Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа
Стаття присвячена ціннісно-нормативним підвалинам громадянського суспільства в Україні та Центральній Європі. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані із цим феноменом, теоретичну сутність та практичну моральну необхідність інституту громадянського
 суспільства для Центральної Єв...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22005 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа / А. Білоус // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 98-102. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860266988859817984 |
|---|---|
| author | Білоус, А. |
| author_facet | Білоус, А. |
| citation_txt | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа / А. Білоус // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 98-102. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена ціннісно-нормативним підвалинам громадянського суспільства в Україні та Центральній Європі. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані із цим феноменом, теоретичну сутність та практичну моральну необхідність інституту громадянського
суспільства для Центральної Європи та України. Наголошується на тому, що дослідження
проблематики життєвого світу є важливим завданням для сучасної України.
The paper deals with value-normative foundation of civil society in Ukraine and Central Europe. The author focuses on
theoretical approaches concerning on this phenomenon, theoretical essence and practical moral importance of the civil society
institute fir central Europe and Ukraine. The paper emphasizes on the issue of studying Ukraine life world as a important
problematic for Ukrainian modernity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:01:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
98
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
4) піклування про збереження цілісності природи
та непорушності її внутрішньої гармонії.
Наявність внутрішнього екологічного імперативу,
що спиратиметься саме на вказані принципи, на наше
переконання, сприятиме виникненню в сучасної люди-
ни внутрішніх передумов та мотивацій свідомого
(а можливо, і підсвідомого) вибору на користь еколо-
гічно зважених рішень та вчинків.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Матвійчук А. В. Деонтологічний аспект екологічного знан-
ня / А. В. Матвійчук // Мультиверсум : філософський альманах. -
К. : Центр духовної культури, 2006. - № 59. - С. 33-44.
2. Карачевцева Л. Етика відповідальності Ганса Йонаса та
Еманюеля Левінаса / Л. Карачевцева // Філософська думка. -
2006. - № 4. - С. 90-111.
3. Пустовіт С. Методологічний аналіз особливостей європейсь-
кої білетики / С. Пустовіт // Філософська думка. - 2006. - № 4. -
С. 112-128.
4. Гардашук Т. В. Концептуальні параметри екологізму /
Т. В. Гардашук. - К. : Видавець ПАРАПАН, 2005. - 200 с.
5. Симкин Г. Н. Рождение этносферы / Г. Н. Симкин // Вопро-
сы философии. - М. : Наука, 1992. - № 3. - С. 95-103.
6. Моисеев Н. Н. Мир ХХI века и христианская традиция / Н. Н.
Моисеев // Вопросы философии. - М. : Наука, 1993. - № 8. - С. 3-14.
7. Белопольский Н. Г. Энвироника / Н. Г. Белопольский. - Донецк
: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2007. - 436 с.
А. Mаtvіjchuk
PRINCIPLES OF ECOLOGICAL DEONTOLOGY AS TO MEAN OF FORMING OF
ECOLOGICAL IMPERATIVE OF CONDUCT OF MODERN MAN
Material is devoted the ground of new scientific discipline which an author named "ecological deontology". The article
contains the looks of author to principles of ecological deontology, outlines it view-methodological potential. Ecological deontology
is examined as a mean of decision of global issues of the day of humanity.
Key words: global problems, transformation of consciousness, ecological deontology, ecological knowledge.
© А. Матвійчук
Надійшла до редакції 18.01.2010
УДК 316
ÌÎÐÀËÜÍÎ-ÅÒÈ×ÍÀ ËÅòÒÈÌÀÖ²ß
ÃÐÎÌÀÄßÍÑÜÊÎÃÎ ÑÓÑϲËÜÑÒÂÀ: ÓÊÐÀ¯ÍÀ ÒÀ
ÖÅÍÒÐÀËÜÍÀ ªÂÐÎÏÀ
АЛІНА БІЛОУС,
аспірант Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов
Стаття присвячена ціннісно-нормативним підвалинам громадянського суспільства в Ук-
раїні та Центральній Європі. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані із цим феноме-
ном, теоретичну сутність та практичну моральну необхідність інституту громадянського
суспільства для Центральної Європи та України. Наголошується на тому, що дослідження
проблематики життєвого світу є важливим завданням для сучасної України.
