Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні
Стаття присвячена проблемам екологізації промислового водокористування в Україні. Автор розглядає сучасний стан промислового водокористування, а також наявні екологічні ризики в діяльності різних типів промислових водокористувачів. Окремо автор наголошує на необхідності впровадження нової концепц...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22008 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 41-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859634647271473152 |
|---|---|
| author | Матвійчук, О. |
| author_facet | Матвійчук, О. |
| citation_txt | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 41-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена проблемам екологізації промислового водокористування в Україні.
Автор розглядає сучасний стан промислового водокористування, а також наявні екологічні
ризики в діяльності різних типів промислових водокористувачів. Окремо автор наголошує
на необхідності впровадження нової концепції еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів.
The article is devoted the problems of ecologization of industrial water consumption in Ukraine. An author examines the
modern state of industrial water consumption, and also there are ecological risks in activity of different types of industrial users
of water. Separately an author marks the necessity of introduction of new conception of ecological and economic evaluation of
the use of water resources.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:14:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 41
7. На конкурентноздатність товару впливає рівень
задоволення ним усього комплексу споживчих інте-
ресів. Інтереси мають бути ранжирувані за ступенем
впливу на споживчий вибір і для кожного місця в рей-
тингу повинен використовуватися певний набір методів
їхнього задоволення.
Подальші дослідження будуть присвячені кла-
сифікації товарів за їх основною споживчою влас-
тивістю.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Энджел Д. Ф. Поведение потребителей / Д. Ф. Энджел,
Р. Д. Блэкуэлл, П. У. Миниард. - СПб. : Питер Ком, 1999. - 768 с.
2. Саори М. Японские правила успеха продуктовых иннова-
ций / М. Саори // Маркетинг. - 2008. - № 6 (103). - С. 91-101.
3. Портер М. Конкурентная стратегия: методика анализа от-
раслей и конкурентов / М. Портер. - М. : Альпина Букс, 2005. -
454 с.
4. Классики менеджмента / [под ред. М. Корнера ; пер. с англ.
под ред. Ю. Н. Каптуревского]. - СПб. : Питер, 2001. - 1168 с.
5. ІДС "Міжнародна класифікація товарів і послуг для реє-
страції знаків (Ніццька класифікація) : 9 ред. ; 2-ге вид. [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : http://base.ukrpatent.org/
mktp9-2/.
6. Маслоу А. Маслоу о менеджменте / А. Маслоу ; [пер. с
англ.]. - СПб. : Питер, 2003. - 416 с.
7. Жигулін О. А. Роль людського фактора в управлінні підприє-
мтвом / О. А. Жигулін // Схід. - 2008. - № 4 (88). - С. 12-15.
8. Жигулін О. А. Ефективність методів управління підприєм-
ством у ринковій економіці : [монографія] / О. А. Жигулін. - До-
нецьк : ТОВ "Східний видавничий дім", 2009. - 302 с.
О. Zhygulin
MAIN CONSUMER PROPERTIES OF GOODS
This article describes a set of consumer characteristics of goods (cost saving, quality, differentiation) and shows that one of
the properties is a key determinant of consumer choice. According to the basic consumer properties all products and services
can be divided into 3 groups (cost saving, qualitative, differentiated) that meet the needs of lower and higher levels of individual
and industrial consumers according to Maslow. A model of making decisions by motivated consumers to purchase has been built
and the methods of its implementation are given.
Ключові слова: consumer characteristics of goods, products and services, consumers according to Maslow.
© О. Жигулін
Надійшла до редакції 13.01.2010
УДК 332.142
ÅÊÎËÎò×Ͳ ÐÈÇÈÊÈ ÏÐÎÌÈÑËÎÂί
ÂÎÄÎÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊί IJßËÜÍÎÑÒ²  ÓÊÐÀ¯Í²
ОЛЕНА МАТВІЙЧУК,
аспірант Національного університету
водного господарства та природокористування, м. Рівне
Стаття присвячена проблемам екологізації промислового водокористування в Україні.
Автор розглядає сучасний стан промислового водокористування, а також наявні екологічні
ризики в діяльності різних типів промислових водокористувачів. Окремо автор наголошує
на необхідності впровадження нової концепції еколого-економічного оцінювання викорис-
тання водних ресурсів.
Ключові слова: водні ресурси, водокористувачі, екологічні ризики, еколого-економічне
оцінювання.
