Виступ учасника зборів
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2193 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ учасника зборів // М.Г. Жулинський / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 20-23. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860237161159196672 |
|---|---|
| author | Жулинський, М. |
| author_facet | Жулинський, М. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів // М.Г. Жулинський / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 20-23. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T18:25:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
20 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7
Метан за цією технологією вилучається че&
рез систему свердловин, зорієнтованих у за&
даному напрямку, і вони утворюють над ву&
гільним пластом так званий газовий горизонт.
Ця система дає змогу вилучати метан не
тільки на всіх етапах видобування вугілля, а
й одержувати його з раніше відпрацьованих
масивів, не допускаючи у виробки, де працю&
ють люди.
Після відбору більшої частини газу добува&
ють вугілля, і саме завдяки цьому істотно підви&
щується безпечність праці шахтарів. Техноло&
гію відпрацьовували на шахті ім. О.Ф. Засядь&
ка, її застосування протягом останніх 2&х років
підвищило безпечність праці гірників майже
вдвічі.
Отримані результати мають принципове
значення, оскільки, по&перше, дають змогу по&
долати газовий бар’єр на найпотужніших і най&
небезпечніших щодо метану шахтах України,
де існуючі технології дегазації не спрацьовува&
ли, по&друге, збільшити видобуток вугілля, по&
третє, що дуже важливо, постійно вилучати
значну кількість метану як альтернативного
виду палива для його подальшої утилізації.
Про утилізацію газу слід сказати окремо.
Нині на шахті ім. О.Ф. Засядька реалізується
найпотужніший у Європі проект комплексної
дегазації та промислової утилізації метану.
Власне, цей проект є первістком індустрії шахт&
ного метану в Україні. Він передбачає впро&
вадження 22 газогенераторних когенерацій&
них установок загальною встановленою ви&
робничою потужністю 66 МВт електроенергії
і 57,8 Гкал тепла на годину. Установки вироб&
лятимуть понад 500 млн кВт·год електро&
енергії на рік, споживаючи 133,6 млн м3 мета&
ну. Перша черга проекту — 12 установок за&
гальною потужністю 36 МВт електроенергії —
уже діє. Виробленої електричної і теплової
енергії вистачає шахті не тільки для власних
потреб, а й ще залишається для реалізації. І це
завдяки вилученому метану тільки на одній
шахті!
Цей приклад засвідчує, що в Україні є всі
передумови і можливості для створення
індустрії шахтного метану. Однак для опти&
мального розв’язання проблеми необхідна
фінансова та нормативно&правова підтрим&
ка держави.
М.Г. ЖУЛИНСЬКИЙ,
академік НАН України,
директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Пригадую, на початку 90&х років уже ми&
нулого століття, коли незалежна Украї&
на борсалася у тенетах випадкового емпірич&
ного досвіду, я придбав видану в Лондоні ро&
сійською мовою книгу лауреата Нобелівської
премії Фрідріха Гайєка «Дорога к рабству».
Там я щасливо спіткнувся на думці: найваж&
ливішим результатом було вивільнення інди&
відуальної енергії вражаючого розвитку на&
уки. Тріумфальний похід індивідуальної сво&
боди із Італії доби Відродження до Англії, а
далі — в Європу, супроводжувався динаміч&
ним розвитком науки...
Згадав я ці слова і подумав: індивідуальна
свобода у нашому суспільстві є, а тріумфаль&
ного розвитку науки немає. В чому причина?
Адже саме розвиток науки, освіти, культури
сприяє вивільненню індивідуальної енергії,
якої нам сьогодні, в умовах свободи, так не
вистачає.
