Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів
Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. Зокрема, описані принципи еколого-економічного оцінювання,
 характерні для країн Європи: cost-benefit analysis, комплексний аналіз, принцип розширеної
 просторової й часової пер...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22151 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 51-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860147326109089792 |
|---|---|
| author | Матвійчук, О. |
| author_facet | Матвійчук, О. |
| citation_txt | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 51-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. Зокрема, описані принципи еколого-економічного оцінювання,
характерні для країн Європи: cost-benefit analysis, комплексний аналіз, принцип розширеної
просторової й часової перспективи, функціональної різноманітності, принцип залученості
та ін. У висновках наголошено на необхідності спеціальної служби моніторингу стану водних ресурсів із представництвами в усіх регіонах України.
Generalized domestic and foreign experience of ecological and economic evaluation of the use of water resources. In
particular, described principles of ecological and economic evaluation is typical for the countries of Europe: the principle of
economic efficiency and cost-benefit analysis, the principle of integrated analysis, the principle of an extended spatial and
temporal perspective, the principle of functional diversity maintenance, the principle of long term planning and precaution, the
principle of inclusion. In conclusions it is marked the necessity of the special service of monitoring of the state of water resources
with representative offices in all regions of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:50:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 51
УДК 332.142
²Ò×ÈÇÍßÍÈÉ ÒÀ ªÂÐÎÏÅÉÑÜÊÈÉ ÄÎѲÄ
ÅÊÎËÎÃÎ-ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ ÎÖ²ÍÞÂÀÍÍß
ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÂÎÄÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
ОЛЕНА МАТВІЙЧУК,
аспірант Національного університету водного господарства
та природокористування, м. Рівне
Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід еколого-економічного оцінювання вико-
ристання водних ресурсів. Зокрема, описані принципи еколого-економічного оцінювання,
характерні для країн Європи: cost-benefit analysis, комплексний аналіз, принцип розширеної
просторової й часової перспективи, функціональної різноманітності, принцип залученості
та ін. У висновках наголошено на необхідності спеціальної служби моніторингу стану вод-
них ресурсів із представництвами в усіх регіонах України.
Ключові слова: водні ресурси, водокористування, еколого-економічне оцінювання.
Постановка проблеми. Відповідно до сформу-
льованої нами відновлювальної концепції еколого-еко-
номічного оцінювання використання водних ресурсів
[7; 8] відкриваються широкі можливості формування
оцінки водокористування та ефективності водоохо-
ронної діяльності на різних рівнях водогосподарської
діяльності (від басейнових водогосподарських комп-
лексів (ВГК) до окремих галузей чи підприємств). Між
тим, на наше переконання, сьогодні для вітчизняних
реалій характерний своєрідний розрив між теоретич-
ними напрацюваннями в галузі водогосподарської
науки та практикою водного господарювання (у тому
числі в обґрунтуванні прийняття управлінських рішень).
Наприклад, серед нереалізованих настанов євро-
пейської системи водного законодавства та водогос-
подарської діяльності можемо відзначити важливий
еколого-економічний принцип, передбачений Водною
рамковою Директивою 2000/60/ЄС щодо раціональ-
ного використання водних ресурсів, скорочення поши-
рення, виділення та втрат від небезпечних речовин, а
також щодо зменшення забруднення підземних вод і
впливу повеней та посух [2]. Ідеться про принцип "пла-
тить той, хто забруднює" (Стаття 9. Водна рамкова
Директива 2000/60/ЄС), реалізація якого передбачає:
1) ретельну інвентаризацію всіх потенційних джерел
забруднення та негативного впливу на водні ресурси
(як на загальнонаціональному, та і на локальному
рівні); 2) наявність науково-обґрунтованої системи
оцінювання ризиків водокористування (як для окре-
мих суб'єктів водогосподарської діяльності, так і на
рівні регіональних або басейнових ВГК). Це дає мож-
ливість вираховувати не лише відшкодування витрат
за послуги водопостачання, але й передбачати на-
лежні витрати на охорону навколишнього середови-
ща та збереження ресурсів, а також ефективні фінан-
сові санкції, пов'язані із заподіянням шкоди або нега-
тивним впливом на водне середовище, що для Украї-
ни є надзвичайно актуальним завданням.
Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам охо-
рони та відтворення водних ресурсів присвячені праці
вітчизняних авторів Б. Данилишина, С. Доргунцова,
І. Головинського, С. Левицької, Л. Мельника, В. Ста-
шука, О. Краєвого, М. Хвесика, В. Янчука, А. Яцика та
інших [3; 1; 4; 15; 16; 17; 22]. Сучасні зарубіжні напра-
цювання авторів у галузі економіки водогосподарсь-
кої діяльності викладені в працях А. Бісваса, Дж. Піро-
та, П. Мейнела, Д. Елдера, К. Тернер, С. Георгіу,
Р. Броувера та ін. [24; 25; 27].
Метою нашої роботи є аналіз досвіду вирішення
проблемних питань у вітчизняній і зарубіжній теорії та
практиці водокористування.