Постановка проблеми. Нині перед економікою
України в повному обсязі постало завдання впровад-
ження нового (у тому числі екологічного за змістом)
водокористування. Актуальність завдання та відпо-
відних науково-практичних досліджень визначається
кількома чинниками:
по-перше, статус України як малозабезпеченої у
водоресурсному плані країни надзвичайно актуалізує
проблему забезпечення потреб населення та галузей
національної економіки водними ресурсами, а сталий
розвиток водогосподарського комплексу країни вима-
гає оптимізації водоспоживання, протидій необґрунто-
ваному антропогенному навантаженню на водні ресур-
си, збереження та якісного відновлення водних ре-
сурсів;
по-друге, до сьогодні для української економіки
залишається проблемою відсутність чіткої стратегії
створення нових інституційних умов розвитку, при цьо-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
42
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
му попередня система (радянська) таких умов прак-
тично зламана. Унаслідок цього маємо зменшення
ефективності системи державного управління та об-
сягів фінансування водогосподарського комплексу
(зокрема в частині забезпечення його екологобезпеч-
ного функціонування та розвитку);
по-трете, заявлені на рівні держави пріоритети
євроінтеграції передбачають вихід України на якісно
новий рівень, з одного боку, організації господарюван-
ня, а з іншого - природокористування, у тому числі во-
докористування, наближення принципів економічного
та екологічного законодавства України до стандартів
законодавства Європейського Союзу.
Як бачимо, актуальність впровадження в Україні
нової економічної моделі та нових принципів природо-
користування зумовлена об'єктивною логікою розвит-
ку нашої держави. Ми переконані, що впровадження
екологічного водокористування (як експлуатації вод-
них ресурсів - суспільної та промислової, при якій во-
докористування відбувається за відновлюваним прин-
ципом) неможливе без розширення тлумачення змісту
структурно-логічної моделі еколого-економічного оці-
нювання. Ми пропонуємо розглядати еколого-еконо-
мічне оцінювання як засіб визначення необхідного
обсягу витрат на відтворення водних ресурсів, забез-
печення охорони та покращення стану навколишнього
середовища.
Водночас ми усвідомлюємо, що економічна (на
відміну від екологічної) компонента еколого-еконо-
мічного оцінювання не може мати універсального, за-
гального для всіх водокористувачів характеру. Це вип-
ливає з того факту, що різні водокористувачі в різних
обсягах використовують воду у своїй виробничій
діяльності. Частина користувачів (промисловість,
сільське й комунальне господарство) безповоротно
забирають воду, а інші використовують не саму воду,
а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом
(гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Ра-
зом із тим не слід забувати, що для різних водокорис-
тувачів існують різні вимоги до якості водних ресурсів.
А в сукупності обидва ці моменти визначають різний
ступінь навантаження на навколишнє середовище, що
його спричинює той чи інший тип водогосподарської
діяльності. Таким чином, еколого-економічне оціню-
вання обов'язково мусить ураховувати специфіку во-
докористувача.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тео-
ретичною основою роботи виступають наукові розроб-
ки та напрацювання у сфері еколого-економічної оцін-
ки використання, охорони та відтворення водних ре-
сурсів таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як
А. Б. Авакян, І. К. Бистряков, О. О. Веклич, Л. Н. Горєв,
К. Г. Гофман, Б. М. Данилишин, Я. В. Коваль, Д. Н. Ко-
робова, О. Т. Лебедєв, М. Я. Лемешев, Л. Ф. Сотнико-
ва, А. В. Степаненко, В. М. Степанов, М. А. Хвесик,
В. Я. Шевчук, А. В. Яцик та інші.
У статті ми ставимо за мету окреслити специфі-
ку промислової водогосподарської діяльності, а та-
кож особливості залучення до неї водних ресурсів,
що визначає рівень техногенного навантаження про-
мислових водокористувачів на водні ресурси та еко-
логічні ризики промислового водокористування, а
також умотивованість такого навантаження з еко-
логічної та економічної точки зору. Такий підхід доз-
волить більш ґрунтовно визначити та систематизу-
вати типові проблеми різних видів водокористувачів,
що корисно для подальшого вдосконалення методи-
ки еколого-економічного оцінювання використання
водних ресурсів.
Виклад основного матеріалу. Одразу слід виз-
начитися із змістом, який ми вкладаємо в поняття "во-
докористувач". Предметом нашого дослідження є
спеціальне водокористування, тобто забір води з вод-
них об'єктів із застосуванням споруд або технічних при-
строїв, використання води та скидання забруднюючих
речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та ски-
дання забруднюючих речовин зі зворотними водами
із застосуванням каналів (ст. 48, Водний кодекс Украї-
ни). При цьому, основною категорією водокористу-
вачів, які істотно впливають на стан водних об'єктів, є
промислові підприємства. Вони ж належать до кате-
горії "спеціальних" водокористувачів. Промислове
виробництво впливає на стан водних об'єктів шляхом
забору води з поверхневих або підземних водних
об'єктів, через скидання стічних промислових вод (пов-
ністю або частково очищених) та концентрації забруд-
нюючих речовин у цих водах. З іншого боку, показники
водомісткості продукції, чинні норми водокористуван-
ня та водовідведення становлять основу еколого-еко-
номічного аналізу водогосподарської діяльності окре-
мих підприємств або галузей економіки України.
Характеризуючи промислове водопостачання в
Україні, слід відзначити, що йому притаманна надзви-
чайна складність, відомча роз'єднаність, висока капі-
таломісткість водогосподарських споруд та мереж. До
того ж промислові виробництва істотно відрізняють-
ся своєю питомою водомісткістю й загальними обся-
гами свіжої води, залученої до технологічних процесів
(Таблиця 1).
