Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність
У статті проаналізовано проблему переходу релігійної віри в її крайню форму - релігійний фанатизм. Релігійна віра є уособленням трьох начал - когнітивного, емоційного та во- летативного. Релігійність людини залежить від того, яке з начал домінує, і це виявляється на трьох рівнях: 1) гармонійність,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22112 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність / А. Костенко // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 116-119. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859649012221607936 |
|---|---|
| author | Костенко, А. |
| author_facet | Костенко, А. |
| citation_txt | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність / А. Костенко // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 116-119. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовано проблему переходу релігійної віри в її крайню форму - релігійний фанатизм. Релігійна віра є уособленням трьох начал - когнітивного, емоційного та во-
летативного. Релігійність людини залежить від того, яке з начал домінує, і це виявляється
на трьох рівнях: 1) гармонійність, цілісність, яка характеризується узгодженістю, співмірністю
між собою всіх складових релігійної віри, коли максимально посилена критичність людини; 2) стійкість стану, у якому взаємозв'язки між компонентами послаблюються, а критичність людини залишається на одному рівні; 3) на рівні деструкції, коли взаємозв'язок
між когнітивною, емоційно-чуттєвою, волетативною компонентами руйнується або вже зруйнований у результаті домінування емоційно-чуттєвої чи волетативної компоненти. Визначено чинники, які детермінують специфіку релігійного фанатизму, його спрямованість і роль
в житті людини.
The problem of transition of religious faith is analysed in its extreme form - religious fanaticism. A religious faith is personification of three beginnings - сognitiv, emotional and voletativ. The religiousness of man depends on that which from beginnings prevails
and appears on three levels: 1) harmoniousness, integrity which is characterized co-ordination, action between itself all constituents
of religious faith, when the maximally increased criticism of man; 2) firmness of the state which intercommunications between
components relax in, and criticism of man remains at one level; 3) at the level of destruction, when intercommunication is
between cognitiv, emotionally perceptible, collapses voletativ components or already blasted as a result domination emotionally
perceptible or voletativ components. Certainly factors, which determine the specific of religious fanaticism, his orientation and
role, in life of man.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:31:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
116
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 75.03:130.2
ÐÅ˲òÉÍÀ ²ÐÀ ÒÀ ÐÅ˲òÉÍÈÉ ÔÀÍÀÒÈÇÌ:
ÊÎÃͲÒÈÂͲÑÒÜ VS ÅÌÎÖ²ÉͲÑÒÜ
АНАСТАСІЯ КОСТЕНКО,
аспірант кафедри релігієзнавства
Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка
У статті проаналізовано проблему переходу релігійної віри в її крайню форму - релігій-
ний фанатизм. Релігійна віра є уособленням трьох начал - когнітивного, емоційного та во-
летативного. Релігійність людини залежить від того, яке з начал домінує, і це виявляється
на трьох рівнях: 1) гармонійність, цілісність, яка характеризується узгодженістю, співмірністю
між собою всіх складових релігійної віри, коли максимально посилена критичність люди-
ни; 2) стійкість стану, у якому взаємозв'язки між компонентами послаблюються, а кри-
тичність людини залишається на одному рівні; 3) на рівні деструкції, коли взаємозв'язок
між когнітивною, емоційно-чуттєвою, волетативною компонентами руйнується або вже зруй-
нований у результаті домінування емоційно-чуттєвої чи волетативної компоненти. Визначе-
но чинники, які детермінують специфіку релігійного фанатизму, його спрямованість і роль
в житті людини.
Ключові слова: релігійна віра, релігійний фанатизм, екстаз, одержимість.
Постановка проблеми. Соціальний, політичний
та економічний стан сучасного світу, його неста-
більність та підданість різноманітним кризовим про-
явам спонукують людину до пошуку духовного і психо-
логічного прихистку, де вона могла б відчути себе
впевненою та захищеною. З іншого боку, людина при-
ходить у цей світ для того, щоб найбільш повно реалі-
зувати свій людський потенціал. І її пошуки шляхів такої
реалізації обумовлені свободою вибору й відповідаль-
ності, людина шукає кращі шляхи взаємодії з навко-
лишнім оточенням, виробляючи при цьому критерії
найкращого вибору.
