Нові глобальні виклики економічного розвитку
У дослідженні розглянуто сформовані та нові глобальні виклики економічного розвитку. Визначено концептуальні та прикладні заходи прогресивного спрямування економічного розвитку. Показано, що для всіх суб'єктів світового господарства поява нових глобальних викликів соціально-економічного розвит...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22236 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нові глобальні виклики економічного розвитку / С. Сардак // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 65-68. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22236 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-222362025-02-09T09:59:26Z Нові глобальні виклики економічного розвитку New global challenges of economic development Сардак, С. Економіка У дослідженні розглянуто сформовані та нові глобальні виклики економічного розвитку. Визначено концептуальні та прикладні заходи прогресивного спрямування економічного розвитку. Показано, що для всіх суб'єктів світового господарства поява нових глобальних викликів соціально-економічного розвитку передбачає зміну структури бюджетів і змісту заходів у площину збільшення частини витрат ресурсів на науково-технічну, інформаційну, освітню та інноваційну діяльність у сфері управління, проектування та розвитку людських ресурсів. In the research the formed and new global challenges of economic development have been considered. The conceptual and applied matters of economic development progressive direction have been determined. 2010 Article Нові глобальні виклики економічного розвитку / С. Сардак // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 65-68. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22236 330.101.541 uk Схід application/pdf Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Сардак, С. Нові глобальні виклики економічного розвитку Схід |
| description |
У дослідженні розглянуто сформовані та нові глобальні виклики економічного розвитку.
Визначено концептуальні та прикладні заходи прогресивного спрямування економічного розвитку. Показано, що для всіх суб'єктів світового господарства поява нових глобальних викликів соціально-економічного розвитку передбачає зміну структури бюджетів і змісту заходів
у площину збільшення частини витрат ресурсів на науково-технічну, інформаційну, освітню
та інноваційну діяльність у сфері управління, проектування та розвитку людських ресурсів. |
| format |
Article |
| author |
Сардак, С. |
| author_facet |
Сардак, С. |
| author_sort |
Сардак, С. |
| title |
Нові глобальні виклики економічного розвитку |
| title_short |
Нові глобальні виклики економічного розвитку |
| title_full |
Нові глобальні виклики економічного розвитку |
| title_fullStr |
Нові глобальні виклики економічного розвитку |
| title_full_unstemmed |
Нові глобальні виклики економічного розвитку |
| title_sort |
нові глобальні виклики економічного розвитку |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22236 |
| citation_txt |
Нові глобальні виклики економічного розвитку / С. Сардак // Схід. — 2010. — № 6 (106). — С. 65-68. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT sardaks novíglobalʹníviklikiekonomíčnogorozvitku AT sardaks newglobalchallengesofeconomicdevelopment |
| first_indexed |
2025-11-25T15:01:26Z |
| last_indexed |
2025-11-25T15:01:26Z |
| _version_ |
1849774987428233216 |
| fulltext |
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 65
УДК 330.101.541
Íβ ÃËÎÁÀËÜͲ ÂÈÊËÈÊÈ
ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ ÐÎÇÂÈÒÊÓ
СЕРГІЙ САРДАК,
кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та управління національним
господарством Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
У дослідженні розглянуто сформовані та нові глобальні виклики економічного розвитку.
Визначено концептуальні та прикладні заходи прогресивного спрямування економічного роз-
витку. Показано, що для всіх суб'єктів світового господарства поява нових глобальних вик-
ликів соціально-економічного розвитку передбачає зміну структури бюджетів і змісту заходів
у площину збільшення частини витрат ресурсів на науково-технічну, інформаційну, освітню
та інноваційну діяльність у сфері управління, проектування та розвитку людських ресурсів.
Ключові слова: глобалізація, виклики, проблеми, загрози, економічний розвиток.
