Моторизовані війська: історія зародження та розвитку
У статті розглядаються причини, час та обставини появи мотопіхотних (мотострілецьких) військ, їх початкова структура та організація. Показана роль військових теоретиків Європи у розвитку цього роду військ. Здійснена спроба висвітлити проблему пріоритету появи мотопіхоти. Reasons, time and circumsta...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22142 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 85-89. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859636384153731072 |
|---|---|
| author | Юрчук, О. |
| author_facet | Юрчук, О. |
| citation_txt | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 85-89. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядаються причини, час та обставини появи мотопіхотних (мотострілецьких) військ, їх початкова структура та організація. Показана роль військових теоретиків Європи у розвитку цього роду військ. Здійснена спроба висвітлити проблему пріоритету появи
мотопіхоти.
Reasons, time and circumstances of appearance of motorized infantry troops, are examined in the article, them initial
structure and organization. An attempt to decide the problem of priority of appearance of the motorized infantry is carried out.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:16:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 85
9. Топографічний опис Харківського намісництва з історичною
передмовою // Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. :
описово-статистичні джерела. - К. : Наук. думка, 1991. - С. 33.
10. Материалы для географии и статистики России, собран-
ные офицерами Генерального штаба. Херсонская губерния / [сост.
Генерального штаба полковник А. Шмидт]. - СПб., 1863. - Ч. 1-2.
11. Материалы для географии и статистики России, собран-
ные офицерами Генерального штаба. Екатеринославская губер-
ния / [сост. Генерального штаба капитан В. Павлович]. - СПб.,
1862. - 392 с.
12. Материалы для географии и статистики России, собран-
ные офицерами Генерального штаба. Черниговская губерния /
[сост. подполковник Генерального штаба М. Домонтович]. - СПб.,
1865. - 720 с.
13. Там само. - С. 206.
14. Там само. - С. 209-221.
15. Там само. - С. 215.
16. Там само. - С. 208.
17. Там само. - С. 199.
I. Petrova
TOPOGRAPHIC AND MILITARY-TOPOGRAPHIC DESCRIPTIVE AREAS
XVIII-XIX CENTURIES AS A SOURCE BASE FOR RESEARCH AND DEVELOPMENT
AND PRODUCTS OF FLAX AND TOBACCO IN UKRAINE
The results of historic-scientific analysis of formation and development of flax cultivation and tobacco growing in Ukraine in
the last fourth of XVIII-ХІХ as industries of agricultural production are presented in the article The value of flax production and
tobacco growings for the economy of Ukraine on different stages of historical development is showed. Influence of terms of
planting out seedlings on the productivity of tobacco in terms of Livoberezwna and Pravoberezwna Ukraine.
Key words: tobacco, tobacco growing, flax production, hemp cultivating, Livoberezwna Ukraine, Pravoberezwna Ukraine.
© І. Петрова
Надійшла до редакції 06.05.2010
ІСТОРІЯ
УДК 94: 357.5
ÌÎÒÎÐÈÇÎÂÀͲ ²ÉÑÜÊÀ:
²ÑÒÎÐ²ß ÇÀÐÎÄÆÅÍÍß ÒÀ ÐÎÇÂÈÒÊÓ
ОЛЕКСАНДР ЮРЧУК,
начальник відділу особового складу та стройового
Львівської Академії сухопутних військ
У статті розглядаються причини, час та обставини появи мотопіхотних (мотострілець-
ких) військ, їх початкова структура та організація. Показана роль військових теоретиків Євро-
пи у розвитку цього роду військ. Здійснена спроба висвітлити проблему пріоритету появи
мотопіхоти.
Ключові слова: мотопіхота, моторизовані війська, мотострілецькі війська, танкові
формування.
Постановка проблеми та актуальність. Дослід-
ники військової історії різних країн дотепер припису-
ють пріоритет утворення мотопіхоти (яка залишаєть-
ся основою сухопутних сил), як правило, своїй країні
[1]. Радянські військові історики взагалі це питання
обходили, не віддаючи нікому пріоритетів. Однак з ог-
ляду на важливість такого роду сухопутних військ як
мотопіхота (у 30-х роках ХХ ст. - її називали "мотори-
зовані війська", пізніше впроваджено в обіг термін
"мотопіхота", а з початку 60-х рр. закріпилася назва,
яка залишається й сьогодні, - мотострілецькі війська)
видається актуальним повернення до цієї проблеми.
Тим більше, що далеко не всі аргументи в цій суперечці
використані.
