Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності
У статті проаналізовано розвиток теорії життєвого циклу продукту, на основі якої проведено аналіз впливу етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності та визначено основні тенденції в процесах зміни лідерів на світових ринках туризму. Показано, що подовжити найбільш стабільні...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22146 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності / і. Швець // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859984307167166464 |
|---|---|
| author | Швець, І. |
| author_facet | Швець, І. |
| citation_txt | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності / і. Швець // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті проаналізовано розвиток теорії життєвого циклу продукту, на основі якої проведено аналіз впливу етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності
та визначено основні тенденції в процесах зміни лідерів на світових ринках туризму. Показано, що подовжити найбільш стабільні стадії життєвого циклу курорту можна за умови врахування факторів національного й місцевого виробництва, рівня розвитку туристичних ресурсів, підтримки й стимулювання інноваційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату.
The article analyzes the development of the theory of product life cycle, based on which the analysis of the influence of the
lifecycle of the resort at the level of competition and the major trends in the processes of change leaders in the global tourism
market.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
84
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 681.3.07
ÂÏËÈ ÅÒÀϲ ÆÈÒÒªÂÎÃÎ ÖÈÊËÓ ÊÓÐÎÐÒÓ
ÍÀ вÂÅÍÜ ÉÎÃÎ ÊÎÍÊÓÐÅÍÒÎCÏÐÎÌÎÆÍÎÑÒ²
ІРИНА ШВЕЦЬ,
доктор економічних наук, професор
Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, м. Сімферополь
У статті проаналізовано розвиток теорії життєвого циклу продукту, на основі якої прове-
дено аналіз впливу етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності
та визначено основні тенденції в процесах зміни лідерів на світових ринках туризму. Показа-
но, що подовжити найбільш стабільні стадії життєвого циклу курорту можна за умови вра-
хування факторів національного й місцевого виробництва, рівня розвитку туристичних ре-
сурсів, підтримки й стимулювання інноваційної діяльності, створення сприятливого інвес-
тиційного клімату.
Ключові слова: туризм, конкуренція, конкурентоспроможність, теорії життєвого циклу
продукту.
Постановка проблеми та аналіз досліджень і
публікацій, у яких започатковано її вирішення.
Рівнозначність глобального й регіонального векторів
сучасного міжнародного туризму роблять його унікаль-
ним і потужним фактором економічного розвитку на
різних ієрархічних рівнях.
У регіональному розрізі туризм еволюціонує в де-
кількох площинах: просторовій, соціально-еконо-
мічній, психологічній. Просторовий розвиток наочно
показують цикли еволюції туристичних територій -
етапний розвиток туристичних територій у просторі й
часі: початкова стадія, що включає випробовуваль-
ну експлуатацію й поступове залучення ресурсного
потенціалу; стадія розвитку, що починається з момен-
ту відкриття певної території для масового туристич-
ного використання; стадія консолідації або зміцнен-
ня - вона настає з моменту активного розвитку масо-
вого туризму й інтенсивного використання ресурсно-
го потенціалу; стадія стагнації приходить із досягнен-
ням максимально можливого рівня ємності як при-
родних комплексів, так й інфраструктурних об'єктів і
втратою новизни на ринку масового туризму. Продов-
ження розвитку може відбуватися двома шляхами:
спад, що супроводжується поступовим згасанням
рекреаційно-туристських процесів, або відродження
(у випадку появи нового туристичного продукту й пе-
реоцінки місця й ролі території на регіональному або
глобальному туристичному ринку).
Із часом надання туристичних продуктів може роз-
поділитися по світу більш рівномірно. Залишається
відкритим питання про факторну базу динаміки стану,
розвитку туристичних територій. Труднощі класичної
теорії порівняльних переваг стимулювали появу нових
підходів до проблеми міжнародного поділу праці. На
основі одного з них була вибудована концепція "жит-
тєвого циклу продукту". Розробкою цієї теорії займа-
лися М. Познер, Г. Хуфбауер, Л. Уеллс та інші [1], але
перший систематичний її виклад зроблено в роботі
Р. Верона "Міжнародні інвестиції й міжнародна тор-
гівля у світлі циклу життя продукту" [2].
