Пам’яті Д.Я. Петрини
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2177 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яті Д.Я. Петрини // Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 70-71. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2177 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2008-09-15T15:10:42Z 2008-09-15T15:10:42Z 2006 Пам’яті Д.Я. Петрини // Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 70-71. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2177 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Пам’яті Д.Я. Петрини Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| spellingShingle |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| title_short |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| title_full |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| title_fullStr |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті Д.Я. Петрини |
| title_sort |
пам’яті д.я. петрини |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2177 |
| citation_txt |
Пам’яті Д.Я. Петрини // Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 70-71. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-25T21:10:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:10:26Z |
| _version_ |
1850547865887178752 |
| fulltext |
70 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7
ДМИТРО ЯКОВИЧ ПЕТРИНА
20 червня 2006 р. раптово зупинилось серце видатного математика академіка НАН України
Дмитра Яковича Петрини.
Д.Я. Петрина народився 23 березня 1934 р. у селі Торгановичі Старосамбірського району
Львівської області, в селянській сім’ї. У 1951 р. вступив до Львівського державного універ&
ситету ім. Івана Франка на механіко&математичний факультет, який закінчив у 1956 р., отри&
мавши спеціальність механіка. Після закінчення в 1959 р. аспірантури при Інституті матема&
тики АН УРСР його залишили на роботі в цьому інституті спочатку на посаді молодшого, а
з 1963 р. — старшого наукового співробітника. У 1966 р. Д.Я. Петрина був переведений до
Інституту теоретичної фізики АН УРСР, де працював старшим науковим співробітником,
згодом — завідувачем лабораторії. З 1978 р. він очолив створений ним в інституті відділ ста&
тистичної механіки. У зв’язку з переведенням відділу статистичної механіки з Інституту те&
оретичної фізики до Інституту математики з 1986 р. Дмитро Якович був прийнятий на поса&
ду завідувача наукового відділу математичних методів у статистичній механіці Інституту ма&
тематики АН УРСР, де й продовжував працювати до останнього дня. Тут у 1961 р. захистив
кандидатську, а у 1969 р. — докторську дисертацію. 1981 року Дмитру Яковичу було при&
своєно вчене звання професора кафедри теоретичної фізики Київського університету ім. Т.&
Г. Шевченка. У 1988 р. його обрали членом&кореспондентом АН УРСР, а у травні 2006 р. —
дійсним членом НАН України.
Науковий здобуток академіка Д.Я. Петрини налічує понад 170 праць, серед яких 6 моно&
графічних оглядів і 8 монографій, широко відомих у світі. Свою 9&ту монографію він завер&
шив, але не встиг побачити її виходу друком. Праці вченого відзначено Державною премією
України в галузі науки і техніки (2001), преміями Президії АН УРСР ім. М.М. Крилова та
Президії НАН України ім. М.М. Боголюбова.
Академік Д.Я. Петрина був яскравим представником школи Боголюбова—Парасюка з ма&
тематичної фізики. Він збагатив науку видатними результатами першорядного значення в
галузі квантової теорії поля, класичної і квантової статистичної механіки і теорії граничних
задач у ділянках зі складною структурою. Серед них всесвітньо відома теорема Боголюбо&
ва—Петрини—Хацета про існування термодинамічної границі рівноважних станів статистич&
них систем, на основі якої наприкінці ХХ ст. розвивалася сучасна математична статистична
механіка. Класична теорема Петрини про неможливість існування нелокальної квантової
теорії поля з додатнім спектром енергії імпульсу визначила напрям розвитку квантової тео&
рії поля на значний період. Ученим сформульовано та досліджено рівняння для коефіцієнт&
них функцій матриці розсіювання квантової теорії поля, йому належать класичні результати
з вивчення спектрів модельних гамільтоніанів теорії надпровідності й надплинності у введе&
них ним просторах трансляційно&інваріантних функцій. У циклі недавніх робіт він відкрив
нове відгалуження спектра гамільтоніана теорії надпровідності, що стало значною несподі&
ванкою для дослідників у цій галузі.
В останні дні свого життя Дмитро Якович працював над новою монографією, в якій розви&
вав ці актуальні питання. З його робіт початку 70&х років ХХ ст. бере витоки математична
теорія нерівноважних статистичних систем. На піонерських працях ученого у цій галузі була
побудована теорія ланцюжків рівнянь Боголюбова нескінченних динамічних систем та вперше
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 71
доведено існування термодинамічної границі для нерівноважних станів. Йому вдалося розв’я&
зати фундаментальну проблему обґрунтування виводу кінетичного рівняння Больцмана, яке
дуже широко використовують останнім часом не лише під час дослідження газів, плазми,
конденсованих станів багаточастинкових систем, а й для опису різноманітних еволюційних
процесів у сучасних технологіях. Його життя обірвалось у момент, коли він був сповнений
творчих планів, нових ідей, інтенсивно працював, з оптимізмом дивлячись у майбутнє.
Дмитро Якович — не лише визначний учений, а й природжений педагог. Упродовж 30&ти
років він викладав у Київському університеті ім. Тараса Шевченка на фізичному та механі&
ко&математичному факультетах, підготував 15 кандидатів і 7 докторів наук. Разом з педаго&
гічними здібностями в ньому гармонійно поєднувалися талант дослідника й організатора.
Він був секретарем секції Вченої ради, експертом ВАК при Раді Міністрів СРСР та членом
редакційної колегії «Українського математичного журналу». Учений співпрацював з багать&
ма провідними науковцями різних країн: Росії, Італії, Канади, Австрії, Польщі, Ірландії, Німеч&
чини, Франції, Бельгії, США, Японії, Болгарії, Чехії. Його неодноразово запрошували для
участі в роботі міжнародних наукових конференцій і конгресів.
Не всі його мрії здійснилися. Але в серцях учнів та колег Дмитра Яковича навічно зали&
шається світла пам’ять про нього — талановитого вченого, вчителя, непересічну особистість.
А.Г. Наумовець, В.Г. Бар’яхтар, А.М. Самойленко,
Ю.О. Митропольський, І.О. Луковський, Ю.М. Березанський,
В.О. Марченко, Л.А. Пастур, Є.Я. Хруслов, А.Г. Загородній,
М.Л. Горбачук, В.І. Герасименко.
|