Постановка проблеми. Протягом усієї історії люд-
ства в суспільстві постійно присутні певні виклики -
вимоги та спонукання до будь-яких дій і відносин, які
обумовлюють трансформаційні зміни. Виклики со-
ціально-економічного розвитку виникають, головним
чином, унаслідок двох причин. По-перше, це невирі-
шеність, загострення та збільшення кількості поточ-
них проблем і загроз у суспільстві, що ускладнює якість
життєдіяльності населення. По-друге, це прагнення
людей покращити власний побут, продовжити свій рід
та забезпечити гідне майбутнє нащадків. Тобто люди,
з одного боку, вимушено, а з іншого - за власним ба-
жанням визначають для себе стратегічні орієнтири,
яких хочуть досягти, щоб отримати зиски. Відповідно
розгляд питання формування сучасних викликів со-
ціально-економічного розвитку людства є проблема-
тикою, актуальною з точки зору оптимізації стану на-
ціональних економік і забезпечення їх конкуренто-
спроможності, а також досягнення стійкого розвитку
світової економіки [2-4, 10-11].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомі
зарубіжні дослідники О. Кінг, Е. Ловінс, Л. Ловінс,
Д. Майєр, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, А. Печ-
чеї, Д. Е. Раух, Я. Тінберген, Д. Форрестер, Б. Шнай-
дер та вітчизняні фахівці В. Х. Арутюнов, О. Г. Біло-
рус, В. І. Бурдяк, А. С. Гальчинський, В. М. Геєць,
Б. Є. Кваснюк, Д. Г. Лук'яненко, Л. Г. Мельник, А. М. По-
ручник, В. М. Свінціцький, В. П. Семиноженко, Я. М. Сто-
лярчук, А. С. Філіпенко, І. Г. Ханін визначають що в
другій половині ХХ століття в суспільстві сформувала-
ся низка глобальних проблем, загроз і викликів еконо-
мічного розвитку людства.
До глобальних проблем економічного розвитку
(явища, питання, ситуації, які не зовсім зрозумілі, цікаві,
актуальні, створюють складності або загрози, викли-
кають необхідність дослідження та врегулювання, а
також не мають уніфікованих методик вирішення у
світових масштабах) насамперед необхідно віднести
обмеженість знань про Всесвіт, витоки цивілізації, при-
значення й роль людини; відсутність дієвих механізмів
прогресивного розвитку людства; неможливість запо-
бігання дисбалансам у демографічних, економічних,
соціальних й управлінських процесах, які призводять
до конфліктів і війн; негативний техногенний вплив на
ноосферу; нестачу ресурсів; необхідність опанування
й задіяння нових технологій тощо [1, 6, 8, 13]. Названі
глобальні проблеми обумовили загострення конку-
ренції, активізацію інноваційної та інвестиційної діяль-
ності, розгортання міжнародної співпраці, стратифіка-
цію суспільства та концентрацію управління.
Глобальними загрозами економічного розвитку (не-
безпечні процеси, явища, ситуації, які шкодять або
можуть заподіяти шкоду здоров'ю, безпеці, добробу-
ту, життю людства й потребують усунення) є міжнарод-
ний тероризм, розповсюдження зброї масового зни-
щення, організована злочинність, локальні конфлікти,
регіональні сепаратистські тенденції, міжетнічні та
міжконфесійні конфлікти, нелегальна міграція, неле-
гальна торгівля зброєю, наркобізнес тощо [2, 5].
Вищенаведені глобальні проблеми та загрози еко-
номічного розвитку поряд із підвищенням життєвого
рівня населення економічно розвинутих країн та знач-
ної частини середньо розвинутих країн світу сформу-
вали традиційні та формують нові глобальні виклики.
Але питання визначення структури нових глобальних
викликів у ХХІ сторіччі, їх спрямування, значення та
подальшої трансформації залишаються недостатньо
вивченими й вимагають подальших ґрунтовних науко-
вих досліджень [2-4, 10-11]. Ця обставина потребує
розгляду складу та змісту глобальних сучасних соціаль-
но-економічних викликів та визначення перспективних
форм господарських зрушень щодо їх реалізації на
світовому та національних рівнях.