Їхній послідовник С. Плог у своїх дослідженнях роз-
витку туристичних центрів припустив, що контингент
відвідувачів змінюється з розвитком туристської те-
риторії [3]. На початковій стадії основні відвідувачі
дестинації - алоцентрики, першопрохідники за своєю
природою. Але як тільки вона стає більш обладнаною
й відомою, середньоцентрики витісняють алоцент-
риків, змушуючи їх просуватися далі. На цій стадії, коли
дестинація вже припинила бути екзотичною, але ще не
є традиційною, вона приймає найбільшу кількість
відвідувачів. Одночасно починається її згасання. Де-
стинація все більше комерціалізується, утрачаючи
колишню туристську привабливість. Однією з ознак
вступу туристської території на завершальну стадію
еволюції служить поява психоцентриків.
Найбільш відомою в класі просторових моделей
розвитку туризму є модель життєвого циклу туристсь-
кої дестинації Р. В. Батлера з подальшими її модифіка-
ціями [4]. На підставі концепції життєвого циклу про-
дукту американського економіста Р. Вернона, він ви-
ділив шість послідовних стадій еволюції туристської
дестинації: розвідка, залучення, розвиток, зміцнення,
стагнація, занепад або відновлення. Головним показ-
ником переходу від однієї стадії до іншої є зміна
кількості туристських прибуттів, крім того, ураховуєть-
ся стан природного середовища й туристської інфра-
структури, а також ставлення місцевого населення до
приїжджих. Разом із тим, концепція Р. В. Батлера спро-
щує еволюційний процес. Існують розбіжності в три-
валості й формах життєвих циклів різних туристичних-
центрів, неможливо точно визначити початок кожної
стадії, фіксуються сильні впливи зовнішніх факторів
на їхній стан й еволюцію.
Модель Р. В. Батлера знайшла підтвердження в
багатьох емпіричних дослідженнях - у М. Барнет та
Д. Фостер [5], П. Мерфі [6], Д. Дж. Чоя, який описав
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 85
S-подібні криві еволюції більшості острівних дестинацій
Тихоокеанського басейну [7]. Туристські центри є до-
сить динамічними утвореннями, що змінюються із ча-
сом. Тривалість їхніх життєвих циклів і кожної стадії
окремо розрізняється такою ж мірою, як і самі курор-
ти. Транспортна доступність, державна політика в об-
ласті туризму, наявність або відсутність курортів-кон-
курентів - ці та інші фактори можуть сприяти приско-
ренню або, навпаки, уповільненню проходження різних
стадій циклу. Відомі випадки, коли розвиток курорту
припинявся на одному з етапів еволюції. Ті ж туристські
центри, проекти освоєння яких обіцяють швидку й ве-
лику фінансову віддачу, як правило, безперешкодно
досягають зрілості.
Метою статті є аналіз впливу етапу життєвого цик-
лу курорту на рівень конкурентоспроможності.
Виклад основного матеріалу. У туризмі вихід
компанії за межі державних кордонів є звичайною
практикою, що обумовлено специфікою туристичного
продукту. Ініціатива інтернаціоналізації виробництва в
туризмі належить країнам, які генерують потужні тури-
стичні потоки, оскільки саме їм вона приносить най-
більшу вигоду. У Північній Америці це США й Канада,
у Європі - Німеччина, Великобританія й Франція, в Азії
- Японія й Китай. Саме тому більшість транснаціональ-
них корпорацій, діяльність яких охоплює туристичний
бізнес, базуються в цих країнах, а віднедавна - ще в
Гонконгу й Сингапурі. У міжнародному туризмі ключо-
вим елементом туристичного продукту є туристичний
центр, якому властива еволюція, аналогічна життєво-
му циклу товару. У розвитку туризму в регіоні все по-
чинається з дослідження невеликої групи мандрівників
- першовідкривачів, які хочуть уникнути інструктивних
подорожей і милуватися неурбанізованою природою.
