Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку
Після черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) прямої кишки (ПК) з приводу раку замість формування колостоми на черевній стінці проведено відновлення ПК 75 хворим 3 способами. У 1-й групі 22 хворим виконано задню леваторопластику з формуванням гладком’язової спіральної манжетки (СМ). У 2-й групі при н...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2230 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку / О.Г. Зінчук, В.О. Чорний, В.О. Кікоть, Я.А. Суднік, О.О. Колеснік, Б.В. Сорокін, В.В. Вірун, А.А. Приймак, В.В. Приймак, В.В. Коваленко, І.І. Жибак // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 359-364. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859711088131571712 |
|---|---|
| author | Зінчук, О.Г. Чорний, В.О. Кікоть, В.О. Суднік, Я.А. Колеснік, О.О. Сорокін, Б.В. Вірун, В.В. Приймак, А.А. Приймак, В.В. Коваленко, В.В. Жибак, І.І. |
| author_facet | Зінчук, О.Г. Чорний, В.О. Кікоть, В.О. Суднік, Я.А. Колеснік, О.О. Сорокін, Б.В. Вірун, В.В. Приймак, А.А. Приймак, В.В. Коваленко, В.В. Жибак, І.І. |
| citation_txt | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку / О.Г. Зінчук, В.О. Чорний, В.О. Кікоть, Я.А. Суднік, О.О. Колеснік, Б.В. Сорокін, В.В. Вірун, А.А. Приймак, В.В. Приймак, В.В. Коваленко, І.І. Жибак // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 359-364. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Після черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) прямої кишки (ПК) з приводу раку замість формування колостоми на черевній стінці проведено відновлення ПК 75 хворим 3 способами. У 1-й групі 22 хворим виконано задню
леваторопластику з формуванням гладком’язової спіральної манжетки (СМ). У 2-й групі при неможливості сформувати СМ і сумнівному кровопостачанні
29 хворим після ЧПЕ проводили задню леваторопластику з накладанням промежинної
колостоми. У 3-й групі відновлення ПК 24 хворим проведено за власною
методикою, що включала леватороглютеоперинеопластику,
накладання циркулярної манжетки, формування гострого аноректального кута та ротацію
товстокишкового
трансплантата. У цілому за якістю життя і функціональним
результатом після відновлення ПК отримані дані аналогічні таким
після черевно-анальної резекції ПК з демукозацією вихідникового каналу у 34 пацієнтів. При порівнянні 2-річної виживаності досліджуваних пацієнтів і 410 пацієнтів після екстирпації ПК без її відновлення доказано, що на перебіг
онкологічного процесу пластичне заміщення не впливає. Розроблений метод пластичного заміщення ПК забезпечує задовільну якість життя і має переваги
перед стандартною операцією Кеню — Майлса.
After abdominoperineal extirpation of the rectum (APER) for cancer, three approaches were applied in 75 patients to restore the colon instead of forming the colostomy in the abdominal wall. In the first group of 22 patients, posterior levator plastic operation was performed with the formation of a spiral smooth-muscular cuff (SC). In the second group of 29 post-APER patients with inadequate blood supply and impossibility to form SC, posterior levator plastic was performed with a perineal colostomy. In the third group of 24 patients, APER was performed according to a technique proposed by the authors. It included levator gluteoperineal plastic, formation of an acute rectal angle and rotation of the large intestine transplantat. Generally, in terms of quality of life and functional results after restoration of the rectum, the results are comparable with that of abdominoperineal resection of the rectum with demucosation of the outgoing channel (performed in 34 patients). Comparison of the 2-year survival rates of the study patients and 410 patients after extirpation of the rectum without its restoration showed that plastic restoration does not aggravate the tumor process. The proposed technique of plastic restoration of the rectum ensures a satisfactory quality of life and has advantages as compared to the standard Miles operation..
|
| first_indexed | 2025-12-01T05:42:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
359О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
ВВЕДЕННЯ
Щороку у світі реєструється близько 1 млн хво-
рих на колоректальний рак, при цьому смертність
внаслідок цього захворювання становить близько
500 тис. випадків [26]. �� �кра�ні рак прямо� ки�ки �� �кра�ні рак прямо� ки�ки
(РПК) займає 6-те місце у структурі онкопатологі�
[10]. 5-річна виживаність хворих на РПК після
радикального хірургічного лікування за даними різних
дослідників становила 45–60%; цей показник протягом
останніх десятиліть характеризується стабільністю [6,
8]. �� останні роки намітилася позитивна тенденція
покращання виживаності хворих після радикального
лікування хворих на РПК [21].
Хірургічний метод на сьогодні зали�ається основ-
ним у лікуванні хворих на РПК. Найбіль� дискута-
бельним у сучасній літературі є питання хірургічного
лікування хворих на рак нижньоампулярного відділу
прямо� ки�ки (ПК). Сучасна стратегія у хірургічному
лікуванні хворих на РПК спрямована на покращання
якості життя, трудову та соціальну реабілітацію хво-
рих без пору�ення при цьому принципів онкологіч-
ного радикалізму. До основних, найбіль� актуальних
напрямків хірургічного лікування хворих на нижньо-
ампулярний РПК слід віднести: підвищення частоти
сфінктерзберігаючих операцій, зокрема при локалі-
заці� нижнього полюса пухлини на висоті 1–3 см від
зубчасто� ліні�; пластичне відновлення видаленого з
приводу раку заднього проходу. Досі існує тенденція
виконувати черевно-промежинну екстирпацію ПК
(ЧПЕ ПК) як найбіль� виправдану при пухлинах ниж-
ньо- і середньоампулярного відділу ПК. [29]. Опублі-
ковані численні повідомлення, згідно з якими при пух-
линах, нижній край яких розміщується на рівні 1–3 см
від зубчасто� ліні�, обгрунтовано та доцільно викону-
вати сфінктерзберігаючу операцію [3, 1, 25].
