Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки
У статті на основі вивчення літератури та джерел досліджується політика радянської
 влади щодо урбанізації в Східній Україні в 1920-1939 рр., у т. ч. становлення концепції урбанізації, процес її здійснення. Особливу увагу приділено виникненню соціалістичних міст та
 їх впливу на розв...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22012 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки / М. Алфьоров // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 75-79. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860225604142497792 |
|---|---|
| author | Алфьоров, М. |
| author_facet | Алфьоров, М. |
| citation_txt | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки / М. Алфьоров // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 75-79. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті на основі вивчення літератури та джерел досліджується політика радянської
влади щодо урбанізації в Східній Україні в 1920-1939 рр., у т. ч. становлення концепції урбанізації, процес її здійснення. Особливу увагу приділено виникненню соціалістичних міст та
їх впливу на розвиток регіону. Показано вплив політичних та економічних чинників на процеси урбанізації Східної України.
In article consider the police of urbanization of Ost Ukraine in 1920-1930 years, in his storage quantity and other. Shown
changes dynamics quantity of population in socialist towns. The conclusions on the nature of influence of political and economical
factoris into changes quantity of population, on the processes urbanization in Ost Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:19:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 75
ББК 63.3(4 Укр)
ÏÎ˲ÒÈÊÀ ÓÐÁÀͲÇÀÖ²¯ ÑÕ²ÄÍί ÓÊÐÀ¯ÍÈ
 1920-1939 ðîêè
МИКОЛА АЛФЬОРОВ,
кандидат історичних наук, доцент
Горлівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом
У статті на основі вивчення літератури та джерел досліджується політика радянської
влади щодо урбанізації в Східній Україні в 1920-1939 рр., у т. ч. становлення концепції урба-
нізації, процес її здійснення. Особливу увагу приділено виникненню соціалістичних міст та
їх впливу на розвиток регіону. Показано вплив політичних та економічних чинників на про-
цеси урбанізації Східної України.
Ключові слова: Східна Україна, Донбас, регіон, населення, чисельність, урбанізація, соціа-
лістичне місто.
Постановка питання. У сучасному світі дослід-
ження урбанізаційних процесів набуває надзвичайної
актуальності. Окремі країни демонструють високий
рівень зростання населення і, відповідно, урбанізації,
у той час як деякі інші - стійке зменшення населення,
що позначається на розвитку міст, країн, регіонів, люд-
ства в цілому. Питання розвитку міст в Україні викли-
кають усе більшу увагу сучасних дослідників, проте й
досі залишаються маловивченими. Особливо це сто-
сується періоду 20-30-х рр. ХХ ст. Їх вивчення в цей
період як у Східній Україні, так і в Україні в цілому не
було об'єктом спеціального дослідження.
Аналіз досліджень та публікацій. Окремі питан-
ня історії цього періоду розглянуто в колективних пра-
цях [1], а також монографіях Л. І. Васькіної [2],
А. А. Матюгіна [3], В. Б. Жиромської [4]. С. В. Куль-
чицький розглянув розвиток України в добу нової еко-
номічної політики [5], О. М. Бут та П. В. Добров при-
ділили увагу "економічній контрреволюції" в 20-30-ті
роки ХХ ст. [6]. Багато праць присвячено вивченню
історії Донбасу того часу. Д. А. Першак розглянув склад
робітників вугільної промисловості регіону [7],
В. М. Нікольський та В. М. Ізюмов [8] дослідили ста-
новлення та розвиток кооперації в період непу. На су-
часному етапі багато уваги приділяється вивченню
репресій. Так, В. М. Нікольський розглянув репресив-
ну діяльність органів держбезпеки СРСР в УРСР та її
наслідки [9]. Проблемам соціально-економічного, ет-
нічного розвитку Донбасу в цей період також присвя-
чено праці окремих дослідників. З. Г. Лихолобова та
В. Коваленко приділили увагу процесам урбанізації в
регіоні в 1926-1939 рр.[10], К. В. Нікітенко - пробле-
мам недержавного сектора економіки [11], О. В. Стяж-
кіна розглянула пересічну людину Донбасу на початку
1920-х рр. у вимірі слова, простору, часу [12],
О. М. Сапіцина проаналізувала потребу жіночої робо-
чої сили в сільському господарстві в контексті вирі-
шення проблеми безробіття в країні [13], О. Ю. Сучко-
ва зосередила увагу на дослідженні єврейської мен-
шини в регіоні та змінам у її складі в 1920-1930-ті рр.
