Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст.
Автор досліджує науково-технічний аспект російсько-німецьких відносин у 1990-ті роки
 на загальному політичному тлі подій цього періоду й нового курсу на стратегічне партнерство Росії і Німеччини. Проаналізовано програму науково-технічних обмінів у Росії та Німеччині, показано структуру й зн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22111 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. / С.Шилова // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 103-107. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249258715774976 |
|---|---|
| author | Шилова, С. |
| author_facet | Шилова, С. |
| citation_txt | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. / С.Шилова // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 103-107. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Автор досліджує науково-технічний аспект російсько-німецьких відносин у 1990-ті роки
на загальному політичному тлі подій цього періоду й нового курсу на стратегічне партнерство Росії і Німеччини. Проаналізовано програму науково-технічних обмінів у Росії та Німеччині, показано структуру й значення співпраці обох країн на регіональному рівні. Відзначено
розвиток зв'язків Росії та Німеччини, які віддзеркалені в "Концепції державної політики Російської Федерації у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва".
In article consider the development scientific and technic alattitudes of the Russian Federation and Federal Republic of
Germany during the in hand period. Same aspects of the innovation processes, State and private of activity in scientific and
technic alattitudes, to the decision of an actual scientific problem.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:40:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 103ІСТОРІЯ
УДК [9 :32] [470 + 571] + 929
ÐÎѲÉÑÜÊÎ-ͲÌÅÖÜʲ ÍÀÓÊÎÂÎ-ÒÅÕͲ×Ͳ
²ÄÍÎÑÈÍÈ Ê²ÍÖß ÕÕ - ÏÎ×ÀÒÊÓ ÕÕ² ÑÒ.
СВІТЛАНА ШИЛОВА,
кандидат історичних наук, доцент Донецького інституту міського господарства
Автор досліджує науково-технічний аспект російсько-німецьких відносин у 1990-ті роки
на загальному політичному тлі подій цього періоду й нового курсу на стратегічне партнер-
ство Росії і Німеччини. Проаналізовано програму науково-технічних обмінів у Росії та Німеч-
чині, показано структуру й значення співпраці обох країн на регіональному рівні. Відзначено
розвиток зв'язків Росії та Німеччини, які віддзеркалені в "Концепції державної політики Ро-
сійської Федерації у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва".
Ключові слова: Росія, Німеччина, російсько-німецькі відносини, науково-технічне співробіт-
ництво, інноваційні процеси.
Постановка проблеми. Серед безлічі факторів,
роль яких посилилася в умовах глобалізаційних пере-
творень світу й зміни його геополітичної карти на-
прикінці ХХ століття, окремого розгляду потребують
питання міжнародної науково-технічної співпраці країн.
Теоретичний аналіз такої співпраці, зокрема її історич-
них аспектів, дасть можливість виявити найбільш цінні
й вагомі моменти, узагальнити напрацьований досвід,
простежити динаміку розвитку науково-технічної взає-
модії країн і результати такої взаємодії.
Показовим прикладом для вивчення процесів нау-
ково-технічної співпраці між країнами є російсько-
німецькі відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. Указаний
період міждержавних відносин Росії і Німеччини відзна-
чений, і це підтверджують фахівці, формуванням стра-
тегічного партнерства в науково-технічній галузі, ре-
зультатом якого стала суттєва інтеграція цих країн у
світове технологічне та інформаційне співтовариство.
Аналіз досліджень та публікацій. Аналізуючи
стан вивчення російсько-німецьких відносин у
1990-ті рр., відзначимо, що більшість праць присвя-
чено дослідженню окремих аспектів зовнішньополітич-
них та зовнішньоекономічних відносин. Вони знаходи-
лися в центрі уваги російських і німецьких дослідників
О. О. Ахтамазяна [1], М. Фішера [2], H.-H. Hohmann [3],
H. Timmermann [4] та ін. В. В. Платковський [5], С. Ро-
манов [6], С. Крилов [7] відзначають, що Німеччина є
головним зовнішньополітичним партнером Росії,
О. Чернов зупинився на основних засадах зовнішньої
політики Росії [8]. І. Братчиков та Д. Любинський [9] по-
казали можливості Німеччини як стратегічного парт-
нера, Б. Бушин проаналізував розвиток сучасних ро-
сійсько-німецьких ділових зв'язків [10]. H. Jacobsen,
U. Heuer, U. Rautenberg зупинилися на відносинах двох
країн у період 1949-1989 рр. [11]. Г. А. Астреїн [12],
D. Fahmi [13] приділили увагу економічному розвитку
Німеччини. Особливості зовнішньополітичного курсу
Росії та Німеччини розглянув С. Скурихін [14]. Німецькі
дослідники Т. Вагензон [15], Н.-H. Hohmann, Chr. Meier,
Н. Timmermann [16] розглянули особливості становлен-
ня нових взаємовідносин, зробивши акцент на існую-
чих проблемах. Окремі дослідники приділяють увагу
інтеграції Росії до європейського співтовариства.
