Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2185 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів // В.Л. Найдек / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 31-33. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859729644225298432 |
|---|---|
| author | Найдек, В.Л. |
| author_facet | Найдек, В.Л. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів // В.Л. Найдек / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 31-33. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T12:18:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 31
В.Л. НАЙДЕК,
академік НАН України,
директор Фізико7технологічного інституту
металів та сплавів НАН України
Чорна металургія України є стратегічно
найважливішою галуззю національної
економіки: частка продукції гірничо&мета&
лургійного комплексу у валовому національ&
ному продукті країни становить 27%, на цю
галузь припадає 40% загальних валютних
надходжень від експорту. Крім того, у чорній
металургії витрачається до 10% енергоресур&
сів країни.
Україна стабільно посідає сьоме місце у сві&
ті серед виробників сталі. Як відомо, у 2004 р.
світова чорна металургія подолала символіч&
ний рубіж — уперше за рік вироблено понад
1 млрд т сталі. Нині сталь, як і раніше, до&
мінує у світовому балансі споживання кон&
струкційних матеріалів. Однак уже з’явля&
ються ознаки зниження її використання у
вигляді заготовок і напівфабрикатів. Випе&
реджаючими темпами зростає виробництво
і споживання високоякісного сталевого про&
кату, зокрема з нержавіючої сталі.
Підприємства чорної металургії України,
експортуючи 80% своєї продукції, вивозять
за кордон переважно сировину, заготовки і
напівфабрикати, тобто продукцію з низькою
доданою вартістю. Тому останнім часом ефек&
тивність їхньої роботи знизилася, що пояс&
нюється, з одного боку, подорожчанням си&
ровинних матеріалів, енергоносіїв і транспорт&
них перевезень, а з другого — кризовими
явищами на світовому ринку металопродук&
ції, спричиненими, передусім, помітним зро&
станням експорту металу з КНР.
На мій погляд, тут доречно навести цита&
ту з доповіді групи професорів Національної
металургійної академії (м. Дніпропетровськ),
виголошеної на Міжнародній конференції у
Москві: «Єдиною металургійною країною, де
сьогодні існують об’єктивні умови для тех&
нічної революції у чорній металургії, є Украї&
на, в якій ступінь зношення основних фондів
металургійних підприємств значно більший,
ніж у будь&якій іншій країні світу».
Коли в Україні вибухнула газова криза і
гостро постало питання ощадливого викори&
стання природного газу, погляди фахівців
одразу ж були звернені до металургії. Адже
рівень витрат ресурсів і працемісткість мета&
лургійного виробництва України вдвічі пере&
вищують аналогічні показники у промисло&
во розвинених країнах.
Обговоренню проблем енергозбереження,
зокрема в чорній металургії, були присвячені
недавні збори Національної академії наук.
Пропозиції НАН України, готові для впро&
вадження у виробництво і спрямовані на
ефективне використання енергетичних ре&
сурсів, заміну імпортних енергоносіїв і підви&
щення енергетичної безпеки країни, також
надіслані до Уряду.
Вітчизняну чорну металургію нині пред&
ставляють 12 комбінатів і заводів, а також
понад 80 інших підприємств та об’єднань. На
кожному комбінаті, як правило, здійснюють&
ся всі технологічні етапи металургійної пе&
реробки і на кожному такому етапі є резерви
економії енергоресурсів. Так, ефективність
використання палива на випал коксу можна
збільшити на 40%, якщо об’єднати процеси
коксування і сухого гасіння коксу в одному
агрегаті, що, крім вилучення тепла коксово&
го газу, підвищує міцність коксу і знижує
його витрати на виробництво чавуну.
Істотну вигоду може дати відмова від вико&
ристання природного газу і заміна його вду&
ванням у горно доменної печі пиловугільного
палива. Необхідно тільки пам’ятати, що цей
технологічний прийом обов’язково має супро&
воджуватися підвищенням якості інших ком&
понентів шихти — коксу й агломерату.
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 732
У прокатному виробництві витрати пали&
ва можна скоротити до 30%, якщо забезпечи&
ти гарячу посадку зливків у нагрівальні печі,
а також пряме і низькотемпературне прока&
тування заготовок.