Метою статті є дослідження сучасних глобальних
викликів економічного розвитку, а також визначення
концептуальної спрямованості заходів його прогресив-
ного розгортання.
Виклад основного матеріалу. На світовому рівні
управління економічним розвитком здійснюють міжна-
родні організації, потужні транснаціональні компанії,
партії, рухи, об'єднання, лідери світових релігій, нау-
ковці, провідні політики та власники, впливові держа-
ви. Насамперед, це Економічна і соціальна рада ООН
(ЕКОСОР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Конфе-
ренція ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Група
Світового банку, Міжнародний банк реконструкції та
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
66
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку
(МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК),
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних су-
перечок (МЦУІС), Багатостороння агенція гарантуван-
ня інвестицій (БАГІ)); транснаціональні корпорації
(ТНК), транснаціональні банки (ТНБ), багатонаціо-
нальні корпорації (БНК), промислово-фінансові групи,
економічно розвинуті країни. Названі суб'єкти світової
економіки формують глобальні тенденції розвитку
світової економіки (насамперед, це активізація гло-
балізації, інтернаціоналізації, інтеграції, регіоналізації,
гомогенізації, транснаціоналізації, вертикально-інтег-
рованої корпоратизації, тінізації, диференціації, поля-
ризації, конфронтації, дезінтеграції, маргіналізації,
фрагментації державної діяльності тощо), які обумов-
люють глобальні виклики економічного розвитку - ви-
моги, сигнали, заклики та спонукання до здійснення
певних заходів у сфері виробництва, розподілу, обміну
та споживання в загальносвітових масштабах [5, 7, 9-
10]. Зараз у суспільстві сформовані такі глобальні
виклики економічного розвитку, як необхідність:
- визначення спрямування та пріоритетів економіч-
ного розвитку (у глобальному вимірі цей виклик розк-
ривається в "Декларації соціального прогресу і розвит-
ку" (1969 р.), "Декларації про право на розвиток"
(1986 р.), "Концепції стійкого (сталого) розвитку"
(1992 р.), "Віденській декларації" та "Програмі дій"
прийнятих на ІІ Всесвітній конференції з прав людини
(1993 р.), "Цілях розвитку тисячоліття" (2000 р.), "Мон-
террейському консенсусі" (2002 р.), але він потребує
розробки більш глибинного концептуального підґрун-
тя та наповнення й визначеності);
- формалізації трансформаційних змін міжнарод-
ного економічного порядку (у процесі економічного
розвитку міжнародний економічний порядок як вихід-
не явище фіксації реальних норм, правил і влади, по-
чинаючи з 70-х рр. ХХ ст., потребує визначеності ме-
ханізму згідно зі змінами в політичній, законодавчій та
інституціональній площинах на рівні відносин міжнарод-
них організацій, країн та транснаціональних компаній,
а також перегляду ролі міжнародних інститутів);
- забезпечення стійкого розвитку світової економі-
ки (цей виклик почав концептуально формуватися в
80-х рр. ХХ ст. у межах роботи комісії ООН під керів-
ництвом Г. Х. Брунтланд і номінально визначений у
"Концепції стійкого (сталого) розвитку", прийнятій у
1992 р. у Ріо-де-Жанейро на Всесвітній конференції
ООН з довкілля й розвитку й досі не має універсаль-
ного механізму практичного здійснення в контексті
збалансування економічного розвитку і його прогре-
сивного спрямування, захисту від криз та циклічних
дисфункцій);
- досягнення компромісу та соціально-економічної
справедливості від розгортання процесу глобалізації
(сучасні форми глобалізації зберігають помірні темпи
росту світового ВВП на рівні 4 %, не ліквідують со-
ціально-економічної асиметрії глобального розвитку
суспільства, яка за рівнем доходів багатих і бідних у
країнах "золотого" та "злиденного" мільярда дорівнює
60:1, не забезпечують нівелювання диспропорцій ви-
робництва в структурному та територіальному вимі-
рах, що й сприяє погіршенню екології, поширенню та
поглибленню конфліктів);
- визначення концептуальних засад подальшого
