Управління містообслуговуючою сферою
Стаття присвячена дослідженню проблем формування в ринкових умовах ефективного
 управління підприємствами ЖКГ. Для досягнення цієї мети автор пропонує застосовувати
 методи самоорганізації, державно-приватного партнерства і контролінгу....
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22099 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Управління містообслуговуючою сферою/ В. Кавиршина // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 82-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860133471737872384 |
|---|---|
| author | Кавиршина, В. |
| author_facet | Кавиршина, В. |
| citation_txt | Управління містообслуговуючою сферою/ В. Кавиршина // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 82-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена дослідженню проблем формування в ринкових умовах ефективного
управління підприємствами ЖКГ. Для досягнення цієї мети автор пропонує застосовувати
методи самоорганізації, державно-приватного партнерства і контролінгу.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:45:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
82 ЕКОНОМІКА
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
них умовах глобалізації інноваційних процесів гене-
ральною стратегією регіонального розвитку України є
підвищення ефективності функціонування регіональ-
них економічних систем на основі активізації іннова-
ційно-інвестиційної діяльності.
Висновки
Особливо актуальними для проведення економіч-
них реформ у регіонах України в сучасних умовах вис-
тупають проблеми залучення інвестицій за рахунок
розвитку інноваційної сфери. Аналіз наукової літера-
тури за темою інноваційно-інвестиційної діяльності
підприємств, регіонів, країн дозволив визначити, що в
умовах стабільної економіки всі інвестиції повинні бути
одночасно інноваціями. В умовах ринкової економіки
основними складовими інноваційної діяльності є но-
вовведення й інвестиції. Оскільки інноваційний процес
є досить тривалим, в інноваційній сфері вирішальну
роль відіграють довгострокові та середньострокові
інвестиції. При формуванні оптимальної структури ре-
гіонального господарського комплексу з позицій еко-
номічної ефективності слід одночасно розглядати роз-
міщення інвестиційних ресурсів в передові інноваційні
технології на виробництві з метою інноваційного про-
риву регіону. Тобто доцільно комплексно застосову-
вати інноваційно-інвестиційну діяльність (ІнІД) у регі-
ональних економічних системах. Підвищення ефектив-
ності функціонування регіональних економічних сис-
тем на основі активізації інноваційно-інвестиційної
діяльності передбачає цю активізацію насамперед у
виробничих і соціальних підсистемах.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України / В. М. Геєць,
В. П. Семиноженко. - Харків : Константа, 2006. - 272 с.
2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. -
К. : ИТЕМ Лтд, 1995. - 448 с.
3. Василенко В. Н. Конкурентоспособность регионов: исто-
ки, оценки и перспективы : [монография] / В. Н. Василенко,
О. Ю. Агафоненко, В. Е. Будяков ; НАН Украины. Ин-т экономи-
ко-правовых исследований. - Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд",
2009. - 363 с.
4. Регіональна політика та механізми її реалізації / [за ред.
М. І. Долішнього]. - К. : Наукова думка, 2003. - 503 с.
5. Інноваційна стратегія українських реформ / [Гальчинський
А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П.]. - К. : Знання
України, 2002. - 336 с.
6. Онікієнко В. В. Розвиток національної інноваційної систе-
ми на етапі становлення в Україні постіндустріального суспіль-
ства / В. В. Онікієнко, Л. М. Ємельяненко. - К. : Рада з вивчення
продуктивних сил України НАН України, 2008. - 65 с.
7. Концептуальні засади науково-технічного розвитку регіо-
ну / [ред. кол.: О. І. Амоша, А. М. Близнюк, М. Г. Чумаченко,
В. П. Шевченко, В. Ф. Янукович] ; НАН України. Ін-т економіки
промисловості. - Донецьк, 2002. - 172 с.
8. Стеченко Д. М. Інноваційні форми регіонального розвитку /
Д. М. Стеченко. - К. : Вища школа, 2002. - 253 с.
9. Амитан В. Н. Инновационное развитие Донецкого региона:
состояние и перспективы / В. Н. Амитан, Ю. Н. Киклевич,
Д. Е. Филатов ; НАН Украины. ИЭПИ. - Донецк : ООО "Юго-Вос-
ток, Лтд", 2002. - 182 с.
10. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності / [за наук.
ред. В. Г. Федоренко]. - К. : Алеута, 2004. - 431 с.
11. Жуков В. Р. Управление инновационно-инвестиционной
деятельностью предприятия / В. Р. Жуков. - Донецк : Норд-Пресс,
2006. - 147 с.
