Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки

Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки

У статті розглянуто вплив масштабних спортивних подій під час підготовки до них та після їх закінчення на реалізацію виробничо-експортного потенціалу на прикладі узагальненого досвіду країн-реципієнтів. Показано позитивні ознаки та тенденції в розвитку економіки таких країн, а також визначено загро...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Схід
Datum:2010
1. Verfasser: Гершуненко, Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Schlagworte:
Економіка
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22159
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки / Ю. Гершуненко // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 9-14. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22159
record_format dspace
spelling Гершуненко, Ю.
2011-06-20T18:58:51Z
2011-06-20T18:58:51Z
2010
Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки / Ю. Гершуненко // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 9-14. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1728-9343
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22159
330:796.03 (477)
У статті розглянуто вплив масштабних спортивних подій під час підготовки до них та після їх закінчення на реалізацію виробничо-експортного потенціалу на прикладі узагальненого досвіду країн-реципієнтів. Показано позитивні ознаки та тенденції в розвитку економіки таких країн, а також визначено загрози, які слід ураховувати в побудові стратегії економічної інтенсифікації за рахунок спортивної події.
Influence of big sport events on realization of industrial-export potential during preparation process and after their conducting is described in the article. Experience of hosting countries is used to illustrate influence of sport events on countries economy.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Економіка
Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
Economic impact of large scale socio-economic projects
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
spellingShingle Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
Гершуненко, Ю.
Економіка
title_short Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
title_full Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
title_fullStr Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
title_full_unstemmed Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
title_sort масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки
author Гершуненко, Ю.
author_facet Гершуненко, Ю.
topic Економіка
topic_facet Економіка
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Схід
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
format Article
title_alt Economic impact of large scale socio-economic projects
description У статті розглянуто вплив масштабних спортивних подій під час підготовки до них та після їх закінчення на реалізацію виробничо-експортного потенціалу на прикладі узагальненого досвіду країн-реципієнтів. Показано позитивні ознаки та тенденції в розвитку економіки таких країн, а також визначено загрози, які слід ураховувати в побудові стратегії економічної інтенсифікації за рахунок спортивної події. Influence of big sport events on realization of industrial-export potential during preparation process and after their conducting is described in the article. Experience of hosting countries is used to illustrate influence of sport events on countries economy.
issn 1728-9343
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22159
citation_txt Масштабні соціально-економічні проекти та їх наслідки для економіки / Ю. Гершуненко // Схід. — 2010. — № 5 (105). — С. 9-14. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT geršunenkoû masštabnísocíalʹnoekonomíčníproektitaíhnaslídkidlâekonomíki
AT geršunenkoû economicimpactoflargescalesocioeconomicprojects
first_indexed 2025-11-24T05:18:38Z
last_indexed 2025-11-24T05:18:38Z
_version_ 1850842465151483904