[14]. О. В. Струченков дослідив умови праці інженер-
но-технічних спеціалістів промисловості Донбасу в
добу радянської модернізації (кінець 1920-х - 1930-ті
роки) [15], Н. Г. Малярчук розглянула створення ро-
сійських національно-територіальних одиниць у Дон-
басі в 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. [16] та ін. Ок-
ремі питання соціального розвитку населення України
та регіону розглянуто в дисертаційних дослідженнях
О. І. Кокорської [17], Д. К. Гринь [18], Н. Т. Гогохія [19],
Ф. Г. Турченка [20], В. В. Кабачек [21]. Деякі проблеми
розвитку архітектури та міст відображені в працях
архітекторів В. Е. Альошина [22], В. Л. Глазичева [23],
М. Меєровича [24].
Мета статті - на основі аналізу літератури та дже-
рел дослідити становлення радянської влади та
здійснення її політики щодо урбанізації в Східній Україні
в 1920-1939 рр.
Виклад основного матеріалу. Перемога більшо-
виків поставила перед ними завдання вироблення
підвалин внутрішньої політики, у т. ч. стосовно системи
територіального розселення населення, зміцнення
своєї влади в Україні, у т. ч. і Східній. Виходячи з харак-
теру влади та її соціальної основи - держава диктату-
ри пролетаріату - одним із провідних напрямків внут-
рішньої політики стало зміцнення соціальної бази вла-
ди. Оскільки пролетаріат зосереджувався в містах, то
й проведення урбанізації повинно було стати одним із
першочергових завдань влади. А першими кроками
нової влади стала ліквідація приватної власності на
житло, воно переходило тепер у власність держави
[25]. Щоправда, суцільному одержавленню житла пе-
решкоджали особливості розвитку міст Східної Украї-
ни, де переважала індивідуальна забудова. На їх тлі
вирізнявся Харків, який став столицею УСРР. Міста
Харківщини здебільшого були невеликими й середні-
ми та пов'язані, перш за все, із сільським господар-
ством та переробкою сільськогосподарської продукції.
Вони також виконували функції адміністративних
центрів сільськогосподарських районів або були
транспортними вузлами. Дещо інакше виглядали на-
селені пункти Донбасу. Практично до кінця 1920-х років
будівництво в Донбасі велося "колоніями" - поселен-
нями при кожному промисловому підприємстві. Наприк-
лад, Кадіївка у ті роки складалися з 47 таких поселень,
ІСТОРIЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
76
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
які виникли в різні роки [26], існували відокремлено,
доки промисловий розвиток не призвів до їх злиття.
Переважали казарми, бараки та землянки. Це відби-
вало той факт, що з початку промислового розвитку
краю влада організовувала керовані міграції населен-
ня до нього.
У программі компартії, яку було прийнято на VIII з'їзді
РКП (б) у 1919 р., було вказано на необхідності всі зу-
силля докладати "до раціонального розселення тру-
дящих" [27]. Уявлялося, що на відміну від капіталістич-
них країн, де розселення населення по території про-
ходить стихійно, у соціалістичній державі цей процес
повинен відбуватися планомірно. В. І. Ленін указував
на необхідність і повну можливість того, щоб "скарб-
ницями науки і мистецтва, які століттями накопичили-
ся в небагатьох центрах, користувалось усе населен-
ня, розміщене більш або менш рівномірно по усій
країні" [28]. Про роль міст і надалі неодноразово йшло-
ся на з'їздах та конференціях РКП і КП(б)У. Так, VII кон-
ференція КП(б)У у квітні 1923 р. відзначала, що "влас-
не керівне становище робочий клас може зберегти та
зміцнити через промисловість, яка відтворює й сам
робочий клас. Тільки розвиток промисловості створює
непохитні підвалини пролетарської диктатури" [29].
Проте практичному виробленню політики територіаль-
ного розселення населення, а відповідно й визначен-
ню майбутнього міст заважала громадянська війна.
Після її завершення виявилося, що міське населення
скоротилося в 1920 р. на 30 % [30]. Найбільш відчутні
були втрати в промислових містах, де було зосеред-
жено великі підприємства, які найбільше постражда-
ли від війни. Втрати чоловічого населення в містах були
найбільш відчутні у віці від 20 до 29 років. На частку
цієї групи припадало 13-14 % [31]. Перед владою по-
стало питання про відновлення та реконструкцію міст,
визначення їх ролі в територіальному розселенні на-
селення. Уже в 1921 році в Москві обговорювалися
проблеми містобудівництва, а у вересні 1922 року було
затверждено проект розширення міської межі Харко-
ва до 16 тисяч гектарів.
