Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.)
Стаття присвячена висвітленню соціокультурного аспекту інтеграції Республіки Польща до ЄС. Проаналізовані основні чинники, на яких базується європейська ідентичність поляків - географічний, історичний, культурний і ціннісний. Досліджено вплив та значення соціокультурної складової в процесі євроінт...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22152 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) / В. Ложечкін // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 94-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859676709312266240 |
|---|---|
| author | Ложечкін, В. |
| author_facet | Ложечкін, В. |
| citation_txt | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) / В. Ложечкін // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 94-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена висвітленню соціокультурного аспекту інтеграції Республіки Польща
до ЄС. Проаналізовані основні чинники, на яких базується європейська ідентичність поляків - географічний, історичний, культурний і ціннісний. Досліджено вплив та значення
соціокультурної складової в процесі євроінтеграції Польщі.
The article is devoted illumination of sociocultural aspect of integration of Republic Poland in EU. Basic factors which the
European identity of Poland is based on are analyzed. Influence and value of sociocultural constituent is investigational in the
process of Euro integration of Poland.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:19:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
94
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 94:339.924(438) "1989/2004"
ÑÎÖ²ÎÊÓËÜÒÓÐÍÈÉ ÀÑÏÅÊÒ
ªÂÐÎÏÅÉÑÜÊί ²ÍÒÅÃÐÀÖ²¯
ÐÅÑÏÓÁ˲ÊÈ ÏÎËÜÙÀ (1989-2004 ðð.)
ВАДИМ ЛОЖЕЧКІН,
аспірант кафедри всесвітньої історії
Донецького національного університету
Стаття присвячена висвітленню соціокультурного аспекту інтеграції Республіки Польща
до ЄС. Проаналізовані основні чинники, на яких базується європейська ідентичність по-
ляків - географічний, історичний, культурний і ціннісний. Досліджено вплив та значення
соціокультурної складової в процесі євроінтеграції Польщі.
Ключові слова: соціокультурний аспект, європейська ідентичність, Європейський Союз,
європейська інтеграція, Республіка Польща.
Постановка проблеми. У системі сучасних міжна-
родних відносин Європейський Союз відіграє провідну
роль. Європейська інтеграція виступає двигуном про-
цесу консолідації Європейського континенту, а інтег-
раційною основою й базисом об'єднання різних націо-
нально-культурних одиниць разом із іншими обстави-
нами є європейська цивілізаційна ідентичність. Відчут-
тя європейцями своєї приналежності до єдиного
спільного дому є необхідною умовою міцності політич-
ної єдності Європи і, врешті-решт, запорукою успіху всьо-
го інтеграційного процесу. Розширення ЄС на Цент-
ральну і Східну Європу, яке розпочалося в 2004 р., з
точки зору цивілізаційного підходу прийнято вважати
актом об'єднання Європейського континенту, законо-
мірним етапом повернення народів цих країн у єдину
європейську сім'ю, члени якої мають спільну євро-
пейську ідентичність. У цьому контексті особливий інте-
рес становить аналіз соціокультурного аспекту євро-
пейської інтеграції Республіки Польща, історія якої має
багато точок перетину з Україною.
Огляд і аналіз публікацій, у яких започаткова-
но вирішення поставленої проблеми. Зарубіжні
дослідники виявляють зростаючу зацікавленість ана-
лізом європейської ідентичності. Серед авторів слід
пригадати Р. Ван Хама [1], Л. Коларську-Бобінську [2].
На їхню думку, сьогодні відбувається поступове фор-
мування в громадян ЄС відчуття приналежності до
європейського співтовариства. Російські науковці, зок-
рема М. Котеньова [3], А. Бучинський [4], дотримують-
ся більш песимістичної точки зору й розглядають євро-
пейську ідентичність не як соціальну дійсність, а як
віртуальний фантом. Проблеми соціокультурного роз-
витку ЄС і їх вплив на хід європейської інтеграції, на
жаль, займають у вітчизняній науці меншу роль, ніж дос-
лідження політичних або економічних аспектів євроін-
теграції. У цій царині можна зустріти тільки поодинокі
дослідження, серед яких відзначимо науковий внесок
у розвиток окресленої проблеми Н. Пелагеші [5].
Мета роботи полягає в дослідженні соціокультур-
ного чинника в процесі інтеграції Республіки Польща
до Євросоюзу. Для її досягнення передбачається
проаналізувати географічні, історичні та культурні
складові, на яких базується європейська ідентич-
ність поляків.