Серед них: Ю. Борко [17], Т. Пархоліна [18], H. Vogel
[19], R. Hackvill, R. Breitveit, A. Zagorski [20] та ін. Вод-
ночас слід констатувати, що науково-технічному
співробітництву було приділено недостатньо уваги,
хоча всі дослідники відзначали його важливість. Це
обумовлює необхідність дослідження саме цієї сфе-
ри відносин як одного з найважливіших елементів стра-
тегічного партнерства, що дасть змогу визначити як
його рівень, так і прогнозувати його подальші перс-
пективи. Обрана тема дослідження важлива з огляду
на ту значну роль, яку відіграють Росія та Німеччина
сьогодні в Європі й світі.
Мета статті - дослідити науково-технічний аспект
російсько-німецьких взаємовідносин у 90-ті pp. XX -
поч. ХХI ст., формування його основних засад та ста-
новлення в умовах переходу двох країн до стратегіч-
ного партнерства.
Виклад основного матеріалу. Розвиток науко-
во-технічного співробітництва, безумовно, залежить
від багатьох чинників: внутрішньополітичної та еконо-
мічної ситуації, рівня розвитку науки та техніки, стану
міжнародного співробітництва та ін. Передумовою
нових російсько-німецьких відносин стали перманен-
тна економічна криза, катастрофічне фінансове ста-
новище Росії, зубожілість більшої частини населення.
За цих умов розпочалися економічні реформи в Росії,
було посилено прозахідний курс, що мав на меті "по-
вернення до світового співтовариства" [21]. Укріплен-
ня зв'язків із Німеччиною, яку недарма стали назива-
ти "найважливішою європейською опорою" Росії [22],
також мало сприяти позитивним перетворенням у
зовнішній та внутрішній політиці Росії. За даними різних
соціологічних опитувань, переважна більшість росіян
висловлювала думку, що саме ФРН стане вікном до
Європи, особливо в умовах упередженого ставлення
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
104
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
до неї з боку інших країн [23]. Цей курс знайшов своє
відображення у так званій "великій угоді" 1990 р. про
добросусідство, партнерство та співробітництво, яка
охоплює практично всі напрямки взаємовідносин - від
спільних дій щодо збереження міжнародного миру й
боротьби з тероризмом до кооперації в економічній
та культурно-гуманітарній сферах [24]. Росія бажала
інтегруватися до нової Європи й подолати соціальну,
економічну, політичну, культурну ізоляцію, яка тривала
протягом десятиліть. Під час зустрічі "великої сімки" в
Неаполі в липні 1994 р. російський президент уперше
взяв у ній участь як рівноправний партнер. Відтоді
почалося повернення Росії до європейського еконо-
мічного співтовариства, а 24 червня 1994 р. під час
саміту Ради Європи на о. Корфу було підписано "Уго-
ду про партнерство і співпрацю між Росією та ЄС" [25].
Угода заклала перспективу трансформації відносин
між її учасниками з простого співробітництва на повно-
цінне партнерство й передбачала економічну співпра-
цю більш ніж у 30 сферах.
Західні країни, у т. ч. ФРН, достатньо високо поціну-
вали науково-технічний та дослідницький потенціал
Росії, визнавши його як вельми значний (за російськи-
ми оцінками, в РФ працює близько 10 % учених світу).
Німеччина, яка має один із найбільших у світі рівень
інноваційного розвитку, була зацікавлена в припливі
нових ідей, інновацій та високих технологій. Зробити
це було найлегше через відновлення й подальше роз-
ширення науково-технічних зв'язків із Росією. До того
ж традиція таких зв'язків ще залишилася із часу коо-
перації СРСР з НДР і ФРН, отже, окремі положення
колишніх угод СРСР із НДР увійшли до тексту нових
міждержавних угод, а східнонімецькі вчені, які зберег-
ли особисті контакти з російськими колегами, отрима-
ли нові, більш широкі можливості працювати в рамках
спільних проектів. До початку нового тисячоліття ро-
сійсько-німецьке науково-технічне співробітництво по-
ступово охопило нові сфери та галузі. Роль держав-
них структур поступово відходила на другий план,
змінюючись на співробітництво науково-дослідних
закладів, організацій та фірм. Держава здебільшого
зосереджувалася на формуванні сприятливих рамоч-
них умов для розвитку двосторонньої кооперації, у т.