fulltext № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА 9 УДК 330:796.03 (477) ÌÀÑØÒÀÁͲ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ-ÅÊÎÍÎ̲×Ͳ ÏÐÎÅÊÒÈ ÒÀ ¯Õ ÍÀÑ˲ÄÊÈ ÄËß ÅÊÎÍÎ̲ÊÈ ЮЛІЯ ГЕРШУНЕНКО, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень, м. Київ У статті розглянуто вплив масштабних спортивних подій під час підготовки до них та після їх закінчення на реалізацію виробничо-експортного потенціалу на прикладі узагальне- ного досвіду країн-реципієнтів. Показано позитивні ознаки та тенденції в розвитку економі- ки таких країн, а також визначено загрози, які слід ураховувати в побудові стратегії еконо- мічної інтенсифікації за рахунок спортивної події. Ключові слова: спортивна подія, інвестиційна подія, виробничо-експортний потенціал, про- мисловість, інвестиції, будівництво, інфраструктура. Постановка проблеми. Вплив проведення мас- штабних соціально-економічних проектів на економі- ку країни-реципієнта є неоднозначним і багатовектор- ним. У контексті проведення Євро-2012 в Україні вкрай важливим є виявлення взаємозв'язків між про- веденням таких проектів та реалізацією виробничо- експортного потенціалу країни-реципієнта, визначен- ня прямих та опосередкованих наслідків їх реалізації на основі досвіду країн, у яких проходили фінальні матчі УЄФА (UEFA - союз європейських футбольних асоціацій) протягом 1998-2008 рр. Узагальнення ре- комендацій стосовно мінімізації негативного ефекту на економіку країни-реципієнта після завершення такої події є актуальним для розробки комплексу заходів, які дозволять уникнути перегрівання економіки. Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат- ковано вирішення проблеми. Систематичні дослід- ження, присвячені економічним проблемам спорту, з'я- вились у середині 1950-х рр. у США і, поглиблюючись за змістом, ставали предметом вивчення все більшої кількості науковців. Серед дослідників впливу спортив- них подій на економіку помітне місце займає С. Ро- зенберг, у працях якого розглядається впорядкуван- ня економічних відносин між власниками професійних спортивних команд, а також маркетингові аспекти за- цікавленості глядачів. Предметом дослідження Т. Хог- герті та Г. Патона є відносини спортивних комерційних організацій. Ф. Брунет, Дель Касталло, Роджер Дж. Нолл, П. Тейлор, К. Греттон та Бред Р. Хемпрейс за допомогою економічного аналізу пов'язують питання спорту та економіки. Ч. Санто, Г. Мільднер досліджу- ють соціальний, політичний та економічний впливи про- ведення спортивних подій. С. Броунелл [6] подає аналіз впливу проведення Олімпійських ігор на економіку КНР, Г. Мастерман [3] крізь призму стратегічного менедж- менту спортивних подій розробив практичні рекомен- дації для максимізації позитивного економічного ефек- ту від проведення спортивних подій, акумулюючи досвід країн-реципієнтів. В. Галкін, А. Литвин [2] окрес- люють особливості спорту як ринкового товару в кон- тексті економіки спорту. Водночас вплив масштабних соціально-економіч- них проектів на економіку країни-реципієнта потребує подальшого вивчення для оцінки можливих ризиків та розробки подальших заходів щодо їх мінімізації. Метою статті є виявлення впливу проведення мас- штабних соціально-економічних проектів, зокрема мас- штабних спортивних подій, на реалізацію виробничо-ек- спортного потенціалу та наслідків їх реалізації для краї- ни-реципієнта на основі міжнародного досвіду. Виклад основного матеріалу. При оголошенні результатів жеребкування щодо проведення спортив- ної події в певній країні перше й спільне почуття для всіх - це велике хвилювання, захоплення, нові очіку- вання, трудомістка підготовка, але подальший ефект для країни-реципієнта залежить від багатьох факторів. Проведення масштабних соціально-економічних подій, таких як Олімпійські ігри або футбольні чемпіонати УЄФА різновекторно впливають на економіку країни. Процес реалізації вищезазначених спортивних подій пов'язаний із багаторічними підготовчими роботами, під час яких пожвавлюється залучення нових техно- логій у сферу будівництва, а процес підготовки в пев- ному розумінні є змаганням науковців, архітекторів, інженерів, митців різних країн. Позитивні ефекти від проведення соціально-еко- номічних проектів поділяються на прямі та опосеред- ковані. Прямі впливають на обсяги експорту, інвестицій та рівень зайнятості населення. Збільшення експорту відбувається в основному завдяки інтенсифікації ту- ристичних потоків, передачі прав на