Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу
У статті запропоновано раціональну структуру та визначено основні етапи формування єдиного інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу з метою підвищення ефективності його діяльності та покращення якості освітнього процесу. The paper suggests a rational structure and the basic stage...
Saved in:
| Published in: | Схід |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22228 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу / С. Лоза // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 124-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22228 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лоза, С. 2011-06-20T21:26:33Z 2011-06-20T21:26:33Z 2010 Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу / С. Лоза // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 124-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22228 330.131:378:004 У статті запропоновано раціональну структуру та визначено основні етапи формування єдиного інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу з метою підвищення ефективності його діяльності та покращення якості освітнього процесу. The paper suggests a rational structure and the basic stages of formation of a unified information-educational environment institution of higher education to improve the efficiency of its operations and improve the quality of the educational process. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Освіта Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу A single information-educational environment as a means of enhancing the effectiveness activities of the modern higher education institution Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| spellingShingle |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу Лоза, С. Освіта |
| title_short |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| title_full |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| title_fullStr |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| title_full_unstemmed |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| title_sort |
єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу |
| author |
Лоза, С. |
| author_facet |
Лоза, С. |
| topic |
Освіта |
| topic_facet |
Освіта |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Схід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
A single information-educational environment as a means of enhancing the effectiveness activities of the modern higher education institution |
| description |
У статті запропоновано раціональну структуру та визначено основні етапи формування
єдиного інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу з метою підвищення ефективності його діяльності та покращення якості освітнього процесу.
The paper suggests a rational structure and the basic stages of formation of a unified information-educational environment
institution of higher education to improve the efficiency of its operations and improve the quality of the educational process.
|
| issn |
1728-9343 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22228 |
| citation_txt |
Єдиний інформаційно-освітній простір як засіб підвищення ефективності діяльності сучасного вищого навчального закладу / С. Лоза // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 124-128. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lozas êdiniiínformacíinoosvítníiprostírâkzasíbpídviŝennâefektivnostídíâlʹnostísučasnogoviŝogonavčalʹnogozakladu AT lozas asingleinformationeducationalenvironmentasameansofenhancingtheeffectivenessactivitiesofthemodernhighereducationinstitution |
| first_indexed |
2025-11-26T01:45:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:45:50Z |
| _version_ |
1850606581148811264 |
| fulltext |
124
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 330.131:378:004
ªÄÈÍÈÉ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÎ-ÎѲÒÍ²É ÏÐÎÑÒ²Ð
ßÊ ÇÀѲÁ ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ²
IJßËÜÍÎÑÒ² ÑÓ×ÀÑÍÎÃÎ
ÂÈÙÎÃÎ ÍÀÂ×ÀËÜÍÎÃÎ ÇÀÊËÀÄÓ
СВІТЛАНА ЛОЗА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри "Економіка підприємства"
Донецького інституту залізничного транспорту
У статті запропоновано раціональну структуру та визначено основні етапи формування
єдиного інформаційно-освітнього простору вищого навчального закладу з метою підви-
щення ефективності його діяльності та покращення якості освітнього процесу.
Ключові слова: єдиний інформаційно-освітній простір, інформаційно-комунікаційні техно-
логії, ефективність, інноваційні технології навчання, дистанційна освіта.
