Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.)
У статті розглянуті зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму урядів Тоні Блера в період його перебування на посаді з 1997 до 2007 року. На основі аналізу зовнішньополітичної доктрини нових лейбористів виявлені основні риси та характеристики блерівської мо делі зовнішньої політики Великої Брита...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21993 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) / Т. // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 83-86. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859687803531558912 |
|---|---|
| author | Кандуба, Т. |
| author_facet | Кандуба, Т. |
| citation_txt | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) / Т. // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 83-86. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглянуті зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму урядів Тоні Блера в
період його перебування на посаді з 1997 до 2007 року. На основі аналізу зовнішньополітичної доктрини нових лейбористів виявлені основні риси та характеристики блерівської мо
делі зовнішньої політики Великої Британії, яка реалізовувалася протягом десятиріччя.
Foreign-policy aspects of the new labourizm of governments of Toni Blair during his governing from 1997 to 2007 are considered
in the article. On the basis of analysis of foreign-policy doctrine of new labourists basic features and characteristics of the Blair
model of Great Britain's foreign policy, which was realized during the decade, are revealed.
|
| first_indexed | 2025-11-30T23:27:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 83
ЛІТЕРАТУРА:
1. Мартинюк Р. С. Реалізація принципів поділу влади сучасній
Україні: політико-правовий аналіз / Р. С. Мартинюк. - Острог, 2007.
- 285 с.
2. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 35. - Спр. 96.
3. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 35. - Спр. 100.
4. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 35. - Спр. 119.
5. Архів Верховної Ради України. - Ф. 1. - Оп. 35. - Спр. 134.
6. Авер'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні /
В. Б. Авер'янов. - К. : Ін Юре, 1997. - 48 с.
7. Державна виконавча влада в Україні: формування та фун-
кціонування : [зб. наукових праць / наук. кер. Н. Р. Нижник]. -
К. : Вид-во УАДУ, 2000. - 224 с.
8. Серьогіна С. Г. Компетенція Президента України: теоретич-
но-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кан-
дидата юридичних наук : спец. 12.00.02 "Конституційне право" /
С. Г. Серьогіна. - Харків, 1998. - 18 с.
9. Указ Президента України "Про стратегію реформування дер-
жавної служби в Україні" від 14.08.1996 року // Урядовий кур'єр
(Орієнтир). - 2000. - 19 квітня.
10. Бандурка О. М. Влада в Україні на зламі другого і треть-
ого тисячоліть / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. - Харків : УВС,
2000. - 303 с.
11. Сахаров М. Институт президентства в современном мире
/ М. Сахаров. - М. : Юрид. литер., 1994. - 176 с.
12. Зайцев В. Конфлікти між гілками влади в процесі їх ста-
новлення (1991-1996) / В. Зайцев // Становлення владних струк-
тур в Україні (1991-1996). - К., 1997. - 178 с.
13. Кордун О. О. Особливості виконавчої влади в постра-
дянській Україні / О. О. Кордун, К. О. Ващенко, Р. М. Павленко.
- К., 2000. - 245 с.
14. Декларація про державний суверенітет України // Відо-
мості Верховної Ради УРСР (ВВР). - 1990. - № 31. - Ст. 429.
L. Poljakova
THE BEGINNING OF THE MODERN STATE CREATION AND THE MAIN MOMENTS
OF THE EXECUTIVE POWER DEVELOPMENT OF UKRAINE INDEPENDENT
The stages of formation of the bodies of executive power from the time of proclamation of Ukraine independence in 1999
were determined in the article. The problems of formation of the bodies of executive power in the conceptions of constitution
were analyzed. The conclusions concerning the role of the bodies of executive power during the process of creation of the state
on basis of new constitution of Ukraine were made.
Key words: bodies of executive power, draft constitution, president, prime minister, interaction.