Аналіз попередніх досліджень. Військові нау-
ковці на сторінках журналів та в окремих виданнях нео-
дноразово зверталися до історії мотострілецьких
військ. Зокрема, можна назвати статті й праці
Г. Гудеріана [17], С. М. Амосова, П. А. Ротмістрова [22],
І. П. Сухова [23] та інші. Час показав, що їхні погляди
були правильними. Разом із тим, існує необхідність ком-
плексного дослідження тих сторінок військової історії,
які стосуються виникнення, створення, еволюції й
організації бойового застосування мотопіхоти.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Метою цього дослідження є узагальнення історич-
ного досвіду появи мотопіхотних (мотострілецьких)
військ, оскільки велика кількість джерел через їх закри-
тий характер була недоступна широкому колу дослідників.
Виклад основного матеріалу. Французи вважа-
ють, що перші частини мотопіхоти з'явилися на почат-
ку вересня 1914 р. під Парижем. Справді, битва на
Марні у вересні 1914 р. була кульмінаційним момен-
том першого етапу Першої світової війни. До Парижа
наближалися дві німецькі армії, уряд покинув столи-
цю й відбув у Бордо. Комендантом міста залишили
дивізійного генерала Жозефа Сімона Галлієні (1849-
1916), який був важко хворий і тільки через початок
війни повернений із відставки. Підпорядкована йому,
спішно сформована з резервних частин 6-а армія
генерала М. Монурі займала польові укріплення дов-
кола міста. Помітивши маневр 1-ї німецької армії ге-
нерал-полковника Олександра фон Клука (1846-
1934), яка перед Парижем частиною сил повернула
вправо, намагаючись відрізати англійський експеди-
ційний корпус, Галлієні вирішив негайно завдати удар
у підставлений таким чином фланг противника. Для
перегрупування піхоти бракувало часу. Тоді генерал
Галлієні мобілізував 600 паризьких легкових таксі й
двома рейсами в ніч з 7 на 8 вересня 1914 р. пере-
кинув на 50 км піхотну бригаду 7-ї дивізії 4-го корпусу
(5 тис. ос.). Удар 6-ї армії був головною причиною
перемоги союзників на Марні, яка зірвала німецькі
плани швидкого розгрому Франції [2].
Однак ця подія ще не була народженням мотопіхо-
ти, її швидше можна назвати народженням автомо-
більних військ, які почали масово застосовувати для
перевезення звичайної піхоти. У 1918 р. воюючі армії
вже мали парк із 340 тис. автомобілів [3]. Не викликає
сумнівів, що можливості моторизованої піхоти були
вперше продемонстровані саме генералом Ж. С. Гал-
лієні у вересні 1914 р., але правильних висновків із
цього епізоду не було зроблено. Піхота залишилася
піхотою, яку час від часу в критичних випадках, коли
поруч не було залізниці, перекидали на автомобілях,
як колись це робили на підводах. Потреби в мотопіхоті
ще ніхто не розумів.
Варто відзначити думку англійських військових
спеціалістів, які вважають, що перше мотопіхотне
з'єднання було організоване в 1915 р. Його "батьком"
вважають бригадного генерала канадської армії Рай-
монда Брютінеля (1872-1964), який сформував пер-
шу кулеметну бригаду на вантажівках (екіпаж 6 ос. при
двох кулеметах "Віккерс"). У 1915 р. у Франції ця бри-
гада була реорганізована в частину, куди ввійшли та-
кож броньовики, мотоцикли й легка артилерія. Вона
першою продемонструвала можливість 100-мильних
маршів за день зі вступом у битву сходу. Бригада
відзначилася, допомігши 5-й британській армії зупини-
ти наступ німців [4]. Але й ця мобільна кулеметна бри-
гада не була ще справжньою мотопіхотою. Канадські
кулеметники на автомобілях були чимось подібні до
кулеметників на тачанках селянської армії Н. Махна та
1-ї кінної армії С. М. Будьонного.
До появи танкових частин потреби в мотопіхоті в
генеральних штабах не відчували. Перша світова війна
була війною полководців, піхотинців і кавалеристів.
Кулемет, який зупинив просування одних та інших, на-
дав перевагу обороні над наступом. Маневрена війна
закінчилася на Марні та в Галичині в серпні 1914 р.