З огляду на це, у всі часи гостра проблема спів-
відношення між пошуками власної ідентичності й ба-
жанням захиститися від життєвих негараздів у релігії
набула розвитку у зв'язку з появою нових стимулів, що
як полегшують, так і утруднюють процеси соціалізації
та самореалізації особистості. Одним із таких стимулів
виступає релігійна віра в її крайніх проявах, зокрема
релігійний фанатизм.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Проблематика реліг-
ійної віри як складової релігійної свідомості змістовно
й детально розроблена в межах психології релігії
В. Джеймсом, Дж. Леубою, Л. Кіркпатріком, Г. Оллпор-
том, Е. Старбеком, З. Фройдом, Е. Фроммом, С. Хол-
лом, Р. Худом, К. Юнгом та ін. Сучасні дослідження
вітчизняних науковців Р. Грановської, А. Іванченка,
О. Карагодіної, С. Качурової, Н. Мєчковської, О. Пред-
ко, О. Сарапіна, А. Сафронова, Є. Торчинова та ін. не
тільки зумовлені потребою систематичного переос-
мислення вже напрацьованих матеріалів відповідно
до вимог часу, але й знівельовують несумісність об'єк-
тивних наукових вимог та суб'єктивності проблеми ре-
лігійної свідомості через пропонування нових шляхів
та методів дослідження теми.
Разом із тим, теоретичне осмислення таких, пов'я-
заних із релігійною свідомістю феноменів, як релігій-
на віра та релігійний фанатизм, з'ясування характеру
їх впливу на особистість і форм прояву потребує по-
дальшого дослідження.
Метою статті є історико-філософська реконструк-
ція різних форм прояву релігійної віри і релігійного
фанатизму, з'ясування їх сутності та характеру.
Виклад основного матеріалу. Як уже зазнача-
лося нами в попередніх публікаціях [1], віра, особливо
релігійна, передбачає впевненість у наявності деяких
об'єктів та їх сукупностей, які прямо не спостерігають-
ся, а також упевненість в існуванні деяких реальнос-
тей. У психологічному плані релігійна віра завжди по-
в'язана із сильним емоційним тлом, яке супроводжує
відчуття інтелектуальної впевненості в існуванні вищої
сили, відповідальної за космічний лад та існуючий стан
речей у навколишньому світі.
Найважливішою характеристикою релігійної віри
виступає її "вольовий" вимір, який виражається в
схильності релігійної людини підкорятися у своїх діях
вимогам віри. Підставою життєдіяльності релігійної
людини стає уявлення про відповідальність перед
об'єктом віри, а релігійні імперативи сприймаються
нею як категоричні приписи [Там само]. Викликаючи
релігійні почуття, віра підсилює та зміцнює їх й одно-
часно постає як частина змістовної природи суб'єкта.
Людина як істота, здатна до пізнання, уже самими
своїми здібностями осягнути смисл Божого Слова
підноситься до рівня необхідної центральної сутності.
Іоанн Павло ІІ відзначав, що "першоджерелом для те-
ології завжди мусить бути Слово Боже, оголошуване
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 117
в історії, а остаточною метою - ніщо інше, як розумін-
ня цього Слова, поступово поглиблюване кожним на-
ступним поколінням. З іншого боку, оскільки Слово
Боже є Істина, то кращому його зрозумінню, безпереч-
но, сприяють людські шукання істини", бо "..Слово
Боже є вихідною точкою і метою…", а "розум відкри-
ває нові неочікувані горизонти" [2, с. 72]. І людські по-
шуки метафізичних глибин істинного смислу мають ва-
гомі богословські підстави, адже "... віра однозначно
виходить із того, що людська мова здатна універсаль-
но виразити … божественну й трансцендентну ре-
альність" [Там само, с. 83]. Зрештою, остаточною до-
стовірною підставою наявності істинної реальності
проголошується Боже Слово (Логос). Інакше й не може
бути в людському прагненні мати опертя власного зро-
стання на остаточну істину, яка є підтвердженням ре-
альності буття й немарності зусиль людини в її індиві-
дуальному житті.