Таблиця 1. - Середні питомі витрати на
виробництво окремих видів продукції, м3/т [1]
Вид продукції Витрати води
Вугілля 1
Нафта 6
Цемент 17
Труби стальні 60
Азотні добрива 61,7
М'ясо (готова продукція) 83
Алюміній 122
Тканини трикотажні 313,7
Картон 315
Папір 350
Сталь 360
Чавун 401
Газ 944
Целюлоза 1240
Синтетичні волокна 2590
Іншою специфічною рисою промислового водоко-
ристування є те, що різні підприємства висувають
різні вимоги до якості необхідної їм води. Найбільш
жорсткі вимоги - у харчовій і медичній промисловості,
менш жорсткі - у машинобудуванні, на хімічних вироб-
ництвах, у чорній металургії. На деяких підприємствах,
де вода використовується для транспортування си-
ровини (лісопильні, вугільні підприємства, відкриті ка-
р'єри) або для первинної обробки продукції (фабрики
первинної обробки вовни), до якості води висувають-
ся лише санітарно-гігієнічні вимоги. Ця відмінність
вимог до якості води в промисловому водопостачанні
ілюструється укладеною нами Таблицею 2 (на
підставі ГОСТ 17.1.1.04-80 "Охрана природы. Гидро-
сфера. Классификация подземных вод по целям во-
допользования").
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 43
Таблиця 2. - Вимоги до якості води у промисловому водокористуванні
Тип водокористувача Мета водокористування Тип води, що
використовується
Господарсько-питні і комунально-побутові
потреби промислових підприємств (та гасіння
пожеж)
Вода питна*
Вода технічна
Технічні потреби будівництва, підприємств із
переробки сировини (виготовлення харчових
продуктів, хіміко-фармацевтичних препаратів,
промислових виробів тощо):
• забезпечення водою виробничих процесів;
• кондиціонування повітря
Вода технічна
Вода питна
Розробка твердих корисних копалин:
• технічне водопостачання шахт, розрізів,
копалень, кар'єрів;
• забезпечення водою виробничих процесів
на збагачувальних фабриках
Вода технічна
Вода питна
Промислові потреби
(без теплоенергетики)
Видобуток промислових хімічних компонентів із
підземних вод
Вода промислова
* зауважимо, що Водний кодекс України не містить визначення
води питної, технічної та промислової, утім ці поняття широко
використовуються в нормативно-правових актах України (наприк-
лад, див.: Наказ Міністерства транспорту України № 393 від
02.08.99 "Про затвердження Правил користування системами
водопроводу та каналізації на залізничному транспорті України",
Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комуналь-
ного господарства України № 335 від 11.10.2006 "Про затверд-
ження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енер-
гетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізацій-
ного господарства України").
Промислове водокористування, що забезпечує
функціонування виробничих (технологічних) процесів,
очевидно, є одним із провідних напрямів використан-
ня води в Україні. Адже сама вода фактично одночас-
но виконує цілу низку функцій:
- може служити сировиною в технологічних про-
цесах;
- використовується для видобутку сировини, підго-
товки напівфабрикатів, розфасовки кінцевої продукції;
- використовується для сортування й промивання
різних матеріалів;
- використовується для розбавлення промислових
стоків;
- використовується як обігрівач та охолоджувач у
технологічних процесах;
- виступає засобом транспортування.
За оцінкою А. В. Яцика, нині частка промисловості
в загальному водоспоживанні становить 42-45 % [2,
с. 32]. При цьому відповідно до загальної тенденції
останніх років щодо зменшення водоспоживання про-
тягом 1991 - 2006 рр. споживання води промисло-
вістю зменшилося більш ніж утричі.
Задоволення водопотреб української промисло-
вості здійснюється водозабором із поверхневих дже-
рел (13 %), підземних горизонтів (близько 3 %), моря
(близько 25 %) і за рахунок вод, залучених в оборотні
й повторно-послідовні системи водопостачання (май-
же 83 %). Зауважимо, що в Україні так історично скла-
лося, що промислові підприємства не мають окремих
систем технічного водопостачання, а використовують
для своїх потреб питну воду, забираючи її безпосеред-
ньо із загальноміських систем водопостачання. Пев-
ною мірою такий тип водокористування компенсуєть-
ся створенням та експлуатацією системи замкненого,
оборотного й повторного використання води. У промис-
ловості зосереджено близько 99 % потужностей бага-
торазового використання води в Україні [3, с. 25]. Та-
ким чином відбувається раціоналізація водокористу-
вання на промислових підприємствах України.
Якщо говорити про структуру водоспоживання ук-
раїнської промисловості, то слід відзначити, що най-
більшу кількість води споживає енергетика - нині до
74 % [3, с. 26]. Водночас маємо відзначити, що до
структури енергетичного сектора входять атомні елек-
тростанції, теплоелектростанції та гідроелектростанції.
Так, сучасна теплова електростанція потужністю 1 млн
кВт/год потребує протягом року 1,5 км3 води, атомна
електростанція - 3 км3.