На стадії впровадження мешканці нових туристичних
місцевостей самі починають залучати мандрівників,
пропонуючи їм послуги з розміщення, харчування, пе-
ревезення тощо. Подальше зростання кількості ту-
ристів стимулює місцеву владу розвивати інфраструк-
туру рекреації. На стадії розвитку кількість туристів
інтенсивно зростає, особливо в пікові періоди, що при-
водить до їхнього переважання над чисельністю місце-
вого населення. Контроль за розвитком туризму пе-
реходить із рук місцевої адміністрації в руки зовнішніх
компаній, які швидкими темпами починають розвива-
ти інфраструктуру, змінюючи вигляд курорту. Однак цей
бурхливий розвиток має й свою негативну сторону -
надмірне збільшення кількості населення й пов'язане
із цим навантаження на місця життєзабезпечення. На
цій стадії розвитку зараз перебувають такі туристичні
центри, як Туніс, Марокко, Єгипет.
Поїздки до курортів Південно-Східної Азії можуть
бути класичним прикладом відвідування дестинацій на
етапі ранньої зрілості. Десять років тому поїздки в Ки-
тай домінували на ринку, стадія росту туристичного
потоку була на підйомі. Але в останні 5-6 років у ре-
зультаті розширення туристичного потоку в Таїланд,
Малайзію, Індію та інші країни Південно-Східної Азії
разом із різким спрощенням адміністративно-візових
формальностей, значно змінилася ситуація з в'їздом
іноземних туристів у цей регіон. І як результат - цей
регіон зараз найбільше відчуває зростання туристич-
ного потоку, а отже, зростає й прибуток від туристич-
ної діяльності окресленого регіону. Зіштовхнувшись із
проблемою ранньої зрілості й скороченням життєвого
циклу, керівництво туристичного регіону шукає мож-
ливість управляти життєвим циклом. У більшості ви-
падків відмова визнати існування життєвого циклу ку-
рорту або відмова звернутися до концепції аналізу
його життєвого циклу з метою сформувати відповідну
ринкову стратегію вводить в оману багато туристич-
них регіонів, що призводить до скорочення туристич-
них потоків.
На стадії зрілості спочатку сповільнюється зрос-
тання туристичного потоку, хоч загальна кількість при-
булих ще зростає й перевищує чисельність місцевого
населення. Центр туризму перетворюється на по-
вністю завантажену частину індустрії туризму з готе-
лями великих транснаціональних готельних мереж і
франчайзинговими підприємствами. Далі розвиток
цього центру бізнесу, відпочинку й розваг досягає сво-
го піку, після чого мода на нього спадає, і він тримаєть-
ся за рахунок повторних прибуттів, які, утім, треба по-
стійно стимулювати керівництву туристичного центру.
В останнього виникають економічні й соціальні про-
блеми. Наочним прикладом таких центрів туризму мо-
жуть служити знамениті курорти Іспанії, Італії й Франції,
а також курорти Карибського басейну.
На заключній стадії розвитку туристичний центр
стає малоцікавим для більшості туристів і залежним
від рідкісних мандрівників на короткі канікули або
відпочивальників із найближчих регіонів. Влада нама-
гається пожвавити центр за допомогою залучення
клієнтів, використовуючи нові канали просування й
збуту або переобладнуючи центр для використання
його з іншою метою.
Попри свої переваги, теорія "життєвого циклу про-
дукту" успадкувала від класичної теорії неуважність до
соціального контексту господарської діяльності. Тео-
ретики "життєвого циклу продукту" абстрагуються від
соціального змісту багатонаціонального підприємниц-
тва. Транснаціональні компанії розглядаються лише
як засіб з'єднання фаз виробництва. Природно, що під
таким кутом зору в діяльності теорії виділяються тільки
позитивні моменти, вигідні інвесторам, і країні, що прий-
має. Цілі транснаціональних компаній, що полягають
в одержанні підвищеного прибутку, можуть бути досяг-
нуті не тільки за допомогою впровадження передової
технології й удосконалювання форм управління, як
передбачають теоретики "життєвого циклу продукту",
але також і шляхом експлуатації населення, природ-
них ресурсів, придушення галузей у національній еко-
номіці країни, що приймає.
