Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни
У статті висвітлюються організаційно-правові заходи центральних і місцевих органів влади з улаштування безпритульних і бездоглядних дітей на території України на завершальному етапі Другої світової війни. Проаналізовано урядові постанови 1942-1943 рр., які поклали по- чаток подоланню явища безприт...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22105 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни / І.Суддя // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 93-97. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859796050520309760 |
|---|---|
| author | Суддя, І. |
| author_facet | Суддя, І. |
| citation_txt | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни / І.Суддя // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 93-97. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті висвітлюються організаційно-правові заходи центральних і місцевих органів влади з улаштування безпритульних і бездоглядних дітей на території України на завершальному
етапі Другої світової війни. Проаналізовано урядові постанови 1942-1943 рр., які поклали по-
чаток подоланню явища безпритульності, визначено форми й методи роботи відповідальних державних органів з ліквідації безпритульності й бездоглядності у дитячому середовищі.
The organizational and legal measures of central and regional soviety organs of power on arranging of overcoming of
child's homelessness and neglect on territory of Ukraine on the finishing stage of Second World War are lighted up in the article.
|
| first_indexed | 2025-12-02T14:01:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 93
УДК 378.09 (477) "1942/1945"
ÏÎÄÎËÀÍÍß ÄÈÒß×ί ÁÅÇÏÐÈÒÓËÜÍÎÑÒ² É
ÁÅÇÄÎÃËßÄÍÎÑÒ²  ÓÐÑÐ ÍÀ ÇÀÂÅÐØÀËÜÍÎÌÓ
ÅÒÀϲ ÄÐÓÃί Ñ²ÒÎÂί ²ÉÍÈ
ІРИНА СУДДЯ,
старший викладач-методист навчально-методичного відділу,
здобувач Прикарпатського юридичного інституту
Львівського державного університету внутрішніх справ, м. Івано-Франківськ
У статті висвітлюються організаційно-правові заходи центральних і місцевих органів вла-
ди з улаштування безпритульних і бездоглядних дітей на території України на завершальному
етапі Другої світової війни. Проаналізовано урядові постанови 1942-1943 рр., які поклали по-
чаток подоланню явища безпритульності, визначено форми й методи роботи відповідаль-
них державних органів з ліквідації безпритульності й бездоглядності у дитячому середовищі.
Ключові слова: органи влади, влаштування, діти-сироти, безпритульність, бездоглядність,
дитячі будинки.
Постановка проблеми і стан її вивчення. На-
слідки німецько-радянської війни 1941-1945 рр. при-
несли українському народу неймовірні матеріальні й
людські втрати. Однак чи не найбільші випробування
випали на долю неповнолітніх дітей, сотні тисяч із яких
залишилися сиротами, утративши своїх батьків, чима-
ло з них опинилися на вулиці через недостатній конт-
роль із боку батьків чи родичів-опікунів, а також у силу
обставин, що склалися. Інстинкт самовиживання зму-
шував так званих "дітей вулиці" займатися жебрацт-
вом, дрібними крадіжками, багато дітей потрапило під
вплив кримінальних угруповань, які використовували
їх для реалізації своїх злочинних дій. Це загрожувало
країні в майбутньому втратою генофонду, робочої сили,
поповненням рядів злочинного світу. Усвідомлюючи
можливі незворотні наслідки цих процесів, центральні
радянсько-партійні органи влади змушені були вдати-
ся до активізації державної політики у сфері подолан-
ня дитячої безпритульності й бездоглядності.
Актуальність дослідження зумовлена обставинами
наукового та суспільно-політичного характеру. Науко-
ва новизна характеризується відсутністю на сьогодні
у вітчизняній історичній науці комплексного досліджен-
ня з ліквідації дитячої бездоглядності та безпритуль-
ності на території України в 50-х рр. минулого століття.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Означена проблема
знайшла лише фрагментарне висвітлення в ра-
дянській та сучасній вітчизняній історіографії. До ок-
ремих аспектів державної політики із соціального за-
хисту неповнолітніх дітей зверталися у своїх дослід-
женнях науковці Г. Голиш, Л. Голиш, Т. Гриценко,
Т. Вронська, В. Ленська, О. Сушко та ін. [1].