Отже, саме АЕС належать до найбільших спожи-
вачів водних ресурсів. Водночас, наявні в Україні
атомні станції в основному розташовані в найменш
забезпечених водними ресурсами областях -
Рівненській, Хмельницькій, Миколаївській [4].
Так, Хмельницька АЕС розташована у верхів'ї
р. Горинь, об'єм річного стоку якої не дозволить
здійснювати охолодження 4-х енергоблоків на ХАЕС,
не руйнуючи при цьому екосистеми Горині. Рівненська
АЕС розташована в середній течії р. Стир. У зв'язку з
дефіцитом води в цій річці в маловодний період по-
дальшу розбудову Рівненської АЕС забезпечити во-
дою неможливо. Режим роботи планованого енерго-
комплексу на р. Південний Буг, до якого належить
Південно-Українська АЕС, передбачає коливання
рівнів води більш ніж на 2 метри протягом доби, що
призведе до повного знищення природних умов ріки
на ділянці русла понад 100 км.
Щодо Запорізької АЕС, то вона розташована на
лівому березі Каховського водосховища близько
10 км від водозабору м. Нікополя й майже на 100 км
вище водозабору Каховського магістрального кана-
лу. З 2005 року Запорізька АЕС перейшла на безпе-
рервну продувку ставка-охолоджувача в Каховське
водосховище, що викликало збільшення скиду забруд-
нених зворотних вод.
Зрештою, як відзначають екологи [4], уже зараз
АЕС відчувають гострий дефіцит води в маловодні
роки. Поза тим, до 2030 року планується побудувати
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
44
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
ще 22 енергоблоки - відповідно до чинної Енергетич-
ної стратегії (у якій відсутнє будь-яке обґрунтування
місць розташування нових блоків, зокрема не врахо-
вано потреби їхнього водозабезпечення для безпеч-
ної експлуатації). При подальшому зростанні промис-
ловості нарощування обсягів атомної енергетики во-
чевидь може посилити дефіцит води та загострити
конкуренцію між основними водоспоживачами. Особ-
ливе занепокоєння в цьому зв'язку в експертів викли-
кають ризики, пов'язані із забезпеченням населення
питною водою. З іншого боку, доволі проблематичною
є нині утилізація вод, що використовуються в атомній
енергетиці. У роботі М. Д. Гомеля [5] показано, що тех-
нології дезактивації низькоактивних стоків, які нині ви-
користовуються на атомних електростанціях, харак-
теризуються високою енергомісткістю, складністю,
недостатньою ефективністю. Зокрема стічні води пра-
лень, змивні води, інші низькоактивні стічні води об'єд-
нуються й направляються на випарні установки, що
призводить до поширення радіонуклідів із водяною
парою і спричиняє забруднення ними дистиляту. Інші
відомі методи дезактивації таких стоків недостатньо
ефективні та супроводжуються утворенням значних
обсягів твердих радіоактивних відходів. Відтак постає
проблема створення високоефективних, економічно
вигідних технологій дезактивації води. А це питання
часу та значних інвестицій.
Другою за обсягами споживання води галуззю про-
мисловості є чорна металургія. У ній 1991 р. було ви-
користано 1329 тис. м3 води, або 10 % усієї спожитої в
промисловості. До 1999 р. ця частка збільшилась до
14 % при практично незмінній частці використання води
із систем оборотного й повторного водопостачання.
Серед інших галузей промисловості найбільшими во-
доспоживачами є хімічна, нафтохімічна, маши-
нобудівна, металообробна, харчова, паливна, лісова
та легка промисловість [3, с. 25].
Таким чином, до особливо водомістких галузей
промисловості належить металургія й паливно-енер-
гетичний комплекси, хімічна, нафтохімічна галузі про-
мисловості. Так, на виготовлення 1 т паперу витра-
чається до 1000 м3 води, сталі - 300 м3, синтетично-
го каучуку - 2800 м3, нікелю - 4000 м3. Ці цифри мож-
на порівняти з витратами на виплавку 1 т чавуну -
180-200 м3.
Водночас галузі, які є водомісткими, як правило
(за винятком гідроенергетики), є джерелом значних
обсягів забруднюючих речовин у стічних водах.
Найбільш поширеними хімічними забрудненнями є
синтетичні поверхнево-активні речовини, нафтопро-
дукти, феноли, отрутохімікати, солі важких металів,
аліфатичні й ароматичні аміни. У Таблиці 3 наведено
типову структуру забруднень по окремих галузях ук-
раїнської промисловості.
Таблиця 3. - Типові забруднення води різними галузями української промисловості
п/н Галузь економіки Характеристика забруднення
1. Енергетика вуглеводневе забруднення при випаровуванні й витоках, забруднення
технічними хімікатами, металом та іншими відходами, радіаційне
забруднення, теплове забруднення
2. Паливна нафтопродукти, сульфати, хлориди, сполуки азоту, феноли, солі
важких металів
3 Чорна металургія мінеральні речовини, флетореагенти, солі важких металів (мідь, цинк,
свинець, нікель, ртуть), миш`як, хлориди
4. Хімічна і нафтохімічна нафтопродукти, завислі речовини, азот загальний, азот амонійний,
нітрати, хлориди, сульфати, фосфор загальний, ціаніди, родоніти,
кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, ртуть, свинець, хром, цинк,
сірководень, спирт, формальдегід, феноли, поверхнево-активні
речовини, пестициди, напівфабрикати
5. Машинобудування і
металообробка
нафтопродукти, сульфати, хлориди, завислі речовини, ціаніди, сполуки
азоту, солі заліза, міді, цинку, нікелю, хрому, молібдену, фосфору,
кадмію.