розвитку інтеграційних процесів у регіональних об'єд-
наннях (наприклад, у ЄС відзначають невизначеність
консолідуючих основ його сучасного функціонування
й подальшого розширення: територіальних, релігійних,
економічних, ментальних, соціально-культурних тощо,
а також перебігу етапів розвитку міжнародної еконо-
мічної інтеграції на рівні держав-членів);
- розробки компенсаційних та адаптаційних ме-
ханізмів у міжнародних економічних відносинах та в
національних соціально-економічних системах (викли-
каних прискоренням науково-технічного прогресу, ком-
п'ютеризацією, інформатизацією та інтелектуалізацією
праці, концентрацією влади та капіталу);
- демілітаризації країн (обмеження обсягу вироб-
ництва зброї масового ураження та конверсія вироб-
ництва передбачає докорінну зміну структури світово-
го господарства, національних економік та трансна-
ціональних компаній і зменшення обсягу доходу, що,
відповідно, сприймається зацікавленими особами
досить критично);
- керованості демографічних процесів (контроль на-
роджуваності, покращення демографічної структури, оп-
тимізація міжнародного руху людських ресурсів у складі
мігрантів, туристів та переміщення працівників);
- зменшення обсягу тіньового сектора світової еко-
номіки (визначені світовою спільнотою виклики про-
тидії тероризму та піратству, транснаціональній органі-
зованій злочинності, торгівлі людьми, торгівлі нарко-
тиками, корупції та відмиванню коштів потребують пе-
репроектування соціально-економічних відносин, ви-
рівнювання життєвого рівня населення та розробки
механізмів заміщення деструктивних потреб людства).
На наш погляд, вищенаведені визначені сучасні
глобальні виклики економічного розвитку на початку
ХХІ ст. призвели до формування щонайменше чотирьох
нових глобальних викликів, які ще недавно не мали
всесвітнього та гострого характеру.
Перший новий глобальний виклик - це необхідність
концептуального визначення спрямування розвит-
ку людства. У зв'язку зі збільшенням чисельності люд-
ства змінюється характер соціально-економічних
відносин, виникають нові суб'єкти, групи, класи в
суспільстві. Опанування космічного простору, інфор-
матизація та розвиток комунікацій призводять до того,
що теологічний та філософський пошук сучасних дос-
лідників уже відрізняється від практики всіх попередніх
поколінь і набув певної розпорошеності та неузгодже-
ності. Якщо з давнини наукові дослідження здебільшо-
го носили логічний та віртуальний характер щодо гар-
монізації життя окремої людини або групи осіб і базу-
валися на вірі, переказах та локальних експеримен-
тах, то зараз розвиток науки, добувної, космічної та
військової індустрії обумовив розуміння обмеженості
ресурсів Землі, структури суспільства й відповідаль-
ності всього людства за наслідки діяльності нинішніх і
минулих поколінь. Ця обставина вимагає побудови
парадигми розвитку людства, яка б визначила став-
лення людей до сутнісних начал природи, стратегічні
орієнтири та пріоритети розвитку, цінності, закони, нор-
ми, інтереси, стандарти, форми відносин, правила
організації виробництва та управління, структуру те-
риторіального розміщення населення та гуманні спо-
соби оптимізації його чисельності, збалансування ре-
сурсного забезпечення тощо. На наш погляд, реалізу-
вати цей виклик можливо при консолідації суспільних
зусиль у науковому осмисленні історичного розвитку
в усіх сферах життєдіяльності. Дослідження історії на
принципах об'єктивності, правдивості, урахування всіх
явищ, неупередженості, відбору достатньої кількості
та якості об'єктів, терплячості та толерантності дасть
змогу визначити реальну структуру Всесвіту та місце
людини в ньому, сформувати глобальну систему якіс-
ного розвитку на засадах справедливої взаємодії, роз-
поділу та обмежень.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 67
Другий новий глобальний виклик - необхідність
гармонізації відносин людства із Всесвітом. Ре-
зультати господарської діяльності людства створюють
небезпеку для всієї ноосфери Землі. За станом еко-
логії людство вже ввійшло в "точку неповернення".