Суспільно-політичний аспект дослідження зумовле-
ний тим, що й зараз, через 65 років після закінчення
Другої світової війни, такі негативні явища, як дитяча
безпритульність і бездоглядність мають місце і в су-
часній незалежній Україні. Їх подолання, як свідчать
останні статистичні дані, ведеться не досить ефектив-
но попри широкомасштабні заходи державних органів
влади в цьому напрямі. Причини безпритульності й без-
доглядності сучасних дітей, як відомо, лежать у пло-
щині економічного характеру: чимало батьків змушені
шукати джерела заробітку за межами України, полиша-
ючи дітей під нагляд рідних. Окрім того, злочинними
угрупованнями широко практикується використання
неповнолітніх у сексуальній індустрії, жебрацтві, інших
кримінальних сферах. Недостатнім також є нині конт-
роль за проведенням дозвілля неповнолітніми з боку
педагогічних колективів, батьків, громадськості, місце-
вих органів влади та правоохоронних структур. Відпо-
відно, дослідження організаційно-правових засад,
форм і методів подолання дитячої безпритульності й
бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Дру-
гої світової війни та в наступне десятиліття, їх ґрунтов-
ний аналіз дасть можливість визначити оптимальні й
ефективні підходи для вирішення цієї проблеми в су-
часних умовах.
З огляду на вказане вище, мета і завдання про-
понованого дослідження випливають із предмета -
проаналізувати організаційно-правові заходи владних
структур для подолання дитячої безпритульності й без-
доглядності в УРСР на завершальному етапі Другої
світової війни.
Опрацьована фактографічна база дослідження
ґрунтується на архівних документах.
Виклад основного матеріалу. Перші кроки з
улаштування дітей-сиріт та подолання дитячої безпри-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
94
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
тульності й бездоглядності на звільнених територіях
УРСР були вжиті урядом СРСР вже наприкінці
1942 р. Зокрема, 23 листопада 1942 р. РНК СРСР ух-
валила постанову "Про влаштування дітей, які зали-
шилися без батьків". У ній ішлося про створення на
звільнених територіях при виконавчих комітетах облас-
них, міських і районних Радах депутатів трудящих по-
стійних комісій із улаштування дітей у дитячі будинки, а
також для вирішення цими комісіями питання про пе-
редачу дітей під патронат (опіку) трудових колективів
і сімей. До складу комісій мали входити представники
виконавчої влади, міліції, освіти, охорони здоров'я,
профспілкових і комсомольських організацій [2]. По-
дальший розвиток питання опіки над дітьми-сиротами,
а також вилучення з вулиці безпритульних і бездогляд-
них дітей знайшло в постановах РНК СРСР "Про влаш-
тування дітей, які залишилися без батьків, і проведен-
ня заходів щодо запобігання дитячій безпритульності"
від 23 січня 1943 р., "Про невідкладні заходи з відбу-
дови господарства в районах, звільнених від німець-
кої окупації" від 21 серпня 1943 р., "Про покращення
роботи дитячих будинків" від 1 вересня 1943 р. та "Про
створення спецбудинків" від 14 вересня 1943 р. [3].
Необхідно зазначити, що на виконання постанов уже
до кінця 1943 р. на звільнених територіях УРСР орга-
нами міліції було відкрито 10 приймальників-розпо-
дільників, у яких тимчасово перебувало 969 дітей, а
664 підлітки у віці 14 - 16 років були працевлаштовані
[4].
Станом на 1 квітня 1944 р. у звільнених від нацист-
ських окупантів областях УРСР уже було взято на облік
66868 дітей-сиріт і безпритульних. Зокрема, у Дніпро-
петровській області - 4100 дітей, Сталінській (нині -
Донецька) - 5203, Сумській - 5142, Чернігівській -
13638 дітей, решта - в інших областях. Оскільки Нар-
комат освіти мав лише 217 придатних дитячих будинків
для розміщення 21218 дітей (у тому числі 56 спеціаль-
них дитячих будинків для дітей фронтовиків і парти-
занів, у яких знаходилося 10200 дітей), то 26710 дітей
було передано під патронування промислових і
сільськогосподарських трудових колективів (близько
3000 дітей) та під опіку сімей (понад 20 тис.). Решту
неповнолітніх підлітків (14-16 років) було направлено
на навчання у фабрично-заводські школи (ФЗШ) та
ремісничі училища [5]. Однак відсутність належних по-
бутових умов у дитячих будинках та ФЗШ, брак про-
дуктів харчування, низький професійний рівень вихо-
вателів змушували чималу частину дітей і підлітків тіка-
ти із цих закладів. Так, станом на 1 квітня 1944 р. із
дитячих будинків за січень - березень утекла 181 ди-
тина, а ФЗШ та ремісничі училища самовільно залиши-
ли 2552 учні [6].
