Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Стаття присвячена розгляду краєзнавчих досліджень території Галичини польськими та німецькими науковцями другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Показано актуальність і недостатню наукову розробку цього питання й акцентовано, що здійснення об'єктивного аналізу розвитку туристично-краєзнавчого ру...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2010
Автор: Дутчак, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Теми:
Історія
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22103
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / О.Дутчак // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 85-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22103
record_format dspace
spelling Дутчак, О.
2011-06-20T15:52:06Z
2011-06-20T15:52:06Z
2010
Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / О.Дутчак // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 85-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
1728-9343
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22103
930.1: 908 (477.83/.86)
Стаття присвячена розгляду краєзнавчих досліджень території Галичини польськими та німецькими науковцями другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Показано актуальність і недостатню наукову розробку цього питання й акцентовано, що здійснення об'єктивного аналізу розвитку туристично-краєзнавчого руху в Галичині можливе лише за умови врахування наукових здобутків представників усіх етнічних груп.
The article is devoted to the study of payment of the Polish and German scientists in the development of Galician studies of local lore. The row of regional researches of the Polish and German authors were analysed. The conclusion is done about the value of their contribution to development of the Galicia study of local lore.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Історія
Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Contributions of polish and German researchers further reference Galician (second half of xix - beginning of xx centuries)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
spellingShingle Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
Дутчак, О.
Історія
title_short Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
title_full Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
title_fullStr Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
title_full_unstemmed Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)
title_sort внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина хіх - початок хх ст.)
author Дутчак, О.
author_facet Дутчак, О.
topic Історія
topic_facet Історія
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Схід
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
format Article
title_alt Contributions of polish and German researchers further reference Galician (second half of xix - beginning of xx centuries)
description Стаття присвячена розгляду краєзнавчих досліджень території Галичини польськими та німецькими науковцями другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Показано актуальність і недостатню наукову розробку цього питання й акцентовано, що здійснення об'єктивного аналізу розвитку туристично-краєзнавчого руху в Галичині можливе лише за умови врахування наукових здобутків представників усіх етнічних груп. The article is devoted to the study of payment of the Polish and German scientists in the development of Galician studies of local lore. The row of regional researches of the Polish and German authors were analysed. The conclusion is done about the value of their contribution to development of the Galicia study of local lore.
issn 1728-9343
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22103