Ураховуючи невідповідність системи адмінистра-
тивно-територіального районування в країні економіч-
ним та політичним завданням радянської влади, РНК
РСФР декретом від 27 січня 1918 р. дозволив місце-
вим радам змінювати межі губерній, повітів та волос-
тей і створювати нові адміністративно-економичні
одиниці, а в січні 1919 р. VII Всеросійський з'їзд Рад
доручив ВЦВК "розробити практичні питання про но-
вий адміністративно-господарський поділ [32]. Подаль-
шу роботу було проведено Адміністративною комісією
ВЦВК, Держпланом та Комісією з районування. Ідея
економічного районування пов'язувалася з планом
ГОЕЛРО, який установив, що при розробці раціональ-
ного плану господарства для країни потрібно поділити
все господарство на господарсько-самостійні одиниці
- райони. У березні 1922 р. на XI з'їзді партії було відзна-
чено, що поділ на обласні райони проведено з ураху-
ванням господарських умов, кліматичних, побутових,
умов отримання палива, місцевої промисловості та ін.
Проте у своїх планах радянське керівництво виходи-
ло з утопічних планів створення держави-комуни, яка
відповідала їх ідеологічним поглядам. Цьому повинен
був відповідати й адміністративно-територіальний
поділ і структура населених пунктів. У 1925 р. у ра-
дянській Україні назву "містечко" було ліквідовано, а
населені пункти, які її мали, стали селищами міського
типу (смт). Уже в 1926 р. було впорядковано перелік
міських поселень, вони були представлені 91 містом і
328 селищами міського типу (місто нараховувало по-
над 10 тис. мешканців, а смт понад 2 тис. мешканців).
Відновлення народного господарства та стабілі-
зація економічного розвитку країни під час непу, гран-
діозні плани розбудови майбутньої держави-комуни
поставили питання про проведення подальшої урба-
нізації. І вже не в теоретичній, а практичній площині. У
другій половині 1920-х років країна розпочала здійснен-
ня програм індустріалізації. У 1929 р. було затверд-
жено перший п'ятирічний план розвитку народного гос-
подарства країни. Друга конференція КП(б)У у квітні
1929 р., розглянувши питання про заходи зі здійснен-
ня п'ятирічного плану, відзначила, що "здійснення пла-
ну повинно виходити з того, що розвиток промислових
районів повинен відбуватися із ув'язкою планів будів-
ництва нових міст, благоустрою робітничих селищ" [33].
У цей час і розгорнулася дискусія між прибічника-
ми різних поглядів на урбанізацію. Вона велася між,
умовно кажучи, урбаністами та неурбаністами щодо
концепції соціалістичного розселення. Розпочавшись
у Комакадемії, вона швидко вийшла на шпальти преси,
у ній взяли участь партійні та державні діячі (А. В. Лу-
начарський, Г. М. Кржижанівський, Н. К. Крупська,
М. О. Семашко, М. О. Мілютін та ін). Дискусія була
відкрита й для закордонних урбаністів. Хоча вона ве-
лася між Л. Сабсович - прибічником великих міст [34]
та М. Охитович, який закликав до їх розукрупнення, мак-
симально рівного розселення [35]. Проте ті та інші були
на технократичних позиціях. Систему розселення вони
трактували, як якусь конструкцію, яку можна спроек-
тувати та впровадити в життя до найдрібніших дета-
лей організації виробництва та побуту. Постанова ЦК
ВКП(б) (1930) та резолюція його Пленуму (1931) вне-
сли раціональний елемент у дискусію, проте одночас-
но перервали розвиток соціально-урбаністичної дум-
ки [36]. У підсумку на світ з'явилася концепція со-
ціалістичного розселення та "соціалістичного міста".
М. Меєрович і Д. Хмельницький вважають, що визнач-
ну роль у цьому відіграли американські та німецькі
спеціалісти [37].
Дискусія про соціалістичне розселення фактично
підіймала питання про шляхи та засоби реалізації п'я-
тирічки. Містобудування в цих умовах - лише один із
засобів реалізації плану. Головним завданням п'яти-
річки було створення важкої промисловості, тобто
воєнно-промислового комплексу країни. Це потребу-
вало будівництва нових промислових підприємств,
поруч із якими будуть побудовані нові поселення для
робітників та їхніх родин. Було визначено й те, яким
буде це нове "соціалістичне місто". Тобто як воно буде
організоване територіально, які будуть структурні час-
тини, як воно має проектуватися та ін. Що ж являла
собою концепція соціалістичного розселення та соц-
міста? Вона передбачала розміщення нових міст
відповідно до структури виробництва (асимільовано-
го військово-промислового комплексу), що стає
віднині визначальним при плануванні розселення на-
селення. Його головним завданням стає створення
такого адміністративно-територіального устрою, який
відповідатиме виробничо-господарським процесам
загальнодержавного масштабу, поділ території на гос-
подарсько-територіальні одиниці із самодостатнім
виробничим циклом, населенням і пролетарським яд-
ром, зоною розміщення населення, сировини, необхід-
ної для виробництва, транспортним забезпеченням та
системою розподілу [38].