Ключові слова: громадянське суспільство, Україна, Центральна Європа.
Постановка проблеми. Дослідження проблема-
тики громадянського суспільства в останні десятиліття
в Україні свідчать про неможливість імплементації цієї
ідеї в суспільну практику без одночасного впроваджен-
ня морально-етичної легітимації в нашому суспільстві
та визнання самоврядних людських практик. При цьо-
му в сучасному українському суспільствознавстві по-
няття легітимності дуже часто використовують вузь-
ко: для оцінки й коментарів дій представників влади,
верифікації їх практичних дій у площині відповідності
законам та Конституції. В українському суспільстві за
останні роки була відтворена нормативно-процедур-
на легітимація, коли українські спільноти сприймають
процес легітимності в термінах адекватності дії пред-
ставників влади існуючим писаним процедурам у ме-
жах правових інституцій, у ракурсі встановленого вла-
дою політичного режиму. Численні політологи, публіци-
сти, представники різноманітних засобів масової
інформації акцентують увагу лише на вимірах дотри-
мання " букви закону" та максимах ефективності в
межах певного політично-конституційного ладу. Такий
вимір визнання призводить до однобічного сприйнят-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 99
тя процесу легітимізації і не дає можливості звернути
увагу на легітимність інститутів та політичних порядків
у різних соціокультурних традиціях, не розкриває ба-
гатства життєвого світу особи.
Відтак, ідеться про необхідність ствердження но-
вого простору легітимації в українському суспільстві:
легітимації через узасадничення етичного дискурсу, що
існує через відповідну мовленнєву практику і стає
підставою вибору й надання пріоритету одним значен-
ням над іншими. Він передбачає імплементацію
вимірів свободи й визнання на противагу значенням
влади та ієрархічності. Тут варто зважити, що дискурс
завжди є дієвим через спільноту, групу людей, ак-
тивність яких проявляється в тих чи інших подіях, ок-
реслюючи знаково-символічний кістяк дійсності та
відповідні соціальні практики.
Очевидно, що дискурс свободи, традиції колектив-
ного життя та культурні форми індивідуальної поведінки
не виникають через дотримання процедурних норм та
відтворення циркулярів існуючих державних служ-
бовців, легітимізацію усталених форм поведінки.
Хибність такого підходу чудово ілюструє наш вітчиз-
няний досвід, адже в Україні протягом тривалого істо-
ричного часу в законсервованому стані існують не
демократичні соціокультурні виміри легітимації, а бю-
рократично-ієрархічні. Має місце клієнтельний дискурс
- який аж ніяк не кореспондується з вимірами ціннісно-
го консерватизму, що історично проголошував пріори-
тет тієї чи іншої ціннісної системи. І в цьому український
історичний досвід суттєво контрастує з європейсь-
ким та центральноєвропейським, у якому імплемен-
товані історичні сегментації традиційного життя, жит-
тєво-практичні інтенції, через які має місце легітима-
ція самої особистості, окреслення та визнання в куль-
турному просторі ціннісних вимірів розвитку особи як
визначального імперативу соціокультурної реаль-
ності. Легітимація в українському суспільстві ціннос-
тей та норм особи та громадянського суспільства є
невирішеною фундаментальною проблемою нашого
сьогодення.