12. Вербицька Ю. М. Інвестиційно-інноваційна діяльність як
чинник регіонального розвитку / Ю. М. Вербицька // Фінансово-
економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку Украї-
ни : [колектив. наук. монографія] / О. А. Кириченко, С. А. Єрохін
та ін. - К. : Національна академія управління, 2008. - 252 с.
13. Дуленко А. П. Инновационному процессу - новое эконо-
мическое мышление / А. П. Дуленко, П. Т. Бубенко, А. П. Кашпур
// Соціально-економічний розвиток регіонів України : проблеми на-
уки та практики: [монографія]. - Харків : ВД "ІНЖЕК", 2007. - 128 с.
© М. Іванов
УДК 332.8 : 64.011.4 : 338.46
ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ì²ÑÒÎÎÁÑËÓÃÎÂÓÞ×ÎÞ ÑÔÅÐÎÞ
ВІКТОРІЯ КАВИРШИНА,
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецьк
Стаття присвячена дослідженню проблем формування в ринкових умовах ефективного
управління підприємствами ЖКГ. Для досягнення цієї мети автор пропонує застосовувати
методи самоорганізації, державно-приватного партнерства і контролінгу.
Ключові слова: місто, органи місцевого самоврядування, містообслуговуюча сфера, кому-
нальні послуги, управління.
Постановка проблеми і стан її дослідження.
Багато проблем функціонування містообслуговуючої
сфери обумовлено недоліками управління нею. Непос-
лідовність в ухваленні рішень, неузгодженість дій на
різних управлінських рівнях дестабілізують процеси
надання місту житлово-комунальних послуг. До про-
блем, викликаних інерціальним впливом системи уп-
равління ЖКГ, що існувала раніше, таких як асин-
хронність функціонування об'єктів комунальної сфе-
ри і недостатність уваги органів місцевого самовря-
дування до якісних параметрів послуг, на сучасному
етапі соціально-економічного розвитку додалися ню-
анси переходу до ринкових відносин, а саме: недостат-
ня прив'язка комунальних тарифів до цін на енерге-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
ЕКОНОМІКА 83
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
тичні та інші матеріальні ресурси; недосконалість си-
стеми розрахунків за спожиті населенням, підприєм-
ствами й організаціями послуги; недостатність джерел
фінансування оновлення основних засобів; відсут-
ність чіткого розподілу повноважень у сфері регулю-
вання розвитку й оновлення інфраструктури.
Унаслідок цього органи місцевого самоврядуван-
ня не в змозі справлятися з покладеною на них місією
посередника й ефективного координатора взаємовід-
носин виробників і споживачів житлово-комунальних
послуг. Підприємства ЖКГ є збитковими. Посилюєть-
ся занепад об'єктів комунальної інфраструктури.
Відсутність дієвої системи регулювання й контролю
діяльності підприємств ЖКГ, поточного обліку вироб-
ничого й кінцевого споживання ресурсів обумовлює
необґрунтоване підвищення собівартості послуг жит-
лово-комунального господарства, веде до зростання
тарифів. Не сформовано механізм стимулювання
підтримки високої якості послуг.
Дослідження і публікації з проблеми. Пробле-
мам реформування житлово-комунального господар-
ства присвячені праці багатьох учених [1-7]. Вони про-
понують різноманітні заходи, направлені на вдоскона-
лення або докорінну зміну існуючих форм і методів
організації надання житлово-комунальних послуг. До їх
числа входять: приватизація підприємств; створення
кампаній на основі змішаної форми власності; розук-
рупнення підприємств; передача недержавним струк-
турам монопольних прав на здійснення певних видів
виробництва та послуг; передача державного підпри-
ємства в оренду (часткова або повна); укладання кон-
трактів на управління майном на конкурсній основі;
укладання контрактів на проведення певних робіт на
конкурсній основі.
У науковій та спеціальній літературі ведуться пос-
тійні дискусії, у ході яких обговорюються переваги й
недоліки всіх цих варіантів. Але, як правило, зі сфе-
ри досліджень випадає той факт, що в будь-якому ви-
падку підприємство, яке надає житлово-комунальні
послуги, залишається об'єктом підвищеної уваги
місцевої влади. Органи місцевого самоврядування
не можуть передати більшість функцій із надання
житлово-комунальних послуг суб'єктам приватної або
змішаної форми власності, залишивши собі тільки
функції регулювання тарифів і захисту малозабезпе-
чених груп населення. Взаємовідносини підприємств
комунальної сфери й органів місцевого самовряду-
вання мають будуватися на якісно іншій основі. Її по-
шук є метою цієї роботи.