ч. з капіталізації та комерціалізації наукових розробок.
Особливо важливою виявилася діяльність російсько-
німецької комісії з науково-технічного співробітницт-
ва, до якої увійшли державні заклади та науково-
дослідні організації. З її допомогою в другій половині
90-х рр. ХХ ст. було укладено нові угоди з науково-тех-
нічної кооперації, що стосувалися лазерних досліджень,
водних ресурсів і технології охорони навколишнього
середовища, інформації та документації, біології та
біотехнології, морських та полярних досліджень. Крім
того, започатковано спільні проекти з очистки промис-
лових стоків, створення нових технологій водоочист-
ки, нових матеріалів і реагентів для очисних споруд.
Міжвідомчі та спеціальні угоди регулюють співро-
бітництво на рівні німецьких та російських міністерств
та відомств, які відповідають за наукові дослідження
та розробки в пріоритетних сферах. Фактично вони є
спеціальними державними програмами співробітниц-
тва в конкретних сферах науки. З науково-дослідних
структур Німеччини, які активно розпочали взаємодію
з Росією, слід відзначити Німецьку науково-дослід-
ницьку громаду, Робітниче співтовариство промисло-
вих дослідницьких об'єднань "Отто фон Гюреке"; Фонд
Олександра фон Гумбольдта; товариство Фраунгофе-
ра; співтовариство Німецьких дослідницьких центрів
ім. Германа фон Гельмгольца; товариство ім. Макса
Планка зі сприяння наукам; Фонд Роберта Боша; Нау-
кове товариство ім. Готфріда Вільгельма Лейбніца.
Партнерами цих та інших німецьких організацій стали
різні російські науково-дослідні та освітні структури.
Новий поштовх розвитку взаємних зв'язків дав візит
до Росії федерального президента Німеччини Р. Гер-
цога у вересні 1997 р. Із цього часу активізувалися
зв'язки в гуманітарній сфері. Так, розпочала свою ро-
боту Російсько-німецька комісія істориків. Її мета - вив-
чення спільної історії обох країн. Р. Герцог заявив, що
надає роботі комісії велике значення [26]. Проте вже
дефолт 1998 р. у Росії дещо послабив динаміку роз-
витку науково-технічних зв'язків, до чого долучилися й
внутрішньополітичні та міжнаціональні проблеми
("друга" війна в Чечні). І тільки зміни у вищому ешелоні
влади Росії призвели до нового їх пожвавлення, у тому
числі регіонального. Деякі варіанти партнерських
відносин стали можливими завдяки співробітництву
між підприємствами або ініціативі промислових і тор-
говельних палат. У кожному випадку первинне партнер-
ство швидко виходить за межі кола його ініціаторів й
охоплює все більше людей та сфер співробітництва.
Координацію з обміну інформацією та досвідом у га-
лузі партнерства між містами здійснює "З'їзд німець-
ких міст" [27]. Слід підкреслити, що 44 німецько-рос-
ійських та ще 37 партнерств німецьких міст із містами
в інших країнах СНД створюють ядро безпосередніх
зв'язків. Окрім того, існує значна кількість прямих кон-
тактів між територіальними органами більш високих
рівнів, а також сотні контактів, які розвиваються спон-
танно на неформальній основі між школами, лікарня-
ми, університетами, промисловими й торговельними
палатами, закладами освіти або фермерськими гос-
подарствами.
Це дозволило вже до початку ХХI ст. мати розгалу-
жену мережу науково-технічних зв'язків між двома краї-
нами. Їх можна поділити на кілька груп за рівнем пред-
ставництва. До першої можна віднести інститути РАН:
Фізичний інститут ім. П. Н. Лебєдєва (ФІАН); Матема-
тичний інститут ім. В. А. Стєклова (МІАН); Інститут кри-
сталографії ім. А. В. Шубникова (ІК); Інститут біохімії
ім. А. Н. Баха (ІНБІ); Інститут молекулярної біології ім.
В. А. Енгельгардта (ІМБ); Інститут океанології ім.
