Виступ учасника зборів

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2006
1. Verfasser: Неклюдов, І.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2186
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виступ учасника зборів // І.М. Неклюдов / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 34-37. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859637182096998400
author Неклюдов, І.М.
author_facet Неклюдов, І.М.
citation_txt Виступ учасника зборів // І.М. Неклюдов / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 34-37. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T13:17:25Z
format Article
fulltext 34 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 І.М. НЕКЛЮДОВ, академік НАН України, академік7секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України За оцінками Міжнародного енергетично& го агентства, споживання енергії у світі за останні 30 років зростає зі швидкістю по& над 3% на рік. Приріст народонаселення (до 2% на рік) та економічний розвиток у ХХІ ст., за прогнозами експертів, призведуть до під& вищення світового виробництва продукції в 3–5 разів — до 2050 і в 10–15 — до 2100 року. Це потребуватиме збільшення енергозабез& печення у 3–5 разів. Ось чому світова спільнота уважно обго& ворює стратегію розвитку енергетики, яка забезпечила б стійкість систем енергопоста& чання на тривалу перспективу і гнучкість їх& ньої реакції на безперервні зміни техноло& гічної, політичної та економічної ситуації. Зростання кількості населення Землі, вис& наження запасів органічного палива, вплив парникового ефекту, відсутність альтерна& тивних джерел необхідної енергопотужності підвищують роль ядерної енергетики у сві& товій економіці. Нині у 30 країнах світу функціонують понад 440 і споруджуються ще 24 ядерні енергоблоки. За виробництвом електроенергії на АЕС Украї& на входить до вісімки, а за часткою одержуваної електроенергії у її загальному обсязі — до п’ятір& ки країн світу. Вітчизняна ядерна енергетика стала одним із головних джерел виробництва енергії, важливим чинником забезпечення енер& гетичної незалежності держави. Упродовж 1990–2005 років виробництво електроенергії на вітчизняних АЕС зросло з 76,2 до 88,78 млрд кВт·год, тоді як на ТЕС — знизилося з 201,8 до 73 млрд кВт·год. Отже, в цей складний для України період атомна енергетика залишалася єдиним стійким дже& релом електроенергії. В Україні на чотирьох атомних електро& станціях сьогодні діють 13 ядерних енерго& блоків ВВЕР&1000 і 2 енергоблоки ВВЕР&440 з установленою потужністю 13835 МВт. В енергетичній стратегії нашої держави до 2030 р. атомній енергетиці відведене почес& не місце. Однак подальший її розвиток потребує розв’язання значної кількості завдань і зале& жить від безпечності й ефективності роботи нині діючих АЕС. У наступному десятилітті завершується запроектований термін експлу& атації 12 з 15 енергоблоків українських АЕС. Загалом параметри, які характеризують стан ядерної та радіаційної безпечності енерго& блоків, останнім часом не виходили за межі нормативних значень, а радіаційна захище& ність обслуговуючого персоналу і населення забезпечувалася на достатньому рівні. Однак економічна криза і пов’язана з нею криза пла& тежів призвели до того, що енергетика, зок& рема ядерна, протягом багатьох років креди& тувала економіку країни. Борг споживачів перед ядерною енергетикою перевищує вар& тість річного виробництва електроенергії на АЕС. Для надійного функціонування ядерно& енергетичного комплексу слід розв’язати такі актуальні завдання: • забезпечення гарантованого постачання свіжого ядерного палива та утилізації від& працьованого; • безпечне поводження з радіоактивними відходами; • постачання необхідних обладнання, мате& ріалів і запасних частин; • відповідний рівень науково&інженерної та проектно&конструкторської підтримки. Разом з тим для ефективного використан& ня існуючих потужностей, особливо запла& нованих до введення нових ядерних енерго& блоків, надзвичайно важливим є створення ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 35 відповідної інфраструктури — маневрових і пікових потужностей, системоутворю& вальних і розподільних ліній електропере& дач для постачання енергії АЕС спожива& чам. Завдяки реалізації заходів «Комплексної програми модернізації та підвищення безпе& ки енергоблоків атомних електростанцій» вітчизняні АЕС запрацювали стабільніше, кількість порушень у їхній роботі знизила& ся, як і випадків зупинок із спрацьовуванням аварійного захисту (рисунок). Національна академія наук України завж& ди приділяла велику увагу проблемам атом& ної енергетики. Враховуючи важливість і наукоємність розвитку вітчизняного ядерно& енергетичного комплексу і необхідність ефективнішого використання потенціалу академічних інститутів у розв’язанні злобо& денних питань ядерної енергетики України, у 2004 р. у структурі НАН України було ство& рене Відділення ядерної фізики та енергети& ки. Воно працює у тісній взаємодії з відділен& нями фізики і астрономії, фізико&технічних