Пластичні операці� у хворих на РПК після пов-
ного видалення замикаючого апарату при опера-
ці� Кеню — Майлса протягом останніх десятирічь
привертають увагу як онкологів, так і проктоло-
гів та хірургів загального профілю. �сі оператив-
ні втручання по відновленню видаленого з приво-
ду раку замикаючого апарату ПК можна розділити
на основні групи: реконструктивні операці� з вико-
ристанням попереково-смугастих м’язів [14, 16, 18,
19, 20, 24, 26, 31, 32]; реконструктивні операці� з ви-
користанням гладком’язевих манжеток [12, 13, 22,
28]; реконструктивні операці� з формуванням тазо-
вих резервуарів [6, 7, 30]; реконструктивні операці�
з накладанням �тучного анального сфінктера [17];
комбіновані оперативні втручання [4, 5, 11].
Кожна з вказаних вище груп операцій по плас-
тичному відновленню видалено� з приводу раку ПК,
крім позитивних рис, має сво� недоліки, бо в основі
�х закладені односторонні підходи. �тримання еле-
ментів ки�кового вмісту та нормальний акт дефека-
ці� є складним процесом, який залежить від коорди-
новано� функці� зовні�нього і внутрі�нього сфінк-
тера заднього проходу, попереково-смугастих м’язів
промежини, резервуарно� функці� ампули ПК, іннер-
ваці� анального каналу та м’язів тазового дна. Сучасні
методи пластичного відновлення ПК з приводу раку
�� нижньоампулярного відділу мають очевидні пере-
ваги порівняно із стандартною операцією Кеню —
Майлса [23], проте вони технічно складні, супровод-
жуються багатьма ускладненнями, а �х функціональні
результати не завжди задовольняють хірургів і пацієн-
тів. Тому мета дано� роботи — покращання функціо-
РЕЗУЛЬТАТИ ПЛАСТИЧНОГО
ВІДНОВЛЕННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ,
ВИДАЛЕНОЇ З ПРИВОДУ РАКУ
Резюме. Після черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) прямої кишки (ПК)
з приводу раку замість формування колостоми на черевній стінці проведено
відновлення ПК 75 хворим 3 способами. У 1-й групі 22 хворим виконано задню
леваторопластику з формуванням гладком’язової спіральної манжетки (СМ).
У 2-й групі при неможливості сформувати СМ і сумнівному кровопостачанні
29 хворим після ЧПЕ проводили задню леваторопластику з накладанням про-
межинної колостоми. У 3-й групі відновлення ПК 24 хворим проведено за влас-
ною методикою, що включала леватороглютеоперинеопластику, накладання
циркулярної манжетки, формування гострого аноректального кута та рота-
цію товстокишкового трансплантата. У цілому за якістю життя і функ-
ціональним результатом після відновлення ПК отримані дані аналогічні та-
ким після черевно-анальної резекції ПК з демукозацією вихідникового каналу у
34 пацієнтів. При порівнянні 2-річної виживаності досліджуваних пацієнтів
і 410 пацієнтів після екстирпації ПК без її відновлення доказано, що на пере-
біг онкологічного процесу пластичне заміщення не впливає. Розроблений метод
пластичного заміщення ПК забезпечує задовільну якість життя і має пере-
ваги перед стандартною операцією Кеню — Майлса.
О.Г. Зінчук
В.О. Чорний
В.О. Кікоть
Я.А. Суднік
О.О. Колеснік
Б.В. Сорокін
В.В. Вірун
А.А. Приймак
В.В. Приймак
В.В. Коваленко
І.І. Жибак
Волинська обласна клінічна
лікарня, Луцьк
Інститут онкології
АМН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак прямої кишки,
відновлення замикаючої функції
при промежинній колостомі,
функціональні результати,
якість життя, виживаність.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
360 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
нальних результатів і якості життя хворих після ЧПЕ
з приводу РПК нижньоампулярного відділу.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено хірургічне лікування 134 хворих на
РПК нижньоампулярного відділу. � 34 випадках
виконано черевно-анальні резекці� з демукозацією
вихідникового каналу (ЧАР Д��К). � 25 пацієнтів
пластичне відновлення ПК було заплановане, але з
різних причин проведено черевно-промежинні екс-
тирпаці� (ЧПЕ) за Кеню — Майлсом. ЧПЕ з плас-
тичним відновленням видалено� з приводу раку ПК
(ЧПЕ П��ПК) проведено 75 пацієнтам. З них 22 хво-
рим виконано ЧПЕ ПК, задню леваторопластику з
формуванням гладком’язево� спірально� манжетки
(ЧПЕ СМ), у 29 — ЧПЕ ПК, задню леватороплас-
тику з накладанням промежинно� колостоми (ЧПЕ
ПрКол). ЧПЕ ПрКол виконували при сумнівному
кровопостачанні низведено� ки�ки та неможливості
сформувати спіральну манжетку (СМ); у 16 випадках
зали�али надли�ок низведено� ки�ки та формува-
ли промежинну колостому через 2–3 тиж.
� 24 випадках замикаючий апарат ПК відновлю-
вали за розробленою нами методикою, що включала
ЧПЕ, пластику зовні�нього (леватороглютеопери-
неопластика) та внутрі�нього сфінктера (накладан-
ня циркулярно� манжетки (ЦМ)), формування гост-
рого аноректального кута та ротацію товстоки�ко-
вого трансплантата (ЧПЕ ЦМ) [4, 5]. На пер�ому
етапі виконували ЧПЕ ПК. На промежину низво-
дили ободову ки�ку з надли�ком 5–6 см, віднов-
лювали замикаючу функцію видалено� ПК �ляхом
ротаці�� товстоки�кового трансплантата на 270–360°
з формуванням гострого аноректального кута, з�и-
вали зали�ки леваторів, м’язів сечостатево� діафраг-
ми таза та великих сідничних м’язів cпереду і позаду
низведено� ки�ки. На другому етапі відновлювали
внутрі�ній сфінктер �ляхом створення циркуляр-
но� гладком’язево� манжетки у дистальній частині
низведено� ки�ки. Формування гладком’язево� ман-
жетки здійснювали після стійкого загоєння рани
промежини не рані�е 2 тиж після виконання пер-
�ого етапу операці�. � надли�ку низведено� ки�-
ки відсікали брижу з клітковиною. Проводили мо-
білізацію промежинно� частини низведено� ки�ки
на глибину 5–6 см. З надли�ку ки�ки, після цир-
кулярного розрізу серозно-м’язевого �ару, гострим
�ляхом формували серозно-м’язевий та слизово-
підслизовий циліндри протягом 4–5 см. �творений
серозно-м’язевий циліндр вивертали у проксималь-
ному напрямку та фіксували до серозно-м’язевого
�ару виділено� рані�е дистально� частини низведе-
но� ки�ки П-подібними �вами. Слизово-підслизо-
вий циліндр під�ивали до кра�в �кіри, надли�ок
відсікали, формували промежинну плоску колосто-
му. Принципова схема мобілізаці� ПК у групах опе-
рованих хворих представлена на рис. 1.
