Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання
Світова фінансова криза обумовила необхідність пошуку дієвих інструментів подолання її негативних проявів з боку урядів та міжнародних організацій. Глобальні фінансові дисбаланси, значні бюджетні дефіцити, безконтрольно зростаючі державні борги загрожують стабільному функціонуванню не лише економі...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22428 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання / О. Пруський, О. Колісник // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 53-59. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859622273939406848 |
|---|---|
| author | Колісник, О. Пруський, О. |
| author_facet | Колісник, О. Пруський, О. |
| citation_txt | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання / О. Пруський, О. Колісник // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 53-59. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | Світова фінансова криза обумовила необхідність пошуку дієвих інструментів подолання
її негативних проявів з боку урядів та міжнародних організацій. Глобальні фінансові дисбаланси, значні бюджетні дефіцити, безконтрольно зростаючі державні борги загрожують
стабільному функціонуванню не лише економік окремих країн і регіонів, а й світовій валютно-фінансовій системі. У статті досліджено актуальні питання реалізації фіскальної консолідації як антикризового заходу макроекономічного регулювання.
A world financial crisis stipulated governments and international organizations to search effective instruments of overcoming
its negative spillovers. Global financial imbalances, considerable budgetary deficits, uncontrolled growing national debts threaten
to the stable functioning not only economies of separate countries and regions but also to the world currency-financial system.
In the article the actual questions of the fiscal consolidation realization as the part of the system of macroeconomic crisis
management measures are explored.
|
| first_indexed | 2025-11-29T06:08:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 53
УДК 336.132.2
Ô²ÑÊÀËÜÍÀ ÊÎÍÑÎ˲ÄÀÖ²ß
 ÑÈÑÒÅ̲ ÀÍÒÈÊÐÈÇÎÂÈÕ ÇÀÕÎIJÂ
ÌÀÊÐÎÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ ÐÅÃÓËÞÂÀÍÍß
ОЛЕГ КОЛІСНИК,
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних фінансів
Тернопільського національного економічного університету
ОЛЕКСАНДР ПРУСЬКИЙ,
кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних фінансів
Тернопільського національного економічного університету
Світова фінансова криза обумовила необхідність пошуку дієвих інструментів подолання
її негативних проявів з боку урядів та міжнародних організацій. Глобальні фінансові дисба-
ланси, значні бюджетні дефіцити, безконтрольно зростаючі державні борги загрожують
стабільному функціонуванню не лише економік окремих країн і регіонів, а й світовій валют-
но-фінансовій системі. У статті досліджено актуальні питання реалізації фіскальної консо-
лідації як антикризового заходу макроекономічного регулювання.
Ключові слова: фіскальна консолідація, бюджетний дефіцит, державний борг, фінансова
криза, макроекономічне регулювання.
Постановка проблеми. Фінансова глобалізація
принесла значні вигоди країнам, постачальникам і спо-
живачам фінансових послуг, але поряд із цим дефор-
мувала структуру світової економіки, змінила пропор-
ційне співвідношення між реальним і фінансовим сек-
тором на користь останнього. При цьому сформува-
лась система ризиків довгострокового характеру, що,
як свідчать події останніх років, вийшли із зони конт-
ролю суверенних урядів і міжнародних валютно-фінан-
сових організацій. Кризи й економічні спади при цьо-
му стали невід'ємним явищем.
Виразною ознакою глобальних криз ХХІ ст. є їх ком-
бінований характер, що ускладнює механізм антикри-
зової політики. Базуючись на циклічній основі, вони
опційно акумулюють структурні диспропорції, через
ефект "інфікування" поширюються непередбачуваним
чином, тим самим виражаючи "вразливість глобаль-
ної світової економіки, системних засобів подолання
якої поки що не знайдено" [1, с. 52].
Усі антикризові заходи умовно можна поділити на
дві групи: запобіжного характеру й ті, що призначені
для подолання наслідків кризи. Зважаючи на масш-
табність цих наслідків (банкрутство банківських уста-
нов, глобальні дисбаланси, бюджетні дефіцити, зрос-
тання суверенних боргів і ризику дефолтів), передба-
чити останню світову фінансову кризу, а тим паче їй
запобігти, не вдалось. З огляду на це актуальності
набуває пошук дієвих шляхів подолання проявів гло-
бальної фінансової кризи, а вони, як показує досвід,
реалізуються через скоординовану державну політи-
ку, особливе місце в якій належить монетарним та
фіскальним заходам. У контексті останніх усе частіше
обґрунтовується необхідність реалізації специфічної
антикризової стратегії, у центрі якої - бюджетно-подат-
кова (фіскальна) консолідація.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зас-
тосуванню фіскальних інструментів у політиці антикри-
зового макроекономічного регулювання, зокрема
бюджетної консолідації, здебільшого присвячені робо-
ти зарубіжних науковців. Серед них Б. Арле (B. van
Aarle), Н. Гіббон (N. Gibbon), А. Алесіна (A. Alesina),
С. Арданья (S. Ardagna), Р. Перотті (R. Perotti), Е. Бал-
даччі (E. Baldacci), Б. Клементс (В. Clements), Дж. Ко-
енен (G. Coenen), М. Мор (M. Mohr), К. Котареллі
(C. Cottarelli), Ф. Джавацці (F. Giavazzi), М. Пагано
(M. Pagano) та інші. На сучасному етапі розвитку, у кон-
тексті необхідності подолання наслідків світової фінан-
сової кризи, на питаннях фіскальної консолідації скон-
центрована увага фахівців міжнародних фінансових
організацій, зокрема МВФ та Світового банку.