П. П. Ширшова та ін. Другу групу складають такі ве-
ликі структури, як Російська академія медичних наук
(РАМН); Російська академія сільськогосподарських
наук (РАСХН); Російський фонд фундаментальних дос-
ліджень (РФФД); Російський гуманітарний науковий
фонд (РГНФ) та ін. До третьої можна віднести Мос-
ковський державний університет ім. М. В. Ломоносо-
ва (МДУ); Санкт-Петербурзький державний універси-
тет (СпбДУ); Санкт-Петербурзький технічний універ-
ситет; Санкт-Петербурзький електронний державний
університет; Томський державний університет. Осно-
ву четвертої групи складають: Арктичний та Ан-
тарктичний дослідницькі інститути, м. Санкт-Петер-
бург; Державний науковий центр прикладної мікробіо-
логії, м. Оболенськ; Всеросійський науковий центр
"Державний оптичний інститут ім. С. І. Вавилова"; Ро-
сійський науковий центр "Курчатовський Інститут";
Інститут теоретичної та експериментальної фізики
(ІТЕП). Серед структур п'ятої групи найважливішим
партнером Німеччини є Міжнародний науковий та тех-
нологічний центр, а також Об'єднаний інститут ядер-
них досліджень, м. Дубна. У рамках шостої групи
діють поки що недостатньо стабільні з точки зору
ринку структури, багато з яких виникають при науко-
во-дослідних інститутах і повністю ще не відокреми-
лися від них.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 105
З найважливіших угод про науково-технічне парт-
нерство слід назвати такі:
1. Наукова кооперація між Німецьким науко-
во-дослідним товариством (DFG), Російською
академією наук і Російським фондом фундамен-
тальних досліджень (РФФД). У DFG давні традиції
кооперації ще з часів СРСР, коли в 1970 році була
підписана угода про наукове співробітництво з АН
СРСР, а у 1999 р. - угоду з РАН. Остання угода фак-
тично є рамочною й охоплює весь спектр науково-тех-
нічного співробітництва. У DFG є контакти і з РФФД.
Ще в 1995 році обидві організації підписали угоду про
співробітництво, і щорічно DFG підтримує декілька
сотень спільних російсько-німецьких наукових про-
ектів. Один із них - співробітництво в галузі нанотех-
нологій. Тільки в 2002 р. понад 500 учених із Росії за
рахунок фінансової підтримки німецької сторони по-
бували в Німеччині, де DFG ознайомило їх із організа-
цією підтримки наукових досліджень у ФРН та практи-
кою наукового самоврядування. У 2003 р. у Москві
відкрилося представництво DFG з метою координації
діяльності товариства в російських регіонах. 2. Коо-
перація російських наукових закладів із Товари-
ством ім. Макса Планка (MPG). Як і DFG, Товари-
ство має довготривалий досвід праці з СРСР і Росією.
З початку 1990-х років новими сферами кооперації
стали екологічні та атмосферні дослідження, біотех-
нології, хімія, метеорологія та ін. До співпраці долучи-
лися й університети Москви та Санкт-Петербурга, "Кур-
чатовський інститут" та ін. З 1999 р. відбувається по-
дальша інтенсифікація спільних досліджень: у галузі
полімерів, мікробіології, астрофізики. 3. Співробіт-
ництво з Товариством Фраунгофера в галузі
підтримки прикладних досліджень. Тут слід відзна-
чити такі спільні проекти, як проект Фраунгоферівсь-
кого інституту верстатобудування і технології обробки
тиском (м. Хемниць) і Державного технологічного уні-
верситету (м. Москва) з розробки верстатів нового
типу та ін. 4. Кооперація із закладами Об'єднання
німецьких дослідницьких центрів ім. Германа фон
Гельмгольца (HGF). Особливе місце тут займають
дослідження важких іонів, плазми та ін. фундамен-
тальні та екологічні дослідження. 5. Співробітницт-
во з Німецькою службою академічного обміну
(DAAD). Із пріоритетних напрямків слід відзначити вив-
чення мов у формі партнерства, а також підняття
рівня кваліфікації спеціалістів. Завдяки цьому тільки
в 1991-2000 рр. учасниками обміну стали понад 20 000
російських і 7 000 німецьких учнів, викладачів, учених.
При цьому їх кількість зросла на 50 %. 6. Співробіт-
ництво з німецькими фондами: Олександра фон
Гумбольдта, Фольксвагена. Фонди займаються під-
тримкою наукової та освітньої діяльності. 7. Співро-
бітництво з німецькими вищими навчальними
закладами на основі відповідних спеціалізова-
них програм. Серед них - Програма Леонарда Ейле-
ра, яка фінансується з 1998 року Міністерством за-
кордонних справ Німеччини та Асоціацією підтрим-
ки німецької науки, програма ім. Олександра Герце-
на, утворена в 1997 році. Їх мета - підтримка спільних
наукових проектів, підготовки кадрів та ін. [28].