Огляд останніх досліджень і публікацій. Як уже
було зазначено нами в попередніх публікаціях [див. 8],
за останні роки вже напрацьовані певні підходи до кон-
цептуалізації центральноєвропейського дискурсу гро-
мадянського суспільства в працях Іоанна Павла ІІ,
М. Дзельського, Я. Куроня, Л. Колановського, Ю. Га-
бермаса, Р. Парадовського, Д. Петрік-Рівес, Е. Гел-
нера, Н. Бабіо, А. Ліса та інших. Разом із тим настав
час, і це неодноразово зауважували українські дослід-
ники А. Колодій, А. Карась, І. Пасько, Я. Пасько,
М. Тур та інші, зробити набутий досвід і розуміння гро-
мадянського врядування цінністю суспільно-політич-
ного дискурсу нашої країни.
Мета пропонованої статті полягає в тому, щоб філо-
софськими засобами концептуалізувати підставові
чинники легітимації бюрократичного дискурсу в україн-
ському соціокультурному просторі в контексті його
узгодженості із цінностями та нормами центрально-
європейського життєвого світу.
Відтак об'єктом нашого розгляду є можливість ле-
гітимації цінностей громадянського суспільства в існу-
ючій українській моделі суспільного розвитку, яка по-
в'язана з існуючими протягом тривалого часу устале-
ними етосами та інтенціями різних суспільних груп,
спільнот, прошарків. Предметом аналізу є детермінан-
ти процесу визнання civil society в українській та цент-
ральноєвропейських версіях суспільного розвитку.
Виклад основного матеріалу. Мусимо констату-
вати, що ствердження демократичних модерних цінно-
стей в Україні є фундаментальною проблемою, відпо-
відно до якої - особою, тими чи іншими суспільними гру-
пами, верствами, прошарками - вибудовуються виз-
начені процедури, ретранслюються та надаються по-
яснення та інтерпретації.
У контексті осмислення історичного досвіду стає
зрозумілим, що первинним джерелом ціннісної сфери
громадянського суспільства є життєсвіт, чия дореф-
лексивна ціннісно-нормативна система суттєво впли-
ває на розвиток різноманітних спільнот. У модерному
суспільстві формування ціннісних орієнтирів особи є
складною багатовимірною проблемою раціонально-
го обґрунтування суспільних інституцій, практик та
норм, які неодмінно мають правовий характер.
Саме закон для європейського life world є першим
відносно абстрактним механізмом внутрішньої сус-
пільної інтеграції, медіумом, який в умовах зростання
комплексності та диференційованості суспільства
пов'язує та коригує функціонування різних підсистем
суспільства. Правова система, зберігаючи відносну
автономію, є важливою формою конституювання
цінностей особи в добу модерну. Вона є опосередко-
ваною сферою між мораллю та політикою, пов'язую-
чи локальні життєсвіти спільноти з інституційно розви-
нутим політико-правовим устроєм. Виміри права і мо-
ралі відтворюють нормативне підґрунтя існування
особи, конституюють її вже не стільки як члена локаль-
ної спільноти, репрезентанта певного етосу, а радше
як повноцінного представника громадянського сус-
пільства, носія моральної свідомості.
Німецькі соціальні теоретики, і в першу чергу
Ю. Габермас, аналізуючи процес комплексного
ствердження прав особи та збереження в нових по-
стколоніальних суспільствах, використовують поняття
"морального навчального процесу особи", надавши
йому суспільного значення, особливо в контексті со-
ціальних патологій, які мали місце в країнах Централь-
но-Східної Європи в ХХ столітті [1, с. 43]. Ішлося про
відтворення в умовах тоталітарної "системи" висо-
кої нормативної етичності, яка була інкорпорована в
практику людських відносин, у процеси інтерсуб'єк-
тивної комунікації між репрезентантами громадянсь-
кого суспільства. У процесі опанування клієнтельно-
го дискурсу підлеглості людина в певному культурно-
му контексті відчула свою самодостатність у само-
регулюванні стосунків, досягненні взаємопорозумін-
ня, проявах солідарності. Це відбулося не тільки зав-
дяки поступовій зміні соціальної структури суспіль-
ства, але й завдячуючи визнанню в суспільній свідо-
мості нових цінностей - цінностей свободи, права,
моралі, збереження та розширення вимірів людської
гідності.