Виклад основного матеріалу. Нині в теорії во-
догосподарської діяльності доведено, що найбільш
обґрунтованою просторовою одиницею, у межах якої
проявляються природні фактори формування вод-
них ресурсів і їх якості, а також регіональні фактори
водогосподарського комплексоутворення, є басей-
новий водогосподарський комплекс [2; 18 1; 6; 16 та
інші]. Такий тип ВГК розглядається як цілісна просто-
рова одиниця, що охоплює територію басейну річки
та характеризується сукупністю водокористувачів, які
функціонують на основі соціо-еколого-економічних
зв'язків. Слід зауважити, що басейновий підхід до
організації ВГК базується на єдності території, при-
родно-ресурсних можливостях і соціальних факторах,
тобто це взаємопов'язана, відносно збалансована
цілісність функціонування економічної системи, що
забезпечує раціональне використання природно-ре-
сурсного потенціалу, вирішення соціально-екологіч-
них проблем різних галузей економіки, що розташо-
вані на території водозбірного басейну [21]. З вищес-
казаного випливає, що за своєю сутністю басейно-
вий ВГК - результат інтеграції виробничого процесу,
соціальної сфери й природних ресурсів на території
річкового басейну.
Зважаючи на окреслені особливості басейнових
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
52
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
ВГК, очевидно, що саме вони мають стати основою
системи раціонального водокористування, оскільки
саме в межах басейну замикається кругообіг речовин
і реалізується більшість природних балансів.
Між тим, спеціальні дослідження показують, що для
сучасної системи управління водогосподарським ком-
плексом України характерна децентралізація, відом-
ча роздробленість та низький рівень взаємозв'язків,
структурна ускладненість та функціонально-територі-
альна неузгодженість її елементів [11, с. 39-40]. Так,
досі не є чітко визначеним процес встановлення меж
районів річкових басейнів. Загалом межі річкових ба-
сейнів були встановлені переважно при Радянському
Союзі, а методика чи інший керівний нормативний до-
кумент щодо визначення меж районів річкових ба-
сейнів у сучасній Україні ще не розроблені. На сьогодні
утворено дев'ять басейнових управлінь водних ре-
сурсів (БУВР) у системі Держводгоспу. Робота щодо
утворення БУВР в інших річкових басейнах заплано-
вана. У деяких зазначених вище БУВР утворені Ба-
сейнові ради та визначені межі їх компетенції. Але за-
галом процес знаходиться на початковій стадії. Окре-
мо європейських експертів непокоїть відсутність за-
конодавчої норми щодо консультації з громадськістю
при розробці планів управління річковими басейнами.
Досі існує лише практика в рамках проектів технічної
допомоги, створенні регламентів участі громадськості
тощо, а при створенні Басейнових рад залучаються
представники громадських організацій.
Зрештою, про проблемність реалізації в Україні
басейнового підходу говорить той факт, що Проект
Закону України "Про внесення змін до Загальнодер-
жавної програми розвитку водного господарства",
який був оприлюднений Державним комітетом Украї-
ни по водному господарству [13], прямо передбачає,
що впровадження системи інтегрованого управління
водними ресурсами за басейновим принципом має
відбутися лише на другому етапі реалізації цієї програ-
ми (у період 2016-2020 рр.).
Таким чином, нині в Україні фактичне управління
водними ресурсами, їх використання та охорона
здійснюється в межах територіальних (як правило,
регіональних) водогосподарських комплексів. Саме
тому зараз, на наше переконання, еколого-економіч-
не оцінювання слід здійснювати на рівні регіональних
водогосподарських комплексів. Тим більше, що такий
підхід не заперечує цінності басейнових ВГК, адже
регіональні ВГК можуть (з певними застереженнями)
розглядатися як структурні елементи перших. Зреш-
тою, водогосподарські комплекси є явищем багато-
аспектним, що підтверджується різноманітними спо-
собами їх класифікації, які ми відобразили в таблиці 1.
Таблиця 1. - Класифікація водогосподарських комплексів
Спосіб класифікації Зміст класифікації
За масштабами
поширення дії ВГК
Міждержавні – ВГК використовують водні ресурси прикордонних (або
транскордонних) водних об’єктів.
Державні – ВГК використовують водні ресурси країни.
Басейнові – ВГК охоплюють басейни великих річок.
Регіональні – ВГК функціонують на окремих адміністративних територіях
(області або райони).
За кількістю
учасників ВГК
Галузеві – ВГК створюються для певної галузі.
Комплексні – ВГК включають в себе декілька учасників.
Учасники ВГК за
характером використання
водних ресурсів
Водоспоживачі – під час використання води частина втрачається
безповоротно, частина повертається у водні об’єкти.
Водокористувачі – вода не забирається, а лише використовується для
виробничої діяльності.
Якщо говорити про регіональні ВГК, то на сьогодні
водогосподарська діяльність тут здійснюється через
функціональні зв'язки та територіальні відносини. Те-
риторіальні сукупності водогосподарських циклів фор-
мують територіальні водогосподарські системи (ВГС).