� 34 хворих (45,3%) пухлина локалізувалася у ниж-
ньоампулярному відділі ПК, у 39 (52,0%) — у ниж-
ньо- і середньоампулярному, у 2 (2,7%) — відзначали
тотальне ураження всіє� ПК. За висновком гістоло-
гічного дослідження діагностовано аденокарциному
різного ступеня диференціювання: високо диферен-
ційовану — у 47 (62,7%) пацієнтів, помірно диферен-
ційовану — у 18 (24,0%), низько диференційовану —
у 7 (9,3%), недиференційовану — у 3 (4,0%). Екзофіт-
ну форму росту встановлено у 41 (54,7%) випадку,
ендофітну — у 28 (37,3%), змі�ану — у 6 (8,0%).
� 15 (20,0%) хворих діагностовано пухлину І стаді�,
у 34 (45,7%) — ІІ, у 18 (24,0%) — ІІІ. � 8 (10,7%) ви-
падках за наявності віддалених метастазів у печін-
ці виконано паліативне оперативне втручання з на-
ступним проведенням курсів внутрі�ньоартеріаль-
но� поліхіміотерапі� у печінкову артерію.
Рис. 1. Принципова схема мобілізаці� ПК у групах оперова-
них хворих: 1 — ЧПЕ ПК; 2 — ЧПЕ П��ПК; 3 — ЧАР Д��К
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Інтраопераційні ускладнення виникли у 8 (10,7%)
хворих: перфорація пухлини при виконанні абдомі-
нального етапу — у 3 (4,0%), перфорація пухлини при
виконанні промежинного етапу — у 1 (1,3%), по�код-
ження тазового відділу лівого сечовода — у 1 (1,3%),
надрив устя нижньо� черевно� артері� — у 1 (1,3%),
по�кодження уретри при виконанні промежинного
етапу — у 1 (1,3%), кровотеча з пресакральних вен —
у 1 (1,3%). Характер і частота ранніх післяопераційних
ускладнень представлені у табл. 1.
Таблиця 1
Характер і частота ранніх післяопераційних ускладнень у хворих
з пластичним відновленням видаленої з приводу раку ПК
Характер ускладнення
Вид оперативного
втручання Всьо-
го
(n75)
ЧПЕ
СМ
(n22)
ЧПЕ
Пр Кол
(n29)
ЧПЕ
ЦМ
(n24)
Протяжний некроз низведеної кишки 0 4 0 4
Кінцевий некроз низведеної кишки 0 2 0 2
Нагноєння рани промежини 4 4 0 8
Гнійний тазовий целюліт 4 0 0 4
Серозний тазовий целюліт 0 0 2 2
Нагноєння після формування циркуляр
ної манжетки
0 0 2 2
Ускладнень, усього 8 10 4 22
% ускладнень 36,4 34,6 16,7 29,3
Основна кількість післяопераційних ускладнень
виникла у хворих з одномоментним накладанням
Пр Кол або формуванням гладком’язево� СМ. � да-
них пацієнтів оперативне втручання проводили на
початку освоєння пластичних операцій; при прове-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
361О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
денні оперативного втручання на промежину низ-
водили коротку товсту ки�ку з сумнівним крово-
постачанням, що зумовило значну кількість некрозів
та септичних ускладнень; у 3 (4,0%) випадках з ме-
тою профілактики гнійно-септичних ускладнень
накладали розвантажувальну колостому (трансверз-
остома). � 4 (5,3%) хворих на 1 добу після операці� ви-
ник протяжний некроз низведено� ки�ки на глибину
8–10 см, що було підтверджено результатами прове-
дення ректороманоскопі� та колоноскопі�; після ре-
лапаротомі� видалено низведену ки�ку та накладено
кінцеву абдомінальну колостому. � 2 (2,7%) пацієнтів
ранній післяопераційний період ускладнився кінце-
вим некрозом низведено� ки�ки на глибину 3–6 см;
розвантажувальна колостома накладена на 12 добу
у одного хворого внаслідок нагноєння порожнини
малого таза і сепсису, у ін�ого хворого після прове-
дених консервативних заходів сформувалася плоска
промежинна колостома. Гнійні ускладнення ліквіду-
вали консервативними методами. Післяопераційну
летальність не відзначали.
Пізні післяопераційні ускладнення виникли у
9 пацієнтів: стриктура Пр Кол — у 4 (5,4%), випадін-
ня слизово� Пр Кол — у 4 (5,4%), спайкова тонко-
ки�кова непрохідність — у 1 (1,3%). Стриктури та
випадіння слизово� Пр Кол висікали з проведенням
пластично� реконструкці� промежинного ануса.
Функціональні результати пластичних операцій
вивчені у 64 пацієнтів �ляхом проведення сфінктеро-
манометрі� анального каналу та низведено� ки�ки
на глибину 10 см [15] та балонно� сфінктеротономет-
рі� [2]. Отримані дані порівнювали з функціональ-
ними результатами після ЧАР Д��К у 24 хворих на
РПК нижньоампулярного відділу, а також з показ-
никами функці� замикаючого апарату ПК у 60 прак-
тично здорових добровольців (контрольна група).
Функціональний стан відновлено� попереково-сму-
гасто� мускулатури промежини оцінювали за допо-
могою вольового тонусу (введений нами показник,
що визначають різницею між вольовою та тонічною
напруженістю) (рис. 2–4).