citation_txt Внесок польських та німецьких науковців у розвиток галицького краєзнавства (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / О.Дутчак // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 85-88. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dutčako vnesokpolʹsʹkihtanímecʹkihnaukovcívurozvitokgalicʹkogokraêznavstvadrugapolovinahíhpočatokhhst
AT dutčako contributionsofpolishandgermanresearchersfurtherreferencegaliciansecondhalfofxixbeginningofxxcenturies
first_indexed 2025-11-25T22:29:43Z
last_indexed 2025-11-25T22:29:43Z
_version_ 1850564389120245760
fulltext № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА 85 21. Там само. - С. 62. 22. Там само. - С. 67. 23. Поступь Великого Октября. Из истории революционных и трудовых традиций советского рабочего класса Юга Украины / D. Shebanits DONBAS LABOUR MOVEMENT OF 1861-1900 AT THE RESEARCHES AT THE SOVIET PERIOD The views of Soviet historians on the problem of labour movement of 1861-1900 at Donbas region are analyzed. The process of class self-consciousness initiation of workers at industrial region is examined. The influence of the Marx organizations on the labour movement development at Donbas region at the second half of XIX is considered. Key words: labour movement, class consciousness, revolutionary situation, strikes. © Д. Шебаніц Надійшла до редакції 09.04.2010 УДК 930.1: 908 (477.83/.86) ÂÍÅÑÎÊ ÏÎËÜÑÜÊÈÕ ÒÀ ͲÌÅÖÜÊÈÕ ÍÀÓÊÎÂÖ²Â Ó ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÃÀËÈÖÜÊÎÃÎ ÊÐÀªÇÍÀÂÑÒÂÀ (ÄÐÓÃÀ ÏÎËÎÂÈÍÀ Õ²Õ - ÏÎ×ÀÒÎÊ ÕÕ ÑÒ.) ОЛЕНА ДУТЧАК, аспірант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ Стаття присвячена розгляду краєзнавчих досліджень території Галичини польськими та німецькими науковцями другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Показано актуальність і недо- статню наукову розробку цього питання й акцентовано, що здійснення об'єктивного аналізу розвитку туристично-краєзнавчого руху в Галичині можливе лише за умови врахування наукових здобутків представників усіх етнічних груп. Ключові слова: краєзнавчі дослідження, історіографія, Галичина, туристично-краєзнавчий рух. Постановка проблеми. Мандрівництво з метою пізнання краю було відоме на території Галичини здав- на. Якщо до середини ХІХ ст. мандрівки носили пооди- нокий характер, то із цього часу рух набуває більш організованого вигляду. Середина ХІХ ст. на території Галичини стає переломним моментом у формуванні ту- ристики1 як форми й способу пізнання краю. Одним із головних чинників національно-культурного відроджен- ня галицьких українців стала організація подорожей, спрямованих на краєзнавче дослідження галицьких те- ренів. Крім українців, краєзнавчі дослідження на те- риторії Галичини активно проводили також німці (австрійці) та поляки. При цьому кожна етнічна група ставила перед собою цілком відмінні мету та завдан- ня дослідження. Ще із часу переходу Галичини до скла- ду монархії Габсбургів її територія стала об'єктом дос- лідження для урядових статистів, які займалися опи- сом природоресурсного та демографічного потенці- алу краю, а також науковців, що проводили фольклор- но-етнографічні дослідження. Польські дослідники також здійснювали госпо- дарсько-статистичне та наукове вивчення території Галичини. Специфічною рисою їхніх досліджень було те, що польські мандрівники цілеспрямовано прово- дили дослідження Галицького краю як споконвічної [под ред. З. В. Першиной]. - Киев - Одесса : Вища школа, 1989. - С. 17. 24. Рабочий класс России от зарождения до начала XX в. / [под ред. Ю. И. Кирьянова, М. С. Волина] - М. : Наука, 1989. - С. 401. 1 Запозичений з польської мови відповідник терміну "туризм", широко вживаний у досліджуваний період. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 86 № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА 2 Сам Р. Ф. Кайндль не вживав термін "етнічна група". Утверд- ження цього терміна в науці відбувалося пізніше - протягом дру- гої половини ХХ ст. території (кресів) Польської держави, підкреслюючи (як правило, перебільшуючи) тут польську присутність як у демографічному, так і в історико-культурному плані. У галицьких українців процес розвитку краєзнав- чих досліджень зародився і проходив у лоні процесів національно-культурного відродження та боротьби за політичні права. Пізнання рідного краю виступало ос- новоположним дієвим засобом національно-патріо- тичного виховання та сприяло зростанню національ- ної самосвідомості українців. Протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. було написано велику кількість різноманітних праць краєз- навчого характеру: від наративних нотаток до ґрунтов- них наукових доробків та окремих статей, поміщених у різного роду виданнях. Переважна більшість таких досліджень проливають світло на краєзнавчі здобут- ки українських дослідників. Але така позиція є непра- вильною з огляду на масштабність внеску польських та німецьких краєзнавців як у розвиток краєзнавчих досліджень у Галичині, так і в процес становлення краєзнавства як наукового напряму. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На жаль, сучасна українська історіографія представле- на незначною кількістю спеціальних досліджень із про- блеми становлення краєзнавчих досліджень на тери- торії Галичини. Частково ця проблема аналізувалась у роботах сучасних українських учених П. Арсенича [1], Б. Гавриліва [2], Л. Лазурко [4], М. Рутинського та В. Петранівського [5]. Але, на жаль, жодна з них не дає повністю вичерпної відповіді на коло питань, пов'яза- них із відображенням розвитку краєзнавчих досліджень у Галичині. Головною перепоною на шляху до створен- ня узагальнюючого дослідження є те, що більшість на- уковців в основному зосереджували увагу на внеску тільки українців у розвиток таких досліджень, що при- водило до однобічних оцінок та висновків. На нашу думку, часто застосовуваний у вітчизняній історичній науці підхід, згідно з яким дослідження певних процесів здійснюється тільки крізь призму діяльності представ- ників титульної нації, є недоцільним. Він хибує своєю прямолінійністю та значною мірою перешкоджає по- вному та різносторонньому вивченню досліджувано- го явища. Мета статті полягає в заповнені інформаційного "вакууму" щодо основних краєзнавчих здобутків польських та німецьких науковців та окреслення шляхів подальших досліджень у цьому напрямку. Виклад основного матеріалу. Серед низки німецьких науковців, що проводили активну наукову діяльність на території Галичини, слід виокремити про- фесора Чернівецького університету Раймонда Фрід- ріха Кайндля, який значну частину свого життя присвя- тив вивченню гуцулів на території Попруття (береги річки Прут). Ураховуючи географію його досліджень, помилковим є твердження про Р. Ф. Кайндля як про видатного буковинського науковця, оскільки значну частину своєї дослідницької практики він здійснив на території Галичини. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. вийшов у світ цикл його праць [8-19], присвячених істо- ричним аспектам існування, матеріальну та духовну культуру гуцулів. Його дослідження якісно вирізняють- ся з-поміж аналогічних напрацювань того періоду. На відміну від багатьох тогочасних авторів, які розгля- дали абсолютно нереалістичні, науково не обґрунто- вані теорії етногенезу гуцулів та походження етноніма "гуцул", Р. Ф. Кайндль, послуговуючись набором влас- норучно підібраних наукових методів та довіряючи лише власним спостереженням, визначав гуцулів (Huzulen) як окрему спільноту (етнографічну групу2), що проживає на певній території та має певні само- бутні риси. Науковець ставив гуцулів у ряд із іншими етнографічними групами, зокрема бойками (Bojken) [9]. Крім того, Р. Ф. Кайндль чи не вперше в науковій літе- ратурі обґрунтував належність гуцулів до українсько- го (руського) населення: "Huzulen nennen