Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)

У статті на основі аналізу матеріалів польського часопису "Національні справи" встановлено роль греко-католицької церкви в політичному, освітньому та культурному житті українців Східної Галичини впродовж 20-30-х рр. ХХ ст. та з'ясовано ставлення польського суспільства до діяльності ц...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2010
Автор: Гнип, І.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22207
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 75-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859850110092967936
author Гнип, І.
author_facet Гнип, І.
citation_txt Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 75-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У статті на основі аналізу матеріалів польського часопису "Національні справи" встановлено роль греко-католицької церкви в політичному, освітньому та культурному житті українців Східної Галичини впродовж 20-30-х рр. ХХ ст. та з'ясовано ставлення польського суспільства до діяльності цієї релігійної інституції поза межами її релігійної функції. In the article on the basis of analysis of materials of the Polish journal "National Affaires" are set role of the Greek Catholic Church in political, educational and cultural life of Ukrainians of East Galicia during 20 - 30th XX w. And attitude of Polish society is found out toward activity of this religious institution out of limits of it religious function.
first_indexed 2025-12-07T15:40:35Z
format Article
fulltext № 4 (104) липень-серпень 2010 р. ЕКОНОМІКА 75 N. Slobodyanyuk THE MODELING THE COMPLEX CONCEPTUAL CONTROL SYSTEM OF THE INDUSTRIAL ENTERPRISES' INTANGIBLE ASSETS In the article the basic models and management mechanisms by the industrial enterprises' intangible assets, offered by foreign and domestic economists are studied. By economic-mathematical modeling the complex control system of the industrial enterprises' intangible assets for the purpose of increase of administrative decisions' efficiency in the field of intangible assets' management is developed. The administrative account of the enterprise's intangible assets by working out of a brief of Position about the administrative account of the enterprise's intangible assets, typical forms of the documentation and instructions to them for formation of information base of intangible assets for the purpose of management is improved. Key words: the models and management mechanisms by the industrial enterprises' intangible assets, the control system of the industrial enterprises' intangible assets, the economic-mathematical modeling, the administrative account of the enterprise's intangible assets. © Н. Слободянюк Надійшла до редакції 06.05.2010 УДК 282(477+475),,19" 20-30 рр. ÎÁÐÀÇ ÃÐÅÊÎ-ÊÀÒÎËÈÖÜÊί ÖÅÐÊÂÈ ÍÀ ÑÒÎвÍÊÀÕ ÏÎËÜÑÜÊÎÃÎ ×ÀÑÎÏÈÑÓ "ÍÀÖ²ÎÍÀËÜͲ ÑÏÐÀÂÈ"(20-30-ò³ ðð. ÕÕ ñò.) ІГОР ГНИП, здобувач Інституту історії України НАН України, м. Івано-Франківськ У статті на основі аналізу матеріалів польського часопису "Національні справи" вста- новлено роль греко-католицької церкви в політичному, освітньому та культурному житті українців Східної Галичини впродовж 20-30-х рр. ХХ ст. та з'ясовано ставлення польсько- го суспільства до діяльності цієї релігійної інституції поза межами її релігійної функції. Ключові слова: греко-католицька церква, Східна Галичина, міжвоєнний період, часопис "Національні справи", оцінка польської громадськості. Постановка проблеми й аналіз праць, у яких започатковане її дослідження. Українська спільно- та в межах ІІ Речі Посполитої становила одну з найчи- сельніших національних меншин держави. Особливості багатовікової спільної історії та перебіг подій міжвоєн- ної доби вимагали від польської влади віднайти взаємо- вигідний алгоритм спільного проживання на одному терені. Однак не завжди ці намагання могли задоволь- нити всі зацікавленні сторони. У 1921 р. для постійного моніторингу та вивчення "проблемного питання" взаємовідносин національних меншин та титульної нації в ІІ Речі Посполитій був ство- рений Інститут дослідження національних справ. Увага працівників новоствореної установи зосередилась не лише на збиранні всебічної інформації про своїх грома- дян іншої національності, а й на аналізі