6. Лісова промисловість сульфати, сульфіти
7 Легка промисловість завислі речовини, сульфати, хлориди, сполуки фосфору та азоту,
синтетичні поверхнево-активні речовини феноли, жири та масла,
сірководень, фенолальдегід
8. Харчова промисловість молочний білок, молочний цукор, розчинні солі, жири, ферментований
крохмаль, розчинені частки й фрагменти органіки, що не розклалася
Очевидно, що промислові водокористувачі, зважа-
ючи на специфіку своєї виробничої діяльності, повинні
дотримуватися визначених чинними нормативно-пра-
вовими актами умов спеціального водокористування
- передусім екологічних вимог. Мається на увазі орга-
нізація системи заходів щодо зменшення водоспожи-
вання (головним чином питної води), впровадження
замкнених циклів водокористування, а відтак зменшен-
ня (до повного припинення) скидів забруднених стічних
вод. Утім, на практиці, останнє десятиріччя характе-
ризується загальним зниженням екологічної дисциплі-
ни промислових водокористувачів (власне й інших та-
кож). Як показують спеціальні дослідження, на тлі уск-
ладнення виробничих процесів (зокрема в частині за-
стосування хімічних речовин) ефективність роботи
очисних споруд на промислових підприємствах падає,
а їх оновлення практично не здійснюється [2, с. 46].
Водночас особливістю України є те, що найбільш
водомісткі та "брудні" промислові виробництва роз-
ташовані, як правило, у найменш забезпечених водни-
ми ресурсами районах, що, вочевидь, лише загострює
вже існуючі водноресурсні та екологічні проблеми.
Основний обсяг промислового водокористування зо-
середжений у Вінницькій (понад 5 %) області в межах
басейну Південного Бугу, у Харківській, Донецькій і
Луганській (понад 25 %) областях басейну Сіверсько-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 45
го Дінця, Київській, Дніпропетровській і Запорізькій
(28 %) областях басейну Дніпра [3, с. 26]. Таким чи-
ном, на сьогодні водні об'єкти річкових басейнів
Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, річок Кри-
му та Приазов'я зазнають відчутного та екологічно не-
безпечного антропогенного навантаження. Останню
тезу підтверджують розрахунки коефіцієнта виснажен-
ня водоресурсного потенціалу різних водогосподарсь-
ких комплексів України, здійснені О. В. Яроцькою [6].
На підставі цих розрахунків науковець наочно дово-
дить необхідність при здійсненні виробничої діяльності
врахування природної водозабезпеченості певних те-
риторій, мінливість річкового стоку на цих територіях,
кількісні та якісні показники природних вод, що відкри-
ває шлях до обґрунтованого з еколого-економічних
позицій водокористування (тобто екологічно вмотиво-
ваного та спрямованого на забезпечення ресурсо-
відновлення).
При цьому дослідження О. В. Яроцької показали,
що значного екологічного збитку водним екосистемам
річкових басейнів завдають саме забруднені стічні
води. Навіть за умови нормативного очищення всіх
стічних вод, які скидаються водокористувачами, для
створення сприятливих умов для відтворення водних
ресурсів необхідно скоротити обсяги безповоротного
водоспоживання в басейнах річок Дніпра на 7,4 %,
Південного Бугу - 9,3 %, а Сіверського Дінця - на
26,6 %, або в 3,7 раза (Таблиця 4).
Таблиця 4. - Еколого-економічна оцінка гранично-допустимого навантаження
на водні екосистеми України*
Фактичне навантаження на водоресурсний
потенціал річкових басейнів, млн м3 (сума
об’ємів безповоротного водоспоживання та
забруднених стічних вод) Басейни річок
Безповоротне
водоспоживання
Скинуто
забруднених
стічних вод
Усього
Еколого-безпечне
навантаження на
водоресурсний
потенціал річкових
басейнів, млн м3
(10-процентний
об’єм води від
річкового стоку за
рік)
Різниця фактичного до
еколого-безпечного
навантаження на
водоресурсний
потенціал річкових
басейнів, млн м3
Дніпро 3758 1862 5620 3500 -2120
Дністер 400 77 477 660 183
Сіверський Донець 769 315 1084 210 -874
Південний Буг 153 30 183 140 -43
Дунай (вкл. Тису і
Прут) 356 51 407 530 123
Західний Буг -103,3 173,4 70 40 -30
Ріки Криму та
Приазов’я -162 502 340 196 -144
Усього 3209 3445 6654 5590 -1064
* Джерело: [6]
Зрозуміло, що територіальна структура водокори-
стування в Україні склалася історично та під впливом
низки факторів (природно-кліматичні умови; мінераль-
но-сировинна база; вигідність положення відносно
споживачів; наявність трудових ресурсів). Утім, неза-
перечним є той факт, що без зниження антропогенно-
го навантаження на водні екосистеми та ступеня за-
лучення водних ресурсів у господарський оборот
рано чи пізно перед Україною гостро постане пробле-
ма забезпечення якісними водними ресурсами. З
іншого боку, поліпшення водогосподарської та еко-
логічної ситуації в країні вимагає вдосконалення
структури й технології водозабезпечення та водоко-
ристування, запровадження водозберігаючих і без-
водних технологій.