У ролі пролетарського ядра виступали "соцміста",
які будувалися при нових підприємствах. Промис-
ловість при цьому стає єдиним містоутворювальним
фактором. "Соцмісто" для робітників та членів їх ро-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 77
дин розподіляє засоби для існування, житло, соціальні
блага (наприклад, дитсадки), осередки культури. "Соц-
міста", таким чином, не тільки забезпечують вироб-
ництво робітниками, керівництво ними, але й стають
центрами виховання нової людини. Недарма друга
конференція КП(б)У у квітні 1929 р. відзначила, роз-
глядаючи питання економічного розвитку країни, що
у зв'язку із загальним розвитком промисловості Дон-
басу потрібна значна кількість робітників, тому не-
обхідно забезпечити перехід від будівництва селищ
до будівництва промислових міст, пов'язаних шляха-
ми із центрами, прискорення водозабезпечення Дон-
басу як із технічною метою, так і для комунального
обслуговування [39].
Для практичного здійснення цих концепцій необхід-
но було створити й відповідні умови - змусити селян
покинути село й дати надлишок дешевої робочої сили
для будівництва нових підприємств у різних куточках
країни. Суцільна колективізація, голодомор 1932-
1933 рр. та масові репресії призвели до міграції се-
лян до міст, на будівництво нових підприємств. Таким
чином, у 1917-1931 рр. сформувалася політика ра-
дянської урбанізації, яка була підпорядкована форсо-
ваній індустріалізації для створення й розвитку ВПК.
У рамках комуністичної системи остаточно сформува-
лася сталінська модель економіки. Її визначальною
рисою стало замкнене планове господарство із жор-
сткою регламентацією всього економічного та со-
ціального життя. Ліквідація громадянських прав вклю-
чила робітників, як й інші верстви населення, у систе-
му адміністративного управління.
Практичне втілення урбанізаційна політика знайш-
ла в будівництві підприємств та "соцміст" при них. При
цьому зберігалася різниця в її здійсненні на Харків-
щині та в Донбасі. Оскільки Харків був столицею ра-
дянської України й тут потрібно було створити відпо-
відну соціальну опору, то саме тут ішло будівництво
нових підприємств та "соцміст". Поповнення робіт-
ників давали міграції селян Харківщини. Інші ж міста
Харківщини в промисловому відношення розвивали-
ся повільно, головним чином за рахунок місцевої та
сільгосппереробної промисловості. Першим "соц-
містом" стало селище Харківського тракторного за-
воду. Тут було побудовано укрупнені житлові квартали
з відповідною системою культурно-побутового
обслуговування населення. У межах "Нового Харко-
ва", як називали "соцмісто", крім ХТЗ, працювало ще
14 промислових підприємств. Для розселення необхід-
ної кількості робітників передбачалося створити 36 жит-
лових комбінатів із населенням 2730 осіб у кожному.
Було запроектовано створення парку культури та відпо-
чинку, лікарні, санаторію, будинку відпочинку та ін. У
центрі селища розмістилися будинки міськради, театру,
пошти, телеграфу та ін. Було створене місто, у якому
дорослі повинні були працювати на основному та об-
слуговуючих виробництвах, діти - навчатися й вихову-
ватися в новому дусі, щоб згодом замінити своїх батьків
на робочих місцях. З будівництвом нових підприємств
з'являлися й нові "соцміста" в межах Харкова.
На прикладі Донбасу найкраще можна побачити
реалізацію концепції соціалістичного розселення на-
селення та створення "соцміст". Так, у 1926-1927 рр.
ішла забудова селища при карбідному заводі в
Макіївці. Будувалися одноповерхові 2-квартирні жит-
лові будинки з присадибними ділянками [40], на Луган-
щині в 1927 р. будувалося "взірцеве" селище шахти
"Американка" на 1300 осіб. Забудова тут здійснюва-
лася вже 2-поверховими житловими будинками на
4 квартири з центральним опаленням, водопроводом,
каналізацією [41]. У 1928 р. почалося будівництво се-
лищ житлово-будівельних кооперативів у Сталіно. На
початку 1930 року спеціальна комісія завершила дос-
лідження басейну й запропонувала місця для будівниц-
тва нових підприємств та "соцміст", розміщення
шляхів, сільськогосподарських районів та ін. Було
створено планувальну схему Донецького басейну, що
охоплювала площу в 23 тис. кв. км. Територія Донбасу
поділялася на 13 промислових районів [42], у кожному
з яких передбачалося будівництво нового "соцміста".