історичних, ет- нологічних, культурних, демографічних, політичних, гос- подарських та мовних чинників впливу на функціонуван- ня та розвиток її спільнот у межах Польської держави. Зібрані й опрацьовані матеріали друкувалися на сторінках журналу "Національні справи". Видавницт- во часопису за редакцією Станіслава Папроцького розпочалося у Варшаві наприкінці 1927 р. та тривало до початку Другої світової війни. Навіть побіжний пе- регляд виданих номерів засвідчує існування в той час підвищеної уваги польської громади до українського питання. Серед авторів, що писали на так звані "ук- раїнські теми", знаходимо відомих польських науковців та журналістів М. Фелінського, А. Крисінського, Л. Ва- сілевського, В. Томкевича та ін. На шпальтах видання публікувалися й українські автори: М. Ковалевський, М. Кордуба, О. Лотоцький, Р. Смаль-Стоцький, П. Су- лятицький, С. Томашівський [1, с. 63-64]. Такий підхід до пропорційності польсько-українського авторсько- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 76 № 4 (104) липень-серпень 2010 р. ЕКОНОМІКА го колективу зумовив високий рівень та досить об'єк- тивний характер статей і наукових розвідок, розміще- них на сторінках журналу. Крім того, у часописі розмі- щувалися короткі огляди української преси, у тому числі підпільної, у перекладі польською мовою, але без зміни змісту. Майже кожен номер часопису містить матеріал про греко-католицьку церкву та її духовенство, що підтверд- жує дослідження сучасних українських та польських істо- риків (В. Комар, В. Марчук, Е. Коко та ін.) про провідну роль цієї інституції в житті українського народу Східної Галичини в міжвоєнний період [2; 3; 4]. Проаналізова- ний матеріал становить досить високу наукову цінність, адже відкриває нові грані в розумінні функціонування української спільноти в межах ІІ Речі Посполитої і, що важливо, відтворює образ українських інституцій, зок- рема релігійних, у польському баченні. Мета цієї статті - аналіз матеріалів польського ча- сопису "Національні справи" в аспекті висвітлення ним діяльності й ролі Греко-католицької церкви в житті ук- раїнців Східної Галичини в 20-30-х роках ХХ ст. Виклад основного матеріалу. Центральне місце публікацій про українську меншість у часописі "Націо- нальні справи" присвячено питанням політичного ха- рактеру. "На арені українського суспільно-політично- го життя розвивається процес поступового зростан- ня впливу греко-католицького духовенства", - систе- матично підкреслювалося на сторінках видання [5, с. 641]. Ця ситуації пояснювалася як національним ха- рактером греко-католицької церкви, високоосвічені- стю українських священиків, так і протистоянням їхньої діяльності вже за своєю природою комуністичній ідео- логії, що панувала на "Великій Україні". Крім того, відмічався значний вплив цієї релігійної інституції на функціонування окремих найбільш впливових україн- ських політичних партій, а також просвітницько-куль- турних організацій. Автори, аналізуючи стосунки між українськими партіями, відмічають наявність жорсткої конкуренції між ними. До початку 30-х рр. ХХ ст. при конфлікті за впливи в українському суспільстві Українська соціаль- но-радикальна партія (УСРП) серед аргументів суп- роти Українського національно-демократичного об'єд- нання (УНДО) активно використовувала звинувачен- ня в клерикальному забарвленні її політики та "сліпій підтримці" урядових кіл [6, с. 479]. На підтвердження слів наводились приклади використання релігійних уро- чистостей з політичною метою, проведення бого- служінь та панахид під час свят національного харак- теру, постійна активізація українсько-польських пере- говорів. Наприкінці 30-х рр. ХХ ст. на тлі радикалізації політичного життя Східної Галичини суперечки між УНДО і УСРП перейшли в річище врівноваженого діа- логу. А радикальні молодіжні сили звинуватили вже обидві ці політичні сили в угодницькій позиції щодо вла- ди [7, с. 281]. Серед політиків, членів так званого "Українського клубу", що представляли інтереси української меншості в польському Сеймі (1928 - 1930 рр.), знаходимо прізвища священиків о. Л. Куницького та о. М. Гани- шевського, які брали участь у роботі постійно діючої урядової комісії суспільної опіки, о. В. Пелиха, який працював у петиційній комісії; о. Л. Куницький, уже на той час