Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму
У статті розглядається проблема взаємозумовленості феноменів фізичної та духовної свободи в іудаїзмі. Обґрунтовується теза, що в розумінні єврейської релігійної традиції фізична свобода виступає підґрунтям для реалізації морального Закону, джерелом і гарантом якого виступає Абсолют. The article &q...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22211 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 113-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859762874670383104 |
|---|---|
| author | Швед, З. |
| author_facet | Швед, З. |
| citation_txt | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 113-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядається проблема взаємозумовленості феноменів фізичної та духовної
свободи в іудаїзмі. Обґрунтовується теза, що в розумінні єврейської релігійної традиції фізична свобода виступає підґрунтям для реалізації морального Закону, джерелом і гарантом
якого виступає Абсолют.
The article "Physical freedom and spiritual slavery in Jewish interpretation" considers the problem of interconditionality of
the phenomena of physical and spiritual freedom in Judaism. The thesis is grounded in the understanding of Jewish religious
tradition; physical freedom is the foundation for the realization of moral Law, the source and guarantor of which is the Absolute.
|
| first_indexed | 2025-12-02T04:36:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 113ФІЛОСОФІЯ
Y. Тіtоmyr
STUDIES OF ISAAK OF NINEVEH ARE ABOUT DIVINE LOVE
The article is devoted to analysis of the concept of Divine love in spiritual heritage of st. Isaak of Nineveh. Current concept is
analysed in aspects of ontology, epistemology, soteriology and ethics.
Key words: studies of Isaak of Nineveh, Divine love, philosophical analysis.
© Є. Тітомир
Надійшла до редакції 30.06.2010
УДК 296.4 : 241.11
Ô²ÇÈ×ÍÀ ÑÂÎÁÎÄÀ ÒÀ ÄÓÕÎÂÍÅ ÐÀÁÑÒÂÎ
 ²ÍÒÅÐÏÐÅÒÀÖ²ßÕ ²ÓÄÀ¯ÇÌÓ
ЗОЯ ШВЕД,
кандидат філософських наук, асистент кафедри релігієзнавства
Київського національного університету ім. Т. Шевченка
У статті розглядається проблема взаємозумовленості феноменів фізичної та духовної
свободи в іудаїзмі. Обґрунтовується теза, що в розумінні єврейської релігійної традиції фізич-
на свобода виступає підґрунтям для реалізації морального Закону, джерелом і гарантом
якого виступає Абсолют.
Ключові слова: рабство, цінності, моральність, свобода, індивідуальна свобода.
Постановка проблеми. Сучасний світ людини ха-
рактеризується винятковою невизначеністю в розу-
=мінні власної свободи, яка обмежена, наприклад,
фізичними межами її існування, але водночас видаєть-
ся мірою нескінчених можливостей індивідуальної са-
мореалізації чи самоствердження у світі. У цьому
зв'язку постає питання про співвідношення свободи та
несвободи в поєднанні "фізичне (соматичне) - духов-
не (психологічне)". Ця проблема є актуальною не
тільки для філософії, але й для духовних традицій, яки-
ми керуються члени різних етнонаціональних спільнот.
Новизна дослідження полягає в здійсненні рекон-
струкції сприйняття ідеї свободи й рабства в духовній
площині в межах єврейської релігійної традиції. Також
виконано системний аналіз взаємозв'язку та специфіч-
ної зумовленості означених феноменів.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Розв'язанням сфор-
мульованої проблематики у філософській площині зай-
малися такі відомі українські дослідники, як І. Бичко,
А. Колодний, В. Лях, В. Малахов, М. Попович, Н. Ха-
мітов Л. Филипович та інші [1]. Цими авторами було
поставлене питання про відповідність вільного мо-
рального вибору щодо тих можливостей, які пропону-
ються особистості суспільним оточенням та її власни-
ми (особистісними) ціннісними пріоритетами. Однак у
площині інтерпретацій окресленої проблематики в
іудаїзмі це питання не розглядалося.