Згідно з наведеними даними у хворих з плас-
тичним відновленням відхідника з формуванням
гладком’язевих манжеток існує тонічна напру-
женість неосфінктера, яка не змінюється з часом.
Наявність вольового тонусу у групах оперованих
хворих і його ріст з часом свідчить про активне
скорочення відновлено� мускулатури промежини,
у групі ЧПЕ ЦМ цей показник вищий за аналогіч-
ний показник групи ЧПЕ СМ. Через 12–24 міс піс-
ля пластичного відновлення відхідника відбуваєть-
ся падіння тиску у проксимальних відділах низве-
дено� ки�ки в усіх групах оперованих хворих, що
свідчить про формування ампули низведено� ки�-
ки. Отримані результати підтверджуються даними
рентгенологічних досліджень [5]. Результати визна-
чення максимально переносимого об’єму низведе-
но� ки�ки за даними балонно� сфінктероманомет-
рі� представлені у табл. 2.
Рис. 2. Тонічна напруженість низведено� ки�ки через 12–
24 міс після операці�
Рис. 3. ��ольова напруженість низведено� ки�ки через 12–
24 міс після операці�
Рис. 4. ��ольовий тонус низведено� ки�ки через 12–24 міс
після операці�
Таблиця 2
Максимальний переносимий об’єм по даним балонної
сфінктеротонометрії
Строк піс-
ля опера-
ції, міс
Максимальний переносимий об’єм, см3
ЧАР ДВК
(n24)
ЧПЕ ЦМ
(n23)
ЧПЕ СМ
(n20)
ЧПЕ Пр Кол
(n21)
Контрольна
група (n60)
3–6 98 ± 13 102 ± 12 100 ± 14 94 ± 12 334 ± 18
12–24 242 ± 16 264 ± 16 256 ± 18 142 ± 11
Згідно з наведеними даними через 12–24 міс піс-
ля ЧПЕ СМ, ЧПЕ ЦМ і ЧАР Д��К формується ам-
пула низведено� ки�ки.
Якість життя хворих з пластичним відновленням
відхідника визначали �ляхом анкетного опитуван-
ня за розробленою �калою у термін 3–6 і 12–24 міс
після проведення оперативного втручання. ��рахову-
вали 14 ознак, кожну з яких оцінювали за 3-бальною
системою. Набрані бали сумували та порівнювали
за групами хворих. Максимальну кількість балів (42)
вважали за стандартний показник здорово� людини
(норма). Отримані результати порівнювали з оцін-
кою якості життя пацієнтів після ЧАР Д��К. Розроб-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
362 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
лена �кала оцінки якості життя у досліджуваних гру-
пах хворих представлена у табл. 3.
Таблиця 3
Розроблена шкала оцінки якості життя хворих, оперованих з
приводу раку нижньоампулярного відділу ПК
Ознака якості життя Кількість балів
3 2 1
1. Акт дефекації Самостій
ний
Періодичні
іррігації
Постійні ір
рігації
2. Утримання газів Повне Часткове Нетримання
3. Утримання рідкого калу Повне Епізодичні
нетримання
Нетримання
4. Утримання твердого калу Повне Епізодичні
нетримання
Нетримання
5. Частота іррігацій 1 раз на
3 доби
1 раз на
2 доби
1 раз на
добу або
частіше
6. Кількість іррігацій для опо
рожнення кишківника
1 2 3 і більше
7. Тривалість акту дефекації До 30 хв 30–60 хв Більше год
8. Використання промежинних
підкладів
Відсутнє Періодичне Постійне
9. Необхідність прийому анти
діарейних лікарських засобів
Відсутня Періодична Постійна
10. Дотримування скріплюю
чої дієти
Відсутня Періодична Постійна
11. Передвісники дефекації Присутні Частково
присутні
Відсутні
12. Соціальна активність Збережена Частково
збережена
Обмежена
13. Трудова активність Збережена Частково
збережена
Обмежена
14. Рівень якості життя Задовільний Посередній Незадовіль
ний
�загальнена оцінка якості життя у балах у групах
оперованих хворих через 3–6 і 12–24 міс після опе-
раці� наведена у табл. 4.
Таблиця 4
Оцінка якості життя у балах у групах оперованих хворих через
3–6 і 12–24 міс після операції
Термін
після опе-
рації, міс
Кількість балів (М ± m)
ЧАР ДВК
(n24)
ЧПЕ ЦМ
(n23)
ЧПЕ СМ
(n20)
ЧПЕ ПрКол
(n21)
Нор-
ма
3–6 28,8 ± 0,77 26,4 ± 0,75 25,5 ± 0,86 23,3 ± 0,92 42
12–24 33,3 ± 0,73 33,7 ± 0,35 33,3 ± 0,94 25,9 ± 1,25
Згідно з наведеними даними у хворих з пластич-
ним відновленням ПК у групах ЧПЕ ЦМ та ЧПЕ СМ
відбувається з часом покращання загального рівня
якості життя з наближенням його до рівня показника
при ЧАР Д��К. Розгорнута порівняльна оцінка якості
життя за запропонованими ознаками у досліджуваних
групах хворих представлена у табл. 5–6.
Згідно з наведеними даними через 3–6 міс після
оперативного втручання самостійний акт дефекаці�
відзначали у групі хворих після проведено� ЧАР Д��К
у 8,3%; 41,7% — періодично користуються очисними
клізмами, при цьому у 50,0% з них акт дефекаці� відбу-
вається ли�е після очисно� клізми. ��ідсутність аналь-
но� інконтиненці� з можливістю повністю утримувати
гази відмічають у групах хворих після ЧАР Д��К, ЧПЕ
ЦМ, ЧПЕ СМ і становить 16,6; 8,7 і 5,0% відповідно.