досить відомий церковний і суспільний діяч, видавець, співзасновник УНДО, був також членом морської урядової комісії [8, с. 649]. Вони активно до- лучилися до легальної боротьби за українську автоно- мію в межах ІІ Речі Посполитої. За визначенням часопису, іншою особливістю жит- тя українського суспільства в окреслений час є "пере- сунення національно-політичної праці до суспільних організацій" [9, с. 224]. Саме тому більшість українсь- ких громадських організацій, хоча й не виходять за межі свого статуту, мають яскраве політичне забарвлення. При цьому вплив духовенства на українські культур- но-освітні та господарські товариства впродовж усьо- го міжвоєнного періоду залишався на стабільно висо- кому рівні. Серед тем, що дискутувалися на сторінках "Націо- нальних справ" в 1927 р., знаходилась виборча ре- форма місцевого самоврядування та ставлення ук- раїнської громадськості до цього питання. Акту- альність проблеми для українців автори видання вба- чали в тому, що на території Східної Галичини "з 4000 сільських гмін 80 % не мали жодного самоуправління" [10, с. 49]. Частина членів УНДО, критикуючи недоско- налість виборчого законодавства, узагалі пропонува- ли бойкотувати вибори [11, с. 158]. Однак під тиском релігійних чинників за аргументів утрати навіть мінімального голосу в польській державі ці плани були відкинуті. Греко-католицька церква намагалася кон- солідувати українське суспільство напередодні ви- борів. Греко-католицькі єпископи видали відозви, у яких закликали українське населення до участі у вибо- рах та об'єднання українських сил [7, с. 281]. Крім того, саме релігійні діячі в УНДО за активної підтримки митрополита греко-католицької церкви А. Шептицького запропонували механізм українсько- єврейських політичних переговорів для об'єднання зусиль напередодні виборів, що в разі достатньої кількості мандатів надавало більше шансів для реа- лізації політичних програм обох сторін [7, с. 281]. Для з'ясування реакції населення на таку можливість ук- раїнські та єврейські галицькі видання навіть органі- зували анкетування. Відповідно до статті "Українська хроніка", що з'явилася на сторінках "Національних справ", українські політичні кола вважали цю пропози- цію реальною лише у випадку "радикальної зміни єврейської політики і тактики в Східній Галичині" [10, с. 50]. Єврейське населення повинно перестати бути "авангардом полонізаційного походу на українські землі" [10, с. 50]. У відповідь єврейські кола закидали українцям антисемітські настрої. Водночас прихильники поєднання з української сто- рони підкреслювали, що жодна українська політична партія не має у своїх програмах антисемітських закликів. А основа єврейсько-українського конфлікту лежить суто в господарській площині, оскільки його прояви спосте- рігаються лише в окремих місцевостях Східної Галичи- ни, де найбільш активно діє українська кооперація та пропагується гасло "своє для своїх" [12, с. 67]. Навіть після убивства С. Петлюри представником єврейської національності Шварцбардом, що викли- кало хвилю обурення серед української громадськості, релігійні діячі українських політичних кіл надалі нама- галися реалізувати намічений курс зближення українців та євреїв регіону. Цитуючи газету "Діло", на сторінках "Національних справ" окреслювалася позиція цієї ук- раїнської політичної групи так: "Не можемо оцінювати "ідеологічного боївника" лише з тої точки зору його приналежності до єврейської національності, старає- мося з усіх сил зберегти пам'ять про Петлюру - водно- час дивимося з оптимізмом на подальший розвиток українсько-єврейських стосунків" [13, с. 545]. Незва- жаючи на старання зацікавлених, українсько-єврейсь- ке поєднання під час виборів 1927 р. та й у подальшо- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (104) липень-серпень 2010 р. ЕКОНОМІКА 77 му, зокрема в 1934 р., було реалізовано лише в окре- мих місцевостях. А успіхи українських політичних сил на виборах були досить скромними. У 30-х рр. ХХ ст. сторінки "Національних справ" за- рясніли інформацією про дискусію навколо можливого українсько-польського порозуміння. Поштовхом до ак- тивізації цього питання стала радикалізація частини українського політичного руху, зокрема діяльність Організації українських націоналістів (ОУН). Широкого обговорення