Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології
Стаття присвячена питанням становлення проблемно-орієнтованої освіти на ґрунті екологічного знання. На думку автора, таке завдання можливо вирішити за допомогою нової дисципліни - екологічної деонтології. У статті окреслені об'єкт та предмет екологічної деонтології, цілі та завдання цієї нової...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22210 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології / А, Матвійчук // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859628176502685696 |
|---|---|
| author | Матвійчук, А. |
| author_facet | Матвійчук, А. |
| citation_txt | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології / А, Матвійчук // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Стаття присвячена питанням становлення проблемно-орієнтованої освіти на ґрунті екологічного знання. На думку автора, таке завдання можливо вирішити за допомогою нової
дисципліни - екологічної деонтології. У статті окреслені об'єкт та предмет екологічної деонтології, цілі та завдання цієї нової дисципліни. Окремо приділяється увага способам формування екологічної культури сучасної особистості.
The article is devoted the questions of becoming of the problem-oriented education on the base of ecological knowledge. An
author considers that new discipline will be instrumental in distribution of ecological education and culture - ecological deontology.
Attention to the methods of forming of ecological culture of modern person is separately spared.
|
| first_indexed | 2025-11-29T13:51:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 105
H. Aharkova
"THE STEPPE DONETSK": AESTHETIC PECULIARITIES OF THE ARCHETYPE
(AT THE CONTEXT OF THE PROBLEM OF REGIONAL CULTURAL IDENTITY)
The aesthetic features of the folklore and artistic interpretations "Steppe" are examined in this article as important regional
cultural archetype in the context of the historical becoming and modification of the appearance of Donbas and also in the
conditions of modern crisis of cultural identity. It is shown, how motive of Steppe purchased the value of kernel of appearance
of region during a few historical waves of collective mythocreative and basis of poetic reflection.
Key words: regional cultural identity, cultural image of Donbas, cultural archetype "Steppe", aesthetic of nature, aesthetic perception.
© Г. Агаркова
Надійшла до редакції 12.07.2010
ФІЛОСОФІЯ
УДК 167/168
ÎѲÒÍÜÎ-ÂÈÕÎÂÍÀ ÌÀÒÐÈÖß
ÅÊÎËÎò×Íί ÄÅÎÍÒÎËÎò¯
АНДРІЙ МАТВІЙЧУК,
кандидат філософських наук, завідувач кафедри теорії, історії держави
і права та філософії Міжнародного економіко-гуманітарного університету
ім. академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне
Стаття присвячена питанням становлення проблемно-орієнтованої освіти на ґрунті еко-
логічного знання. На думку автора, таке завдання можливо вирішити за допомогою нової
дисципліни - екологічної деонтології. У статті окреслені об'єкт та предмет екологічної деон-
тології, цілі та завдання цієї нової дисципліни. Окремо приділяється увага способам фор-
мування екологічної культури сучасної особистості.
Ключові слова: екологічна деонтологія, екологічне знання, екологічна освіта, глобальні
проблеми, трансформація свідомості.
Постановка проблеми. В одному з попередніх но-
мерів журналу "Схід" нами було представлено нову
наукову дисципліну - екологічну деонтологію [12]. Зок-
рема, було відзначено, що екологічна деонтологія роз-
глядається нами як засіб визначення та формування
стандартів нових гармонійних відносин із Природою.
При цьому серед перспективних завдань екологічної
деонтології були виділені такі: по-перше, формування
нової системи морально-етичних норм та принципів,
необхідних людині для вирішення найактуальніших про-
блем сучасності, зокрема екологічних; по-друге, фор-
мування системи еколого-деонтологічних знань щодо
морального змісту особистості ХХІ сторіччя, зробити
ці знання неодмінним елементом особистої культури,
базою для подальшого формування екологізованої
свідомості особи, що відповідатиме загальнолюдсь-
ким гуманістичним ідеалам.
У контексті нашого дослідження (що полягає в зав-
данні здійснити філософсько-методологічне обґрунту-
вання екологічної деонтології) ми цього разу ставимо
собі за мету окреслити потенціал дисципліни в плані
становлення проблемно-орієнтованої освіти на ґрунті
екологічного знання. Окремо маємо приділити увагу
способам формування екологічної культури сучасної
особи.