© Л. Полякова
Надійшла до редакції 08.01.2010
УДК 94(420) :339.9
ÇÎÂͲØÍÜÎÏÎ˲ÒÈ×Ͳ ÀÑÏÅÊÒÈ ÍÎÂÎÃÎ
ËÅÉÁÎÐÈÇÌÓ ÒÎͲ ÁËÅÐÀ (1997-2007 ðð.)
ТАМАРА КАНДУБА,
аспірант Донецького національного університету
У статті розглянуті зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму урядів Тоні Блера в
період його перебування на посаді з 1997 до 2007 року. На основі аналізу зовнішньополітич-
ної доктрини нових лейбористів виявлені основні риси та характеристики блерівської мо-
делі зовнішньої політики Великої Британії, яка реалізовувалася протягом десятиріччя.
Ключові слова: новий лейборизм, "третій шлях", зовнішньополітична доктрина, блеризм,
"особливі відносини", політика "торі", євроінтеграція, ЄС, НАТО.
Постановка проблеми. В Україні завершився
початковий етап перехідного періоду - проголошен-
ня незалежності та набуття атрибутів державності,
політичного та економічного облаштування. Але зов-
нішньополітична направленість залежить від розроб-
ки доктрини. Зовнішня політика країн Європи та Аме-
рики вже давно розвивається в межах бачення своєї
ролі у світі. Україна тільки приглядається до країн, що
бажають співпрацювати, та розробляє стратегію,
тактику подальших дій у цьому напрямку політики.
Дуже цікавий приклад пошуку та реалізації зовнішньо-
політичних ідей можна побачити в нових лейбористів
урядів Тоні Блера.
До того ж інтерес до нового лейборизму обумов-
лений кількома факторами: тривале та відносно
успішне керівництво країною Т. Блером, втілення ним
курсу, який отримав назву "третій шлях", а також (мож-
ливо, передусім) особливостями зовнішньої політики
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
84
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
уряду Тоні Блера, які призвели до неприродного (з
ідеологічної точки зору) союзу на міжнародній арені
між ним та неоконсервативним американським пре-
зидентом Джорджем Бушем.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Істо-
ріографія проблеми обширна. Зовнішньополітичні ас-
пекти нового лейборизму викликають достатньо ви-
сокий інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних дослід-
ників.
Українські науковці, передусім київські професо-
ри Н. Яковенко та В. Крушинський, у дослідженнях зро-
били акцент на європейській політиці Великої Британії
[1]. Безпосередньо "особливим відносинам" присвя-
чена робота львівського дослідника С. Пик [2]. Най-
більший інтерес ця робота становить із точки зору
розуміння сутності "особливих відносин" та основних
етапів їхнього розвитку. Разом із тим, встановлення
особливостей блерівської моделі британо-амери-
канських відносин не є завданням книги львівського
науковця.
Серед сучасних російських дослідників зовнішньої
політики Великої Британії відзначимо О. А. Громико,
С. П. Перегудова та Н. К. Капітонову [3].
У 2008 р. вийшла цікава стаття Р. Дітла "Суец
1956: європейська агресія?" [4]. Початок і перебіг
другої арабо-ізраїльської війни інтерпретовані в ній як
структурний конфлікт європейської підсистеми, захід-
ної спільноти та глобальної системи холодної війни, що
зумовив зіткнення ідентичностей: англосаксонської,
європейської та західної. Автор проводить аналогії з
ситуацією, у якій опинилася Британія під час Іракської
війни, доводячи, що такі історичні аналогії півстоліт-
ньої давнини є доречними й обґрунтованими.
Британський дослідник В. Волес запропонував
інтерпретацію вузлових точок англійської міжнарод-
ної політики в повоєнний період [5]. Приклад ефек-
тивного узагальнюючого аналізу проблеми знаходи-
мо в книзі А. Касселса "Ідеологія та міжнародні відно-
сини в сучасному світі" [6].
