Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних

У статті з’ясовано доцільність введення поняття квазіпохідних як ефективного апарату дослідження прикладних задач, що зводяться до розв’язування, так званих, квазідиференціальних рівнянь. Такі рівняння виникають під час дослідження реальних фізичних процесів, виводяться на основі законів збереження...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології
Datum:2009
Hauptverfasser: Тацій, Р., Стасюк, М., Мазуренко, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України 2009
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22242
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних / Р. Тацій, М. Стасюк, В. Мазуренко // Фіз.-мат. моделювання та інформ. технології. — 2009. — Вип. 10. — С. 7-37. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22242
record_format dspace
spelling Тацій, Р.
Стасюк, М.
Мазуренко, В.
2011-06-20T21:52:56Z
2011-06-20T21:52:56Z
2009
Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних / Р. Тацій, М. Стасюк, В. Мазуренко // Фіз.-мат. моделювання та інформ. технології. — 2009. — Вип. 10. — С. 7-37. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.
1816-1545
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22242
517.926
У статті з’ясовано доцільність введення поняття квазіпохідних як ефективного апарату дослідження прикладних задач, що зводяться до розв’язування, так званих, квазідиференціальних рівнянь. Такі рівняння виникають під час дослідження реальних фізичних процесів, виводяться на основі законів збереження та зображуються в дивергентній формі. Основні етапи розвитку концепції квазіпохідних наведено в хронологічному порядку від кінця 30-х років минулого століття до сьогодення. Новий поштовх розвитку теорії квазідиференціальних рівнянь надано авторами. Основою цього було створення лінійної теорії скалярних і векторних квазідиференціальних рівнянь з узагальненими функціями в коефіцієнтах і правих частинах, які за допомогою певним чином введених квазіпохідних зводяться до коректних систем диференціальних рівнянь із мірами. Це дало можливість розвинути такі новітні напрямки досліджень, як спектральна теорія узагальнених самоспряжених і несамоспряжених задач, теорія стійкості, наближені методи тощо. За браком місця основні результати таких досліджень наведені у статті без доведень, проте, з посиланнями на відповідні публікації.
The notion of quasiderivatives as an effective device of researches of applied problems that are reduced to solving the so called quasidifferential equations (QDE) is analyzed. As it is well known, such equations appear during investigation of different physical processes, are derived on the basis of the conservation law and are represented in the divergent form. The main stages of the quasiderivative concept development are presented in the chronological order from the end of 1930s to the recent investigations. A new push to the QDE theory development has been done by the authors. The authors based their researches on the development of linear theory of scalar and vectorial QDE with generalized functions both in coefficients and right parts, which can be reduced to the correct systems in terms of definite quasiderivatives. The above mentioned gave the opportunity to develop such trends of investigation as spectral theory of generalized self-adjoint and not self-adjoint problems, stability theory, approximate approaches etc. The main investigation results are presented in the paper without proofs due to the limited volume of the publication however with the respective sources quoting.
В работе анализируется целесообразность введения понятия квазипроизводных как эффективного аппарата исследования прикладных задач, приводящих к решению, так называемых, квазидифференциальных уравнений. Такие уравнения возникают при описании реальных физических процессов, выводятся на основании законов сохранения и изображаются в дивиргентной форме. Основные этапы развития концепции квазипроизводных приведены в хронологическом порядке с конца 30-х годов прошлого столетия до настоящего времени. Новый импульс развитию теории квазидифференциальных уравнений дан авторами. Основой их исследований было создание линейной теории скалярных и векторных квазидифференциальных уравнений с обобщенными функциями как в коэффициентах, так и в правых частях, которые с помощью определенных некоторым образом квазипроизводных приводятся к корректным системам дифференциальных уравнений с мерами. Это дало возможность развить такие современные направления исследований, как спектральная теория обобщенных самосопряженных и несамосопряженных задач, теория устойчивости, приближенные методы. Из-за ограниченного объёма публикации основные результаты исследований приводятся без доказательств, но со ссылками на соответствующие источники.
uk
Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України
Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології
Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
Modelling of discrete-continuous systems. Bases of quasiderivative concept
Моделирование дискретно-континуальных систем. Основы концепции квазипроизводных
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
spellingShingle Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
Тацій, Р.
Стасюк, М.
Мазуренко, В.
title_short Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
title_full Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
title_fullStr Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
title_full_unstemmed Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних
title_sort моделювання дискретно- континуальних систем. основи концепції квазіпохідних
author Тацій, Р.
Стасюк, М.
Мазуренко, В.
author_facet Тацій, Р.
Стасюк, М.
Мазуренко, В.