Діяльність людини настільки виснажує природний ка-
пітал, що дозволяє засумніватися в здатності екосис-
тем планети підтримувати життя майбутніх поколінь1.
Більше того, у доповіді ООН, представленій на нараді
Конференції сторін з біологічної різноманітності СОР-
10 (2010 р.) визначено, що природа нашої планети за-
раз постала перед загрозою знищення. Це обумовлює
підвищення відповідальності за помилки, допущені
впродовж розгортання цивілізації, та вимагає вживан-
ня невідкладних заходів щодо захисту й відновлення
екосистем, життєво необхідних для всього людства.
Третій глобальний виклик - це необхідність пос-
тійного збагачення людського капіталу у вигляді
підтримки оптимального стану здоров'я, продовжен-
ня терміну життя та працездатного віку, опанування
нових знань, здобуття освіти, підвищення кваліфікації,
розвитку розумових здібностей, підвищення культури
та суспільної корисності, набуття професійного досві-
ду та здійснення творчої діяльності. Унаслідок розвитку
науково-технічного прогресу, революційних подій і війн
у минулих століттях, поступово відбувається покращен-
ня якості життя в більшості населення планети за ра-
хунок підвищення державних соціальних стандартів і
гарантій, створення нових ліків, удосконалення меди-
цини, покращення санітарно-гігієнічних умов побуту,
досягнень харчової індустрії та розвитку системи ос-
віти і культури. І при підвищенні життєвого рівня, відсут-
ності масштабних війн, епідемій та стихійних лих, люди
вимушені звертати увагу на свій спосіб життя й форми
розвитку власного людського капіталу до меж свого
людського потенціалу впродовж усього життя. Відпо-
відно в більшості людей змінився ритм життя та зміни-
лася сама концепція ставлення до організації життя.
Якщо ще декілька десятиліть тому переважна біль-
шість людей оптимізувала власний побут та збагачу-
вала свій людський капітал у міру власних бажань, то
зараз люди це здійснюють вимушено через безпре-
цедентні в історії темпи зростання вимог до людини-
працівника та людини соціальної. Унаслідок розгортан-
ня потужних управлінських процесів і завдяки самоор-
ганізації виникає необхідність оптимізації комунікацій-
них процесів; пошуку, упорядкування та збереження
інформації; зміни форм соціальних відносин, режиму
життя та ставлення до соціального побуту. Проте слід
відзначити, що на цей виклик люди реагують неоднаково
й частина людей не включається в процес прогресив-
ного розвитку людського капіталу, зберігаючи своє пра-
во на самоідентифікацію і волевиявлення. Також склад-
ними й неоднозначними питаннями постають визначен-
ня міри розвитку людського капіталу особистості, пра-
вильності його спрямування, форми оцінювання та ко-
рисності для суспільства. У цілому досягти збагачення
людського капіталу до генетично та соціально обумов-
леного людського потенціалу виявляється можливим
за рахунок оптимізації національних систем охорони
здоров'я, освіти, культури та стимулювання наукових
досліджень у сфері управління, медицини, фармако-
логії, фізкультури, інформатизації, міжнародного науко-
вого обміну та пропаганди саморозвитку.
Четвертий виклик - необхідність розширення мож-
ливостей людини за допомогою застосування техніч-
них засобів. Унаслідок досягнень і втрат цивілізації,
для підтримки та оптимізації рівня комфорту й умов
життя суспільство вимушене вишукувати нові способи
захисту та нападу, переміщення, видобутку, опрацю-
вання, управління, рекреації, відпочинку, розваг тощо.