телетрансляцію й продаж квитків. Приріст обсягу реалізованих туристич- них послуг під час проведення Олімпійських ігор у се- редньому становить 2,7 млрд дол. США. Специфікою реалізації масштабних спортивних подій є концентра- ція позитивних ефектів, пов'язана з локалізацією інвес- тицій у містах проведення самої події для будівництва нових стадіонів (або розширення існуючих), покращен- ня інфраструктури міста. Чинником, що впливає на збільшення надходжень від реалізації проекту, є кількість проведених у місті матчів. Це безпосеред- ньо впливає на тривалість перебування туристів і PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 10 № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА відповідне збільшення їх витрат на цій території. На- приклад, проведення щорічного лижного марафону в Енгадін (Швейцарія) справляє значний економічний вплив завдяки тому, що в середньому туристи перебу- вають у регіоні більше семи днів. Варто зазначити, що разом із короткочасністю економічний ефект прове- дення великих спортивних подій є нерівномірним у ре- гіональному розрізі. Саме велика кількість матчів (шість із п'ятнадцяти) зумовила більший прибуток для Базеля під час проведення футбольного чемпіонату УЄФА у 2008 р. порівняно з Берном, Женевою та Цюріхом [1, c. 9-13]. Негативні результати проведення спортивних подій зазвичай пов'язують із недостатнім фінансуванням, неочікуваними геополітичними впливами й нерівномі- рністю економічного розвитку країни. За оцінками ана- літиків, проведення Олімпійських ігор у КНР збільши- ло обсяги ВВП країни на 3-5 %, а в довгостроковій перспективі (до 2015 р.) очікується збільшення обсягів ВВП на 2 %. Серед негативних аспектів проведення масштабних спортивних подій А. В. Литвин зазначає велику кількість непотрібних у майбутньому спортив- них споруд, збільшення цін і надлишкові виробничі по- тужності, конфлікти місцевого населення й туристів (соціальне напруження), додаткове навантаження на навколишнє середовище [2]. Також до негативних впливів відносять ризик небезпеки від фанів (небез- пека для життя, руйнування власності, транспорту), порушення ландшафту міст при розширенні готельної мережі. До позитивних наслідків проведення масштаб- них соціально-економічних подій належать збільшен- ня податкових надходжень, позитивний іміджевий ефект для країни-реципієнта, тимчасове пожвавлен- ня в галузях, що забезпечують підготовку до проекту, покращення інфраструктури (транспорт, система гро- мадського харчування тощо). За відсутності належної підготовки та проведення необхідних змін вплив реалізації масштабних соціаль- но-економічних подій може бути радше руйнівним для країни-реципієнта. Є загроза суттєвого зниження об- сягів ВВП країни порівняно з періодом підготовки й проведення спортивної події, збільшення кількості без- робітних, відтоку прямих іноземних інвестицій. Для мінімізації зменшення туристичних потоків після закін- чення проекту слід інформувати туристів під час спортивної події про цікаві туристичні атракції країни, що збільшить імовірність повторного відвідування країни-реципієнта. Активізація проведення міжнарод- них виставок у країні-реципієнті масштабної спортив- ної події дасть змогу використати в подальшому над- лишковий готельний фонд. Як зазначає Г. Манстерман, потрібно вже на стадії будівництва споруд планувати їх альтернативне використання після завершення події, для того щоб зберегти робочі місця й уникнути збитків від простою будівель та їх неналежної експлуатації. Слід включити в план можливість використання буді- вель у майбутньому як закладів для відпочинку, про- ведення дозвілля й розважальних заходів [3, с. 70-71]. Нами для ряду країн Європи проведено аналіз впли- ву великих спортивних подій на реалізацію виробни- чо-експортного потенціалу за допомогою таких показ- ників: сальдо зовнішньої торгівлі, додана вартість го- телів, ресторанів та промисловості в сукупній доданій вартості країни, частка видатків, спрямованих на дос- лідження та розвиток інформаційних технологій у ВВП, кількість заявок на реєстрацію торговельних марок, патентів; частка надходжень від туризму в експорті, кількість туристів. У ході аналізу розглянуто статистичні дані за 1993-2008 рр. для