Об'єкт дослідження - феномен свободи в іудаїзмі.
Предмет дослідження - фізичний та духовний ас-
пекти індивідуальної свободи в іудаїзмі.
Метою дослідження є розгляд питання про спів-
відношення свободи фізичної та моральної в тради-
ційному єврейському релігійному розумінні. Виходячи
з означеної мети, особливу увагу приділимо виокрем-
ленню основних підходів у розумінні індивідуальної сво-
боди людини.
Виклад основного матеріалу. Методологічною
настановою цього дослідження приймемо казуальний
аналіз першоджерел та їх класичних коментарів, у яких
висвітлюється питання співвідношення понять "сво-
боди від" і "свободи для" в єврейській релігійній тра-
диції. Одним із основних лейтмотивів письмового вчен-
ня іудаїзму (у першу чергу це Тора) є історія станов-
лення єврейської спільноти, яка безпосередньо пов'я-
зана з фактом її звільнення з єгипетського полону.
Саме ця подія вважається фундуючою для розумін-
ня специфіки інтерпретацій співвідношення свободи
та несвободи в традиційному іудаїзмі.
Співвідношення фізичної та ментальної свободи-
несвободи слід розглядати з урахуванням "пристрас-
ності" людської душі, що виявляє себе в бажаннях,
прагненнях, примхах.
Відома думка, що фізична несвобода є підставою
для здобуття свободи. Давнє висловлювання Томма-
зо Кампанелли ("тільки в ув'язненні я почувався мак-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
114
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
симально вільно"), в епоху тоталітаризму набуло но-
вого звучання. Згадаймо долі й творчість дисидентів
А. Сахарова, Л. Глозмана, О. Галича [2], В. Стуса,
Л. Лук'яненка, В. Чорновола. Для цих людей обмежен-
ня фізичної свободи в жодному разі не вплинуло на їх
вільний дух та погляди. Саме фізична обмеженість,
ув'язнення та підкореність зовнішнім обставинам спри-
чиняли, з одного боку, "вивільнення духу", зовнішній,
сторонній нагляд над яким неможливо здійснювати до
нескінченності, а з іншого - створилися умови усвідом-
лення особистістю суті максимального наближення до
простору духовної свободи. У часи владного пересліду-
вання можливість не тільки думати, але й говорити те,
що вважалося за правдиве та відповідне сумлінню,
зазвичай пов'язувалася з необхідністю або відмови від
фізичної свободи, або "втечі від режиму". Тут для нау-
ковця постає питання про розуміння зумовленостей
реалізації індивідуальної свободи відповідно до обста-
вин життя. Чи є максимальна фізична свобода умо-
вою вільного духовного розвитку людини, чи ця обста-
вина зовсім не впливає на можливість здійснення осо-
бистої свободи, а може, ці підстава й наслідок міня-
ються місцями?
У нашому дослідженні ми обґрунтовуватимемо тезу,
яка, на перший погляд, буде видаватися цілком очевид-
ною, але при більш детальному аналізі потребуватиме
з'ясування та уточнення. Суть її в тому, що в розумінні
іудаїзму фізична свобода є не причиною, а наслідком
морального підкорення Вищому Авторитету. Зауважи-
мо, що настанови традиційного іудаїзму спираються на
беззастережне сприйняття змісту та приписів Письмо-
вого та Усного закону як таких, що мають позаприрод-
не походження й скорочено іменуються Закон. Отже,
іудаїзм достатньо однозначно стверджує, що сини Ізраї-
лю - євреї - як сім'я і народ були звільнені не просто від
рабства, а для заздалегідь визначеної мети [3,
с. 35, с. 71, с. 87]. Ця мета формулюється як припис
служіння відповідно до вимог, що вкорінені в Законі.