Виклад основного матеріалу. Розпад соціаліс-
тичного табору призвів до того, що Польща, змінюючи
свою геополітичну орієнтацію зі сходу на захід, поча-
ла однозначно ідентифікувати себе сьогодні євро-
пейською державою й активно прагне всебічно інтег-
руватися до ЄС. У новій історичній обстановці в
польському суспільстві знову постали питання про гео-
політичне, географічне становище країни, про її істо-
ричну, культурну й релігійну приналежність до західної
цивілізації.
У суспільній свідомості місце Польщі на міжна-
родній арені завжди визначалося на Заході, хоча не
заперечувалось, що протягом усієї історії країна вико-
нує функцію "моста" між Заходом і Сходом. Ще на
початку XX ст. географ З. Савіцький стверджував, що
Польща знаходиться "на кордоні Західної і Східної
Європи" і саме це визначає її особливу роль у міжна-
родних відносинах - вона є посередником у розпов-
сюдженні ідей і досягнень західної культури на схід.
Основними опонентами З. Савіцького, а також кон-
цепції перехідності були в міжвоєнний період Е. Ро-
мер і С. Павловський. Останній зазначав, що Польща
"лежить на східному краї Західної Європи" [6]. Після
Другої світової війни польські географи, відзначаючи
перенесення нового кордону країни на 197 км на захід,
знову повторювали формулювання В. Налковського
про те, що Польща розташована в центрі Європи. У
цей же час М. Келчевська віддавала перевагу понят-
тю Центральна Європа і відносила його вже до арсе-
налу не географічної науки, а геополітики. Щоправда,
на її думку, Польща в нових кордонах все ж більше
тяжіє до Західної Європи [7]. Після Другої світової війни
відбувся новий геополітичний поділ континенту на тра-
диційний Захід і країни, що потрапили в радянську сфе-
ру впливу, які визначили терміном "Східна Європа". На
початку 1990-х рр. популярною стає ідея історика
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 95
Т. Киселевського, який стверджував, що Польща, як і
вся "Центральна Європа, є перехідним простором між
латинською і візантійською цивілізацією, будучи, про-
те, інтегральною часткою першої" [8]. Таким чином,
осмислення ролі й місця Польщі в сучасному світі
більшістю авторів визначалося в нерозривному зв'яз-
ку із Західною Європою. Попри відмінність ідеологіч-
них концепцій, факт приналежності Польщі до євро-
пейської цивілізації залишався беззаперечним. Проте
цікаво, що для рядових поляків поняття "Європа" було
надзвичайно невизначеним і незрозумілим. Наприклад,
багато хто не знав, які країни належать Європі, а які
ні. У 1994 р. 34 % населення відповіли "я не знаю" на
питання: "Де східний кордон Європи?"; 26 % назвали
східний кордон Польщі й 15 % - західний [9]. Чотирма
роками пізніше, коли переговори з Євросоюзом уже
почалися, 28 % поляків усе ще не знали, де східний
кордон Європи і 17 % вважали, що він збігається зі
східним кордоном Польщі [10].
Практика європейського будівництва показує важ-
ливість мобілізації суспільної підтримки на всіх етапах
євроінтеграції, а також необхідність відчуття народом
європейської ідентичності. Розуміючи це, правляча
еліта Республіки Польща, починаючи з 90-х рр. ХХ ст.,
активно популяризує ідеї спільності з Європою, що зна-
ходить втілення в освіті, офіційній пропаганді, відзна-
ченні спільних свят, напрямі наукових досліджень тощо.
Отже, з моменту проголошення Третьої Республіки,
формування відчуття європейської ідентичності в гро-
мадян стає першочерговою ідеєю для суспільної
свідомості країни, яка бореться за своє місце й гідну
роль у Європі й головні зовнішньополітичні шляхи до-
сягнення цього бачить у вступі до ЄС.