країн-реципієнтів фіналь- них футбольних матчів УЄФА (див. табл. 1). У чистому вигляді визначити вплив реалізації мас- штабних соціально-економічних проектів на економі- ку країни й зокрема реалізацію її виробничо-експорт- ного потенціалу досить складно, оскільки флуктуації значень економічних показників залежать і від еконо- мічних спадів, стихійних лих та терористичних актів. На основі аналізу цифрових даних було виділено такі впли- ви масштабних проектів на економіку країн-реципієнтів після їх закінчення: значення показника ВВП на одну особу зменшилось у перший рік у Франції на 6,76 %, а в Іспанії на другий рік після закінчення проекту на 9,7 %. Натомість у Нідерландах, Фінляндії, Великобри- танії, Швеції, Португалії, Греції спостерігалось зростан- ня значення показника. Як видно з таблиці 1, значення показника "частка готелів і ресторанів у сукупній до- даній вартості" зменшується в рік проведення події у Франції, Іспанії, Бельгії, Греції. Насправді, окремо взя- тий обсяг доданої вартості готелів на ресторанів зро- стає в рік проведення також і в цих країнах, проте част- ка доданої вартості промисловості, будівництва та інших галузей економіки зростають швидшими темпа- ми порівняно із цим показником. Наприклад, у 1999 р. в Іспанії обсяг доданої вартості готелів і ресторанів зріс на 3,8 % порівняно з минулим роком, проте зрос- тання частки доданої вартості промисловості вияви- лось вищим на 1,6 %, у поєднанні зі збільшенням час- тки будівництва та інших видів діяльності, частка го- телів і ресторанів не показала такого активного при- росту. На нашу думку, це пов'язано з більш "індустрі- альною", а не туристичною спрямованістю розвитку окремих країн, окрім Іспанії та Греції. Значення наведе- ного показника для Греції є нижчим, оскільки в 2007 році туристичний сезон для цієї країни був досить складним: сильні пожежі, які потім змінилися небезпечно сильни- ми зливами, стали причиною панічних настроїв і змен- шили привабливість країни для туристів. Хоча, за офі- ційними даними, кількість туристів не зменшилась по- рівняно з 2006 р., термін їх перебування на території Греції міг бути коротшим, що, відповідно, негативно вплинуло на значення показника. Серед обраних для аналізу країн дві пари є особ- ливо цікавими, з огляду на проведення чемпіонату Євро-2012 в Україні та Польщі. Це Нідерланди і Бель- гія, а також Австрія та Швейцарія, які також спільно приймали матчі Євро. Більш показовим, на нашу дум- ку, є приклад першої пари, оскільки матчі 2008 р. про- водились у перший рік потужної фінансової кризи. На нашу думку, проведення фіналу в м. Роттердамі (Нідерланди) вплинуло на зменшення показника дода- ної вартості готелів і ресторанів для кореципієнта Бельгії на 0,2 % порівняно з минулим роком. Сповіль- нення ділової активності та економічні кризові явища 2000-2001 рр. також вплинули на значення досліджу- ваних показників, зокрема обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), показників міжнародної торгівлі. Фінляндія є промислово розвиненою країною, але її економіка характеризується досить високим ступенем відкритості, що робить її чутливою до "шоків" зовнішніх ринків. Вважаємо, що це, а також послаблення внут- рішньої ділової активності та зменшення попиту на європейських ринках спричинило зменшення обсягів експорту країни в 2001 р. Зовнішня торгівля Португалії з членами ЄС сприяла динамічному економічному зро- станню, проте сильна концентрація експорту товарів легкої промисловості була слабкою ланкою для краї- ни, оскільки за цими товарами відбувається зміщення відносної конкурентної переваги до країн Азії. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com ¹ 5 (105) âåðåñåíü 2010 ð. ÅÊÎ Í Î Ì ²Ê À 11 Р ік В В П н а од ну о со бу , до л. С Ш А Е кс по рт , м лн д ол . С Ш А Ім по рт , м лн д ол . С Ш А С ал ьд о зо вн іш нь ої т ор гів лі , до л. С Ш А Ч ас тк а до да но ї ва рт ос ті го те лі в у за г. до да ні й ва рт ос ті , % Ч ис те н ад хо дж ен ня П ІІ, % В В П Ч ис ти й ві дт ік П ІІ, % В В П Ч ас тк а м аш ин об уд ув ан ня в до да ні й ва рт ос ті пр ом ис ло во ст і, % Ч ас тк а пр ом ис ло во ст і в су ку пн ій д од ан ій ва рт ос ті ,% В ид ат ки н а до сл ід ж ен ня , % В В П Кі ль кіс ть з ая во к на ре єс тр ац ію то рг ов ел ьн их м ар ок Кі ль кіс ть п ат ен тн их за яв ок (в ід р ез ид ен ті в) Н ад хо дж ен ня в ід м іж на ро дн ог о ту ри зм у, % в ід е кс по рт у Кі ль кіс ть ін оз ем ни х ту ри ст ів , м лн о с. Франція 1996 26,314 283,901 274,914 8,987 16,80% 1,40% 1,93% 29,04% 29,04% 2,27% 62469 12916 8,78% 62 1997 23,729 283,345 266,575 16,770 16,79% 1,62% 2,49% 30,07% 30,07% 2,19% 62866 13252 7,47% 67 1998 24,423 300,571 286,036 14,535 16,53% 2,01% 3,11% 30,12% 30,12% 2,14% 94232 13251 7,60% 70 1999 24,08 296,025 286,593 9,432 16,41% 3,16% 8,61% 30,41% 30,41% 2,16% 100570 13592 8,19% 73 2000 21,83 295,345 303,758 -8,412 16,05% 3,19% 13,13% 30,14% 30,14% 2,15% 111792 13870 9,80% 77 2004 33,012 413,708 434,242 -20,533 15,62% 1,59% 2,76% 29,01% 19,96% 2,15% 73654 14230 9,82% 74 2005 34,152 434,354 475,857 -41,502 15,54% 3,96% 5,30% 19,52% 2,11% 75564 14327 9,29% 75 2006 35,836 479,012 529,902 -50,889 15,40% 3,17% 4,92% 19,12% 2,12% 77166 14529 8,87% 78 2007 40,774 539,730 611,364 -71,634 15,29% 4,08% 6,63% 18,85% 2,10% 80034 14722 9,13% 81 2008 44,675 594,504 695,004 -100,499 15,36% 3,51% 7,17% 18,23% 79206 14743 8,68% 78 Іспанія 1997 14,463 106,241 124,418 -18,177 16,79% 1,561 2,498 24,219 21,23% 0,801 78894 2237 18,99 40 1998 15,123 109,251 134,523 -25,271 16,53% 2,377 3,39 23,524 21,52% 0,874 81293 2271 19,651 42 1999 15,468 111,493 147,866 -36,373 16,41% 2,998 7,13 22,684 21,70% 0,861 85752 2439 20,444 45 2000 14,422 113,343 152,898 -39,555 16,05% 6,688 9,887 22,415 21,51% 0,907 98751 2710 19,413 46 2001 14,963 116,149 154,993 -38,844 15,77% 4,624 5,4 21,963 21,39% 0,915 89200 2528 19,535 49 2002 16,634 125,872 165,920 -40,047 15,67% 5,828 4,904 22,391 20,78% 0,986 78931 2763 18,925 50 2003 21,104 158,213 210,860 -52,647 15,59% 2,898 3,254 21,885 20,48% 1,05 63029 2813 18,877 51 2004 24,58 182,727 259,265 -76,537 15,62% 2,374 5,89 20,717 19,96% 1,065 62706 2871 18,429 52 2005 26,246 192,798 289,611 -96,812 15,54% 2,174 3,709 19,52% 1,126 64699 3040 18,221 56 Бельгія 1998 25,152 11,96% 9 11 23 21,80% 2 34614 690 2,412 6 1999 24,97 178,867 164,603 14,263 11,91% 56 51 23 21,29% 2 36453 591 3,133 6 2000 22,754 184,795 171,303 13,492 11,42% 93 89 22 21,52% 2 36722 577 3,074 6 2001 22,651 190,309 178,698 11,612 11,60% 32 37 21,28% 2 33926 571 3,884 6 2002 24,533 215,803 198,094 17,710 11,86% 7 4 21 20,85% 2 31756 601 3,671 7 Нідерланди 1998 25,59 167,596 156,728 10,868 16,27% 9 9 18 17,66% 2 25,59 2451 4,851 9 1999 25,998 170,538 167,875 2,663 16,67% 10 14 23 17,52% 2 25,998 2545 5,027 10 2000 24,196 213,424 198,927 14,498 16,88% 16 19 19 18,01% 2 24,196 2465 4,433 10 2001 25,04 216,158 195,562 20,596 16,52% 13 13 18 17,65% 2 25,04 2110 4,381 10 2002 27,222 219,821 194,115 25,706 16,28% 6 7 17 17,62% 2 27,222 2122 4,412 10 Òàáëèöÿ 1. - Âïëèâ ìàñøòàáíèõ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ïðîåêò³â íà ðåàë³çàö³þ âèðîáíè÷î-åêñïîðòíîãî ïîòåíö³àëó 12 ¹ 5 (105) âåðåñåíü 2010 ð. ÅÊÎ Í Î Ì ²Ê À Р ік В В П н а од ну о со бу , до л. С Ш А Е кс по рт , м лн д ол . С Ш А Ім по рт , м лн д ол . С Ш А С ал ьд о зо вн іш нь ої т ор гів лі , до л. С Ш А Ч ас тк а до да но ї ва рт ос ті го те лі в у за г. до да ні й ва рт ос ті , % Ч ис те н ад хо дж ен ня П ІІ, % В В П Ч ис ти й ві дт ік П ІІ, % В В П Ч ас тк а м аш ин об уд ув ан ня в до да ні й ва рт ос ті пр ом ис ло во ст і, % Ч ас тк а пр ом ис ло во ст і в су ку пн ій д од ан ій ва рт ос ті , % В ид ат ки н а до сл ід ж ен ня , % В В П Кі ль кіс ть з ая во к на ре єс тр ац ію то рг ов ел ьн их м ар ок Кі ль кіс ть п ат ен тн их за яв ок (в ід ре зи де нт ів ) Н ад хо дж ен ня в ід м іж на ро дн ог о ту ри зм у, % в ід е кс по рт у Кі ль кіс ть ін оз ем ни х ту ри ст ів , м лн о с. Фінляндія 1999 25,322 417,655 316,141 10,151 11,02% 4 5 36 36 3 9471 9471 4,61 2 2000 23,543 454,749 338,864 11,589 10,82% 7 20 39 39 3 10475 10475 3,809 3 2001 24,122 428,160 321,503 10,666 11,29% 3 7 37 37 3 10244 10244 3,957 3 2002 26,034 445,177 334,400 11,078 11,42% 6 6 39 39 3 8934 8934 4,043 3 2003 31,568 525,032 415,724 1,031 11,57% 2 -1 35 35 3 7989 7989 4,171 3 Великобританія 2000 25,082 282,854 339,445 -56,912 13,97% 8 17 27 19,44% 2 42531 22050 7,406 23 