sie sich, wie überhanpt alle Ruthenen, Rusnaken; hiezu gehörigen Eigenschafttswörter lauten "huculski, huculka" oder "ruski, ruska" [9]. Серед низки етнографічних праць, присвячених гуцулам, якісно вирізняється моногра- фічна робота "Die Huzulen. Ihr Leben, ihre Sitten und ihre Volksüberlieferung" (Гуцули: їхнє життя, звичаї, на- родні перекази) (Відень, 1894), де найбільш повно здійснено виклад матеріалу щодо родинних і суспіль- них взаємин гуцулів, їхньої обрядовості, релігійного світогляду, матеріальної культури. Характерною особ- ливістю праць науковця є не тільки наявність ґрунтов- ного корпусу фактографічного матеріалу, який цілісно та всебічно розкриває різні сторони життя гуцулів, а насамперед чітка й логічна наукова аргументація та здійснений на високому рівні науковий аналіз зібрано- го матеріалу. Опираючись на наукові здобутки професора Р. Ф. Кайндля, наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. "на території Карпатської Галичини і Буковини" [27] етно- графічні дослідження проводив Пауль Треґер. З-під його пера в 1903 році вийшла у світ праця "Гуцули", опублікована на сторінках "Часопису з етнології" у Берліні. Її автор піднімає ряд актуальних на той час проблем: походження і значення назви "гуцули", тери- торіальні рамки їхнього проживання, антропологічні особливості будови тіла тощо. Значну увагу Пауль Тре- ґер приділяє особливостям народного одягу, декора- тивно-прикладного мистецтва та музичних інстру- ментів, порівнюючи їх із відповідними зразками сусідніх народів та підкреслюючи гуцульську само- бутність. Наведені факти підкріплені численними ілю- страціями, що містяться на сторінках праці. Незважа- ючи на невеликий обсяг, дослідження характеризуєть- ся високою інформативною насиченістю, а також дає вичерпну відповідь на значне коло питань. Основним об'єктом дослідження німецьких нау- ковців була Гуцульщина як найбільш самобутня та уні- кальна етнокультурна область. Завдяки плідній краєз- навчій діяльності німецьких науковців наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. було закладено наукову основу для розгортання подальших досліджень цього етносу. Аналізуючи краєзнавчу проблематику в досліджен- нях польських науковців другої половини ХІХ - початку ХХ ст., можна виокремити досить широкий спектр крає- знавчих проблем: етнографія, історична урбаністика, туристична довідникова література, історичні, біог- рафічні, а також соціально-економічні, адміністратив- но-правові та статистичні дослідження. Значну частину краєзнавчих досліджень польських авторів, здійснених на території Галичини, становлять наукові доробки етнографічного характеру. Це праці таких науковців, як Л. Вайгель, Р. Герасимчук, О. Кольберг. С. Матусяк, К. Мікловський, В. Поль, М. Раціборський, А. Фішер та інші. Праця С. Матусяка "O zbieraniu imion własnych" (Краків, 1906) достатньо повно ілюструє високий нау- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА 87 ковий рівень проведення етнографічних досліджень польськими науковцями наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., оскільки містить ряд зауважень методологіч- ного характеру щодо інших краєзнавчих досліджень. Основну увагу автор акцентує на проблемі дотримання суб'єктом дослідження (науковцем) принципу об'єк- тивності, максимально скрупульозного ставлення до джерел та необхідності детального наукового опрацю- вання зібраного матеріалу. Зокрема, С. Матусяк ро- бить ряд зауважень щодо неповного викладу матері- алу в згадуваному вже Польському географічному словнику [26], вважаючи за необхідне доповнити його топографічними назвами або підготувати нове видан- ня, на сторінках якого містився б детальний аналіз то- поніміки польських земель: "Праця перед нами вели- ка і важка, як щодо нагромадження матеріалу, так і щодо його наукового опрацювання, яке завжди вима- гало глибоких знань з мовознавства... і