проблем матеріалознавства, фізико&техніч& них проблем енергетики, наук про Землю та іншими підрозділами Академії. Основними проблемами ядерної енергети& ки, у розв’язанні яких беруть участь органі& зації НАН України, є: • безперервне підвищення безпечності й ек& сплуатаційної надійності всіх систем керу& вання та обладнання атомних реакторів; • проведення робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; • безпечне зберігання відпрацьованого ядер& ного палива і радіоактивних відходів; • науково&технічне обґрунтування спромож& ності подовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків, проектний ресурс яких завершується у наступному десяти& літті; • створення оптимальної інфраструктури для надійної, безпечної роботи і подальшо& го розвитку ядерної енергетики в Україні. Особлива увага сьогодні приділяється нау& ково&технічному обґрунтуванню подовження ресурсу експлуатації корпусів реакторів та інших систем обладнання АЕС. У розв’язанні цієї проблеми беруть участь багато установ НАН України спільно з НАЕК «Енергоатом» і безпосередньо з атомними електростанція& ми. Нагадаємо лише про деякі науково&техніч& ні розробки в цьому напрямі. Національним науковим центром «Харків& ський фізико&технічний інститут» НАН Ук& раїни спільно з АЕС виконано комплекс нау& ково&дослідних і дослідно&конструкторських робіт зі створення та впровадження методів вирізання темплетів для мікрозразків з ме& тою безпосереднього контролю структури і властивостей основного обладнання і трубо& проводів енергоблоків після тривалої експлу& атації. Дослідження темплетів із зварних швів головних циркуляційних трубопроводів Південноукраїнської, Рівненської та Запо& різької АЕС дали змогу науково обґрунтува& ти можливість подовження терміну роботи основного циркуляційного трубопроводу після 100 тис. год служби ще на 50 тис. год. Заплановано комплекс заходів з реалізації вирізання темплетів із зовнішньої та внутріш& ньої поверхонь корпусів реакторів для безпо& середнього контролю за їхніми механічними властивостями і структурним станом до і після експлуатації. На підставі детального вивчення причин передчасного руйнування теплообмінних труб парогенераторів складе& но атлас експлуатаційних дефектів, який можна використати у дефектоскопії теплооб& Динаміка порушень у роботі АЕС України впродовж 2000–2005 років 36 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 мінних труб на стадії ухвалення рішень про можливість подовження періоду експлуа& тації основного обладнання ядерних енерго& блоків. Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па& тона спільно з Інститутом ядерних дослі& джень розробили типову програму контролю властивостей корпусів реакторів за зразками& свідками. Створено технологію зварювання у вузький зазор трубопроводу парогенератора ВВЕР&1000 (шов 111), запропоновано техно& логію герметизації контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Розроб& ляється технологія виготовлення композит& них зварних з’єднань трубопроводів другого контуру з метою подовження ресурсу їх екс& плуатації. У ДКТБ Інституту електрозва& рювання ім. Є.О. Патона виготовлено спеці& альні вихорострумові зонди, які від 2001 р. постачають на Запорізьку і Хмельницьку АЕС для неруйнівного контролю труб паро& генераторів. Інститут геохімії навколишнього середо& вища НАН та МНС України розробив функ& ціональне районування Чорнобильської зони відчуження, виконав дослідження з комп& лексного екологічного моніторингу в зоні Ташлицької ГАЕС й Олександрійської ГЕС, які входять до складу Південноукраїнського енергетичного комплексу. Це дало змогу об& ґрунтувати систему природоохоронних за& ходів, схвалених для реалізації. В Інституті електрофізики і радіаційних технологій НАН України розроблено теп& ловізійні технології діагностики і контролю безпеки експлуатації обладнання і споруд АЕС, які базуються на виявленні прихованих дефектів методом інфрачервоної радіометрії. Зафіксовано аномальне зниження темпера& тури на ділянці зварних швів циліндра висо& кого тиску, який має захисну теплоізоляцій& ну оболонку. Це вказує на можливість наяв& ності в зварних швах тріщин або свищів. АЕС України цілком залежать від поста& чання ядерного палива з Росії, у процесі ви& готовлення якого частково використовують& ся сировина і матеріали українського похо& дження. У нас є два шляхи забезпечення своїх АЕС ядерним паливом: — створення власного його виробництва (але ці завдання досить тривалі: за умови від& повідного фінансування і вжиття жорстко контрольованих заходів побудувати завод з виробництва ядерного палива в Україні мож& ливо не раніше 2015 р.); — пошук альтернативних постачальників палива, що дасть можливість закупівлі його на тендерній основі (певною мірою це вже сьогодні реалізується). Погоджено технічне рішення про експлу& атацію паливного завантаження реактора енергоблока № 3 Південноукраїнської АЕС з шістьма дослідними тепловидільними збір& ками (ТВЗ) виробництва фірми Westing& house (США). З серпня 2005 р. триває дослід& на