2001 24,874 272,578 337,958 -65,798 14,12% 4 4 27 18,75% 2 37454 21423 6,646 21 2002 27,142 280,631 359,408 -78,778 14,49% 2 3 27 17,92% 2 35994 20624 6,701 22 2003 31,188 307,701 393,507 -85,807 14,60% 1 4 26 17,44% 2 34451 20426 6,59 23 2004 36,662 349,012 468,144 -119,132 14,81% 3 4 17,16% 2 35564 19178 6,79 26 Швеція 2002 27,86 829,834 671,207 15,863 13,99% 5 4 31 29,15% 14325 3358 5,242 3 2003 34,677 102,411 841,995 18,211 14,49% 1 6 30 29,95% 4 13326 3025 4,933 3 2004 39,607 123,310 100,833 22,477 14,64% 3 6 29 31,25% 4 13800 2768 4,738 3 2005 40,37 130,264 111,351 18,912 14,79% 3 7 31,65% 4 14812 2522 4,912 3 2006 43,142 147,370 127,101 20,269 14,54% 7 6 32,55% 4 14269 2446 5,279 3 Португалія 2003 15,009 318,336 471,662 -15,333 16,01% 5 4 15 16,97% 1 14901 125 17,19 12 2004 17,065 443,550 682,220 -23,867 16,14% 1 4 15 16,71% 1 14749 123 17,138 11 2005 17,584 380,856 611,671 -23,081 16,14% 2 1 16,42% 1 15431 158 16,755 11 2006 18,401 433,584 666,938 -23,335 16,15% 6 4 16,31% 1 17754 184 16,829 11 2007 20,988 515,170 783,256 -26,809 16,36% 1 2 16,65% 1 30382 250 17,19 12 Греція 2005 22,216 174,344 548,939 -37,459 21,04% 0 1 12,66% 1 11798 609 26 15 2006 24,124 209,428 637,390 -42,796 21,46% 2 2 12,93% 4111 692 26 16 2007 28,106 235,042 760,992 -52,595 21,45% 1 2 12,77% 11113 772 23 16 2008 31,954 255,094 89,302 -63,792 22,62% 1 1 12,32% 10598 803 22 16 Австрія 2006 39,019 134169531 134356314 -186783,1 16,98% 1 2 - 23,12% 6 - 2271 10 20 2007 44,623 156588407 156055653 532753,9 16,73% 17 19 - 23,63% 6 - 10 20 2008 49,596 172227952 175025754 -2797802 16,66% 3 7 - 23,86% 5 - 2298 10 22 Швейцарія 2006 51,927 147856286 141399528 6456758 16,98% 8 20 23,12% 1740 6 79 2007 56,787 172078120 161180189 10897932 16,73% 12 13 23,63% 1692 6 84 2008 65,2 200614754 183515525 17099229 16,66% 1 10 23,86% 1594 6 86 Ïðîäîâæåííÿ òàáë. 1 Äæåðåëî: ðîçðàõîâàíî àâòîðîì çà äàíèìè Ñâ³òîâîãî áàíêó òà Undata [6; 7], íàï³âæèðíèì âèä³ëåíî ðîêè ïðîâåäåííÿ ñïîðòèâíèõ ïîä³é ó â³äïîâ³äí³é êðà¿í³; ϲ² - ïðÿì³ ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿. № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА 13 Ще одним чинником, який вплинув на обсяг і роз- поділ туристичних потоків, пов'язаних із довгими авіа- перельотами, став теракт 11 вересня 2001 р. у США. Так, за даними СОТ, восени 2001 р. порівняно з відпо- відним періодом минулого року спостерігалось змен- шення туристичних потоків на 12-15 % у світовому масштабі. У той же час Франція та Іспанія залишились привабливими для відвідування. Збільшення інвестицій на періоді підготовки про- екту пов'язано з необхідністю розширення та покра- щення інфраструктури. Негативний вплив проведення міжнародних футбольних турнірів, або їх недостатньо вагомий економічний ефект може пояснюватись тим, що, на відміну від Олімпійського комітету, який обирає для проведення ігор країни з більшим потенціалом майбутнього розвитку, матчі FIFA проводяться зде- більшого в економічно розвинених країнах зі сформо- ваним вектором розвитку. Ще однією причиною може бути недостатньо ретельний відбір міст-реципієнтів порівняно з Олімпійськими іграми, оскільки не буде представлено змагань з інших видів спорту, крім фут- болу. У роки підготовки проекту саме збільшення інве- стиційних потоків сприяє економічному зростанню країни-реципієнта, а подальше пришвидшене зростан- ня показників пов'язане з певною короткочасною інер- ційністю. Слід зазначити, що у випадку реконструкції стадіонів, позитивний ефект для інфраструктури є меншим, оскільки здебільшого є вже існуюча база (на- приклад, під'їзні шляхи). Для країн-реципієнтів характерно, що на стадії підготовки відбувається зростання обсягу ВВП у роз- рахунку на одну особу, зростання обсягів експорту та імпорту, додана вартість готелів та ресторанів зрос- тає, збільшуються обсяги прямих іноземних інвестицій, частка витрат на розвиток нових технологій у ВВП не зазнає суттєвих змін, кількість туристів та частка над- ходжень від туризму збільшується, після закінчення події відбувається зменшення надходження іноземних інвестицій та збільшення їх відтоку, зменшується част- ка надходжень від туристичних послуг в експорті краї- ни, зменшується обсяг ВВП у розрахунку на одну