Проте віра не лише ментальна (когнітивна) похідна,
але й феномен, що містить емоційний компонент. І в
цьому сенсі вона є необхідним елементом релігійного
фанатизму, який поширюється завдяки тому, що "пред-
метом віри часто виступають не реальні явища, а уяв-
лення, поняття, образи, гіпотези, які можуть мати своїм
підґрунтям об'єктивну реальність, але не завжди адек-
ватно її віддзеркалюють" [3]. У той час, коли об'єктом
віри є надприродне, в її предметі фіксується його сак-
ральне значення для індивіда, уявлення про вплив бо-
жественного на особисте й соціальне життя, про місце
надприродного в ієрархії особистісних цінностей. Особ-
ливості релігійної віри зумовлені, власне, її предметом.
Релігійна віра за своєю суттю не потребує емпіричного
обґрунтування та підтвердження. Вона прагне само-
відданості, фанатизму, і в цьому сенсі виступає показ-
ником психологічного стану людини.
Психологічна природа фанатизму доволі неодноз-
начна. Крім інших моментів, можна розглядати це яви-
ще і як хворобу. Варто зазначити, що така хвороба
поширюється миттєво, людина піддається емоційно-
му зараженню. Фанатиками стають перш за все люди
зі слабкою нервовою системою, неврівноважені, із
психічними чи фізичними вадами, ті, у яких послабле-
на критичність мислення, часто ще з дитинства розви-
нуте почуття залежності від сильнішого, авторитетні-
шого. Як зазначав Е. Фромм, у фанатика досить роз-
винений крайній нарцисизм, тому така людина будує
свій власний світ мрій, у якому вона всемогутня, най-
краща і, врешті-решт, непереможна. І цей зовнішній ілю-
зорний світ вона переносить на зовнішнє оточення.
Свої релігійні догми, переконання така людина вва-
жає абсолютними; вона постійно намагається іденти-
фікуватися з ними. Фанатик, охоплений ідеєю, поза-
свідомо шукає не правди, а влади [4].
Фанатизм поширюється, по-перше, у періоди зане-
паду віри, по-друге, у моменти зміни духовних орієн-
тирів, по-третє, коли в житті суспільства починає пе-
реважати нове. Основними методами фанатичного
ставлення до предмета віри є навіювання і самона-
віювання.
Історія знає багато прикладів фанатичного відсто-
ювання релігійних догм: інквізиція Іспанії, старообряд-
ництво в Росії, ісламський фундаменталізм... У середні
віки релігійний фанатизм часто ставав причиною по-
ширення небезпечних інфекцій через скупчення вели-
ких мас людей у чудотворних місцях під час виконання
обрядів, які протипоказані в епідеміологічних умовах.
Так, під час епідемії чуми в 1771 році москвичі пере-
ховували хворих від карантину та лікарні. Християнсь-
кий звичай обмивання покійників та обряд останнього
цілування і проводів на цвинтар також сприяв поши-
ренню епідемії. Люди шукали спасіння, прикладаючись
до чудотворної ікони, яка знаходилася біля Варварсь-
ких воріт Китай-города. У якийсь момент серед натов-
пу з'явилась особа, яка повідомила, що її наснився сон,
у якому Богородиця жалілася, що впродовж тридцяти
років їй ніхто не молився й не ставив свічок, тому Гос-
подь як покарання наслав морову. Така звістка миттє-
во поширилася, і маса людей посунула до чудотворної
ікони. Після того епідемія поширилася ще більше: що-
денно помирало по 400-500 осіб. Архієпископ виму-
шений був закрити доступ до чудотворної ікони. Дос-
туп закрили, а віра підсилилася до такої міри, що ста-
ла приводом для "чумного бунту" й зумовила виник-
нення такого явища як "релігійна епідемія". О. І. Пред-
ко визначає цей феномен як швидке поширення стану
релігійності, що підсилюється емоційним зарядженням
та навіюванням, самонавіюванням, взаємонавіюван-
ням [5]. Історія насичена різноманітними релігійними
епідеміями, які спровоковані особами в стані релігій-
ного екстазу, до якого зокрема відносять: кликуше-
ство1, бісоодержимість, екстаз.