Війська зарилися в землю й за просування на 1-3 км
платили тисячами життів. Боротьба з кулеметами зу-
мовила появу танків. Але вже перше їх застосування
в боях між селами Курселет і Флер під Іпром 15 верес-
ня 1916 р. призвело до конфлікту й розчарування.
Полковник Ернест Суїнтон (1868-1951), який був пер-
шим організатором англійських танкових військ і пер-
шим військовим теоретиком щодо їх застосування,
рішуче заперечував їх використання поодинці. Але в
бою їх використовували саме так, до того ж ще й на
сильно пересіченій місцевості. Усього в бою взяли
участь 48 машин. Більшість танків поламалися й не
змогли дістатися до позиції противника. Але ефект,
безперечно, був: танки прорвали загородження й до-
помогли піхоті з незначними втратами захопити тран-
шеї [5]. У штабах були розчаровані результатом цієї
атаки, розглядалися пропозиції щодо відмови від
танків узагалі. Проте англійський головнокомандувач
Д. Хейг оцінив значення танків і наполягав на їх збе-
реженні, але він вважав, що їх завдання - допомагати
піхоті в просуванні, тому й далі бачив їх використання
як додатка до піхотних підрозділів [6]. Полковник
Е. Суїнтон продовжував відстоювати свою думку щодо
масового використання танків. Конфлікт закінчився
усуненням Е. Суїнтона. На щастя, Е. Суїнтон устиг за-
лучити до "Важкої секції" (початкова назва танкового
з'єднання) саперного підполковника Х'ю Елліса та при-
значити його командиром. Заступником став майор
В. Мартель, а начальником штабу - знаменитий пізніше
танковий теоретик майор Д. Фуллер [5].
Перший серйозний успіх прийшов до танкістів 20
листопада 1917 р. у битві при Камбре. У цьому районі
англійське командування планувало силами 3-ї армії
генерала Бінга прорвати фронт 2-ї німецької армії, а
потім, увівши в прорив кавалерію та піхоту, розвинути
подальший наступ. При цьому противник займав по-
зиції на "лінії Зігфріда", тобто лінії стаціонарних дов-
готривалих укріплень за останнім словом інженерної
техніки. До того ж німці очікували застосування танків
і розширили першу лінію окопів до 3,5 метра. Але існу-
вали й сприятливі для танків обставини - місцевість
була рівною з твердим ґрунтом, а погода сухою. Для
наступу англійці зосередили 8 піхотних дивізій і кава-
лерійський корпус, які підтримували більш ніж тисячею
гармат. Крім того, близько тисячі літаків також підтри-
мували наступ.
Танковий корпус (як тепер називалася "Важка сек-
ція") мав у своєму складі три бригади по три батальйо-
ни. Батальйон мав три роти по 4 взводи із 3 танків (один
гарматний і два кулеметні). Усього в корпусі було
378 бойових танків ("Mарка-IV", гарматні й кулеметні)
і 98 допоміжних ("Mарка-I", із них: 52 танки постачан-
ня, 9 радіотанків, 32 танки з якорями-кішками для роз-
чистки проходів у дротяних загородженнях, 4 мосто-
вих танки для можливого форсування р. Шельди й один
танк із телефонною станцією) [7]. Танки вдалося зосе-
редити в кілометрі від передової лінії німецьких окопів,
непомітно для противника. Щоб заглушити ревіння їх
моторів, англійська артилерія вела безперервний во-
гонь. Кожен екіпаж отримав своє завдання, карту мар-
шруту й аерофотозйомку місцевості. Командир Тан-
кового корпусу бригадний генерал Х. Елліс безпосе-
редньо брав участь в атаці на своєму танку "Хільда"
("Mарка-IV-самка", тобто кулеметний). На його машині
було закріплено особистий штандарт (коричнево-чер-
воно-зелений прапорець, який символізував особли-
вості танкових військ).
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 87
Під прикриттям вогневого валу артилерії, викори-
стовуючи густий туман (атака розпочалася о 6.20 ран-
ку) та димову завісу, танки успішно наблизилися до
траншей противника. Кожну машину супроводжував
взвод піхоти. Артпідготовка була вдалою, та артиле-
рія противника понесла значні втрати, що також спри-
яло танковій атаці. До 16 годин танки прорвали фронт
шириною 12 км на глибину 9 км, зайняли всі лінії обо-
рони, крім останньої, і зупинилися, використавши весь
бензин і всі боєприпаси. Німці втратили тільки поло-
неними 8 тис. ос. та 100 гармат. За всю атаку англійці
втратили 4 тис. ос. (із них 1500 убитими). 280 танків
(близько 60 %) вийшло з ладу, але з них 220 - з техніч-
них причин, які підлягали ремонту, і лише 49 танків було
підбито артилерією противника (однак частина з них
підлягала евакуації та відновленню) [7].
