Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності
У статті розглядається проблема сутності гностицизму. Проведено історико-філософський аналіз комплексу гностичних релігійно-філософських уявлень шляхом дослідження як знайдених першоджерел, так і критичної літератури. Автором зроблено висновок про фундаментальну відмінність гностичного світобаченн...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22155 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності / В. Попов // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 116-119. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859827456323616768 |
|---|---|
| author | Попов, В. |
| author_facet | Попов, В. |
| citation_txt | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності / В. Попов // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 116-119. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядається проблема сутності гностицизму. Проведено історико-філософський аналіз комплексу гностичних релігійно-філософських уявлень шляхом дослідження
як знайдених першоджерел, так і критичної літератури. Автором зроблено висновок про
фундаментальну відмінність гностичного світобачення як від погансько-неоплатонічної традиції, так і від християнства, що народжується одночасно з ним. При цьому показано, що
сутність гностицизму полягає в бунті проти космологічної ідентичності античного світу, який
був подоланий неоплатонізмом та християнством.
Essence of gnosticismis observed in the article. Have carried out the historico-philosophical analysis of a complex of gnostic
is religious-philosophical representations by research both found to primary sources, and the critical literature. The author
draws a conclusion about fundamental difference of gnostic attitude both from pagan-neoplaton traditions, and from Christianity
that is born simultaneously with it. It is Thus shown that essence of gnosticism in revolt against cosmological identity of a
classical antiquity which has been overcome by Neoplatonism and Christianity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:30:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
116
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 13:82.01
ÀÊÎÑ̲×ÍÈÉ ÁÓÍÒ ÀÍÒÈ×ÍÎÃÎ ÃÍÎÇÈÑÓ ÒÀ
ÏÐÎÁËÅÌÈ ÑÓ×ÀÑÍί ÇÀÕ²ÄÍί ²ÄÅÍÒÈ×ÍÎÑÒ²
ВОЛОДИМИР ПОПОВ,
кандидат філософських наук, доцент Донецького національного університету
У статті розглядається проблема сутності гностицизму. Проведено історико-філософсь-
кий аналіз комплексу гностичних релігійно-філософських уявлень шляхом дослідження
як знайдених першоджерел, так і критичної літератури. Автором зроблено висновок про
фундаментальну відмінність гностичного світобачення як від погансько-неоплатонічної тра-
диції, так і від християнства, що народжується одночасно з ним. При цьому показано, що
сутність гностицизму полягає в бунті проти космологічної ідентичності античного світу, який
був подоланий неоплатонізмом та християнством.
Ключові слова: ідентичність, самість, космологізм, акосмізм, гнозис, гностицизм, хрис-
тиянство, неоплатонізм, світозаперечення.
Постановка проблеми. Гностицизм був досить
своєрідною й ще до кінця не зрозумілою релігійно-філо-
софською течією, що виникла в східній частині Римсь-
кого світу (центром її довгий час була єгипетська Олек-
сандрія) і набула своєї популярності десь у середині
ІІ століття нашої ери. Науковий та релігійно-містичний
інтерес до гнозису, що згодом був визнаний єретичним
ученням у християнстві та піддався нищівній критиці в
пізній язичницькій філософії й талмудичному юдаїзмі, не
вщухає аж до ХХІ сторіччя. Про це свідчить надзвичай-
ний спалах зацікавленості розрекламованою публіка-
цією перекладу новознайденого рукопису так званого
"Євангелія від Юди" на основі Кодексу Чакос у 2004 ро-
ці, який можна порівняти хіба що з галасом навколо гле-
чика з манускриптами, знайденого біля єгипетського
села Наг-Хаммаді в 1945 році.
Що ж приваблює пересічного західного інтелектуа-
ла в цьому майже забутому езотеричному вченні?
Скандальна інтерпретація ролі зрадника Ісуса Хрис-
та? Пошуки нової інтерпретації християнства? Спорід-
неність гностичних духовних пошуків із сучасними по-
шуками власної ідентичності?