Дозволимо собі відзначити, що концепція екологіч-
ної деонтології має авторський характер. Разом із тим,
теоретичну основу нашої роботи щодо розкриття
вихідних положень деонтології як дисципліни етичного
порядку становлять погляди І. Бентама [1] та І. Канта
[6]. Своєю чергою для розуміння окремих аспектів
професійної деонтології як спеціальної галузі етично-
го знання ми використали праці таких учених, як
Б. Петровський, І. Макшанов, С. Сливка та О. Шмоткін
[4; 10; 15; 19]. Водночас надзвичайної ваги щодо усві-
домлення принципових моментів сучасної екологічної
проблематики мають для нас праці таких авторів, як
Х. Сколімовський, А. Швейцер, Г. Сімкін, М. Кисельов,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
106
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
В. Крисаченко, С. Грабовський, К. Зарубицький, Т. Гар-
дашук та ін. [21; 16; 8; 3]. Важливими також для нас є
аксіологічні дослідження проблем формування мо-
рально-ціннісного змісту особистості. Тут варто зга-
дати праці С. Шлекіна, М. Кагана, Х. Вегаса, Ю. Пеле-
ха [18; 5; 2; 13]. Теоретичні положення та ідеї, висунуті
вищевказаними науковцями, та власні міркування на
тему екологічних проблем дозволили нам сформулю-
вати авторську концепцію "екологічної деонтології".
Виклад основного матеріалу. У ситуації, коли
людство зіштовхнулося із системною планетарною кри-
зою - у сферах економічній, політичній, соціально-куль-
турній та екологічний, постає завдання переглянути
зміст регулятивного світу, створеного людиною [14],
та визначити нові орієнтири (передусім морально-
ціннісні) для вирішення всього спектра глобальних
проблем сучасності. Тут ми спираємося на тезу В. Шко-
ди, що "світ цінностей є світ належного. Цінності зао-
хочують змінювати буття. Вони є джерелом активного
ставлення до реальності; належне краще за наявне -
такий зміст цінності" [17, с. 15]. Зрештою, про цінності
як потужний мотиватор поведінки людини говорив ще
І. Кант, що згодом спонукало до їх спеціального вив-
чення та зумовило виокремлення аксіології як само-
стійної філософської дисципліни [20, с. 9].
Отож, проголошення цінностями гармонії між лю-
диною та природою, збереження життя в усіх його
формах, забезпечення екологічної стабільності, без-
перечно, вимагає змін у світогляді сучасної людини,
тобто нового ціннісного наповнення та нових загаль-
ноприйнятих і дієвих, екологічних за змістом стандартів
поведінки людини з довкіллям та в довкіллі. Засобом
практичної трансформації світогляду людини, на нашу
думку, може стати екологічна деонтологія - дисциплі-
на філософського порядку, що спирається на еколо-
гічне та етичне знання і, таким чином, має можливість
раціонально-критичного та морально-аксіологічного
осягнення тих проблемних ситуацій, що несуть загро-
зи самому факту людського існування. З іншого боку,
екологічна деонтологія напрацьовуватиме систему
норм, що ґрунтуватимуться на незаперечних ціннос-
тях життя та здоров'я людини, а також збереження
здоров'я довкілля як неодмінної умови нормального
існування людства.
Щодо філософсько-методологічного наповнення
концепції екологічної деонтології, то воно визначаєть-
ся, по-перше, об'єктом її дослідження - це система,
що виражається відношенням "Людина - Природа"; по-
друге, предметним полем екологічної деонтології -
це передусім зміст практики людини в природному се-
редовищі та зміст особистісних якостей людини, яка
цю практику здійснює; нарешті, завданнями, які, на
нашу думку, є принциповими для екологічної деонто-
логії - це розширення практики застосування екологіч-
ного знання, зокрема формування системи екологіч-
них імперативів на ґрунті такого знання, та формування
моделі нової екологічно визначеної особистості.
Водночас, як ми вже наголошували [12], екологіч-
ну деонтологію ми розглядаємо як дисципліну, яка по-
винна мати теоретичну та навчальну форми. У рамках
теорії екодеонтології власне й відбуватиметься фор-
мування та осмислення нової системи морально-етич-
них та екологічних принципів і правил, необхідних для
гармонізації відношення "Людина - Природа". При цьо-
му екологічна деонтологія спиратиметься на потужний
фундамент екологічного та етичного знання. Ці ж га-
лузі становитимуть основу розбудови навчально-ви-
ховної компоненти екодеонтології.
