Виступ учасника спільного засідання
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2206 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ учасника спільного засідання / К.С. Самойлик // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 7-11. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613631983910912 |
|---|---|
| author | Самойлик, К.С. |
| author_facet | Самойлик, К.С. |
| citation_txt | Виступ учасника спільного засідання / К.С. Самойлик // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 7-11. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-28T16:35:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 7
науковий простір має розгортання науково�
освітньої інформаційної мережі. Академія, за
сприяння Комітету з питань науки й освіти,
торік розпочала будівництво швидкісної ака�
демічної оптоволоконної мережі. Вона з’єд�
нає наукові центри НАН і МОН України, а
також інші наукові установи й освітянські
заклади. Цю систему передбачено підключи�
ти на сході до мереж Росії, на заході — до
Польщі та Європейської дослідницької ме�
режі GEANT. Це забезпечить можливість
участі вітчизняних учених у європейських
наукових проектах.
Просимо Уряд та Верховну Раду передба�
чити у Державному бюджеті цільові видатки
на розбудову на базі НАН України зазначеної
мережі та надання їй офіційного статусу на�
ціональної науково�освітньої інформаційної
системи.
Розв’язання на рівні сучасних вимог потре�
бує, зрештою, і комплекс соціальних проблем
науковців, зокрема наукової молоді. У нелег�
ке перше десятиліття незалежності ми втра�
тили для науки ціле покоління молодих здіб�
них людей. Нині ситуація дещо поліпшує�
ться, так, зросли конкурси на вступ до аспі�
рантури. Від 2000 року кількість молодих
учених — кандидатів наук — збільшилась у
1,6 раза і становить близько 15% їхньої за�
гальної чисельності. Зрушення очевидні, але
цього ще замало.
Процес залучення молодих науковців іс�
тотно гальмують украй обмежені можливості
Академії щодо надання їм житла. Цю пробле�
му необхідно розв’язувати на державному
рівні. Тому просимо Уряд та народних депу�
татів збільшити капітальні видатки на будів�
ництво службового житла, обсяги надання
пільгових кредитів молодим науковцям на
придбання квартир.
Переконані, що спільною працею вчених і
Комітету Верховної Ради з питань науки й
освіти, народних депутатів разом з Міністер�
ством освіти і науки, іншими органами дер�
жавної влади слід виробити конструктивні,
дієві пропозиції щодо розв’язання наболілих
проблем наукової сфери. А головне — реалі�
зувати їх на практиці.
Це перше спільне засідання нашого Ко�
мітету, яке він проводить разом з Пре�
зидією Національної академії наук України
щодо проблем, пов’язаних з розвитком науки.
Адже Академія наук — це фундамент і ядро
вітчизняної наукової та інноваційної системи.
Ми добре розуміємо, що сьогодні поступаль�
ний розвиток держави, поліпшення життя і
зростання добробуту наших громадян великою
мірою залежать від інноваційних процесів, нау�
кової складової прогресу. У сучасному світі
неможливо забезпечити високу конкуренто�
спроможність вітчизняної економіки та належ�
ний рівень національної безпеки без всебічно�
го розвитку науково�інноваційної сфери.
Комітет має побудувати свою діяльність у
такий спосіб, щоб, з одного боку, разом із Пре�
зидією НАН України максимально сприяти
розв’язанню проблем, які накопичилися у на�
уковій та інноваційній сферах, а з другого бо�
ку — максимально залучати науку до вирішен�
ня нагальних завдань країни та суспільства.
Власне, йдеться про активізацію участі
науковців у розв’язанні всіх проблем розбу�
дови держави. І мова не про те, який рівень
державної підтримки та фінансування має
наука, хоча це надзвичайно важливо, і Комі�
тет всіляко сприятиме збільшенню видатків
на наукові дослідження. Не менш істотним
питанням є створення у державі ефективних
К.С. САМОЙЛИК,
голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 128
механізмів усебічного впливу науки на жит�
тєдіяльність суспільства, його готовність
сприймати і реалізовувати здобутки науко�
вих пошуків. Тобто наука, використовуючи
об’єктивні результати досліджень, має ство�
рювати науково�методологічний фундамент
державної політики в усіх її галузях.