Варто зазначити, що через два століття релігійна
епідемія розгорілася на теренах України й була пов'я-
зана з "Білим Братством". Щоправда, методи навію-
вання тут були більш витончені; вони вражають своїм
впливом на адептів у плані можливостей зміни свідо-
мості. Масові релігійні психічні епідемії сьогодні - це
моральний та релігійний рух мас, що набуває форми
різкого душевного розладу із цілою низкою однакових
дій, наслідків, що охоплюють відразу маси людей, не-
залежно від їхньої волі. Ознаки цих масових психічних
епідемій: психопатологічна захопленість станом, ідеєю,
дією, які непідконтрольні вольовій регуляції й доходять
до одержимості, фанатизму; поширення цих масових
станів і дій соціально-психологічним способом (зара-
ження, навіювання, наслідування, імітація); перебуван-
ня учасників у стані екзальтації та екстазу, обумовлено-
го фізичним та психічним виснаженням. Основним ме-
ханізмом виникнення масових релігійних психічних епі-
демій вважається механізм зараження, що регулює
процес контагіозності. Контагій (від фр. contagion - за-
раза) - це здатність до імітації, здатність потрапляти в
унісон з іншими; під "духовною контагіозністю" розумі-
ють заразливість настроєм (радість, смуток, жор-
стокість, страх, геройство, любов тощо). До речі, зараз-
ливість ідеї тим більша, чим більше вона здатна екзаль-
тувати, чим більше вона збуджує ті почуття і пристрасті,
до яких сприйнятливі маси в певний час.
Отже, релігійний фанатизм є крайнім виявом релі-
гійної віри, у ньому домінує емоційно-чуттєвий чинник,
що, урешті-решт, дезінтегрує особистість. Фанатична
1 Кликушество взагалі позначають як суто російський етнопсихо-
логічний феномен [6], відомий з XV ст. В інших культурних тради-
ціях аналогічні прояви релігійного екстазу характеризувалися як
демонологія, чаклунство, шаманізм тощо. Відомий російський
учений, психіатр М. Лахтін свого часу підкреслював, що віра в
причинну і можливість вселення біса в людину відіграє важливу
роль у розвитку кликушества. Згодом у майбутньої кликуші по-
чинає розвиватися цілий ряд фізичних та психічних симптомів
нервового розладу. Сутність кликушества полягає в тому, що в
людину вселяється (чи всаджується чаклуном) демонічна істо-
та. При цьому спостерігаються різноманітні психосоматичні роз-
лади - загальне нездужання, безперервне позіхання, судоми та
конвульсивні рухи, депресія. Кликуша починає кричати, насліду-
ючи голоси різних тварин, птахів, викрикуючи блюзнірські слова
[7].
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
118
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
особа не здатна адаптуватися до навколишнього світу,
вона постійно прагне нав'язати всім свою парадигму
світосприйняття, позбавляється інтерсуб'єктивного
спілкування, втрачає свої адаптивні можливості. Як
зазначав Є. Торчинов: "Насправді існує один простий
і дуже ефективний критерій віднесення тих чи інших
станів до трансперсональних чи до патологічних. Якщо
переживання цього стану (чи цих станів) веде до дег-
радації (психологічної, фізичної, соціальної, професій-
ної, інтелектуальної) особистості, то його варто віднес-
ти до патологічних. Якщо такої депривації не спостер-
ігається чи ж, навпаки, трансперсональний досвід сти-
мулює творчий розвиток і реалізацію особистості, то
його, безперечно, не можна віднести до психопатології"
[8, с. 38].