Глобалізація туризму несе із собою й негативні
моменти, які прямо й побічно впливають на розвиток
індустрії туризму. Ідеться про екологічні проблеми, спа-
лахи захворювань та епідемії в різних куточках світу й
загрозу терористичних актів. Більшість із перерахова-
них проблем має регіональний характер, але глоба-
лізація "змушує" реагувати на них усю світову індуст-
рію туризму. Взаємозалежність екології й туризму є
одним із визначальних моментів глобального розвит-
ку туристичної індустрії й притаманна глобалізації й
регіоналізації. З одного боку, транснаціональні корпо-
рації освоюють країни зі сприятливою екологічною
обстановкою й унікальними природними ресурсами,
залучаючи їх до туристичного використання. Це часто
зумовлює деградацію уразливих екосистем і не-
обхідність уживати відповідні заходи для їхньої охоро-
ни, розвивати альтернативні види туризму (екологіч-
ного, наукового, сільського зеленого, пригодницько-
го). З іншого боку, численні техногенні аварії й катаст-
рофи в районах традиційного відпочинку, інтегрова-
них у світову індустрію туризму, виводять їх із рангу
популярних і створюють ряд проблем на шляху подаль-
шого розвитку.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
86
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Рівнозначність глобального й регіонального век-
торів сучасного міжнародного туризму роблять його
унікальним і потужним фактором економічного розвит-
ку на різних ієрархічних рівнях. Використовуючи пере-
ваги двох головних тенденцій розвитку світового гос-
подарства, міжнародний туризм наочно демонструє
переваги застосування регіонального підходу в гло-
балізованому світі, при якому культурна самобутність
місцевих громад і унікальність регіону перетворюють-
ся на масовий туристичний продукт. У багатьох випад-
ках туризм виконує допоміжні господарські функції й
доповнює домінуючі виробництва. У разі відсутності
природних передумов для розвитку промисловості або
сільського господарства й наявності рекреаційно-ту-
ристських ресурсів туризм претендує на провідні по-
зиції в господарському освоєнні простору.
Державне цільове програмування розвитку туриз-
му дозволить керівництву країни, туристичного регіо-
ну вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в роз-
витку туристичного комплексу у зв'язку зі зміною етапу
життєвого циклу галузі, й створювати позитивні умо-
ви, які вигідні суб'єктам туристичного ринку, регіону.
Вищенаведені напрямки цільового програмуван-
ня розвитку туризму обумовлюють ряд конкретних за-
ходів у сфері підвищення ефективності державного
адміністрування економіки туристичного регіону відпо-
відно до етапів життєвого циклу курорту:
- удосконалення системи державного й корпоратив-
ного управління в галузях економіки й соціальної сфе-
ри туристичного регіону;
- розширення практики використання й підвищення
ефективності програмно-цільового управління роз-
витком галузей економіки й соціальної сфери;
- підвищення ефективності використання суспіль-
них фінансів за рахунок реалізації принципів бюджету-
вання, орієнтованого на результат;
- упровадження нових механізмів адміністративно-
го регулювання й управління, взаємовідносин із орга-
нами місцевого самоврядування;
- створення агентств (інститутів) регіонального й
муніципального розвитку, основними функціями яких
повинні стати здійснення моніторингу й аналізу еконо-
мічного розвитку;
- створення особливих економічних зон (промисло-
во-виробничих, техніко-впроваджувальних, туристсь-
ко-рекреаційних), що сприяють у тому числі кластери-
зації економіки;
- удосконалення нормативно-правової бази (систе-
ма стратегічного управління, підтримка інноваційної й
інвестиційної діяльності, трудові й земельні відноси-
ни, соціальна сфера тощо);
- установлення довіри між бізнесом і владою на
основі приватно-державного партнерства, розвиток
його механізмів на регіональному й місцевому рівнях,
у тому числі при реалізації інфраструктурних проектів,
при створенні й розвитку особливих економічних зон і
техніко-впроваджувальних парків.