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення поставленої проблеми. Визна-
чимо найбільш цікаві позиції щодо сутності гностициз-
му, які мають місце в науковій літературі. Гностицизм,
як показував святий Іриней, традиційно вважали хрис-
тиянською єрессю. Принаймні така ж точка зору є ха-
рактерною для німецької протестантської критики
(А. Неандер, Р. Липсіус, Ф. Баур та А. Гарнак), яка впер-
ше поставила проблему наукового дослідження гнос-
тицизму та його відносин із первісним християнством.
Далі ця тема стала однією з головних для істориків та
богословів Ґеттінґенського університету, найбільш виз-
начним із яких був, безперечно, Рудольф Бультман. За
Р. Бультманом, сутність гностицизму полягала не в син-
кретичній міфології, а в екзистенціальному розумінні
світу й людини в ньому. У "Євангелії від Іоанна" він по-
бачив давній гностичний міф іранського походження
про небесного посланця, що спустився на землю, щоб
дати одкровення людям. Одним із учнів Р. Бультмана
був Ганс Йонас. Згідно з його поглядами, гностицизм
не був плодом поширення християнства в греко-римсь-
ку епоху. Він мав дохристиянське походження й сам
був важливим фактором у становленні християнства.
Подібної ж думки дотримувався й російський дослід-
ник М. Е. Поснов, який також стверджував, що гнос-
тичний рух виник і поширився в поганському світі ра-
ніше за християнство, він також існував одночасно й
паралельно з християнством, стикався з ним, підда-
вався його впливу й сам на нього впливав, породив-
ши особливий християнський гностицизм. Утім, він роз-
межовував терміни "гнозис" і "гностицизм". Так, якщо
"гнозисом" він позначає певні синкретичні вчення піз-
ньої античності, то "гностицизмом" він називає лише
відомий християнський феномен II-III ст. [9].
Зауважимо, що представники російської релігійно-
філософської думки кінця ХІХ - початку ХХ століття
(особливо Володимир Соловйов та Лев Карсавін) вис-
ловлювали надзвичайну зацікавленість гностицизмом
та багато що запозичували з його світогляду. Гности-
цизм був своєрідною "модою" як у певних богемних
колах передреволюційної Росії, так і в західних дер-
жавах.
Новий спалах інтересу до проблеми співвідношен-
ня гностицизму й первісного християнства пов'язаний
із відкриттям, перекладом та публікацією знаменитої
"гностичної бібліотеки" у Наг-Хаммаді в 1945 році. Пер-
шим знайдені рукописи описав Ж. Доресс, він же вико-
нав перший переклад Євангелія від Хоми. Згодом істо-
рико-філософський та теологічний аналіз цих гностич-
них текстів пов'язується з їх переважно екзістенціаліст-
ською інтерпретацією. До неї схилялися Г. Йонас та
французький дослідник А. Ш. Пюеж, які вважали гнос-
тицизм визвольним релігійним рухом пізньої античності,
особливою релігійно-філософською доктриною, що зо-
середжена не на Богові, а на рятівному самопізнанні,
яке повинно виявляти справжнє "я" людини.
Утім, це перше захоплення невдовзі змінилося на
більш солідний та ґрунтовний аналіз. Починаються
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 117
релігієзнавчі дослідження гностицизму й у колишньо-
му СРСР. Однак, на відміну від західного, у цілому по-
зитивного, ставлення до гностицизму, радянські вчені
продовжували традиції войовничого його несприйнят-
тя. Ця оцінка базувалася на думці двох напівлегаль-
них "володарів думок" пізньої радянської епохи Олек-
сія Лосєва та Льва Гумільова. Перший із них вважав,
що в гностицизмі "язичництво, що помирало, відчува-
ло останні судоми перед обличчям посталого христи-
янства" [1, c. 247], а другий називав його поезією по-
нять, у якій головне місце займає несприйняття
дійсності [2, c. 209]. У цілому, їх точка зору збігалася з
позицією про співвідношення християнства та гности-
цизму ортодоксального християнства.