Через його нормативність людина не обирає - де і як
здійснювати це служіння. Отримуючи свободу, вона зо-
бов'язується виконувати ті приписи, які були відсутні в її
фізично поневоленому стані. Саме служіння також не є
фінальною метою, призначенням для звільнення, це
також інструмент. Іншими словами, звільнення від раб-
ства хоча й передбачає як перший крок оволодіння сво-
бодою можливості для служіння, все ж мова йде про
те, що саме воно, тобто служіння, лише ланка на шляху
в процесі виправлення світу. Цей засіб служіння дотич-
ний до більш загальної мети, яка виходить за межі ок-
ремого обмеженого існування й спрямовується на
рівень "усезагальний", так би мовити "космічний", тор-
каючись усього світоустрою. Термін "служіння" ви-
дається не зовсім коректним, адже в його змісті закла-
дено звернення до іншого, відносно якого здійснюєть-
ся це служіння. В іудаїзмі мова йде не тільки про служін-
ня Богові, але в першу чергу про служіння як виконання
певної роботи, призначеної людині її Творцем. Здобу-
ваючи фізичну свободу, людина зобов'язується реалі-
зувати власну свободу. Не свободи того, що хоче Вона
- така свобода є рабством власних бажань, - а свобо-
ди реалізації своєї "Богоподібності", суть якої полягає
зокрема в партнерстві в дотриманні Закону.
Можна сказати, що чим більшою є міра фізичної
свободи людини, тим суворішим стає припис Закону,
дотримання якого сприймається іудаїзмом як необхід-
ний інструмент удосконалення світу (Світобудови).
Цікаво відзначити, що ця суворість ґрунтується, зокре-
ма, не на страху, а на розумінні відповідальності за
його знання.
Обмеження фізичної свободи спричиняє свободу
пристрасті й прагнення задоволення бажання. Якщо в
оточенні прийняті й обов'язкові до виконання відвер-
то протилежні Закону погляди або традиції, то можли-
вим стає порушення останнього, тобто Закону. Більш
загально: примусове дотримання приписів "земних
правителів" спричиняє необхідність відмовлятися від
тих настанов, у тому числі й моральних, які мають інше
походження. У період становлення єврейської етно-
національної спільноти, як це описується в класичних
текстах, євреї власне й були заручниками вдач та зви-
чаїв, розповсюджених у місці їх першого поневолення.
Не маючи свободи фізичної, люди одночасно перебу-
вають у системі "виправданого вибору", який на-
справді є підґрунтям для реалізації внутрішніх бажань.
Останні орієнтовані не на позачасові цінності, а на
мінливі пристрасті, потяг до яких виправдовується
несвободою належного моральнісного життя. Цікава
аналогія тут може простежуватися в розумінні термі-
на "виправданий", який часто пов'язується з поняттям
вини. Якщо не брати до уваги винятково правничий
аспект, а зосередитись на більш загальному розумінні
цього терміна, який може розкриватися й у мо-
ральнісній площині, можна сказати, що винний може
виправдовуватися, несправедливо оскаржений може
знімати звинувачення. Але в будь-якому разі "виправ-
дання" відсилає нас до усвідомлення того факту, що
воно здійснюється в "грі" із сумлінням, власним "Я",
яке ми можемо переконати у власній невинності. Фізич-
не рабство, з точки зору іудаїзму, передбачає таке вип-
равдовування.
Водночас фізичне рабство в іудаїзмі є основою
розуміння такого виміру існування свободи, як "сво-
бода від". Це своєрідна форма рабства, адже "сво-
бода від" позбавляє людину необхідності співвідносити
свої вчинки з позалюдським Гарантом моральності,
який є запорукою існування світу як такого. Мета
людського існування постає як виклик людині, яка зо-
бов'язується, а отже, не є вільною вдосконалювати
світ через приведення його у відповідність до "плану
творіння". Становище раба, як говорить іудаїзм, не
змушує до прийняття самостійного рішення, невільник
повністю покладається на свого господаря, який не
тільки приймає рішення щодо вітальності підкореного
(коли й що робити, як і з ким жити, що їсти), але й впли-
ває на його духовне життя. І якщо господареві прита-
манні якісь моральнісні особливості, вони з очевидні-
стю переймаються підкореними. Свобода беззасте-
режного слідування своїм власним звичкам, з точки
зору Закону, є не прийнятною, адже вона не має іншо-
го критерію виправданості, окрім власного бажання
[4, с. 106]. Іншими словами, у межах моралі як визна-
чальної складової духовності для іудаїзму до певної
міри відсутня свобода. Вона реалізується як свідо-
мий вибір, по-перше, прийняттям на себе відповідаль-
ності, яка водночас включає в себе сувору підпоряд-
кованість правилам та приписам, або, по-друге, відмо-
вою від "наперед визначеного" завдання, "зобов'яза-
ності до партнерства". Свобода як "реалізація духов-
ного потенціалу людини" творить Особистість, а відмо-
ва від свободи в цьому значенні, тобто відмова від
мети життя, з точки зору іудаїзму, може призводити до
"карет" - переривання зв'язку із Джерелом життя.