Ураховуючи психодинаміку релігійної віри в осіб із
фанатичною поведінкою, А. Г. Данилін виокремлює
такі етапи її формування: 1) етап залучення. На цій фазі
одні члени релігійної громади дестабілізують і заплу-
тують в суперечностях потенційного адепта. Інші - на-
магаються викликати в нього довіру, надають допо-
могу й радять, як подолати ці суперечності. Вони по-
водять себе як члени дружної спільноти, у якій панує
взаєморозуміння і підтримка; 2) етап введення в учен-
ня. Мета цього етапу - посилення контролю над дум-
ками й почуттями, основне завдання - знайомство з
доктриною та психологічна прив'язка людини до релі-
гійних догм, приписів, які сповідують члени релігійної
громади. Ця задача вирішується на лекціях, курсах,
відеопереглядах тощо. Активно використовуються
психотерапевтичні техніки і групові динамічні процеси
із застосуванням психокорекційних технік упливу. Ви-
користовується аутосугестія. Ці методи сприяють
формуванню потрібної особистості з новою ідентич-
ністю, системою цінностей та мотивацією; 3) етап по-
ривання контактів із колишнім оточенням. На цьому
етапі життя наверненої особи (потенційного релігійно-
го фанатика) протікає вже в групі. Групові інтереси
витісняють особисті, переривається зв'язок з роди-
ною та друзями. Повністю змінюється стратегія жит-
тя. У свідомості домінують ірраціональні уявлення про
світ, емоційно-чуттєвий чинник переважає над раціо-
нальним осмисленням; 4) етап відчуження. Повний
розрив із близькими, сім'єю та ізоляція від світу. До-
мінують тільки інтереси групи. Сенсорна депривація,
поєднана з таким стилем життя, сприяє оживленню
"архаїчного мозку", що призводить до стимулювання
уяви, фантазій, мрій. Цей процес посилюється засто-
совуванням психотехнік; 5) етап зміцнення прихиль-
ності до вчення, утвердження цінності саме цієї релігій-
ної спільноти. Залежність від Учителя, який здійснює
контроль над свідомістю адепта, посилюється і дося-
гається його повна ідентифікація із членами секти [9].
З моменту появи харизматичних сект їх культ завж-
ди був пов'язаний із масовими психозами, що зазви-
чай проявлявся в колективних галюцинаціях. Прикла-
дом колективного психозу є релігійна відправа секти
п'ятдесятників. Релігійний екстаз у них часто супровод-
жувався судорожними рухами віруючих, у зв'язку із чим
п'ятдесятників і називали в народі трясунами. Судомні
рухи вони пояснюють проникненням в людину "свято-
го духу", тому під час молитовних зборів вони пристрас-
но очікують настання таких судом, несамовито проха-
ючи Бога: "Хрест, хрести, хрести ..." Особливо сприят-
ливою для виникнення судомних рухів є колективна
молитва на загальних зборах. Поява судоми в кого-
небудь із віруючих викликає загальне захоплення та
танці. Збудження спочатку охоплює найбільш слабких,
а потім і всіх інших, доводячи до повної несамовитості.
Як говорять самі віруючі, вони "забувають себе", "ви-
ходять із себе". У такі моменти віруючому легко навія-
ти думку, що він одержимий. Так починається "розмова
з Богом", учасники релігійної групи починають викрику-
вати слідом за керівником різні безглузді слова.
Досліджуючи особливості подібних екстатичних сект,
зокрема хлистів, скопців, мальованців та ін., академік
В. Бехтєрев писав: "Хоча істеричні судоми дуже різні
за своїм зовнішнім виглядом, але найбільш часто спос-
терігається така загальна картина. Серед загального
шуму, крику й безладдя одні падають зі швидкістю блис-
кавки, інші захоплено й жалібно кричать, плачуть, стри-
бають, плескають у долоні, б'ють себе по обличчю, сми-
кають себе за волосся, стукають у груди, тупають нога-
ми, танцюють, видають усілякі звуки та вигуки, що відпо-
відають різноманітним емоційним станам: радості,
щастя, розпачу, страху, жаху, здивування, благання, ви-
раження фізичного болю тощо, то, нарешті, наслідують
собачий гавкіт…, судомні рухи нерідко тривають до
повної знемоги суб'єкта" [10, с. 225].