Таким чином, можна констатувати наявність ши-
рокого кола досліджень, спрямованих на осмислен-
ня умов та факторів (внутрішньополітичних та зовні-
шньополітичних), що впливали на формування та
здійснення міжнародної стратегії Великої Британії за
часів прем'єрства Тоні Блера. Разом із тим, харак-
терна для його політичної доктрини ідея особливих
відносин з США (ідея атлатнтизму), моралізму й інтер-
венціоналізму в зовнішній політиці потребує подаль-
шого дослідження в рамках окремих напрямків діяль-
ності цього уряду.
Метою дослідження є аналіз зовнішньополітичної
доктрини "нового лейборизму" уряду Тоні Блера та
виявлення її основних характеристик.
Виклад основного матеріалу. Зовнішньополі-
тична доктрина "нових лейбористів" створювалася в
нових умовах світового порядку, що склався після за-
кінчення холодної війни. Під час її розробки лейбори-
сти повинні були враховувати якісні зміни у світі, по-
в'язані з посиленням ролі США, процесом глобалі-
зації, наслідками краху соціалістичного табору й роз-
паду СРСР, посиленням темпів і якості інтеграційних
процесів у Європі, появою проблеми тероризму. Вод-
ночас зовнішньополітична стратегія Т. Блера нероз-
ривно пов'язана й багато в чому обумовлена тією мо-
деллю розвитку суспільства, що відстоює "третій
шлях". Інноваційні аспекти зовнішньої політики урядів
Блера поєднувалися з її традиційними засадами, що
склалися історично, але також були піддані модерні-
зації.
Традиційну основу зовнішньополітичної доктрини
"нових лейбористів" становлять такі атрибути бри-
танської державності, як:
- володіння ядерним потенціалом;
- постійне членство в Раді Безпеки ООН;
- "особливі відносини" із США;
- місце Великої Британії в Єдиній Європі;
- участь у "великій вісімці" й провідних угрупован-
нях Заходу (НАТО та ЄС);
- солідний вплив у своїх колишніх колоніях
(у Співдружність входить зараз 54 держави).
Про традиційні засади написано достатньо бага-
то, тому детальніше проаналізуємо інноваційні аспек-
ти зовнішньополітичної стратегії нових лейбористів,
а також наголосимо на певних інституціональних сто-
ронах формування зовнішньої політики Лондона, які
нерідко недооцінюються або розглядаються окре-
мо від ідейного підґрунтя.
Для Т. Блера "третій шлях" являє собою спробу
внести реалістичний сенс в інтерпретацію сучасного
світу, який бачиться таким, що постав на руїнах тра-
диційної для ХХ століття боротьби між капіталізмом
і соціалізмом [7]. "Третій шлях", на думку Тоні Блера,
ґрунтується на основних цінностях, якими керуються
вже понад століття прогресивні політики: на демок-
ратії, свободі, справедливості та інтернаціоналізмі.
У достатньо розпливчастих термінах "третій шлях" по-
кликаний сприяти динамічній економіці, заснованій на
знаннях, які використовують, щоб примусити ринкову
економіку служити інтересам суспільства; сильному
громадянському суспільству; базованому на парт-
нерстві та децентралізації, сучасному управлінню,
зовнішній політиці, заснованій на міжнародному
співробітництві [8]. Однак певний час практичний виг-
ляд зовнішньої політики "третього шляху" залишався
незрозумілим.
У цьому контексті можна визначити набір ідей та
цінностей, які (в ідеалі) являють собою основні еле-
менти "третього шляху", а саме: модернізацію управ-
ління, відповідальність, ліберальний інтернаціо-
налізм й пріоритет прав людини.