Маємо також відзначити особливості спеціально-
го водокористування водними об'єктами для транс-
портних потреб. Підприємства водного транспорту
користуються тією водою, що залучається під час екс-
плуатації водних шляхів вантажними самохідними, не-
самохідними та пасажирськими суднами. Показово, що
об'єктом обчислення збору за користування водами
для потреб водного транспорту є тоннаж (місце)/доба
експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та
пасажирських суден [7].
Слід відзначити, що в ст. 67 Водного кодексу Украї-
ни визначено специфічні риси користування водними
об'єктами для потреб водного транспорту. Зокрема
внутрішніми водними шляхами загального користуван-
ня вважаються річки, озера, водосховища, канали, інші
водойми, а також внутрішні морські води та територі-
альне море (за винятком випадків, коли відповідно до
законодавства України їх використання із цією метою
повністю чи частково заборонено). При цьому, перелік
внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії суд-
ноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів Украї-
ни [8].
Щодо вимог до самого водного транспорту, то п. 3
ст. 67 Водного кодексу України передбачає, що всі суд-
на та інші плавучі засоби мають бути обладнані ємко-
стями для збирання забруднених вод, які повинні сис-
тематично передаватися на спеціальні очисні спору-
ди для очищення та знезараження. При цьому забо-
роняється заходження в територіальне море суден,
які не провели заміну ізольованого баласту й не об-
ладнані цистернами та закритими фановими система-
ми для збирання стічних вод будь-якого походження
чи установками для очищення та знезараження цих
вод, що відповідають міжнародним стандартам.
Відзначимо, що облік спожитої води суднами вод-
ного транспорту можливий, адже всі судна річкового
та морського транспорту оснащені автономними сис-
темами для збирання забруднень, а порти обладнані
необхідними пристроями для їх приймання, очищення
й переробки; витрати часу й коштів на операції зачи-
щення суден будуть визначатися чіткістю, організова-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
46
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
ністю роботи підрозділів комплексного обслуговуван-
ня флоту (КОФ), а також продуктивністю портових прий-
мальних пристроїв. У свою чергу, користування вод-
ними об'єктами для плавання на маломірних суднах
(веслових, моторних човнах) дозволяється з дотри-
манням правил, що встановлюються Верховною Ра-
дою Автономної Республіки Крим, обласними, Київ-
ською та Севастопольською міськими Радами за по-
годженням з Українською державною інспекцією Ре-
гістру і безпеки судноплавства.
Разом із тим Міністерство транспорту та зв'язку
України визнає факти неконтрольованого скидання
водного баласту та стоків із суден на річкових
внутрішніх водних шляхах України, що призводить до
перенесення шкідливих речовин і патогенних
організмів, які завдають шкоди здоров'ю людей та
збитків навколишньому природному середовищу [9].
Відтак уразливі в екологічному й санітарно-гігієнічно-
му плані річкові внутрішні водні шляхи потребують
спеціального захисту, що, вочевидь, можливо шляхом
удосконалення екологічно спрямованої нормативно-
правової бази у сфері водного транспорту та реалі-
зації технічних заходів щодо запобігання забрудненню
водних об'єктів із суден. Останнє, безперечно, повин-
не стимулюватися певними фіскальними важелями.
Висновок
Проведене нами дослідження дає підстави стверд-
жувати, що подальший розвиток економіки України (та
її окремих галузей) неможливий без оптимізації тери-
торіально-галузевої структури водогосподарського
комплексу (ВГК) країни та підвищення еколого-еконо-
мічної ефективності водокористування. Окреслене
завдання вимагає ґрунтовної методики еколого-еко-
номічного оцінювання використання водних ресурсів
із обов'язковим вивченням учасників водогосподарсь-
кої діяльності з двох позицій: 1) у плані характеристи-
ки особливостей залучення водних ресурсів та ступе-
ня навантаження на них у виробничій діяльності пев-
ного водокористувача; 2) у контексті визначення еко-
номічної ефективності цього водокористувача.