Отже, усі члени групи цілком поринають в екста-
тичний стан, де яскраво проявляється інтенсивність,
живість релігійної віри. "Релігійний екстаз (від грецьк.
зміщення, несамовитість) - особливий тимчасовий стан
свідомості віруючої людини, що виникає під впливом
виконання релігійних обрядів, молитов, участі в колек-
тивних ритуалах тощо чи застосування особливих пси-
хотехнічних прийомів (самозосередження, медитація)"
[11, c. 107]. Це найвищий ступінь захвату, стан запамо-
рочення свідомості, втрата просторово-часових ко-
ординат. Саме в цьому психологічному стані афектив-
ності людина немовби виходить за межі свого "Я",
паралізується критичність мислення, здатність до ра-
ціоналізації.
Натомість формування релігійної віри потребує
важкої праці, років суворої аскетичної дисципліни. Тоб-
то, окрім емоційного, у механізмі формування релігій-
ної віри задане когнітивне та волетативне начала. За-
лежно від того, як взаємопов'язані в релігійній вірі
когнітивний, емоційно-чуттєвий, волетативний компо-
ненти, формується певна релігійність, розвивається
критичність людини, яка виявляється на таких рівнях:
1) гармонійність, цілісність, яка характеризується уз-
годженістю, співвимірністю між собою всіх складових
релігійної віри, коли максимально посилена критичність
людини; 2) стійкість стану, у якому взаємозв'язки між
компонентами послаблюються, а критичність людини
залишається на одному рівні; 3) на рівні деструкції,
коли взаємозв'язок між когнітивними, емоційно-чуттє-
вими, волетативними компонентами руйнується або
вже зруйнований у результаті домінування емоційно-
чуттєвої чи волетативної компоненти. Так актуалізуєть-
ся механізм здійснення критично-рефлексивного мис-
лення, який вказує на різні способи актуалізації потен-
ційного, інтимно-особистісного "Я" в акті вірувально-
рефлексивного звернення особистості до самої себе,
до інших. Власне, релігійна віра є намаганням поєдна-
ти людину з її уявленнями за допомогою особливого
психічного стану. Слід зазначити, що необхідність у
впевненості, у проективному поєднанні виникає тоді,
коли наявні симптоми втрати особливого зв'язку між
суб'єктом та об'єктом у межах ментального простору.
Релігійна віра потребує особливої поєднуючої сили, яка
б забезпечувала її інтегративний характер та стійкість.
Вона народжується в глибоко особистісних, егоцент-
ричних переживаннях і має свою чітку психологічну
структуру, свої види і ступінь глибини. Як будь-яке яви-
ще, вона має свій предмет і об'єкт, які тісно взаємопо-
в'язані з інтересами й потребами віруючих. Важливим
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (102) березень-квітень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 119
A. Kostenko
RELIGIOUS FAITH AND RELIGIOUS FANATICISM: ÑOGNITIVALITY VS EMOTIONALITY
The problem of transition of religious faith is analysed in its extreme form - religious fanaticism. A religious faith is personification
of three beginnings - сognitiv, emotional and voletativ. The religiousness of man depends on that which from beginnings prevails
and appears on three levels: 1) harmoniousness, integrity which is characterized co-ordination, action between itself all constituents
of religious faith, when the maximally increased criticism of man; 2) firmness of the state which intercommunications between
components relax in, and criticism of man remains at one level; 3) at the level of destruction, when intercommunication is
between cognitiv, emotionally perceptible, collapses voletativ components or already blasted as a result domination emotionally
perceptible or voletativ components. Certainly factors, which determine the specific of religious fanaticism, his orientation and
role, in life of man.
Key words: ireligious faith, religious fanaticism, ecstasy, obsession.