Останні розглядаються як сукупність зв'язаних водних
об'єктів і водогосподарських споруд, спільне функціо-
нування яких спрямоване на оптимальне задоволення
запитів водокористувачів. Такими системами є канали,
водоводи, каскади гідровузлів, спільні системи водо-
постачання, каналізування та очищення вод у містах,
промислових вузлах тощо. Серед них важливе місце зай-
мають гідротехнічні меліоративні системи, які поділя-
ються на зрошувальні, осушувальні системи, системи
двобічної дії (осушувально-зволожувальні, осушуваль-
но-зрошувальні) тощо [16, с. 308]. При цьому головна
проблема функціонування регіональних ВГК - це зба-
лансованість та узгодженість окремих підсистем (во-
доресурсної, інфраструктурної, водоспоживчої та ін.), а
також визначення потенційно можливого функціональ-
ного навантаження водогосподарської інфраструктури,
так званих функціональних типів територіальних водо-
господарських систем [9].
Водночас експерти ООН визнають, що нині доволі
обмеженими є можливості належним чином оцінити всі
функції (зокрема, екологічні) водних ресурсів, що зумов-
лено складністю та недостатньою вивченістю водних
екосистем. Відповідна проблема як надзвичайно акту-
альна заявляється й українськими науковцями, які на-
голошують, що "робота з формування нового економіч-
ного механізму природокористування є принциповою,
оскільки практично не існує вітчизняних і зарубіжних
аналогів наукових досліджень у галузі економіки при-
родокористування. Цьому питанню не приділяється
належної уваги, унаслідок чого відсутній науково обґрун-
тований аналіз різних методів економічного регулюван-
ня природокористування та прогноз можливих резуль-
татів їх впроваджень" [20, с. 166]. Отже, завдання на-
працювати відповідний арсенал оцінювання викорис-
тання водних ресурсів (на всіх рівнях) є актуальним і
для України, і для країн Євросоюзу, що засвідчує вже
згадувана Водна рамкова Директива 2000/60/ЄС [2] та
Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схва-
лення "Концепції Загальнодержавної цільової програ-
ми розвитку водного господарства на період до 2020
року". При цьому еколого-економічне оцінювання по-
винне формувати показники, що характеризують еко-
лого-економічну ефективність використання води; по-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 53
казники, що дають уявлення про ступінь негативного
впливу водокористування на водні ресурси; показники,
що допомагають визначити необхідні обсяги витрат на
відтворення водних ресурсів, забезпечення охорони та
покращення стану навколишнього середовища. Тобто
основна наша ідея полягає в тому, що комплексне оці-
нювання водних ресурсів має здійснюватися, виходя-
чи із завдання забезпечення їх раціонального викорис-
тання та відновлення.
Подібні ж міркування закладені в систему оціню-
вання та прийняття управлінських рішень у водогос-
подарській галузі, що підтримуються Світовим банком
[28]. Основою цих вимог є всеохопна діяльність, спря-
мована на збереження та відтворення водних ресурсів
у поєднанні з децентралізацією управління та поста-
чання водних ресурсів, розширення методики ціноут-
ворення на цей ресурс, залучення до вирішення пи-
тань ефективної водогосподарської діяльності всіх
зацікавлених сторін. Такий підхід полегшує з'ясування
цінності водних ресурсів як базового екосистемного
елементу і як ресурсу для економічної діяльності. При
цьому він вимагає ефективної методики створення
комплексних екологічних та економічних моделей оці-
нювання водних ресурсів. Разом із тим, такий тип ана-
лізу у світі знаходиться в зародковому стані, свідчать
експерти [25], хоча певні напрацювання є. Зокрема,
розроблені принципи такого комплексного оцінюван-
ня водних ресурсів, які за умови комплексного засто-
сування створюють потужний фундамент для здійснен-
ня ефективної діяльності у сфері водокористування
та природокористування. Ми можемо позначити такі
характерні для європейських країн принципи еколого-
економічного оцінювання:
Принцип економічної ефективності та аналіз
витрат та вигод (cost-benefit analysis). В умовах
збільшення дефіциту води використання водних ре-
сурсів має бути максимально обґрунтоване та забез-
печене повною інформацією про економічну цінність
води в різних аспектах. Визначення рівня ефективності
використання водних ресурсів потребує врахування
всіх можливих утрат та вигод водокористування. При
цьому ціна води для користувача має визначатися
вартістю постачання води плюс додаткові витрати, що
зумовлені тими чи іншими наслідками залежно від об-
раного способу водопостачання та водокористуван-
ня. Утім, установлення ціни води є доволі складним
процесом, що визначається низкою правових, органі-
заційних та культурних чинників, а також станом та
рівнем водогосподарської діяльності в певній країні.
Тому економічна ефективність використання води - це
компроміс між інтересами багатьох зацікавлених у вод-
них ресурсах сторін.
Принцип комплексного аналізу. Розподіл вод-
них ресурсів має серйозні соціальні, культурні, по-
літичні та економічні наслідки для суспільства. Тому
ухвалення варіанта можливого водокористування по-
винно передбачати попередню оцінку його різноаспек-
тних наслідків. Це, власне, і є комплексний підхід.