Характерною особливістю першої половини
1944 р. було те, що значно збільшилася кількість "дітей
вулиці", які прибули на територію України з інших со-
юзних республік. Зокрема, упродовж січня - травня
1944 р. через приймальники-розподільники органів
міліції пройшло 8486 затриманих дітей, із яких 3247
прибули зі східних і північних районів РРФСР [7].
З метою покращення матеріально-побутових умов
перебування дітей-сиріт та безпритульних у дитячих
будинках, під патронуванням, у ФЗШ і ремісничих учи-
лищах голова РНК УРСР М. Хрущов звернувся 21 лип-
ня 1944 р. до голови РНК СРСР В. Молотова із лис-
том, у якому просив виділити спеціальні речові та про-
довольчі пайки. Зокрема, речових пайків (одяг, взут-
тя) на суму 15 млн крб (із розрахунку на 40 тис. патро-
нованих дітей і на 35 тис. дітей, які пройдуть через
приймальники-розподільники, вартістю 200 крб один
пайок на дитину) і продуктових пайків на суму 5 млн
крб (для 30 тис. дітей, які перебували під патроната-
ми в сільській місцевості, вартістю 100 крб один пай-
ок, та для 10 тис. дітей, які перебували під патрона-
том у містах, вартістю 200 крб один пайок) [8].
Загрозлива ситуація із становищем дітей-сиріт,
безпритульних і бездоглядних дітей змусила РНК УРСР
ухвалити 30 липня 1944 р. спільну із ЦК КП(б)У комп-
лексну постанову № 917 "Про заходи з боротьби з
безпритульністю та бездоглядністю дітей в Українській
УРСР". Саме вона і стала на багато років відправ-
ною точкою для широкомасштабної роботи з вирішен-
ня питання влаштування та опіки дітей-сиріт, а також
із подолання дитячої безпритульності й бездогляд-
ності. Зокрема, у постанові було викладено конкрет-
ний план заходів та встановлено терміни їх виконан-
ня, а також визначено обсяги матеріально-ресурсно-
го забезпечення й конкретизовано осіб, державно-
партійні органи та силові структури, відповідальних за
конкретну ділянку роботи. Так, від облвиконкомів та
обкомів партії вимагалося:
а) виявляти та обліковувати безпритульних дітей,
забезпечити влаштування їх у дитячі будинки, під інди-
відуальний та колективний патронат;
б) створити при виконкомах обласних, міських і
районних Рад депутатів трудящих постійні комісії для
боротьби з безпритульністю та бездоглядністю дітей
у складі: заступника голови виконкому, представників
профспілок, комсомолу, органів НКВС УРСР, народ-
ної освіти й охорони здоров'я. Встановити, що ці комісії
у своїй роботі використовують апарат виконкомів Рад
депутатів трудящих;
в) організувати інститут громадських інспекторів для
боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю;
г) з метою ліквідації скупченості дітей у дитячих
будинках, виділити додатково придатні приміщення з
урахуванням установлених норм житлової площі та
забезпечити ці приміщення необхідним інвентарем й
обладнанням;
д) до 10 серпня 1944 р. скласти й затвердити конк-
ретні плани утворення майстерень при кожному дитя-
чому будинку. Зокрема, для дітей 8 - 11 років обладна-
ти майстерні для уроків праці; для дітей старшого віку
при міських дитячих будинках - професійно-трудові
майстерні, а при дитячих будинках із сільськогоспо-
дарським ухилом - майстерні з ремонту сільськогос-
подарського обладнання;
е) влаштовувати вихованців дитячих будинків і пат-
ронованих підлітків у ФЗШ, ремісничі училища, на про-
мислові й сільськогосподарські підприємства та гос-
подарства.
Наркомат освіти та НКВС мали до 10 серпня
1944 р. розглянути й затвердити плани працевлашту-
вання неповнолітніх підлітків-сиріт і забезпечити їх ви-
конання відповідними організаціями. Зокрема, відпо-
відно до планів організації майстерень у дитячих бу-
динках, органи освіти на місцях мали "забезпечити
добір кваліфікованих робітників відповідних фахів для
роботи в цих майстернях на посадах інструкторів і
майстрів із трудового навчання". Водночас, окрім
створення виробничих майстерень та організації в них
навчання, наказувалося в обов'язковому порядку "ши-
роко організовувати індивідуальне учнівство вихо-
ванців старшого віку, а також патронованих підлітків у
цехах промислових підприємств, виробничих майстер-
нях і промартілях". Для дитячих будинків із сільсько-
господарським ухилом, наказувалося народним орга-
нам освіти звернутися до органів місцевої влади з
метою відведення для дитячих будинків земельних
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 95
ділянок та "забезпечити агротехнічний догляд за орга-
нізацією роботи на цих ділянках".