�сі пацієнти у групі ЧПЕ Пр Кол страждають на не-
тримання елементів ки�кового вмісту різного ступе-
ня важкості, при цьому майже усі вони користують-
ся промежинними підкладами, дотримуються дієти та
постійно чи епізодично застосовують антидіарейні лі-
карські засоби. ��иражене диференціювання елемен-
тів ки�кового вмісту відзначають у групах хворих ЧАР
Таблиця 5
Порівняльна оцінка якості життя хворих через 3–6 міс після операції
Ознака якості життя
% пацієнтів, що набрали
3 бали 2 бали 1 бал
І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV
Акт дефекації 8,3 0,0 0,0 0,0 41,7 0,0 0,0 0,0 50,0 100,0 100,0 100,0
Утримання газів 16,6 8,7 5,0 0,0 50,0 43,5 45,0 42,9 33,3 47,8 50,0 57,1
Утримання рідкого калу 66,7 73,9 20,0 0,0 20,8 21,7 45,0 71,4 16.7 4,3 30 28,6
Утримання твердого калу 66,7 87,0 70,0 28,6 33,3 13,0 25,0 52,4 0,0 0,0 5,0 19,0
Частота іррігацій 25,0 0,0 0,0 4,8 33,3 13,0 25,0 4,8 41,7 87,0 75,0 90,5
Кількість іррігацій 50,0 52,2 15,0 23,8 41,7 43,5 60,0 52,4 8,3 4,3 20,0 23,8
Тривалість акту дефекації 25,0 34,8 30,0 9,5 62,5 56,5 50,0 52,4 12,5 8,7 20,0 38,1
Використання промежинних підкладів 8,3 0,0 0,0 0,0 33,3 34,8 75,0 4,8 58,3 65,2 25,0 95,2
Необхідність прийому скріплюючої ліків 16,7 26,1 50,0 0,0 58,3 60,7 25,0 47,6 25,0 13,0 25,0 52,4
Дотримання скріплюючої дієти 16,7 21,7 25,0 14,3 66,7 65,2 60,0 71,4 16,7 13,0 15,0 14,3
Диференціювання кишкового вмісту 8,3 8,7 5,0 0,0 25,0 17,4 40,0 14,3 66,7 73,9 55,0 85,7
Соціальна активність 16,7 21, 20,0 33,3 62,5 56,5 60,0 47,6 20,8 21,7 20,0 19,0
Трудова активність 20,8 8,7 10,0 9,5 25,0 21,7 20,0 57,1 54,2 69,6 80,0 33,3
Загальний рівень якості життя 62,5 43,5 35,0 23,8 37,5 52,2 55,0 66,7 0,0 4,3 10,0 9,5
Примітка. У табл. 5–6: І — ЧАР ДВК; ІІ — ЧПЕ ЦМ; ІІІ — ЧПЕ СМ; IV — ЧПЕ Пр Кол.
Таблиця 6
Порівняльна оцінка якості життя хворих через 12–24 міс після операції
Ознака якості життя
% пацієнтів, що набрали
3 бали 2 бали 1 бал
І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV І ІІ ІІІ IV
Акт дефекації 16,7 0,0 0,0 0,0 41,7 0,0 0,0 0,0 41,7 100,0 100,0 100,0
Утримання газів 25,0 17,4 10,0 0,0 50,0 39,1 55,0 52,4 25,0 43,5 35,0 47,6
Утримання рідкого калу 79,2 82,6 35,0 0,0 16,7 17,4 55,0 17,0 4,2 0,0 10,0 19,0
Утримання твердого калу 75,0 95,7 90,0 38,1 25,0 4,3 10,0 52,4 0,0 0,0 0,0 9,5
Частота іррігацій 58,3 4,3 15,0 9,5 12,5 52,2 70,0 14,3 29,2 43,5 15,0 76,2
Кількість іррігацій 70,8 69,7 20,0 19,0 20,8 30,4 65,0 61,9 8,3 0,0 15,0 19,0
Тривалість акту дефекації 33,3 82,6 50,0 23,8 58,3 13,0 35,0 57,1 8,3 4,3 15,0 19,0
Використання промежин них підкладів 20,8 26,1 10,0 0,0 45,8 56,5 65,0 9,5 33,3 17,4 25,0 90,5
Необхідність прийому скріплюючих ліків 75,0 78,3 80,0 0,0 25,0 21,7 20,0 61,9 0,0 0,0 0,0 38,1
Дотримання скріплюючої дієти 50,0 82,6 70,0 19,0 45,8 17,4 30,0 71,4 4,2 0,0 0,0 9,5
Диференціювання елементів кишкового
вмісту
20,8 13,0 5,0 0,0 58,3 65,2 60,0 28,6 20,8 21,7 35,0 71,4
Соціальна активність 50,0 91,3 90,0 57,1 45,8 8,7 10,0 33,3 4,2 0,0 0,0 9,5
Трудова активність 50,0 78,3 55,0 9,5 50,0 17,4 40,0 66,6 0,0 4,3 5,0 23,8
Загальний рівень якості життя 87,5 100,0 90,0 76,2 12,5 0,0 10,0 19,0 0,0 0,0 0,0 4,8
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
363О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
Д��К, ЧПЕ ЦМ, ЧПЕ СМ і воно становить 8,3; 8,7 та
5,0% відповідно. Задовільний рівень якості життя від-
значають 62,5% хворих у ЧАР Д��К групі, у ЧПЕ ЦМ,
ЧПЕ СМ і ЧПЕ Пр Кол групах цей показник погір-
�ується і становить 43,5; 35,0 і 23,8% відповідно. Че-
рез 12–24 міс після оперативного втручання самостій-
ний акт дефекаці� присутній у групі хворих після про-
ведено� ЧАР Д��К і становить 16,7%, у 41,7% пацієнтів
акт дефекаці� відбувається ли�е після очисно� клізми.