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології
publisher Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України
format Article
title_alt Modelling of discrete-continuous systems. Bases of quasiderivative concept
Моделирование дискретно-континуальных систем. Основы концепции квазипроизводных
description У статті з’ясовано доцільність введення поняття квазіпохідних як ефективного апарату дослідження прикладних задач, що зводяться до розв’язування, так званих, квазідиференціальних рівнянь. Такі рівняння виникають під час дослідження реальних фізичних процесів, виводяться на основі законів збереження та зображуються в дивергентній формі. Основні етапи розвитку концепції квазіпохідних наведено в хронологічному порядку від кінця 30-х років минулого століття до сьогодення. Новий поштовх розвитку теорії квазідиференціальних рівнянь надано авторами. Основою цього було створення лінійної теорії скалярних і векторних квазідиференціальних рівнянь з узагальненими функціями в коефіцієнтах і правих частинах, які за допомогою певним чином введених квазіпохідних зводяться до коректних систем диференціальних рівнянь із мірами. Це дало можливість розвинути такі новітні напрямки досліджень, як спектральна теорія узагальнених самоспряжених і несамоспряжених задач, теорія стійкості, наближені методи тощо. За браком місця основні результати таких досліджень наведені у статті без доведень, проте, з посиланнями на відповідні публікації. The notion of quasiderivatives as an effective device of researches of applied problems that are reduced to solving the so called quasidifferential equations (QDE) is analyzed. As it is well known, such equations appear during investigation of different physical processes, are derived on the basis of the conservation law and are represented in the divergent form. The main stages of the quasiderivative concept development are presented in the chronological order from the end of 1930s to the recent investigations. A new push to the QDE theory development has been done by the authors. The authors based their researches on the development of linear theory of scalar and vectorial QDE with generalized functions both in coefficients and right parts, which can be reduced to the correct systems in terms of definite quasiderivatives. The above mentioned gave the opportunity to develop such trends of investigation as spectral theory of generalized self-adjoint and not self-adjoint problems, stability theory, approximate approaches etc. The main investigation results are presented in the paper without proofs due to the limited volume of the publication however with the respective sources quoting. В работе анализируется целесообразность введения понятия квазипроизводных как эффективного аппарата исследования прикладных задач, приводящих к решению, так называемых, квазидифференциальных уравнений. Такие уравнения возникают при описании реальных физических процессов, выводятся на основании законов сохранения и изображаются в дивиргентной форме. Основные этапы развития концепции квазипроизводных приведены в хронологическом порядке с конца 30-х годов прошлого столетия до настоящего времени. Новый импульс развитию теории квазидифференциальных уравнений дан авторами. Основой их исследований было создание линейной теории скалярных и векторных квазидифференциальных уравнений с обобщенными функциями как в коэффициентах, так и в правых частях, которые с помощью определенных некоторым образом квазипроизводных приводятся к корректным системам дифференциальных уравнений с мерами. Это дало возможность развить такие современные направления исследований, как спектральная теория обобщенных самосопряженных и несамосопряженных задач, теория устойчивости, приближенные методы. Из-за ограниченного объёма публикации основные результаты исследований приводятся без доказательств, но со ссылками на соответствующие источники.
issn 1816-1545
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22242
citation_txt Моделювання дискретно- континуальних систем. Основи концепції квазіпохідних / Р. Тацій, М. Стасюк, В. Мазуренко // Фіз.-мат. моделювання та інформ. технології. — 2009. — Вип. 10. — С. 7-37. — Бібліогр.: 77 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tacíir modelûvannâdiskretnokontinualʹnihsistemosnovikoncepcííkvazípohídnih
AT stasûkm modelûvannâdiskretnokontinualʹnihsistemosnovikoncepcííkvazípohídnih
AT mazurenkov modelûvannâdiskretnokontinualʹnihsistemosnovikoncepcííkvazípohídnih
AT tacíir modellingofdiscretecontinuoussystemsbasesofquasiderivativeconcept
AT stasûkm modellingofdiscretecontinuoussystemsbasesofquasiderivativeconcept
AT mazurenkov modellingofdiscretecontinuoussystemsbasesofquasiderivativeconcept
AT tacíir modelirovaniediskretnokontinualʹnyhsistemosnovykoncepciikvaziproizvodnyh
AT stasûkm modelirovaniediskretnokontinualʹnyhsistemosnovykoncepciikvaziproizvodnyh
AT mazurenkov modelirovaniediskretnokontinualʹnyhsistemosnovykoncepciikvaziproizvodnyh
first_indexed 2025-12-07T19:25:10Z
last_indexed 2025-12-07T19:25:10Z
_version_ 1850878733250985984