Невід'ємною частиною зусиль нових лейбористів
із просування стратегії "третього шляху" є ідея струк-
турної модернізації британської політики. Як стверд-
жував Т. Блер, в епоху прискорення глобалізації Ве-
лика Британія потребує сучасного підходу до управ-
ління зовнішніми справами, а саме - співробітництва
та координації міністерств та відомств. Зокрема, це
стосується подолання усталеної бюрократичної прак-
тики, що базується на ототожненні зовнішньої політи-
ки та діяльності Міністерства закордонних справ. У
спробі змінити те, що розцінювалося як досить кон-
сервативний інтелектуальний клімат у міністерстві
закордонних справ, проведення зовнішньої політики
новими лейбористами характеризується незвичай-
ною для цього відомства відкритістю та прозорістю.
Ініціативи в цьому контексті включали ведення діа-
логу з відомими неурядовими організаціями, що пра-
цюють у сфері захисту прав людини, такими як
"Міжнародна амністія" та "Врятуйте дітей", підтрим-
ку створення відверто радикального за ідеями Цен-
тру зовнішньої політики; залучення до експертизи
фахівців високого рівня поза межами профільного
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 85
міністерства, публікації щорічної доповіді про політи-
ку в галузі прав людини. У свою чергу Міністерство
оборони намагається досягти "широкого консенсусу"
з оборонної політики через видання "Strategic
Defence Review", а також фінансування діяльності
Центру оборонних досліджень.
Однією з фундаментальних засад міжнародної
стратегії нових лейбористів є тлумачення принципу
невтручання у внутрішні справи країн. "Жодна дер-
жава, - заявив у квітні 1999 р. Тоні Блер, - не повинна
вважати, що вона має право змінювати політичну си-
стему іншої або заохочувати підривну діяльність, або
захоплювати частину території, на яку, вона вважає,
може претендувати" [9].
Разом із тим, формулюється теза про незастосу-
вання принципу невтручання в деяких "важливих
відносинах", серед яких згадуються акти геноциду,
гноблення, які породжують масовані потоки біженців,
дестабілізують положення в сусідніх країнах і навіть
правління режимів меншості, що не користується ле-
гітимністю. Усі ці випадки пропонується вважати заг-
розою міжнародному миру й безпеці, отже, у цих ви-
падках втручання іззовні має право бути. З урахуван-
ням таких ідей пропонується переглянути процедуру
прийняття рішень в ООН, особливо в Раді Безпеки.
Найважливішим положенням доктрини "нових лейбо-
ристів" в області зовнішньої політики є активізація
діяльності в рамках цієї організації з одночасною ви-
могою її кардинальної модернізації. Ключовою з про-
понованих реформ є зміна процедури прийняття
рішень у Раді Безпеки. Суть позиції Лондона полягає
в скасуванні права "вето" й ухвалення рішення
більшістю голосів.
Зазначене вище не завадило Т. Блеру залишити-
ся не тільки прихильником "особливих відносин", але
й послідовно прагнути до посилення ролі США в
міжнародних справах. Він один із тих західних діячів,
які відкрито заявили про те, що США можуть діяти
там, де вважають потрібним своє втручання.
Згідно з партійною традицією інтернаціоналізму
нові лейбористи були зацікавлені в подоланні ізоля-
ціоністських тенденцій останніх 20 років, особливо
щодо континентальної Європи. У промові, присвя-
ченій новій місії міністерства закордонних справ, ке-
рівник цього відомства Робін Кук наголосив на по-
требі стратегії, яка б, з одного боку, сприяла вико-
нанню завдань внутрішньої політики, а з іншого - ство-
рювала привабливий імідж Великої Британії [10]. Краї-
на повинна стати ключовим гравцем у вирішенні
транснаціональних проблем, таких як навколишнє
середовище, наркотики, тероризм, злочинність, пра-
ва людини та сталий розвиток. При цьому Лондону
слід робити акцент на співпраці з іншими країнами, а
не на протистоянні з ними.