Проте на початку нинішнього століття гностицизм
стає знову "модним" і вже комерційним проектом. Ка-
талізаторами безпрецедентного попиту пересічних
громадян у всьому світі на гностицизм стали поява
роману Дена Брауна "Код да Вінчі" у 2003 році та пуб-
лікація перекладеного "Євангелія від Юди" з Кодексу
Чакос у 2004 році. Попри те, що перший має цілком
вигаданий характер, а друге, за словами відомої дос-
лідниці первісного християнства І. Свенцицької, є ма-
лопомітною пам'яткою, маргінальною навіть для гно-
стичної традиції, рекламна кампанія цих книжок буду-
валася на тому, що вони нібито здатні "похитнути ос-
нови християнства" [3].
У цьому зв'язку цікаво розглянути протистояння
двох наукових традицій у російській філософській
думці, оскільки в Росії, як ні в якій іншій країні, те, що
для Заходу є не більш ніж вдалим комерційним проек-
том, стає засобом ідеологічного протистояння. Щодо
проблеми співвідношення гностицизму та християн-
ства, то наукова, паранаукова та богословська гро-
мадськість у Росії чітко поділилася на два ворожих
табори. Перший, який фактично очолює найбільш по-
пулярний богослов Андрій Кураєв і до якого приєдна-
лися науковці старої радянської релігієзнавчої школи
(І. Свенцицька, М. Трофімова та ін.), залишається на
старих позиціях різкого розмежування первісного хри-
стиянства та гностицизму (деякі з них вважають, що
гностицизм з'явився раніше, ніж християнство, зокре-
ма - А. Хосроєв); другий, до якого належать молоді
вчені Д. Алексєєв, Є. Родін та інші, фактично ототож-
нює первісне християнство з гностицизмом. Зокрема,
Дмитро Алексєєв безапеляційно заявляє: "Ніякого
"гностицизму", тим більше "позахристиянського міфо-
логічного гностицизму" як окремої релігії, ніколи не існу-
вало. Той комплекс ідей, який у сучасній історичній
науці прийнято називати гностицизмом, у І ст. був єди-
ним християнством" [4].
Утім, позиція молодих науковців є недостатньо ар-
гументованою та ще й релігійно заангажованою (відо-
мо, що Д. Алексєєв та Є. Родін є наближеними до су-
часного так званого богомольського руху), і тому, на
наш погляд, немає підстав для докорінної зміни оці-
нок. Ще міжнародний колоквіум у Мессині (1966 р.)
визначив гностицизм як певну групу релігійних систем
II ст. н. е., які претендували на знання божественних
таємниць, доступних лише обраним. Гностичні першо-
джерела не дають підстав до ототожнення первісно-
го християнства з гностицизмом. Більше того, незва-
жаючи на певні духовні перетини, гностична та христи-
янська ідентичність є певними антиподами. Гности-
цизм характеризується намаганням вивести об'єкт
ідентифікації за межі космосу, який видається воро-
жим до людини; християнство ж базується на прагненні
оновлення світу й людини під знаком Боголюдства.
Саме християнство долає космологічну ідентичність
античності, створюючи новий тип ідентифікації. Гнос-
тицизм є лише голим запереченням цієї моделі в її ж
межах.
Наша стаття присвячена розв'язанню вищеозначе-
них проблем і має на меті розкриття особливостей ре-
лігійно-філософського вчення гностиків та його впли-
ву на подальший розвиток західної ідентичності. Про-
блема інтерпретації змісту людської ідентичності в ел-
ліністичному гностицизмі в контексті загальної космо-
логічної античної парадигми тотожності є однією з най-
важливіших при розв'язанні питання про сутність дав-
ньогрецького гнозису та його популярності в наш час.
Виклад основного матеріалу. У відомій формулі
гностика Феодота сутність гнозису складається з відпо-
відей на такі питання: "Хто ми? Ким стали? Де ми? Куди
закинуті? Куди просуваємося? Як звільняємося? Що
таке народження і що таке відродження?" [5, с. 103].
За своєю формою ці питання нагадують головні про-
блеми сучасної західної ідентології, пошуки власного
"Self" (самості).
Найбільш відомий західний дослідник гностицизму
Г. Йонас вважав, що еквівалентом поняття самості в
грецькому гнозисі є термін "πνεῦμα (пневма)", який
грецькою означає "дух, дихання", а в стоїцизмі став
філософською категорією, що ототожнювалася з ло-
госом-першовогнем та "життєвою силою" всіх речей.