До 15 серпня відділи освіти на місцях мали забез-
печити дитячі будинки педагогічними кадрами і вихо-
вателями. Із цією метою вчителі й вихователі, які не
мали середньої та вищої педагогічної освіти, мали
пройти заочне навчання, а в обласних центрах ство-
рювалися спеціальні місячні курси для підвищення
кваліфікації вихователів дитячих будинків.
Постановою передбачалося провести низку не-
відкладних заходів із організації побуту вихованців
дитячих будинків. Зокрема, упродовж серпня - жовтня
1944 р. мали бути повернуті всі приміщення дитячих
будинків, що належали їм до війни і використовували-
ся не за призначенням, необхідно було відремонтува-
ти їх, забезпечити паливом, а також передати дитячим
будинкам із балансу міськрайвиконкомів транспортні
засоби для господарських потреб.
Значний обсяг завдань було визначено для органів
НКВС. Зокрема, органи міліції та дорожно-транспортні
відділи на залізницях повинні були виявляти безпри-
тульних і бездоглядних дітей, здійснювати їх облік та
контроль за їх подальшим перебуванням у дитячих
будинках, ФЗШ, ремісничих училищах, трудових колек-
тивах; організувати при райвідділах дитячі кімнати та
столи обліку, а в кожній області - дитячі приймальники-
розподільники. Відповідно, до кінця ІІІ кварталу
1944 р. передбачалося збільшити мережу дитячих роз-
подільників до 64-х, а дитячих кімнат при райвідділах
міліції - до 100 в кожній області (до кінця року їх
кількість мала бути доведена до 150).
Дітей віком до 14 років після відповідної процеду-
ри та з'ясування їх біографічних даних органи міліції
мали спрямовувати з дитячих розподільників у дитячі
будинки Наркомосвіти, Наркомату соцзабезпечення та
Наркомату здоров'я, а підлітків 14-16 років - працев-
лаштовувати. Частину здібних до навчання підлітків
наказувалося направляти в ФЗШ та ремісничі учили-
ща, де вони отримували відповідний фах і перебували
на повному державному утриманні.
Працевлаштування підлітків мало здійснюватися
згідно з планами працевлаштування, затвердженими
обласними Радами. Їм надавалися робочі місця, при-
значалися наставники й виділялося житло (в гуртожит-
ках чи приватних будинках колгоспників) для проживан-
ня. Над працевлаштованими підлітками патронат
здійснювали трудові колективи та їх наставники.
Слід відзначити й такий важливий факт, що поста-
новою передбачалося відкрити в Києві інтернат для
обдарованих дітей-сиріт на 150 місць, де б вони мали
змогу розвивати свої здібності з музики, співів, мате-
матики та в інших науково-мистецьких напрямках.
На Наркомат здоров'я також покладалося завдан-
ня проведення медичного огляду дітей-сиріт у дитя-
чих будинках, навчальних закладах та тих, які перебу-
вали під патронатом сімей і трудових колективів. А
Наркомат торгівлі мав забезпечити всіх взуттям, одя-
гом, продуктами харчування.
Профспілкові та комсомольські організації в обо-
в'язковому порядку мали "поширювати позитивний
досвід у боротьбі з безпритульністю та бездоглядні-
стю дітей", а також залучати своїх членів до рейдів у
населених пунктах, особливо містах, з метою виявлен-
ня безпритульних і бездоглядних дітей, проводити збір
коштів та продуктів харчування, а також здійснювати
шефство (патронат) над сиротами, у тому числі й уси-
новленими [9].
Органи влади та відповідні відомства на місцях
оперативно розпочали проведення заходів, визначе-
них постановою. Наприклад, на засіданні бюро Стані-
славського обкому партії (з 9 листопада 1962 р. -
Івано-Франківська область) 21 серпня 1944 р. було
розглянуто питання "Про заходи боротьби з безпри-
тульністю та бездоглядністю дітей в Станіславській
області" й ухвалено відповідну постанову про створен-
ня обласної, районних та міських постійно діючих
комісій, до складу яких увійшли представники органів
влади, профспілок, комсомолу, міліції, відділів освіти
та охорони здоров'я, які до 20 вересня мали виявити
та взяти на облік безпритульних і бездоглядних дітей,
а також забезпечити їх улаштування в дитячі будинки
та передачу під індивідуальні й колективні патронати.