Саме в цьому плані хотілося б повести сьо�
годні розмову.
На основі наукових розробок учених необ�
хідно створити модель розвитку України на
найближчі 10—15 років, сформувати пріори�
тети та програми їхньої реалізації.
До речі, ця робота має правові підстави і
визначена законами України «Про державне
прогнозування та розроблення програм еко�
номічного і соціального розвитку України»,
«Про пріоритетні напрями розвитку науки і
техніки», «Про пріоритетні напрями іннова�
ційної діяльності в Україні».
За останні 15 років ми мали з десяток уря�
дових програм, десятки (якщо не сотні) про�
грам і стратегій виходу з кризи та розвитку
економіки. Але, як правило, такі програми
так само швидко вмирали, як і народжувались.
І справа тут не лише у політичній кон’юнктурі,
а насамперед у тому, що переважна більшість
з них не мала належного науково�методич�
ного обґрунтування, яке можуть забезпечи�
ти лише фахівці, котрі пройшли школу фун�
даментальної науки.
Національній академії наук необхідно бра�
ти найактивнішу участь у стратегічному пла�
нуванні і прогнозуванні розвитку держави.
Слово Академії щодо науково�методичного
обґрунтування цих питань має бути у державі
вирішальним. Причому цей аспект пробле�
ми, з нашого погляду, слід було б чітко за�
кріпити законодавчо.
Давайте будемо відвертими. Останніми ро�
ками ми через низку суб’єктивних та об’єктив�
них причин відмовилися від систем держав�
ного прогнозування та планування економі�
ки, натомість світовий і вітчизняний досвід
продемонстрував усю хибність такого підхо�
ду. Нам конче потрібно створювати систему
державного прогнозування і планування еко�
номіки, передусім у науково�технічній сфері.
Причому це завдання просто фізично немож�
ливо розв’язати без потенціалу та досвіду На�
ціональної академії наук України.
Друге питання, яке випливає з першого, —
формування пріоритетів.
Упродовж останніх років ми ухвалили чи�
мало законів щодо інноваційної діяльності та
пріоритетного розвитку окремих галузей ви�
робництва (космічної, бронетанкової галу�
зей, судно� і літакобудування тощо). Затвер�
дження більшості цих пріоритетів лобіювало�
ся і переважно не відповідало реальному стану
речей. Більше того, завдавало певної шкоди,
оскільки призводило до розпорошення бю�
джетних коштів і найголовніше —унеможлив�
лювало досягнення системного ефекту.
Саме тому, попри, здавалося б, досить ак�
тивну законотворчу діяльність у минулому,
в інноваційній сфері ми не отримали відпо�
відних результатів і не заклали інноваційно�
го підґрунтя для сталого економічного зрос�
тання у стратегічній і тактичній перспективі.
Зазначу, що питання створення в державі
цілісної системи науково обґрунтованих
пріоритетів є надзвичайно важливим завдан�
ням для нашої науки.
Державна програма прогнозування науко�
во�технологічного та інноваційного розвит�
ку, започаткована у 2004 році, — це тільки
намагання розпочати таку роботу. Ви добре
знаєте, як фінансують цю програму. Навіть
заплановані на її реалізацію незначні кош�
ти були вдвічі зменшені.
Як наслідок — не підготовлені пропозиції
щодо нових пріоритетних напрямів розвитку
науки і техніки, згідно із законом у 2007 році
призупиняється фінансування державних
науково�технічних програм, що були спрямо�
вані на реалізацію раніше визначених пріо�
ритетів.
Формуванню пріоритетів та виконанню
відповідних програм Комітет приділяв і при�
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 9
ділятиме особливу увагу. Ця робота має
здійснюватися згідно із законами України
«Про пріоритетні напрями розвитку науки і
техніки», «Про пріоритетні напрями іннова�
ційної діяльності в Україні» і фінансуватися
на певному рівні, як визначено цими норма�
тивними актами.