Р. Кук неодноразово заявляв, що "лейбористський
уряд зробить права людини серцевиною його зовніш-
ньої політики" [11]. Аналогічним чином Т. Блер дав
чітко зрозуміти, що принцип суверенітету більше не
повинен надавати державам-ізгоям можливість при-
ховувати від міжнародного контролю та розслідуван-
ня злочини у сфері прав людини [12]. Уряд нових лей-
бористів вважав, що стандарти, закріплені в 1948 році
в Загальній декларації прав людини та інших докумен-
тах, є універсальними [13]. Така точка зору знайшла
своє відображення в ряді ініціатив, включаючи ство-
рення Фонду прав людини, надання підтримки (у тому
числі через британські спецслужби) діяльності Міжна-
родного кримінального суду та Міжнародним трибу-
налам з військових злочинів у колишній Югославії та
Руанді, а також у відмові від постачання зброї режи-
мам, які нехтують правами своїх громадян. Незва-
жаючи на деякі серйозні проблеми, протягом перших
двох років перебування при владі нові лейбористи
активно долучилися до розробки різних аспектів про-
блеми захисту прав людини.
Звичайно, це був не перший британський уряд,
який спробував поставити права людини в ряд пер-
шочергових завдань дипломатії (наприклад, уряд Кал-
лагена в 1976-1979 роках). Крім того, ніхто інший, як
попередній міністр-консерватор Д. Герд уперше ство-
рив спеціальний відділ з прав людини в міністерстві
закордонних справ. Інновація нових лейбористів по-
лягає в тому, що вони не просто зазначили чіткий мо-
ральний обов'язок щодо надання допомоги найбідні-
шим представникам людства, вони також підкресли-
ли, що така діяльність відповідає національним інте-
ресам. Таким чином, уряд Т. Блера дав зрозуміти не-
обхідність осмислення та врахування в практичній
політиці зв'язку між зростанням зовнішньої заборго-
ваності країн "третього світу", масовими злиднями та
спіраллю насильницьких конфліктів, які супроводжу-
ються порушенням прав мільйонів людей.
Найважливішим положенням зовнішньополітичної
стратегії "нових лейбористів", яке принципово
відрізняє її від політики "торі", є новий підхід до пи-
тань європейської інтеграції. Не відмовляючись від
явного атлантизму, що був завжди характерний для
зовнішньої політики країни в другій половині ХХ сто-
річчя, лейбористи проголошують європейську політи-
ку пріоритетним напрямком, активізують участь в
інтеграційних процесах, розробляють свою модель
розвитку Європейського Союзу, чітко визначають
роль і місце Великобританії в цих процесах. Саме
кардинальний поворот убік Європи, багато в чому
визначив перемогу лейбористів на виборах 1 травня
1997 р. та 7 червня 2001 р. Програмні обіцянки
підсилити свою присутність у Європі, активно вклю-
читися в процеси європейської інтеграції були схваль-
но прийняті тими фінансовими й промисловими кола-
ми країни, які орієнтувалися на Європу [14].
Політика уряду Т. Блера щодо Європи повністю
відповідала сутності "третього шляху", сформульо-
ваного міністром торгівлі й промисловості С. Байєр-
сом: "Це практична, прагматична політика, що служить
національним інтересам" [15]. У цьому плані перед-
бачається специфічна модель реформування ЄС,
відповідно до саме національних інтересів Великої
Британії. Важливою рисою підходу до реформуван-
ня Європейського Союзу в рамках цієї моделі повин-
но було стати відстоювання необхідності не тільки
проголошувати "європейські політичні цінності, але й
захищати ці цінності, коли їм загрожує небезпека" [16].
У вказаному контексті Лондон мав намір активно
впливати на становлення Спільної зовнішньої політи-
ки й політики безпеки ЄС із метою гармонізувати
співробітництво ЄС і НАТО, що відповідало б ще одній
стратегічній меті Великої Британії щодо Євросоюзу -
налагодити його тісніше співробітництво з США.