Метою статті є з'ясування суті, передумов та па-
раметрів застосування фіскальної консолідації як
компоненти антикризових заходів, що реалізуються
в контексті подолання наслідків світової фінансової
кризи.
Виклад основного матеріалу. За ефектом гло-
бального впливу сучасна світова криза оцінюється фа-
хівцями як друга за всю постбреттонвудську історію,
коли події в США послужили детонатором глобальних
фінансово-економічних потрясінь, поставивши під
сумнів доцільність існування всієї міжнародної фінан-
сової системи. Тоді, у 1971 р., девальвувавши долар
(паритет якого був стабільний з 1934 р.), США ліквіду-
вали золотодоларовий стандарт і поклали початок
новій ері формування світової валютної системи на
основі плаваючих валютних курсів, незабезпеченості
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
54
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
грошової емісії, обігу колективних валют, неоднознач-
ної діяльності міжнародних валютно-фінансових регу-
ляторів. Узаконивши відрив грошової емісії та валют-
них курсів від "твердої" бази, Кінгстонські домовленості
1976 р. "відкрили шлях для практично безконтрольних
маніпуляцій з масштабами грошової емісії, обмінними
курсами і позиковими операціями для держав із ре-
зервними валютами і найбільш розвиненими фінансо-
вими ринками, створивши легальні можливості для без-
карних до певного часу порушень фінансової дисцип-
ліни" [9, с. 19], а також створили сприятливе середо-
вище для поширення кризоутворюючих факторів у гло-
бальному масштабі на довгі роки вперед.
Неконтрольоване зростання грошової маси й по-
декуди надмірна лібералізація валютних відносин
сформували хаотично зростаючий попит на грошові
ресурси, який через дію трансмісійного механізму: зни-
ження кредитних ставок → нехтування ризиками кре-
дитних втрат → максимізація маржі → зростання цін
на коштовні й ліквідні активи - спричинив "вибухи фінан-
сових бульбашок" локальних економік і реалізацію
відповідних антикризових заходів. Раціональні за
своєю сутністю в одиничних випадках, вони стали ка-
тастрофічними для світової економіки в цілому.
Сучасна світова криза за своєю природою може
вважатись мультиструктурною, адже в основі має що-
найменше три групи факторів: макроекономічні, фінан-
сові та глобалізаційні. Макроекономічні та глобалі-
заційні фактори світової фінансової кризи пов'язані з
її першим проявом та траєкторією поширення. Внут-
рішня криза в американській фінансовій системі, спри-
чинена обвалом іпотечного ринку в 2007 р., через
фінансові канали поширилась на більшість розвину-
тих країн світу, а згодом її заручниками стали залежні
економіки країн, що розвиваються.
Зростання фінансового сектора призвело до деся-
тиразового перевищення його розміру в грошовому
еквіваленті над реальним сектором світової економі-
ки. За деякими оцінками сумарний обсяг глобального
ринку деривативів перевищує 600 трлн дол. США, тоді
як величина реальної економіки оцінюється в 60 трлн
дол. [7, с. 10]. Такий макроекономічний дисбаланс до-
водить можливість автономного існування фінансових
(віртуальних) високоприбуткових ринків, відірваних від
реальної економіки, змушує замислитись над дієвістю
ідей прихильників ринкового фундаменталізму і ре-
форм на основі принципів невтручання, рівності, кон-
куренції. Окрім дисбалансів, формами прояву макро-
економічних і глобалізаційних факторів світової кризи
стали: виведення активів і капіталів нерезидентами з
національних ринків, девальвація національних валют,
криза платіжних балансів, банкрутства й поглинання,
поширення кризи на суміжні сегменти фінансового сек-
тора (кредитний, банківський, фондовий тощо).
Зростання інфляції, посилення протиріч між націо-
нальними й резервними валютами, зміна відсоткових
ставок у провідних країнах і на світовому фінансово-
му ринку, бюджетні дефіцити й зростаючі державні
борги у своїй сукупності формують групу фінансових
факторів глобальної кризи.
За словами колишнього головного економіста
Bank of America - Merrill Lynch Девіда Розенберга
(David Rosenberg), "світ затопили 222,5 трильйона
доларів боргу приватного і державного секторів, що
еквівалентно 362 % світового ВВП... На всіх рівнях
суспільства в більшості промислово розвинених країн
занадто багато боргів і занадто мало доходів, необ-
хідних для їх виплати" [4, с. 17]. За даними рейтингу The
World's Biggest Debіtor Nations, сформованого аме-
риканським діловим телеканалом CNBC, сумарна
вартість зовнішніх зобов'язань 20 найбільших країн-
боржників на кінець 2009 р. склала понад 51 трлн дол.
США (див. табл. 1), при оціночній величині загальнос-
вітових валових зовнішніх боргових зобов'язань у
56,9 трлн дол. США. Серед найбільших боржників - 17
країн Європи, із явним "лідером" Ірландією, валовий
зовнішній борг (як приватних структур, так і уряду) якої
в 13 разів перевищив обсяг національної економіки.
Таблиця 1. - Список країн - найбільших боржників станом на кінець 2009 р.
№ Країна Валовий зовнішній
борг, % ВВП
Валовий зовнішній
борг
Валовий зовнішній борг,
на душу населення (дол.)