Виклад основного матеріалу. Відправною точ-
кою дослідження є той факт, що більшості підприємств
ЖКГ властива та чи інша форма монополізму. У най-
загальнішому випадку їх монополізм пов'язаний із тим,
що забезпечення споживачів засноване на принципі
територіальної організації систем обслуговування.
Прагнення до мінімізації витрат виробництва вимушує
до закріплення за кожним постачальником послуг аре-
алу компактно розташованих споживачів. Тому сфери
діяльності, як правило, територіально розмежовані.
Можливості індивідуального вибору системи обслуго-
вування для споживача є обмеженими. Для підпри-
ємств електро-, водо-, тепло- й газопостачання об'єк-
тивною основою монополізації є значна економія на
масштабах виробництва, яка зумовлена особливостя-
ми виробничої технології.
До того ж попит на послуги ЖКГ значно менше за-
лежить від зміни ціни, ніж попит на інші види товарів
або послуг завдяки складності (а часто й неможливості)
заміни іншими благами при споживанні. Через від-
сутність зв'язку із чинниками, що виражають споживчі
інтереси, при ціноутворенні на продукцію ЖКГ ринко-
вий механізм не діє. Із цієї причини споживачі позбав-
лені можливості впливу на рівень цін, якісні парамет-
ри обслуговування, способи оплати й постачання, на-
явність супутніх послуг. Це обумовлює залежність спо-
живачів від систем обслуговування.
Органи місцевого самоврядування покликані за-
безпечувати рівноправ'я у відносинах між продавцем
і покупцем комунальних послуг. Їх діяльність щодо ре-
гулювання цих відносин повинна служити суспільству
й виступати противагою мережевій та локальній мо-
нополії на виробництво життєво важливих благ.
З метою забезпечення регулювання надання жит-
лово-комунальних послуг нормами права за органа-
ми місцевого самоврядування закріплено структур-
но-організаційні, інформаційні, кадрові й матеріаль-
но-фінансові ресурси. Ключовим елементом управ-
лінської бази є комунальна власність на основний ка-
пітал підприємств ЖКГ. У розпорядженні органу місце-
вого самоврядування знаходяться також безліч інших
господарських інструментів, зокрема тарифне регу-
лювання, установлення нормативів якості послуг і
форм бюджетного фінансування, механізм надання
пільг із місцевого оподаткування. Системою договір-
них відносин може бути передбачена можливість
здійснення оперативно-господарських санкцій по відно-
шенню до підприємств ЖКГ. Усе це дозволяє значно
більше впливати на виробників житлово-комунальних
послуг порівняно з іншими суб'єктами господарюван-
ня і спрямовувати їхню діяльність у заданих парамет-
рах розвитку.
Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, най-
менше залежать від органів місцевого самоврядуван-
ня підприємства з ремонту й утримання доріг, упоряд-
кування дворових територій, санітарного очищення й
переробки побутових відходів, прибирання вулиць та
озеленення, організації експлуатації житлового фонду
на основі моделі приватного підприємництва [1].
Спроби повної приватизації природних монополій
привели до нерівнозначних економічних результатів.
Утім, соціальні наслідки виявилися такими, що, на-
приклад, у США на межі століть приватизація у сфері
ЖКГ змінилася прискореною деприватизацією. Знов
націоналізовано понад 81 % систем водопостачан-
ня, 100 % каналізацій, близько 40 % електромереж.
У Великобританії урядові заходи з посилення держав-
ного впливу на ЖКГ з метою зниження витрат, що
відбулись у 1997 році після закінчення масової при-
ватизації, спричинили масове створення суб'єктів
змішаної форми власності. Міжнародна організація
праці у своїй Підсумковій доповіді від 2004 р., уза-
гальнивши результати приватизації в різних країнах
зробила висновок, що в цілому громадські системи
комунального господарства працюють більш ефек-
тивно, ніж приватні [2, с. 69].
Причина полягає в тому, що природні монополії на
відміну від звичайних підприємств, які функціонують у
ринковому середовищі, не є зацікавленими в зниженні
витрат, щоб отримувати конкурентні переваги. Вони
мають стійкі ринкові позиції, і через те їх стимули до
підвищення економічної й соціальної ефективності є
значно зниженими незалежно від форми власності на
активи. Монопольне становище дозволяє підприєм-
ствам ЖКГ включати до собівартості своїх послуг не-
ефективні витрати, тому постійний контроль над ними
є доцільним [3, с. 239].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
84 ЕКОНОМІКА
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
На сучасному етапі 90 % світового водопостачан-
ня знаходиться в комунальній власності [4, с. 31].