Бажання й пристрасті виступають причинами не-
правильного, з точки зору Закону, вибору, що призво-
дить до "промахів" та помилок, а це, у свою чергу, не
виправляє світ, а псує та руйнує його. Джерелом мо-
тивів діяльності людини мають поставати зовнішні
для неї критерії, - стверджує іудаїзм, - і вони повинні
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 115ФІЛОСОФІЯ
орієнтуватися винятково на бажання Творця світу.
Більше того, справжня свобода - це здатність піти
проти своєї звички й обирати тільки те, що є "прав-
дою". Останнє зауваження потребує окремого де-
тального вивчення, тут лише зазначимо, що розумін-
ня шляхів "правди" й "правильності" для іудаїзму не є
однозначно тотожними.
У сучасній позитивній екзистенційній філософії по-
дібний мотив ми зустрічаємо в Ніколо Аббаньяно [5].
Людина, яка постає суб'єктом свободи, зобов'язуєть-
ся цю свободу торувати "етичним шляхом", який, у
свою чергу, передбачає наявність певних умов. Мож-
ливість здійснення моральнісного припису в іудаїзмі
зумовлюється власне свободою від фізичного при-
гноблення, яке виступає гальмівним чинником на шля-
ху реалізації свідомо сприйнятої світонастанови.
Звільнення від фізичного рабства призводить до
кількох визначальних наслідків. По-перше, відкрива-
ються горизонти вільного пізнання, а для іудаїзму най-
досконалішою метою пізнання є пізнання шляхів Твор-
ця. По-друге, виникає можливість відкриття й засвоє-
ння Закону існування світу. Третім наслідком є розу-
міння неподільності фізичного й морального аспектів
людини, яка є саме такою єдністю, довершеною істо-
тою, спроможною досягти мети власної присутності у
світі. Таким чином, людина звільняється від фізично-
го рабства не просто для того, щоб морально вдоско-
налювати себе, а для того, щоб бути зобов'язаною йти
саме цим шляхом.
Для іудаїзму тільки цей шлях є виправданням для
вимоги прав на свободу. Виходить, що розширення
прав людини, якими задовольняються її індивідуальні
бажання, в іудаїзмі сприймається як поширення раб-
ства. Усе, що спрямоване на зміну усталених значень,
може призводити до втрати первісного змісту й, як
наслідок, до поневолення бажаннями.
Додатковий аспект розуміння співвідношення про-
блеми залежності- підкореності людини світові мате-
ріальних пристрастей та залежність-підкореність
світові морального закону може бути розглянутий з
точки зору ролі особистого самовдосконалення як
складової звільнення індивідуального існування.