Від секретарів районних та міських комітетів партії,
голів райміськвиконкомів, а також членів обласної та
міськрайонних комісій вимагалося до 10 вересня
"організувати перевірку роботи діючих дитбудинків та
спрямувати конкретні заходи для поліпшення їх робо-
ти", подати свої пропозиції та конкретні плани дій на роз-
гляд і затвердження на бюро обкому КП(б)У. Відповідні
вказівки отримали облвно, УНКВС, облздороввідділ,
облземвідділ, облторгвідділ, а також обком ЛКСМУ й
обком профспілки [10]. Унаслідок вжитих заходів до
кінця 1944 р. в області було взято на облік 3372 дітей-
сиріт, у тому числі дітей-інвалідів війни - 972. Із загаль-
ної кількості 2682 дітей навчалося, 692 дітей школу з
різних причин не відвідували [11]. Крім того, було відкри-
то дитячий будинок-інтернат у Станіславі, дитячі кімна-
ти при всіх міськрайвідділах міліції, а також дитячі роз-
подільники в Станіславі й Коломиї [12].
Однак незважаючи на низку радянсько-партійних
постанов та широке коло окреслених заходів, у
більшості звільнених областей становище дітей у ди-
тячих будинках було вкрай незадовільним. Зокрема,
як відзначала в доповідній записці "Про стан дитячих
будинків в УРСР" від 5 листопада 1944 р. голова ЦК
профспілки працівників дошкільних закладів і дитячих
будинків СРСР Зоріна, під час перевірки дитячих бу-
динків у Житомирській, Вінницькій, Одеській,
Чернігівській, Київській областях у більшості дитячих
будинків не вистачало ліжок, постільної білизни, ковдр,
теплого одягу і взуття, діти знаходилися в невідремон-
тованих приміщеннях із вибитими вікнами тощо. Неза-
довільним було становище як із забезпеченням дитя-
чих будинків промисловими товарами, так і продукта-
ми харчування. Відповідно, голова профспілки проси-
ла ЦК ВКП(б) і РНК СРСР "надати допомогу дитячим
будинкам України у вирішенні питання із постачанням
одежі, взуття, тканин, вати і скла, а також виділити ди-
тячим будинкам американські подарунки" [13].
Безперечно, що доповідна Зоріної до ЦК ВКП(б) і
РНК СРСР мала позитивний ефект, оскільки значно
активізувалася робота як із улаштування дітей-сиріт,
вжиття заходів із вилучення з вулиці безпритульних і
бездоглядних дітей, так і щодо покращення умов у ди-
тячих будинках та приймальниках-розподільниках. Зок-
рема, спільними зусиллями органів НКВС і відділів
Народного комісаріату освіти станом на 15 грудня
1944 р. в Україні було виявлено 125 тис. дітей-сиріт
(проти 91 тис. станом на 01.08. 44 р.), з яких: 1) влаш-
товано в дитячі будинки - 33 тис.; 2) передано на пат-
ронування в сім'ї робітників - 52 тис.; 3) передано на
патронування в сім'ї колгоспників - 2300 дітей; 4) уси-
новлено - 3200 дітей; 5) передано на опікунство близь-
ким родичам - 18 тис.; 6) працевлаштовано - 6400 дітей,
а майже 10 тис. ще залишалися не влаштованими. Вод-
ночас, як відзначалося в доповідній записці завідува-
ча відділу шкіл при ЦК КП(б)У Пінчука, труднощі з вилу-
чення бездоглядних і безпритульних дітей полягали в
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
96
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
тому, що значна їх кількість прибувала в Україну з те-
риторій РРФСР та інших союзних республік. Зокрема,
лише за період від 1 серпня до 15 грудня 1944 р. орга-
нами міліції на залізничній лінії Харків - Київ було зат-
римано 20700 неповнолітніх, унаслідок чого дитячі
будинки в Харківській та Київській областях були пе-
реповнені, а тому доводилося їх направляти в дитячі
заклади інших областей, що вимагало додаткових ма-
теріально-технічних затрат [14].