Цей перший великий успіх танкових військ не тільки
змусив замовкнути скептиків із високих штабів, але й з
усією очевидністю показав усі проблеми, пов'язані з
масованим застосуванням техніки. Якщо командуван-
ня корпусу передбачило необхідність успішного зас-
тосування танків і таких самих мобільних служб поста-
чання, насамперед паливно-мастильними матеріала-
ми та боєприпасами, для чого використовували як
машини постачання танки "Марка-І", то перемога під
Камбре актуалізувала нові проблеми. Використати
успіх танкового прориву й довершити взяття останньої
траншеї англійці не змогли, оскільки не було сил, які
швидко можна було б використати для завершення
прориву й розширення його глибини. Стало зрозуміло,
що танковим підрозділам необхідна піхота, яка б ру-
халася з такою самою швидкістю й була здатна підтри-
мати успіх їх атаки. Також необхідні були мобільні роз-
відувальні підрозділи, підрозділи зв'язку, сапери та
артилеристи. Але зрозуміло це було далеко не всім,
навіть високим штабним офіцерам.
Тому втілення в життя отримали лише перші два
висновки, які випливали з успіху танкового прориву при
Камбре: 1) піхота, яка наступає, має значно більше
шансів для виживання, коли рухається на кулеметні
гнізда не відкритими ланцюгами, а використовуючи
броню танків як прикриття; 2) вартість зекономлених
снарядів унаслідок застосування танків відповідала
вартості чотирьох тисяч нових машин [7]. Для розвит-
ку успіху танкового прориву вирішили використати ка-
валерію.
У серпні 1918 р. під Суассоном та Ам'єном в атаці
взяли участь 580 танків (у т. ч. 420 бойових танків) у
складі 4-ї англійської армії та 90 танків FT-17 у складі
1-ї французької армії (французи допоміжних танків не
мали). На цей раз для розвитку успіху союзники виді-
лили кавалерійський корпус (3 кавалерійські дивізії, 2
батальйони швидких танків "Уіппет" та батальйон бро-
ньовиків). Фронт було прорвано на ширину 30 км і гли-
бину 11 км. Вісім із десяти німецьких дивізій було роз-
громлено. Німці втратили 27 тис. ос. (у т. ч. 700 офі-
церів), включаючи 16 тис. полоненими, та 400 гармат.
Союзники втратили близько 100 танків. Але успіх зно-
ву не вдалося розвинути через погану взаємодію
танків і броньовиків із кавалерією [8].
8 серпня 1918 р. на фронті шириною 50 км від Нув-
рон-Вінгре до Марни під час наступу 10-ї та 6-ї фран-
цузьких армій було введено в бій 500 танків (343 у
складі 10-ї армії та 157 - 6-ї армії). Наступ почався не-
сподівано без артилерійської підготовки. До кінця дня
10-армія прорвала фронт і просунулася на глибину
9 км, а 6-та армія - на 6 км. Німці втратили тільки по-
лоненими 12 тис. та 250 гармат. Окремі дивізії прак-
тично припинили існування. У 47-й піхотній дивізії зали-
шилося лише 11 офіцерів та 220 солдатів, у 115-й
піхотній дивізії - 56 офіцерів та 1216 солдатів. Але
розвинути успіх знову не вдалося. Поки 3 кавалерійські
дивізії похідним маршем та 3 батальйони піхоти на
вантажівках добиралися до місця прориву, німці встиг-
ли закрити прориви в обороні. Танки також не змогли
рухатися далі, їх затримала власна артилерія, яка по-
ставила вогневий вал [8]. Ця битва ще гостріше по-
ставила питання організації спеціальної мотопіхоти, а
також організації взаємодії між різними родами військ.
Перша світова війна не дала відповіді на цей вик-
лик часу. Після закінчення війни прихильникам танків
довелося не те щоб боротися за створення мотопіхо-
ти, але знову долати шалений опір піхотних і кавале-
рійських ортодоксів, які ратували за розпорошення
танків між піхотними підрозділами й обмеження їх ролі
в бою до простої підтримки піхоти. Д. Фуллер [9], Г. ле
К. Мартель [10], Б. Ліддел Гарт [11], Ф. Мітчелл [12] в
Англії, Ж.-Б. Естьєн [7], Ш. де Голль [13] у Франції,
Л. Р. фон Емансбергер [14] в Австрії, польський гене-
рал В. Сікорський в еміграції у Франції [15], Х. фон Сект
[16] й особливо Г. В. Гудеріан [17] у Німеччині перекон-
ливо доводили необхідність створення мотопіхоти.