Постановка проблеми. Основним завданням
розвитку інформаційного суспільства в Україні є спри-
яння кожній людині на засадах широкого використан-
ня сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
створювати інформацію і знання, користуватися й
обмінюватися ними, виробляти товари й надавати по-
слуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал,
підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому роз-
витку країни [1]. Світовий процес переходу до постінду-
стріального, інформаційного суспільства, а також еко-
номічні, політичні й соціальні зміни, що відбуваються
в Україні, зумовлюють необхідність прискорення ре-
формування системи освіти. Насамперед це стосуєть-
ся задоволення освітніх потреб громадян упродовж
усього життя, забезпечення доступу до освітньої і
професійної підготовки всіх, хто має необхідні здіб-
ності та адекватну підготовку. Найбільш ефективному
розв'язанню зазначених проблем сприяє дистанційне
навчання, яке здійснюється на основі сучасних педа-
гогічних й інформаційно-телекомунікаційних тех-
нологій [2]. Запровадження різноманітних форм дис-
танційного навчання в діяльність вищих навчальних
закладів (ВНЗ) неможливе без формування єдиного
інформаційно-освітнього простору, який на сучасно-
му етапі розвитку інформаційно-телекомунікаційних
технологій (ІТТ) перетворюється на обов'язковий ком-
понент структури освітньої організації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про-
блемні питання щодо формування, структуризації та
розвитку інформаційно-освітніх просторів ВНЗ уже
впродовж тривалого часу є предметом дискусій серед
науковців і практиків. Зокрема, цій тематиці присвя-
тили свої праці такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як
А. М. Алтайцев, В. М. Валуйський, М. Ф. Гербовицька,
М. В. Гончаренко, А. М. Корбут, С. В. Костюкевич,
Ю. Е. Краснов, Т. І. Краснова, А. О. Новацький,
А. А. Павловський, А. В. Харченко, Л. А. Ященко [3-5]
та інші. Проте невирішеними залишаються питання по-
будови раціональної структури та визначення основ-
них етапів формування єдиного інформаційно-освіт-
нього простору (ЄІОП). Додаткової уваги потребує
аналіз впливу формування ЄІОП на ефективність діяль-
ності та якість освітнього процесу сучасного ВНЗ.
Метою статті є обґрунтування раціональної струк-
тури, основних етапів й особливостей формування
єдиного інформаційно-освітнього простору вищого
навчального закладу та дослідження можливостей
підвищення ефективності його діяльності на базі за-
стосування новітніх інформаційно-комунікаційних тех-
нологій.
Виклад основного матеріалу. На сьогодні ук-
раїнські ВНЗ функціонують в умовах конкурентної бо-
ротьби, яка обумовлює необхідність упровадження
інновацій на базі інформаційно-комунікаційних техно-
логій (ІКТ). У той же час, новітні ІКТ є ключовим меха-
нізмом, який дозволяє створити вагомі переваги в кон-
курентному середовищі. Основним заходом у розвит-
ку інформатизації стає створення її надійної та ефек-
тивної інфраструктури та забезпечення її відповідності
стратегічним цілям ВНЗ. Комплексна реалізація цих
заходів має бути пов'язана з формуванням єдиного
інформаційно-освітнього простору ВНЗ, що забезпе-
чить інтеграцію інформаційних ресурсів та дозволить
створити інформаційну інфраструктуру відповідно до
діючої організаційної структури й особливостей освіт-
ньої діяльності навчального закладу. На сучасному
етапі розвитку ІТТ інформаційно-освітній простір із за-
собу надання доступу до необхідної інформації стає
обов'язковим компонентом інфраструктури управлін-
ня ВНЗ та сукупність інтелектуальних сервісів і ре-
жимів, без яких неможлива організація освітнього про-
цесу та управління діяльністю ВНЗ.
Формування ЄІОП повинне відбуватися на базі та-
ких принципів [3]:
- багатокомпонентність - ЄІОП являє собою
багатокомпонентне середовище, що включає на-
вчально-методичні матеріали, наукомістке програмне
забезпечення, тренінгові системи, системи контролю
знань, технічні засоби, бази даних й інформаційно-до-
відкові системи, сховища інформації будь-якого виду,
взаємозалежні між собою;
- інтегрованість - інформаційний компонент
ОСВІТА
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 125
ЄІОП має містити в собі всю необхідну сукупність ба-
зових знань у галузях науки і техніки з виходом на
світові інформаційно-освітні ресурси, обумовлену
профілями підготовки фахівців, ураховувати міждис-
циплінарні зв'язки, інформаційно-довідкову базу до-
даткових навчальних матеріалів, деталізуючи й поглиб-
люючи знання;
- розподіленість - інформаційні компоненти про-
стору повинні бути оптимальним чином розподілені у схо-
вища інформації з урахуванням вимог й обмежень су-
часних технічних засобів та економічної ефективності;
- адаптивність - інформаційно-освітній простір
має не відриватися від існуючої системи освіти, не по-
рушувати її структури й принципів побудови, а повинен
дозволити гнучко модифікувати інформаційне ядро,
адекватно враховуючи потреби суспільства.