Тому в плані контролю до кінця року Комі�
тет розгляне стан виконання Закону Украї�
ни «Про пріоритетні напрями розвитку нау�
ки і техніки», а на початку 2007�го — Закону
України «Про пріоритетні напрями іннова�
ційної діяльності в Україні».
Комітет запрошує Національну академію
наук України до активної співпраці в цьому
напрямі.
Особливої уваги потребує науково�експер�
тна діяльність Академії. Наукова експертиза
державних проектів і програм — найважли�
віша вимога сьогодення. Експертний висно�
вок як НАН України в цілому, так і її окремої
установи повинен мати законодавчо закріп�
лений правовий статус. Згідно з цим стату�
сом експертний висновок академічних уста�
нов обов’язково розглядають усі державні
органи, яким він адресований. Причому Ака�
демію неодмінно інформують про долю її
експертних висновків. У разі незгоди з мірку�
ваннями науковців кожен державний орган зо�
бов’язаний мотивувати свою позицію і нести
за неї відповідальність. Я вважаю, що такі речі,
як, скажімо, будівництво каналу Дунай — Чор�
не море, не повинні повторюватися.
Якщо спробувати означити причини, що
гальмують розвиток науки та інноваційної
діяльності в Україні, то їх можна схарактери�
зувати як «хронічне недотримання норм за�
конів і відсутність належного управління
науково�технічною та інноваційною сфера�
ми». Верховна Рада України в червні 2004
року за результатами Дня Уряду прийняла
Постанову «Про дотримання законодавства
щодо розвитку науково�технічного потенці�
алу та інноваційної діяльності в Україні». В
червні 2005 р. Комітет, стурбований станом
виконання цієї постанови, звернувся до
Президента України з проханням провести
спеціальне засідання Ради національної без�
пеки та оборони, присвячене питанням нау�
ково�технічного та інноваційного розвитку.
За результатами цього засідання 11 липня
2006 р. Президент України В.А. Ющенко
підписав Указ «Про стан науково�технологіч�
ної сфери та заходи щодо забезпечення інно�
ваційного розвитку України».
Нині Уряд проводить роботу, спрямовану
на реалізацію положень цих документів, од�
нак вона просувається надто повільно.
Які ж маємо наслідки? Насамперед щодо
дотримання законодавства. Першим показ�
ником тут є проект Державного бюджету
України на 2007 рік. На розвиток наукової
сфери у наступному році планується виділи�
ти з Державного бюджету 0,49% ВВП, а за
загальним фондом — усього 0,39%. Показни�
ки нижчі, ніж цьогорічні, — відповідно 0,50 і
0,41% ВВП.
У минулому скликанні Комітет разом з
НАН України започаткували розгляд масш�
табних питань, які потребують серйозних на�
укових опрацювань. Так, за результатами об�
говорень на Загальних зборах Академії наук
розглянуто на спільному засіданні трьох ко�
мітетів Верховної Ради України питання «Про
технології економії енергії. Економія газу».
Мені здається, це дуже виважений і показо�
вий крок. Таку співпрацю Академії і Комітету
слід продовжити. Це допоможе більш обґрун�
товано ухвалювати необхідні для держави
рішення та прискорить упровадження най�
важливіших напрацювань Академії.
Найближчим часом Комітет із залученням
установ НАН України планує розглянути
питання щодо національної концепції роз�
витку екологічно чистого виробництва. Пре�
зидія Академії вже схвалила цю концепцію,
роботу слід довести до логічного завершен�
ня й ухвалити державне рішення. Це одна з
найважливіших проблем структурної пере�
будови виробничого комплексу України.
10 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12
І ще про одне питання, яке, без перебіль�
шення, має доленосне значення як для роз�
витку науки, так і для держави загалом. Це
створення оптоволоконної телекомунікацій�
ної корпоративної наукової мережі високої
швидкості. Вона має охопити всі наукові цен�
три України, об’єднавши в єдиний обчис�
лювальний комплекс великої потужності су�
перкомп’ютер Інституту кібернетики НАН
України й обчислювальні кластери інших
наукових установ Академії. Це сприятиме
розбудові національної науково�освітньої
мережі та виходу до Європейської наукової
мережі DGEANT (ДЖЕАНТ).