Тут слід зауважити, що екологічне знання ми роз-
глядаємо як складну систему наукового екологічного
знання та повсякденно-практичного екологічного знан-
ня (досвіду). Очевидно, що перший тип знання фор-
мується внаслідок спеціальної наукової діяльності в
екологічному дискурсі. Натомість другий тип - повсяк-
денно-практичне екологічне знання є результатом на-
копичення в практичній діяльності людини досвіду, спо-
стережень, виробничих навичок, загальних уявлень
про світ. Найбільш інтенсивно формування повсякден-
но-практичного екологічного знання відбувається в
рамках спеціально організованого виховного та на-
вчального процесу. Отже, маючи на меті екологізацію
практики людської життєдіяльності, ми повинні ство-
рити потужну систему проблемно-орієнтованої освіти
на ґрунті екологічного знання. У такий спосіб ми змо-
жемо сформувати ту своєрідну освітньо-виховну мат-
рицю (просякнуту екологічним духом та ідеями), на якій
формуватиметься екологічно зорієнтований профе-
сіонал. Ця екологізована матриця має бути зіткана як
із сукупності теоретичних знань про довкілля, так і з
різних форм ненаукового (так би мовити, неявного) еко-
логічного знання.
Теоретичні знання про довкілля, тобто наукове еко-
логічне знання, ми здобуваємо за допомогою комплек-
су взаємопов'язаних наукових дисциплін та напрямів:
від спеціальних екологічних дисциплін (наприклад, еко-
логія тварин, екологія рослин, екологія моря, суходо-
лу, біогеоценологія та екологія людини) до загальних
екологій, які відображають тенденції об'єднання в
єдину концепцію всього розмаїття фундаментально-
го відношення "Людина - Природа" (глобальна еколо-
гія, економічна екологія або еконологія, екологія сус-
пільства, соціальна екологія) [7, с. 47-52]. Щодо форм
ненаукового (так би мовити, неявного) екологічного
знання, то цей феномен досі не є докладно вивченим
та описаним, утім, нами було виділено такі його види:
1) неявне традиційне екологічне знання; 2) передумов-
не екологічне знання; 3) особистісне екологічне знан-
ня; 4) емоційне екологічне знання [11, с. 24]. Разом із
тим, поділ екологічного знання на наукову та ненауко-
ву складові має умовний характер і покликаний забез-
печити повноту наших уявлень про феномен екознання,
а з іншого боку, має бути врахований при створені си-
стеми проблемно-орієнтованої екологічної освіти. Тоб-
то екологічну деонтологію ми розглядаємо як дисцип-
ліну, покликану зробити контент екологічного знання
загальнодоступним, зрозумілим і таким, що пережи-
вається особистістю. Але водночас екодеонтологія
має показати й переконати в тому, яких правил необ-
хідно дотримуватися у контексті відношення "Людина
- Природа". Таким чином, екологічна деонтологія має
органічно поєднувати дескриптивний та нормативний
виміри.
Також ми не повинні забувати, що творення нової
особистості та її свідомості передусім є внутрішнім
завданням самої людини. Отже, за допомогою еколо-
гічної деонтології ми можемо запропонувати нашому
сучаснику один із варіантів практики внутрішнього са-
мотворення. Іншими словами, однією з головних цілей
активної розробки деонтологічної компоненти еколо-
гічного знання є отримання в добу глобальних криз за-
собів стимуляції процесів особистісного осмислення
тих чи інших проблем людського існування та соціаль-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 107
них відносин у гуманістичному та екологічному кон-
тексті. Гадаємо, таке осмислення поточної ситуації
змусить кожну людину збагнути істину - наше буття не-
віддільне від загального буття. Якщо перефразувати
відомі тези Фіхте, то досвід останніх десятиліть із бо-
лючою очевидністю доводить, що все таки не-Я є пе-
редумовою Я. Тобто Я залежне від довкілля і, напев-
но, багато в чому ним зумовлене. Утім, зв'язок між Я і
не-Я взаємообернений, тому на кожній особистості
лежить відповідальність за зміст і характер відношен-
ня "Людина - Природа". Змінюючи себе, а радше ска-
зати, переглядаючи свій світогляд, принципи та цін-
ності, що його наповнюють - зміст власного Я, ми має-
мо унікальну можливість удосконалити свої відносини
із довкіллям.