Тут немає часу детально спинитися на ін&
ших численних прикладах і можливостях
зменшення енерговитрат, а отже, і підвищен&
ня конкурентоспроможності української ме&
талопродукції. Але особливої уваги заслуго&
вує доля вітчизняного сталеплавильного ви&
робництва. Україна — одна з небагатьох країн,
де у значних масштабах зберігся мартенів&
ський спосіб виробництва сталі — застарілий
і надто енергозатратний. Оскільки заміна май&
же 50% виробництва сталі на інший спосіб
потребує величезних фінансових ресурсів, у
це питання слід внести деякі пояснення.
Справді, у промислово розвинених країнах не&
має мартенівських печей, а сталь виробляєть&
ся у кисневих конвертерах й електродугових
печах. У світовій металургії ці способи ви&
плавки з безперервним розливанням сталі
ефективно поєднані. Тому в Україні і Росії замі&
на мартенівських печей визнана стратегічним
напрямом модернізації сталеплавильного ви&
робництва. Для цього потрібні такі самі капі&
таловкладення, як і для нового будівництва.
На щастя, існує альтернатива, яку я спро&
бую пояснити, використовуючи приклад
Алчевського металургійного комбінату. У
результаті багаторічних зусиль металургів
щодо інтенсифікації мартенівської плавки
вдуванням кисню у рідкий метал сьогодні
створено нові способи одержання сталі у дво&
ванних і прямострумних агрегатах, які роз&
ташовуються у тих самих приміщеннях мар&
тенівських цехів без їх значної перебудови.
Ці агрегати є високопродуктивними, в них
втілено принцип горизонтального киснево&
го конвертера і вони споживають мало газо&
вого палива. Інакше кажучи, їх можна роз&
глядати як компромісні варіанти між мар&
тенівською піччю і традиційним кисневим
конвертером.
З метою вироблення альтернативної кон&
цепції розвитку вітчизняного сталеплавиль&
ного виробництва науковці НАН України
виконали оцінку наскрізної енергоємності
різних процесів одержання сталі. З’ясувало&
ся, що у нашій металургії вона чималою мі&
рою визначається часткою рідкого чавуну в
шихті плавки, оскільки на його виробницт&
во в доменному процесі витрачається вели&
ка кількість енергії. Така оцінка показала, що
енергоємність виготовлення однієї тонни
сталі зменшується у низці процесів — конвер&
терному, мартенівському, електросталепла&
вильному. Тому заміна мартенівських печей
на кисневі конвертери неодмінно має супро&
воджуватися зниженням енергоємності рід&
кого чавуну, наприклад, шляхом зменшення
питомої витрати коксу в доменному вироб&
ництві. Поки цієї неодмінної умови не досяг&
нуто, доцільно розглянути можливість замі&
ни великих мартенівських печей на двованні
або прямострумні агрегати. Таку тимчасову
схему реконструкції, доповнивши її установ&
ками «ківш&піч» і МБЛЗ, група «ІСД» обра&
ла на Алчевському металургійному комбі&
наті. Аналогічні рішення втілені і на деяких
підприємствах у Росії.
Ще значніші можливості економії енерго&
ресурсів дає безперервне розливання сталі,
винайдене в СРСР і вперше в 1960 р. упро&
ваджене в мартенівському цеху Донецького
металургійного заводу. Відтоді ми разом з Ро&
сією, на жаль, загальмувалися в розвитку цієї
технології, яка дає змогу «стиснути» мета&
лургійну переробку аж до отримання загото&
вок, максимально наближених за формою до
готового виробу.
Найбільший інтерес у цьому контексті ста&
новить безперервне розливання сталі в тонкі
сляби, тобто заготовки майбутньої листової
продукції, які можна набагато менше оброб&
ляти у прокатних станах з перенагріванням
у печах. Адже наші вчені напрацювали дуже
ефективні пропозиції, що будуються на ре&
зультатах фізичного моделювання, які дають
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 33
змогу реалізувати цю технологію у досить
дешевих установках горизонтального типу.