Слід нагадати, що в цій плеяді військових теоре-
тиків достойне місце належить нині практично забуто-
му Костянтину Броніславовичу Калиновському (1897-
1931). Він народився в сім'ї офіцера, яка походила з
дрібної київської шляхти [18], закінчив 2-у Московську
гімназію, добровільно пішов на фронт і служив у 4-у
артдивізіоні. Вступивши до лав Червоної Армії в червні
1918 р., він узяв участь у боях на Архангельському
напрямку. Потім закінчив вищу військову автомобіль-
но-броньову школу (1919), у 1920 р. воював як коман-
дир бронепоїзда № 8 на Південному та Західному
фронтах. У 1921-1922 рр. служив інспектором Управ-
ління бронечастин Кавказької армії. Закінчив Військо-
ву академію РСЧА (1925). Служив військовим радни-
ком у Китаї (1926-1927), командував дослідним меха-
нізованим полком. З 1929 р. - інспектор і заступ-
ник начальника Управління механізації і моторизації
РСЧА, а з лютого 1931 р. - начальник цього управлін-
ня. Загинув в авіаційній катастрофі разом із іншим
видатним військовим теоретиком В. К. Тріандафілло-
вим [19].
З питання організаційного розвитку танкових військ
і їх ролі в командування РСЧА також були різні думки.
Начальник штабу РСЧА Б. М. Шапошніков виступив за
створення окремих танкових батальйонів і полків, які
мали додаватися до піхотних і кавалерійських з'єднань.
Заступник наркома М. М. Тухачевський вважав, що
танкові батальйони мають бути зосереджені в складі
кавалерійських і стрілецьких дивізій, а більші танкові
формування залишатися засобом Резерву Головного
Командування (РГК). Рішуче проти цих ідей виступав
К. Б. Калиновський, тоді інспектор Управління механі-
зації та моторизації РСЧА. Його підтримував началь-
ник Оперативного управління В. К. Тріандафіллов.
К. Калиновский вважав, що "бойові властивості танків
повинні бути використані повною мірою і здійснити це
можливо лише в складі самостійного механізованого
з'єднання, усі частини якого мали би приблизно одна-
кову рухливість. Тому, не відмовляючись від застосу-
вання танкових систем у складі інших родів військ,
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
88
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
необхідно створювати спеціальні механізовані
з'єднання" [20]. К. Калиновський виклав свої основні
ідеї ще в 1925 р. [21]. Він перший звернув увагу на
різницю завдань механізованих (танкових) та мотори-
зованих (мотопіхотних) військ, їх співвідношення та
організацію.
У 1932 р. С. Амосов писав: "Механізовані частини
не здатні довго утримувати місцевість, використання
їх для цього завдання не відповідає їх основній влас-
тивості - здатності наносити сильні глибокі удари. Але
в деяких випадках є необхідним покласти на мотори-
зовані й броньовані частини такі завдання оборонно-
го характеру: захоплення й утримання важливого
віддаленого рубежу до підходу своїх військ; захоплен-
ня й тимчасове утримання важливого стратегічного
пункту при діях у рейді; захоплення й утримання ряду
пунктів на фланзі свого ж з'єднання з метою забезпе-
чення цього флангу; прикриття відходу своїх військ,
рухома оборона й власне вихід із бою. У всіх цих ви-
падках обороноздатність механізованих з'єднань
підвищиться внаслідок приєднання або включення до
їх складу моторизованої піхоти з усіма її засобами" [22].
"Крім танків, рухомі війська повинні мати у своєму
складі: моторизовану піхоту, мотоциклетні частини і
з'єднання, артилерію на механічній тязі з такою швид-
кістю руху, яка давала б можливість не відставати від
руху танкових і моторизованих з'єднань; технічні засо-
би, забезпечуючи дії рухомого з'єднання, і з урахуван-
ням тих чи інших можливостей для подачі всіх видів
постачання на період дій", - стверджував І. П. Сухов
[23], який згодом став генерал-лейтенантом танкових
військ.