Мимоволі зринають у пам’яті слова Й.Г. Фіх&
те про той стан суспільства, коли всі мають
можливість вільно висловлювати свою дум&
ку, а от як розв’язувати гострі проблеми — не
знають. Такий стан суспільства філософ на&
звав «епохою порожньої свободи». І починаєш
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 21
замислюватися: чому за сприятливих умов сво&
боди, пошани до особистості, тобто визнання
абсолютного пріоритету поглядів і почувань
кожної людини в її власній сфері діяльності, не
набувають пріоритетного стратегічного значен&
ня інвестиції в людину, її науковий, творчий,
інтелектуальний та інноваційний потенціал,
чому держава не сприяє адресним і цільовим
інвестиціям?
Ми повсюдно проголошуємо, що людство
ввійшло в третє тисячоліття з глобальним гу&
манітарним поглядом, що ми, наша держава,
будемо активними творцями нової епохи —
епохи глобального гуманізму, панування гу&
манітарних цінностей, технологій і мереж, але
самі не формуємо вкрай необхідний націо&
нальний гуманітарний простір.
Передусім слід сказати: соціогуманітарна
сфера України конче потребує справжньої
інвестиційної революції. Ми катастрофічно
програємо наш — український — гуманітарний
простір, про що свідчить іноземна, іншомов&
на окупація інформаційного, книжкового, ду&
ховного (згадаймо про міжконфесійні конф&
лікти й активність протестантських кон&
фесій), теле&радіо&газетно&журнального
простору.
Не думаймо, що ці загрози стосуються ли&
ше України, але наш обов’язок — дбати про
національні гуманітарні цінності й пріорите&
ти, не забувати про формування нової гло&
бальної культури — універсальної й позача&
сової. Саме ця глобальна культура вже вит&
ворила так звану космополітичну публіку,
для якої національні цінності не важать ба&
гато. А це означає, як наслідок, що споживан&
ня такої глобальної, здебільшого штучної,
культури призводить до бездуховності і на&
ціонального нівелювання особи.
Свого часу Альберт Швейцер наголошу&
вав: «Привид культури, позбавленої духов&
ності, втрачає свою владу над нами. За цих
обставин маємо розвивати в собі людяність».
Ми не можемо спокійно спостерігати, як
мононаціональні культури втрачають свою ав&
тономію внаслідок глобальних процесів фор&
мування нового світопорядку, як утворюють&
ся транснаціональні культурні форми без на&
шої участі, без нашої культурної «присут&
ності»...
Тому слід рішуче ставити питання про фор&
мування національного гуманітарного просто&
ру передусім і завдяки введенню в державний
стратегічний пріоритет науки, освіти, культу&
ри, інтелекту, розробленню концепції гумані&
тарного інформаційного суспільства.
Про це говорить і поетеса Ліна Костенко —
беззаперечний моральний авторитет. Особли&
ву увагу вона звертає на стан української мови
в Україні: «Мова — це також обличчя народу,
воно тяжко спотворене. В такій ситуації, в
будь&якій, а в такій особливо, держава повин&
на мати глибоко продуману гуманітарну полі&
тику, створювати механізми ефективного
впливу, координувати зусилля своїх учених і
митців. Бо за таких деструкцій, у перехідний
період, це життєво необхідно — накреслити
шляхетні обриси своєї культури».
Без глибоко продуманої гуманітарної полі&
тики годі сподіватися на те, що українська
культура відіграватиме якусь роль в органі&
зації глобального етнокультурного розмаїт&
тя планети, та головне — чи відіграє вона роль
консолідатора українського суспільства.
Ця думка висловлена у Посланні Прези&
дента України Віктора Ющенка до Верхов&
ної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє стано&
вище України у 2005 році»: «Культура об’єд&
нує націю, бо єдину націю творить, формує
консолідоване суспільство».
Базовими засадами консолідації україн&
ської нації Президент України вважає етику
солідарності, пошук об’єднувальних ціннос&
тей завдяки постійному діалогу в суспільстві.
Очевидно, що необхідно розробити ідеоло&
гію національного самоствердження. Це по&
трібно робити передусім як відповідь на вик&
лики глобалізації, бо як інакше протистояти
космополітичній системі стандартів та уніфі&
кацій?