41,7% епізодично користуються очисними клізма-
ми; відсутність анально� інконтиненці� з можливістю
повністю утримувати гази відзначають у групах хво-
рих ЧАР Д��К, ЧПЕ ЦМ, ЧПЕ СМ і становить 25,0;
17,4 і 10,0% відповідно. �сі пацієнти у групі ЧПЕ Пр
Кол страждають на нетримання елементів ки�кового
вмісту різного ступеня важкості, при цьому постійно
чи епізодично користуються промежинними підкла-
дами і застосовують антидіарейні лікарські засоби;
81,0% пацієнтів постійно чи епізодично дотримуються
дієти. Диференціювання елементів ки�кового вмісту
відзначають в усіх групах хворих і становить 79,1; 78,2;
65,0 і 28,6% відповідно. Задовільний рівень якості жит-
тя відзначають 87,5% хворих у групі ЧАР Д��К, у гру-
пах ЧПЕ ЦМ, ЧПЕ СМ і ЧПЕ Пр Кол цей показник
становить 100,0; 90,0 і 76,2% відповідно.
Для оцінки ефективності розробленого нами ме-
тоду пластичного відновлення видаленого з приво-
ду раку замикаючого апарату ПК проаналізовані
2-річні результати виживаності і частота виникнен-
ня рецидивів та віддалених метастазів у групах до-
сліджуваних хворих. Стандартизовані показники
2-річно� виживаності хворих у досліджуваних гру-
пах наведені у табл. 7
Таблиця 7
2-річна виживаність радикально прооперованих хворих
з приводу РПК
Показник виживаності
Групи хворих
ЧПЕ ПВПК
(n67)
ЧПЕ
(n25)
ЧАР ДВК
(n33)
ЧПЕ К*
(n410)
Число хворих, що про
жили 2 роки
62 16 27 280
Стандартизований по
казник 2річної вижива
ності (M ± m)
80,6 ± 4,8 64,0 ± 9,6 84,4 ± 6,4 72,7 ± 2,25
*У табл. 7, 8 ЧПЕ К — контрольна група (матеріали Інституту онколо
гії АМН України, що включають дані щодо 410 пацієнтів після радикаль
ної операції Кеню — Майлса, взяті для порівняння 2річної виживанос
ті з основною групою).
З представлених даних видно, що найбіль�ий
стандартизований показник 2-річно� виживаності
відзначають у групі хворих після ЧАР Д��К. ��ідзна-
чають тенденцію до покращання виживаності у групі
після ЧПЕ П��ПК порівняно з групою після ЧПЕ,
хоча отримані відмінності між групами статистич-
но недостовірні (p > 0,05). Частота виникнення ре-
цидивів захворювання протягом 2 років після опе-
раці� представлена у табл. 8.
Як видно з представлених даних, рецидиви РПК у
групі ЧАР Д��К протягом 2 років після операці� відсутні,
але �х виявляли у ін�их групах. Причини рецидивів у
групі хворих після ЧПЕ П��ПК — первинне по�ирення
злоякісного процесу на кісткові структури малого таза,
що клінічно виявляли обмеженням рухомості ПК при
пальцьовому дослідженні. Різниця за частотою реци-
дивів між групою, що перенесла ЧПЕ ПК за Кеню —
Майлсом, і дослідженою (ЧПЕ П��ПК) не суттєва.
Таблиця 8
Частота виникнення рецидивів РПК
Група
хворих
Стадія
захворю-
вання
К-ть
хворих
К-ть рецидивів Загальна к-ть
рецидивів
n % n %
ЧПЕ ПВПК I 15 1 6,7 4 6,0
II 34 2 5,9
III 18 1 5,6
ЧПЕ I 6 0 0 2 8,0
II 10 1 10,0
III 9 1 11,1
ЧАР ДВК I 12 0 0,0 0 0,0
II 11 0 0,0
III 10 0 0,0
ЧПЕ К* I 7 4 57,1 71 17,2
II 269 37 13,8
III 134 30 22,4
ВИСНОВКИ
1. Розроблено метод пластичного відновлення
ПК, видалено� з приводу раку ПК, що забезпечує
хворим задовільну якість життя порівняно із стан-
дартною операцією Кеню — Майлса.
2. Показанням до виконання цього оперативно-
го втручання є рак нижньоампулярного відділу ПК
pT1-3N0-2G1-4. При pT4N0-2G1-4 стаді� захворюван-
ня пластичне відновлення ПК доцільно виконува-
ти при відсутності обмеження рухомості ПК та без
інвазі� пухлинним процесом кістно-м’язевих струк-
тур малого таза.
3. З паліативною метою пластичне відновлення
видалено� ПК може бути використане для поліп-
�ення якості життя у хворих з метастатичним ура-
женням печінки.
4. Пластичне відновлення видалено� з приводу
раку ПК не впливає на результати 2-річно� вижива-
ності та частоту виникнення рецидивів порівняно із
стандартною операцією Кеню — Майлса.
5. Функціональні результати і якість життя хво-
рих після відновлення заднього проходу за розроб-
леною нами методикою відповідають результатам
дослідження при ЧАР Д��К.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондарь ГВ, Башеев ВХ, Золотуха СЭ и др. Примене-
ние брю�но-анальной резекции с леваторосфинктероплас-
тикой при лечении рака нижнеампулярного отдела прямой
ки�ки. Клин хирургия 1996; (6): 22–4.
2. Гардовскис ЯЛ, Таван ИЛ, Гутсон ПП. Функциональ-
ные результаты сфинктеросохраняющих операций при раке
прямой ки�ки. Хирургия 1987; (4): 89–94.
3. Захараш МП, Пойда АИ, Мельник ВМ. Брю�но-аналь-
ная резекция в хирургическом лечении нижнеампулярного
рака прямой ки�ки. Хірургія 2005; (4): 52–6.
4. Зінчук ОГ, Чорний ВО, Кікоть ВО та ін. Патент 6МК��
А61 ��17/00, 2001053486 № 45126А �кра�на. Спосіб хірургіч-
ного лікування раку прямо� ки�ки. Заявл 23.05.2001. Опубл
15.03.2002. Бюл № 3.
5. Зінчук ОГ, Чорний ВО, Кікоть ВО та ін. Спосіб пластич-
ного заміщення прямо� ки�ки, видалено� у пацієнтів з при-
воду раку. Онкология 2004; 6 (2): 107–11.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
364 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6
6. Жельман ВА. Патент 6 МКИ А 61 �� 17/00.-№ 95105945\14.