Британська модель реформування ЄС акценту-
вала питання пом'якшення централізації цієї органі-
зації, повернення "головного фокусу" прийняття
рішень на національний рівень. Як вважають експер-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
ти, британська модель реформування Євросоюзу
спрямована на те, щоб дозволити поєднати зростан-
ня впливу ЄС у світі як самостійного геополітичного
полюса із дбайливим ставленням до національної
самобутності всіх учасників Спільноти. Об'єктивно
такий підхід, як зазначають аналітики, впливаючи на
темпи євроінтеграції, все ж таки гарантує її перспек-
тиви.
Таким чином, аналіз зовнішньополітичної доктри-
ни лейбористського уряду Т. Блера дозволяє зроби-
ти кілька висновків. По-перше, зовнішньополітична
доктрина "нових лейбористів" певною мірою прагма-
тична, вона ґрунтується на новій концептуальній ос-
нові лейбористської партії - ідеї "третього шляху". По-
друге, згадана доктрина - це результат модернізації
зовнішньої політики Об'єднаного Королівства відпо-
відно до реалій сьогодення й перспектив світового
розвитку в ХХІ столітті, а з іншого боку, вона повністю
відповідає національним інтересам країни По-третє,
доктрина більшою мірою розгорнута вбік Європи, але
в той же час не шкодить концепції атлантизму. Останнє
ставить навіть діючий сьогодні уряд на чолі з наступ-
ником Т. Блера Д.Г. Брауном, який продовжує впро-
ваджувати ідеї блеризму, в непросту ситуацію при ви-
рішенні конкретних завдань, спричиняє певну
подвійність, а інколи навіть ставить під сумнів по-
слідовність у формуванні підходів та дій щодо таких
проблем, як доля Єдиної Європи, проблеми євро-
пейської безпеки. По-четверте, лейбористи при всій
суперечливості своїх підходів чітко визначили як го-
ловне завдання - вести активнішу зовнішню політику,
розширивши зони своїх інтересів, здійснювати лобі-
ювання економічних інтересів англійського капіталу,
усталити свої позиції та свій вплив на всі аспекти ак-
туальних проблем світового розвитку. Крім того, після
подій 11 вересня 2001 року зовнішньополітична док-
трина була доповнена детально розробленою стра-
тегією боротьби з міжнародним тероризмом.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Крушинський В. Британська Європа чи європейська Бри-
танія. Великобританія в європейських інтеграційних процесах /
В. Крушинський. - К., 2003; Яковенко Н. Л. Велика Британія в
сучасній системі міжнародних відносин / Н. Л. Яковенко. -
К., 2003.
2. Пик С. М. США - Велика Британія: "особливі відносини" :
[монографія] / С. М. Пик. - К., 2006.
3. Капитонова Н. К. Великобритания в конце XX - начале
XXI века: От консерваторов к лейбористам / Н. К. Капитонова. -
М., 2003; Капитонова Н. К. Внешняя политика Великобритании
(1979-1990 гг.) / Н. К. Капитонова. - М., 1996; Капитонова Н. К.
Приоритеты внешней политики Великобритании (1990-1997 гг.) /
Н. К. Капитонова. - М., 1999.
4. Dietl R. Suez 1956: A European Intervention? / R. Dietl //
Journal of Contemporary History. - 2008. - Vol. 43. - № 2. -
P. 259-278.
5. Wallace W. The collapse of British foreign policy / W. Wallace
// International Affairs. - 2005. - Vol. 82. - № 1. - P. 57-58.
6. Cassels A. Ideology and International Relations in the Modern
World / A. Cassels. - London, New York, 1996.
7. Blair A. Facing the modern challenge: the Third Way in Britain
and South Africa. Speech at the Parliament Building, Cape Town,
South Africa, 8 January 1999 [Електронний ресурс] - Режим досту-
пу : http://www.fco.gov.uk/en/news/latest-news/?view=Speech
&id=2149436#.
