Вибір формальної моделі оберненої задачі деформівної тонкостінної системи за результатами спостережень

• Опубліковано в: : Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології
• Дата: 2010
• Автори: Ободан, Н., Гук, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Центр математичного моделювання Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України 2010
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22397
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вибір формальної моделі оберненої задачі деформівної тонкостінної системи за результатами спостережень / Н. Ободан, Н. Гук // Фіз.-мат. моделювання та інформ. технології. — 2010. — Вип. 11. — С. 131-140. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

У роботі розглядається питання вибору формальної моделі з множини параметризованих моделей для реальної деформівної тонкостінної системи з використанням метрики. Для визначення вектора параметрів оберненої задачі деформування розроблено декомпозиційний підхід. Запропонована процедура вибору моделі та параметрів, що характеризують її, дозволяє оцінити адекватність моделі реальній системі та не вимагає додаткових обчислень порівняно з відомими процедурами. The problem about the choice of the formal model from a great number of models of the deformation thin-walled system with the use of metric is considered. Decomposition approach for determination of parameters of a reverse problem is developed. The procedure of model choice and determination of parameters that characterise it allows us to estimate the equivalence between the model and the real systems. Additional calculations as in the known procedures are not required. В работе рассматривается вопрос о выборе формальной модели из множества параметризованных моделей для реальной деформируемой тонкостенной системы с использованием метрики. Для определения вектора параметров обратной задачи деформирования разработан декомпозиционный подход. Предлагаемая процедура выбора модели и характеризующих ее параметров позволяет оценить адекватность модели реальной системе и не требует дополнительных вычислений по сравнению с известными процедурами.