Такі пропозиції поєднуються з формуван&
ням на вітчизняних металургійних підприєм&
ствах так званих ливарно&прокатних модулів
з розливанням у сляби і подальшим негайним
прокатуванням до тонкого сталевого листа.
Зрозуміло, що в такому технологічному про&
цесі отримані сляби ще гарячими передають&
ся на прокатування. Завдяки цьому є мож&
ливість зменшити енерговитрати в 3,5 раза по&
рівняно з існуючою практикою.
Найзначнішого техніко&економічного ефек&
ту на етапах затвердіння металовиробів мож&
ливо досягти за умови розливання сталі не в
стаціонарний кристалізатор, а на обертові
валки. При цьому можна одержувати тонкий
лист шляхом подальшого холодного прока&
тування. Така технологія у дослідно&промис&
лових умовах сьогодні освоєна у США. А ук&
раїнські вчені, ґрунтуючись на результатах
лабораторних досліджень, ще 15 років тому
висували цю ідею перед Держкомітетом з
металургії. На жаль, коштів для фінансуван&
ня дослідного зразка вони так і не отримали.
У контексті розвитку чорної металургії до&
цільно нагадати про пряме відновлення залі&
за з руд, що відкриває коротший й економічні&
ший шлях до вироблення металопродукції.
Цей процес одержання губчастого заліза за
допомогою відновлення залізорудних ока&
тишів газом було відтворено на двох дослід&
них установках заводу «Запоріжсталь» під
керівництвом академіка АН України М.М. До&
брохотова ще в 60&х роках минулого століття.
Сьогодні у світовій металургії експлуатують&
ся десятки агрегатів прямого відновлення за&
ліза, у тому числі з первинної шихти, за допо&
могою синтезованих газових середовищ. Такі
агрегати заміняють коксохімічне, агломера&
ційне і доменне виробництва, що істотно зни&
жує й енерговитрати. Останнім часом учені
нашої Академії наук висунули на конкурси
кілька нових оригінальних пропозицій щодо
створення пілотних установок прямого від&
новлення заліза.
Такі технології, завдяки їхньому високому
науково&технічному потенціалу, можуть стати
проривними у подоланні відставання віт&
чизняної чорної металургії від рівня, досяг&
нутого у розвинених країнах. Недарма їх на&
зивають ще «стрибковими», або «революцій&
ними».
Про деякі приклади проривних технологій
я вже згадував. До них належать процеси пря&
мого відновлення заліза і ливарно&прокатні
модулі, валкове розливання тощо. Здебільшо&
го ці процеси вже застосовуються за кордоном.
У вітчизняних учених є цілковито нові ідеї і
розробки, використовуючи і розвиваючи які
справді можна здійснити технологічну рево&
люцію. Це, зокрема, безкоксова доменна плав&
ка, металургійний процес з рециркуляцією
рідкого шлаку, технології безперервного роз&
ливання сталі з усією позапічною обробкою у
проміжних ковшах МБЛЗ та ін. Практично всі
ці розробки вже доведені до створення пілот&
ного зразка у виробничих умовах, адже під час
їх випробувань найважливішу роль відіграє
фактор масштабу, який не можна відтворити
у лабораторії. Необхідно, щоб державні орга&
ни і підприємства підтримували вітчизняні
проривні технології.
Насамкінець — кілька слів про розвиток
металургійної науки в нашій Академії. Попри
те, що металургія — стратегічно найважливі&
ша галузь вітчизняної економіки, серед чле&
нів Академії фахівців&металургів стає дедалі
менше. Так, за роки незалежності їхня чи&
сельність скоротилася майже вдвічі, а кон&
курси на обрання нових членів Академії з
цього профілю навіть не оголошуються.
Так що справа не тільки у пасивності уря&
дових органів або негативній позиції приват&
них власників металургійних підприємств, а
й у нас самих.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2185 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T12:18:18Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Найдек, В.Л. 2008-09-15T15:35:39Z 2008-09-15T15:35:39Z 2006 Виступ учасника зборів // В.Л. Найдек / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 31-33. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2185 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Найдек, В.Л. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2185 |
| work_keys_str_mv | AT naidekvl vistupučasnikazborív |