В умовах історичного досвіду центральноєвро-
пейських країн змішані гібридні форми модерну й ан-
тимодерну історично цілком нормально співіснують,
розширюючи межі легітимації громадянського суспіль-
ства. Такі приклади ми можемо знайти в центрально-
європейських країнах, що належать до різних христи-
янських конфесій і де начебто антимодерні спільноти
використовують новітні цивілізаційні й цілком модерні
інституції, а цілком модерні спільноти залучають до-
модерні форми соціальності. Іншу ситуацію спостері-
гаємо в Україні, де форми діяльності переважної
більшості спільнот входять у суперечність із цілера-
ціональними та ціннісно раціональними вимогами мо-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
100
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
дерну, такими, що тримаються на викривлених прави-
лах людського співжиття - клієнтелізму, вимірах тіньо-
вої економіки.
Відтак, важливий аргумент щодо необхідності роз-
ширення поняття легітимності - пов'язаний із конкрет-
но-історичною дійсністю сучасної України, яка вима-
гає конституювання цінності самої особи. Ідеться тут
не стільки про глобалізацію культури, колонізацію жит-
тєвого світу тощо, але передусім про існуючі ще з до-
радянських часів тенденції домінування в суспільстві
бюрократичного дискурсу (системи), яка, існуючи поза
будь-якими вимірами раціональності, орієнтована на
механічне самовідтворення. Панування такої систе-
ми унеможливлює збереження українського автентич-
ного життєвого світу, імплементацію прав людини, її
гідності, ефективне функціонування інституцій. Прак-
тично всі суспільні та державні інститути є аморфни-
ми та неструктурованими, а "атомізовані громадяни
існують в ситуації суспільної приреченості та аномії"
[2, с. 21]. За таких умов активність громадянських
організацій, більшість яких є неукоріненими, не може
вирішити проблеми горизонтальної громадянської
взаємодії суб'єктів людської комунікації.
Видається, що зводити проблему легітимації до
вимірів конституювання політичного порядку, як це
має місце в розвідках переважної кількості україн-
ських дослідників (зокрема Є. Бистрицького, М. По-
повича, М. Тура) є не коректним, як не можна зводи-
ти громадянське суспільство до вимірів комунікатив-
ності або до "політичного самовиявлення репрезен-
тантів автономних асоціацій" [3, с. 67]. Ідеться про
формування центальноєвропейської горизонтальної
мережі взаємовизнання, що базується на спільних
ціннісних засадах громадянського суспільства, гори-
зонтальної відповідальності, прирощенні соціально-
го капіталу. Останній не пов'язаний лише з політични-
ми вимірами, а радше з поєднанням особистого та
спільного інтересу людей, моральним обміном. У су-
часному європейському плюралістичному суспільстві
репрезентанти громадянського суспільства потребу-
ють не стільки політичної підтримки, скільки стійкої
легітимації громадянського суспільства в україн-
ському життєвому світі, а також інституціональної
підтримки з боку влади мережевим горизонтальним
відносинам. Останні потребують підтримки з боку
певного соціокультурного ціннісного простору, який
надає своїм членам гуманістичного життєвого сенсу
й дозволяє різноманітним групам та спільнотам ра-
ціонально орієнтуватися в плюралістичному
суспільстві, усередині якого вони утворюють окре-
мий світ свободи, довіри та солідарності. У євро-
пейських суспільствах індивід після тривалого періо-
ду алієнації знову стає дієвою особою, що творить
власне життя, добровільно інтегруючись у спільноту
з міцним нормативним регулюванням.
На жаль, в Україні має місце зовсім інша тенден-
ція. Людина тут постає не відповідальною особою, а
лише маніпульованим об'єктом, який і досі не є легіти-
мізованим у вітчизняному соціокультурному просторі.