1 Ірландія 1305 2,25 трлн дол. 535528
2 Великобританія 428,8 9,12 трлн дол. 149281
3 Швейцарія 378,6 1,191 трлн дол. 156694
4 Нідерланди 369,6 2,44 трлн дол. 145928
5 Бельгія 326,7 1,253 трлн дол. 120267
6 Данія 307,3 607,818 млрд дол. 110502
7 Швеція 269,7 893,86 млрд дол. 98664
8 Австрія 251,4 809,2 млрд дол. 9854
9 Франція 244,3 5,23 трлн дол. 79982
10 Португалія 231,2 537,85 млрд дол. 50230
11 Гонконг 224,7 678,29 млрд дол. 96142
12 Фінляндія 215 383,7 млрд дол. 73082
13 Норвегія 208,8 558,4 млрд дол. 119805
14 Іспанія 176,9 2,40 трлн дол. 59459
15 Німеччина 176,8 4,97 трлн дол. 60357
16 Греція 162,7 557,4 млрд дол. 51916
17 Італія 141,3 2,456 трлн дол. 42266
18 Австрія 121,9 1,037 трлн дол. 48787
19 Угорщина 120,6 224,36 млрд дол. 22650
20 США 98,4 13,92 трлн дол. 45302
Усі країни (198) 98 56,900 трлн дол. 8422
Примітка: складено на основі: [37-38].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 55
Критична ситуація із зовнішнім боргом у своїй ос-
нові пов'язана з надмірним розвитком фінансового
сектора глобальної економіки, його подальшим пере-
гріванням і реструктуризацією за рахунок бюджетних і
резервних ресурсів держав. При цьому борговий тя-
гар поступово переміщується з комерційного сектора
на державний, у тому числі через:
- програми державної підтримки фінансової систе-
ми, а подекуди й нефінансових організацій (TARP - про-
грама рекапіталізації фінансових інститутів США на
суму в 700 млрд дол.; гарантії Британського уряду за
зобов'язаннями декількох найбільших банків країни);
- уведення окремими країнами додаткових заходів
підтримки економіки, які за рекомендаціями МВФ по-
винні були скласти 2 % ВВП;
- автоматичні стабілізатори, дія яких пов'язана зі
скороченням податкових надходжень у момент спаду
ділової активності.
За твердженням фахівців МВФ, "надзвичайні за-
ходи державного втручання, які застосовувались із
часу початку кризи, практично усунули ризик другої
Великої депресії, заклавши фундамент для підйому. Ці
заходи були необхідні, щоб запобігти низхідній спіралі
боргу і дефляції, у якій усе більш важкі проблеми ба-
гаторазово передавалися б між фінансовою систе-
мою та рештою економіки" [8, с. 6]. Податково-бюд-
жетна політика відреагувала на глибокий спад значни-
ми заходами підтримки, особливо в країнах із розви-
неною економікою. У той же час у результаті знижен-
ня активності й, набагато меншою мірою, витрат на
заходи стимулювання бюджетний дефіцит у країнах із
розвиненою економікою досяг загрозливих розмірів
(табл. 2). Греція, Ірландія, Іспанія, Японія, Великобри-
танія, США закінчили 2009 фіскальний рік з негатив-
ним бюджетним сальдо в понад 10 % ВВП. Очікуєть-
ся, що при продовженні поточної політики відношення
боргу до ВВП у цих країнах перевищить 100 % ВВП у
2014 році, що приблизно на 35 процентних пунктів ВВП
більше, ніж до кризи [8, с. XVII]. Очікувані підвищення
здебільшого викликані скороченням обсягу виробниц-
тва та зменшенням податкових платежів через знижен-
ня цін на активи та послаблення активності у фінансо-
вому секторі. Менше однієї п'ятої підвищення рівня
боргу пояснюється дискреційними бюджетними стиму-
лами й прямою підтримкою фінансового сектора у
зв'язку з кризою.
Проблеми з бюджетним дефіцитом, значними й не-
раціонально структурованими боргами у високорозви-
нутих країнах, помножені на додаткові структурні пробле-
ми, зокрема дефіцити поточних рахунків платіжних ба-
лансів, безробіття, загрожують масовими дефолтами.
З огляду на зазначене, дедалі популярнішою серед пред-
ставників світового політичного й економічного авангар-
ду стає ідея реалізації політики фіскальної консолідації.
Таблиця 2. - Параметри бюджетів окремих країн
Державний борг у
2009 р., %ВВП Дефіцит бюджету в 2009 р., % ВВП
Країна
Валовий Чистий* Разом Структурний** Первинний***,
без циклу
Необхідне
фіскальне
скорочення між
2010-2020 рр.+
Єврозона 81,8 - -6,1 -3,8 -1,1 -
Австрія 67,3 56,9 -3,5 -3,4 -1,2 4,7
Бельгія 97,3 86,9 -5,8 -3,3 -1,7 4,7
Фінляндія 44 - -2,4 1,4 -0,7 4,4
Франція 77,4 67,7 -7,9 -6,6 -4,1 8,3
Німеччина 72,5 64,3 -3,3 -2,0 1,2 4
Греція 115,1 - -13,6 -10,4 -10,0 9,2
Ірландія 64,5 36,1 -14,3 -8,7 -8,6 9,8
Італія 115,8 113,2 -5,3 3 1 4,1
Нідерланди 59,7 41 -4,9 -3,6 -2,8 5,5
Португалія 77,1 72,2 -9,4 -5,6 -5,1 7,8
Іспанія 55,2 45,8 -11,2 -6,6 -7,6 9,4
Угорщина 77,7 69,1 -3,9 -1,6 2,8 -1,3
Польща 51 22,6 -7,2 -6,8 -4,6 7,2
Чехія 34 - -6,0 -4,2 -3,5 3,7
Норвегія 53,6 -151,9 9,6 -4,4 -7,0 0,1
Швеція 40,9 -20,0 -0,5 1,4 -1,4 2,3
Швейцарія 38,8 38,3 -0,7 -0,2 2,1 -0,8
Японія 217,7 111,7 -10,3 -6,5 -6,3 13,1
Великобританія 68,2 61,5 -10,9 -9,2 -6,1 9
США 83,2 58,3 -12,5 -8,9 -6,2 12
Примітки:
*Чистий борг = Валовий мінус фінансові активи держави.