Принагідно вкажемо, що в грецькомовному христи-
янстві "Αγίο Πνεύμα " - це третя іпостась Триєдиногоо
Бога, а саме: Святий Дух. Але повернемося до Г. Йо-
наса, який писав, що "термін "пневма" в грецькому гно-
стицизмі служить еквівалентом вираження духовного
"я", для якого в грецькій, так само як і в інших східних
мовах, не знайшлося власного слова" [6, с. 175].
Ця екстраполяція, що намагається застосувати
поняття "Self" для аналізу гностичного поняття-мета-
фори, є певною модернізацією гностичного дискурсу.
Слово "пневма" підпадає під досить конкретне понят-
тя пізньої античної філософеми, яку можна розгляда-
ти як проміжній термін між аристотелівським Розумом
(νοῦσ ) та християнським Святим Духом
(Αγίο Πνεύμα ). Тим більше, що гностичне розуміння
особистості взагалі не корелює із сучасним, побудо-
ваним на ренесансних інтенціях. Але саме гностики
звертаються до проблеми особистої ідентифікації
людини й вирішують її досить своєрідно.
Для більш докладного та об'єктивного досліджен-
ня цієї проблеми звернемося до відомого "Апокрифу
Іоанна", який вважається однією з найважливіших па-
м'яток найбільш вагомої сифіанської версії гностициз-
му, до якої, до речі, належить і вищезгадане "Євангеліє
від Юди". Апокриф є порівняно нещодавно відкритим
джерелом. Його коротка версія коптскою мовою збе-
реглась у так званому Берлінському папірусі - папірус-
ному кодексі, знайденому в Каїрі наприкінці ХІХ ст. і
придбаному Берлінським музеєм у 1896 р. Три інші
версії (ще одна коротка та дві розгорнуті) дійшли в
збірці коптських рукописів з Наг-Хаммаді.
Центральна частина тексту починається з визна-
чень Єдиного, однієї з ключових метафор-категорій
гностичного містичного дискурсу. Категорія "запозиче-
на" з платонізму й трактується в послідовно апофа-
тичному дусі. Єдине прямо ототожнюється з невимов-
ним Богом, який водночас лежить за межами буття і
космосу.
Далі в тексті йде опис досить заплутаної космогонії
суто гностичного характеру з переліком численних еонів
(божеств, що уособлюють вічність в античній міфо-
логії). Серед них найвизначніше місце приділяється
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
118
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Барбело (богині-матері) та Аутогену (Αυτογενης ),
який ототожнюється з Христом і вважається сином
Єдиного та Барбело. Як Матері, так і Синові, Єдине
дарує три інші іпостасі. Наслідком стає поява двох
Тетрад, що згодом поєднуються в Огдоаду чотирьох
пар. Подальший розвиток Плероми (повноти всього
сущого) відбувається як процес "виробництва" цими
парами нових еонів. Далі йде розповідь про самовільні
дії останнього еону вищого світу - Софії, що веде до
появи нової сутності - сина Софії Йалдабаофа, який
не підозрює про зв'язок із вищим світом і претендує
на одиничність. Він стає творцем нижчого світу. Успад-
кувавши частку вищого світу ("божественну іскру"),
Йалдабаоф через своє незнання залишає її людині,
створеній ним та його "владою". Далі йдеться про бо-
ротьбу за людину сил світу вищого й нижчого, світла і
темряви, знання і незнання, життя та смерті. Мета тек-
сту - допомогти людині подолати своє незнання про
себе, про свою "справжню" ідентичність. Тільки таке
"прозріння" відновлює порушену повноту світла, потри-
воженого вищого світу Плероми.
Апокриф завершується "гімном Пронойї". Цей
термін (у перекладі з грецької - "провидіння") запози-
чений гностиками зі стоїчної термінології та набув міфо-
логічної персоналізації. У ньому проголошується не-
обхідність віднайдення справжньої самості, яка поля-
гає в належності до "вищого світу" та відмови від жор-
сткої "темниці" Космосу, зіпсованого Йалдабаофом та
його архонтами [7].