Це й не дивно, адже за часів Російської імперії та в
Радянському Союзі значна частина працездатного
населення зазнала маргіналізації, яка супроводжува-
ла імперське господарювання, військову систему й
колоніальну систему в цілому. Наслідки такого викрив-
леного соціального стану наявні особливо на півден-
но-східних теренах сучасної України, де імперія (спо-
чатку російська, потім радянська) створила індустрі-
альний котел, у якому шаленими темпами відбувався
протилежний щодо імперативів Центральної Європи
процес. Величезний масив людей перетоплювався в
маргінальну масу, і наслідком цього стало формуван-
ня атомізованої людини, не здатної до укорінення ані
в міській, ані в селянській спільноті. Така людина по-
стійно перебуває в стані "аномії" (соціально-психоло-
гічної фрустрації), є байдужою до високих вимірів пуб-
лічності, які є стрижнем дієздатного громадянського
суспільства. Навіть приватні родинні цінності для такої
людини є позірними, адже справжні родинні відносини
також невід'ємні від функціонування розвинутого жит-
тєвого світу.
Відтак, пролетаризована українська людина вия-
вилася не здатною на будь-яку морально-політичну
мобілізацію. Розчавлення її життєвого світу позначи-
лася на її суспільній поведінці. Вона без значної по-
літичної чи моральної реакції спочатку спостерігала за-
гибель мільйонів селян під час Голодомору, а потім
нацистську й радянську дискримінацію різних суспіль-
них груп та прошарків. У цьому контексті відомий ук-
раїнський філософ А. Богачов, справедливо зазначає,
що "навіть зараз, після деякої гуманізації радянських
порядків у другій половині ХХ століття маргінал про-
довжує визначати культурну атмосферу значної час-
тини України, унеможливлюючи структурування просто-
ру гідності - громадянського суспільства" [4, с. 42].
Практично нічого не змінилося в Україні в соціокуль-
турному та інституціональному розвитку й за останні
роки.
Процес імплементації ідеальних вимірів норматив-
ності в Україні відбувався хаотично й не спирався на
комплексне переосмислення традиційної соціокультур-
ної спадщини та тривалого комуністичного досвіду. У
ціннісному нормативному плані українське суспільство
виявилась не здатним інтеріоризувати європейські
зразки та запропонувати для всіх владних та управ-
лінських інститутів нові форми суспільної самооргані-
зації, які б унеможливили вкрай неефективну та небез-
печну для суспільства модель підпорядкування. Мо-
жемо констатувати, що життєвий світ пересічного ук-
раїнця був безсилим протистояти бюрократичним
інтенціям державного управління.
Українська модель неопатримоніалізму. В останній
декаді ХХ століття, хоча й не симультанно, у країнах
Центральної та Східної Європи важливою інтегруючою
силою для різних спільнот та груп став концепт євро-
пейської модернізації, який передбачав руйнацію ко-
муністичної деспотичної влади з її редукцією класичної
публічної сфери (Ю. Габермас) та втручання в при-
ватне (Х. Арендт) і навіть інтимне життя громадян.
Відтак, особлива місія різних демократичних спільнот
полягала в підвищенні конкурентності в суспільстві,
розвиткові морального та громадянського спротиву
тим діям влади, які не узгоджуються з вимірами
людської гідності та розумного упорядкування. Кож-
на людина ... має природну схильність діяти відпові-
дно до розуму та впорядковувати суспільство на цих
засадах [5, с. 16].
Утім, поступово виявилась якісна відмінність де-
мократичних владних моделей у Центральній Європі
(включаючи Прибалтику) та в державах колишнього
Радянського Союзу, включаючи Україну. Очевидно, що
на відміну від європейської моделі влади, яка зазна-
ла впливу демократизації і спиралася на владну та
інтелектуальну еліту, правові засади, спільні цінності
та норми більшості репрезентантів суспільства, в ук-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 101
раїнському (як і в пострадянському світі в цілому) так
і не виникло інституціонального та соціокультурного
опертя для створення конкурентності у владній
ієрархії, вироблення засад професіоналізму та компе-
тентності. Радикальні зміни соціальної структури сус-
пільства - становлення спеціалізованих груп інтересів,
поява широкого кола приватних і корпоративних влас-
ників у сфері сервісу й виробництва не супроводжу-
вались правовим та соціокультурним забезпеченням
розгалуженої сфери громадянського суспільства. Ос-
таннє протягом періоду незалежності має тіньовий і
позаправовий характер і практично не впливає на
моральне "оздоровлення" влади.