**Структурний дефіцит = Разом за вирахуванням компоненти бізнес-циклів.
***Первинний дефіцит = Разом за вирахуванням процентних платежів за боргом.
+ Необхідне зменшення дефіциту у % ВВП за період 2010-2020 рр., щоб вийти на заданий рівень боргу. Розрахо-
вується МВФ за припущення або стабілізації боргу на рівні 2012 року (якщо борг < 60 % ВВП), або виходу на рівень
боргу у 60 % ВВП до 2020 року.
Складено на основі: [31].
Термін "фіскальна консолідація" фігурує в бага-
тьох міжнародних документах, у тому числі й у підсум-
ковій заяві саміту "Великої двадцятки", що проходив
26-27 червня 2010 року в м. Торонто. На його пере-
додні, у рамках Американського інвестиційного фору-
му, із заявою про необхідність реалізації країнами-чле-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
56
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
нами ОЕСР стратегії щодо забезпечення довгостро-
кової стійкості державних фінансів виступив голова цієї
організації Хосе Анхель Гурріа (Jose Angel Gurria).
"Криза посіяла хаос у державних фінансах, - зазначив
Гурріа. Практично скрізь у зоні ОЕСР дискреційні по-
датково-бюджетні заходи, пов'язані із циклічними втра-
тами доходів і збільшенням витрат (у частині, пов'я-
заній із високим рівнем безробіття), призвели до різко-
го зростання бюджетного дефіциту й відповідного на-
рощування державної заборгованості. У результаті
бюджетні дефіцити в зоні ОЕСР у цілому зросли в 2009
році й будуть залишатися близьким до 8 % ВВП у 2010
році. Ще більше непокоїть те, що рівень державного
боргу дорівнюватиме річному ВВП уже до 2011 року.
Це поєднання створює величезні проблеми в майбут-
ньому... Бюджетна консолідація є першочерговою дов-
гостроковою задачею, що стоїть перед багатьма краї-
нами ОЕСР" [25].
Фіскальна консолідація є лейтмотивом квітневої
доповіді МВФ "Перспективи розвитку світової еконо-
міки" [8]. Ключовим завданням на перспективу в до-
повіді визначено "зниження уразливості суверенних
позичальників" за рахунок стратегії консолідації дер-
жавних фінансів. На думку фахівців Фонду, у багатьох
країнах із розвиненою економікою є нагальна потре-
ба в розробці надійних середньострокових стратегій
бюджетної консолідації. Вони повинні включати чіткі
часові рамки для зниження відношення валового боргу
до ВВП у середньостроковій перспективі, а також екс-
трених заходів у разі, якщо погіршення державних
фінансів виявиться значнішим, ніж очікувалося, та буде
реалізовуватись з 2011 року.
Окрім розвинутих країн, схожа позиція МВФ і сто-
совно країн Східної Європи. "Тепер, коли регіон на-
решті відновлюється, настав час почати бюджетну
консолідацію і в наступні кілька років повернути де-
фіцит бюджету на більш стійкий рівень", - зазначив ке-
рівник відділу МВФ у країнах Європи з економікою, що
розвивається, Бас Баккер [2].
Голова Європейського центрального банку Жан-
Клод Тріше виступає за негайну реалізацію всіма роз-
виненими країнами заходів щодо бюджетної консолі-
дації, уважаючи помилковою думку про необхідність
збереження або навіть розширення заходів із підтрим-
ки економіки. "Озираючись назад, ми бачимо, наскільки
невдалим і спрощеним був заклик до бюджетного сти-
мулювання, який давався всім індустріальним країнам
під гаслами "стимулюй", "ініціюй", "витрачай"..., - вва-
жає високопосадовець. - Сьогодні прийшов час відно-
вити бюджетну стійкість" [3].
На переконання Сільвестра Ейффінгера (S. Eijf-
finger) - професора фінансової економіки в Універси-
теті Тілбурга (Голландія) та Едіна Муягіка (E. Mujagic)
- монетарного економіста в інституті Euro Currency
Research, "упродовж останніх 20 років світ може оч-
ікувати настання тривалого періоду низького
економічного зростання і надзвичайно складної по-
датково-бюджетної консолідації" [24]. На їхню думку,
для того щоб поліпшити стійкість державного боргу,
буде потрібно щороку скорочувати річний дефіцит
бюджету в середньому на 0,5 % ВВП упродовж по-
точного десятиліття. Податково-бюджетна консоліда-
ція в еквіваленті 1 % ВВП на рік може знизити дер-
жавний борг до 60 % ВВП (тобто до граничного рівня,
установленого Пактом про стабільність та економіч-
не зростання в ЄС) упродовж наступного десятиліття.
Але деяким країнам, таким як Греція, Ірландія та Іспа-
нія, цього не вистачить для досягнення стійкого рівня
боргу до 2020 р. Для цих країн, а також США, Великоб-
ританії і п'яти найбільших економік зони євро (Німеч-
чини, Франції, Італії, Іспанії і Нідерландів) у найближчі
роки загальна консолідація неминуче повинна підви-
щитися приблизно до 9 % ВВП.