8. Blair A. The Third Way: New Politics for a New Century /
A. Blair. - London : Fabian Society, 1998. - Pamphlet No. 588. - 20 p.
9.Prime Minister's speech: Doctrine of the International
community at the Economic Club. Chicago 24 April 1999 [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://web.archive.org/web/
20060616225939/www.pm.gov.uk/output/Page1297.
10. Robin Cook's speech on the government's ethical foreign
policy. Monday 12 May 1997 [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://www.guardian.co.uk/world/1997/may/12/in
donesia.ethical foreign policy guardian.co.uk.
11. Там само.
12. Prime Minister's speech: Doctrine of the International
community at the Economic Club, Chicago 24 April 1999 [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://web.archive.org/web/
20060616225939/www.pm.gov.uk/output/Page1297 asp.
13. House of Commons. Foreign Affairs Committee. First Report
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.publications.
parliament.uk/pa/cm199899/cmselect/cmfaff/100/10005.htm#note48.
14. Dixon R. Tough on debt, though on the causes of debt? New
Labour's Third Way foreign policy / R. Dixon, P. Williams // British
Journal of Politics and International Relations. - 2001. - Vol. 3. - № 2.
- P. 150-172.
15. Байерс С. Третий путь Williams P. Tough on debt, tough on
the causes of debt? New Labour's Third Way foreign policy // British
Journal of Politics and International Relations. - 2001. - Vol. 3. - № 2.
- // Международная жизнь. - 2000. - № 12. - С. 45.
16. Blair T. The Third Way: New Politics for a New Century /
T. Blair. - P. 18-19.
T. Kаndubа
FOREIGN-POLICY ASPECTS OF THE NEW LABOURIZM OF TONI BLAIR
(1997-2007)
Foreign-policy aspects of the new labourizm of governments of Toni Blair during his governing from 1997 to 2007 are considered
in the article. On the basis of analysis of foreign-policy doctrine of new labourists basic features and characteristics of the Blair
model of Great Britain's foreign policy, which was realized during the decade, are revealed.
Key words: new labourizm, "third way", foreign-policy doctrine, blairizm, "special relationships", "tori" policy, eurointegration, EU, NATO.
© Т. Кандуба
Надійшла до редакції 14.01.2010
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-21993 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T23:27:15Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кандуба, Т. 2011-06-20T11:15:27Z 2011-06-20T11:15:27Z 2010 Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) / Т. // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 83-86. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21993 94(420) :339.9 У статті розглянуті зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму урядів Тоні Блера в період його перебування на посаді з 1997 до 2007 року. На основі аналізу зовнішньополітичної доктрини нових лейбористів виявлені основні риси та характеристики блерівської мо делі зовнішньої політики Великої Британії, яка реалізовувалася протягом десятиріччя. Foreign-policy aspects of the new labourizm of governments of Toni Blair during his governing from 1997 to 2007 are considered in the article. On the basis of analysis of foreign-policy doctrine of new labourists basic features and characteristics of the Blair model of Great Britain's foreign policy, which was realized during the decade, are revealed. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) Foreign-policy aspects of the new Labourizm of Toni Blair (1997-2007 ) Article published earlier |
| spellingShingle | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) Кандуба, Т. Історія |
| title | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) |
| title_alt | Foreign-policy aspects of the new Labourizm of Toni Blair (1997-2007 ) |
| title_full | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) |
| title_fullStr | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) |
| title_full_unstemmed | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) |
| title_short | Зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму Тоні Блера (1997-2007 рр.) |
| title_sort | зовнішньополітичні аспекти нового лейборизму тоні блера (1997-2007 рр.) |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/21993 |
| work_keys_str_mv | AT kandubat zovníšnʹopolítičníaspektinovogoleiborizmutoníblera19972007rr AT kandubat foreignpolicyaspectsofthenewlabourizmoftoniblair19972007 |