зазнав пастирський лист станіславського єпископа Г. Хомишина, підписаний 23 лютого 1931 р. та розміщений на перших шпальтах українських та польських галицьких видань. На 34 сторінках тексту греко-католицький ієрарх намагався обґрунтувати термінову потребу в українсько-польському діалозі: "Боронитися то наший обов'язок, але в легальний спосіб… Уявіть собі, що одного дня зненавиджені ук- раїнцями поляки ідуть від нас. І що тоді з нами буде? За кілька годин приходить за-за Збручу хмара більшо- виків, які замикають наші церкви і перетворюють їх на будинки розваг або розпусти, духовенство і інтелі- генцію частково постріляють, частково вишлють на Совєтські Острови, а сам народ занедбають і заб'ють у ньому все, що є людське, і зроблять із нього щось гірше, ніж було…" [14, с. 275]. "Національні справи" подають позиції різних сторін щодо листа Г. Хомиши- на: від щирої радості з боку ліберальних польських політичних сил та частини українського громадського руху до різкої критики на шпальтах українських націо- налістичних видань, де звинуватили єпископа в праг- неннях "зміцнити свою позицію серед польських уря- дових чинників" [14, с. 279]. Однак щодо діяльності ОУН станіславський єпис- коп не був одиноким. Його повністю підтримував його постійний опонент у внутрішньоцерковних справах митрополит греко-католицької церкви А. Шептицький, який систематично в 30-х рр. ХХ ст. засуджував мето- ди боротьби націоналістів радикального спрямуван- ня. На сторінках "Національних справ" щодо вбивства міністра внутрішніх справ Б. Перацкого цитувалися слова, опубліковані в "Меті" (українське періодичне видання, яке перебувало під впливом А. Шептицького - І. Г.): "Вбивство міністра Перацкого не може поясни- ти навіть найбільш смілива гіпотеза..." [15, с. 433]. При цьому зазначалося, що в останні тижні свого життя міністр "увійшов у контакт з українськими церковними і політичними колами", що було невигідно для націо- налістів [Там само]. Після вбивства директора гімназії І. Бабія "за ви- ховні методи, що унеможливлювали будь-які прояви конспірації на шкільному терені" [16, с. 433] з'явилося пастирське послання А. Шептицького, яке тогочасна преса охрестила як "Голос Митрополита" [16, с. 434]. У листі, який вразив усе галицьке суспільство, різко засуджувалися будь-які терористичні акти. За підтрим- ки релігійних діячів у Львові було організовано прес- конференцію в редакції часопису "Діло", де 20 пред- ставників видавничих органів заявили про свою нега- тивну оцінку політичних убивств [17, с. 283]. Наступним пасторським листом "Про застосування богослужінь для світських цілей" А. Шептицький забо- ронив використовувати служби Божі для політичних маніфестацій, а духовенству доручив публічно засуд- жувати намагання радикальних націоналістичних сил здійснювати пропаганду своїх ідей під час зібрань лю- дей у церквах. Політична преса, за твердженням часо- пису "Національні справи", оцінила крок греко-католиць- кого митрополита як політичну акцію, однак сам глава церкви заперечував подібне трактування на сторінках "Мети", зазначаючи, що це й "урядовий (церковний - І. Г.) акт… то боротьба не з ким, а чим"[18, с. 438]. Тоб- то звернення мало на меті залишити "храми лише для молитви". Крім того, за кілька днів після вбивства І. Бабія в "Меті" з'явилася стаття "Національна річни- ця" за підписом А. Шептицького, яка була спрямована проти "використання богослужінь під час національних річниць невідповідальними елементами" [19, с. 608]. Станіславський єпископ, як зазначається в "Націо- нальних справах", ужив більш радикальні заходи, за- боронивши духовенству брати участь у світських організаціях. Обурення розпорядженням на терені єпархії набуло таких розмахів, що Г. Хомишин був зму- шений роз'яснити свій пастирський лист. На його дум- ку, входження особи духовної до громадської органі- зації на правах рівноправного члена робить священи- ка залежним від її керівництва й тим самим підпоряд- ковує церкву тим політичним силам, які очолюють відповідну установу. Парох, за твердженням єписко- па, має моральне право на дорадчий голос у кожній громадській організації без входження до її лав. Крім того, Г. Хомишиним були також видане розпоряджен- ня, що забороняли відправляти богослужіння на світських урочистостях [20, с. 