Значний наплив дітей-сиріт й особливо безпритуль-
них значно ускладнював роботу приймальників-розпо-
дільників. Зокрема, тільки за період із серпня до груд-
ня 1944 р. органи міліції збільшили кількість дитячих
кімнат на 95 одиниць, а приймальників-розподільників
на 22 одиниці, через які до кінця року пройшло 43119
вилучених із вулиці дітей [15]. Більшість із цих дитячих
кімнат та розподільників, у яких затримані неповнолітні
могли утримуватися від 10 годин до 14 днів, були об-
ладнані в не придатних для цього приміщеннях, потре-
бували ремонту, створення належних санітарно-
гігієнічних та побутових умов. Крім того, не вистачало
для роботи із цією категорією дітей і кваліфікованих
кадрів [16].
Одночасно з улаштуванням дітей-сиріт та безпри-
тульних дітей у дитячі будинки проводилася і значна
робота з їх передачі під патронат трудових колективів
та окремих сімей. Однак, за словами завідувача
відділу шкіл при ЦК КП(б)У Пінчука, тут мали місце
певні труднощі, пов'язані з виділенням для цієї кате-
горії дітей спеціальних речових і продуктових пайків.
Органи влади надавали щомісячно сім'ям, під опікою
яких перебували діти-сироти, лише 50 крб на одну ди-
тину, тоді як шматок господарського мила на базарі
коштував 70-80 крб. При такому підході бажання сімей
брати опікунство над дітьми-сиротами чи безпритуль-
ними не було високим. Дещо кращим було становище
тих дітей, яких передавали під опіку трудових колек-
тивів, особливо в сільській місцевості, де хоча б не
було таких труднощів із продуктами харчування, як у
містах. Жили такі діти або в облаштованих для цього
дитячих будинках, або в сім'ях колгоспників. Тут зазна-
чимо, що наприкінці серпня Наркомат земель та Нар-
комат освіти спільно розробили "Положення про кол-
госпні дитячі будинки" й у вигляді експерименту ство-
рили спеціальні три дитячих колгоспних будинки в
Сталінській (нині - Донецька), Кам'янець-Подільській
(нині - Хмельницька) та Київській областях [17].
Необхідно відзначити, що значну матеріальну до-
помогу надавали дитячим будинкам комсомольські
організації республіки. Зокрема, станом на березень
1945 р. на спеціальному рахунку ЦК ЛКСМУ було
3001990 крб, а на таких же рахунках обкомів комсо-
молу - понад 5 млн крб [18], які використовувалися для
придбання ліжок, ковдр, взуття, одягу, продуктів хар-
чування та інших предметів першої необхідності.
Важливе значення в питанні влаштування зазначе-
них категорій дітей мала постанова РНК УРСР №1876
"Про дитячі будинки при промислових підприємствах"
від 28 листопада 1945 р., до яких мали поміщатися діти-
сироти й напівсироти, батьки яких тут працювали й
загинули під час війни, а також діти з багатодітних сімей,
у яких було важке матеріальне становище [19].
Унаслідок ужитих владними структурами організа-
ційно-правових заходів проблема влаштування дітей-
сиріт та подолання дитячої безпритульності й бездог-
лядності до кінця першого кварталу 1946 р. була по-
вністю взята під контроль. Зокрема, за період з січня
1944 р. і до 1 квітня 1946 р. було влаштовано в дитячі
будинки різних відомств 60508 дітей-сиріт, працевлаш-
товано - 64459, направлено на навчання у ФЗШ та
ремісничі училища - 4748, передано під патронат тру-
дових колективів - 77185, під опіку сімей - 32205, уси-
новлено - 7620 дітей. Таким чином, усього було влаш-
товано 246720 дітей. Частково залишалися ще не
влаштованими станом на 1 квітня 1946 р. 1825 дітей,
у тому числі: органами освіти - 1639 дітей і 186 - орга-
нами охорони здоров'я [20].
За вказаний період було проведено значну роботу
з вилучення з вулиці безпритульних дітей. Через ди-
тячі кімнати міліції та приймальники-розподільники
пройшло 96366 дітей, у тому числі: у 1944 р. - 43119, у
1945 р. - 46134, за перший квартал 1946 р. - 7113 дітей.
Крім того, органами міліції без поміщення в приймаль-
ники-розподільники було працевлаштовано й спрямо-
вано в дитячі будинки 20289 дітей. Таким чином, за-
гальна кількість безпритульних дітей, вилучених з ву-
лиці органами міліції, становила 116655 осіб. Водно-
час слід зазначити, що багато дітей, затриманих орга-
нами міліції, були приїжджими з різних регіонів Союзу
РСР. Так, із 45016 дітей, які утримувалися в 1945 р. у
приймальниках-розподільниках, з областей УРСР було
лише 18566 дітей, а 26450 дітей (58,7 %) прибули з
інших союзних республік [21].