22 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7
Тільки ті нації, ті суспільства, ті держави
зможуть вистояти перед цією глобальною
інтеграцією, в основі якої лежить перероз&
поділ фінансів, інформація та індустрія роз&
ваг, які забезпечені культурою традицій, ви&
сокою духовністю, вірою в унікальність влас&
ного цивілізаційного образу та призначення.
Уже нині спостерігаємо, як активізували&
ся процеси суверенізації державного буття
країн, утягнених у тенета глобалізації, як ви&
разно виявляються національні почуття у
сучасної молоді, зокрема, таке явище, як ет&
номагнетизм, — прагнення жити в етнічно
однорідних регіонах.
Очевидним і, на мою думку, незаперечним
є те, що гуманітарний потенціал нації буде в
ХХІ ст. чи не головною продуктивною силою
у виборі геоекономічної та геополітичної
моделі майбутнього, формуванні нової пара&
дигми розвитку світової цивілізації. Тому
збереження національної ідентичності, куль&
турно&духовної своєрідності є істотним
складником державної політики — політики
гуманітарного розвитку суспільства.
Гадаю, не випадково тодішній канцлер ФРН
Г. Шрьодер на зустрічі, присвяченій 10&й
річниці падіння Берлінської стіни, наголосив:
«Нас цікавить гуманітарний потенціал сус&
пільства та інтелектуальний капітал. Туди ми
робитимемо найбільші інвестиції, бо саме ці
чинники визначають безпеку держави в ХХІ
столітті».
Я переконаний, що без цілеспрямованого,
за активною участю держави (маю на увазі
створення насамперед ефективної системи
внутрішнього інвестування), формування
національного гуманітарного простору важ&
ко сподіватися на об’єднання і мобілізацію
національно&інтелектуальних ресурсів, усьо&
го наукового, освітнього, культурно&духовно&
го потенціалу для гідної відповіді на викли&
ки глобалізму.
Прикро, що в доповіді Президента Украї&
ни «Про внутрішнє і зовнішнє становище
України у 2005 році» не знайшлося місця для
розділу «Розвиток науки та нарощення ін&
телектуального потенціалу нації». Щоправ&
да, ґрунтовно опрацьована актуальна пробле&
ма модернізації системи освіти, бо українська
освіта не готова до викликів ХХІ ст. як у гу&
манітарній сфері, так і щодо завдань нової
економіки і ринку праці.
Не випадково президент США Джордж
Буш у своєму щорічному виступі в Конгресі
зі зверненням до нації сказав: «Ми маємо ут&
римувати світове лідерство у сфері розвитку
людських талантів і креативності. Нашою
найбільшою перевагою в світі були освічені,
працьовиті й амбітні люди, і ми збираємося
цю перевагу зберегти».
І збережуть, бо у бюджеті США на 2007 р.
передбачається 137 млрд дол. на Федераль&
ну програму з науково&дослідних та дослід&
но&конструкторських робіт. Це на 50% більше
порівняно з 2001 р.
А щодо гуманітаризації американського
суспільства, то нам давно слід було б у них
повчитися.
Ще наприкінці 80&х років ХХ ст. США роз&
почали програму гуманітаризації вищої шко&
ли. Ця програма, названа «Назад до джерел»,
отримала статус державної і була рекомендо&
вана як обов’язкова для державних і недер&
жавних вищих навчальних закладів. Неза&
лежно від спеціалізації студент негуманітар&
ного факультету мав пройти підготовку з
десяти курсів у п’яти основних галузях: літе&
ратури і мистецтв, мови і культури, історії,
соціального аналізу, філософії та з природ&
ничих наук.
До речі, лекції з історії, літератури і куль&
тури США пов’язані безпосередньо з дер&
жавною ідеологією, бо ж інакше як викли&
кати почуття поваги і любові до своєї краї&
ни, національної гордості, духовного зв’язку
з традиціями, рідним краєм... Як тут не зга&
дати В. Гумбольдта, який зазначав: вищі на&
вчальні заклади не лише верхівка освітньої
системи, а й «вершина моральної культури
нації».