Пам'ять про історичні події, які позитивно вплину-
ли на кожну людину й державу, об'єднує людей і тим
самим визначає їх приналежність до одного й того ж
історико-географічного простору. Ще в XIX ст. духів-
ництво й інтелігенція створили ідеологічний образ
Польщі, подаючи її як захисника християнства (захід-
ної, латинської культури, Європи) від східних варварів
і язичників, а військові перемоги країни над турками і
росіянами тлумачили, як акт захисту західної цивілі-
зації. Після розділів Польща могла виконувати свій
історичний обов'язок із захисту Європи тільки духов-
но, ведучи боротьбу із злом лише морально. Літера-
тура, музика, театр й образотворче мистецтво утво-
рили велику систему передавання культурної спадщи-
ни, яка відображала історію як частку національної
ідентичності поляків, невід'ємну від європейської. По-
езія і драматургія раннього романтизму XIX ст. і нео-
романтичного періоду на межі XX ст. продовжувала
розвивати образ мученика й рятівника нації, країни, яка
постраждала для того, щоб очистити й урятувати Євро-
пу. Нобелівський лауреат Г. Сенкевич описав історію
Польщі, особливо воєн XVII ст., у героїчній боротьбі з
пригноблювачами (більшість із них східні варвари: та-
тари, турки, росіяни, а також васальні українські коза-
ки). Тисячі, а можливо, і мільйони поляків бачили істо-
рію як мозаїку чудово побудованого літературного зоб-
раження, заснованого на описі військових досягнень
і героїчних перемог над ворогами.
Після Першої світової війни Польща знов виступає
як захисник Європи. У 1920 р. армія Ю. Пілсудського
розгромила більшовиків в околицях Варшави. Ця бит-
ва також представлена польськими істориками й ав-
торами популярних підручників як вирішальна перемо-
га, що не дозволила більшовикам експортувати рево-
люцію в Західну Європу й знищити європейську куль-
туру та самобутність. Натомість Англія й Франція в
1939 р., навпаки, зрадили Польщу, не надавши допо-
моги в Другій світовій війні. Подібна образа повтори-
лася й у 1945 р., коли на союзницьких переговорах у
Ялті західні держави погодилися включити Польщу до
сфери впливу Радянського Союзу. Поляки відчували
себе обдуреними Європою, викинутими за межі євро-
пейської цивілізації.
Під час існування ПНР інтелектуальні антикомуніс-
тичні еліти, у тому числі й римо-католицька церква,
створили ідеологічні й емоційні конструкції, що змаль-
овували Польщу як частку Європи, штучно й тимчасо-
во відокремлену від решти європейських країн заліз-
ною завісою. Міф був створений на основі символіч-
них елементів, узятих із традицій XIX ст. Факти з історії
тлумачили так, щоб підкреслити ті елементи, які могли
б переконати поляків у демократичних і парламентсь-
ких традиціях. Яскравим прикладом у цьому контексті
була спадщина державного будівництва Речі Поспо-
литої - шляхетська демократія. Польсько-литовська
унія інтерпретувалася як передвісник Європейського
Союзу. Велике символічне значення мало ухвалення
Конституції 3 травня 1791 р., яка була другою консти-
туцією в сучасному західному світі після американсь-
кої конституції і першою на європейському континенті,
випередивши французьку конституцію на декілька
місяців. А політичні й економічні досягнення молодої
демократії в міжвоєнний період були залучені до будів-
ництва образу Польщі як європейської держави-нації,
здатної організувати себе й працювати так само ефек-
тивно, як і багато інших західноєвропейських держав,
якби не іноземна інтервенція. 30 січня 1990 р. на за-
сіданні Ради Європи в Страсбурзі Т. Мазовецький, пер-
ший післявоєнний некомуністичний прем'єр-міністр, у
короткій промові виразив усю ідеологію, яку польські
еліти створили у зв'язку з Європейським центром.
Згідно з нею, Польща завжди належала до Європи й
була прихильна до таких цінностей, як демократія, плю-
ралізм, права людини, політична свобода тощо.
Польща - це захисник християнства і Європи, зрадже-
ний у Ялті європейськими державами [11]. Отже, її зас-
луги мають бути справедливо оцінені. Мало того, деякі
державні діячі навіть вважали, що польська нація зас-
лужила винагороду за свою роль у боротьбі з комуніз-
мом і що ця нагорода повинна виражатися у формі
скорочення іноземних боргів й наданні різних еконо-
мічних привілеїв. Я. Кулаковський однозначно вима-
гає таку нагороду: "Завдяки нашим власним силам, нам
удалося відбити тоталітарну загрозу, яка нависла над
Європою і світом. Звільнивши світ від цього зла, хіба
ми не заробили певне право на винагороду?" [12].