Отримані при такому підході дані надаватимуть
можливість адекватно оцінити рівень техногенного
навантаження певного водокористувача на довкілля
(зокрема, водні ресурси), а також умотивованість та-
кого навантаження з екологічної та економічної точки
зору. Водночас, ураховуючи завдання екологізації еко-
номіки України, ми переконані, що нова методика еко-
лого-економічного оцінювання використання водних
ресурсів повинна спиратися на найбільш перспектив-
ну та екологічну (за змістом та ідеологією) відновлю-
вальну концепцію. При цьому ми виходитимемо з того,
що методика, показники та критерії еколого-економіч-
ного оцінювання водокористування обов'язково по-
винні враховувати цінність водних ресурсів (водних
об'єктів) не лише в контексті їх залучення у виробничу
діяльність, а і як джерела природних (безумовних) умов
життєзабезпечення та життєдіяльності людини. До того
ж проведення такого еколого-економічного оцінюван-
ня може (і повинно) здійснюватися як на етапі до прий-
няття рішення щодо соціально-економічного розвит-
ку певного регіону (території, адміністративної одиниці
чи в межах басейнових водогосподарських комп-
лексів) та реалізації там певного виробничого проек-
ту, так і безпосередньо в процесі здійснення будь-якої
виробничої діяльності (зрозуміло, із певними змістов-
ними та методичними корективами).
Практична реалізація окреслених підходів до еко-
лого-економічного оцінювання використання водних
ресурсів відкриває шлях до більш обґрунтованого ви-
бору рішень (управлінського та виробничого характе-
ру) у дуалістичній системі "екологія - суспільний інте-
рес - економіка". З іншого боку, оцінка екологічних ри-
зиків використання водних ресурсів отримає вагому
(наочну та переконливу) економічну складову, що, на
нашу думку, сприятиме розробці екологічно обґрунто-
ваної та економічно осмисленої моделі розвитку гос-
подарського комплексу української держави. До того
ж, оскільки дворівневий еколого-економічний підхід
дозволяє враховувати специфіку й окремо взятого ви-
робництва, і певної території, то це допомагатиме оп-
тимізації практики господарювання та водокористуван-
ня на регіональному рівні.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Укрупнённые нормы водопотребления и водоотведения для
различных отраслей промышленности. - [2-е изд., переработ]. -
М. : Стройиздат, 1982. - 528 с.
2. Водні ресурси: використання, охорона, відтворення, уп-
равління / [А. В. Яцик, Ю. М. Грищенко, Л. А. Волкова,
І. А. Пашенюк]. - К. : Ґенеза, 2007. - 360 с.
3. Хвесик М. А. Економіко-правове регулювання природоко-
ристування : [монографія] / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач,
Ю. П. Кулаковський. - К. : Кондор, 2009. - 524 с.
4. Рішення спільного засідання Громадської ради при Дер-
жатомрегулюванні та Громадської ради при Мінприроди від 6 лип-
ня 2007 року "Про дотримання вимог водного законодавства та
вимог безпеки щодо використання водних ресурсів при функціо-
нуванні та розміщенні об'єктів атомної енергетики" [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : http://www.snrc.gov.ua/nuclear/
ukpublisharticle61843;jsessionid=D1583DB3C041A698F6D77E41
EFF2F87C?search_param=%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%
80%D1%96%D0%BD&searchForum=1&searchDocarch=1&search
Publishing=1.
5. Гомель М. Д. Створення нових ресурсозберігаючих техно-
логій кондиціювання та очищення води для промислових систем
водокористування : дис. ... д-ра техн. наук : спец. 21.06.01 /
М. Д. Гомель. - К., 2003. - 446 с.
6. Яроцька О. В. Оцінка еколого-економічної ефективності во-
докористування в басейнових водогосподарських комплексах /
О. В. Яроцька // Економіка природокористування і охорони дов-
кілля. - К. : РВПС України НАН України, 2006. - С. 317-324.
7. Постанова Кабінету Міністрів України № 1494 від 16.07.
1999 р. "Про затвердження Порядку справляння збору за спе-
ціальне використання водних ресурсів та збору за користування
водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=1494-99%EF&key=SE7MfTNFZoChV
QtMZibTWu1oHI4qAs80msh8Ie6.
8. Постанова Кабінету Міністрів України № 640 від 12.06.
1996 р. "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів,
що належать до категорії судноплавних" [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : http://www.uazakon.com/document/spart90/
inx90577.htm.
9. Аналіз регуляторного впливу нормативного акту "Інструк-
ція щодо процедур прийому та скидання водяного баласту на
акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України. Державний
департамент морського і річкового транспорту / Міністерство
транспорту та зв'язку України, 14 грудня 2005 р. [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : http://www.mintrans.gov.ua/ru/alias_166/
print/8766.html.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 47
О. Mаtvijchuk
ECOLOGICAL RISKS OF INDUSTRIAL WATER CONSUMPTION IN UKRAINE
The article is devoted the problems of ecologization of industrial water consumption in Ukraine. An author examines the
modern state of industrial water consumption, and also there are ecological risks in activity of different types of industrial users
of water. Separately an author marks the necessity of introduction of new conception of ecological and economic evaluation of
the use of water resources.
Key words: water resources, users of water resources, ecological risks, ecological and economic evaluation.