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 7 23
Я переконаний: самоорганізація особис&
тості можлива передусім у межах національ&
ної культурної традиції. А набуття своєї націо&
нальної та культурної ідентичності, віджив&
лення традицій, національних цінностей,
успадкованих вірувань і уявлень можливе
лише у власному гуманітарному просторі.
Тільки за цих умов можна вибудувати консо&
лідовану духовною силою національну держа&
ву із внутрішньою солідарністю усіх громадян
України.
Згадаймо, 100 років тому Іван Франко зак&
ликав «витворити з величезної етнічної маси
українського народу українську націю, су&
цільний культурний організм, здібний до само&
стійного культурного і політичного життя».
І. Франко вважав, що етнос тільки тоді пере&
творюється на націю, коли він стає «суцільним
культурним організмом». Тільки за умови на&
буття народом статусу чи рівня культурної си&
стеми він формується у націю, здатну до само&
стійного культурного і політичного життя.
Культура важливіша за політику, бо поря&
док у суспільстві можна встановити і полі&
тичною волею, а гармонію, громадянський
мир і злагоду — тільки завдяки культурі.
С.В. КОМІСАРЕНКО,
академік НАН України,
академік7секретар Відділення молекулярної біології, біохімії,
експериментальної і клінічної фізіології НАН України
Діяльність установ нашого Відділення у
2005 році спрямовувалася на фундамен&
тальні дослідження з пріоритетних напрямів
молекулярної біології, біохімії, фізіології лю&
дини і тварин, біофізики, мікробіології, гене&
тики, онкології, радіобіології, кріобіології та
інших суміжних дисциплін. Зусилля науков&
ців сконцентровувалися також на виконанні
робіт з метою створення препаратів біологіч&
но активних речовин, лікарських препаратів і
засобів, вітамінних добавок для медичної
практики, сільського господарства, ветери&
нарії, а також препаратів, реактивів і техно&
логій для наукових досліджень та низки галу&
зей промисловості. Велика увага приділяла&
ся і розробці нових біотехнологій, питанням
фундаментальної та практичної медицини.
Серед найважливіших здобутків інсти&
тутів нашого відділення можна назвати такі:
— встановлено молекулярні механізми го&
меостазу кальцію у нервових клітинах, що
дало змогу з’ясувати основи розвитку болю
та розробити підходи до створення нових
аналгетиків;
— відкрито раніше не відомі центри полі&
меризації фібрину — білкового каркаса тром&
бів, що сприяло кращому розумінню меха&
нізмів тромбоутворення та розробці нових
діагностикумів для визначення стану систе&
ми зсідання крові;
— проведено молекулярно&генетичний
аналіз генів людини, який уможливив ство&
рення тест&системи для генної діагностики
злоякісних пухлин.
Результати цих та багатьох інших робіт
опубліковані у монографіях, провідних між&
народних фахових журналах та відзначені
Державними преміями України у галузі нау&
ки і техніки, академічними преміями імені
видатних вітчизняних учених.
Успішно виконувалися цільові комплексні
програми наукових досліджень: «Новітні
медико&біологічні проблеми та навколишнє
середовище людини», «Фізіолого&біохімічні
та молекулярно&генетичні основи функціо&
нування живих систем і розробка принципів
керування ними», «Розвиток у НАН Украї&
ни фундаментальних і прикладних дослід&
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2193 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:25:33Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жулинський, М. 2008-09-15T15:49:01Z 2008-09-15T15:49:01Z 2006 Виступ учасника зборів // М.Г. Жулинський / Вісн. НАН України. — 2006. — N 7. — С. 20-23. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2193 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Жулинський, М. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2193 |
| work_keys_str_mv | AT žulinsʹkiim vistupučasnikazborív |