Передбачалося, наприклад, що в Сталіно-Рутченково-
Петровському промисловому районі буде мешкати
55,1 тис. осіб, у Горлівсько-Микитівському - 58 тис.
осіб, у Риковському - 42 тис. осіб тощо. Насправді на
1 жовтня 1938 р. їх населення було значно більшим -
131,2 тис. осіб, 82,4 тис. осіб, 73,4 тис. осіб відповід-
но. [43]. Першим "соцмістом" у басейні стала Нова
Горлівка. Вона будувалася для будівельників та робіт-
ників азотно-тукового заводу, який саме споруджував-
ся. У 1929 р. розпочалася робота з розробки схеми
забудови на захід від існуючого селища (з 1932 р. -
міста) Горлівки. "Соцмісто" розраховувалося на
30 тис. мешканців. Встановлювався єдиний розмір
житлових кварталів, будинки будувалися в єдиному ар-
хітектурному стилі [44].
Таким чином, у 1920-1930-ті роки з'явилися нові
міста, чисельність яких у зв'язку з індустріальним роз-
витком стрімко зростала. Так, у Донбасі до 1917 р.
нараховувалося тільки 4 міста [45]. У 1939 р. чи-
сельність населення Донбасу складала 4941 тис. осіб,
міське населення досягло 2421 тис. осіб й складало
75,3 % від усього населення. Кількість міст зросла до
54, міських поселень - до 144 [46]. Найбільш динаміч-
но розвивався Харків. У 1917 р. у Харкові мешкало
279 тис. осіб, а в 1939 - 833 тис. Отже, у 1920-1930-ті
роки склалася концепція урбанізації, яка здійснюва-
лася швидкими темпами в роки індустріалізації.
Висновки
Політика радянської урбанізації сформувалася в
1917-1931 рр. Вона базувалася на концепції соціалі-
стичного розселення населення й створення нових
підприємств із прилеглими містами - "соцміст", які по-
винні були забезпечити підприємства робочою силою,
формування нової людини, стати "бастіонами" держа-
ви пролетарської диктатури в сільських районах, щоб
забезпечити свою соціальну базу для здійснення фор-
сованої індустріалізації та створення потужного ВПК.
Основними рисами цієї політики стали абсолютний
пріоритет політичних та перш за все воєнних завдань,
що диктувало фактично насильницьку урбанізацію;
максимальна концентрація населення, яке розгляда-
лося владою як джерело робочої сили для постійно
зростаючих підприємств; типові нормативні парамет-
ри для всіх об'єктів будівництва; розміщення вироб-
ничих сил згідно з потребами оборони та сировинного
комплексу, освоєння нових територій і створення но-
вих міст - "соцміст" - на базі галузевих містоутворю-
вальних підприємств. Найбільш яскраво ці риси про-
явилися в урбанізації Східної України в 1920-1930-ті рр.
ЛІТЕРАТУРА:
1. История рабочих Донбасса. - Т. 1. - К. : Наукова думка,
1981; Лаврів П. І. Історія Південно-Східної України / П. І. Лаврів.
- К. : УВС, 1996. - 208 с.
2. Васькина Л. И. Рабочий класс СССР накануне индустриа-
лизации: численность, состав, размещение / Л. И. Васькина. -
М. : Наука, 1981.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
78
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА
3. Матюгин А. А. Рабочий класс СССР в годы восстановле-
ния народного хозяйства (1921-1925) / А. А. Матюгин. - М. :
Наука, 1962.
4. Жиромская В. Б. Советский город 1921-1925 гг. Проблемы
социальной структуры / В. Б. Жиромская. - М. : Наука, 1988.
5. Кульчицький С. В. УСРР в добу нової економічної політики
(1921-1928 рр.): спроба побудови концептуальних засад реаль-
ної історії / С. В. Кульчицький. - К., 1995.
6. Бут О. М. "Економічна контрреволюція" в Україні в 20-30-ті
роки ХХ ст.: Від нових джерел до нового осмислення / О. М. Бут,
П. В. Добров ; за ред. О. М. Бута. - Донецьк, 2002. - 316 с.
7. Першак Д. А. Состав рабочих угольной промышленности
Донбасса в 1917-1920 гг. : тезисы докладов респ. конференции
"История рабочего класса в УССР в период социализма,
12-14 апреля 1967 г." / Д. А. Першак. - Харьков : Изд. Харьковс-
кого университета, 1967. - С. 38-45.