Ці постаті спричинилися до організації мотопіхоти
в СРСР. Але певною мірою завдяки наполегливості
К. Б. Калиновського в 1930 р. була сформована 1-а
механізована бригада. До її складу входило 60 танків
МС-1, 32 танкетки, 10 гарматних бронеавтомобілів БА-
27. Уже в 1931 р. організацію бригади, яка отримала
ім'я К. Б. Калиновського, було змінено за результата-
ми маневрів в Україні й Білорусії. У її складі вже було
119 танків (у т.ч. 35 нових танків БТ-2).
11 березня 1932 р. розпочали організацію механі-
зованих корпусів. До складу корпусу були включені дві
механізовані бригади, стрілецько-кулементна брига-
да, розвідувальний, хімічний, саперний батальйон,
батальйон зв'язку, зенітно-артилерійський дивізіон,
рота регулювання й технічна база. Кожна механізова-
на бригада включала чотири танкових батальйони,
стрілецько-кулеметний батальйон, дивізіон самохідної
артилерії (75-міліметрові гармати на шасі танка Т-26),
саперний батальйон, розвідувальну роту та хімічну
роту. Усього ж за штатом бригада мала у своєму складі
178 танків Т-26, 32 танки БТ-2, 91 танкетку Т-27, 48
бронемашин, 46 артилерійських установок, 39 гармат
калібру 76 мм, 7 зенітних кулеметів і більше 600 авто-
мобілів різних типів [24]. Стрілецько-кулеметні брига-
ди та стрілецько-кулеметні батальйони на автомобі-
лях, включені до складу механізованих корпусів і бри-
гад, були першою мотопіхотою в СРСР. Причому від
1932 р. ці війська вже розвивалися далі, змінюючи та
вдосконалюючи свою структуру.
Однак перші мотопіхотні підрозділи були створені
все ж в Англії. У 1927 р. полковнику Д. Фуллеру вдало-
ся створити й отримати під своє командування першу
у світі танкову бригаду, у якій були механізовані всі
підрозділи. Це було перше у світі практично повністю
моторизоване мобільне з'єднання, яке включало легкі
й середні танки, мотопіхоту (частково на бронемаши-
нах), артилерію на механізованій тязі, підрозділи са-
перів і зв'язку на бронемашинах. У 1929 р. було орга-
нізовано дві експериментальні бригади в складі трьох
батальйонів на вантажівках, батальйону легких танків
і мінометної роти. Маневри за участю цих з'єднань по-
казали, що піхота затримує просування танків на опе-
ративному просторі. Подальші пошуки в цьому напрям-
ку були раптово зупинені. У 1929 р. у Генштабі переси-
лили противники моторизації армії - окрему експери-
ментальну танкову бригаду розформували. Полковни-
ка Д. Фуллера звільнили з армії з половинною пенсією,
а інших прихильників нововведень суворо покарали.
Лише 1934 р. в Англії була наново сформована бри-
гада мотопіхоти в складі трьох батальйонів на авто-
мобілях, яка ввійшла до складу експериментальної
механізованої дивізії [25].
Французи старанням дивізійного генерала Е. А. Ду-
менка (1880-1948) у 1931 р. моторизували дві кава-
лерійські дивізії, а потім ще декілька. Але в цих мото-
ризованих дивізіях була мізерна кількість мотопіхоти.
Із трьох бригад дві залишалися кавалерійськими, тре-
тя механізована бригада мала в складі бронеполк
(2 ескадрони мотоциклістів і 4 ескадрони бронемашин
трьох типів) та моторизований драгунський полк (ба-
тальйон на гусеничних машинах і 2 батальйони на ван-
тажівках). Від такої структури швидко відмовилися, і в
1933 р. з'явилася легка механізована дивізія в складі
танкової й моторизованої бригади, легкого розвіду-
вального полку, трьох дивізіонів артилерії, саперного
батальйону та служб забезпечення. Моторизована
бригада включала два моторизовані драгунські пол-
ки по два батальйони на автомобілях [7].
Американці мали на кінець 1918 р. свій танковий
корпус із трьох бригад чисельністю понад 20 тис. Але
вони не встигли його використати, і в 1919 р. військо-
ве міністерство США вирішило, що танкова служба
повинна знаходитися під контролем піхотного коман-
дування. Генерал Першінг пішов далі, і в 1920 р. тан-
ковий корпус було розформовано, батальйони також
розформували до рот, які були додані по одній на піхот-
ну дивізію. Командир корпусу Рокенбах був понижений
у чині до полковника. Він дочекався свого генеральсь-
кого звання й вийшов у відставку в 1933 р., коли тан-
кові війська почали відроджувати. Інші офіцери, такі
як Д. Ейзенхауер, Д. Патон та С. Бретта, покинули тан-
кову службу взагалі. Д. Патон повернувся до неї лише
після повторного відродження танкових військ під час
війни [26].