Принцип розширеної просторової та часової
перспективи. Обсяг та якість водних ресурсів і
функції, які ними можуть виконуватися, визначають-
ся рівнями забору води, поповнення водних ресурсів,
а також цілою низкою гідрологічних процесів. Оцінка
варіанта водокористування вимагає ретельного дос-
лідження цих процесів, тобто розширеного підходу.
Слід дослідити гідрологічний режим водного басей-
ну, процеси у водоносних горизонтах, взаємодію між
поверхневими та підземними водами, а також антро-
погенні чинники, що впливають на водні ресурси. Вод-
ночас, така аналітична діяльність має носити перма-
нентний характер, а на спеціальні дослідження необ-
хідно відводити достатньо часу для їх якісного вико-
нання.
Принцип підтримання функціональної різно-
манітності. Водні ресурси забезпечують цілу низку
екологічних за змістом послуг та товарів, які мають
економічний ефект для суспільства (наприклад, водо-
постачання, рекреаційні послуги, збереження біоріз-
номанітності та інше). Різноманітність екологічних
функцій, які виконують водні ресурси в цілому, сприяє
стійкості певних екосистем та позбавляє їх від стресів
та потрясінь. Для розвитку потенціалу людини надзви-
чайно важливим є збереження різноманітності функ-
цій, які здатні виконувати водні ресурси, тому підтри-
мання функціональної різноманітності водних ресурсів
є одним із принципових завдань водогосподарської
діяльності.
Принцип довгострокового планування та за-
побіжні заходи. Цей принцип із точки зору кількісної
характеристики водних ресурсів передбачає, що об-
сяги вилученої води не повинні впливати на нормаль-
ний гідрологічний режим певного водного об'єкта або
водної екосистеми. За такої умови водні ресурси бу-
дуть доступні й наступним поколінням. Щодо якості
водних ресурсів, то головна ідея полягає в тому, що
якість із часом не повинна втрачатися.
Принцип залученості. Передбачає залучення до
вирішення проблем водокористування та охорони вод-
них ресурсів не лише відповідальних осіб (чиновників),
але й широкого кола фахівців та громадських екс-
пертів, просто зацікавлених осіб. Це сприяє більш
ефективному виявленню проблем галузі та пошуку кон-
сенсусного рішення проблем, що виникають в процесі
використання водних ресурсів.
Указані принципи широко застосовуються в за-
рубіжній практиці й відображають недооцінені спо-
живчі властивості природних ресурсів. Дослідження,
що проводились у різних країнах, свідчать, що розумі-
ння цінності ресурсу "чистої води" зростає, при цьому
зростає й готовність платити за отримання якісної по-
слуги. Очевидно, що для налагодження механізму
зборів платежів важливо розробити програму, що де-
монструватиме практичні вигоди, які отримуватимуть
водокористувачі від збереження екосистем. Необхід-
но заручитися підтримкою засобів масової інформації,
міжнародних фондів [5].
З іншого боку, на наше переконання, сучасне бачен-
ня моделі еколого-економічного оцінювання викорис-
тання водних ресурсів повинне ґрунтуватися на заса-
дах функціонального підходу до розуміння водних ре-
сурсів, у рамках якого пропонується розглядати цінність
водних ресурсів у межах інтегрованої системи, що вра-
ховує всі процеси та явища, до яких залучена вода:
1) підтримка стабільності в межах певної екосистеми
(наприклад, басейну річки); 2) забезпечення виробниц-
тва товарів та надання різноманітних послуг [26].
Нарешті, принципове значення для визначення
змісту еколого-економічної оцінки стану водних ре-
сурсів має підхід, запропонований В. Сташуком. Цей
підхід передбачає прямий зв'язок між змістом еколо-
го-економічної оцінки й типовими (ключовими - за
В. Сташуком) проблемами, характерними для басей-
нів річок України та спричиненими непродуманою (еко-
логічно та економічно) водогосподарською діяльніс-
тю: 1) зміною гідрологічного режиму поверхневих вод;
2) зміною режиму підземних вод; 3) затопленням або
підтопленням територій; 4) хімічним забрудненням;
5) мікробіологічним забрудненням; 6) забрудненням
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
54
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
радіонуклідами; 7) завислими речовинами; 8) евтро-
фікацією; 9) твердими відходами; 10) аварійними ски-
дами й викидами; 11) зміною і втратою екосистем чи
ізотопів і зниженням життєздатності біоресурсів у ре-
зультаті забруднення й захворювань; 12) впливу на
біологічну та генетичну різноманітність [16, с. 318-320].
На жаль, реальна практика еколого-економічного оці-
нювання на сьогодні не повною мірою враховує озна-
чені ключові водні проблеми. До того ж нині просте-
жується чітка тенденція до відокремлення економіч-
ного оцінювання природних ресурсів (переважно як їх
вартості або оцінки ефективності їх використання) та
екологічного оцінювання природних ресурсів (ідеть-
ся, як правило, про їх якість чи потенціал або про ант-
ропогенне навантаження на природні ресурси).