Місцева влада більшості великих міст Європи не до-
пускає також приватизації систем теплопостачання.
В Україні також доцільно зберегти системи водо- й
теплопостачання в комунальній власності міст. Для
українських поселень це важливо ще й тому, що відно-
сини у сфері ЖКГ не врегульовані, зокрема підприєм-
ства позбавлені внутрішніх стимулів не тільки раціо-
налізації споживання ресурсів, застосування сучасних
технологій та устаткування, але не готові навіть до
скорочення втрат власної продукції.
Над суб'єктами, що знаходяться в комунальній
власності, контроль може здійснюватися в повному
обсязі навіть у ринкових умовах. Проте застосування
переважно адміністративних методів управління та-
кож не забезпечує максимальної ефективності. На су-
часному етапі суспільного розвитку більшість розви-
нених країн відмовляються від практики безпосеред-
ньої участі місцевої влади в забезпеченні надання ко-
мунальних послуг. При цьому органи місцевого само-
врядування залишають за собою функції гарантуван-
ня наявності й функціонування інфраструктури, забез-
печення загальної доступності мереж і послуг. Підприє-
мствам ЖКГ надається свобода у виборі напрямків і
методів роботи, вони наділяються самостійністю в
ухваленні рішень, відповідальністю за прийняті рішен-
ня та їхні наслідки.
Це веде до посилення складності управління, ос-
кільки цілі органів місцевого самоврядування мають
переважно соціальну спрямованість, а інтереси під-
приємств - комерційну. Недостатній рівень впливу на
природних монополістів приводить до втрати ними сус-
пільної ефективності, а деякі необхідні процеси розвитку
в подібних умовах можуть узагалі не розпочатися. І на-
впаки - зайва управлінська активність переростає в
контроль над діяльністю підприємства і веде до втра-
ти динамічності (здатності керівництва помічати й пе-
редбачати появу моментів, що потребують оператив-
ного втручання і швидкого реагування на них).
Для вирішення цієї проблеми доцільно звернутися
до наукового арсеналу, виробленого для цілей управ-
ління великими організаціями, що мають філії та інші
господарські підрозділи. Для управління підприєм-
ствами ЖКГ з боку органів місцевого самоврядуван-
ня можна використовувати в адаптованому вигляді
три основні методи концепції "ефективного управлін-
ня": метод самоорганізації, державно-приватне парт-
нерство, контролінг [5, с. 98].
Метод самоорганізації не зводиться до невтручан-
ня органів місцевого самоврядування в справи під-
приємств, які надають комунальні послуги. Він озна-
чає чітке розмежування функцій і владних повнова-
жень між суб'єктами різних управлінських рівнів і доз-
воляє враховувати феномен самоорганізації систем,
тобто їх здатність до внутрішньої активності та само-
розвитку. "Реалізація функцій управління в рамках су-
часних великих господарських систем завжди базуєть-
ся на можливостях впливу на інтереси суб'єктів еко-
номічного процесу" [6, с. 6]. Метод самоорганізації
передбачає управління економічним та соціальним
середовищем, у якому діє комунальне підприємство.
Одночасно він включає можливість вимоги від
підприємств ЖКГ таких дій, які забезпечили б їм не-
обхідні кошти для збереження активів та розвитку.
Метод самоорганізації базується на глибинному
розумінні самої суті системи, що піддається управлі-
нню, специфіки її актуального змісту та конкретних
умов, у яких вона працює. Сутність оптимального уп-
равління комунальним господарством значною мірою
зводиться до управління процесом споживання ре-
сурсів. Керівництво підприємства зацікавлене в оп-
тимізації споживання ресурсів за критерієм отриман-
ня максимальних прибутків. Для органу місцевого са-
моврядування оптимізація є упорядкуванням і струк-
туруванням господарських відносин з метою отри-
мання найбільшого позитивного ефекту при мінімаль-
них витратах на забезпечення потреб населення в
якісних послугах.
