Виступ учасника зборів
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2190 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ учасника зборів // П.П. Толочко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 44-46. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859957303666540544 |
|---|---|
| author | Толочко, П.П. |
| author_facet | Толочко, П.П. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів // П.П. Толочко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 44-46. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T16:20:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
44 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7
насамперед, національних пріоритетів. Без
цього локомотив науки у розвитку економі&
ки так і залишиться стояти на місці.
Закон «Про НАН України» має виходити з
того, що науково&дослідний інститут є основ&
ною ланкою структури Академії. Правовий
статус цих інститутів теж потребує вдо&
сконалення у рамках НАН України. Вислов&
лювані час від часу думки про передачу ака&
демічних інститутів університетам не є кон&
структивними і суперечать національному
досвіду організації науки.
Казахи вже спіткнулися на цій проблемі.
На початку 90&х років вони ліквідували ака&
демічні науково&дослідні інститути, частко&
во передали їх університетам. Тепер віднов&
люють ці установи в системі Національної
академії наук.
У переважній більшості країн СНД і
Східної Європи подібні експерименти не
проводилися. Щодо країн Західної Європи,
то й тут помітні процеси утвердження саме
академічної форми організації науки. Систе&
ма науково&дослідних інститутів, зокрема, діє
у складі Австрійської академії наук, Німець&
кого Товариства Макса Планка тощо. На цьо&
му фоні нам не слід приймати необачних
рішень, щоб не наламати дров.
Нарешті, Закон «Про НАН України» має
стати актом держави, спрямованим на підви&
щення престижу наукової діяльності і поси&
лення соціального захисту працівників Ака&
демії. Йдеться, зокрема, про комплекс заходів,
що стосуються стимулів і мотивацій, створен&
ня необхідних умов для життя і праці науков&
ців, їх належне пенсійне забезпечення тощо.
Інститут держави і права ім. В.М. Коре&
цького НАН України свого часу розробив
Концепцію Закону України «Про НАН Ук&
раїни». Тепер ми працюємо над проектом са&
мого закону. Хотілося б сподіватися, що но&
вий склад Верховної Ради з розумінням по&
ставиться до розвитку академічної науки і
прийме відповідний закон.
П.П. ТОЛОЧКО,
академік НАН України,
директор Інституту археології НАН України
Свій виступ я хотів би почати з конста&
тації факту зрослого інтересу україн&
ської громади до своєї історії, зокрема до
історії давньої. Здавалося б, потрібно тільки
радіти з цього, але, на жаль, маємо тут більше
смутку, аніж радощів. Інтерес цей виявився
значною мірою деформований особливостя&
ми нашого національно&патріотичного
сприйняття минулого. Багато хто чомусь ви&
рішив, що саме минуле мусить легітимізува&
ти нашу сьогоднішню суверенність. А коли
так, то воно однозначно має бути, по&перше,
одвічно українським, а, по&друге, — на рівні
світових стандартів.
Цю особливість нової соціальної кон’юнк&
тури чітко вловили деякі українські белетри&
сти, зокрема і з дипломами кандидатів та док&
торів історичних наук. Вони, а часто&густо,
це ті самі люди, які з ентузіазмом оспівували
минуле життя, почали викидати на книжко&
вий ринок праці, у яких стверджується ук&
раїноцентричне розуміння історії. Україна
оголошується в них родоначальницею най&
давніших цивілізацій світу, а українці — у
своїй сучасній етнокультурній іпостасі —
мало не одвічним народом.
Причому у давній історії українським ого&
лошується не все, що було на сучасній тери&
торії України, а лише те, що було кращим.
Прикладом цього є Трипільська культура, яка
стала нині мало не символом України. Про
менш яскраві тогочасні культурні явища,
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 45
яких у межах території сучасної України було
близько двадцяти, ніхто й не згадує. Ще па&
радоксальнішою є ситуація з трактуванням
скіфської епохи. Національно&патріотична
думка схильна ототожнювати з давніми ук&
раїнцями степових кочовників, котрі належа&
ли до іранської мовно&культурної сім’ї, а пра&
щурів українців слід шукати серед лісосте&
пових народів тогочасної України.
Варто відзначити, що міфологізація давньої
вітчизняної історії, яка активно стимулюєть&
ся певними колами української політичної і
творчої еліти, спостерігається і в освітянській
сфері. У деяких вищих навчальних закладах,
у тому числі і столичних, серед писемних дже&
рел вивчають відверті фальсифікації. Серед
них і так звана «Велесова книга». Знаменитий
юридичний кодекс часів Київської Русі, який
має назву «Руської правди», вивчається як
«Українська правда». Київська Русь нази&
вається «Українською державою», а київські
правителі— Ольга, Володимир, Ярослав —
українськими князями. Часом доходить до аб&
сурду, коли представників однієї князівської
родини відносять до різних етносів. Володи&
мир Мономах — українець, а його син Юрій
Довгорукий та онук Андрій Боголюбський —
москалі. Такий поділ давньоруських князів,
які називали себе «единого деда внуками», не
міг їм наснитися й навіть у страхітливому сні.
Навіщо це робиться? Від одного відомого
українського поета почув таку відповідь: для
того, щоб допомогти українцям швидше усві&
домити себе як спадкоємців давньої і слав&
ної історії. У російській мові така позиція
визначається формулою: «ложь во благо».
Насправді жодного блага від подібних фаль&
сифікацій немає. Таке «самозвеличення»
скоріш підважує наш органічний зв’язок з
минулим, аніж стверджує його. У писемних
джерелах, вітчизняних і зарубіжних, наші
пращури називаються «русами» або «руси&
чами», їхня держава — «Руссю». Відмовляю&
чись від цих давніх етнонімів і політонімів,
замінюючи їх на сучасні, ми, власне, ставимо
під сумнів і самі джерела, і наше до них став&
лення. Це погана послуга українській історії.
Ще один, і також деформований, інтерес до
минулого пов’язаний з незвичайною любов’ю
нових українців до археологічних старожит&
ностей. Декотрі з них зібрали колекції, які
можуть посперечатися із музейними. Звичай&
но, зібрали неправедно і незаконно, з допомо&
гою «чорних археологів». У цивілізованій
Європі, до якої ми прагнемо всією душею, така
діяльність однозначно засуджується. Це зас&
відчив, зокрема, Берлінський конгрес (2003),
присвячений нелегальній археології. Вона
кваліфікується як елементарне пограбування
національного надбання. Адже, згідно із зако&
нодавством багатьох європейських країн, ар&
хеологічні пам’ятки є державною власністю.
Крім того, діяльність «чорних археологів» і
їхніх роботодавців&колекціонерів позбавляє
речі їх наукової інформації, оскільки вони ви&
лучаються з археологічного контексту і, як
правило, не мають паспортних даних.
На жаль, у нашій країні приватні колекціо&
нери користуються статусом найбільшого
сприяння. Вони оголошуються мало не єди&
ними рятівниками історико&культурної спад&
щини. Для експонування їхніх колекцій на&
даються кращі виставкові зали України. Ви&
ставки відвідують високопосадовці, чим,
власне, легітимізують цю незаконну діяль&
ність.
Спроба вкласти її у певні законодавчі рам&
ки ні до чого не привела. Після прийняття За&
кону «Про охорону археологічної спадщини»,
підготовленого спеціалістами&археологами,
Міністерство культури у співдружності з Ко&
мітетом Верховної Ради з питань культури і
духовного відродження домоглися схвалення
іншого нормативного акта, альтернативного
першому. Тепер маємо хаос і в законодавчому
забезпеченні охорони археологічної спадщи&
ни. Позиція Інституту археології НАН Украї&
ни, який послідовно виступає проти нелегаль&
них розкопок і нелегального колекціонування,
викликає шалену протидію. Голова комітету
46 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7
Верховної Ради з питань культури і духовно&
го відродження О.С. Танюк замість того, щоб
захищати археологічну спадщину від грабіж&
ників, заходився всіма силами боротися з ака&
демічними археологами, котрі цю спадщину
досліджують і охороняють.