При цьому традиційні підходи до організації науково-
технічної діяльності, виробництва та інноваційної
діяльності поступово втрачають свою дієздатність.
Набувають сили нові тенденції постійного пошуку но-
вих рішень, безперервної оптимізації та вдосконален-
ня, підвищення швидкості та потужності процесів нау-
ково-технічного пошуку. Наприклад, збільшується
інформаційний простір людини, в усіх сферах суспіль-
ного життя з'являються складні продукти праці та
технічні пристрої, зменшується залежність від природ-
них явищ, прискорюється швидкість оновлення вироб-
ництва, застосовуються революційні технології тощо.
Тому, з урахуванням досвіду екодеструктивного впли-
ву людської діяльності на навколишнє природне сере-
довище й на самих себе, розширення можливостей
людини повинно здійснюватися на основі суспільно
корисних та екопрогресивних рішень, які зможуть за-
безпечити високу якість життя для нинішніх і майбутніх
поколінь.
Досягнення нових викликів обумовлює необхідність
зміни платформи світогляду, формування нової мето-
дології наукового пошуку, проектування, організації та
освіти. У вищенаведених нових глобальних викликах
ключовою ланкою виявляються якісні зміни людини та
її дії. Відповідно пріоритетного значення набуває про-
цес управління розвитком людських ресурсів, що й
визначатиме спрямування економічного розвитку в
умовах глобалізації. На нашу думку, у контексті реалі-
зації глобальних викликів, вирішення глобальних про-
блем та запобігання глобальним загрозам, концепту-
альною основою процесу управління розвитком
людських ресурсів є спрямування деструктивних на-
чал людини в конструктивні види діяльності (самозни-
щення - у саморозвиток, самодезорганізацію - у са-
моорганізацію, конфлікти - у змагання тощо) за раху-
нок консолідації наукового, філософського та теоло-
гічного пошуку [12].
Висновки
У результаті проведеного дослідження нами виз-
начено глобальні виклики економічного розвитку, які
поряд із глобальними проблемами й загрозами детер-
мінують оптимізацію процесу управління розвитком
людських ресурсів. Для всіх суб'єктів світового гос-
подарства поява нових глобальних викликів соціаль-
но-економічного розвитку передбачає зміну структу-
ри бюджетів і змісту заходів у площину збільшення ча-
стини витрат ресурсів на науково-технічну, інформа-
ційну, освітню та інноваційну діяльність у сфері управ-
ління, проектування та розвитку людських ресурсів.
Перспективним напрямом подальших досліджень є
розробка прикладних механізмів застосування превен-
тивних заходів запобігання глобальним світогоспо-
дарським проблемам і кризовим явищам за рахунок
управління розвитком людських ресурсів у глобальній
світовій економіці та національній економіці України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Арутюнов В. Х. Філософія глобальних проблем сучасності
/ В. Х. Арутюнов, В. М. Свінціцький. - К. : КНЕУ, 2003. - 90 с.
2. Бурдяк В. Україна в сучасних глобалізаційних процесах:
загрози і виклики національній державі / В. Бурдяк // Політична
наука в Україні: стан і перспективи : матеріали всеукраїнської
1 Одним із підтверджень може бути глобальна катастрофа на на-
фтовій свердловині й Мексиканській затоці 2010 р. (прим. ред.)
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
68
№ 6 (106) жовтень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
наукової конференції (Львів, 10-11 травня 2007 року) / [укл.
Поліщук М., Скочиляс Л., Угрин Л.]. - Львів : ЦПД, 2008. -
С. 226-232.
3. Глобалізація та цивілізаційні виклики у сучасному світі :
зб. матеріалів круглого столу (м. Чернігів, 19 квітня 2007 р.) / [за
ред. А. І. Товстоліс] ; М-во праці та соц. політики України, Чернігів.
держ. ін-т права, соц. технологій та праці. - Чернігів : Чернігів.
обереги, 2007. - 48 с.