експлуатація цих ТВЗ. Офіційно ухвалено рішення щодо подовження часу виконання проекту і постачання для реактора Півден& ноукраїнської АЕС ще 42 ТВЗ. Після закін& чення їх дослідної експлуатації з’явиться можливість організації закупівлі таких збі& рок для вітчизняних АЕС на тендерній основі від двох постачальників. В Україні є широкий асортимент різних матеріалів і передові технології у галузі оброб& ки, машинобудування, зварювання. Ми має& мо чималі запаси урану, цирконію, гафнію — основних компонентів для виробництва па& ливних касет й елементів систем керування реакторами та їхнього захисту. Наші наукові установи нагромадили великий досвід і зро& били визначний внесок у розвиток атомної науки і техніки колишнього СРСР. Україна має науково&технічний і промисловий потен& ціал для виготовлення власних елементів ядерного паливного циклу. Однак створення замкнутого паливного циклу, для реалізації якого необхідні значні капіталовкладення, бо виробництва ізотоп& ного збагачення урану і регенерації відпра& ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 37 цьованого ядерного палива надзвичайно до& рогі й енергоємні, є передчасним. Найефективніший шлях, на наш погляд, за існуючого парку енергоблоків «радянської» конструкції, — це посилення кооперації з Ро& сією у виробництві ядерного палива для віт& чизняних АЕС. Причому в цю кооперацію Україна має входити з максимально можли& вим внеском як власних сировинних ресурсів урану і цирконію, так і вітчизняних техноло& гічних та виробничих можливостей. Особливу увагу слід приділити розробці нових, гарантовано безпечних ядерних дже& рел енергії. Тому спільно з науковими цент& рами Російської Федерації та інших країн у НАН України здійснюються дослідження: • реакторів з керуванням ланцюговою реак& цією поділу ядер за допомогою зовнішньо& го джерела нейтронів; • високотемпературних гелієвих реакторів, зокрема для виробництва водню; • рідкосольових реакторів на швидких нейт& ронах; • енергетичних термоядерних установок. З цих напрямів установами НАН України запропоновано кілька проектів для реалізації в рамках конкурсної програми ІНПРО МА& ГАТЕ. Отже, зробимо деякі висновки. Для безпечної експлуатації діючих реак& торів, підвищення економічної ефективності українських атомних електростанцій необ& хідні подальші дослідження і розробки за та& кими напрямами: • модернізація та реконструкція ядерних енергоблоків з метою посилення їх безпеч& ності і забезпечення ефективної експлуа& тації всього обладнання АЕС; • створення нових систем діагностики об& ладнання, наукове обґрунтування і розроб& ка нормативних документів для подовжен& ня на 10–15 років терміну безпечної робо& ти енергоблоків; • розробка і реалізація програми поводжен& ня з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами; • підготовка і науковий супровід зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики; • вибір і будівництво нових атомних енер& гоблоків з підвищеним рівнем безпечності; • дослідження і розробка ядерно&енергетич& них установок четвертого покоління з ви& сокою ефективністю і гарантованою керо& ваністю; • створення оптимальної інфраструктури забезпечення надійного і безпечного функ& ціонування та розвитку ядерної енергети& ки в Україні; • упровадження нових технологій радіацій& ного контролю з підвищеною чутливістю і можливостями інтелектуальних систем об& робки й аналізу інформації та вдоскона& лення засобів фізичного захисту ядерних об’єктів для запобігання радіаційному те& роризму; • поліпшення і розширення системи підго& товки і перепідготовки висококваліфікова& них спеціалістів для підприємств ядерно& енергетичного комплексу України. С.І. ПИРОЖКОВ, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Сьогодні, в умовах політичної нестабільно& сті, стає особливо актуальним обґрунту& вання стратегічних інтересів держави у контек& сті викликів і загроз сучасного світу, який, не& зважаючи на уроки трагічних подій ХХ — по& чатку ХХІ ст., не став безпечнішим і стабільним.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2186
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:17:25Z
publishDate 2006
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Неклюдов, І.М.
2008-09-15T15:36:01Z
2008-09-15T15:36:01Z
2006
Виступ учасника зборів // І.М. Неклюдов / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 34-37. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2186
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Виступи учасників зборів
Виступ учасника зборів
Article
published earlier
spellingShingle Виступ учасника зборів
Неклюдов, І.М.
Виступи учасників зборів
title Виступ учасника зборів
title_full Виступ учасника зборів
title_fullStr Виступ учасника зборів
title_full_unstemmed Виступ учасника зборів
title_short Виступ учасника зборів
title_sort виступ учасника зборів
topic Виступи учасників зборів
topic_facet Виступи учасників зборів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2186
work_keys_str_mv AT neklûdovím vistupučasnikazborív