Щодо сутності самого поняття "бюджетної консо-
лідації", то, за визначенням Організації економічного
співробітництва і розвитку, це політика, спрямована
на скорочення дефіциту державного бюджету та на-
копичення боргів [29].
В основі реалізації політики консолідації держав-
них фінансів лежить теоретична модель визначення
епізоду фіскальної консолідації та моменту її успіху,
розробці якої присвячені дослідження багатьох уче-
них [10-22; 27-28; 30; 32-34; 36]. На основі їх аналізу
можна визначити основні параметри моделі.
Визначення епізоду фіскальної консолідації:
Y
Bb = - відношення сальдо бюджету до ВВП.
Y
dYb
Y
dGdTdb
Y
dY
Y
B
Y
dB
Y
Bd −
−
=⇒−=
Нейтральна фіскальна політика
( )
Y
Ybb:dGdT y ∆
∆ −== , де yb∆ - зміна сальдо
бюджету по відношенню до ВВП за рахунок зростання
ВВП.
Y
GTbbb y ∆∆
∆∆∆
−
=−=∗ - дискреційна зміна
сальдо бюджету. (1)
Епізод фіскальної консолідації в період t :
+〉
=
∗
otherwise,0
,b,1
FC t
t
γσµ∆
,
де µ - середнє значення ∗∆b за вибіркою; σ - се-
редньоквадратичне відхилення ∗∆b за вибіркою; γ -
параметр.
Успіх фіскальної консолідації в період t :
〉+
=
∗
+
∗
otherwise,0
,bb,1
SFC 1tt
t
ασ∆∆
,
де α - параметр.
Фіскальний імпульс (зміна циклічно скоригованого
дефіциту бюджету в процентах від потенційного ВВП)
визначається як:
∗
−
−−
∗
−
+−+−−
==
1t
t1tt1ttt
1t Y
))ŷ1(G)y1(T()GT(
Y
CAPBFI ∆
, (2)
де tG і tT - витрати і доходи бюджету в рік t , ∗
−1tY -
потенційний ВВП у рік 1t − , ty - темп росту номіналь-
ного ВВП у рік t , tŷ - темпи росту номінального по-
тенційного ВВП у рік t , CAPB∆ - циклічно скорего-
ване сальдо бюджету.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 57
Таблиця 3. - Визначення періоду початку фіскальної консолідації
Дослідники Визначення початку фіскальної консолідації
Ahrend, Catte, Price
2006
Період фіскальної консолідації розпочинається, коли CAPB у % від потенційного
ВВП збільшується принаймні на 1 % протягом року (чи протягом двох років, але зі
збільшенням у перший рік не менше, ніж 0,5 %).
Alesina, Ardagna
1998
Період фіскальної консолідації розпочинається, коли CAPB у % від ВВП
збільшується принаймні на 2 % протягом року або в середньому на 1,5 % протягом
двох послідовних років.
Alesina, Ardagna
2009
Період фіскальної консолідації охоплює роки, в які CAPB у % від ВВП збільшується
принаймні на 1,5 % протягом року.
Alesina, Perotti
1995
Фіскальна консолідація охоплює роки, у які зміна циклічно скорегованого сальдо
бюджету (CAPB) перевищує 1,5 % ВВП. Фіскальна консолідація охоплює роки, у які
зміна циклічно скоригованого сальдо бюджету (CAPB) перевищує одне стандартне
відхилення цього показника для країни.
Alesina, Perotti
1997
Епізод фіскальної консолідації триває один рік, якщо зміна циклічно скоригованого
сальдо бюджету (CAPB) перевищує 1,5 % ВВП, або два роки, якщо зміна циклічно
скоригованого сальдо бюджету (CAPB) перевищує 1,25 % ВВП на рік.
Ardagna, 2004 Період фіскальної консолідації розпочинається, коли CAPB у% від ВВП збільшується.
Cour, Dubois, Mahfouz,
Pisani-Ferry, 2003
Фіскальна консолідація охоплює три роки, протягом яких загальна зміна циклічно
скоригованого сальдо бюджету (CAPB) перевищує 3 % ВВП.
Giavazzi, Pagano
1996
Період фіскальної консолідації розпочинається, коли CAPB у % від потенційного
ВВП збільшується на 3 % протягом року або в % від ВВП збільшується на 5, 4, 3 %
відповідно за 5, 4, 3 послідовні роки.
Gupta, Baldacci, Clements,
Tiongson, 2003
Період фіскальної консолідації розпочинається, коли дефіцит бюджету в % від ВВП
скорочується принаймні на 1 %.
Lambertini, Tavares
2000
Фіскальна консолідація розпочинається при зменшенні бюджетного дефіциту у
відсотках від ВВП принаймні на 1,5 % на рік.
McDermott, Wescott
1996
Період фіскальної консолідації розпочинається, коли CAPB у % від потенційного
ВВП збільшується в цілому принаймні на 1,5 % протягом двох років і при цьому не
скорочується протягом цих років.
Rocha, Picchetti
2003
Період фіскальної консолідації розпочинається, якщо:
1) CAPB збільшується принаймні на 1,5 % ВВП за рік або на 1,25 % ВВП протягом
двох послідовних років;
2) дефіцит бюджету зменшується принаймні на 1,5 % від потенційного ВВП
протягом двох років і при цьому не збільшується ні в один рік із цих двох;
3) дефіцит бюджету зменшується принаймні на 1,5 % від потенційного ВВП
протягом року;
4) дефіцит бюджету принаймні зменшується на 2 % від потенційного ВВП протягом
трьох років і при цьому не збільшується ні в один рік із цих трьох.