осо- бу. Певні відмінності від загального випадку стосують- ся частки доданої вартості готелів, ресторанів і про- мисловості Греції. У цій країні частка доданої вартості готелів та ресторанів порівняно з промисловістю є вищою. Це пов'язано з більшою значущістю туристич- ної індустрії для згаданої країни і, на нашу думку, харак- теризує загальну спрямованість економічного розвит- ку цих країн (акцент меншою мірою робиться на роз- виток промисловості в реалізації їх виробничо-експор- тного потенціалу). Загалом проведення матчів суттє- во не змінює частки промисловості в доданій вартості країни-реципієнта спортивної події, а завантаженість готелів та ресторанів скорочується вже в перший-дру- гий рік після закінчення спортивної події. Вплив прове- дення масштабних соціально-економічних подій є точ- ковим, і навряд чи можна розраховувати на їх прове- дення як на потужний поштовх для модернізації про- мисловості та стрімкого економічного зростання країни без одночасного та послідовного впровадження стра- тегічних програм розвитку промисловості та інфраст- руктури. Зважаючи на міжнародний досвід країн-ре- ципієнтів, актуалізується питання подальшого ефек- тивного використання таких будівель в Україні після проведення Євро-2012. Оцінка впливу масштабних соціально-економічних подій повинна також урахову- вати небезпеку руйнівного впливу збільшення вібрації, шуму. Окрім того, вибір місць під забудову для готелів має бути виваженим з огляду на ландшафт міста, зручність для мешканців і недопущення погіршення їх житлових умов через порушення норм інсоляції (при- кладом саме такого випадку є проект готельного ком- плексу по вул. Федорова у м. Львові). Висновки Проведення масштабних соціально-економічних проектів має багатовекторний вплив на економіку краї- ни-реципієнта. Проведення масштабних соціально-економічних подій супроводжується як позитивними, так і негатив- ними впливами, основними з яких є позитивний імідже- вий ефект для країни, тимчасове пожвавлення в галу- зях, що забезпечують підготовку проекту, покращення інфраструктури, ризик небезпеки від фанів, збільшен- ня цін, складність рентабельного майбутнього вико- ристання будівель, призначених для проекту. При спільній реалізації проекту двома країнами, як у випадку проведення Євро-2000 (приймаючі країни Бельгія та Нідерланди) та Євро-2008 (приймаючі краї- ни Австрія та Швейцарія) частка доданої вартості го- телів і ресторанів у сукупній доданій вартості збільшу- валась істотніше в країні проведення фінального мат- чу. Зазначені пари країн відрізняються розривом се- реднього значення цього показника протягом дослід- жуваного періоду: 3,93 % - різниця між середнім зна- ченням показника між Бельгією та Нідерландами і 2,77 % - між Австрією та Швейцарією. У 2008 р. част- ка доданої вартості готелів та ресторанів у сукупній доданій вартості країни в Нідерландах (2000 р.) була на 5,46 % вищою, ніж у Бельгії. В Австрії в 2008 р. зна- чення показника було на 2,77 % вищим, ніж у Швей- царії. З огляду на майбутнє спільне проведення Євро- 2012 Україною та Польщею, можна очікувати, що зна- чення показника в 2012 р. в Україні буде вищим, ніж у Польщі. Вплив проведення масштабних соціально-еконо- мічних проектів на обсяги витрат на дослідження в країні-реципієнті є незначним (серед досліджуваних країн коливання показника в рік проведення події в середньому не перевищували 0,5 %). ЛІТЕРАТУРА: 1. Economic impact of the UEFA EURO 2008 in Switzerland / [H. Rutter, J. Stettler, M. Amstutz, de Bary A., D. Grozea- Helmenstein]. - Viena : Institute of Tourism, Lucerne School of Business, 2004. - P. 116 2. Литвин А. В. Экономика и управление в сфере услуг. Эко- номика спорта: теоретический аспект и перспективы развития / А. В. Литвин // Проблемы современной экономики : евразийский международный научно-аналитический журнал [Електронний ресурс ]. - Режим доступу : http://www.m-economy.ru/ art.php3?artid=26326. 3. Masterman G. Strategiс Sports Event Management an international approach / G. Masterman // 2004. - 271 p. 4. World databank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://databank.worldbank.org. 5. Undata [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// data.un.org/. 