Крім того, за вказаний період органами міліції та
членами постійних комісій під час рейдів було затри-
мано 72625 бездоглядних дітей. Із них більше 59 % були
затримані за дрібне хуліганство та порушення гро-
мадського порядку, 29 % - за торгівлю під час навчаль-
ного процесу на вулиці й базарах, 10 % - за перебу-
вання на вулиці пізніше 21-ї години, решта - за вчинен-
ня шахрайства та дрібних кримінальних злочинів. За
послаблення контролю за дітьми лише за 1945 р. орга-
нами міліції було притягнуто до адміністративної відпо-
відальності 13271 батьків, яких оштрафовано на суму
1695276 крб [22].
Висновки
Таким чином, на підставі вищенаведеного конста-
туємо:
1. Урядові постанови 1942-1943 рр., а особливо
спільна постанова РНК та ЦК КП(б)У від 30 липня
1944 р., започаткували в УРСР широкомасштабні за-
ходи з улаштування дітей-сиріт та подолання дитячої
бездоглядності й безпритульності, що дало змогу на
початок 1946 р. повністю взяти під контроль ці явища
органами влади на місцях і не допустити їх подальшо-
го поширення.
2. Боротьба з дитячою безпритульністю й бездог-
лядністю здійснювалася в таких формах, як створен-
ня обласних та районних постійно діючих комісій із бо-
ротьби з дитячою бездоглядністю та безпритульністю,
відновлення мережі дитячих будинків та інтернатів,
створення при райміськвідділах дитячих кімнат, столів
обліку, дитячих приймальників-розподільників.
3. Виявлених і взятих на облік дітей-сиріт відповід-
но до вікових категорій направляли у дитячі будинки
різних відомств, ФЗШ, ремісничі училища, працевлаш-
товували на роботу в промислових підприємствах та
сільському господарстві, передавали під патронат
трудових колективів і сімей, а також усиновлювали.
4. Між залученими до цієї роботи радянсько-пар-
тійними органами влади та правоохоронними структу-
рами по всій вертикалі було чітко розподілено вико-
навчо-контрольні функції, що дало змогу на початок
1946 р. створити широку мережу дитячих закладів та
виробити певні форми й методи роботи з ліквідації цих
явищ у дитячому середовищі.
Подальшого дослідження потребують такі питан-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 97
ня, як функціонування дитячих установ, їх матеріаль-
не забезпечення, здійснення в них навчального про-
цесу, умови праці підлітків на промислових підприєм-
ствах і в сільськогосподарських колективах та інші.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Голиш Г. М. Становище неповнолітніх громадян України в
період німецько-радянської війни (1941-1945 рр.) : автореф. дис.
на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 /
Г. М. Голиш ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси,
2004. - 20 с.; Голиш Л. Г. Функціонування дитячих будинків на
територіях Наддніпрянської та Східної України в 1943-1950 рр. /
Л. Г. Голиш // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. статей /
НАН України, Ін-т історії України. - К., 2005. - Вип. 9. - Част. 3. -
С. 227-244; Гриценко Т. Т. Піклування партії та уряду про дітей /
Т. Т. Гриценко // Укр. іст. журн. - 1975. - № 3. - С. 58-62; Вронсь-
ка Т. В. В умовах війни. Життя та побут населення України (1943-
1945) / Т. В. Вронська. - К., 1995. - 83 с.; Ленська В. В. Піклу-
вання партії про загальне навчання дітей і підлітків у роки війни
/ В. В. Ленська // Укр. іст. журн. - 1987. - № 9. - С. 83-98; Сушко
О. О. Боротьба трудящих за відновлення матеріальної бази
загальноосвітніх шкіл УРСР 91943-1945 рр. / О. О. Сушко //
Укр. іст. журн. - 1981. - № 5. - С. 106-111.
2. Центральний державний архів громадських об'єднань Ук-
раїни (далі - ЦДАГО України). - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 332. - Арк. 41.
3. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 3656. - Арк. 47.
4. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 338. - Арк. 4.
5. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 1393. - Арк. 17-18.
6. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 1393. - Арк. 18-19.
7. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 1393. - Арк. 19.
8. ЦДАГО України. - Оп. 23. - Спр. 1393. - Арк. 1-2.