4. Головко В. Глобальные вызовы как стимулы развития Ук-
раины [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
dialogs.org.ua/project_ua_full.php?m_id=4411.
5. Доповідь "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у
2005 році", підготовлена в рамках виконання Розпорядження
Президента України від 19 липня 2005 року №1122/2005-рп "Про
підготовку щорічного Послання Президента України до Верхов-
ної Ради України" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/www.niss.gov.ua/book/dopov_zm/index.htm.
6. Лук'яненко Д. Г. Економічна інтеграція і глобальні пробле-
ми сучасності / Д. Г. Лук'яненко. - К., 2005. - 204 с.
7. Кучуков Р. Мировое хозяйство и тенденции интеграции /
Р. Кучуков, А. Савка // Экономист. - 2005. - № 7. - С. 10-22.
8. Майєр Д. Основні проблеми економіки розвитку / Д. Майєр,
Д. Раух, А. Філіпенко ; [пер. з англ.]. - К. : Либідь, 2003. - 684 с.
9. Офіційний сайт ООН [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://www.un.org.
10. Постанова Президії Національної академії наук України
"Виклики ХХІ століття економіці і суспільству України" № 198 від
11.07.2007 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2007/regulations/
Pages/198.aspx.
11. Самофалов В. Глобальний виклик транснаціональних кор-
порацій / В. Самофалов // Дзеркало тижня. - 2003. - № 31.
12. Сардак С. Е. Науково-методичні основи управління розвит-
ком виробництва у національній економіці : [монографія] / С. Е. Сар-
дак, В. В. Джинджоян. - Дніпропетровськ : Інновація, 2010. - 175 с.
13. Социально-экономические проблемы информационного
общества : [монография] / В. М. Геец, В. Г. Кремень, В. П. Семи-
ноженко та ін. ; под ред. Л. Г. Мельника. - Сумы : Университет.
книга, 2005. - 430 с.
S. Sardak
NEW GLOBAL CHALLENGES OF ECONOMIC DEVELOPMENT
In the research the formed and new global challenges of economic development have been considered. The conceptual
and applied matters of economic development progressive direction have been determined.
Key words: Globalization, challenges, problems, threats, economic development.
© С. Сардак
Надійшла до редакції 05.10.2010
УДК 330.131.7
ÌÎÄÅËÞÂÀÍÍß ÐÈÇÈʲ Ç̲ÍÈ Ö²ÍÎÂί
ÊÎÍ'ÞÍÊÒÓÐÈ Ñ²ÒÎÂÎÃÎ ÐÈÍÊÓ ÊÎËÜÎÐÎÂÈÕ
ÌÅÒÀ˲ (ÍÀ ÏÐÈÊËÀIJ ÐÈÍÊÓ Ì²Ä²)
ЮРІЙ СМІРНОВ,
кандидат економічних наук, доцент кафедри "Фінанси і банківська справа"
Донецького національного технічного університету
ДМИТРО САВЕНКОВ,
консультант з економічних питань Донецького державного науково-дослідного і
проектного інституту кольорових металів
У статті представлені результати проведеного дослідження мінливості цінової кон'юнкту-
ри світового ринку кольорових металів на прикладі ринку міді. Оцінено існуючі ризики зміни
ціни на мідь, установлено граничний розмір збитків і ймовірність їх виникнення. Показано, що
використання методики оцінки і моделювання ризиків Value-at-Risk на основі імітаційного
програмування за методом Монте-Карло дозволяє прогнозувати потенційні доходи та збитки.
Ключові слова: ринок кольорових металів, цінова кон'юнктура, імітаційне моделювання,
метод Монте-Карло.
Постановка проблеми. Тенденції розвитку су-
часної світової економіки не додають оптимізму щодо
визначеності перспектив розвитку вітчизняної кольо-
рової металургії, тому для її підприємств, зокрема для
ВАТ "Артемівський завод з обробки кольорових ме-
талів" як найбільшого виробника, зниження рівня ри-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|