© О. Матвійчук
Надійшла до редакції 15.01.2010
УДК 365.22:330.341.1
ÐÎËÜ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎÃÎ ÊÀϲÒÀËÓ
 ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍͲ ²ÍÍÎÂÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÐÎÇÂÈÒÊÓ
НАДІЯ СТЕЖКО,
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки
Кіровоградського національного технічного університету
У статті розглянуто роль соціального капіталу в розвитку сучасного суспільства, його
вплив на економіку України, наведено тенденції інноваційного розвитку. Автор доходить
висновку, що безумовним імперативом суспільства має стати практична реалізація моделі
інноваційного розвитку, який би забезпечив інтегральне поєднання економічної ефектив-
ності, соціальної справедливості та збалансованості в розвитку соціального капіталу.
Ключові слова: соціальний капітал, роль, сучасна економіка, галузі, інноваційний розвиток.
Постановка проблеми в загальному вигляді.
За останні десятиліття у світовій економіці відбули-
ся глибокі зміни, пов'язані з розробкою стратегій
нової глобальної економічної і соціальної конку-
ренції, зміною ролі держави в регулюванні економі-
ки й підходів до підготовки, оцінки й використання
соціального капіталу. Мова йде про радикальні зміни
самого характеру суспільного прогресу і його цільо-
вих орієнтирів, системи цінностей і критеріїв соціаль-
но-трудових відносин. Узяті самі по собі науково-
технічні й суто економічні критерії втрачають своє
домінуюче значення. Їх місце займають якісні пара-
метри життя, а саме: стан природного та соціально-
економічного середовища, здоров'я населення й
тривалість життя, рівень культури, доступ до якісної
освіти й можливість її використання в інноваційних
процесах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дос-
лідженню людського та соціального капіталів у пе-
ріод трансформації економіки, їх впливу на соціально-
економічний розвиток країни присвячені праці В. Ан-
тонюк [1], О. Грішнової [2], О. Колота [3], Л. Лісогор [4],
О. Сидорчук та інших науковців. Разом із тим, існу-
вання різних підходів до концепції соціального ка-
піталу ускладнює розуміння цієї категорії; неодноз-
начним є також тлумачення ролі соціального капі-
талу в перебігу інноваційних процесів нашої країни.
Мета статті - визначити роль соціального капі-
талу в інноваційному соціально-економічному роз-
витку України.
Виклад основного матеріалу. Ураховуючи су-
часні економічні процеси, можна без сумніву стверд-
жувати, що найважливішим компонентом національно-
го багатства більшості розвинених країн світу є не ви-
робничий чи природний, а соціальний капітал. Найпер-
шим й основним джерелом конкурентоздатності
підприємств, фірм і корпорацій стає людський потен-
ціал, оскільки його конкурентоздатні складові не ста-
новлять надмірних труднощів для ефективного менед-
жменту: капітал відтворюється, технології поновлю-
ються, причому період їх дії постійно скорочується, а
стратегії розвитку можна скопіювати й упровадити. Для
того щоб соціальний потенціал став основним джере-
лом капіталу, необхідно враховувати не лише еконо-
мічний розвиток, а й соціальний розвиток та соціаль-
ну стабільність у суспільстві. У зв'язку із цим форму-
вання й удосконалення соціального капіталу стає го-
ловним і визначальним фактором інноваційного роз-
витку. При цьому не слід забувати, що соціальний ка-
пітал - це специфічний потенціал і людський ресурс у
матеріальному виробництві.
Соціальний капітал забезпечив у 50-х роках ХХ ст.
зростання ВВП до 10 %, а в 1990-х він досяг у серед-
ньому 20-25 %. Особливо це стосується таких країн,
як Швеція, Великобританія, Данія, Франція, Німеччи-
на, Японія та ін. [5]. Разом із тим, структура і зміст со-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22008 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:14:48Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матвійчук, О. 2011-06-20T11:36:31Z 2011-06-20T11:36:31Z 2010 Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 41-47. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22008 332.142 Стаття присвячена проблемам екологізації промислового водокористування в Україні. Автор розглядає сучасний стан промислового водокористування, а також наявні екологічні ризики в діяльності різних типів промислових водокористувачів. Окремо автор наголошує на необхідності впровадження нової концепції еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. The article is devoted the problems of ecologization of industrial water consumption in Ukraine. An author examines the modern state of industrial water consumption, and also there are ecological risks in activity of different types of industrial users of water. Separately an author marks the necessity of introduction of new conception of ecological and economic evaluation of the use of water resources. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні Ecological risks of industrial water consumption in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні Матвійчук, О. Економіка |
| title | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні |
| title_alt | Ecological risks of industrial water consumption in Ukraine |
| title_full | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні |
| title_fullStr | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні |
| title_full_unstemmed | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні |
| title_short | Екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в Україні |
| title_sort | екологічні ризики промислової водогосподарської діяльності в україні |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22008 |
| work_keys_str_mv | AT matvíičuko ekologíčnírizikipromislovoívodogospodarsʹkoídíâlʹnostívukraíní AT matvíičuko ecologicalrisksofindustrialwaterconsumptioninukraine |