Варто наголосити, що з наведеної нами вище струк-
тури екологічного знання в принципі випливає ціннісне
ставлення до нього людини. І в цьому є значний пози-
тив, адже, як твердить сучасний австрійський філософ
та психолог А. Ленгле, для людини не існує те, що не
може бути пережитим як цінність [9, с. 5], а найвищою
цінністю для людини є Життя. Отже, маємо право
стверджувати, що, оскільки квінтесенцією призначен-
ня екологічного знання є збереження Життя в усіх його
формах, людина приречена на ціннісне сприйняття
екознання, бо його постулати є запорукою життя лю-
дини в гармонійному світі. Між тим, саме ціннісне
сприйняття сприяє трансформації будь-якого знання
у внутрішнє переконання. Ця ідея може бути покладе-
на в основу екологічної деонтології, завданням якої,
як було вказано вище, є формування екологічної за
змістом поведінки на підставі екологічних знань та
принципів екологічної моралі, що набувають форми
переконання.
Тут ми знову ж таки виходимо на необхідність осо-
бистісного зусилля в плані формування моральних
переконань - у нашому випадку екологічних за змістом.
Утім, це абсолютно логічно, адже, як відзначає сучас-
ний іспанський дослідник Вегас Хосе Марія, моральні
цінності завжди особистісні, бо лише особистості мо-
жуть бути їх носіями. Водночас моральні цінності є го-
ловними та необхідними умовами існування людини, а
справжня моральність - це винятково внутрішній
вільний вибір [2, с. 102]. Як же людину спонукати до
вибору на користь екологічних моральних цінностей?
Як мінімум, до цього підштовхує саме життя (на-
приклад, нафтова катастрофа у Мексиканській затоці
наочно продемонструвала, що речі, які робляться з
нехтуванням екологічними принципами, підходами та
цінностями, зрештою призводять до непоправних ут-
рат - у тому числі матеріальних). Ми переконані, що
цьому має більшою мірою сприяти система проблем-
но-орієнтованої екологічної освіти, яка може бути ре-
алізована в рамках екологічної деонтології.
У цьому контексті доволі цікавою виглядає схе-
ма формування гармонійної моральної особистості
вчителя, запропонована українським науковцем
Ю. Пелехом [13, с. 280-282]. Її вихідним положенням
є те, що розвиток особистості - це процес становлен-
ня та формування особи під впливом сукупності зов-
нішніх та внутрішніх чинників (керованих та некеро-
ваних, усвідомлюваних та неусвідомлюваних), серед
яких визначальну роль відіграють цілеспрямоване
навчання та виховання (зокрема, самонавчання та
самовиховання).
Таким чином, формування екологічно зорієнтова-
ної особистості повинно передбачати чітку, продума-
ну, логічно побудовану систему навчання та вихован-
ня. При цьому, за Ю. Пелехом, така система має пе-
редбачати два рівні - зовнішній та внутрішній.
Зовнішній рівень, на нашу думку, має складатися із
сукупності навчальних та виховних методик, які сприя-
ють максимальному залученню особистості до озна-
йомлення: 1) з екологічною проблематикою, основни-
ми поняттями та законами екології, екологічними прин-
ципами використання природних ресурсів та охорони
природи, основами раціонального природокористу-
вання; 2) з нормативною екологічною етикою як сис-
темою прийнятих та заохочуваних екологами (науко-
вцями та практиками) приписів та стереотипів (моде-
лей) поведінки у певній професійній сфері; 3) із систе-
мою законів та категорій, які постають в екологічно-
му контексті в певній професійній сфері, основами
екологічного права й професійної відповідальності,
елементами екозахисної техніки й технологій.
Внутрішній рівень формування екологічно зорієн-
тованої особистості - самонавчання та самовихован-
ня - передбачає, на нашу думку, створення передумов
для заохочення та здіснення особистістю внутрішньої
інтелектуальної та емоційної діяльності, зміст якої по-
лягатиме: 1) у самостійному осмисленні екологічного
досвіду всього людства та свого особистого (у тому
числі професійного - наявного чи потенційно можли-
вого), виробленні власних екологічних знань та прин-
ципів екологічної моралі; 2) у переживанні та сприй-
нятті екологічних знань та екологічної практики з по-
дальшим формуванням внутрішніх екологічних імпе-
ративів (у тому числі для професійної діяльності);
3) у внутрішньому емоційному осягненні сутності відно-
шення "Людина - Природа".