Один із можливих підходів трактує безпосередню за-
лежність духовної свободи від свободи особистості
взагалі, у тому числі й фізичної свободи, яка висту-
пає тут умовою вільної реалізації індивідуальності
відповідно до власних прагнень. Такої свободи праг-
не сучасний світ. Видається, що очевидність прямо-
го зв'язку між досягненням фізичної свободи та сво-
боди задоволення власних фізичних та психологічних
уподобань не потребує обгрунтування. Будучи мак-
симально вільним фізично, "Я" особи може вільно
спрямовуватися на здійснення вільного вибору. Але
для іудаїзму це розуміння є в самій основі хибним,
адже, досягнувши стану фізичної свободи, "Я" одно-
часно стикається з викликом прийняття на себе відпо-
відальності. Доречно згадати положення М. Бубера
про негативну сторону Синайського заповіту (мож-
ливість якого безпосередньо залежала від фізично-
го звільнення), який закликав до підкорення Вищій
Сутності, що уособлює позачасову владу [6, с. 194].
Визнання вищої влади, яка височіє над людськими
уподобаннями, є фундаментом того, що людина "ви-
лікує" себе від власного зверхнього ставлення до
оточення, плекатиме в собі почуття відповідальності
та обов'язку, якими обмежуватиметься сваволя.
М. Бубер розглядав цей характер негативного аспек-
ту свободи в контексті Синайського заповіту, інтер-
претуючи уявлення про природу земної влади. Він ана-
лізував ставлення до вождів на ранніх етапах фор-
мування єврейської етнонаціональної спільноти. Вис-
новок, якого ми доходимо, розглядаючи положення
М. Бубера, полягає в тому, що зміна влади, яка опи-
сується у книзі Шмот, є заміною ярма земного воло-
дарювання [7, с. 756] на "Ярмо Небес". Людина звіль-
няється від підкорення іншою людиною, народ - від
поневолення іншим народом не заради "безоглядної
сваволі", а "задля підкореності Вищій Силі", яка не
може мати примусу, а спирається винятково на віру
[8, с. 197]. На завершення цієї думки зазначимо, що
позитивним аспектом такої влади, за традиційною
інтерпретацією іудаїзму, є її вічність. Тобто такий ста-
тус Влади Закону, коли його невиконання, нерозумін-
ня, чи будь-яке нівелювання все ж таки не є підста-
вою для його скасування чи заміни.
Здається, що звуження простору відповідальності
змушує вважати, що таким чином збільшується міра
свободи. Інше розуміння пропонується іудаїзмом, у
межах якого мета й призначення людини у світі є
"ішвут олам" (обживання світу). Це поняття настільки
містке, що одним словом перекласти його практично
не можливо. Мається на увазі олюднення світу в зна-
ченні надання йому більш "людських" ознак, які, у
свою чергу, безпосередньо пов'язані з моральнісним
Законом, тобто "Ярмом Небес". Багатогранність
виявів та розуміння цього аспекту здатності людини
самостійно діяти лише за умов підпорядкування
Вищій Волі висвітлюється, зокрема, у Мусар (єврей-
ське етичне вчення), метою вивчення якого є праг-
нення оволодіти знанням для виховання моральніс-
них особистих якостей, за допомогою яких, власне, і
можливо "олюднити" світ. Як писав в одному з по-
слань до вільненської громади засновник цього вчен-
ня Ісроель Салантер, цінність Мусар полягає в тому,
що за його допомогою "можна вилікувати нерозваж-
ливість власного серця і побороти лінь".
Важливим аспектом розуміння взаємозумовлено-
стей наявних фізично-ментальних свободи та неволі
є аналіз поглядів іудаїзму на проблему "звільнення від
Ярма Небес". Тобто про страх людини та її небажання
обтяжувати себе "зайвою" відповідальністю, особли-
во щодо "всього світу". Оповіді в Торі про "гірку воду"
або "історія з перепелицями" є прикладами того, як
перенасичення тягарем свободи, страх перед мораль-
нісною несвободою може призводити до прагнення
добровільно відмовитись від фізичної свободи та на-
полягати на поверненні в кайдани неволі. Мідраші,
коментуючи ці фрагменти, акцентують увагу, що на-
слідки таких, часто керованих страхом, рішень торка-
ються всіх і на шляху, який передбачає рух тільки впе-
ред, робляться кроки, які гальмують увесь процес
"удосконалення" [9]. А світ, не витримуючи такої "зне-
віри", у свою чергу, реагує всіма доступними йому за-
собами, закликаючи до повернення на призначений
шлях. Наслідком цієї, перефразуючи Е. Фромма, втечі
до фізичної свободи, є одночасне повернення в раб-
ство пристрастей та прагнень, які абсолютно не спро-
можні духовно звеличити людину надавши їй можливість
уподібнитись Творцю. За іудаїзмом, останнє є метою
й засобом реалізації індивідуальної духовної свободи,
для якої заздалегідь призначена людина.