Висновки
Аналіз робіт зарубіжних фахівців показав, шо кон-
цепція життєвого циклу продукту може бути поширена
на курорти. У своєму розвитку курорт проходить де-
кілька стадій життєвого циклу: розвідка, залучення, роз-
виток, зміцнення, стагнація й занепад. Головним по-
казником переходу від однієї стадії до іншої є зміна
кількості туристів.
Для побудови цілісної концепції лідирування курорту
на міжнародному ринку туристичних послуг в умовах
інтеграції в систему світового господарства необхід-
но враховувати такі закономірності:
1) керівництво туристичного регіону при підвищенні
рівня конкурентноздатності рекреаційного комплексу
має проводити цілеспрямовану політику розвитку для
кожного фактора виробництва, туристичних ресурсів,
причому основні параметри цих окремих політик ма-
ють відповідати національно-державним інтересам
країни, створенню й розвитку конкурентних переваг
рекреації;
2) інтеграційний процес повинен відповідати сфор-
мованій структурі зовнішньоекономічної діяльності
країни, самого туристичного регіону й типу економіч-
ного росту, в умовах інтегрованої економіки підтри-
мувати й стимулювати інноваційну діяльність, створю-
вати сприятливий інвестиційний клімат.
ЛІТЕРАТУРА:
1. International Trade. - Toronto : D. C. Heath and Company,
2003. - P. 481.
2. Verona R. International investment and international trade in
light of the life cycle of the product / R. Verona // Journal of Law and
Economics. - 1989. - Vol. 3. - № 1.
3. Plog S. C. Why destination areas rise and fall in popularity /
S. C. Plog // Cornell hotel and restaurant administration quarterly. -
1974. - Vol. 14. - No 4. - P. 55-58.
4. Butler R. W. The concept of a tourist area cycle of evolution:
implications for management of resources / R. W. Butler // Canadian
Geographer. - 1980. - № 24 (1). - P. 5-12.
5. Барнет М. Информационные технологии в социально-куль-
турном сервисе и туризме / М. Барнет, Д. Фостер. - М. : Новый
издательский дом, 2005. - 464 с.
6. Murphy P. Tourism Course Proposal for a Social Science
Curriculum / P. Murphy // Annals of Tourism Research. - 1981. -
№ 8 (1). - Р. 96-105.
7. Туризм [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
worldwidetour.ru.
I. Shvets
THE EFFECTS OF LIFE CYCLE STAGES OF THE COMPLEX ON THE LEVEL
OF ITS COMPETITIVENESS
The article analyzes the development of the theory of product life cycle, based on which the analysis of the influence of the
lifecycle of the resort at the level of competition and the major trends in the processes of change leaders in the global tourism
market.
Key words: tourism, competition, the theory of product life cycle.
© І. Швець
Надійшла до редакції 06.09.2010
ЕКОНОМІКА
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22146 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швець, І. 2011-06-20T18:16:15Z 2011-06-20T18:16:15Z 2010 Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності / і. Швець // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 84-86. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22146 681.3.07 У статті проаналізовано розвиток теорії життєвого циклу продукту, на основі якої проведено аналіз впливу етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності та визначено основні тенденції в процесах зміни лідерів на світових ринках туризму. Показано, що подовжити найбільш стабільні стадії життєвого циклу курорту можна за умови врахування факторів національного й місцевого виробництва, рівня розвитку туристичних ресурсів, підтримки й стимулювання інноваційної діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату. The article analyzes the development of the theory of product life cycle, based on which the analysis of the influence of the lifecycle of the resort at the level of competition and the major trends in the processes of change leaders in the global tourism market. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності The effects of life cycle stages of the complex on the level of its competitiveness Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності Швець, І. Економіка |
| title | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| title_alt | The effects of life cycle stages of the complex on the level of its competitiveness |
| title_full | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| title_fullStr | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| title_full_unstemmed | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| title_short | Вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| title_sort | вплив етапів життєвого циклу курорту на рівень його конкурентоспроможності |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22146 |
| work_keys_str_mv | AT švecʹí vplivetapívžittêvogociklukurortunarívenʹiogokonkurentospromožností AT švecʹí theeffectsoflifecyclestagesofthecomplexonthelevelofitscompetitiveness |