Іншими словами, економічне оцінювання нині здійсню-
ють лише щодо економічних функцій водних ресурсів,
а екологічні (та інші) функції практично з економічної
точки зору не розглядаються [16; 19; 14; 23]. Це також
дає підстави стверджувати, що досі у вітчизняній прак-
тиці формування оцінки водних ресурсів та раціональ-
ності й ефективності їх використання не застосовуєть-
ся характерний для Європи функціональний підхід, у
рамках якого пропонується розглядати цінність вод-
них ресурсів у межах інтегрованої системи, що врахо-
вує всі процеси та явища, до яких залучена вода - це і
підтримка стабільності в межах певної екосистеми (на-
приклад, басейну річки), і забезпечення виробництва
товарів та надання різноманітних послуг [25, p. 19-27].
Тобто фактично йдеться про намагання оцінити всю
сукупність функцій, які виконуються водою. Таким чи-
ном, утрачається можливість урахувати та оцінити (з
екологічної та економічної точки зору) усі процеси та
явища, до яких залучена вода.
Що стосується показників, які слід використовува-
ти для формування змісту еколого-економічної оцін-
ки, то тут слід відзначити, що вони мають ґрунтувати-
ся на принципах побудови інформаційних потоків у
теорії аналізу, а саме: 1) на принципі виявлення інфор-
маційної потреби в тих чи інших еколого-економічних
показниках; 2) на принципі об'єктивності та повноти
відображення процесів екологізації виробництва та
оцінки еколого-економічного рівня господарської
діяльності; 3) на принципі єдності й порівнянності
інформації, що надходить із різних джерел; 4) на прин-
ципі оперативності еколого-економічної інформації;
5) на принципі оптимізації обсягів первинної інформації
Нині в Україні саме для забезпечення раціональ-
ного використання водних ресурсів ведеться облік
вод. Його завданням є встановлення відомостей про
кількість та якість вод, а також даних про водокорис-
тування, на основі яких здійснюється розподіл води
між водокористувачами та розробляються заходи
щодо використання й охорони вод та відтворення вод-
них ресурсів. Показниками обліку є кількість та якість,
продуктивність ресурсу, ступінь його розробки, спря-
мування використання за користувачами. У підсумку
обліку ресурсу є складання балансу використання та
відтворення, де відображений об'єм залучення ресур-
су в виробництво, об'єм його споживання та врахова-
но розташування ресурсу.
Якість води належить до найважливіших показників,
що визначають можливість раціонального використан-
ня водних ресурсів. Оцінюється вона за фізико-хіміч-
ними, біологічними й мікробіологічними показниками,
аналіз яких дає змогу встановити відповідність чи не-
відповідність води певного водного об'єкта вимогам,
які ставляться водокористувачами. Оцінка якості води
залежить від мети й характеру використання водних
ресурсів. Вимоги до якості вод, які використовують-
ся для господарсько-питних, культурно-побутових і
рибогосподарських потреб, викладено в "Правилах
охорони поверхневих вод від забруднення стічними
водами", затверджених постановою Кабінету Міністрів
України № 465 від 25 березня 1999 р.
З метою забезпечення збирання, обробки, збере-
ження та аналізу інформації про стан вод, прогнозу-
вання його змін та розробку науково обґрунтованих
рекомендацій для прийняття управлінських рішень у
галузі використання й охорони вод та відтворення
водних ресурсів здійснюється державний моніторинг
вод (ст. 21 Водного кодексу України). Постановою Ка-
бінету Міністрів України від 20.07.1996 р. затвердже-
ний Порядок здійснення державного моніторингу вод.
Серед іншого, з метою вирішення окреслених вище
завдань, для суб'єктів водокористування наказом
Держкомстату України від 30.09.1997 р. № 230 перед-
бачено заповнення Форми 2-ТП (водгосп). Вона є обо-
в'язковою для використання підприємствами (органі-
заціями)-водокористувачами незалежно від їх відом-
чого підпорядкування та форми власності. Звіти за
формою 2-ТП (водгосп) про використання води пода-
ються регіональним органам Держводгоспу України.
Одночасно копії звітів подаються водокористувача-
ми своїй керівній організації, місцевим органам охо-
рони навколишнього природного середовища, та
місцевим податковим адміністраціям.
В Інструкції щодо заповнення Форми 2-ТП (водгосп)
наголошується, що державному обліку підлягає вико-
ристання вод промисловими, будівельними, транспор-
тними, сільськогосподарськими та іншими підприєм-
ствами, організаціями й установами незалежно від їх
відомчого підпорядкування й форм власності, джерел
водопостачання та приймачів зворотних вод.