Аналіз інтересів суб'єктів, що управляють на різних
рівнях одними й тими ж процесами, дозволяє визначи-
ти основу, на якій можуть і повинні будуватися відноси-
ни партнерства. Цією основою має бути подолання
вузьких меж цілей комунальних підприємств. Їх голов-
ною метою фактично є оптимізація поточної прибутко-
вості. В умовах ринкових відносин проактивний підпри-
ємницький стиль має бути спрямований, у першу чергу,
на оптимізацію потенціалу прибутковості. Як партнер,
що здатний вселити довіру й дієво впливати на підпри-
ємство, орган місцевого самоврядування має спові-
дувати ідеологію проактивного стилю управління, ґрун-
туватися на баченні стратегії кожного підприємства. По
відношенню до всієї сукупності підприємств необхідна
координація їх зусиль для найбільш ефективного вико-
ристання можливостей спільної діяльності з вирішення
стратегічних й оперативних завдань.
При плануванні використання форм державно-при-
ватного партнерства (ДПП) у житлово-комунальному
господарстві органам місцевого самоврядування
необхідно враховувати, що основні переваги цих форм
- плідна співпраця, партнерство, самоокупність про-
ектів й організаційна гнучкість - базуються на юридич-
них конструкціях. Місцевій владі важливо брати до
уваги особливості мотивації приватних партнерів і
розглядати підприємницькі ініціативи з точки зору стра-
тегічних інтересів територіальної громади. На етапі
формування та легітимізації публічного інтересу, а та-
кож на етапі проведення конкурсів органи місцевого
самоврядування повинні виступати як носії владних
повноважень, що визначають умови в імперативному
порядку. Головною умовою угоди повинно бути зобов'я-
зання щодо здійснення значних інвестицій, які забез-
печать отримання економічного ефекту не тільки для
інвесторів, але й для суспільства.
Починаючи з моменту укладення угоди ДПП або
створення юридичної особи для здійснення проекту
ДПП, орган місцевого самоврядування вступає в
рівноправні відносини з приватним партнером. Однак
навряд чи обгрунтованою є думка деяких науковців,
що після укладання угоди в межах ДПП орган місце-
вого самоврядування повинен відмовитися від вико-
ристання владних повноважень [Див. 7, с. 67].
Залучаючи до управління природними монополіями
приватний сектор, органи місцевого самоврядування
стикаються зі зростанням ризиків, пов'язаних із недо-
брочесністю партнерів. Зокрема, концесіонери праг-
нуть до максимальної експлуатації активів, що веде до
підвищеного завантаження та амортизації основних
засобів, недостатнього обсягу фінансування поточних
ремонтних робіт на кінцевих термінах здійснення про-
екту. У зв'язку із цим необхідно контролювати процеси
експлуатації та технічного обслуговування об'єктів
інфраструктури. Забезпечення балансу інтересів вироб-
ників і споживачів комунальних послуг необхідно про-
водити як запобіжними методами регулювання (на етапі
узгодження проекту), так і методами регулювання, що
усувають зловживання після їх вчинення.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
ЕКОНОМІКА 85
СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р.
Для подальшого нагляду в сучасних умовах вико-
ристовують контролінг як систему "управління управ-
лінням" підприємства. Він являє собою базову концеп-
цію, пов'язану з ефективним управлінням грошовим
обігом підприємств, формуванням їхніх фондів грошо-
вих коштів у певних пропорціях, що забезпечують про-
цеси відтворення, а також із контролем над викорис-
танням фінансових ресурсів за цільовим призначен-
ням. Контролінг передбачає прозорість фінансової
діяльності. У зв'язку із цим важливою є вимога відсут-
ності правового, операційного й бухгалтерського
об'єднання природних монополій з іншими підприєм-
ствами. У розвинених країнах законодавці не зупиня-
ються на організаційному поділі й передбачають та-
кож корпоративно-правовий поділ з метою запобігти
перехресному субсидуванню материнською компа-
нією своїх дочірніх товариств. Економічний сенс цієї
вимоги полягає в припиненні можливості включення
витрат інших виробництв у витрати підприємств ЖКГ,
а також можливості пільгового обслуговування підпри-
ємств того самого власника за рахунок підвищення
тарифу для інших споживачів.
Висновок
Складні проблеми управління комунальним госпо-
дарством можна вирішити з використанням методо-
логії, яку розроблено для управління великими органі-
заціями, що мають філії та інші господарські підроз-
діли, зокрема методів самоорганізації, державно-при-
ватного партнерства і контролінгу. При цьому орган
місцевого самоврядування, який вступає в рівно-
правні партнерські відносини з приватним партнером,
одночасно виконує і владні повноваження.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Егоров А. Н. Зарубежный опыт управления коммунальной
собственностью городов / А. Н. Егоров // Город, регион, госу-
дарство: проблемы распределения полномочий : сб. науч. тр.