Інтегральна взаємодія двох означених вище рівнів
відкриває шлях до формування екологічно зорієнто-
ваної особистості. Водночас створення такої систе-
ми проблемно-орієнтованої екологічної освіти спри-
ятиме підвищенню загальної екологічної культури та
формуванню особистісної готовності діяти, керую-
чись новими екологізованими стандартами поведін-
ки, заохочуватиме втілювати власні морально-етичні
та екологічні принципи в повсякденній та професійній
діяльності.
Висновок
Проблемний зміст сучасної екологічної ситуації ви-
магає формування в людини мотивацій свідомого
вибору на користь екологічно зважених рішень, виник-
нення та утвердження екологічного імперативу пове-
дінки. Вважаємо, що екологічна деонтологія може ста-
ти тією науковою галуззю, яка, спираючись на масив
екологічного та етичного знання, формуватиме еко-
логічно зорієнтовану особистість, що у своїй еколо-
гічній практиці спиратиметься на відповідну систему
екологічно визначених принципів, норм та правил. При
цьому екологічна деонтологія за своїм змістом та при-
значенням відповідає аксіологічним вимогам до су-
часної пізнавальної діяльності та сприятиме позитив-
ним (з екологічної точки зору) світоглядним трансфор-
маціям людини.
Окремо маємо відзначити, що особливим та спе-
цифічним проблемним блоком до предмету екологіч-
ної деонтології входять питання проблемно-орієнтова-
ної екологічної освіти, поширення позитивного еколо-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
108
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
гічного досвіду, створення екологічних деонтологічних
вимог для окремих видів виробничої діяльності люди-
ни. На наше переконання, сьогодні підготовка будь-
якого спеціаліста повинна супроводжуватися потуж-
ною екологічною освітою. При цьому екологічна де-
онтологія надає можливість не просто знайомитися
екологічною проблематикою, основними поняттями та
законами екології, а сформувати в людини навички
самостійного осмислення екологічного досвіду (усьо-
го людства та свого особистого), формувати ціннісне
ставлення до екологічних знань із подальшим форму-
ванням внутрішніх екологічних імперативів (у тому
числі для професійної діяльності).
Таким чином, у максимально загальному вигляді
предметом екологічної деонтології є складноорганізо-
вана система з екологічної теорії, екологічної практи-
ки (досвіду) та системи спеціальних моральних вимог,
що складають основу екологічно виправданої поведін-
ки особистості.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бентам / В. С. Ермаков // Справочник по истории филосо-
фии: хронологический, персонифицированный / В. С. Ермаков. -
СПб. : Союз, 2003. - С. 133-134.
2. Вегас Х. М. Ценности и воспитание. Критика нравственно-
го релятивизма / Х. М. Вегас. - СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та ;
Изд-во Рус. христ. гуманит. акад., 2007. - 225 с.
3. Гардашук Т. В. Концептуальні параметри екологізму : [мо-
нографія] / Т. В. Гардашук ; НАН України. Ін-т філософії ім.
Г. С. Сковороди. - К. : Парапан, 2005. - 196 с.
4. Деонтология в медицине : в 2 т. / [под ред. Б. В. Петровс-
кого] ; АМН СССР. - М. : Медицина, 1988. - Т. 1. Общая деонто-
логия. - 352 с.
5. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган ;
Акад. гуманитар. наук, СПб. гос. ун-т. - СПб. : Петрополис, 1997.
- 205 с.
6. Кант И. Основы метафизики нравственности / И. Кант //
Сочинения в шести томах. - М. : Мысль, 1965. - Т. 4. - Ч. I. -
С. 211-310.
7. Киселев Н. Н. Мировоззрение и экология / Н. Н. Киселев ;
АН УССР. Ин-т философии ; отв. ред. А. Я. Мороз. - К. : Наук.
думка, 1990. - 216 с.
8. Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методо-
логічні нариси : [монографія] / Кисельов М. М., Гардашук Т. В.,
Грабовський С. І., Зарубицький К. Є. та ін. - К. : Видавець ПАРА-
ПАН, 2009. - 284 с.
9. Лэнгле А. Введение в экзистенциально-аналитическую те-
орию эмоций: прикосновение к ценности / А. Лэнгле // Вопросы
психологии. - 2004. - № 4. - С. 3-21.
10. Макшанов И. Я. Врачебная деонтология / И. Я. Макша-
нов. - Минск : Вышэйш. шк., 1998. - 159 с.