Узагальнюючи вищевикладене, можна сказати, що
фізична несвобода відкриває можливості до свобо-
ди моральнісної, а це, у свою чергу, може тягти за
собою беззастережне слідування шляхами амораль-
ності, це ж, зрештою, буде лише даниною оточенню,
володарююча більшість якого наділяється правом
творити закони.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
116
№ 4 (104) липень-серпень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
Висновки
Таким чином, для єврейської релігійної традиції
співвідношення уявних причинно-наслідкових зв'язків
не є очевидним, у разі їх традиційної для іудаїзму інтер-
претації вони можуть навіть мінятися місцями. Тобто
для розуміння співвідношення фізичного рабства та
духовної несвободи відмова від останньої може при-
зводити до першого. Відмовляючись від підкорення
приписам Закону, людина прирікає себе на поступове
фізичне поневолення або залежність, наприклад, від
матеріальних чинників, залежність від звичаїв не зав-
жди моральнісного оточення; задля задоволення своїх
бажань людина може навіть відмовитися від індиві-
дуальної свободи.
У перспективі подальших наукових розробок -
аналіз того, яким чином єврейською релігійною тра-
дицією визначаються підстави та умови дотримання
настанови "підкореності" моральнісним приписам, які
мають сприйматися не тільки через віру, але й ґрунту-
ватися на інтелектуальному зусиллі.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Людина в цивілізації XXI століття: проблема свободи /
[В. Г. Табачковський, М. О. Булатов, Т. В. Лютий, Г. І. Шалашенко
та ін.]. - К. : Наук. думка, 2005. - 273 с.; Свобода: сучасні вибори
ФІЛОСОФІЯ
та альтернативи / [В. В. Лях, В. С. Пазенок, К. Ю. Райда,
Р. В. Лях та ін.]. - К. : Центр духовної культури, 2004. - 486 с.
2. Сахаров А. Воспоминания (1978-1989) / А. Сахаров // Зна-
мя. - 1990. - № 10-12.; Галич А. Я выбираю свободу / А. Галич //
Глагол : литературно-художественный журнал. - 1991. - № 3.
3. Шмот // Пятикнижие Моисеево или Тора с русским перево-
дом, комментарием, основанным на классическом толковании
Раши, Ибн-Эзры, Сфорно и др., и хафтарой. - Иерусалим, 5753
(1993).
4. Таубер Э. Рав. Тьма перед рассветом. Катастрофа и воз-
вышение через страдания / Э. Таубер. - Иерусалим : Швут Амии,
1996. - 192 с.
5. Аббаньяно Н. Мудрость философии / Н. Аббаньяно. - М. :
Алетей, 1998. - 320 с.
6. Бубер М. Избранные произведения / М. Бубер. - М. : Биб-
лиотека-Алия, 1979. - 345 с.
7. Пятикнижие с гавтарой. Ивритский текст с русским пере-
водом и классическими комментариями "Сончино". - М. : Мосты
культуры, Иерусалим : Гешарим, 2001.
8. Бубер М. Избранные произведения / М. Бубер. - М. : Биб-
лиотека-Алия, 1979. - 345 с.
9. Вейсман М. Мидраш рассказывает : Шмот. Книги 1, 2 /
М. Вейсман ; [пер. Ц. Вассерман]. - Иерусалим : Швут Ами, 1990.
- 406 с.; Вейсман М. Мидраш рассказывает: Ваикра / М. Вейсман
; [пер. Ц. Вассерман]. - Иерусалим : Швут Ами, 1996. - 410 с.