Комітет усіляко підтримує цю діяльність і
намагається сприяти найшвидшому її завер�
шенню.
У сучасних умовах знання — це не тільки
інформаційний, а й великий комерційний
ресурс, на основі якого створюються одні з
найліквідніших товарів — об’єкти інтелекту�
альної власності. Такі показники результатив�
ності досліджень, як наукові статті, моно�
графії, навіть видані за кордоном, є кількісни�
ми характеристиками і справді заслуговують
на повагу. Але про їхню якість можна говори�
ти тільки тоді, коли оприлюднюватимуться
дані про те, в яких журналах вони надрукова�
ні, в яких країнах видані та як часто їх циту�
ють тощо. Конкретнішими показниками
якості досліджень є патенти, винаходи та інші
об’єкти інтелектуальної власності. У науковій
сфері держави, у тому числі і в Академії, зроб�
лено неприпустимо мало для комерціалізації
інтелектуальних надбань. А це могло б дати
відчутний ефект і сприяти додатковим над�
ходженням на розвиток фундаментальної на�
уки за рахунок ринкової реалізації інновацій.
Ми добре розуміємо, що науковець не зав�
жди є успішним менеджером. Для цього не�
обхідно створити дієві інститути і механізми,
які б давали змогу комерціалізувати інтелек�
туальний продукт.
З метою мобілізації внутрішніх резервів
Академії та ефективнішого використання її
майнового комплексу Верховна Рада України
у 2002 р. прийняла Закон «Про особливості
правового режиму діяльності Національної
академії наук України, галузевих академій
наук та статус їх майнового комплексу». По�
ложення його змінювалися і призупинялися
іншими законами, що не давало змоги отри�
мати вагоміші позитивні результати. Врахо�
вуючи це, Комітет запланував найближчим
часом розглянути питання про виконання
вказаного закону. Ми маємо виважено про�
аналізувати можливості та перспективи, які
він надає у створенні інноваційного середо�
вища. Необхідно зробити все, щоб норми за�
конів ефективно і надійно працювали.
Верховною Радою України у вересні 2006 р.
прийнято дуже важливий документ — Закон
«Про трансфер технологій», який має активі�
зувати інноваційну діяльність і використан�
ня об’єктів інтелектуальної власності.
Однак залишається питання законодавчо�
го визначення правового режиму інтелекту�
альної власності, що створюється за рахунок
бюджетних коштів. Воно потребує якнай�
швидшого розв’язання і розробки ефектив�
них економічних механізмів.
Не менш важливою є проблема створення
нормативно�правової бази для оцінки інте�
лектуальної праці та нематеріальних активів.
Досі не розроблено Державного стандарту
оцінки інтелектуальної власності, який давав
би змогу активно залучати її до господар�
ського обігу. Міністерство освіти і науки,
особливо Державний департамент інтелекту�
альної власності, в цьому плані не виявили
очікуваної ініціативи.
Уже понад десятиліття надзвичайно гост�
рим залишається питання створення в Ук�
раїні патентної бібліотеки, що позначилося
на рівні інформаційного забезпечення патент�
ної справи в державі та доступі до інформації
про зарубіжні винаходи. І це тоді, коли в
нашій країні порівняно з 1991 р. більш як у
20 разів скоротилася кількість винахідників
та раціоналізаторів.
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 11
Важливо звернути увагу ще на один аспект.
Він стосується конкурсного фінансування
Державного фонду фундаментальних до�
сліджень та реалізації державних наукових
і науково�технічних програм за пріоритет�
ними напрямами науки і техніки. Згідно із
Законом України «Про пріоритетні напрями
розвитку науки і техніки» на таке фінансу�
вання має спрямовуватися не менше 30% над�
ходжень, призначених на науку.