При складанні звітів указується ціла низка пара-
метрів водогосподарської діяльності: Забір води:
1) обсяг води, забраної для виробничих і господарсь-
ко-побутових потреб; 2) ліміт використання; 3) суми,
сплачені за використання води; 4) відстань від гирла
водотоку (до місця скиду в нього зворотних вод; або
до створу річки, найближчого до місця розташування
поглинаючої свердловини (колодязя) полів зрошення
тощо); Водовідведення: 1) фактично використано води
(питні, виробничі, зрошення, с/г водопостачання);
2) відведено зворотних вод (забруднені - очищені, не-
достатньо очищені, нормативно очищені); 3) вміст заб-
руднюючих речовин у зворотних водах (загалом обу-
мовлюється 73 типи забруднюючих речовин); Додат-
кова інформація: 1) витрати води в системах зворот-
нього водопостачання; 2) витрати води в системах
повторного водопостачання; 3) зниження скиду заб-
руднених зворотних вод у порівнянні з минулим роком;
4) потужність очисних споруд, після яких зворотні води
скидаються у водні об'єкти (у тому числі тих, що забез-
печують нормативну очистку); 5) обсяг свіжої та зво-
ротної води, що враховувався водомірними прилада-
ми та пристроями.
Між тим, на нашу думку, недоліком Форми 2-ТП (вод-
госп) є відсутність показників, які б наочно демонст-
рували рівень екологічної безпечності водокористу-
вання, рівень екологічної відповідності та вмотивова-
ності водокористування підприємствами (організаці-
ями)-водокористувачами. Означена Форма також не
дає можливості повною мірою оцінити обсяги та ефек-
тивність природоохоронних заходів, що здійснюють
водокористувачі.
Таким чином, можна констатувати, що Форма 2-ТП
(водгосп) не є довершеною та потребує вдосконален-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 55
ня як реальний документ, що формалізує результати
еколого-економічного оцінювання використання вод-
них ресурсів принаймні на рівні окремого водокори-
стувача. Показово, що подібних розрахунків та оці-
нок не містить і Розділ "Стан водних ресурсів" щоріч-
ної "Доповіді про стан навколишнього природного се-
редовища регіону", яка подається обласними Дер-
жавними управліннями охорони навколишнього при-
родного середовища до Міністерства охорони навко-
лишнього природного середовища України. Переваж-
но зміст відповідного Розділу складається зі статис-
тичної або описової інформації. І хоч застосування
описових методів у процесі еколого-економічного оці-
нювання допускаються, утім вважається, що основ-
ними недоліками таких методів є неоднозначність вис-
новків, розпливчастість формулювань, невідповід-
ність при порівняннях. Натомість перевага повинна
віддаватися розрахунковим методам оцінювання, що
спираються на показники господарсько-екологічної
діяльності [10, с. 346]. Цей момент, на наше переко-
нання, обов'язково слід ураховувати при формуванні
комплексної еколого-економічної оцінки використан-
ня водних ресурсів.
Висновок
Сьогодні в теорії та практиці водокористування
одним з пріоритетів є напрацювання методики фор-
мування адекватної еколого-економічної оцінки ефек-
тивності використання водних ресурсів з урахуванням
усіх виконуваних ними функцій. Еколого-економічне
оцінювання як засіб оцінки ефективності використан-
ня водних ресурсів потребує ретельного аналізу вод-
ного еколого-економічного потенціалу певної території
(наприклад, регіонального ВГК) та чіткого усвідомлен-
ня принципів та методики такого оцінювання. У свою
чергу, це передбачає серйозні моніторингові дослід-
ження, які повинна виконувати спеціальна служба з
представництвами в кожному регіоні України. Це тим
більш важливо, оскільки нині в нашій державі фактич-
не управління водними ресурсами, їх використання та
охорона здійснюється в межах територіальних (як пра-
вило, регіональних) водогосподарських комплексів.
На наше переконання, еколого-економічне оцінюван-
ня сьогодні слід здійснювати на рівні регіональних во-
догосподарських комплексів.
Ресурсовідновлювальний підхід, який закладено в
основу нашої моделі еколого-економічного оцінюван-
ня [Див.: 7] дозволяє реалізувати сучасні принципи
комплексного оцінювання водних ресурсів, які вважа-
ються обов'язковими в європейській та світовій прак-
тиці оцінювання водокористування.
На підставі спеціальних моніторингових матеріалів
нами запропоновано здійснювати розрахунок особли-
вих показників: екологічної безпечності водокористу-
вання, екологічної обґрунтованості водокористуван-
ня (що складається з визначення коефіцієнта еколо-
гічної відповідності водогосподарської діяльності на
певній території, коефіцієнта екологічної вмотивова-
ності водогосподарської діяльності на певній тери-
торії, коефіцієнту виснаження водних ресурсів), роз-
рахунок економічних показників (коефіцієнт продуктив-
ності природоохоронних заходів, коефіцієнт оптималь-
ності природоохоронних заходів).
ЛІТЕРАТУРА:
1. Водне господарство України: сучасний стан та перспекти-
ви розвитку / [Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Головинський І. Л.,
Кирпач І. М. та ін.]. - К. : РВПС України НАН України, 2002. - 56 с.
2. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЄС. Основні терміни
та їх визначення : вид. офіційне. - К. : Твій формат, 2006. - 240 с.