№ 2052260 С1 Российская Федерація. Способ реконтинен-
ции стомированного ки�ечника по Жельману. (UA). Заявл
25.04.95. Опубл 20.01.1996. Бюл № 2.
7. Жельман ВО. (UA). Патент, 6 МК�� А 61 �� 17/00.
№ 94128259. № 9708 �кра�на. Спосіб реконтиненці� стомо-
ваного ки�ечника по Жельману. Заявл 28.12.1994. Опубл
30.04.1998. Бюл № 2.
8. Кныш ВИ. Рак ободочной и прямой ки�ки. М: Меди-
цина, 1997. 304 с.
9. Кныш ВИ, Бондарь ГВ, Алиев БМ и др. Комбиниро-
ванное и комплексное лечение рака прямой ки�ки. М: Ме-
дицина, 1990. 160 с.
10. Федоренко ЗП, Гулак ЛО, Горох ЄЛ та ін. Рак в �кра�-
ні в 2003–2004. Захворюваність, смертність, показники діяль-
ності онкологічно� служби. Бюл Націон канцер-реєстру �кра�-
ни. К: 2003; (6): 97.
11. Одарюк ТС, Еропкин ПВ, Царьков ПВ и др. Патент 7
МКИ А 61 �� 17/00. № 96121941/14 4 № 2144790 Россия. Спо-
соб формирования толстоки�ечного резервуара при брю�-
но-промежностной экстирпации прямой ки�ки. Заявл
19.11.1996. Опубл 27.01.2000. Бюл № 3.
12. Одарюк ТС, Еропкин ПВ, Царьков ПВ и др. (SU). Па-
тент № 1780726 А 1 СССР, 5 МКИ А 61 �� 17/00.-№ 4903986/14.
Способ формирования управляемой промежностной колос-
томы. Заявл 25.10.90. Опубл 15.12.92. Бюл № 46.
13. Одарюк ТС, Капуллер ЛЛ, Подмаренкова ЛФ и др. От-
даленные результаты формирования гладкомы�ечного жома
в области промежностной колостомы у больных после экс-
тирпации прямой ки�ки. Хирургия 1994; (10): 23–5.
14. Протопопов СП. О промежностной ампутации пря-
мой ки�ки с образованием замыкательного жома из мы�ц,
поднимателей заднего прохода. ��: Актуал вопр проктол. �фа:
�фимское книжное издательство, 1959: 161–77.
15. Bouchoucha M, Faye A, Arsac M, et al. Anal sphincter re-
sponse to distension. Int J Colorectal Dis 2001; 16 (2): 119–25.
16. Cavina E, Seccia M, banti P, et al. Anorectal reconstruction
after abdominoperineal resection. Axperience with double-wrap
graciloplasty supported by low-frequency electrostimulation. Dis
Col Rect 1998; 41 (8): 1010–6.
17. Devesa JM, Rey A, Hervas PL, et al. Artificial anal sphinc-
ter. Complications and functional results of a large personal series.
Dis Col Rect 2002; 49 (9): 1154–63.
18. Gamagami RA, Chiotasso P, Lasorthes F. Continent peri-
neal colostomy after abdominoperineal resection: outcome after
63 cases. Dis Col Rect 1999; 42 (5): 626–30.
19. Geerdes BP, Zoetmulder FAN, Heineman E, et al. Total
anorectal construction with a double dynamic graciloplasty after
abdominoperineal reconstruction for low rectal cancer. Dis Col
Rect 1997; 40 (6): 698–705.
20. George BD, Williams NS, Patel J, et al. Physiological and hys-
tochemical adaptation of the electrically stimulated gracilis muscle to
neoanal sphincter function. Br J Surg 1993; 80 (10): 1342–6.
21. Jeffreys M., Rachet B., McDowell S, et al. Survival from
rectal and anal cancers in England and Wales, 1986–2001. Europ
J Cancer 2006; 42 (10): 1434–40.
22. Lasser P, Dube P, Guillot JM, et al. Pseudo-continent
perineal colostomy. Results and techniques. J Chir (Paris) 1997;
134 (4): 695–8.
23. Madoff RD, Baeten CG, Christiansen J, et al. Standards for
anal sphincter replacement. Dis Col Rect 2000; 43 (2): 135–41.
24. Mander BJ, Abercrombie JF, George BD, et al. The elect-
rically stimulated gracilis neo-sphincter incorporated as part of to-
tal anorectal reconstruction after abdominoperineal excision of the
rectum. Ann Surg 1996; 224 (6): 702–11
25. Park K. J-G., Lee M.R., Lim S-B, et al. Colonic J-pouch anas-
tomosis after ultralow anterior resection with upper sphincter excision for
low-lying rectal cancer. W J Gastroenter 2005; 17 (11): 2570–3.
26. Rullier E, Zerbib F, Laurent C, et al. Morbility and func-
tional outcome after double dynamic graciloplasty for anorectal
reconstruction. Br J Surg 2000; 87 (7): 909–13.
27. Saunders M, Iveson T. Management of advanced colorectal
cancer: state of the art. Br J Cancer 2006; (95): 131–8.
28. Schlag PM, Slisow W, Moesta KM. Seromuscular spiral
cuff perineal colostomy after abdominoperineal excision for rectal
cancer. Recent Results in Cancer Research 1998; 146: 95–103.
29. Steele GD, Herndor JS, Bleday R, et al. Treatment for dis-
tal rectal carcinoma. Surg Oncol 1993; 6 (5): 433–41.
30. Velitchkov NG, Kirov GK, Losanoff JE, et al. Abdomino-
perineal resection and perineal colostomy for low rectal cancer.
Dis Col Rect 1997; 40 (5): 530–3.
31. Violi V, Boselli A, De Bernardinis M, et al. A patient-rated,
surgeon-corrected scall for functional assessment after total anorec-
tal reconstruction. Int J Colorectal Dis 2002; 17 (5): 327–37.