У 1928 р. було створене Експериментальне меха-
нізоване з'єднання, куди зібрали різнорідні зношені
машини. У 1930 р. була створена механізована брига-
да. Механізована бригада 1930 р. мала штаб, баталь-
йон легких танків, два піхотних механізованих баталь-
йони, батальйон польової артилерії, інженерну роту й
санітарний підрозділ. Усього близько 2000 осіб. Коман-
дував нею командир 12-ї кавалерійської бригади пол-
ковник Ван Воорхіс, якого пізніше назвали "дідусем
танків". Він став генерал-лейтенантом і доклав бага-
то зусиль, щоб зламати опір власного вищого коман-
дування [27]. Зробити це було нелегко. Механізовану
бригаду розпустили вже в 1931 р. Але на її базі з
1933 р. почала розвиватися механізована кавалерія.
1-й кавалерійський полк став називатися механізова-
ний і поступово був розгорнений у 7-у механізовану ка-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (103) травень-червень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 89
валерійську бригаду, очолену Едною Романца Чаффі,
видатним кавалеристом часів Першої світової війни,
який блискуче довів потребу в мобільних мотомехан-
ізованих військах. На початок Першої світової війни
7-а кавалерійська бригада мала два механізовані ка-
валерійські полки (112 танків), полк 75-міліметрових
гаубиць на механічній тязі (16 одиниць) та служби за-
безпечення [27]. Мотопіхоти в її складі не було.
В інших країнах, включаючи Німеччину та Італію,
мотопіхота з'явилася лише в другій половині 30-х років.
Висновки
Таким чином, можна констатувати, що, незважаю-
чи на потребу в мотопіхоті, яку продемонстрували бит-
ви за участю танків на полях Першої світової війни, та
аргументовані виклади військових теоретиків, її народ-
ження відбулося в кінці 20-х - на початку 30-х рр.
ХХ ст. майже одночасно в ряді країн: Англії, СРСР,
Франції та США (в останній у вигляді короткотривало-
го експерименту). Пріоритет появи мотопіхоти нале-
жить Англії, але тільки в СРСР після праць К. Б. Кали-
новського та інших військових теоретиків від теоре-
тичних пошуків перейшли в практичну площину форму-
вання окремого роду сухопутних сил.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Gorlitz W. Die deutsche Generalstab / W. Gorlitz. - Frankfurt,
1950. - S. 12-13; Sheppard E. W. A Short History of the British Army
/ E. W. Sheppard. - London, 1951. - P. 17; Морз Ф. М. Методы
исследования операций / Ф. М. Морз, Д. Е. Кимбелл. - Москва,
1956. - С. 19-21.
2. Зайончковский А. М. Первая мировая война / А. М. Зайон-
чковский. - СПб., 2002. - С. 222-224.
3. Tuchmann B. The Guns of August / B. Tuchmann. - London,
1994. - P. 396-434.
4. Young S. P. History of the Britisch Army / S. Young, J. Lawford.
- New York, 1970. - P. 23.
5. Suinton E. D. Eye-wintess / E. D. Suinton. - London, 1932. -
P. 25.
6. Нилланс Р. Генералы великой войны. Западный фронт 1914-
1918 / Р. Нилланс. - Москва, 2005. - С. 521.
7. Буше Ж. Бронетанковое оружие в войне / Ж. Буше. - Мос-
ква, 1956. - С. 40-52.
8. Лиддел-Гарт Б. Правда о войне 1914-1918 гг. / Б. Лиддел-
Гарт. - Москва, 1935. - С. 125-126.
9. Фуллер Д. Танки в великой войне 1914-1918 гг. / Д. Фул-
лер. - Москва, 1923. - С. 237-239.
10. Мартель Г. К. Британские образцы танков / Г. К. Мартель
// Военный зарубежник. - 1937. - № 7. - С. 43-46. - (Ідеї викорис-
тання мотопіхоти в англійській військовій пресі майор Мартель
вперше опублікував ще у 1924 р.).