8. Никольский В. Н. НЭП в Донбассе: историческое иссле-
дование / В. Н. Никольский, В. Н. Изюмов. - Донецк, 1992.
9. Нікольський В. М. Репресивна діяльність органів держ-
безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х - 1950-ті рр.) : [історико-
статистичне дослідження] / В. М. Нікольський. - Донецьк, 2003. -
624 с.
10. Лихолобова З. Г. Процессы урбанизации в Донбассе (1926-
1939) / З. Лихолобова, В. Коваленко // Нові сторінки історії Дон-
басу. - Кн. 3. - Донецьк, 1994. - С. 56-74.
11. Нікітенко К. В. Висвітлення проблем недержавного секто-
ра промисловості України в умовах НЕПу в історіографії 1920-х
років / К. В. Нікітенко // Нові сторінки історії Донбасу. - Кн. 13/14.
- Донецьк, 2007. - С. 108-115.
12. Стяжкіна О. В. Пересічна людина Донбасу на початку
1920- х років: У пошуках слова, простора і часу / О. В. Стяжкіна
// Нові сторінки історії Донбасу. - Кн. 13/14. - Донецьк, 2007. -
С. 76-99.
13. Сапіцина О. М. Аналіз потреби жіночої робочої сили в
сільському господарстві в контексті вирішення проблеми безро-
біття в СРСР (середина 20-х - початок 30-х рр. ХХ ст.) /
О. М. Сапіцина // Історичні записки. - Вип. 7. - Луганськ : Вид.
СНУ, 2005. - С. 184-191.
14. Сучкова О. Ю. Єврейська етнічна меншість в Донбасі
(1920-1930-ті рр.) / О. Ю. Сучкова // Нові сторінки історії Донбасу.
- Кн. 12. - Донецьк, 2006. - С. 105-115.
15. Струченков О. В. Умови праці інженерно-технічних спе-
ціалістів промисловості Донбасу в добу радянської модернізації
(кінець 1920-х - 1930-ті роки) / О. В. Струченков // Нові сторінки
історії Донбасу. - Кн. 13/14. - Донецьк, 2007. - С. 260-274.
16. Малярчук Н. Г. Створення російських національно-тери-
торіальних одиниць в Донбасі в 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. /
Н. Г. Малярчук // Нові сторінки історії Донбасу. - Кн. 13/14. - До-
нецьк, 2007. - С. 274-291.
17. Кокорська О. І. Соціальний розвиток міст Донбасу (друга
половина 20-х - 30-ті роки ХХ ст.) : дис. на здобуття наук. ступеня
канд. іст. наук / О. І. Кокорська. - К., 1995.
18. Гринь Д. К. Соціально-демографічні процеси в містах Ук-
раїни (1920-1930 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. іст. наук / Д. К. Гринь. - К., 2000.
19. Гогохія Н. Т. Українське радянське місто 1929-1938 рр. :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук /
Н. Т. Гогохія. - Луганськ, 2001.
20. Турченко Ф. Г. Основные изменения в социально-классо-
вой структуре городского населения Советской Украины в 20-е
годы : дисс. …к. и. н. : [рукопись] / Ф. Г. Турченко. - Харьков, 1976.
21. Кабачек В. В. Діяльність місцевих органів державних
органів України по розвитку промисловості в 1921-1922 рр. : ав-
тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / В. В. Каба-
чек. - Харків, 2008.
22. Алешин В. Э. Развитие представления о социалистичес-
ком поселении в градостроительстве Украины в 1920-х - начале
1930-х годов : дисс. ... кандидата архитектуры : [рукопись] /
В. Э. Алешин. - К., 1985.
23. Глазычев В. Л . Мир архитектуры. Лицо города /
В. Л. Глазычев [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//
www.glazychev.ru/books/mir_architectury/glava_3/ glava_03.
24. Меерович М. Г. Концепция социалистического расселе-
ния / М. Г. Меерович // Архитектон: известия вузов. - 2008. -
№ 23 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//archvuz.ru/
nambers/2008_3/ia1.
25. Об отмене права частной собственности на недвижимость
в городах : Декрет Всероссийского Центрального Исполнитель-
ного Комитета Советов рабочих, солдатских, крестьянских и ка-
зачьих депутатов. 20 августа 1918 г. // Собр. узаконений и распо-
ряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. - 1918. -
№ 62. - С. 833-836.
26. Давидович М. Л. Принципи й практика районного плану-
вання Донбасу / М. Л. Давидович // Будівництво. - 1932. - № 11-
12. - С. 392-397.