Раціональна структура єдиного інформаційно-ос-
вітнього простору ВНЗ має містити такі компоненти
(рис. 1): організаційно-керуючу; довузівську; навчаль-
ну; організаційно-методичну; науково-методичну;
інформаційно-довідкову; ідентифікаційно-контролюю-
чу; студентську; комунікаційну. Кожен окремий компо-
нент є мікросередовищем, у якому користувачі здійс-
нюють свою діяльність визначеного типу. Окремі мо-
дулі системи повинні підтримувати основні напрямки
діяльності ВНЗ і комплексно реалізовувати необхідні
функції від збирання та зберігання інформації до ана-
лізу, планування й прийняття рішень.
Рис. 1. Структура основних компонент єдиного інформаційно-освітнього простору
вищого навчального закладу.
Єдиний інформаційно-освітній простір - це інтег-
роване середовище, формування якого необхідно
здійснювати з урахуванням найбільш повного вирішен-
ня питань задоволення потреб суб'єктів освітнього
процесу в оперативному одержанні інформації про
поточні параметри й результати процесу навчання сту-
дентів, забезпечення безупинного контролю його
якості на основі використання різних інформаційно-
телекомунікаційних технологій.
ЄІОП призначений для підвищення якості навчання
за рахунок використання досягнень сучасних інформа-
ційних технологій, організації дистанційного керування
навчанням і забезпечення web-доступу до різних захи-
щених освітніх web-ресурсів. Інформаційно-освітній
простір вирішує такі завдання, як забезпечення на-
вчального процесу освітніми й довідковими web-мате-
ріалами, освітніми web-сервісами й web-режимами, сер-
вісами й службами управління навчанням, електронни-
ми об'єктами навчання, методами створення освітніх
ресурсів із використанням вибраної методології навчан-
ня. Доступ до ЄІОП навчального закладу має організо-
вуватися через освітній портал, який виступає вікном
доступу користувачів до освітніх web-ресурсів [4].
Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні
й у системі освіти така, що традиційні форми й моделі
навчання не можуть цілком задовольнити потреби су-
спільства в освітніх послугах. Саме тому, навчання із
широким застосуванням новітніх ІКТ стає однією з най-
важливіших складових освітньої системи України. На
передній план виходять такі принципи навчання:
- масовість і доступність вищої освіти;
- освіта впродовж життя;
- перехід від вимог до змісту навчального процесу
до його результатів (компетенцій);
- перехід на модульний принцип організації на-
вчального процесу й накопичувальну систему заліко-
вих одиниць (кредитів).
Відповідно до позиції ЮНЕСКО, "освіта впродовж
життя" - це поняття глобальної перспективи, яке фо-
кусується на таких аспектах [5, с. 17]:
- потреби й права людей на освіту впродовж життя;
- формування комплексного підходу до формаль-
ного й неформального контекстів освіти;
- належне фінансування для обох указаних видів
освіти;
ОСВІТА
Навчальна компонента
Організаційно-методична
компонента
Робочі
навчальні
програми
Інформаційно-довідкова
компонента
Інформаційні
довідники
Електронна
бібліотека
Пошукова
система
Гло-
сарій
Електронний
каталог
Науково-методична
компонента
Студентські
наукові
конференції
Наукова діяльність
Контактна
інформація
Електронні
курси
Ідентифікаційно-
контролююча компонента
Ідентифікація
Довузівська компонента
Напрями
підготовки та
спеціальності
Рейтинги за
спеціаль-
ностями
Правила
та умови
прийому
Студентська компонента
Моніторинг
Самотестування Тестування
Адміністрування
Практичні та
лабораторні
роботи
Графік ви-
вчення курсу ОКХ, ОПП,
ГСВО
Навчальні
плани
Навчальні
програми
Розклад занять і
консультацій
Графік навчального
процесу
Перелік
документів
Науково-
методичні
конференції
Збірник
наукових
праць
Методична рада
Організаційно-керуюча
компонента
Ректорат
Бухгалтерія
Вчена рада Відділ кадрів
Відпочинок,
розваги, спорт
Методична рада
АГД Деканати
Навчальний відділ
Студентське
самоврядування
Студентська
рада
Взаємодія з
випускниками
Завдання на
КР та КП
Рекоменда-
ції до ви-
вчення курсу
Рекомендації
абітурієнту
Реєстрація
на ЗНО
Комунікаційна компонента
Гостьова книга Розсилка
Електронна пошта
Телеконференції Чат
Форум
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
126
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
- охоплення всіх людей, починаючи з наймолодших
і закінчуючи найстаршими;
- пошук шляхів демократизації доступу до освіти.