У 2003 р. одним із основних напрямків роботи ста-
ло сприяння інноваційним процесам у Росії, особливо
інноваційно-технологічне співробітництво. Функціону-
вало близько 50 бізнес-інкубаторів, 70 наукових та
технологічних фабрик, а також 50 інноваційно-техно-
логічних центрів у 24 російських регіонах, у тому числі
в Москві, Зеленограді та ін. У них діють близько 1000
малих високотехнологічних підприємств. У 2004 р. ак-
тивізувалася робота зі створення так званих "упровад-
жувальних зон". Німеччина мала досить великий потен-
ціал у цій сфері й змогла запропонувати нові ініціати-
ви, привабливі для Росії. Із них слід відзначити ство-
рення мережі професійних патентних агентств, щоб
сприяти внутрішньофірмовим інноваційним процесам,
створення мережі інноваційних центрів у регіонах
("InnoRegio-Programm"); сприяння створенню іннова-
ційних фірм випускниками вищих навчальних закладів
("EXIST-Existenzgruender aus Hochschulen"); сприян-
ня розвитку прикладних інноваційних досліджень. З по-
чатком нового тисячоліття розпочався перехід до про-
ектного рівня науково-технічного співробітництва,
німецькою стороною було створено "Контактні бюро
з науково-дослідницької кооперації". Серед проектів
заслуговує на увагу спільний проект німецько-російсь-
кого наукового Інтернет-порталу (DRW Deutsch-
Russisches Wissenschaftsportal). Він дозволяє отри-
мати інформацію про загальну характеристику науко-
во-дослідної структури обох країн, проекти, програми
сприяння, партнерів з кооперації та ін. [29].
Продовжується співробітництво у сфері освіти,
підвищення кваліфікації, тренінгів і консультування
російських експертів з інновацій. Крім того, Федераль-
не міністерство освіти та наукових досліджень вийш-
ло з ініціативою створення спеціальної програми "Інно-
ваційні проекти та мережеві ресурси в Росії". Відбу-
вається поєднання зусиль у сфері багатосторонніх
програм. У першу чергу йдеться про проект "Твінинг" у
межах програми "ТАСІС" Європейського союзу.
Новий імпульс розвиток російсько-німецьких
зв'язків отримав наприкінці 90-х років ХХ століття. Під
час зустрічі у верхах у Берліні в червні 2000 р. феде-
ральний канцлер Німеччини Г. Шредер і Президент
Росії В. Путін домовилися про нові підходи до розвит-
ку взаємовідносин [30]. Головними акцентами стали
двостороннє стратегічне партнерство як складова
більш значного стратегічного партнерства ЄС-Росія;
інтенсивний політичний діалог; пілотні проекти в еко-
номічному співробітництві, затвердження стратегічної
робочої групи з основних питань економічних і фінан-
сових зв'язків, Петербурзький діалог громадських то-
вариств [31]. В. Путін у заяві для преси за підсумками
міждержавних консультацій 10 квітня 2001 р. відзна-
чив, що "під час переговорів значну увагу було при-
ділено науковому й високотехнологічному партнер-
ству", особливо у сфері підготовки управлінських
кадрів у ФРН. Тільки в 1998 і 2000 рр. на німецьких
підприємствах пройшли стажування 1500 російських
менеджерів [32]. Г. Шредер під час Петербурзького
діалогу 2003 р. не тільки відзначив високий рівень
стосунків, але й указував на подальші перспективи
науково-технічного співробітництва обох країн [33].
У 2004 р. Г. Шредер відзначив, що "немає іншої євро-
пейської країни, у якої існували б такі багаті традиції
науково-дослідницького співробітництва з Росією, як
у Німеччини" [34].
З червня 2000 р. до 2005 р. включно відбулось
близько 40 зустрічей на вищому рівні в різних форма-
тах. У т. ч. державний візит Президента РФ до ФРН 25-
27 вересня 2001 р. Президент ФРН Й. Рау 2-5 верес-
ня 2002 р. відвідав Росію з візитом-відповіддю,
14 січня 2005 р. відбувся робочий візит Президента
ФРН Х. Келера до Санкт-Петербурга. У 2005 г. відбу-
лося 7 зустрічей між Президентом РФ і Канцлером
ФРН, включаючи зустріч у Парижі (18 березня), саміт
у Ганновері (11-12 квітня) та ін. [35].