641-642]. У той час, коли вище духовенство греко-католиць- кої церкви очолило переговорний процес між українсь- кими й польськими політичними силами, позиція духо- венства на місцях була досить різною: від антипольсь- ких промов під час богослужінь, особливо на День не- залежності, до закликів до порозуміння між представ- никами всіх національностей у своїх парафіях [8, с. 720]. Крім питань політичного характеру, в житті українців Східної Галичини, значне місце на шпальтах "Націо- нальних справ" відводилось характеристиці діяль- ності українських громадських організацій на цих те- ренах, особливо освітнього характеру. При цьому на- голошувалося на провідній ролі греко-католицького духовенства. Українська еліта, шукаючи підтримки серед широ- ких мас, намагалася втілити в життя свою освітню кон- цепцію, основу якої становило християнське вихован- ня дітей у "своїй" родині та "своїх" навчальних закла- дах. Систему недержавної національної освіти очоли- ла "Рідна школа", до її заслуг належить заснування низ- ки початкових шкіл приватного, громадського й цер- ковного характеру та освітніх гуртків майже в кожно- му повіті. Товариство тісно співпрацювало з греко- католицьким духовенством і церковною адміністра- цією. Так, 25 % усіх провідників "Рідної школи" були українськими священиками, а з 69 голів повітових гуртків 24 мали духовний сан [21, с. 39]. Інші українські політичні сили, зокрема соціал-ра- дикали, висловлювали занепокоєння зміцненням впли- ву греко-католицької церкви в "Рідній школі". Особли- вий протест, як зазначалося в статті "Національні мен- шості в Польщі. Українці", викликали зміни в статусі організації, згідно з якими до повітових урядів "Рідної школи" вводився обов'язково місцевий греко-като- лицький священик як уособлення контролюючого орга- ну [6, с. 479]. Серед активістів освітнього руху пода- ються прізвища о. Й. Дзеровича, о. Я. Туркевича, о. мітрата Базюка, о. декана Рогатина Щербанюка, о. Ковалюка, о. ігумена С. Бараника з Дрогобича, о. О. Бучацького. Саме завдяки їх організаційним здіб- ностям відбулися освітній конгрес у Львові 22-24 ве- ресня 1929 р., загальні з'їзди "Рідної школи" в грудні 1923, 1926, 1936 років [22, с. 644; 11, с. 47; 23, с. 627]. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 78 № 4 (104) липень-серпень 2010 р. ЕКОНОМІКА Серед основних завдань керівництво "Рідної шко- ли" вбачало здобуття автономії української шкільної влади, розвиток мережі українських шкіл, упроваджен- ня української мови викладання в усіх державних ук- раїнських школах. Крім того, основними елементами виховного процесу в "Рідній школі" визнавалися на- ціональна та християнська етика [24, с. 106-107]. Гре- ко-католицьке духовенство брало активну участь у зібранні благодійних коштів на розвиток українського шкільництва [25, с. 545-546]. У повідомленні "Богословська (Теологічна) акаде- мія і Богословське (Теологічне) наукове товариство у Львові" окреслювалася роль греко-католицької цер- кви в розвитку вищої освіти. Ініціатором утворення Ака- демії був митрополит А. Шептицький, а ректором став Й. Сліпий. Напрямки навчання не зводились в академії до теології, вона стала ще й "центром україно- знавства". Глава Греко-католицької церкви намагав- ся перетворити Богословську академію на українсь- кий університет. Студентами цього навчального зак- ладу була молодь не лише з ІІ Речі Посполитої, а й із еміграції [26, с. 644-645]. Українське життя в межах Польської держави зо- середжувалося навколо "Просвіт". У 1926 р. лише тер- нопільська "Просвіта" об'єднувала 247 членів, серед яких 32 селянина, 7 міщан, 32 представники інтелі- генції, 34 учителі, 25 урядовців, 4 купці та 20 свяще- ників. Священики часто провадили богослужіння під час святкування "Просвіти" та займали керівні поса- ди в регіональних представництвах товариства. Ос- новними напрямки його діяльності були організація читалень, театральних гуртків та хорів [27, с. 259-260]. Греко-католицьке духовенство брало активну участь у розвитку й інших громадських організацій, зокрема "Сокіл-Батько", "Луги", "Пласт". Провідником "Соколу-Батька" був сам митрополит А. Шептицький, безпосереднє керівництво здійснював д-р. О. Гринь- ох [28, с. 115]. До управління "Лугів" входив о. І. Бучко. Упродовж 20-30-х рр. відбувалися