Дивно, але до цієї боротьби приєдналось і
Міністерство культури. Спільними зусилля&
ми вони домоглися того, що Інститут архео&
логії позбавили права видачі кваліфікацій&
них документів (Відкритих листів) на про&
ведення розкопок, яке він мав від 1918 р. Ці
функції передані якійсь Міжвідомчій раді з
невизначеними кваліфікаційним складом і
компетенцією. По суті, триває руйнація від&
працьованої за століття системи наукового
археологічного дослідження, яке складаєть&
ся не лише з видачі кваліфікаційного доку&
мента, а й польової інспекції, котра стежить
за методикою розкопок, служби фахових ре&
цензентів звітів про польові дослідження,
фондування їх у науковому архіві Інституту
археології. Нічого подібного, звичайно, в сис&
темі Міністерства культури чи на міжвідом&
чому рівні створити неможливо.
Якщо цей чиновницький абсурд справді
буде впроваджено у життя, дослідженню й
охороні археологічної спадщини завдадуть
непоправної шкоди. Мені відомо, що подібне
протистояння було і в Росії, але там переміг
здоровий глузд. Інститут археології РАН за&
лишився головною науково&експертною ус&
тановою у сфері дослідження й охорони ар&
хеологічних пам’яток.
Випливає невтішний висновок: в Україні
втрачається повага до фундаментальних ака&
демічних знань, науковців, котрі ці знання
створюють. На наших очах розмивається межа
між професіоналізмом і любительством, нау&
кою і міфотворчістю. Якщо така тенденція
збережеться і надалі, а метушня довкола ре&
формування науки і регулярні «дзеркало&тиж&
неві» нападки на НАН України не дають під&
став сподіватися на інше, то не залишиться
жодних ілюзій щодо майбутнього фундамен&
тальної науки в Україні.
В.І. ЛЯЛЬКО,
член7кореспондент НАН України,
директор Центру аерокосмічних досліджень Землі
Інституту геологічних наук НАН України
Останнім часом з’явилося чимало «вчи&
телів» серед певних політиків, високо&
посадовців і так званих «патріотів», які не
знайшли свого місця у вітчизняній науці і
розгорнули упереджено&тенденційну кампа&
нію дискредитації як усієї української науки,
так, зокрема, і НАН України.
Складається враження, що визнані в усьо&
му світі здобутки вітчизняних учених у кос&
мічних технологіях, літакобудуванні, ядерній
енергетиці та інших проривних наукових і
технічних напрямах свідомо залишаються
поза увагою консорціуму диригентів чорно&
го піару, спрямованого на остаточний розвал
науково&технічного потенціалу України.
Чого ж домагаються «реформатори задля
реформ»? Мета у них проста — зруйнувати
Академію, започатковану великим В.І. Вер&
надським, яка створювалася десятиліттями і
була гордістю нашої країни. Тобто знову —
за мотивами відомого гімну — «... мы разру&
шим до основанья, а затем...». А що ж потім?
А потім, рекомендують такі «реформато&
ри», запросимо, як і тисячу років тому,
«варягів», щоб вони разом із нашими екс&
портованими «реформаторами» навчили
нас, як треба розвивати науку, які болонські
чи «оболонські» процеси її розвитку штам&
пувати в Україні, які індекси оцінок упро&
ваджувати і т.п.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2190 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:20:09Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Толочко, П.П. 2008-09-15T15:37:59Z 2008-09-15T15:37:59Z 2006 Виступ учасника зборів // П.П. Толочко / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 44-46. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2190 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Толочко, П.П. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2190 |
| work_keys_str_mv | AT toločkopp vistupučasnikazborív |