3. Водне господарство України: сучасний стан та перспекти-
ви розвитку / [Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Головинський І. Л.,
Кирпач І. М. та ін.]. - К. : РВПС України НАН України, 2002. - 56 с.
4. Екологічна ситуація в Україні і шляхи її поліпшення. - К. :
Оріони, 2003. - 84 с.
5. Закорко О. Платежі за екосистемні послуги: теорія, мето-
дологія та закордонний досвід практичного впровадження /
О. Закорко, Н. Закорчевна // Водне господарство України - 2007.
- № 3. - С. 23-27.
6. Кирпач І. М. Еколого-економічне обґрунтування раціональ-
ного водокористування у промисловому комплексі України : дис.
... канд. екон. наук : спец. 08.08.01 / І. М. Кирпач / НАН України ;
Рада з вивчення продуктивних сил України. - К., 2005. - 224 с.
7. Матвійчук О. В. Відновлювальна концепція еколого-еко-
номічного оцінювання використання водних ресурсів / О. В. Мат-
війчук // Схід. - 2010. - № 3 (103). - С. 23-28.
8. Матвійчук О. В. Перспективи вдосконалення складових
еколого-економічної оцінки використання водних ресурсів /
О. В. Матвійчук // Вісник НУВГП. - Рівне, 2008. - Вип. 1(41) :
Економіка. - С. 187-196.
9. Нефедова Н. Є. Методологічні питання геоінформаційного
забезпечення управління водогосподарським комплексом регіо-
ну / Н. Є. Нефедова // Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій
у сприянні вирішення проблем Причорноморського регіону : ма-
теріали регіональної наради (11-14 листопада 2003 р.). - Одеса,
2003. - С. 97-99.
10. Основи екології. Екологічна економіка та управління приро-
докористуванням / [за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника, к.е.н.
М. К. Шапочки]. - Суми : ВТД "Університетська книга", 2007. - 759 с.
11. Оцінка виконання Планів дій Європейської політики сусі-
дства. Виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий роз-
виток / [за ред. Н. Андрусевич]. - Львів, 2009. - 104 с.
12. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого
розвитку і трансформацій / [за заг. ред. чл.-кор. НАН України
Б. М. Данилишина]. - К. : ЗАТ "Нічлава", 2006. - 704 с.
13. Проект Закону України "Про внесення змін до Загально-
державної програми розвитку водного господарства" [Електрон-
ний ресурс] / Державний комітет України по водному господар-
ству - 12.04.2010 р. Режим доступу : http://www.scwm.gov.ua/
index.php?option=com_content&task=view&id=466&Itemid=24.
14. Рюмина Е. В. Оценка экономического ущерба от эколо-
гических нарушений при разработке планов и программ /
Е. В. Рюмина // Проведение оценки воздействия на окружаю-
щую среду в государствах-участниках СНГ и странах Восточ-
ной Европы : сб. науч. статей. - М. : Государственный центр эко-
логических программ, 2004. - С. 33-40.
15. Синякевич І. Основні постулати екологічної економіки як
теоретична основа екологічної політики / І. Сінякевич // Економі-
ка України. - 2006. - № 7. - С. 49-54.
16. Сташук В. А. Еколого-економічні основи басейнового
управління водними ресурсами / В. А. Сташук. - Дніпропетровськ
: ВАТ "Видавництво "Зоря", 2006. - 480 с.
17. Хвесик М. А. Економіко-правове регулювання природо-
користування : [монографія] / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач,
Ю. П. Кулаковський. - К. : Кондор, 2009. - 524 с.
18. Хвесик М. А. Управління водними ресурсами України /
М. А. Хвесик, О. В. Яроцька. - К. : РВПС України НАН України,
2003. - 54 с.
19. Хвесик М. А. Економічна оцінка природних ресурсів: ос-
новні методологічні підходи / М. А. Хвесик, Н. В. Збагерська. -
Рівне : Вид. РДТУ, 2000. - 194 с.
20. Царенко О. М. Основи екології та економіка природоко-
ристування / О. М. Царенко, О. О. Нєсвєтов, М. О. Кобацький. -
[3-е вид., перероб. і доп.]. - Суми : ВТД "Університетська книга",
2007. - 592 с.
21. Яроцька О. В. Оцінка еколого-економічної ефективності
водокористування в басейнових водогосподарських комплексах
/ О. В. Яроцька // Економіка природокористування і охорони дов-
кілля. - К. : РВПС України НАН України, 2006. - С. 317-324.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
56
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
22. Яцик А. В. Екологічна ситуація в Україні і шляхи її по-
ліпшення / А. В. Яцик. - К. : Оріони, 2003. - 84 с.
23. Яцик А. В. Оцінка екологічно допустимого рівня відбору
води з річок у різну їхню водність / А. В. Яцик, В. С. Холоденко /
/ Водне господарство України. - 2007. - № 5. - С. 29-34.
24. Asit K. B. Water resources: environmental planning,
management, and development / B. K. Asit. - New York : McCraw-
Hill Companies, 1996. - 737 p.