Таким чином, в "Апокрифі Іоанна" передається пев-
ний загальногностичний умонастрій, пов'язаний із на-
маганням людини досягти своєї ідентичності шляхом
відмови від своєї індивідуальності, ототожнення з аб-
солютом; умонастрій зовсім не властивий античній
ментальності, а притаманний швидше культурі Старо-
давньої Індії. Специфіка ж полягає в тому, що в цьому
умонастрої визначальною стала тема знання-само-
пізнання. Упевненість у своїй тотожності абсолютно-
му відвертала гностиків від соціальності, вабила до
самозаглибленості, медитативної активності тощо. Цей
духовний стан необхідно не лише зрозуміти й обґрун-
тувати, а треба пережити у власному містичному
досвіді. Особлива роль особистого досвіду перешкод-
жала створенню єдиного вчення, більш-менш твердої
догматики гностицизму. Мабуть, саме розмаїття різних
думок спонукало ранньохристиянського єресіолога
Іринея порівняти "безліч гностиків" із грибами, що з'я-
вилися з землі ("Проти єресей") [10].
Визначальною рисою гностичної екзегези вже зга-
даний німецький дослідник Г. Йонас вважав радикаль-
ний акосмізм. На його думку, гностицизм є бунтом про-
ти космологічної ментальності античного світу, тому по-
няття "космосу" в ньому радикально переосмислюєть-
ся. Зокрема він писав, що "...гностична думка надиха-
лась болісним відкриттям людської космічної самоти,
сповненої несхожістю людського буття й буття Всесвіту
в усьому його обсязі. Цей дуалістичний настрій лежить
в основі всієї гностичної позиції й об'єднує досить різно-
манітні, більш або менш системні прояви, які ця пози-
ція отримала в гностичному ритуалі й вірі" [6, с. 225].
Погоджуючись загалом із цією характеристикою
гностицизму, утім, можна висловити думку, що акосмізм
гнозису (принаймні в його еллінських варіантах) був
закономірним наслідком еволюції античної космологіч-
ної ідентичності, пов'язаної з певними типами соціаль-
ності. Для першого варіанта цієї ідентичності, класич-
ної, найбільш повно представленої в ученні Платона,
характерною рисою є ототожнення Людини, Поліса та
Космосу. Руйнування полісних структур, етнокультур-
них цілісностей за доби еллінізму, що супроводжува-
лося появою суперетнічних, універсалістських держав-
них утворень (імперія Олександра та Римська імпе-
рія), викликало появу другої форми космологічної іден-
тичності - космополітичної, найбільш яскраво пред-
ставленої в стоїчній ідеї спорідненості всіх людей, жи-
вих істот, природи, душ та богів. Гностичний акосмізм
виникає на підставі культурного синкретизму юдаїзму,
еліністичного язичництва, зороастризму та більш
давніх східних традицій разом із новонародженим хри-
стиянством, будучи його своєрідною "тінню". Ця куль-
турна "химера" породжується історичною "втомою"
античного космізму, намаганням винести об'єкт іден-
тифікації за межі космосу, який уже видається воро-
жим до людини, за межі соціальності, яка їй уже на-
бридла.
Цей самий умонастрій є характерним і для перві-
сного християнства: згадаємо хоча б знамените "Цар-
ство моє не від світу цього", але християнство, вино-
сячи свій ідеал за межі Космосу, загалом не запере-
чує благості світу як Божого творіння. Утім, пробле-
ма стосунків з новою релігією є досить складною та
заплутаною.
Акосмічний бунт гностиків, що руйнував самототож-
ний космос давньогрецької ментальності, був подола-
ний двома ворогуючими сторонами: християнством та
реставрованим античним язичництвом, яке знаходить
своє філософське обґрунтування в неоплатонізмі.