З погляду педагогічної теорії електронні технології
навчання цікаві як система, що дозволяє з найбіль-
шою повнотою реалізувати прогресивні вимоги до
освіти: гнучкість організаційних форм, індивідуаліза-
цію змісту освіти, інтенсифікацію процесу навчання й
обміну інформацією.
Ураховуючи те, що проект з формування ЄІОП має
тривалий характер та передбачає внесення коректив
у зміст і структуру під впливом появи нових науково-
методичних та інформаційно-комунікаційних інновацій
у сфері освіти і науки, його реалізацію доцільно здійс-
нювати в декілька етапів.
І. Інформаційно-підготовчий етап:
- збір, вивчення та аналіз інформації щодо форму-
вання та функціонування інформаційно-освітніх про-
сторів вітчизняних і закордонних ВНЗ;
- формування загальної концепції щодо змісту,
структури та призначення інформаційно-освітнього
порталу інституту;
- формування і структурування основних компонен-
тних складових ЄІОП;
- розробка та визначення основних структурних ком-
понентів Інтернет-порталу.
ІІ. Експериментально-коригувальний етап:
- формування інформаційного підрозділу, до ос-
новних функцій якого буде входити розробка, запро-
вадження та підтримка ефективного та безперебійного
функціонування ЄІОП інституту (університету);
- формування та розробка нормативного забезпе-
чення з упровадження, використання й розвитку ЄІОП;
- розробка Інтернет-порталу;
- тестування Інтернет-порталу на предмет можли-
вих напрямків доопрацювання та внесення коректив
у його структуру;
- формування електронної бази даних студентів та
співробітників для запровадження системи авторизації;
- формування електронної бібліотеки шляхом на-
повнення її навчально-методичною та науковою літе-
ратурою;
- збір, вивчення та аналіз інформації щодо викори-
стання сучасних систем дистанційної освіти на базі
інформаційно-освітніх порталів вітчизняних і закордон-
них ВНЗ;
- формування та розробка нормативного забезпе-
чення з упровадження та використання системи дис-
танційного навчання та її окремих елементів;
- інсталяція і введення в експлуатацію платформи
дистанційного навчання;
- забезпечення безперебійного функціонування
інформаційно-освітнього порталу;
- підготовка навчально-педагогічного (тьюторів) та
навчально-допоміжного персоналу для підтримки, на-
повнення та використання платформи;
- формування методичного супроводу функціону-
вання порталу;
- створення умов для накопичення інформаційних
ресурсів на різноманітних носіях і забезпечення опе-
ративного доступу до них.
ІII. Діагностико-контрольний етап:
- виявлення рівня охоплення потенційних користу-
вачів послугами інформаційно-освітнього порталу;
- виявлення рівня підготовленості користувачів
інформаційно-освітнього порталу щодо використання
комп'ютерних та мережевих технологій;
- проведення опитувань й анкетувань для оцінки
ефективності запровадження інформаційно-освітніх
форм і засобів навчання;
- моніторинг динаміки рівня знань студентів (по-
рівняння рівня знань та навичок студентів, що актив-
но використовують ЄІОП, та тих, хто не може або не
бажає користуватися наданими послугами);
- за необхідності, уведення додаткових практичних
занять з метою вивчення можливостей використання
сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій.