Von Hagen, Hallet, Strauch
2002
Період фіскальної консолідації починається, коли CAPB збільшується принаймні на
1,25 % від циклічно скоригованого ВВП, протягом двох послідовних років (або
збільшується в перший рік принаймні на 1,5 % і залишається позитивним, але
меншим ніж 1,25 % за два роки).
Успішність політики з консолідації бюджету залежить
від багатьох факторів, які можна об'єднати в групи:
1. Структура і термін фіскальної консолідації.
Досвід засвідчує, що зниження державних витрат спри-
чиняє позитивний вплив на ймовірність успіху фіскаль-
ної консолідації, у той час як консолідація за рахунок
підвищення податків є менш успішною. Перспективним
напрямком скорочення видатків бюджету є зниження
зарплат державним службовцям, регулювання зайня-
тості у сфері державного управління. Успішна політи-
ка не може бути короткостроковою, у той же час, якщо
в перші роки (здебільшого два роки) не досягнуто хоча
б якогось успіху, швидше за все програма виявиться
неуспішною.
2. Політичні й інституціональні фактори. Імовірні-
ша успішна реалізація політики бюджетно-податкової
консолідації в унітарних країнах та країнах із однопар-
тійним, а не коаліційним урядом. Ефективність фіс-
кальної консолідації підвищується в міру одночасного
проведення структурних реформ, реалізації політики
консолідації одночасно через державні та місцеві ор-
гани влади.
3. Монетарні фактори. Успішним епізодам фіскаль-
ної консолідації здебільшого передує процес деваль-
вації національної валюти. Супроводжуючим процесом
консолідаційних заходів виступає дефляція, опосеред-
кована фіксацією режиму валютного курсу, та знижен-
ня процентних ставок.
4. Раціональність очікувань економічних агентів
щодо майбутніх наслідків політики консолідації спри-
чиняє позитивний вплив на її успіх.
Щодо практики реалізації політики з консолідації
Таким чином, політика бюджетної консолідації спря-
мовується на скорочення рівня бюджетного дефіци-
ту. Щодо періоду початку дій з консолідації, то в цьому
випадку сформовано різні підходи (табл. 3).
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
58
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
державних витрат, то в літературі проаналізовано не
один актуальний епізод. Найбільш успішні наведені в
таблиці 4 [6].
Сьогодні політика фіскальної консолідації реалі-
зується в таких країнах як:
- Греція (скорочення бюджетного дефіциту впро-
довж 2009-2014 рр. з 13,6 % до 3 % ВВП; інструмен-
ти: замороження зарплат державних службовців до
2014 р. і пенсій до 2012 р., збільшення ПДВ з 21 % до
23 %, збільшення акцизів на бензин, тютюн та алко-
голь на 10 процентних пунктів);
- Іспанія (скорочення бюджетного дефіциту впро-
довж 2009-2014 рр. з 11,2 % до 5,3 %; інструменти:
зниження зарплат державних службовців на 5 % в
2010 р. і їх "замороження" на 2011 р., скорочення дер-
жавних витрат на 15 млрд євро);
- Португалія (підвищення ПДВ, податку з продажу і
податку на доходи фізичних осіб на 1-2,5 процентних
пункта) та ін.
Таблиця 4. - Результати політики бюджетно-податкової консолідації в деяких країнах
Сальдо бюджету, % ВВП
(– дефіцит, + профіцит)
Країна Період За рік до
початку
програми
Через рік після
закінчення
програми
Скорочення
видатків /
підвищення
податків
Особливості
Канада 1994-1998 - 6 + 1,2
60:40, для
структурного
дефіциту 85:15
Апарат державного управління
був скорочений на 15 %
Ірландія 1987-1989 - 9,8 - 3
65:35, для
структурного
дефіциту 95:5
Скорочення державного сектора
на 14 %, «замороження»
зарплат і субсидій
Швеція 1994-1998 - 11 + 3,8
55:45, для
структурного
дефіциту 75:25
Трирічне обмеження на
видатки всіх державних
структур
Попри оціночні вигоди від фіскальної консолідації,
економісти висловлюють і скептичні думки щодо ефек-
тивності такої політики в найближчій короткостроковій
перспективі. У цьому контексті Роберто Перотті (Roberto
Perotti) в блозі на офіційному сайті авторитетного бри-
танського щотижневика The Economist зазначив: "У
статті, написаній разом з Альберто Алесіна в 1995 ро-
ці, я особисто переконував, що фінансове скорочен-
ня може бути продуктивним, особливо якщо здійс-
нюється за рахунок зменшення державних витрат, а
не шляхом збільшення податків, і ці результати були
підтверджені вибіркою даних за 15 років… Але з ча-
сом я став скептично ставитись до цих результатів.
Зараз я набагато менш упевнений, що нетривіальні
фінансові скорочення, скажімо, у типовій невеликій
європейській країні, приведуть нас до миттєвого фе-
номенального росту" [35].
Бред Делонг (Brad DeLong), професор економіки в
Університеті Каліфорнії (Берклі), вважає, що "поточні
плани скорочення дефіциту в Європі навряд чи будуть
стимулювати економічне зростання. Вони, очевидно,
зроблять дуже багато в короткостроковій перспективі
для зменшення сукупного попиту, але їх не вистачить у
довгостроковій перспективі, щоб запевнити інвесторів,
що питання скорочення фінансування державних соці-
альних програм вирішуються. Таким чином, плани ско-
рочення дефіциту, імовірно, призведуть до збільшення
ризиків і скорочення ділової активності" [23].