Більшість західних дослідників пояснюють
відмінність процесів демократизації владних систем
у посткомуністичних регіонах за допомогою поняття
"path-dependency (яке можна інтерпретувати як за-
лежність від обраного шляху історичного розвитку)" [6,
с. 42]. Зважаючи на теорію історичного інституціона-
лізму, послідовність та успішність процесів раціональ-
ної бюрократизації та демократизації органічно зумов-
лює вибір траєкторії становлення розвитку та сучас-
ного стану державного управління. Водночас поспішна
демократизація, яка не має міцного інституційного
опертя у вигляді раціонально-легальної бюрократи-
зації, призводить до неможливості реалізації комплекс-
ної парадигми модернізації та делегітимації в очах
більшості громадян автентичної конкурентної й норма-
тивної моделі державного управління.
Саме відсутність інституційного опертя зумовлює
неефективність парадигми управління практично в усіх
африканських та пострадянських країнах, зокрема і в
нашій державі. Фактично для неї виявилася вкрай не-
вдалою модель демократичної угоди еліт, яка мала
місце в країнах Центральної Європи. Різні ситуативні
угоди лише обмежували конкуренцію та зумовлювали
усунення "чужих" від експлуатації публічних державних
ресурсів. Вони виявились не спроможними приховати
дегуманістичні, витратні та вкрай безперспективні
механізми господарювання, які є невід'ємною складо-
вою пострадянського патримоніалізму.
Ключовою особливістю пострадянської управлін-
сько-владної моделі неопатримоніалізму є фасадний
характер практично всіх інститутів державної влади,
які, виконуючи місію легітимного каркасу системи, у
цілому та в деталях повністю підпорядковані "патри-
моніальному закону" (термін Г. Алмонда) функціону-
вання. Пріоритетну роль тут відіграють не формаль-
но-раціональні стосунки існування управлінської вер-
тикалі, а клієнтельно-патронажні зв'язки, які протягом
тривалого історичного часу регулюють доступ "корпо-
ративних гравців" до різних ресурсів на основі відно-
син особистої залежності та обміну можливостями.
Формування економічного капіталу за такої системи
відбувається не через привласнення засобів вироб-
ництва, а передусім через інтеріоризацію адміністра-
тивних засобів управління. К. Гедегрін, характеризую-
чи пострадянську неопатримоніальну владну парадиг-
му (rent-seeking) наголошує на появі рентоорієнтова-
ної бюрократії, яка задля досягнення своїх економіч-
них цілей використовує власну посаду для злиття вла-
ди і власності та державно-адміністративні ресурси
для усунення економічної та будь якої іншої конкуренції
[7, с. 65].
Попри існування різних владних версій неопатри-
моніалізму (державно-бюрократичної, олігархічної,
султанівської) - усі вони об'єднуються навколо спільних
ціннісних орієнтирів, а саме: невизнання людської
гідності, презирства до правових та моральних норм,
яке унеможливлює в тривалій перспективі прозорість
та конкурентність у владі.
Наслідком такої владної моделі в нашій державі є
існування збіднілого за останні роки життєвого світу
особистості, приреченість української людини (термін
Шлемкевича), яка в моральному та психологічному
плані виглядає анемічною та закріпаченою.
Вихід із цього стану пригнічення та аномії можли-
вий лише через відтворення соціокультурної тканини
громадянського суспільства, яка має стати ціннісною
основою для відтворення професійної управлінської
діяльності в Україні. Очевидно, що це є завданням не
одного десятиліття. Але без його вирішення наша уп-
равлінська система приречена лише копіювати афри-
канські зразки неопатримоніалізму, руйнуючи паростки
органічних зв'язків у суспільстві.