ІV. Інноваційно-практичний етап:
- використання інформаційно-освітнього простору
ВНЗ;
- розробка та впровадження в освітній процес
очно-дистанційних, заочно-дистанційних та дистанцій-
них курсів;
- поширення форм й елементів дистанційного на-
вчання на підготовчі курси факультету довузівської
підготовки;
- застосування очно-дистанційного, заочно-дистан-
ційного та дистанційного навчання на курсах перепідго-
товки та підвищення кваліфікації;
- забезпечення безперебійної експлуатації та
підтримки в актуальному стані основних ресурсів
порталу;
- упровадження дистанційної форми навчання.
Єдиний інформаційно-освітній простір ВНЗ має
використовуватися студентами очної та заочної форм
навчання, слухачами курсів перепідготовки та підви-
щення кваліфікації як підтримуюча технологія, а для
студентів дистанційної форми навчання (у перспективі)
як основна технологія навчання. Дистанційне навчан-
ня передбачає обґрунтоване та органічне поєднання
елементів різних інформаційно-освітніх технологій у
єдине ціле.
Згідно з положенням про дистанційне навчання [6],
під таким навчанням розуміється індивідуалізований
процес передання й засвоєння знань, умінь, навичок і
способів пізнавальної діяльності людини, який відбу-
вається за опосередкованої взаємодії віддалених
один від одного учасників навчання у спеціалізованому
середовищі, яке створене на основі сучасних психо-
лого-педагогічних та ІТ-технологій. Технології дистан-
ційного навчання можуть використовуватись не тільки
в дистанційній освіті, а й в інших формах навчання:
очній, заочній, екстернаті; крім того - в окремих дис-
циплінах або блоках дисциплін, що призначені для підви-
щення освітнього рівня чи кваліфікації окремих осіб
та (або) груп слухачів.
Приєднання України до Болонського процесу і вве-
дення в практику багаторівневої системи освіти підви-
щило роль індивідуальної та самостійної роботи сту-
дентів. Ця робота поряд із аудиторною являє одну з
форм навчального процесу і є важливою його части-
ною. Для її успішного виконання необхідні планування
й контроль з боку професорсько-викладацького скла-
ду вищого навчального закладу.
Згідно з наказом МОН України № 774 від 30.12.
2005 р. "Про впровадження кредитно-модульної сис-
теми організації навчального процесу" [7] у рекомен-
даціях щодо структури залікового кредиту та порядку
оцінювання навчальних досягнень студентів сказано,
що обсяг аудиторної роботи не повинен перевищува-
ти 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги
самостійної та індивідуальної роботи можуть становити
по 25 відсотків.
Тобто індивідуальна та самостійна робота сту-
дентів фактично згідно з навчальними планами у сумі
складає 50 і більше відсотків. У зв'язку із цим особли-
вої актуальності набуває питання саме її навчально-
методичного забезпечення та організації. Одним із ва-
ріантів рішення проблеми є використання змішаного
(комбінованого) навчання, тобто розробка та впровад-
ОСВІТА
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 127
ження в позааудиторну самостійну роботу дистанцій-
них і мультимедійних технологій навчання.
Згідно з п. 5.7 Положення про дистанційне навчан-
ня [6] навчальні заклади з метою апробації дистанцій-
ної форми навчання або розроблюваних дистанційних
курсів можуть самостійно організовувати дистанцій-
не навчання з будь-яких навчальних дисциплін.
Застосування дистанційних елементів навчання на
очній та заочній формах навчання, на курсах перепідго-
товки та підвищення кваліфікації (комбіноване навчан-
ня) дозволить суттєво підвищити рівень організації та
інформаційно-методичного забезпечення самостійної
роботи студентів у поєднанні з різними видами її конт-
ролю. Організація занять студентів заочної форми
навчання з використанням системи дистанційного на-
вчання надасть їм можливість самостійно планувати
свій час для вивчення необхідних дисциплін, мати по-
стійний доступ до всіх навчальних матеріалів.