Досвід російсько-німецьких відносин у 1990-х ро-
ках був покладений в основу розробки "Концепції дер-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
106
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
жавної політики Російської Федерації в галузі міжна-
родного науково-технічного співробітництва". Вона
окреслила стратегічну мету державної політики, ос-
новні напрямки та завдання у сфері науково-техніч-
ного співробітництва, механізм державного регулю-
вання міжнародного науково-технічного співробітниц-
тва та ін. [36]. За нею, наприклад, передбачається роз-
виток співробітництва Росії та ФРН у приєднанні до
Болонського процесу та співробітництво у сфері
фізичних та хімічних технологій, у фундаментальних
фізичних дослідженнях, морських та полярних дослід-
женнях, захисті навколишнього середовища, в інфор-
мації та документації, інформаційних технологіях, біо-
технологіях, космічних дослідженнях та ін. [37].
Таким чином, у 1990-2005 рр. було закладено ос-
нову науково-технічного співробітництва між РФ і ФРН,
характерними рисами якої є державна підтримка цих
процесів, децентралізація та розвиток багаторівне-
вих зв'язків між окремими науковими, дослідними, ос-
вітніми та іншими закладами, підприємствами та
фірмами, фондами та організаціями. Особливу увагу
було приділено інноваціям у науці й техніці, особливо
у сфері інформатики. Отже, і сьогодні в Росії та Німеч-
чині існують сприятливі умови для подальшого розвит-
ку науково-технічного співробітництва.
Висновки
У взаємовідносинах Росії та Німеччини в 1990-ті
роки ХХ ст. - початку ХХI ст. можна виділити кілька пе-
ріодів. Перший - із початку 1990-х рр. - встановлення
тісних двосторонніх стосунків, коли Німеччина була
найважливішим економічним і політичним партнером
Росії, своєрідним представником Росії в Європі. Цей
період характеризується активним розвитком двосто-
ронніх і становленням багатосторонніх політичних, еко-
номічних, науково-технічних відносин із німецькою сто-
роною. Другий період, який припав на другу половину
1990-х років, характеризувався деяким охолодженням
двохсторонніх відносин, проте подальшим розвитком
їх багатоплановості. У цей період російсько-німецька
співпраця все більше виступає в Європі на передній
план і стає значним фактором розвитку міжнародних
відносин. Саме в цей час складаються основні заса-
ди нового співробітництва Росії і Німеччини, чому спри-
яли політичні зміни в керівництві Росії кінця 1999 року.
Третій період припадає на кінець ХХ ст. - початок
ХХI ст., коли співробітництво між Росією і ФРН мало
тісний характер. Саме в цей час на основі досвіду ро-
сійсько-німецьких відносин прийнята "Концепція дер-
жавної політики Російської Федерації в галузі міжна-
родного науково-технічного співробітництва". Вона
накреслила стратегічну мету державної політики, ос-
новні напрямки та завдання у сфері науково-техніч-
ного співробітництва, механізм державного регулю-
вання міжнародного науково-технічного співробітниц-
тва та ін. Основними напрямками є приєднання РФ до
"Болонського процесу", співробітництво у сфері фі-
зичних та хімічних технологій та у фундаментальних
фізичних дослідженнях, морських та полярних дослід-
женнях, захисті навколишнього середовища, в інфор-
мації та документації, інформаційних технологіях, біо-
технологіях, космічних дослідженнях та ін.
На початку ХХІ ст. науково-технічне співробітниц-
тво між двома країнами розвивалося паралельно з
політичним діалогом і вийшло на новий рівень, який
характеризується державною підтримкою співробіт-
ництва, децентралізацією та розвитком багаторівне-
вих зв'язків між окремими науковими, дослідницьки-
ми, освітніми та іншими закладами, підприємствами
та фірмами, фондами та організаціями. Особливу
увагу було приділено інноваціям у науці й техніці, зок-
рема новим інформаційним технологіям. Отже, сьо-
годні в Росії та Німеччині існують сприятливі умови
для подальшого розвитку науково-технічного співро-
бітництва.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ахтамазян А. А. Объединение Германии: десять лет спус-
тя / А. А. Ахтамазян // Эхо планеты. - 1990. - № 40.
2. Фишер М. Внешняя политика Германии на рубеже XX-
XXI в. / М. Фишер ; [пер. с нем. П. Е. Грузина]. - СПб., 1998.
3. Hohmann H.-H. Deutsch-Russische Wirtschaftsbeziehungen
Stand Problem ein Perspektiven / H.-H. Hohmann, Chr. Meier. -
Koln, 1994.