Але якщо дивитися правді в очі, то ця робо�
та практично призупинена. Виділювані дер�
жавою кошти вже понад п’ять років залиша�
ються майже на одному, невиправдано низь�
кому рівні. У 2007 р., як уже згадувалося,
призупиниться реалізація програм за пріори�
тетними напрямами науки і техніки. Ледь
животіє Державний фонд фундаментальних
досліджень. Комітет неодноразово порушував
питання про надання йому самостійного ста�
тусу. Розв’язання означеної проблеми, навіть
за теперішнього рівня фінансування, дало б
змогу істотно поліпшити ситуацію та сприя�
ло б надходженню позабюджетних асигнувань
і коштів іноземних організацій на реалізацію
грантів Фонду.
Здається, науковці вже втомилися наголо�
шувати на тому, що основне положення за�
конодавства про обсяги фінансування науки
(1,7% ВВП) не виконується. Якщо відверто,
то хронічне невиконання законодавства в
нашій державі стосується не тільки наукової
сфери.
Наступного року, судячи з проекту Держ�
бюджету, фінансування науки також буде на
рівні, далекому від показника, встановлено�
го законом. Верховна Рада України розгля�
нула у першому читанні проект бюджету на
2007 рік, поданий Кабінетом Міністрів і до�
опрацьований Бюджетним комітетом. Зазна�
чу, що більшість пропозицій Комітету було
враховано, але їх ще опрацьовуватиме Кабі�
нет Міністрів.
І ще про одне. Одним із стратегічних на�
прямів інноваційної діяльності держави
визначено розвиток інноваційної культури
суспільства. Нам необхідно консолідувати
зусилля на формуванні у наших громадян,
особливо у молоді, психології творця, нау�
ковця, високоосвіченої людини, яка легко
оперує знаннями і використовує їх у житті.
У цьому контексті зовсім не розумію пози�
цію Вищої атестаційної комісії України, яка
ліквідує спеціальність 08.02.02. — «Еконо�
міка та управління науково�технічним про�
гресом». Це абсолютно неприпустимо як з
наукового, так і суто економічного поглядів.
Зазначу, що саме з цього питання мені осо�
бисто довелося звертатися до голови ВАК
України.
* * *
У сучасному глобалізованому світі наука є
основною рушійною силою соціально�еконо�
мічного розвитку. Хотілося б сподіватися, що
наше засідання стане імпульсом для активі�
зації використання такої потужної інтелекту�
альної сили, якою є Національна академія
наук України, примноження духовного та еко�
номічного потенціалу нашої країни.
Комітет Верховної Ради з питань науки й
освіти вважає своїм ключовим завданням
прискорення реалізації цієї політики.
С.М. НІКОЛАЄНКО,
міністр освіти і науки України
Сьогодні ми говоримо про найголовні�
ше — суспільство, яке базується не на си�
ровинній основі, не на енергетичних ресур�
сах, яких у нас немає, а про суспільство, що
ґрунтуватиметься на сучасних знаннях. Тому
урядова підтримка фундаментальної науки,
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2206 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| last_indexed | 2025-11-28T16:35:53Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Самойлик, К.С. 2008-09-15T16:22:14Z 2008-09-15T16:22:14Z 2006 Виступ учасника спільного засідання / К.С. Самойлик // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 7-11. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2206 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді та виступи учасників спільного засідання Виступ учасника спільного засідання Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника спільного засідання Самойлик, К.С. Доповіді та виступи учасників спільного засідання |
| title | Виступ учасника спільного засідання |
| title_full | Виступ учасника спільного засідання |
| title_fullStr | Виступ учасника спільного засідання |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника спільного засідання |
| title_short | Виступ учасника спільного засідання |
| title_sort | виступ учасника спільного засідання |
| topic | Доповіді та виступи учасників спільного засідання |
| topic_facet | Доповіді та виступи учасників спільного засідання |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2206 |
| work_keys_str_mv | AT samoilikks vistupučasnikaspílʹnogozasídannâ |