регулярні зібрання спортивного товариства "Сокола". "Луги" не могли похвалитися такою системністю й неодноразово по- трапляли на сторінки "Національних справ" у сканда- лах навколо заборони діяльності, що застосовувала- ся періодично урядовими представниками до цієї організації [29, с. 442]. На території Східної Галичини діяло товариство "Національна лічниця" ім. А. Шептицького, яке керу- вало будівництвом шпиталів на території регіону. На- зва була обрана не випадково й відображає вдячність української громадськості митрополитові греко-като- лицької церкви за підтримку в її організації. Кошти на реалізацію проектів становили благодійні внески, зібрані за посередництва А. Шептицького, греко-ка- толицького духовенства та українців-емігрантів із США. Функції медсестер у шпиталях переважно вико- нували сестри-монахині. Редакція "Національних справ" була вражена рівнем підтримки ідеї греко-ка- толицького митрополита [30, с. 292]. Широкого резонансу на сторінках часопису набула дискусія навколо Союзу українок. Позицію керівницт- ва організації на чолі з Меленою Рудницькою щодо значення церкви в житті жінки часто критикували пред- ставники католицьких організацій. У такому ж руслі оцінювався союз авторами "Національних справ", а саме як "репрезентація ліберального фемінізму, ан- тикатолицького, навіть антирелігійного характеру" [31, с. 250]. Ситуацію спровокував виступ М. Рудницької під час Українського конгресу жінок 25 березня 1934 р., на якому провідниця жіночої організації проголосила, що в "Союзі українок немає місця для християнської ідеї" [Там само]. Суперечка української громадськості на- вколо цього питання на шпальтах українських періо- дичних видань була перенесена до "Національних справ" і тривала декілька років. У статті "Нова україн- ська організація" зазначалося, що церковні кола Гре- ко-католицької церкви запропонували вихід із пробле- ми невідповідності союзу інтересам й уподобанням більшої частини українського католицького жіноцтва шляхом створення нового альтернативного об'єднан- ня. Так, у 1938 р. була заснована українська жіноча організація "Дружина княгині Ольги", у статуті якої підкреслювалося: "Визнаємо велике значення релігії як одного з найглибших проявів людського духу, а та- кож значну роль Церкви як морального і державо- творчого чинника…" [32, с. 448-449]. Однак, на цьому дискусія не вичерпалася. Сильна опозиція в союзі за підтримки духовенства, а також різке скорочення гро- шових внесків унаслідок відтоку членів змусили керів- ництво "уточнити свої слова". У газетах з'явилося спро- стування за підписом М. Рудницької, де головним було заперечення свого негативного ставлення до церкви та християнських ідеалів [33, с. 449]. Аналіз дискусії вказує на масову підтримку греко-католицької церкви в українському галицькому суспільстві та високий рівень релігійності населення. Попередні висновки підтверджуються під час ог- ляду матеріалів "Національних справ" про станови- ще української кооперації на території Східної Гали- чини в міжвоєнний період. У часописі зазначалося, що "повоєнна відбудова українського суспільства розпочалася саме зі створенням у Львові "Крайово- го комітету організації кооперативів" та відкриттям його регіональних представництв" [34, с. 217]. Актив- ну участь у цій роботі взяло греко-католицьке духо- венство, часто єдині представники інтелігенції на селі. Метою кооперації було проголошено створення відпо- відних відділень у кожному, навіть дуже віддаленому галицькому селі [34, с. 220]. Під егідою митрополита А. Шептицького у Львові щорічно проводилося "Свя- то штандарту української кооперації", на якому про- голошували привітання найуспішнішим представниц- твам [35, с. 260]. Роль Греко-католицької церкви у фінансовому житті краю яскраво відображають статті про банківсь- ку діяльність та функціонування ринку цінних паперів. Образ заможної впливової структури у свідомості чи- тача підкріплюється наведенням окремих цифр. Так, у статті "Національні меншини в Польщі. Українці" заз- начається, що банківський сегмент галицького ринку досить швидко опановується церковними колами. Так, 90 % акцій "Земельного іпотечного банку" вартістю 5 мільйонів злотих знаходяться у власності греко-като- лицької митрополичої курії у Львові, а до складу