Але гностицичне світосприйняття не зникло. Дух
гностичного світозаперечення присутній і в мані-
хейській релігії (деякі дослідники відносять учення Мані
до гностицизму), і в юдейській Каббалі. Гнозис, засуд-
жений християнством як єресь, продовжує як тінь пе-
реслідувати його протягом усієї історії. Західні інквізи-
тори знаходять прояви гностичного вчення у формі
альбігойства (катаризму), а східне християнство бо-
реться з ним у вигляді богомільства й павлікіанства.
Гностичні елементи є в ученнях Бруно, Парацельса та
ін. У наш час гностицизм відродився в теософії й ант-
ропософії та інших синкретичних культах.
Більше того, сучасний американський філософ Ерік
Девіс у своїй книзі "Техногнозис: міф, магія і містицизм
в інформаційну епоху" [8], досліджуючи передумови
виникнення сучасної західної цивілізації, знаходить їх у
міфі про інформацію, який уперше чітко сформульо-
ваний гностицизмом. Згодом гностицизм проходить
червоною ниткою крізь усю історію Заходу, але як тає-
мна традиція або як архетип. Згодом гностичний ідеал
звільненого знання (gnosis) локалізувався в науково-
технічному прогресі, але й там зберіг свою акосмічну
сутність. Знання, що звільняє, завжди передбачає тех-
ніку самоподолання, тому Е. Девіс уводить термін "тех-
ногнозис", суть якого він визначає як "трансценденцію
через технології". Двома вічними супутниками гности-
цизму він вважає переконання в недосконалості світу
(як наслідок - прагнення до його перебудови) і визнан-
ня присутності у світі темних панівних сил - архонтів (на-
лежних до сучасних теорій змов). Автор навіть ствед-
жує, що "Я" американця - це гностичне "я", оскільки в
глибині своєї душі він вірить, що аутентичність вини-
кає з незалежності, яка одночасно природна, суверенна
й унікальна" [8, c. 256].
Висновок
Концепція Еріка Девіса, яка пов'язує зростання
інтересу до гностицизму із сучасною інформатизацій-
ною революцією та створенням "цивілізації кіборгів",
звичайно, несе в собі велику частку гіперболізації зна-
чення впливу гностичного дискурсу на подальший роз-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 5 (105) вересень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 119
виток західної ідентичності. Але поява її є досить симп-
томатичною - вона вказує на певну подібність духовних
процесів у мультикультурній Римській імперії та в су-
часному глобалізованому світі. Гностицизм належить
лише своєму часові і є в певному сенсі унікальним ду-
ховним явищем. Гностична акосмічна ідентичність була
"позашлюбною дитиною" Риму та Олександрії, але саме
вона стимулювала появу на теренах середземноморсь-
кої цивілізації нового світобачення, нової ідентифіка-
ційної парадигми - християнської, дослідження якої буде
предметом наших подальших наукових розвідок.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Лосев А. Ф. История Античной эстетики. Итоги тысячелет-
него развития / А. Ф. Лосев. - М. : Искусство, 1992. - Т. VIII. - Кн. I.
2. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера земли / Л. Н. Гуми-
лев. - Л., Гидрометеоиздат, 1990.
3. Интерес к "Евангелию от Иуды" подогрел Дэн Браун [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : http: // www.religare.ru /
2_28494.html.
4. Алексеев Д. Античное христианство и гностицизм [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : http://kenoma.chat.ru/gnost/
gnostpam.htm).
5. Гностицизм // Энциклопедия мистицизма. - СПб. : Литера,
1996. - С. 102-103.
6. Йонас Г. Гностицизм (Гностическая религия) / Ганс Йонас.
- СПб. : Лань, 1998.
7. Апокриф Иоанна // Апокрифы древних христиан : Иссле-
дование, тексты, комментарии / [акад. обществ. наук при ЦК
КПСС. Ин-т науч. Атеизма ; редкол.: А. Ф. Окулов (пред.) и др.].
- М. : Мысль, 1989.
8. Дэвис Э. Техногнозис: миф, магия и мистицизм в инфор-
мационную эпоху / Эрик Дэвис. - Екатеринбург : Ультра. Куль-
тура, 2008.
9. Поснов М. Э. Гностицизм ІІ-го века и победа христианства
над ним [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
www.mystudies.narod.ru/library/p/posnov/gnosticism/posnov_gno.htm.