9. Державний архів Івано-Франківської області (далі - ДАІФО).
- Ф.Р-295. - Оп. 5. - Спр. 3. - Арк. 57-65.
10. ДАІФО. - Ф.П-1. - Оп. 1. - Спр. 142. - Арк. 6.
11. ДАІФО. - Ф.П-1. - Оп. 1. - Спр. 403. - Арк.136.
12. ДАІФО. - Ф.П-1. - Оп. 1. - Спр. 142. - Арк. 97.
13. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1392. - Арк. 6-6 зв.
14. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 2411. - Арк. 8-9.
15. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 338. - Арк. 5.
16. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1393. - Арк. 20-22.
17. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1392. - Арк. 10-11.
18. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 23. - Спр. 1392. - Арк. 19.
19. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 332. - Арк. 15.
20. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 332. - Арк. 2.
21. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 332. - Арк. 3.
22. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 73. - Спр. 332. - Арк. 5-7.
I. Sudd'a
OVERCOMING OF CHILD'S HOMELESSNESS AND NEGLECT IN UKRAINE ON THE
FINISHING STAGE OF SECOND WORLD WAR
The organizational and legal measures of central and regional soviety organs of power on arranging of overcoming of
child's homelessness and neglect on territory of Ukraine on the finishing stage of Second World War are lighted up in the article.
Key words: organs of power, arranging, children-orphans, child's homelessness and neglect, child's houses.
© І. Суддя
Надійшла до редакції 19.03.2010
УДК 327:061.1ЄС
ªÂÐÎÏÅÉÑÜÊÈÉ ÄÎÑÂ²Ä ÓÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß
ÊÐÈÇ: ÍÀ ÌÀÒÅвÀ˲ ÊÎÍÔ˲ÊÒÓ Â ÁÎÑͲ¯ ²
ÃÅÐÖÅÃÎÂÈͲ (1991-1995 ðð.)
ВІКТОРІЯ РУДА,
аспірант кафедри вітчизняної та зарубіжної історії
Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов
У статті розглядаються питання врегулювання одного з найбільш гострих конфліктів
на Балканах - конфлікту в Боснії і Герцеговині - і роль Європейського Союзу в цьому
процесі. Показано еволюцію позиції ЄС під час боснійської кризи: від прагнення будь-яким
способом зберегти єдність СФРЮ, до сприяння утворенню окремих держав.
Ключові слова: конфлікт, Боснія і Герцеговина, Європейський Союз, миротворча операція.
Постановка проблеми. Розпад біполярної сис-
теми міжнародних відносин, яка протягом чотирьох
десятиліть підтримувала певну стабільність у світовій
політиці, призвів до низки регіональних збройних
конфліктів. Глобалізація і припинення біполярності
змінили політичний простір Південно-Східної Європи
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22105 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T14:01:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Суддя, І. 2011-06-20T15:54:57Z 2011-06-20T15:54:57Z 2010 Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни / І.Суддя // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 93-97. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22105 378.09 (477) "1942/1945" У статті висвітлюються організаційно-правові заходи центральних і місцевих органів влади з улаштування безпритульних і бездоглядних дітей на території України на завершальному етапі Другої світової війни. Проаналізовано урядові постанови 1942-1943 рр., які поклали по- чаток подоланню явища безпритульності, визначено форми й методи роботи відповідальних державних органів з ліквідації безпритульності й бездоглядності у дитячому середовищі. The organizational and legal measures of central and regional soviety organs of power on arranging of overcoming of child's homelessness and neglect on territory of Ukraine on the finishing stage of Second World War are lighted up in the article. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни Overcoming of child's homelessness and neglect in Ukraine on the finishing stage of second world war Article published earlier |
| spellingShingle | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни Суддя, І. Історія |
| title | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни |
| title_alt | Overcoming of child's homelessness and neglect in Ukraine on the finishing stage of second world war |
| title_full | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни |
| title_fullStr | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни |
| title_full_unstemmed | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни |
| title_short | Подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в УРСР на завершальному етапі Другої світової війни |
| title_sort | подолання дитячої безпритульності й бездоглядності в урср на завершальному етапі другої світової війни |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22105 |
| work_keys_str_mv | AT suddâí podolannâditâčoíbezpritulʹnostíibezdoglâdnostívursrnazaveršalʹnomuetapídrugoísvítovoívíini AT suddâí overcomingofchildshomelessnessandneglectinukraineonthefinishingstageofsecondworldwar |