Серед факторів, які можуть негативно вплинути на
ефективність фіскальної консолідації в найближчій
короткостроковій перспективі, особливо в країнах
PIIGS1, варто відзначити:
- заходи щодо посилення політики консолідації збіга-
ються в часі з демографічним переходом в багатьох
європейських країнах, коли через старіння населення
навантаження на державні соціальні програми підви-
щується. Це означає, що скорочення соціальних про-
грам має бути ще більш масштабним;
- підвищення податків і зниження витрат (включа-
ючи зарплати державних службовців) відчуваються
відповідними категоріями населення прямо, на відміну
від інфляції, податкова функція якої, на перший погляд,
непомітна. Тому для проведення подібних скорочень
потрібен високий рівень порозуміння в суспільстві
щодо необхідності проведених реформ [6].
Висновок
Таким чином, висунута Міжнародним валютним
фондом в авангард загальносвітової антикризової
стратегії політика фіскальної консолідації, що покли-
кана реалізувати заходи зі зниження рівня бюджетних
дефіцитів, стабілізації боргового навантаження на
суверенні економіки, стимулювання росту ВВП, не є
однозначно ефективною. Реалізація на практиці та-
кого роду бюджетно-податкових заходів, напевне, на-
штовхуватиметься на секторально-вибірковий спро-
тив суспільних і бізнесових груп, державного апарату.
Разом із тим, альтернативні заходи щодо посткризо-
вого відновлення криються в не менш суперечливих
економічних механізмах: інфляційний податок, дефол-
ти, вихід із єврозони. Швидше за все, вибірково ці еко-
номічні сценарії будуть реалізовані всі, але їх ефек-
тивність можна буде оцінити лише в перспективі.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки
і шляхи запобігання : [монографія] / О. І. Барановський. - К. :
Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 754 с.
2. Відновлення після кризи: МВФ дав рекомендації країнам
Східної Європи [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
novynar.com.ua/ business/138389.
3. Голова Європейського Центробанку: необхідно посилити
бюджетну консолідацію [Електронний ресурс]. - Режим доступу
: http://news.dt.ua/news/ 13179.
1 Поширене скорочення, введене в 2008 році журналістами і фінан-
совими аналітиками для позначення п'ятьох країн - Португалія (P),
Італія (I), Ірландія (І), Греція (G), Іспанія (S). Скорочення співзвуч-
не з англійським словом "pіgs" (свині), що демонструє вкрай не-
гативне ставлення до фінансової політики цих країн у єврозоні,
обумовлене в основному їх значним державним боргом.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 59
4. Зотин А. 5Д1Б - новая формула мировой экономики /
А. Зотин // Финансы. - 2010. - № 21. - С. 17
5. Ковалев В. В. Система предупреждения валютного и фи-
нансового кризисов в условиях глобализирующейся экономики :
автореф. дис. на соискание уч. степени канд. экон. наук : спец.
08.00.14 - "Мировая экономика" / В. В. Ковалев. - М., 2007. - 23 с.
6. Кризис: новый раунд. Суверенный долг [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://www.sbrf.ru/common/img/uploaded/
files/pdf/press_center/ Review_new_round_100622.pdf.
7. Шевчук Д. От Адама до Обамы / Д. Шевчук, К. Фрумкин,
А. Ким // Финансы. - 2010. - № 21.
8. Перспективы развития мировой экономики. Перебаланси-
рование роста // Международный Валютный Фонд [Washington,
D. C.]. - 2010. - 206 с.
9. Прексин О. М. К вопросу о совершенствовании валютно-
финансового миропорядка / О. М. Прексин // Деньги и кредит. -
2010. - № 9. - С. 19-23.
10. Aarle B. van. Fiscal adjustments and their effects during the
transition to the EMU / B. van Aarle, N. Gibbon // Public Choice. -
2001. - № 109. - Р. 269-299.
11. Ahrend R. Interactions between monetary and fiscal policy:
how monetary conditions affect fiscal consolidation / R. Ahrend,
P. Catte, R. Price // OECD Economics department working papers.
- 2006. - № 521.
12. Alesina A. Large Changes in Fiscal Policy: Taxes versus
Spending / A. Alesina, S. Ardagna // NBER Working Paper. -
Oct. 2009. - No. 15438.
13. Alesina A. Fiscal expansions and fiscal adjustments in OECD
countries / A. Alesina, R. Perotti // NBER Working paper. - 1995. -
No. 5214.
14. Alesina A. F. Reducing Budget Deficits / A. Alesina, R. Perotti
// Economics Discussion Papers. - 1995. - No. 9495-759.
15. Alesina A. Fiscal Adjustments in OECD Countries:
Composition and Macroeconomic Effects / A. Alesina, R. Perotti //
IMF Staff Papers. - 1997. - № 44. - Р. 210-248.
16. Alesina A. Tales of Fiscal Adjustment / A. Alesina, S. Ardagna
// Economic Policy. - 1998. - № 13. - Р. 489-517.
17. Ardagna S. Fiscal Stabilisations: When Do TheyWork and
Why? / S. Ardagna // European Economic Review. - 2004. - № 48. -
Р. 1047-1074.
18. Baldacci E. Using Fiscal Policy to Spur Growth / E. Baldacci,
B. Clements, S. Gupta // Finance and Development. - 2003. - № 40
(4). - Р. 28-31.