значного док- ладання зусиль…" [21, с. 46-47]. Такий підхід свідчить, з одного боку, про потужну дослідницьку позицію автора, а з іншого - про наяв- ність ґрунтовних методологічних напрацювань у поль- ській історичній науці того часу. Надзвичайно цікавими є дослідження народного мистецтва Галичини. Праця К. Мікловського під на- звою "Sztuka ludowa w Polsce" (Народне мистецтво в Польщі) [23] являє собою чи не найбільш ґрунтовне дослідження, можливо, не так народознавчого, як куль- турологічного плану, на сторінках якого автор робить спробу порівняльного аналізу народного мистецтва Польщі (звичайно до її складу віднесено й українські землі Східної Галичини) з відповідними напрямами розвитку народного мистецтва Європи. Праця К. Мік- ловського характеризується чіткістю та логічністю по- будови структури дослідження, яка проявляється в чіткому розподілі матеріалу на розділи, присвячені певному виду мистецтва, основну увагу акцентуючи на будівництві різних видів споруд: народне будівництво (землянка, різні види кам'яного та дерев'яного будів- ництва, способи розташування будівель та облашту- вання дворів), оборонні споруди і замки, а також сак- ральна архітектура, громадські та господарські спо- руди. Автор не оминув увагою найбільш самобутню та виразну українську етнографічну групу - гуцулів, особ- ливості їхнього зодчества (дерев'яна сакральна архі- тектура, хата-ґражда). Особливу наукову цінність має перший розділ робо- ти під назвою "O metodzię", де автор піднімає ряд тео- ретико-методологічних питань, які є актуальними навіть на сьогоднішньому етапі розвитку історичної науки. Із класичних позицій польської історіографії висту- пає відомий польський географ, етнограф та мандрів- ник Вінсентій Поль на сторінках праці "Historyczny obszar Polski" (Історичні землі Польщі). Він у розділі під назвою "У справі діалектів мови польської", ана- лізуючи фонетичні особливості в діалектах населення польських земель, зазначає, що: "…польська мова - публічна мова на всіх історичних польських землях: Польщі, Литві та Русі…" [25, c. 10]. Праця Р. Герасимчука "Танці гуцульські" [7], що вий- шла у світ окремим томом у серії "Етнографічні праці" Польського людознавчого товариства, є ще одним ар- гументом на користь твердження про те, що Гуцуль- щина для польських науковців становила значний нау- ковий інтерес та неодноразово слугувала плацдармом для підбору об'єктів дослідження. Указана праця являє собою детальний аналіз гуцульських танців: проанал- ізовано їхні назви; виокремлено автентичні та запози- чені; а також окреслено територію (перераховано на- селені пункти), де виконуються означені види танців. У кінці праці поміщено нотні записи мелодій до найпо- ширеніших гуцульських танців, таких як "Аркан", "Ко- ломийка" [7]. Ціла когорта польських та українських науковців упродовж другої половини ХІХ ст. на території як Східної, так і Західної Галичини здійснювала збір та обробку матеріалів, що згодом увійшли до шістнадця- титомного "Географічного словника Королівства Польського та інших країв слов'янських" (Słownik geografieczny Królewstwa Рolskiego i innych krajów słowiańskich), де в алфавітному порядку наведені на- зви населених пунктів та інших важливих географічних об'єктів, а також подана детальна географічна, істо- рична, демографічна та господарська довідка про них. Найбільш обширна та різнопланова інформація сто- сується міста Львова, який був "найбільш досліджу- ваним краєзнавчим об'єктом у Галичині" [4]. На думку сучасної української дослідниці Лідії Ла- зурко, особливою заслугою його упорядників, "про- вінційних істориків" [4] В. Валевського, Ф. Сулімірсь- кого та Б. Хлєбовського стало те, що "завдяки залу- ченню обширної джерельної бази та фаховому засто- суванню критичного методу її опрацювання" [4, c. 312] було належним чином здійснено підготовку до виходу у світ словника. Це видання досі зберігає свою наукову значущість, оскільки воно становить собою уні- кальне зібрання краєзнавчих відомостей, виступає відправною точкою при організації подальших дослід- жень, а також є надзвичайно важливим історіогра- фічним джерелом, що проливає світло на процес ста- новлення галицького краєзнавства в досліджуваний період. Дослідження польських авторів, спрямовані на вивчення певних аспектів історичного розвитку краю, характеризуються, з одного боку, детальною аргумен- тованістю та оперуванням значним корпусом факто- графічного матеріалу, наявністю глибоких теоретич- них міркувань та ґрунтовної висновкової частини праці. З іншого боку, вони містять ряд досі стійких у польській історіографії стереотипів: апелювання до так званої "історичної традиції" - часів, коли більша частина ук- раїнських земель перебувала під владою Польщі, дещо зверхнє ставлення до українського населення. Теоретико-методологічна база вказаних дослід- жень є достатньо широкою і ґрунтовною. На високо- му фаховому рівні польські науковці застосовують найновіші на той час методи, що на практиці проявля- ються в критичному ставленні до джерел, логічності викладу матеріалу, аргументованості та у високому на- уковому рівні аналізу поставленої проблеми. Разом із тим, аналізуючи ті чи інші процеси та явища, що мали місце на території Східної Галичини, автори вказують на територіальні рамки їхнього розташування так: "у Польщі", а також називають польськими всі населені пункти Східної Галичини, географічні об'єкти. Така тен- денція чітко проявляється й у сучасній польській істо- ричній науці, що значною мірою ускладнює як еврис- тичну діяльність окремого науковця, як і процес нау- кового взаємообміну та взаєморозуміння між украї- нською та польською історіографіями. Висновки Отже, аналізуючи праці українських, польських та німецьких науковців, присвячені вивченню різномані- тних краєзнавчих проблем, можна зробити ряд вис- новків: ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 88 № 2 (102) березень-квітень 2010 р. ЕКОНОМІКА O. Dutchak CONTRIBUTIONS OF POLISH AND GERMAN RESEARCHERS FURTHER REFERENCE GALICIAN (SECOND HALF OF XIX - BEGINNING OF XX CENTURIES) The article is devoted to the study of payment of the Polish and German scientists in the development of Galician studies of local lore. The row of regional researches of the Polish and German authors were analysed. The conclusion is done about the value of their contribution to development of the Galicia study of local lore. Key words: study of local lore, historiography, Galicia, tourist and local lore movement. © О. Дутчак Надійшла до редакції 11.03.2010 По-перше, протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. польські та німецькі науковці, що проводили свою діяльність на території Галичини, зробили ваго- мий внесок у розвиток галицького краєзнавства, впер- ше підносячи на науковий рівень проблеми, які рані- ше не досліджувалися. По-друге, розвиваючись у лоні провідних світових тенденцій, польська історіографія в досліджуваний період володіла достатньо відпрацьованим набором дослідницьких методів, застосування яких на галиць- кому матеріалі сприяло збагаченню теоретико-мето- дологічного інструментарію галицького туристично- краєзнавчого руху. По-третє, польські та німецькі автори розглядали ті чи інші проблеми під власним кутом зору, часто відмінному від української історіографічної традиції. Це має позитивні наслідки, оскільки дозволяє макси- мально різновекторно вивчити досліджуване явище, виокремити раніше не відомі його аспекти. ЛІТЕРАТУРА: 1. Арсенич П. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини: довідник / П. Арсенич, І. Пелипейко. - Косів : Писаний камінь, 2002. - 279 с. 2. Гаврилів Б. М. Розвиток українського історичного краєз- навства на Прикарпатті (ХІХ - поч. ХХ ст.) / Б. М. Гаврилів. - Чернівці, 1996. - 24 с. 3. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль. - Чернівці : Молодий буковинець, 2000. - 208 с. 4. Лазурко Л. Галицьке краєзнавство на сторінках часопису "Історичний квартальник" (Львівський період) / Л. Лазурко // Дро- гобицький краєзнавчий збірник. - Дрогобич : Коло, 2005. - Вип. ІХ. - С. 310-327. 5. Петранівський В. Л. Туристичне краєзнавство : [навчаль- ний посібник] / В. Л. Петранівський, М. Й. Рутинський [за ред. проф. Ф. Д. Заставного]. - К. : Знання, 2006. - 575 с. 6. Bartoszewicz J. Na Rusi. Polski stan posiadania (Kraj. Ludność. Ziemia.) / J. Bartoszewicz. - Warszawa - Kijów : Nakładem "Drukarni Polskiej" w Kijowie, 1912. - 102 s. 7. Harasymczuk R. W. Tańce huzulskie / R. W. Harasymczuk / / Towarzystwo Ludoznawcze. Prace ethnograficzne [рod. red. A. Fichera]. - Lwów, 1939. - W 5 t. - T. V. - 304 s. 8. Kaindl R. Beiträge zur Volkskunde des Ostkarpathengebicts / R. Kaindl. - Czernowitz, 1902. - S. 118-160, 237-247. 9. Kaindl R. F. Bei den Huzulen im Pruthtland. Ein Betrag zur Hausforschung in Osterreich / R. F. Kaindl // Globus. - Wien, 1897. - Z. 210-236. 10. Kaindl R. F. Bericht über neue Arbeiten zur Vökerwissenschaft von Galizien, Russisch-Podolien und der Ukrain / R. F. Kaindl // Globus. - Wien, 1904. - Bd. 86. - Z. 335-368. 11. Kaindl R. F. Der Festkalender der Rusnaken und Huzulen / R. F. Kaindl // Mitthailungen der Geographische Gesellschaft in Wien. - Heft 6-7, 1896. 12. Kaindl R. F. Die Huzulen sind Shythen. Ein Betrag zur Heimatskunde / R. F. Kaindl. - Czernowitz, 1887. - 26 z. 13. Kaindl R. F. Die Huzulen. Ihr Leben, ihre Sitten und ihre Volksüberlieferung geschildert / R. F. Kaindl. - Wien : A. Hölder, 1894. - 130 z. 14. Kaindl R. F. Die Wetterzauberai bei den Ruthenen und Huzulen / R. F. Kaindl. - Czernowitz, 1894. - 86 z. 15. Kaindl R. F. Ethnographische Streifzuge in den Ostkarpathen / R. F. Kaindl. - Wien, 1898. - 94 z. 16. Kaindl R. F. Haus und Hof bei den Huzulen. Ein Betrag zur Hausforschung in Osterreich / R. F. Kaindl // Globus. - Wien, 1896. - Z. 147-183. 17. Kaindl R. F. Raimund Fridrich Kaindl. Biographie / R. F. Kaindl. - Wien, 1899. - 40 z. 18. Kaindl R. Pasterstwo i wierzenia pasterskie u Huculów / R. Kaindl // Lud. - Lwów, 1896. - T. 2. - Z. 201-210. 19. Kaindl R. F. Viehzucht und Viehzauber in den Ostkarpaten / R. F. Kaindl // Globus. Illustrierte Zeitschrift für Lander und Volkskunde, 1900. - № 24. - Z. 157-205. 20. Korzenoiwski J. O huculach [Z jezyka rosyjskiego przelozyl i wstępem opatrzyl Dr. Bronislaw Czrnik] / J. Korzenoiwski. - Lwów, 1899. - S. 20. 21. Matusiak S. O zbieraniu imion własnych / S. Matusiak // Pamiętnik zjazdu naukowego etnografów pojlskich, urządzonego staraniem Towarzystwa Ludoznawczego we Lwowie w Dniach 10 i 11 czerwca 1905 r. Z powodu obchodu obchodu dziesięcioletniej swojej dzialalności. - Kraków : Drukarnia uniwersytetu Jagielońskiego, 1906. - S. 46-55. 22. Mann M. Wincenty Pol. Studjum biograficyno-krytyczne / M. Mann. - Kraków, 1904. - W 2 t. - T. II. - 462 s. 23. Mikłowsky K. Sztuka ludowa w Polsce / K. Mikłowski. - Lwów, 1903. - 552 s. 24. Mokłowsky K. Przyczynek do dziejów gotyku i stylu przejściowego w budownictwie cerkiewnem drewianem na Rusi Halickiej / K. Mokłowsky, T. Mokłowsky // Sprawozdania Komisji do badania Historyi Sztuki w Polsce. - Kraków, 1912. - T. VIII. - Z. 1-2. - S. 199-229. 25. Pol W. Historyczny obszar Polski / W. Pol. - Kraków : Drukarnia uniwersytetu Jagielońskiego, 1869. - 74 s. 26. Słownik geografieczny Królewstwa polskiego i innych krajów słowiańskich. - Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i W ładyslawa Walewskiego. 1880-1902. - V 16 t. - Tom I. - 950 s. 27. Trager T. Huzulen / T. Tragen // Zeitschrift für Ethnologie. - Berlin, 1903. - Heft 2. - Z. 606-619. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Схожі ресурси