32. Williams NS, Patel J, George BD, et al. Development
of an electrically stimulated neoanal sphincter. Lancet 1999;
338 (9): 1166–9.
outcomes of plastic restoration
of the rectum excised for cancer
O.G. Zinchuk, V.O. Chorny, V.O. Kikot,
Y.A. Sudnik, O.O. Kolesnik, B.V. Sorokin,
V.V. Virun, A.A. Pryjmak, V.V. Pryjmak,
V.V. Kovalenko, I.I. Zhybak
Summary. After abdominoperineal extirpation of the
rectum (APER) for cancer, three approaches were
applied in 75 patients to restore the colon instead of
forming the colostomy in the abdominal wall. In the first
group of 22 patients, posterior levator plastic operation
was performed with the formation of a spiral smooth-
muscular cuff (SC). In the second group of 29 post-APER
patients with inadequate blood supply and impossibility
to form SC, posterior levator plastic was performed with
a perineal colostomy. In the third group of 24 patients,
APER was performed according to a technique proposed
by the authors. It included levator gluteoperineal plastic,
formation of an acute rectal angle and rotation of the large
intestine transplantat. Generally, in terms of quality of
life and functional results after restoration of the rectum,
the results are comparable with that of abdominoperineal
resection of the rectum with demucosation of the outgoing
channel (performed in 34 patients). Comparison of the
2-year survival rates of the study patients and 410 patients
after extirpation of the rectum without its restoration showed
that plastic restoration does not aggravate the tumor process.
The proposed technique of plastic restoration of the rectum
ensures a satisfactory quality of life and has advantages as
compared to the standard Miles operation.
Key Words: rectal cancer, restoration of the closing
function in perineal colostomy, functional results,
quality of life, survival.
Адреса для листування:
Чорний ��.О.
03022, Ки�в, вул. Ломоносова 33/43
Інститут онкологі� АМН �кра�ни,
відділення абдомінально� хірургі�
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2230 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774,0204-3564 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T05:42:49Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького |
| record_format | dspace |
| spelling | Зінчук, О.Г. Чорний, В.О. Кікоть, В.О. Суднік, Я.А. Колеснік, О.О. Сорокін, Б.В. Вірун, В.В. Приймак, А.А. Приймак, В.В. Коваленко, В.В. Жибак, І.І. 2008-09-16T09:43:17Z 2008-09-16T09:43:17Z 2006 Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку / О.Г. Зінчук, В.О. Чорний, В.О. Кікоть, Я.А. Суднік, О.О. Колеснік, Б.В. Сорокін, В.В. Вірун, А.А. Приймак, В.В. Приймак, В.В. Коваленко, І.І. Жибак // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 359-364. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2230 Після черевно-промежинної екстирпації (ЧПЕ) прямої кишки (ПК) з приводу раку замість формування колостоми на черевній стінці проведено відновлення ПК 75 хворим 3 способами. У 1-й групі 22 хворим виконано задню леваторопластику з формуванням гладком’язової спіральної манжетки (СМ). У 2-й групі при неможливості сформувати СМ і сумнівному кровопостачанні 29 хворим після ЧПЕ проводили задню леваторопластику з накладанням промежинної колостоми. У 3-й групі відновлення ПК 24 хворим проведено за власною методикою, що включала леватороглютеоперинеопластику, накладання циркулярної манжетки, формування гострого аноректального кута та ротацію товстокишкового трансплантата. У цілому за якістю життя і функціональним результатом після відновлення ПК отримані дані аналогічні таким після черевно-анальної резекції ПК з демукозацією вихідникового каналу у 34 пацієнтів. При порівнянні 2-річної виживаності досліджуваних пацієнтів і 410 пацієнтів після екстирпації ПК без її відновлення доказано, що на перебіг онкологічного процесу пластичне заміщення не впливає. Розроблений метод пластичного заміщення ПК забезпечує задовільну якість життя і має переваги перед стандартною операцією Кеню — Майлса. After abdominoperineal extirpation of the rectum (APER) for cancer, three approaches were applied in 75 patients to restore the colon instead of forming the colostomy in the abdominal wall. In the first group of 22 patients, posterior levator plastic operation was performed with the formation of a spiral smooth-muscular cuff (SC). In the second group of 29 post-APER patients with inadequate blood supply and impossibility to form SC, posterior levator plastic was performed with a perineal colostomy. In the third group of 24 patients, APER was performed according to a technique proposed by the authors. It included levator gluteoperineal plastic, formation of an acute rectal angle and rotation of the large intestine transplantat. Generally, in terms of quality of life and functional results after restoration of the rectum, the results are comparable with that of abdominoperineal resection of the rectum with demucosation of the outgoing channel (performed in 34 patients). Comparison of the 2-year survival rates of the study patients and 410 patients after extirpation of the rectum without its restoration showed that plastic restoration does not aggravate the tumor process. The proposed technique of plastic restoration of the rectum ensures a satisfactory quality of life and has advantages as compared to the standard Miles operation.. uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького Оригинальные исследования Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку Outcomes of plastic restoration of the rectum excised for cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку Зінчук, О.Г. Чорний, В.О. Кікоть, В.О. Суднік, Я.А. Колеснік, О.О. Сорокін, Б.В. Вірун, В.В. Приймак, А.А. Приймак, В.В. Коваленко, В.В. Жибак, І.І. Оригинальные исследования |
| title | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| title_alt | Outcomes of plastic restoration of the rectum excised for cancer |
| title_full | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| title_fullStr | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| title_full_unstemmed | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| title_short | Результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| title_sort | результати пластичного відновлення прямої кишки, видаленої з приводу раку |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2230 |
| work_keys_str_mv | AT zínčukog rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT čorniivo rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT kíkotʹvo rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT sudníkâa rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT kolesníkoo rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT sorokínbv rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT vírunvv rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT priimakaa rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT priimakvv rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT kovalenkovv rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT žibakíí rezulʹtatiplastičnogovídnovlennâprâmoíkiškividalenoízprivoduraku AT zínčukog outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT čorniivo outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT kíkotʹvo outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT sudníkâa outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT kolesníkoo outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT sorokínbv outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT vírunvv outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT priimakaa outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT priimakvv outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT kovalenkovv outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer AT žibakíí outcomesofplasticrestorationoftherectumexcisedforcancer |