Z. Shved
PHYSICAL FREEDOM AND SPIRITUAL SLAVERY IN JEWISH INTERPRETATION
The article "Physical freedom and spiritual slavery in Jewish interpretation" considers the problem of interconditionality of
the phenomena of physical and spiritual freedom in Judaism. The thesis is grounded in the understanding of Jewish religious
tradition; physical freedom is the foundation for the realization of moral Law, the source and guarantor of which is the Absolute.
Key words: slavery, values, morality, freedom, individual freedom
© З. Швед
Надійшла до редакції 12.07.2010
ÄÎ ÓÂÀÃÈ ÀÂÒÎвÂ!
У ВИМОГАХ ДО СТАТЕЙ, ЩО ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО РОЗГЛЯДУ
РЕДАКЦІЙНОЮ КОЛЕГІЄЮ ЖУРНАЛУ, ВІДБУЛИСЯ ЗМІНИ:
Редакція журналу приймає до розгляду рукописи статей обсягом до 1 друкованого аркуша. Рукопис повинен
містити: УДК, назву статті (українською та англійською мовами), дані про автора, коротку анотацію статті
(до 10-15 рядків) українською та англійською мовами, перелік ключових слів українською та анг-
лійською мовами, основний текст статті подається українською мовою, висновки і список літератури.
Останній має бути оформлений згідно з новими вимогами ВАК України, затвердженими наказом
№ 63 від 26.01.2008 р. Крім того, слід надсилати рецензію на статтю.
Редакція заохочує авторів чітко формулювати проблему, яку досліджує автор, подавати обґрунтування її
актуальності, акцентувати увагу на науковій новизні і практичній цінності результатів досліджень автора. Ре-
дакція надає методичну допомогу молодим авторам щодо оформлення статей.
Дані про автора повинні містити: прізвище та ім'я автора, його науковий ступінь та звання, посаду та назву
установи, де працює автор, а також основну галузь наукових інтересів автора.
Матеріал подається в електронному вигляді (дискета або E-mail), підготовленому у форматі текстового
редактора Word, а також роздрукованому в форматі А4 з інтервалом 1,5. Формули подаються у Microsoft Equation
3.0, графіки та діаграми – в Microsoft Office Excel.
Редакція зберігає за собою право на редагування і скорочення матеріалів. Рукописи не повертаються.
Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
Пишіть і заходьте: 83086, Донецьк, вул. Артема, 45.
Телефонуйте і надсилайте: факс: (062)337-04-80,
е-mail: ukcdb@stels.net
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22211 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T04:36:16Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швед, З. 2011-06-20T20:36:38Z 2011-06-20T20:36:38Z 2010 Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму / З. Швед // Схід. — 2010. — № 4 (104). — С. 113-116. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22211 296.4 : 241.11 У статті розглядається проблема взаємозумовленості феноменів фізичної та духовної свободи в іудаїзмі. Обґрунтовується теза, що в розумінні єврейської релігійної традиції фізична свобода виступає підґрунтям для реалізації морального Закону, джерелом і гарантом якого виступає Абсолют. The article "Physical freedom and spiritual slavery in Jewish interpretation" considers the problem of interconditionality of the phenomena of physical and spiritual freedom in Judaism. The thesis is grounded in the understanding of Jewish religious tradition; physical freedom is the foundation for the realization of moral Law, the source and guarantor of which is the Absolute. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму Physical freedom and spiritual slavery in jewish interpretation Article published earlier |
| spellingShingle | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму Швед, З. Філософія |
| title | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| title_alt | Physical freedom and spiritual slavery in jewish interpretation |
| title_full | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| title_fullStr | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| title_full_unstemmed | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| title_short | Фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| title_sort | фізична свобода та духовне рабство в інтерпретаціях іудаїзму |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22211 |
| work_keys_str_mv | AT švedz fízičnasvobodataduhovnerabstvovínterpretacíâhíudaízmu AT švedz physicalfreedomandspiritualslaveryinjewishinterpretation |