Висновки
Мусимо констатувати, що ані події "помаранчевої
революції", ані створення нової Конституції України не
спроможні забезпечити остаточного відтворення в
нашій державі демократичної ціннісно-нормативної
моделі громадянського суспільства. У нашому дослід-
женні були виділені контроверсійні типи соціальності,
розкрито соціально-економічні та соціокультурні скла-
дові їх мобілізації в певних соціокультурних контекстах.
Інтегруючим компонентом концептуалізації кожної з мо-
делей є аксіологічний фундамент, який укорінений в
історичній та символічній пам'яті кожного народу.
Очевидно, що саме відсутність міцного інституціо-
нального та аксіологічного опертя для демократичних
процесів в українському суспільстві сприяло форму-
ванню неопатримоніальної владної моделі, яка за свої-
ми змістовними та ціннісними характеристиками є нео-
традиціналістською версією маргінального капіталіз-
му, який аж ніяк не сприяє розвитку ефективності, кон-
курентності у владних структурах, соціального капіта-
лу. Лише вихід на якісно нові форми культурної та со-
ціальної інтеграції, відтворення соціальної сфери -
сфери людської гідності дозволить в історичній перс-
пективі долучитися до європейських вимірів людської
самоорганізації.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості
/ Ю. Габермас. - Львів : Літопис, 2000. - 318 с.
2. Пасько І. Громадянське суспільство і національна ідея /
І. Пасько, Я. Пасько. - Донецьк : Східний видавничий дім, 1999.
- 184 с.
3. Тур М. Некласичні моделі легітимації соціальних інститутів
/ М. Тур. - К. : Парапан, 2006. - 395 с.
4. Богачов А. Легітимація і людська ситуація / А. Богачов //
Філософська думка. - 2009. - № 5. - С. 34-48.
5. Гегель Г. В. Ф. Философская пропедевтика / Г. В. Ф. Ге-
гель // Работы разных лет. - М. : Мысль, 1973. - 452 с.
6. Roninger L. The Study of Patron-Client Relations and resent
Developments in Sociological Theory / L. Roninger. - Washington :
Catholic University Press. - 212 p.
7. Hedegreen K. Change and Modernity / K. Hedegreen. -
Glenview : Skott, Foresman. - 219 p.
8. Білоус А. Соціокультурні чинники громадянського сусп-
ільства: Центральна Європа та Україна / Я. Білоус, Я. Пасько //
Схід. - 2009. - № 8 (99) листопад. - С. 125-129.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
102
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
А. Bіlоus
MORAL AND ETHICS LEGITIMATION OF CIVIL SOCIETY: UKRAINE AND CENTRAL EUROPE
The paper deals with value-normative foundation of civil society in Ukraine and Central Europe. The author focuses on
theoretical approaches concerning on this phenomenon, theoretical essence and practical moral importance of the civil society
institute fir central Europe and Ukraine. The paper emphasizes on the issue of studying Ukraine life world as a important
problematic for Ukrainian modernity.
Key words: civil society, Ukraine, Сentral Europe.
© А. Білоус
Надійшла до редакції 18.01.2010
УДК 23/28. 21:13
ÔÅÍÎÌÅÍ ËÞÁβ  ̲ÑÒÈ×Í²É ÑÏÀÄÙÈͲ
ÔÐÀÍÖÈÑÊÀ ÀÑÑÈÇÜÊÎÃÎ
ЄВГЕН ТІТОМИР,
аспірант кафедри релігієзнавства
Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Стаття присвячена аналізу тлумачення поняття любові як джерела містичного досвіду
єднання з Богом у спадщині Франциска Ассизького. Вивчення емоційного, онтологічного та
гносеологічного контекстів релігійної спадщини Ф. Ассизького дозволяє визначити основні
ознаки його містики: особливе емоційне піднесення від переживання злиденності та суво-
рої аскези, не характерне, у цілому, для західнохристиянської аскетичної традиції; акцент на
постійності та тривалості стану містичного єднання із Богом; тлумачення любові винятково
як почуття, ігнорація онтологічного та гносеологічного зрізів тлумачення феномена; реалі-
зація сотеріологічного завдання через уподібнення Христу в стражданні та любові до ближ-
нього.