6. Brownell Susan. Will the Olympic Change China, or Will China Change the Olympics? Bellaterra: Centre d'Estudias Olimpics (UAB). International Chair in Olympism (IOC-UAB) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://olympicstudies.uab.es/lec/pdf/brownell.pdf. 7. Nobbeling T. The Economic Impact of the 2010 Winter Olympic and Prarlympic Games: An update Report prepared for Honourable Ted Nobbeling Minister of State for Community Charter and 2010 Olympic Bid / T. Nobbeling // InterVISTAS Consulting Inc. - November, 2002. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 14 № 5 (105) вересень 2010 р. ЕКОНОМІКА Y. Hershunenko ECONOMIC IMPACT OF LARGE SCALE SOCIO-ECONOMIC PROJECTS Influence of big sport events on realization of industrial-export potential during preparation process and after their conducting is described in the article. Experience of hosting countries is used to illustrate influence of sport events on countries economy. Key words: sport event, investment event, industrial-export potential, industry, investments, construction, and infrastructure. © Ю. Гершуненко Надійшла до редакції 04.08.2010 УДК 658.29 ÀËÃÎÐÈÒÌ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß Ä²ßËÜͲÑÒÞ ÏÐÎÌÈÑËÎÂÈÕ Ï²ÄÏÐȪÌÑÒ ÍÀ ÎÑÍβ ÇÁÀËÀÍÑÎÂÀÍί ÑÈÑÒÅÌÈ ÏÎÊÀÇÍÈʲ ІГОР ДОЛЖАНСЬКИЙ, кандидат економічних наук, доцент Макіївського економіко-гуманітарного інституту ІРИНА ЯГНЮК, асистент Макіївського економіко-гуманітарного інституту У статті на прикладі ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" розкрито алгоритм управ- ління діяльністю промислових підприємств на основі впровадження збалансованої систе- ми показників в існуючу систему управління. Ключові слова: збалансована система показників, проекції збалансованої системи показ- ників, стратегія управління діяльністю, стратегічна карта, стратегічний ромб. Постановка проблеми. Функціонування українсь- ких підприємств в умовах, що постійно змінюються, ба- гато в чому залежить від якості управління. Останнім часом великої популярності набула так звана концеп- ція вимірювання досягнень на підставі оцінки фінан- сових і нефінансових показників діяльності підприєм- ства. Однією з альтернативних концепцій є збалансо- вана система показників (далі ЗСП), яка оцінює діяльність підприємства в чотирьох проекціях: "фінан- си", "клієнти", "внутрішні бізнес-процеси" і "навчання та розвиток". Застосування саме цієї концепції в прак- тиці управління промисловими підприємствами пояс- нюється не лише всебічним охопленням напрямів діяльності, а й можливістю оцінки результативності стратегії управління діяльністю підприємства. Аналіз останніх наукових досліджень. Дослід- женням проблем імплементації збалансованої систе- ми показників у стратегію управління діяльністю підприємств займалися як українські, так і зарубіжні вчені: М. Браун [1], Р. Каплан [2], Т. Лагода [3], О. Мас- лиганий [4], П. Нівен [5], Е. Ніллі [6], Н. Переверзєв [7], О. Свищ [8], М. Ходоровський [9], П. Хорват [10]. По- при вагомі теоретичні дослідження названих науковців, питання алгоритмізації дій при впровадженні ЗСП у практику роботи українських промислових підприємств залишаються розробленими недостатньо. Метою статті є побудова чіткої послідовності дій з упровадження збалансованої системи показників у систему управління діяльністю промислових під- приємств. Виклад основного матеріалу дослідження. Умовно процес упровадження ЗСП можна поділити на три стадії, кожна з яких реалізовується поетапно (рис. 1). Визначивши послідовність управління промисло- вим підприємством на основі ЗСП, розкриємо сутність кожного етапу на прикладі ВАТ "Металургійний комбі- нат "Азовсталь". Отже: І стадія - Підготовча. 1 етап. Усвідомлення необхідності застосуван- ня ЗСП. Основою успішного управління підприємством на основі застосування ЗСП є визначення оптимальної схеми її впровадження в управлінську діяльність. Існує два підходи до впровадження ЗСП - "зверху вниз" та "знизу вгору". При застосуванні підходу "зверху вниз" ініціатива використання ЗСП належить керівництву підприємства, що надає більшої значущості впровад- жуваним заходам та полегшує їх реалізацію [11]. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Ähnliche Einträge