузевих підрозділів комплексу, продуктивності праці в них та її темпів; собівар- тості продукції та її структури, матеріало-, трудо-, фондо- та ресурсомісткості). 3. Ефективності розміщення ланок АПК на території регіону та територіальних зв’язків між ними; спів- відношення і розміщення основних центрів споживання та виробництва агропромислової продукції; раціо- нальність сировинних зон, їх розміри, віддаленість, транспортна доступність. Фактор території в сезонності виробництва, собівартості, ціноутворення. Територіальні зв’язки: навантаження, інтенсивність, дублювання і т.п. 4. Ефективності управління, маркетингової діяльності, економічного механізму господарювання в регі- ональному АПК. Використовуються в основному вартісні показники: частка прибутку в результаті оптимі- зації системи управління; впливу маркетингу на насиченість споживчого ринку; впливу ціноутворення на Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 99 стан ринку і т.п. 5.Ефективності агропромислового регіонального ринку за товарними групами; територіальними під- розділами; сегментами груп споживачів; якістю агропромислових товарів, можливістю виходу на міжнаро- дний рівень агропромислової інтеграції. 6. Соціальної ефективності регіонального АПК: питома вага у формуванні доходів населення як вироб- ника агропромислової продукції; формування соціальних фондів загального призначення; благодійна діяль- ність; забезпечення високого рівня життя населення в цілому [4, с. 98]. Таким чином, методика діагностики економічної ефективності агропромислового виробництва стано- вить важливу основу визначення ефективності регіонального АПК, що функціонує в умовах ринкових від- носин. Так, цілий ряд показників ефективності виробництва можна використати для міжнародних порів- нянь, інші – для оцінки ефективності виробництва окремих підприємств, галузей, підкомплексів масштаб- ного АПК. Безумовно, запропонована система визначення соціально-економічної ефективності масштабного АПК, що функціонує в умовах ринкових відносин, не може бути кваліфікована як завершена. Але вона дає змогу системно проаналізувати проблеми та вузькі місця в розвитку АПК конкретного регіону і на цій основі об- ґрунтувати резерви підвищення його соціально-економічної ефективності. Джерела і література 1. Ковальчук М.І. Стратегічний аналіз у сільському господарстві: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 224 с. 2. Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплек- си України (теорія та практика розвитку). – К.: Наук. думка, 1996. – 264 с. 3. Гладій М. В. Використання виробничо-ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України (пи- тання теорії, методології і практики): Монографія. – Львів: НАН України. Ін-т регіональних досліджень, 1998. – 294 с. 4. Вдовенко С. Вдосконалення управління регіоном (район-область) в умовах ринкових перетворень // Ві- сник УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 89-98. Романова В.А. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Вступ. Розвиток процесів глобалізації, що визначив вибір Україною курсу на інтеграцію до Європейсь- кого Союзу (ЄС), передбачає поступове та диференційоване за секторами відкриття українських ринків, а також докорінні зміни в економіці держави. Близькість вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) загострює увагу до проблем та перспектив розвитку агропромислового комплексу (АПК) – найбільш вразливої та недореформованої галузі вітчизняної економіки. Основна частина. Незформованість інфраструктури аграрного ринку та правил його функціонування, а також відсутність послідовної державної політики та чіткого бачення подальших перспектив розвитку сіль- ського господарства створює для АПК найменш вигідні стартові умови. В Миколаївській області з 2000 ро- ку відбувається постійне зменшення кількості сільськогосподарських підприємств, стабільно високим є від- соток збиткових господарств, а також збиток одержаний на одне господарство.(табл.1) Таблиця 1. Основні показники фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Миколаївської області Показники 1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 Кількість сільськогосподарських підприємств на кінець року (одиниць) 386 467 448 497 444 409 342 338 Кількість прибуткових господарств (одиниць) 353 465 368 318 333 274 195 283 Питома вага прибуткових господарств, % 91,5 99,6 82,1 64,0 75,0 67,0 57,0 83,7 Сума прибутку, млн..грн. 104,9* 573,5* 46,1 99,6 113,5 71,6 71,9 158,0 Прибуток, одержаний в розрахунку на 1 господарство, тис.грн. 297* 1233* 125 313 341 261 369 558 Кількість збиткових господарств (одиниць) 33 2 80 179 111 135 147 55 Питома вага збиткових господарств, % 8,5 0,4 17,9 36,0 25,0 33,0 43,0 16,3 Сума збитку, млн.грн. 15,1* 0,1* 7,2 48,8 26,1 51,1 75,0 20,2 Збиток, одержаний в розрахунку на 1 господарство, тис.грн. 458* 75* 90 273 235 378 510 367 Фінансовий результат від усієї діяльності, млн.грн. 89,8* 573334* 38,9 50,8 87,4 20,5 -3,1 137,8 Рівень рентабельності сільського господарства, % 11,2 44,9 17,7 8,3 12,3 2,8 -0,4 11,3 * Тис.крб. Державне надрегулювання аграрних ринків, відсутність цінової політики, неефективна підтримка сіль- ського господарства, зрив у 2004 році фінансування більшості державних цільових програм в аграрному се- кторі (доплати за реалізований молодняк підвищених вагових кондицій, посіви зернових культур, здешев- лення короткострокових кредитів, газифікація сільських населених пунктів тощо), безумовно, стримує під- вищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва і може призвести до суттєвого зрос-

Методологічні аспекти аналізу ефективності агропромислового виробництва регіону

Institution

Similar Items