25. Economic valuation of water resources in agriculture: from
the sectoral to a functional perspective of natural resource
management / [Turner R. Kerry, Georgiou Stavros, Clark Rebecca,
Brouwer Roy, Burke Jacob]. - Rome : Food and Agriculture
Organization of the United Nations, 2004. - 187 p.
26. Ecosystem management: questions for science and society /
[E. Maltby, M. Holdgate, M. Acreman, A. Weir]. - Virginia Water, UK,
Royal Holloway Institute for Environmental Research, 1999. - 166 р.
27. Pirot J.-Y. Ecosystem Management: Lessons from Around
the World. A Guide for Development and Conservation Practitioners /
J.-Y. Pirot, P.J. Meynell, D. Elder. - IUCN, Gland, Switzerland and
Cambridge, UK, 2000. - 132 p.
28. World Bank. 1993. Water resources management. A World
Bank Policy Paper. - Washington, DC. - 8 p. Includes bibliographical
references.
О. Matvijchuk
DOMESTIC AND EUROPEAN EXPERIENCE OF ECOLOGICAL AND ECONOMIC
EVALUATION OF THE USE OF WATER RESOURCES
Generalized domestic and foreign experience of ecological and economic evaluation of the use of water resources. In
particular, described principles of ecological and economic evaluation is typical for the countries of Europe: the principle of
economic efficiency and cost-benefit analysis, the principle of integrated analysis, the principle of an extended spatial and
temporal perspective, the principle of functional diversity maintenance, the principle of long term planning and precaution, the
principle of inclusion. In conclusions it is marked the necessity of the special service of monitoring of the state of water resources
with representative offices in all regions of Ukraine.
Key words: water resources, water consumptions, ecological and economic evaluation of the use of water resources.
© О. Матвійчук
Надійшла до редакції 27.08.2010
УДК 331.108
ÇÀÃÐÎÇÈ ÊÀÄÐÎÂ²É ÁÅÇÏÅÖ² ÒÀ ÌÅÒÎÄÈ
ÇÀÏÎÁ²ÃÀÍÍß ¯Ì Ó ÂÈÐÎÁÍÈ×Î-
ÊÎÌÅÐÖ²ÉÍ²É Ä²ßËÜÍÎÑÒ² ϲÄÏÐȪÌÑÒÂ
НАТАЛІЯ ПОДЛУЖНА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри "Управління персоналом і економіка праці"
Донецького національного технічного університету
ОЛЕНА ЄГОРОВА,
магістрант кафедри "Управління персоналом і економіка праці"
Донецького національного технічного університету
У статті запропоновано класифікацію загроз кадровій безпеці підприємства, що дає мож-
ливість систематизувати методи запобігання їм. Проаналізовано різні підходи до класифі-
кації загроз підприємствам. Обґрунтовано існування класифікаційної ознаки за джерелами
загроз (групами ризику). Запропоновано методи запобігання соціально-економічним загро-
зам кадровій безпеці підприємства.
Ключові слова: загрози, методи запобігання їм, кадрова безпека, персонал, класифікація.
Постановка проблеми. В умовах нестабільності
економіки й підприємництва важливе значення в про-
цесі функціонування підприємств має процес забез-
печення кадрової безпеки, який є необхідним при
ліквідації соціальних та економічних загроз у їх вироб-
ничо-комерційній діяльності.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22151 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:50:35Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матвійчук, О. 2011-06-20T18:37:58Z 2011-06-20T18:37:58Z 2010 Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів / О. Матвійчук // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 51-56. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22151 332.142 Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів. Зокрема, описані принципи еколого-економічного оцінювання,
 характерні для країн Європи: cost-benefit analysis, комплексний аналіз, принцип розширеної
 просторової й часової перспективи, функціональної різноманітності, принцип залученості
 та ін. У висновках наголошено на необхідності спеціальної служби моніторингу стану водних ресурсів із представництвами в усіх регіонах України. Generalized domestic and foreign experience of ecological and economic evaluation of the use of water resources. In
 particular, described principles of ecological and economic evaluation is typical for the countries of Europe: the principle of
 economic efficiency and cost-benefit analysis, the principle of integrated analysis, the principle of an extended spatial and
 temporal perspective, the principle of functional diversity maintenance, the principle of long term planning and precaution, the
 principle of inclusion. In conclusions it is marked the necessity of the special service of monitoring of the state of water resources
 with representative offices in all regions of Ukraine. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів Domestic and european experience of ecological and economic evaluation of the use of water resources Article published earlier |
| spellingShingle | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів Матвійчук, О. Економіка |
| title | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| title_alt | Domestic and european experience of ecological and economic evaluation of the use of water resources |
| title_full | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| title_fullStr | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| title_full_unstemmed | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| title_short | Вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| title_sort | вітчизняний та європейський досвід еколого-економічного оцінювання використання водних ресурсів |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22151 |
| work_keys_str_mv | AT matvíičuko vítčiznâniitaêvropeisʹkiidosvídekologoekonomíčnogoocínûvannâvikoristannâvodnihresursív AT matvíičuko domesticandeuropeanexperienceofecologicalandeconomicevaluationoftheuseofwaterresources |