На культурно-духовному рівні приналежність по-
ляків до Європи визначається, насамперед, співзвуч-
чям цінностей. Згідно з основоположними документа-
ми ЄС - Єдиним Європейським актом, Маастрихтсь-
ким і Амстердамським договорами - демократична
система державного управління, права людини, від-
критість, плюралізм і ринкова економіка є найкращи-
ми принципами організації суспільства. Основною
цінністю, що об'єднала велику частину Європейського
континенту, було також і християнство. Безумовно, сьо-
годні в "постхристиянській" Європі мова йде не про
розповсюдження католицизму або протестантизму, а
про "західні цінності" в цілому. Поява гедоністичного
суспільства, основною метою й сенсом якого стає
насолода життям усіма способами, несе загрозу втра-
ти християнської моралі. Проте Польща, будучи тра-
диційно-християнською країною, звертаючись до За-
ходу за цінностями і стандартами, не сприймала їх по-
вністю, а обирала лише ті, які їй відповідають. Тому
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
96
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Рим для поляків - один із найістотніших пунктів у зоб-
раженні ЄС, він є серцем Західної Європи. Факт, що
велика частка населення Європи не католики і багато
європейців не є християнами, не має вирішального
значення в цьому ідеологічному будівництві.
За даними досліджень, у середовищі польського
духівництва в грудні 1997 р. - січні 1998 р., майже 84 %
духівництва були готові проголосувати на референ-
думі за вступ Польщі до ЄС. Найбільша група ксьондзів
(44 %) виступала за швидке, до 2000 р., приєднання
Польщі до ЄС і позитивно оцінювала вплив інтеграції
на економіку, міжнародну безпеку, дотримання закону
й розвиток демократії [13]. Папа Римський Іоанн Пав-
ло ІІ не раз позитивно висловлювався про розширен-
ня Європейського Союзу. Глава Ватикану стверджу-
вав, що вступ до Співтовариства нових членів покла-
де край "ненатуральному розділу Європи". Підтримка
католицької церкви й папи була дуже важливою для
польського уряду, оскільки в самій Польщі більшість
громадян є католиками. У 2003 р. головний редактор
католицького журналу "Wiez" З. Носовський, посила-
ючись на дані соціологічних опитувань, що періодич-
но проводяться Центром дослідження громадської
думки, писав: "96 % населення вважають себе вірую-
чими, при цьому переважна більшість називає себе
католиками" [14]. Результати останніх соцопитувань
CBOS узагалі парадоксальні: віруючими називають
себе 95 % опитаних, а католиками - 96 %! Такого роду
самовизначення дозволили соціологам зробити вис-
новок: "Образ поляка-католика - не суто теоретичний
конструкт, католицька віра - конститутивна складова
національної ідентичності громадян" [15].
У початкових роках трансформації польського сус-
пільства членство в ЄС асоціювалося з міфічним іде-
алом "повернення до Європи", розвиненого Заходу.
Привабливість західних цінностей, бажання бути євро-
пейцем не тільки де-факто, але й де-юре були одними
з головних чинників мотивації масової підтримки член-
ства Польщі в ЄС. З другої половини 90-х рр. XX ст.
ідеалізоване зображення ЄС починає стикатися з дос-
відом, який неоднозначний, багатогранний і різний для
польського суспільства. Виявилось, що перешкодою
об'єднання була не лише "залізна завіса". Були й інші
причини, які не мали ніякого стосунку до цінностей і тра-
дицій. За даними соціологічного опитування 1998 р.,
більше половини населення країни вважало, що
польські громадяни стануть в ЄС людьми "другого
сорту" [16]. Частка поляків почала замислюватись над
тим, що, можливо, буде краще тимчасово відмовити-
ся від вступу до Співтовариства. Дійсно, довгі роки
Польща сприймалась на Заході як "передмістя Євро-
пи". Громадяни західноєвропейських країн хвилювали-
ся з приводу падіння рівня життя в країнах Централь-
ної і Східної Європи, а також притоку незаконних
іммігрантів і дешевих чорноробів. У цьому плані став-
лення до поляків у цілому з боку "старих" членів ЄС
було високомірно-зневажливе. Глибокі відмінності, які
насправді існують між європейським Центром і євро-
пейською Периферією, очевидно, повністю зникнуть
ще не скоро, і помилятися з приводу перспектив подо-
лання їх взаємної відчуженості й готовності "старих
європейців" ідентифікувати себе з "новими" навряд
чи варто.