10. Ириней Лионский. Против ересей (обличение и опровер-
жение лжеименного знания) / Ириней Лионский ; [пер. прот.
П. Преображенского] [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.mystudies.narod.ru/library/i/irenaeus/adv_haer.htm.
V. Ророv
ANTI-COSMOLOGISM REVOLT ANTIQUE GNOSTIC AND PROBLEMS OF MODERN
WESTERN IDENTITY
Essence of gnosticismis observed in the article. Have carried out the historico-philosophical analysis of a complex of gnostic
is religious-philosophical representations by research both found to primary sources, and the critical literature. The author
draws a conclusion about fundamental difference of gnostic attitude both from pagan-neoplaton traditions, and from Christianity
that is born simultaneously with it. It is Thus shown that essence of gnosticism in revolt against cosmological identity of a
classical antiquity which has been overcome by Neoplatonism and Christianity.
Кey words: identity, Self, cosmologism, anti-cosmologism, Gnosis, Gnosticism, Christianity, Neoplatonism, negation of world.
© В. Попов
Надійшла до редакції 14.09.2010
УДК 316:37:111.32
ËÞÁÎÂ Ó ÑÅÐÅÄͲ ²ÊÈ:
̲ÑÒÈÊÀ ÇÀÕ²ÄÍÎÃÎ ÕÐÈÑÒÈßÍÑÒÂÀ
ЄВГЕН ТІТОМИР,
аспірант кафедри релігієзнавства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У статті проводиться аналіз ролі концепту любові в текстах представників середньовіч-
ної містики західного християнства, а саме: Августина Аврелія, Бернара Клервоського, Ріхарда
Сен-Вікторського, Франциска Асизького, Бонавентури. Любов розглядається з феномено-
логічної позиції як специфічний акт інтендування Сакрального.
Ключові слова: любов, містика, католицизм, середні віки.
Актуальність теми дослідження обумовлюється
недостатнім рівнем розробки обраної тематики в ме-
жах вітчизняного релігієзнавства; необхідністю вироб-
лення валідної методології дослідження феномена
містики як такої, що є об'єктом прискіпливої уваги як у
широких колах суспільства, так і в академічній науці;
необхідністю аналізу містичного боку християнства
задля більш повного розкриття та осмислення особ-
ливостей цієї релігійної традиції.
Під містикою в межах цієї роботи пропонується
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22155 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:30:28Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попов, В. 2011-06-20T18:54:56Z 2011-06-20T18:54:56Z 2010 Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності / В. Попов // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 116-119. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22155 13:82.01 У статті розглядається проблема сутності гностицизму. Проведено історико-філософський аналіз комплексу гностичних релігійно-філософських уявлень шляхом дослідження як знайдених першоджерел, так і критичної літератури. Автором зроблено висновок про фундаментальну відмінність гностичного світобачення як від погансько-неоплатонічної традиції, так і від християнства, що народжується одночасно з ним. При цьому показано, що сутність гностицизму полягає в бунті проти космологічної ідентичності античного світу, який був подоланий неоплатонізмом та християнством. Essence of gnosticismis observed in the article. Have carried out the historico-philosophical analysis of a complex of gnostic is religious-philosophical representations by research both found to primary sources, and the critical literature. The author draws a conclusion about fundamental difference of gnostic attitude both from pagan-neoplaton traditions, and from Christianity that is born simultaneously with it. It is Thus shown that essence of gnosticism in revolt against cosmological identity of a classical antiquity which has been overcome by Neoplatonism and Christianity. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності Anti-cosmologism revolt antique gnostic and problems of modern western identity Article published earlier |
| spellingShingle | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності Попов, В. Філософія |
| title | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| title_alt | Anti-cosmologism revolt antique gnostic and problems of modern western identity |
| title_full | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| title_fullStr | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| title_full_unstemmed | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| title_short | Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| title_sort | акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22155 |
| work_keys_str_mv | AT popovv akosmíčniibuntantičnogognozisutaproblemisučasnoízahídnoíídentičností AT popovv anticosmologismrevoltantiquegnosticandproblemsofmodernwesternidentity |