Аналіз певної сукупності функціонуючих систем ди-
станційного навчання окремих ВНЗ України дозволив
окреслити основні проблеми, які визначають рівень
впливу формування ЄІОП та запровадження системи
дистанційного навчання на ефективність діяльності
освітнього закладу. По-перше, для розробки або прид-
бання якісних дистанційних курсів необхідні значні
фінансові ресурси. По-друге, для створення курсів
необхідні досвідчені висококваліфіковані викладачі,
які добре розуміють можливості дистанційного навчан-
ня. По-третє, необхідна наявність компетентної органі-
зації, яка буде в змозі кваліфіковано оцінювати якість
курсів та рекомендувати їх до використання. По-чет-
верте, проведення дистанційного навчання неможли-
ве без наявності відповідної інфраструктури, включа-
ючи центри навчання, передачі даних, термінали. По-
п'яте, потрібний контингент викладачів (тьюторів), що
володіють предметом курсу та мають відповідні
вміння, знання та навички щодо створення, викорис-
тання та управління окремими елементами дистан-
ційних курсів.
Додаткові витрати на формування ЄІОП і впро-
вадження дистанційної форми навчання також пов'я-
зані з підготовкою викладацького складу, з тим, що
використання викладачами освітніх ІКТ змінює звич-
ну роль викладача в навчальному процесі. Сучасний
викладач в умовах сьогодення має вільно володіти
не тільки власним предметом, а й основними навич-
ками залучення ІКТ в освітній процес. Викладач по-
ряд із освітньою функцією засвоює функцію опера-
тора, координатора, адміністратора, експерта, мо-
дератора, тьютора. Використання ІКТ вимагає від
користувачів опанування набору специфічних знань,
умінь і навичок.
До основних факторів, які ускладнюють процес
упровадження ІКТ в освітній процес, також належать
недостатня інформованість викладацького складу
щодо можливості використання інформаційно-телеко-
мунікаційних технологій; нестача інформаційного об-
ладнання; нестача програмного забезпечення; не-
обхідність систематичного підвищення кваліфікації в
галузі інформатизації; недостатні адміністративні сти-
мули; небажання викладацького складу опановувати
нові технології.
Новітні технології навчання, що базуються на ви-
користанні комп'ютерної техніки, принципово відрізня-
ються від традиційних форм, у першу чергу, істотним
збільшенням технологічної складової при забезпе-
ченні навчального процесу - використанням комп'ю-
терного і телекомунікаційного обладнання, інформа-
ційних технологій, програмного забезпечення, мере-
жевих комунікацій тощо, які для переважної більшості
викладачів є новою й дуже складною для освоєння
галуззю знань.
За даними офіційної статистики [8], в Україні серед
викладачів більшості великих університетів переважа-
ють фахівці пенсійного або передпенсійного віку, які
працюють ще з радянських часів. Середній вік канди-
датів наук - 51 рік, докторів наук - 61 рік. Такий стан
певним чином впливає на процес упровадження дис-
танційного навчання в більшості ВНЗ України.
Вирішення всіх зазначених проблем потребує
значних інвестиційних витрат на навчання, підготов-
ку й перепідготовку викладацького складу та відпо-
відне технічне оснащення. Саме тому темпи впровад-
ження різних форм електронного (дистанційного) на-
вчання в конкретному навчальному закладі прямо
залежать від його фінансового стану. Не менш важ-
ливою проблемою є обґрунтований вибір платфор-
ми електронного навчання, яка стане основою та до-
зволить впорядкувати основні функції з використан-
ня освітнього простору.
Упродовж останнього десятиліття на ринку освітніх
програмних продуктів стали з'являтися спеціалізовані
засоби для розробки й супроводу електронних навчаль-
них матеріалів й управління навчальним процесом із
їх використанням. Із розвитком ринку освітнього про-
грамного забезпечення й ІT-інфраструктури ці засоби
стають усе зручнішими в експлуатації, надаючи корис-
тувачу більш широкий функціонал.