11. Матвійчук А. В. Екологічне знання та стиль мислення
сучасної науки : [монографія] / А. В. Матвійчук. - Рівне : Ліста-
М, 2002. - 147 с.; Моисеев Н. Н. Мир ХХI века и христианская
традиция / Н. Н. Моисеев // Вопросы философии. - 1993. - № 8.
- С. 3-14.
12. Матвійчук А. В. Принципи екологічної деонтології як за-
собу формування екологічного імперативу поведінки сучасної лю-
дини / А. В. Матвійчук // Схід. - 2010. - № 1 (101). - С. 95-98.
13. Пелех Ю. В. Ціннісно-смисловий концепт професійної
підготовки майбутнього педагога : [монографія] / Ю. В. Пелех ;
за ред. М. Б. Євтуха. - Рівне : Тетіс, 2009. - 400 с.
14. Ракитов А. И. Регулятивный мир: знание и общество, ос-
нованное на знаниях / А. И. Ракитов // Вопросы философии. -
2005. - № 3. - С. 82-94.
15. Сливка С. С. Правнича деонтологія / С. С. Сливка. - К. :
Атіка, 1999. - 328 с.
16. Швейцер А. Благоговение перед жизнью как основа эти-
ческого миро- и жизнеутверждения. Глобальные проблемы и об-
щечеловеческие ценности / А. Швейцер ; [пер. с англ. и франц. ;
сост.: Л. И. Василенко, В. Е. Ермолаева]. - М. : Прогресс, 1990.
- С. 328-350.
17. Шкода В. В. Вступ до правової філософії / В. В. Шкода. -
Харків : Фоліо, 1997. - 223 с.
18. Шлекин С. И. Диалектика, прогресс, гуманизм : (пробле-
мы совершенствования обществ. отношений) / С. И. Шлекин. -
М. : МИИТ, 1998. - Ч. 2. - 106 с.
19. Шмоткін О. В. Юридична деонтологія / О. В. Шмоткін. -
К. : МНТУ, 1995. - 320 с.
20. Яницкий М. С. Ценностные ориентации личности как ди-
намическая система / М. С. Яницкий. - Кемерово : Кузбассву-
зиздат, 2000. - 204 с.
21. Skolimowski H. Eco-Ethics and World Ethics / H. Sko-
limowski. - New-Delhi : Dr. Skolimowski International Center for Eco-
Philosophy, 1995. - 32 p.
А. Mаtvіjchuk
EDUCATIONALLY EDUCATE MATRIX OF ECOLOGICAL DEONTOLOGY
The article is devoted the questions of becoming of the problem-oriented education on the base of ecological knowledge. An
author considers that new discipline will be instrumental in distribution of ecological education and culture - ecological deontology.
Attention to the methods of forming of ecological culture of modern person is separately spared.
Key words: ecological deontology, ecological knowledge, ecological education, global problems, transformation of consciousness.
© А. Матвійчук
Надійшла до редакції 08.07.2010
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22210 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T13:51:48Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матвійчук, А. 2011-06-20T20:35:43Z 2011-06-20T20:35:43Z 2010 Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології / А, Матвійчук // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 105-108. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22210 167/168 Стаття присвячена питанням становлення проблемно-орієнтованої освіти на ґрунті екологічного знання. На думку автора, таке завдання можливо вирішити за допомогою нової дисципліни - екологічної деонтології. У статті окреслені об'єкт та предмет екологічної деонтології, цілі та завдання цієї нової дисципліни. Окремо приділяється увага способам формування екологічної культури сучасної особистості. The article is devoted the questions of becoming of the problem-oriented education on the base of ecological knowledge. An author considers that new discipline will be instrumental in distribution of ecological education and culture - ecological deontology. Attention to the methods of forming of ecological culture of modern person is separately spared. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології Educationally educate matrix of ecological deontology Article published earlier |
| spellingShingle | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології Матвійчук, А. Філософія |
| title | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| title_alt | Educationally educate matrix of ecological deontology |
| title_full | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| title_fullStr | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| title_full_unstemmed | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| title_short | Освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| title_sort | освітньо-виховна матриця екологічної деонтології |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22210 |
| work_keys_str_mv | AT matvíičuka osvítnʹovihovnamatricâekologíčnoídeontologíí AT matvíičuka educationallyeducatematrixofecologicaldeontology |