11. Liddell H. B. Paris, or the future of war / H. B. Liddell. -
London, 1925; The remarking of modern armies. - London, 1927;
Лиддел-Гарт Б. Новые пути современных армий / Б. Лиддел-
Гарт. - Москва, 1930. - С. 57-81.
12. Митчелл Ф. Танки на войне. История развития танков в
мировой войне 1914-1918 гг. / Ф. Митчелл. - Москва, 1935. -
С. 91-97.
13. Charles de Gaulle. Vers l'armee de metrier / Charles de Gaulle.
- Paris, 1934. - Р. 148; Шарль де Голль. Профессиональная армія
/ Шарль де Голль. - Москва, 1935. - С. 43-78.
14. Эмансбергер Л. Танковая война / Л. Эмансбергер. - Мос-
ква, 1938. - С. 114.
15. Сикорский В. Будущая война. Ее возможности, харак-
тер и связанные с ними проблемы обороны страны / В. Сикорс-
кий. - Москва, 1936. - С. 72.
16. Сект Х. фон. Оборона страны / Х. фон Сект. - Москва,
1931. - С. 123.
17. Гудериан Г. Бронетанковые войска и их взаимодействие с
другими родами войск / Г. Гудериан. - Москва, 1940. - С. 143-146.
18. Чернецький Є. Правобережний гербівник / Є. Чернець-
кий. - Біла Церква, 2006. - Т. 1. - С. 57.
19. Миронов Г. К. Б. Калиновский // Герои гражданской вой-
ны / Г. Миронов. - Москва, 1963. - С. 42-48.
20. Вопросы стратегии и оперативного искусства в советс-
ких военных трудах (1917-1940 гг.). - Москва, 1965. - С. 558.
21. Калиновский К. Б. Проблема моторизации и механизации
современных армий / К. Б. Калиновский // Записки Коммунисти-
ческой Академии : труды Военной секции. - Москва, 1931. - Т. 3.
- С. 27-64.
22. Амосов С. Н. Тактика мотомехсоединений / С. Н. Амо-
сов. - Москва, 1932. - С. 37; Ротмистров П. А. Время и танки /
П. А. Ротмистров. - Москва, 1972. - С. 97-105;
23. Сухов И. П. Танки в современной войне / И. П. Сухов. -
Москва, 1940. - С. 37-60.
24. Дриг Е. Механизированные корпуса РККА в бою / Е. Дриг.
- Москва, 2005. - С. 9-10.
25. Robertson E. The Origin of the Second World War /
E. Robertson. - London, 1970. - P. 88-119.
26. Forty G. World War Two tanks / G. Forty. - Boston, 1998. -
P. 34-36.
27. Бронетанковые войска армии США : [сборник статей из
американских военных журналов]. - Москва, 1956. - С. 71-81.
О. Yurchuk
MOTORIZED FORCES: HISTORY OF ORIGIN AND DEVELOPMENT
Reasons, time and circumstances of appearance of motorized infantry troops, are examined in the article, them initial
structure and organization. An attempt to decide the problem of priority of appearance of the motorized infantry is carried out.
Key words: motorized infantry, troops are motorized, motorized forces, tank.
© О. Юрчук
Надійшла до редакції 11.05.2010
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22142 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:16:44Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Юрчук, О. 2011-06-20T18:04:59Z 2011-06-20T18:04:59Z 2010 Моторизовані війська: історія зародження та розвитку / О. Юрчук // Схід. — 2010. — № 3 (103). — С. 85-89. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22142 94: 357.5 У статті розглядаються причини, час та обставини появи мотопіхотних (мотострілецьких) військ, їх початкова структура та організація. Показана роль військових теоретиків Європи у розвитку цього роду військ. Здійснена спроба висвітлити проблему пріоритету появи мотопіхоти. Reasons, time and circumstances of appearance of motorized infantry troops, are examined in the article, them initial structure and organization. An attempt to decide the problem of priority of appearance of the motorized infantry is carried out. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Моторизовані війська: історія зародження та розвитку Motorized forces: history of origin and development Article published earlier |
| spellingShingle | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку Юрчук, О. Історія |
| title | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| title_alt | Motorized forces: history of origin and development |
| title_full | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| title_fullStr | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| title_full_unstemmed | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| title_short | Моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| title_sort | моторизовані війська: історія зародження та розвитку |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22142 |
| work_keys_str_mv | AT ûrčuko motorizovanívíisʹkaístoríâzarodžennâtarozvitku AT ûrčuko motorizedforceshistoryoforiginanddevelopment |