Найбільш популярними системами Інтернет-навчан-
ня (Learnіng management system - LMS) є такі: Moodle,
WebCT, Black Board, Ilias, Learnіng Space, Learn
eXact, Openet, Olat, Прометей [8, 9]. За функціональ-
ними можливостями всі системи близькі, різниця лише
у вартості, інтерфейсі, організації підтримки й вимо-
гах до технічних засобів і програмного забезпечення.
Серед перерахованих систем особливої уваги заслу-
говує LMS Moodle. З наведеного списку це одна з без-
коштовних систем, що поширюються як програмне
забезпечення з відкритим кодом (Open Source) за
ліцензією GNU General Publіc Lіcense (ліцензія на
вільне програмне забезпечення).
За результатами аналітичного огляду "Викорис-
тання інформаційно-комунікаційних технологій у вищій
освіті України: поточний стан, проблеми і перспекти-
ви розвитку" система Moodle використовується в
більш ніж 35 % вищих навчальних закладів України,
які використовують ті чи інші системи дистанційного
навчання [8].
Програмний комплекс із відкритим кодом Moodle
є спеціалізованою системою управління навчальним
процесом, призначеною для використання в мережі
Інтернет. Система орієнтована, насамперед, на органі-
зацію взаємодії між викладачем та студентом, хоча
підходить і для організації традиційних дистанційних
курсів, а також підтримки очного навчання [10].
Упровадження системи надасть можливість підви-
щити взаємодію "викладач - студент" за рахунок того,
що викладач, одноразово підготувавши весь комплекс
матеріалів із навчальної дисципліни й помістивши його
в технологічну оболонку на Інтернет-порталі та вказав-
ши терміни виконання завдань, має можливість у будь-
який час контролювати їх виконання й спілкуватися зі
студентом у режимі on-line та of-line. Студенту це надає
можливість вільного доступу в будь-який час до відпо-
відного матеріалу для опрацювання, а також отриман-
ня консультації.
До основних результатів формування єдиного
інформаційно-освітнього простору у вищому навчаль-
ному закладі належать:
- підвищення якості освітніх послуг шляхом органі-
ОСВІТА
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
128
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
зації вільного доступу до електронних навчальних
курсів, навчальних та наукових матеріалів, навчаль-
но-методичних комплексів, цифрових інформаційних
ресурсів;
- створення умов для реалізації моделі відкритої
освіти в забезпеченні рівних можливостей одержання
якісної освіти й освіти впродовж життя;
- запровадження в навчальний процес сучасних ІКТ;
- запровадження та забезпечення ефективного
функціонування системи електронного навчання;
- створення умов для ефективного впровадження
інновацій в освітній процес;
- забезпечення залучення викладацького складу
ВНЗ до використання уніфікованих інформаційних тех-
нологій;
- активізація позааудиторної та наукової діяльності
студентів;
- суттєве розширення змісту та методології підго-
товки фахівців за рахунок інтегрованого використан-
ня взаємопов'язаних інформаційних технологій;
- формування в суб'єктів освітньої діяльності ви-
сокого рівня інформаційної культури;
- покращення доступності та відкритості інформа-
ційних ресурсів.
Ефективність реалізації проекту з формування
єдиного інформаційно-освітнього простору ВНЗ виз-
начається досягненням поставлених цілей за більш
короткий час, силами меншої кількості працівників та
з меншими фінансовими витратами. Економічна
ефективність полягає в суттєвому зниженні витрат
на забезпечення студентів та слухачів інституту на-
вчально-методичною й науковою літературою при сут-
тєвому підвищенні рівня її доступності. Організаційна
ефективність виявляється в більш повному забез-
печенні потреб студентів та працівників інституту нау-
ковими й навчально-методичними матеріалам. Соці-
альна ефективність реалізується шляхом забезпе-
чення особистих потреб студентів та співробітників
ВНЗ в інформації та знаннях. Технологічна ефек-
тивність полягає в безперервному (24 години / 7 днів
на тиждень) забезпеченні потреб освітньої діяльності.