27. Коммунистическая партия Советского Союза в резолю-
циях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898-
1986). - Т. 2 (1917-1922). - [9-е изд., доп. и испр.]. - М. : Политиз-
дат, 1983. - С. 88.
28. Лужин А. В. О совершенствовании административно-тер-
риториального устройства советского государства / А. В. Лужин
// Советское государство и право. - 1962. - № 9. - С. 48.
29. КПУ Украины в решениях съездов, конференций и пле-
нумов ЦК. - Т. 1 (1918 - 1941). - К. : Политиздат Украины, 1976. -
С. 257-258.
30. Жиромская В. Б. Советский город 1921-1925 гг. Пробле-
мы социальной структуры / В. Б. Жиромская. - М. : Наука, 1988.
- С. 44.
31. Жиромская В. Б. Указ. праця. - С. 69.
32. Лужин А. В. Указ. праця. - С. 48.
33. КПУ Украины в решениях съездов, конференций и пле-
нумов ЦК. - Т. 1 (1918-1941). - К. : Политиздат Украины, 1976. -
С. 609-610.
34. Сабсович Л. М. Города будущего и организация социа-
листического быта / Л. М. Сабсович. - М. : Гостехниздат, 1929. -
С. 12.
35. Охитович М. Заметки по теории расселения / М. Охито-
вич // Современная архитектура. - 1930. - № 1-2. - С. 45.
36. Хазанова В. Э. Советская архитектура первой пятилетки:
проблемы города будущего / В. Э. Хазанова. - М. : Наука, 1980.
- С. 38.
37. Меерович М. Американские и немецкие архитекторы в
борьбе за советскую индустриализацию / М. Меерович, Д. Хмель-
ницкий // Вестник Евразии. - 2006. - № 1 [Електронний ресурс]. -
Режим доступу : www.eavest.ru/…/artikelen/2006-1_mee.htm.
38. Меерович М. Г. Концепция социалистического расселе-
ния / М. Г. Меерович // Архитектон: известия вузов. - 2008. -
№ 23 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//archvuz.ru/
nambers/2008_3/ia1.
39. КПУ Украины в решениях съездов, конференций и пле-
нумов ЦК. - Т. 1 (1918-1941). - К. : Политиздат Украины, 1976. -
С. 609-610.
40. Пятилетний план жилищно-коммунального строительства
СССР. - М. : Изд-во НКВД РСФСР, 1930. - С. 48.
41. Планировка и расширение городов // Коммунал. дело. -
1926. - № 6. - С. 54-55.
42. Викторов Б. Социалистические города Донбасса / Б. Вик-
торов // Соціалістична індустрія. - 1930. - № 1-2. - С. 58.
43. Викторов Б. Указ. праця. - С. 58.
44. Горомосов М. С. Житлова справа в УСРР за 10 років
радянської влади / М. С. Горомосов // Профілактична медиціна. -
1933. - № 3-4. - С. 55.
45. История городов и сел Украинской ССР. Донецкая об-
ласть. - К. : Гл. Ред. УСЭ, 1976. - С. 52.
46. Лихолобова З. Г. Міста Донбасу в роки радянської мо-
дернізації: особливості менталітету городян (кінець 1920-х - 1930-
ті рр.) / З. Г. Лихолобова // Нові сторінки історії Донбасу. - Кн. 12.
- Донецьк : ДонНУ, 2006. - С. 94.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (101) січень-лютий 2010 р.
ЕКОНОМІКА 79
M. Alfiorov
THE POLICE OF URBANIZATION OF OST UKRAINE 1920-1930 YEARS
In article consider the police of urbanization of Ost Ukraine in 1920-1930 years, in his storage quantity and other. Shown
changes dynamics quantity of population in socialist towns. The conclusions on the nature of influence of political and economical
factoris into changes quantity of population, on the processes urbanization in Ost Ukraine.
Key words: Ost Ukraine, Donbas, region, population, quantity, urbanization.
© М. Алфьоров
Надійшла до редакції 12.01.2010
УДК 321.01:342.51(477)''1991/1999''(091)
ÏÎ×ÀÒÎÊ ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ ÄÅÐÆÀÂÎÒÂÎÐÅÍÍß ÒÀ
ÎÑÍÎÂͲ ÌÎÌÅÍÒÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÎÐÃÀͲÂ
ÂÈÊÎÍÀÂ×ί ÂËÀÄÈ Â ÍÅÇÀËÅÆÍ²É ÓÊÐÀ¯Í²
(1991-1999 ðð.)