членів управління з 1934 р. входив о. Й. Сліпий [5, с. 641]. О. д-р В. Ливицький був членом правління товариства банку взаємного забезпечення та співробітництва "Дністер" [36, с. 259]. Крім аналізу окремих напрямків суспільно-політич- ної, освітньої та культурної діяльності греко-католиць- кої церкви на території Східної Галичини, часопис "На- ціональні справи" приділяє значну увагу внутрішньо- церковним справам. Зокрема, відображається пе- ребіг діалогу між ієрархами А. Шептицьким, Й. Коци- ловським та Г. Хомишиним, дискусії навколо питання унійної праці "на Сході" (за Збручем), проблеми впро- вадження чи заборони целібату [37, с. 458; 7, с. 282]. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 4 (104) липень-серпень 2010 р. ЕКОНОМІКА 79 Значний масив опублікованого матеріалу присвячений характеристиці різних статистичних даних як національ- ного, так і конфесійного складу населення Східної Га- личини [38, с. 658-679]. Висновок Отже, на сторінках польського часопису "Націо- нальні справи" постає образ греко-католицької церк- ви як впливової, фінансово незалежної релігійної струк- тури, діяльність якої охоплює майже всі сфери життя українців регіону. Постійне зростання авторитету гре- ко-католицького священика серед своїх вірян через виконання ним одночасно декількох суспільних функцій було яскравою характеристикою тогочасного українсь- кого галицького суспільства. Ці обставини не завжди враховувалися польською владою, що стало на пере- шкоді українсько-польському діалогу в межах ІІ Речі Посполитої. ЛІТЕРАТУРА: 1. Boruta M. Instytut Badan Spraw Narodowościowych (1921- 1939) / M. Boruta // Przegląd polonijny. - 1985. - № 2. - S. 63-79. 2. Комар В. Політика Польщі щодо українців Галичини (1919- 1939 рр.): основні напрямки та етапи / В. Комар // Галичина : науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. - 2001. - № 5-6. - С. 290-295. 3. Марчук В. Українська Греко-католицька Церква : історич- ний нарис / В. Марчук. - Івано-Франківськ, 2001. - 146 с. 4. Koko E. Metropolita Andrzej Szeptycki a państwo polskie w latach 1918-1919 / E. Koko // Metropolita Andrzej Szeptycki / рod red. T. Stegnera. - Gdansk : Wydawnictwo "STEPAN design", 1995. - S. 64-71. 5. Mniejszości Narodowe w Polsce. Ukraińcy // Sprawy Narodowościowe. - 1929. - № 5. 6. U.N.D.O. - U.S.R.P. - U.S.D.P. SEL.-ROB. // Sprawy Narodowościowe. - 1929. - № 3. 7. Wybory samorządowe // Sprawy Narodowościowe. - 1927. - № 3. 8. Mniejszości Narodowe w Polsce. Ukraińcy // Sprawy Narodowościowe. - 1928. - № 6. 9. Zycie polityczne // Sprawy Narodowościowe. - 1925. - № 2. 10. Kronika ukraińska // Sprawy Narodowościowe. - 1927. - № 1. 11. Przegląd prasy ukraińskiej // Sprawy Narodowościowe. - 1927. - № 2. 12. Zaostrzenie stosunków ukraińsko-żydowskich w Maіopolsce Wschodniej // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 1. 13. Proces Szwarcbarda // Sprawy Narodowościowe. - 1927. - № 5 - 6. 14. List pasterski ks. biskupa Chomyszyna // Sprawy Narodowościowe. - 1931. - № 2-3. 15. Zabуjstwo Ministra Spraw Wewnкtrznych p. Bronisława Pierackiego // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 4. 16. Zabójstwo Dyr. gimn. ukr. p. Iwana Babija we Lwowie // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 4. 17. Społeczeństwo ukraińskie wobec akcji terrorystycznej O.U.N. // Sprawy Narodowościowe. - 1938. - № 3. 18. Drugi list pasterski ks. metr. Szeptyckiego // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 4. 19. Rocznica Narodowa // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 5 - 6. 20. Dookoła zarządzeń Ordynariusza Stanisіawskiego // Sprawy Narodowościowe. - 1936. - № 6. 21. Білавич Г. Товариство "Рідна школа" (1881-1939 рр.) / Г. Білавич, Б. Савчук. - Івано-Франківськ, 1999. - 189 c. 22. Kongres Oświatowy we Lwowie // Sprawy Narodowościowe. - 1929. - № 5. 23. Walny Zjazd Towarzystwa "Ridna Szkoła" // Sprawy Narodowościowe. - 1936. - № 6. 24. "Ridna Szkoła". Zmiana statutu. Sprawozdanie z działalności // Sprawy Narodowościowe. - 1938. - № 1-2. 25. Ridna Szkoła // Sprawy Narodowościowe. - 1927. - № 5-6. 26. Bohosłowska (Teologiczna) Akademia we Lwowie // Sprawy Narodowościowe. - 1938. - № 6. 27. Zycie kulturo-oświatowe i spoіeczne // Sprawy Narodowościowe. - 1936. - № 6. 