Створення й функціонування ЄІОП надасть підго-
товці фахівців нову якість, що відповідатиме потребам
і перспективам науково-технічного розвитку суспільства
у XXI столітті, яке називають "століттям знань".
Висновки
Формування ЄІОП на основі сучасних інформацій-
но-комунікаційних технологій створить інформаційне,
комунікаційне й аналітичне підґрунтя ефективного уп-
равління освітнім процесом та загальною діяльністю
інституту. ЄІОП вирішить такі завдання, як забезпечен-
ня навчального процесу освітніми й довідковими
Інтернет-матеріалами, сервісами й службами управ-
ління навчанням, електронними об'єктами навчання,
методами створення освітніх ресурсів із використан-
ням обраної методології навчання. Основною умовою
ефективного впровадження дистанційного навчання
є затвердження умов ліцензування, форм і засобів на-
вчання на законодавчому рівні.
Формування єдиного інформаційно-освітнього про-
стору ВНЗ необхідно здійснювати відповідно до ви-
мог відкритості. Централізація навчально-методично-
го й програмного забезпечення з одного боку та ши-
рокий доступ до інформаційно-освітніх ресурсів з іншо-
го боку дозволить оперативно оновлювати та розви-
вати зміст ЄІОП з появою нових знань і технологій на-
вчання. Формування ЄІОП інтегрує накопичені у ВНЗ
науково-методичний і кадровий потенціал, інфор-
маційні ресурси й технології, існуючу інформаційну
інфраструктуру та дозволить підвисити ефективність
діяльності ВНЗ.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Закон України "Про Основні засади розвитку інформацій-
ного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" від 09.01.2007 р.
№ 537 V [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16.
2. Програма розвитку системи дистанційного навчання на
2004-2006 роки, затверджена постановою КМУ від 23.09.2003 р.
№ 1494 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1494-2003-%EF.
3. Аналитический обзор международных тенденций разви-
тия высшего образования / Алтайцев А. М., Гербовицкая М. Ф.,
Корбут А. М., Краснов Ю. Э. и др. [Електронний ресурс]. - Ре-
жим доступу : http://charko.narod.ru/tekst/an5/2.html.
4. Створення освітнього web-простору для навчання / Ва-
луйський В. М., Гончаренко М. В., Павловський А. А., Новаць-
кий А. О. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
uiite.kpi.ua/fileadmin/_wfqbe/1245139683_web.doc.
5. Степко М. Ф. Болонський процес і навчання впродовж життя
/ М. Ф. Степко, Б. В. Клименко, Л. Л. Товажнянський. - Харків :
ХПІ, 2004. - 111 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/library.uipa.kharkov.ua/library/BD/BolonProz/4_Navchalni_posibniki/
Book.pdf.
6. Положення про дистанційне навчання, затверджене Нака-
зом МОНУ № 40 від 21.01.2004 р. [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0464-04.
7. Наказ МОНУ № 774 від 30.12.2005 р. "Про впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу"
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/
Vishya_osvita/3177.
8. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у
вищій освіті України: поточний стан, проблеми і перспективи роз-
витку (аналітичний огляд) [Електронний ресурс]. - Режим досту-
пу : http://uiite.kpi.ua/ua/about-uiite/public/singlerecord.html?tx
_wfqbe_pi1[id]=17.
9. Офіційний сайт "Українського інституту інформаційних тех-
нологій в освіті. Національний технічний університет України "КПІ"
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.udec.ntu-
kpi.kiev.ua.
10. Офіційний сайт Moodle [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://moodle.org.
S. Loza
A SINGLE INFORMATION-EDUCATIONAL ENVIRONMENT AS A MEANS OF ENHANCING
THE EFFECTIVENESS ACTIVITIES OF THE MODERN HIGHER EDUCATION INSTITUTION
The paper suggests a rational structure and the basic stages of formation of a unified information-educational environment
institution of higher education to improve the efficiency of its operations and improve the quality of the educational process.
Key words: single information-educational environment, information and communication technologies, efficiency, innovative learning
technologies, distance learning.
© С. Лоза
Надійшла до редакції 08.10.2010
ОСВІТА
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|