© А. Костенко
Надійшла до редакції 10.03.2010
є питання мотивації релігійної віри, де подаються
найбільш розповсюджені мотиви, що сприяють фор-
муванню віри в сучасної людини. Віра виступає в ролі
психологічного чинника, який вмотивовує діяльність
особистості.
Сучасна релігійна ситуація у світі, яка утверджує
релігійну толерантність і можливість самовизначення
особи в релігійних питаннях, спричинила появу вели-
чезної кількості релігійних організацій, у яких концепт
віри як єдності розумового, емоційного та вольового
начал підмінюється метою досягнення релігійного екс-
тазу. За висловом О. Даниліна, "виник новий несвідо-
мий стереотип - ніхто більше не бажав витрачати зу-
силь, дотримуватися постів і ритуалів, долати обме-
ження, терпіти страждання, щоб на підступах до істини
духу відчути хвилини просвітлення від особистої
зустрічі з Богом. Людство бажало віднайти "містичну
пілюлю" [9, с. 85-110].
Учасники й прихильники таких організацій стають
легкою здобиччю різних соціопатичних і політичних
маніпуляторів, які проводять у їх свідомість ідеї та
плани, спрямовані на досягнення важливих для них
цілей, які часто є сумнівними з точки зору моральних
устоїв суспільства.
До релігійно-церковних інституцій значний інтерес
виявляють політичні партії й окремі політики. Чимало
з них із метою підтримки впливу на віруючих деклару-
ють вірність певній релігії чи церкві й навіть входять
до їхніх керівних органів.
Слід також зазначити, що не лише політики намага-
ються використовувати релігійні організації, а й самі
церкви, їхні ієрархи, духовенство і навіть рядові віру-
ючі виявляють високу політичну активність. Вони доб-
ровільно "втягуються" в політику, адже для будь-якої
церкви, релігійної організації зовсім не байдуже, як до
неї ставляться офіційна влада та впливові політики.
Таким чином, політизація та комерціалізація релігії
посилює соціальну напруженість і протистояння в
суспільстві як на політичному, так і на релігійному
ґрунті, живить міжцерковний конфлікт, яким охоплено
сотні населених пунктів і мільйони віруючих.
Висновки
Релігійна віра є уособленням трьох начал - когні-
тивного, емоційного та волетативного. Релігійність
людини залежить від того, яке з начал домінує, і це
виявляється на трьох рівнях: 1) гармонійність, ціліс-
ність, яка характеризується узгодженістю, співмір-
ністю між собою всіх складових релігійної віри, коли
максимально посилена критичність людини; 2) стійкість
стану, в якому взаємозв'язки між компонентами по-
слаблюються, а критичність людини залишається на
одному рівні; 3) на рівні деструкції, коли взаємозв'язок
між когнітивною, емоційно-чуттєвою, волетативною
компонентами руйнується або вже зруйнований у ре-
зультаті домінування емоційно-чуттєвої чи волетатив-
ної компоненти. Третій рівень є передумовою появи
релігійного фанатизму, який характеризується доведе-
ною до крайньої міри пристрасною відданістю релігій-
ним ідеям та догматам, що поєднується з високим сту-
пенем ідентифікації людини із цими явищами; нездат-
ністю до компромісу та діалогу з іншими людьми, не-
ухильним наслідуванням релігійних положень у практич-
ному житті, високим ступенем релігійної мотивації та по-
зарелігійної поведінки; крайньою нетерпимістю до лю-
дей з іншими релігійними переконаннями; прагненням
будь-якими засобами нав'язати іншим свої світоглядні
та ціннісно-життєві установки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Костенко А. Релігійна віра як об'єкт релігієзнавчого дослід-
ження / А. Костенко // Схід. - 2009. - № 2 (92). - С. 111-114.
2. Іван Павло ІІ. Енцикліка "Fides et Ratio. Про співвідношен-
ня віри і розуму" / Іван Павло ІІ. - К. : Кайрос, 2000. - 152 с.
3. Бурлак С. М. Релігійний фанатизм: релігієзнавчо-психоло-
гічна сутність та форми прояву : автореф. дис. ... канд. філософ.