ИЭПИ НАН Украины. - Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. -
С. 99-106.
2. Найден С. Н. Зарубежный опыт развития рыночных отно-
шений в сфере жилищно-коммунальных услуг / С. Н. Найден //
Экономика и управление - 2006. - № 3 (24). - С. 66-73.
3. Зеккер Ф. Ю. Руководящие идеи и источники энергети-
ческого хозяйственного права / Ф. Ю. Зеккер // Энергетика и
право. - М. : Юрист, 2008. - С. 233-244.
4. Норекян М. Водоснабжение: государство и (или) рынок /
М. Норекян // Энергия: экономика, техника, экология. - 2007. -
№ 7. - С. 30-39
5. Акмаева Р. Менеджмент организации на основе принятия
новой управленческой парадигмы / Р. Акмаева // Проблемы тео-
рии и практики управления. - 2006. - № 11. - С. 98-107.
6. Кушлин В. Государственное регулирование экономики:
назревшие решения / В. Кушлин // Экономист. - 2007. - № 11. -
С. 3-12.
7. Белицкая А. Правовое положение субъектов государствен-
но-частного партнерства / А. Белицкая // Право и экономика. -
2010. - № 7. - С. 66-70.
© В. Кавиршина
УДК : 658.511 : 637.14 (477.64)
ÀÍÀË²Ç ÔÀÊÒÎв ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ
ßÊ ÎÄͲª¯ Ç ÏÅÐÅÄÓÌΠÑÒÂÎÐÅÍÍß
ÌÎËÎ×ÍÎ-ÏÐÎÄÓÊÒÎÂÎÃÎ ÊËÀÑÒÅÐÀ
(ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ²ËÜÍßÍÑÜÊÎÃÎ ÐÀÉÎÍÓ ÇÀÏÎвÇÜÊί ÎÁËÀÑÒ²)
НАТАЛІЯ КОВАЛЕНКО,
викладач кафедри теорії та практики менеджменту Запорізького національного університету
У статті проаналізовано параметри факторів виробництва у Вільнянському районі Запо-
різької області як однієї з передумов створення молочно-продуктового кластера. Сформу-
льовано завдання для місцевих органів влади, реалізація яких уможливить упровадження
кластерної моделі об'єднання підприємств і організацій та поліпшить ділову активність
підприємницьких структур району та області.
Ключові слова: кластер, молочно-продуктовий комплекс, харчова промисловість, фактори
виробництва.
Постановка проблеми. На початку ХХІ століття
інноваційна політика розвитку, що ґрунтується на кла-
стерному підході, набуває широкого визнання як ос-
новний шлях розвитку конкурентоспроможності, стиму-
лювання інновацій, залучення інвестицій, створення
нових технологій. Тому використання кластерного
підходу відіграє важливу роль у пізнанні закономірно-
стей та розв'язанні проблем соціально-економічного,
інноваційного розвитку окремих галузей національної
економіки та економіки країни в цілому.
Кластерна модель є одним із механізмів інтеграції
промислових підприємств, що непрямо впливає на
промисловий розвиток підприємств через створення
умов для розвитку бізнесу. Цей підхід ґрунтується на
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22099 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:45:43Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кавиршина, В. 2011-06-20T15:44:52Z 2011-06-20T15:44:52Z 2011 Управління містообслуговуючою сферою/ В. Кавиршина // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 82-85. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22099 332.8 : 64.011.4 : 338.46 Стаття присвячена дослідженню проблем формування в ринкових умовах ефективного
 управління підприємствами ЖКГ. Для досягнення цієї мети автор пропонує застосовувати
 методи самоорганізації, державно-приватного партнерства і контролінгу. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Управління містообслуговуючою сферою Article published earlier |
| spellingShingle | Управління містообслуговуючою сферою Кавиршина, В. Економіка |
| title | Управління містообслуговуючою сферою |
| title_full | Управління містообслуговуючою сферою |
| title_fullStr | Управління містообслуговуючою сферою |
| title_full_unstemmed | Управління містообслуговуючою сферою |
| title_short | Управління містообслуговуючою сферою |
| title_sort | управління містообслуговуючою сферою |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22099 |
| work_keys_str_mv | AT kaviršinav upravlínnâmístoobslugovuûčoûsferoû |