Висновок
Підводячи підсумок, треба констатувати, що в су-
часних процесах європейської інтеграції соціокультур-
ний чинник відіграє величезну роль. Формування у гро-
мадян європейських країн відчуття спільної ідентич-
ності, насамперед, створює сприятливі соціально-пси-
хологічні умови для реалізації інтеграційного проекту,
забезпечуючи йому суспільну підтримку. Крім того,
європейська ідентичність дозволяє громадянам ЄС
поважати й розуміти один одного, попри етнічну, куль-
турну й релігійну різноманітність. При цьому слід ура-
ховувати, що європейська ідентичність не є незмінною
константою і піддається свідомому моделюванню.
Європейська ідентичність поляків ґрунтується на
географічних, історичних, культурних і ціннісних чинни-
ках. Соціально-економічні труднощі, викликані проце-
сом трансформації польського суспільства, і жорсткі
вимоги до країни з боку ЄС на певному етапі призвели
до занепаду євроентузіазму в Польщі. На наш погляд,
саме вдала соціокультурна політика еліти дозволила
забезпечити підтримку європейської інтеграції грома-
дянами на достатньо високому рівні.
Значущість соціокультурної складової в процесі
європейської інтеграції і зростаючий інтерес до цієї
проблематики серед учених дає підставу стверджува-
ти, що подібні дослідження мають перспективний на-
прям в історичній науці. На думку автора, на увагу за-
слуговує вивчення впливу лінгвістичного чинника на хід
формування європейської ідентичності поляків.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ham P. Van. Identity Beyond the State: The Case of the
European Union / Ham P. Van // Copenhagen Peace Research
Institute. - 2000. - June.
2. Kolarska-Bobinska L. Completed Transformation: integration
into the European Union / L. Kolarska-Bobinska. - Warsawа, 2002.
- 18 s.
3. Котенёва М. В. Эволюция современной европейской иден-
тичности (геополитический аспект) : дис. на соискание науч. сте-
пени канд. полит. наук : спец. 23.00.04 / М. В. Котенёва. - М., 2004.
4. Бучиньский А. Этнонациональная идентичность поляков и
европейская интеграция / А. Бучиньский // Прикамья : полити-
ческий альманах. - С. 189-192.
5. Пелагеша Н. Цілі та динаміка формування Європейської
ідентичності / Н. Пелагеша // Менеджмент за умов трансформа-
ційних інновацій: виклики, реформи, досягнення : матеріали
міжнар. наук. конф. (Суми, 10-12 травня 2007 р.). - Суми, 2007. -
С. 70-72.
6. Pasierb B. Dylematy polskiej geopolityki. Polska w Europie,
ale jakiej / B. Pasierb // Postzimnowojenna Europa. Ku jednosci czy
nowym podzialom? [red. T. Zos-Nowak]. - Wroclaw, 1995. - S. 123.
7. Kielczewska M. O podstawy geograficzne Polski /
M. Kielczewska. - Poznan, 1946. - S. 44-45.
8. Pasierb B. Указ. Праця. - S. 126.
9. CBOS "Polska w zmieniajacym sie swiecie" ("Poland in the
Changing World"). - 1998. - August.
10. Ibid.
11. Mazowiecki T. Powrót do Europy. Przemówienie na forum Rady
Europy w Strassburgu / T. Mazowiecki. - January 1990, - S. 3-8.
12. Franciszek D. Un elargissement pas comme les autres... /
D. Franciszek. - 2000. - P. 2 [Електронний ресурс]. - Режим досту-
пу : Etud11-fr.pdf.
13. Ksiaza chca do Unii // Rzeczpospolita. - 24.03.1998.
14. Nosowski Z. Czy Polska jest (jeszcze) krajem katolickim? /
Z. Nosowski // Wiez. - 2003. - № 5. - S. 39-54.
15. CBOS "Znaczenie religii w zyciu polakow" ("The importance
of religion in the lives of Poles"), Maj 2006. - [Електронний ресурс].
- Режим доступу : www.cbos.pl/SPISKOM.POL/2006/
K_081_06.PDF.
16. Майорова О. Приоритеты польской внешней политики
в программах политических партий и обществе в целом /
О. Майорова // Международный исторический журнал. - 2000.
- № 11. - С. 14.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 97
V. Lozhechkin
SOCIOCULTURAL ASPECT OF EUROPEAN INTEGRATION OF REPUBLIC POLAND
(1989-2004)
The article is devoted illumination of sociocultural aspect of integration of Republic Poland in EU. Basic factors which the
European identity of Poland is based on are analyzed. Influence and value of sociocultural constituent is investigational in the
process of Euro integration of Poland.
Key words: sociocultural aspect, European identity, European Union, European integration, Republic Poland.