4. Timmemann H. Russiands Aussenpolitik in Richtung Europas
/ H. Timmemann // BIOST Zwischen Krise und Konsolidierung. -
Munchen, 1993.
5. Платковский В. В. Россия и Германия в наше время /
В. В. Платковский // Социологические исследования. - М. : На-
ука, 2005. - С. 49-60.
6. Романов С. Восточногерманские земли по-прежнему тяго-
теют к России / С. Романов // Международная жизнь. - 1998. -
№ 7. - С. 75-80.
7. Крылов С. Главный внешнеполитический партнер России /
С. Крылов // Международная жизнь. - 2002. - № 8. - С. 42-44.
8. Чернов О. Россия за укрепление стратегической стабиль-
ности / О. Чернов // Международная жизнь. - 2002. - № 3. -
С. 106-115.
9. Братчиков И. Россия и Германия / И. Братчиков, Д. Лю-
бинский // Международная жизнь. - 2002. - № 3. - С. 19-26.
10. Бушин Б. Российско-германские деловые связи / Б. Бу-
шин // Внешняя торговля. - 1996. - № 1-2. - С. 25-34.
11. Jacobsen H. Friedessiherung durch Verteidguns bereitschaft
Deutsche Sicherheitspolitik 1949-1989 / H. Jacobsen, U. Heuer,
U. Rautenberg. - Mainz, 1990.
12. Астреин Г. А. Экономические аспекты объединения Гер-
мании / Г. А. Астреин // Вестник Московского ун-та. - 1993. - № 1.
- С. 46-54. - (Сер. 6. Экономика).
13. Fahmi D. Schweizer Geschichte: ein historischer Abriss von
den Anfаngen bis zu Gegenwart / D. Fahmi. - Zurich, Helvetia, 2002.
- 135 s.
14. Скурихин С. Постлиберальная Россия и постконсерва-
тивная Германия / С. Скурихин // Власть. - 1998. - № 2. - С. 5-7.
15. Вагензон Т. Преобладание новой целесообразности / Т.
Вагензон // Внешняя политика России: от Ельцина к Путину ;
[пер. с нем.]. - К. : Оптима, 2002. - С. 183-192.
16. Hohmann H-H. Russland und Deutschland in Europa /
H-H. Hohmann, Chr. Meier, H. Timmermann // BIOST. - 1997. - № 38.
17. Борко Ю. Россия и Европейский Союз: ближние и даль-
ние перспективы партнерства / Ю. Борко // Россия и Германия в
Европе. - М., 1998. - С. 85.
18. Пархолина Т. Безопасность Европы на рубеже ХХ -
ХХІ века / Т. Пархолина // Россия и Германия в Европе. - М.,
1998. - С. 152-165.
19. Vogel H. Deutschland neue Aussenpolitik Dl 3: Interesen
und Strategien / H. Vogel. - Munchen, 1996.
20. Zagorski A. Russlands Erwartungen an Deutschland /
A. Zagorski // Aus Politik und Zeitgeschichte. - 1997. - № 3, Januar.
- S. 18-34.
21. Скурихин С. Указ. праця. - С. 6.
22. Вагензон Т. Указ. праця. - С. 187.
23. Речь Ельцина при вступлении на должность Президента
// Europa-Archiv. - 1991. - № 20. - S. 506.
24. Вагензон Т. Указ. праця. - С. 187.
25. Там само.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 107
26. Борко Ю. Россия и Европейский Союз: ближние и даль-
ние перспективы партнерства / Ю. Борко // Россия и Германия в
Европе. - М., 1998. - С. 85.
27. Россия и Германия в Европе / [сост. Б. Орлов, Х. Тиммер-
ман]. - М. : Памятники политической мысли, 1998. - С. 209.
28. Белов В. Российско-германское сотрудничество в науч-
но-технической сфере / В. Белов [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http///ieras1.socionet.ru/files/Belov.doc.
29. Там само.
30. Майер К. После 11 сентября: новые германо-российские
отношения? / К. Майер, Х. Тиммерман // Российские стратегичес-
кие исследования [под ред. Фетуни]. - М. : Логос, 2002. - С. 168.
31. Там само. - С. 174-175.
32. Путин В. Заявление для прессы и ответы на вопросы
журналистов по итогам российско-германских межгосударствен-
ных консультаций 10 апреля 2001 г. [Електронний ресурс]. - Ре-
жим доступу : http// www.grasshoppersonline.e.appears/2001/04/
28516/shtml.
33. Петербургский диалог // Цайтунг.ру - № 118 (398). -
2003 [Електронний ресурс ] . - Режим доступу : http://
ieras1.socionet.ru/files/Belov.doc.