Ключові слова: християнство, середні віки, містика, любов.
Постановка проблеми. Франциск Ассизький - по-
стать унікальна в історії європейської культури. Його
образ став своєрідним взірцем християнського чер-
нечого життя. Будь-яке серйозне дослідження історії
та культури середньовічної Європи не може обійти ува-
гою літературну спадщину цього засновника Ордена
францисканців.
Актуальність обраної тематики полягає в непе-
ресічній цінності спадщини Франциска Ассизького як
поета, ченця, містика для осягнення специфіки бут-
тя середньовічної Європи. Твори Франциска Ас-
сизького становлять значний інтерес не лише для
релігієзнавців, а й для філософів, істориків, філо-
логів тощо. Усебічне та ґрунтовне вивчення послань
святого дає можливість повніше осягнути релігійну
картину сучасної Європи в контексті трансформації
середньовічних мотивів у сучасних етичних та куль-
турних ідеалах.
Аналіз досліджень і публікацій. Досліджень,
присвячених спадщині Франциска Ассизького, нині
існує дуже багато; серед основних варто відзначити
роботи Д. Ніколсона, В. Інге, Г. Честертона, Ж. ле Гоф-
фа, Е. Жебара, М. Самаріної та ін. Звернемо увагу на
те, що більшість авторів намагалися швидше створи-
ти певний образ особистості Франциска, ніж система-
тизувати та представити його вчення. З одного боку,
такий підхід видається цілком виправданим, про що
буде зазначено дещо пізніше, проте жоден із них не
намагався розглянути спадщину Франциска Ассизько-
го крізь призму головної християнської чесноти - лю-
бові - та проаналізувати особливості тлумачення цьо-
го феномена самим Франциском.
Виходячи із цього, об'єктом дослідження виступа-
ють містичні твори Франциска Ассизького.
Предметом дослідження є феномен любові у тво-
рах Франциска Ассизького.
Метою дослідження виступає аналіз особливостей
тлумачення Франциском Ассизьким феномена любові
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22005 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:01:43Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білоус, А. 2011-06-20T11:30:23Z 2011-06-20T11:30:23Z 2010 Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа / А. Білоус // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 98-102. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22005 316 Стаття присвячена ціннісно-нормативним підвалинам громадянського суспільства в Україні та Центральній Європі. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані із цим феноменом, теоретичну сутність та практичну моральну необхідність інституту громадянського
 суспільства для Центральної Європи та України. Наголошується на тому, що дослідження
 проблематики життєвого світу є важливим завданням для сучасної України. The paper deals with value-normative foundation of civil society in Ukraine and Central Europe. The author focuses on
 theoretical approaches concerning on this phenomenon, theoretical essence and practical moral importance of the civil society
 institute fir central Europe and Ukraine. The paper emphasizes on the issue of studying Ukraine life world as a important
 problematic for Ukrainian modernity. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа Moral and ethics legitimation of civil society: Ukraine and Central Europe Article published earlier |
| spellingShingle | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа Білоус, А. Філософія |
| title | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа |
| title_alt | Moral and ethics legitimation of civil society: Ukraine and Central Europe |
| title_full | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа |
| title_fullStr | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа |
| title_full_unstemmed | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа |
| title_short | Морально-етична легітимація громадянського суспільства: Україна та Центральна Європа |
| title_sort | морально-етична легітимація громадянського суспільства: україна та центральна європа |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22005 |
| work_keys_str_mv | AT bílousa moralʹnoetičnalegítimacíâgromadânsʹkogosuspílʹstvaukraínatacentralʹnaêvropa AT bílousa moralandethicslegitimationofcivilsocietyukraineandcentraleurope |