наук : спец. 09.00.11 / С. М. Бурлак ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевчен-
ка. - К., 2005. - 16 с.
4. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. - М. : Республика,
1992. - 430 с.
5. Предко О. І. Релігійні епідемії: їх історичні вияви та сутність
/ О. І. Предко // Мультиверсум : філософський альманах. - 2005.
- № 46.
6. Краинский Н. В. Порча, кликуши и бесноватые как явле-
ние русской народной жизни / Н. В. Краинский. - Новгород, 1900.
7. Лахтин М. Ю. Исторический очерк учения об одержимос-
ти / М. Ю. Лахтин // Обозрение психиатрии, неврологии и экспе-
риментальной психологии. - 1901. - № 1. - С. 9-19.
8. Торчинов Е. А. Религии мира: опыт запредельного. Психо-
техника и трансперсональные состояния / Е. А. Торчинов. -
СПб. : Центр "Петербургское Востоковедение", 1998. - 384 с.
9. Данилин А. Г. LSD. Галлюциногены, психоделия и фено-
мен зависимости / А. Г. Данилин. - М. : ЗАО Изд-во Центрполиг-
раф, 2002. - 521 с.
10. Бехтерев В. М. Гипноз / В. М. Бехтерев. - Д. : Сталкер,
2000. - С. 125-246.
11. Релігієзнавчий словник / [за ред. професорів А. Колодно-
го и Б. Лобовика]. - К. : Четверта хвиля, 1996. - 392 с.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22112 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:31:04Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Костенко, А. 2011-06-20T16:12:30Z 2011-06-20T16:12:30Z 2010 Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність / А. Костенко // Схід. — 2010. — № 2 (102). — С. 116-119. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22112 75.03:130.2 У статті проаналізовано проблему переходу релігійної віри в її крайню форму - релігійний фанатизм. Релігійна віра є уособленням трьох начал - когнітивного, емоційного та во- летативного. Релігійність людини залежить від того, яке з начал домінує, і це виявляється на трьох рівнях: 1) гармонійність, цілісність, яка характеризується узгодженістю, співмірністю між собою всіх складових релігійної віри, коли максимально посилена критичність людини; 2) стійкість стану, у якому взаємозв'язки між компонентами послаблюються, а критичність людини залишається на одному рівні; 3) на рівні деструкції, коли взаємозв'язок між когнітивною, емоційно-чуттєвою, волетативною компонентами руйнується або вже зруйнований у результаті домінування емоційно-чуттєвої чи волетативної компоненти. Визначено чинники, які детермінують специфіку релігійного фанатизму, його спрямованість і роль в житті людини. The problem of transition of religious faith is analysed in its extreme form - religious fanaticism. A religious faith is personification of three beginnings - сognitiv, emotional and voletativ. The religiousness of man depends on that which from beginnings prevails and appears on three levels: 1) harmoniousness, integrity which is characterized co-ordination, action between itself all constituents of religious faith, when the maximally increased criticism of man; 2) firmness of the state which intercommunications between components relax in, and criticism of man remains at one level; 3) at the level of destruction, when intercommunication is between cognitiv, emotionally perceptible, collapses voletativ components or already blasted as a result domination emotionally perceptible or voletativ components. Certainly factors, which determine the specific of religious fanaticism, his orientation and role, in life of man. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність Religious faith and religious fanaticism: cognitivality vs emotionality Article published earlier |
| spellingShingle | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність Костенко, А. Філософія |
| title | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| title_alt | Religious faith and religious fanaticism: cognitivality vs emotionality |
| title_full | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| title_fullStr | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| title_full_unstemmed | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| title_short | Релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| title_sort | релігійна віра та релігійний фанатизм: когнітивність vs емоційність |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22112 |
| work_keys_str_mv | AT kostenkoa relígíinavíratarelígíiniifanatizmkognítivnístʹvsemocíinístʹ AT kostenkoa religiousfaithandreligiousfanaticismcognitivalityvsemotionality |