© В. Ложечкін
Надійшла до редакції 07.09.2010
УДК 947.7 (093)
ÏÐÎÁËÅÌÀ ÌÀÒÅвÀËÜÍÎ-ÒÅÕͲ×ÍÎÃÎ
ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÇÁÐÎÉÍÈÕ ÑÈË
Ó ÒÅÎÐÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÎÇÐÎÁÊÀÕ
²ÉÑÜÊÎÂÈʲ ²ÍÒÅÐÍÎÂÀÍί ÀÐ̲¯ ÓÍÐ
Ó Ì²ÆÂΪÍÍÈÉ ÏÅвÎÄ
РОМАН МЕЛЬНИК,
аспірант Інституту гуманітарних та соціальних наук
Національного університету "Львівська політехніка"
На підставі нових архівних документів та праць військовиків армії УНР розкрито пробле-
му матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил Української Народної Республіки.
Показано основні спроби військових інтернованої армії УНР спроектувати єдиний напрямок
побудови регулярної армії національного зразка. Це питання тісно пов'язане з розробкою
воєнної доктрини, яка в основі закладалась із положеннями матеріального й технічного
забезпечення армії у військовий і мирний час.
Ключові слова: матеріально-технічне забезпечення армії, військова еміграція, військово-
теоретична думка, УНР.
Постановка проблеми, огляд й аналіз публі-
кацій. Історія XX ст. у багатьох народів пов'язана з
подіями самостійного розвитку й творення власних
держав. Одні досягли цієї мети переважно мирними
засобами, інші - унаслідок збройної боротьби. Нелег-
ка доля випала для українського народу, якому дове-
лося виборювати незалежність у складних історичних
умовах.
Розвиток історичної науки в незалежній Україні зас-
відчив чималі здобутки дослідників новітньої доби.
Завдяки сприятливим умовам історики створили по-
тужний пласт наукових робіт, які розкривають пробле-
му військового будівництва періоду революції 1917-
1921 рр. До таких робіт належать праці В. Голубка [5],
М. Литвина [18], Ю. Науменка [18], Б. Якимовича [34],
В. Сергійчука [26], В. Кондратюка [16] та ін. Так, О. Ко-
лянчук у своїй студії "Українська військова еміграція у
Польщі 1920-1939 рр." розглядає проблему функціо-
нування та уроки життєдіяльності української військо-
вої еміграції в Другій Речі Посполитій [15]. Водночас
поза межами ґрунтовних узагальнень залишилось чи-
мало сторінок військової історії новітньої доби, воєн-
но-історичні студії української військової еміграції. А
саме українська військова еміграція міжвоєнного часу
створила масив науково-історичних і мемуарно-ана-
літичних творів, за якими можна простежити хід думок
щодо проблеми матеріально-технічного забезпечення
армії Української Народної Республіки. Як зазначав,
Головний Отаман Армії Української Народної Респуб-
ліки С. Петлюра, основним завданням української емі-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22152 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:19:16Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ложечкін, В. 2011-06-20T18:40:23Z 2011-06-20T18:40:23Z 2010 Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) / В. Ложечкін // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 94-97. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22152 94:339.924(438) "1989/2004" Стаття присвячена висвітленню соціокультурного аспекту інтеграції Республіки Польща до ЄС. Проаналізовані основні чинники, на яких базується європейська ідентичність поляків - географічний, історичний, культурний і ціннісний. Досліджено вплив та значення соціокультурної складової в процесі євроінтеграції Польщі. The article is devoted illumination of sociocultural aspect of integration of Republic Poland in EU. Basic factors which the European identity of Poland is based on are analyzed. Influence and value of sociocultural constituent is investigational in the process of Euro integration of Poland. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Історія Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) Sociocultural aspect of european integration of republic Poland (1989-2004) Article published earlier |
| spellingShingle | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) Ложечкін, В. Історія |
| title | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) |
| title_alt | Sociocultural aspect of european integration of republic Poland (1989-2004) |
| title_full | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) |
| title_fullStr | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) |
| title_full_unstemmed | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) |
| title_short | Соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки Польща (1989-2004 рр.) |
| title_sort | соціокультурний аспект європейської інтеграції республіки польща (1989-2004 рр.) |
| topic | Історія |
| topic_facet | Історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22152 |
| work_keys_str_mv | AT ložečkínv socíokulʹturniiaspektêvropeisʹkoííntegracíírespublíkipolʹŝa19892004rr AT ložečkínv socioculturalaspectofeuropeanintegrationofrepublicpoland19892004 |