34. Россия и Германия: лейтмотив сотрудничества // Рос-
сия в глобальной политике. - 2004. - № 4. - июль-август. - [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http// www.globalaffairs.ru/
nambers/9/2915. html.
35. Российско-германские отношения [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http// www.tyumen-region.ru/foreign-
economic/cooperation/foreign/cooper.
36. Концепция государственной политики Российской Фе-
дерации в области международного научно-технического со-
трудничества (2000-2005 гг.) [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http// www.minstp.ru/011.htm.
37. Внешнеторговый оборот РФ и ФРГ [Електронний ре-
сурс ] . - Режим доступу : http// www.rfhwb/de/Statis t ik/
stat_dok_ru. htm.
S. Shylova
THE RUSSIAN-GERMAN SCIENTIFICAL AND TECHNICAL ATTITUDES
IN 90 YEARS XX OF CENTURY - 2005 YEAR
In article consider the development scientific and technic alattitudes of the Russian Federation and Federal Republic of
Germany during the in hand period. Same aspects of the innovation processes, State and private of activity in scientific and
technic alattitudes, to the decision of an actual scientific problem.
Key words: Russia, Germany, the Russian-German attitudes, scientifical and technical attitudes, innovation processes.
© С. Шилова
Надійшла до редакції 08.04.2010
ІСТОРІЯ
УДК 94 (477):354.31
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÀ ÇËÎ×ÈÍͲÑÒÜ ÍÀ ÑÓ×ÀÑÍÎÌÓ
ÅÒÀϲ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÄÅÐÆÀÂÎÒÂÎÐÅÍÍß Â ÓÊÐÀ¯Í²
ЄВГЕН ЗОЗУЛЯ,
кандидат історичних наук, доцент Донецького юридичного інституту
Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка
У статті проаналізовано причини виникнення, стан, тенденції еволюції економічної зло-
чинності та її вплив на розвиток інституційних перетворень в економіці й соціально-пол-
ітичній сфері України. Розкриті особливості найбільш небезпечних економічних криміналь-
них діянь на сучасному етапі державотворення, їх зв'язок із організованою злочинністю й
корупцією, сформульовано висновки щодо необхідності вживання комплексних, науково
обґрунтованих і зорієнтованих на сучасність заходів протидії цьому виду злочинності.
Ключові слова: економічна злочинність, організована злочинність, корупція, тінізація еко-
номіки, прояви економічної злочинності, антикорупційне законодавство, протидія злочинності.
Постановка проблеми. За всього різноманіття
способів протиправної поведінки у сфері економіки
саме організована злочинна діяльність здатна завда-
ти нищівного удару по базису держави, звести нанівець
результати всіх зусиль, спрямовуваних суспільством
та інститутами влади на остаточний вихід із системної
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22111 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:40:53Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шилова, С. 2011-06-20T16:09:49Z 2011-06-20T16:09:49Z 2010 Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. / С.Шилова // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 103-107. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22111 [9 :32] [470 + 571] + 929 Автор досліджує науково-технічний аспект російсько-німецьких відносин у 1990-ті роки
 на загальному політичному тлі подій цього періоду й нового курсу на стратегічне партнерство Росії і Німеччини. Проаналізовано програму науково-технічних обмінів у Росії та Німеччині, показано структуру й значення співпраці обох країн на регіональному рівні. Відзначено
 розвиток зв'язків Росії та Німеччини, які віддзеркалені в "Концепції державної політики Російської Федерації у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва". In article consider the development scientific and technic alattitudes of the Russian Federation and Federal Republic of
 Germany during the in hand period. Same aspects of the innovation processes, State and private of activity in scientific and
 technic alattitudes, to the decision of an actual scientific problem. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. The Russian-German scientifical and technical attitudes in 90 years xx of century - 2005 year Article published earlier |
| spellingShingle | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. Шилова, С. Історія |
| title | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. |
| title_alt | The Russian-German scientifical and technical attitudes in 90 years xx of century - 2005 year |
| title_full | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. |
| title_fullStr | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. |
| title_full_unstemmed | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. |
| title_short | Російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця ХХ - початку ХХІ ст. |
| title_sort | російсько-німецькі науково-технічні відносини кінця хх - початку ххі ст. |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22111 |
| work_keys_str_mv | AT šilovas rosíisʹkonímecʹkínaukovotehníčnívídnosinikíncâhhpočatkuhhíst AT šilovas therussiangermanscientificalandtechnicalattitudesin90yearsxxofcentury2005year |