28. Walne zebranie T-wa "Sokił-Bat'ko" // Sprawy Narodowościowe. - 1939. - № 1-2. 29. Zlot Wełykoho Łuhu we Lwowie // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 4. 30. Z działalności Tow. "Narodna Licznycia" // Sprawy Narodowościowe. - 1938. - № 3. 31. Dysonanse w "Sojuzie Ukrainok" na tle Ukr. Kongr. Kobiecego // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 2-3. 32. Nowa ukraińska organizacje // Sprawy Narodowościowe. - 1938. - № 4-5. 33. Kongres Ukrainek // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 4. 34. Organizacja i rozwój społdiel. Ukraiсskiej w Polsce // Sprawy Narodowościowe. - 1929. - № 2. 35. Rozwój Ukraińskiego Rewizyjnego Sojuzu Kooperatyw // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 2-3. 36. Walne Zgromadzenie T-wa Wzajemnych Ubezpieczeń i Spółdzielczego Banku "Dnister" // Sprawy Narodowościowe. - 1934. - № 2-3. 37. Sprawa "bizantyzmu" i "latynizmu" // Sprawy Narodowościowe. - 1931. - № 4-5. 38. Krysiński A. dr. Liczba i rozmieszczenie Ukraiсcуw w Polsce / A. Krysinski // Sprawy Narodowościowe. - 1928. - № 6. I. Hnyp APPEARANCE OF THE GREEK CATHOLIC CHURCH ON THE PAGES ON THE POLISH JOURNAL "NATIONAL AFFAIRES" (20-30 th XX) In the article on the basis of analysis of materials of the Polish journal "National Affaires" are set role of the Greek Catholic Church in political, educational and cultural life of Ukrainians of East Galicia during 20 - 30th XX w. And attitude of Polish society is found out toward activity of this religious institution out of limits of it religious function. Key words: Greek Catholic Church, East Galicia, intermilitary period, journal "National Affaires", estimation of Polish public. © І. Гнип Надійшла до редакції 21.06.2010 ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22207
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-9343
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:40:35Z
publishDate 2010
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Гнип, І.
2011-06-20T20:31:30Z
2011-06-20T20:31:30Z
2010
Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.) / І. Гнип // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 75-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
1728-9343
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22207
282(477+475),,19" 20-30 рр.
У статті на основі аналізу матеріалів польського часопису "Національні справи" встановлено роль греко-католицької церкви в політичному, освітньому та культурному житті українців Східної Галичини впродовж 20-30-х рр. ХХ ст. та з'ясовано ставлення польського суспільства до діяльності цієї релігійної інституції поза межами її релігійної функції.
In the article on the basis of analysis of materials of the Polish journal "National Affaires" are set role of the Greek Catholic Church in political, educational and cultural life of Ukrainians of East Galicia during 20 - 30th XX w. And attitude of Polish society is found out toward activity of this religious institution out of limits of it religious function.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Історія
Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
Appearance of the greek catholic church on the pages on the olish journal "National affaires" (20-30 th XX)
Article
published earlier
spellingShingle Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
Гнип, І.
Історія
title Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
title_alt Appearance of the greek catholic church on the pages on the olish journal "National affaires" (20-30 th XX)
title_full Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
title_fullStr Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
title_full_unstemmed Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
title_short Образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "Національні справи" (20-30-ті рр. ХХ ст.)
title_sort образ греко-католицької церкви на сторінках польського часопису "національні справи" (20-30-ті рр. хх ст.)
topic Історія
topic_facet Історія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22207
work_keys_str_mv AT gnipí obrazgrekokatolicʹkoícerkvinastorínkahpolʹsʹkogočasopisunacíonalʹníspravi2030tírrhhst
AT gnipí appearanceofthegreekcatholicchurchonthepagesontheolishjournalnationalaffaires2030thxx