ЛАРИСА ПОЛЯКОВА,
кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та правознавства
Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького,
докторант Запорізького національного університету
У статті визначені етапи становлення органів виконавчої влади з моменту проголошення
незалежності України до 1999 року. Проаналізовані концепції Конституції, у яких розкрива-
ються проблеми становлення органів виконавчої влади. На основі нової Конституції Украї-
ни зроблені висновки щодо ролі органів виконавчої влади в процесі державотворення.
Ключові слова: органи виконавчої влади, проект Конституції, Президент, Прем'єр-міністр.
Постановка проблеми та аналіз праць, у яких
започатковано її дослідження. Початок сучасного
етапу державотворення пов'язаний із офіційним прий-
няттям і поступовим запровадженням ідеї "розподілу
влади". У "Декларації про державний суверенітет Ук-
раїни" один із пунктів проголошував, що "державна
влада в республіці здійснюється за принципом її роз-
поділу на законодавчу, виконавчу та судову" [14]. Але
до повного становлення виконавчої влади як органу
державної влади пройде не одне десятиліття. Як по-
казує перебіг сучасних політичних процесів, питання
про розподіл функцій між гілками влади, про їх взає-
модію на благо держави, українського народу потре-
бує конкретного вирішення.
Проблематика взаємозв'язку принципів поділу вла-
ди та взаємодії різних гілок влади знайшла відобра-
ження в монографічних дослідженнях вітчизняних на-
уковців О. Каневського, В. Шаповала, О. Скрипнюка,
Ю. Тодики, В. Яворського, В. Журавського, В. Креме-
ня, В. Ткаченка, В. Тація.
Проблематика реформування механізму влади й
перегляду положення вищих органів державної влади
в системі поділу влади розглядається в монографіях
авторського колективу за ред. Н. Нижник, В. Тація,
Ю. Тодики та О. Даниляна, О. Бандурки та В. Греченка.
Питання про функції глави держави в системі по-
ділу влади розглядається в роботах В. Шаповала,
О. Скрипнюка, Ю. Тодики та В. Яворського, А. Зайця,
Н. Нижник, Є. Назаренко, Р. Михеєнка, С. Серьогіної.
Функції глави держави України, його взаємодія з
іншими вищими владними інституціями аналізуються
О. Скрипнюком, Ю. Тодикою, В. Яворським.
Установчі повноваження Президента як глави дер-
жави щодо формування органів виконавчої влади за
змістом Конституції України в редакції від 28 червня
1996 р. розглядаються в роботах Н. Нижник, В. Авер'я-
нова, Р. Михеєнка, С. Серьогіної, В. Шаповала та ба-
гатьох інших [1, с. 50-52].
Невизначеність статусу Уряду в Україні, що є од-
нією з найактуальніших теоретичних та практичних про-
блем національного державотворення, розглядаєть-
ся в роботах В. Кампо, В. Шаповала, В. Авер'янова,
Ю. Тодики, Т. Грозіцької, В. Шатіло, І. Пахомова,
В. Скрипнюк. Автори насамперед акцентують увагу на
слабкості позицій Уряду в стосунках із Президентом
та Верховного Радою України, його надмірній залеж-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22012 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:19:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алфьоров, М. 2011-06-20T12:40:30Z 2011-06-20T12:40:30Z 2010 Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки / М. Алфьоров // Схід. — 2010. — № 1 (101). — С. 75-79. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22012 321.01:342.51(477)''1991/1999''(091) У статті на основі вивчення літератури та джерел досліджується політика радянської
 влади щодо урбанізації в Східній Україні в 1920-1939 рр., у т. ч. становлення концепції урбанізації, процес її здійснення. Особливу увагу приділено виникненню соціалістичних міст та
 їх впливу на розвиток регіону. Показано вплив політичних та економічних чинників на процеси урбанізації Східної України. In article consider the police of urbanization of Ost Ukraine in 1920-1930 years, in his storage quantity and other. Shown
 changes dynamics quantity of population in socialist towns. The conclusions on the nature of influence of political and economical
 factoris into changes quantity of population, on the processes urbanization in Ost Ukraine. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки The police of urbanization of East Ukraine 1920-1930 years Article published earlier |
| spellingShingle | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки Алфьоров, М. Історія |
| title | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки |
| title_alt | The police of urbanization of East Ukraine 1920-1930 years |
| title_full | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки |
| title_fullStr | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки |
| title_full_unstemmed | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки |
| title_short | Політика урбанізації Східної України в 1920-1939 роки |
| title_sort | політика урбанізації східної україни в 1920-1939 роки |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22012 |
| work_keys_str_mv | AT alfʹorovm polítikaurbanízacííshídnoíukraíniv19201939roki AT alfʹorovm thepoliceofurbanizationofeastukraine19201930years |