19. Baldacci E. The Phasing of Fiscal Adjustments: What Works
in Emerging Market Countries? / E. Baldacci, B. Clements, S. Gupta,
C. Mulas-Granados // Review of Development Economics. - 2006. -
Vol. 9. - Issue 4. - Р. 612-631.
20. Coenen G. Fiscal consolidation in the euro area long-run
benefits and short-run costs / G. Coenen, M. Mohr, R. Straub //
European Central Bank, Working paper series. - May 2008. -
№ 902. - Р. 46.
21. Cottarelli C. Fiscal Implications of the Global Economic
and Financial Crisis / C. Cottarelli // IMF Occasional Paper. - 2009.
- No. 269.
22. Cour P. The Cost of Fiscal Retrenchment Revisited: How
Strong is the Evidence? / P. Cour, E. Dubois, S. Mahfouz, J. Pisani-
Ferry // CEPII, document de travail 96-16. - 2003.
23. DeLong B. Are current deficit reduction plans likely to boost
growth? / B. DeLong [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.economist.com/economics/ by-invitation/questions/
are_current_deficit_reduction_plans_likely_boost_growth.
24. Eijffinger S. Our Deep Debt Future / S. Eijffinger, E. Mujagic
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.project-
syndicate.org/commentary/eijffinger3/English.
25. Fiscal consolidation [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://www.oecd.org/document/25/0,3343,en_21571361
_44315115_45408473_1_1_1_1,00.html.
26. G20 Members Promise "Growth Friendly Fiscal Consolidation
Plans" [Електронний ресурс] . - Режим доступу : http://
www.nuwireinvestor.com/articles/ g20-members-promise-growth-
friendly-fiscal-consolidation-plans-55523.aspx.
27. Giavazzi F. Can Severe Fiscal Contractions Be Expansionary?
Tales of Two Small European Countries / F. Giavazzi, M. Pagano //
NBER Macroeconomics Annual. - MIT Press, Cambridge M.A., 1990.
- Р. 75-110.
28. Giavazzi F. Non-Keynesian Effects of Fiscal Policy changes:
International Evidence and the Swedish Experience / F. Giavazzi,
M. Pagano // Swedish Economic Policy Review. - 1996. - № 3. -
Р. 67-103.
29. Glossary of statistical terms [Електронний ресурс]. - Ре-
жим доступу : http://stats.oecd.org/glossary/detail.asp?ID=984.
30. Gupta S. What Sustains Fiscal Consolidations in Emerging
Market Countries? / S. Gupta, E. Baldacci, B. Clements, E. Tiongson
// IMF Working Paper. - 2003. - № 03/224.
31. IMF Fiscal Monitor. - May 2010. - № 14 [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/fm/2010/
fm1001.pdf.
32. Lambertini L. Exchange Rates and Fiscal Adjustments:
Evidence from OECD and Implications for EMU / L. Lambertini,
J. Tavares. - Los Angeles : University of California, 2003.
33. McDermott C. Fiscal Reforms That Work / C. McDermott,
R. Wescott // IMF Economic. - 1996. - Issues 4.
34. McDermott C. J. An Empirical Analysis of Fiscal Adjustments
/ C. J. McDermott, R. F. Westcott // Staff Papers, International
Monetary Fund. - 1996. - Vol. 43 (December). - Р. 725-53.
35. Perotti R. Are current deficit reduction plans likely to boost
growth? / R. Perotti [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/www.economist.com/economics/ by-invitation/guest-contributions/
honest_answer_we_dont_know.
36. Rocha F. Fiscal adjustment in Brazil / F. Rocha, P. Picchetti
// Revista Brasileira de Economia 57, 1: 239-52. - 2003.
37. The World's Biggest Debtor Nations [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://www.cnbc.com/id/30308959.
38. The World Factbook. Debt - external [Електронний ресурс].
- Режим доступу : https://www.cia.gov/library/publications/the-world-
factbook/rankorder/ 2079rank.html.
39. Von Hagen J. Budgetary Consolidation in the EMU /
J. Von Hagen, A. Hallett, R. Strauch // Economic Papers. - 2001. -
No. 120 (Brussels: Commission of the European Communities
Directorate General for Economic and Financial Affairs).
O. Kolisnyk, O. Prus'kyy
THE FISCAL CONSOLIDATION IN THE SYSTEM OF MACROECONOMIC CRISIS
MANAGEMENT MEASURES
A world financial crisis stipulated governments and international organizations to search effective instruments of overcoming
its negative spillovers. Global financial imbalances, considerable budgetary deficits, uncontrolled growing national debts threaten
to the stable functioning not only economies of separate countries and regions but also to the world currency-financial system.
In the article the actual questions of the fiscal consolidation realization as the part of the system of macroeconomic crisis
management measures are explored.
Key words: fiscal consolidation, budgetary deficit, national debt, financial crisis, macroeconomic regulation.
© О. Колісник, О. Пруський
Надійшла до редакції 15.11.2010
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22428 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T06:08:30Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колісник, О. Пруський, О. 2011-06-21T23:09:13Z 2011-06-21T23:09:13Z 2010 Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання / О. Пруський, О. Колісник // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 53-59. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22428 336.132.2 Світова фінансова криза обумовила необхідність пошуку дієвих інструментів подолання її негативних проявів з боку урядів та міжнародних організацій. Глобальні фінансові дисбаланси, значні бюджетні дефіцити, безконтрольно зростаючі державні борги загрожують стабільному функціонуванню не лише економік окремих країн і регіонів, а й світовій валютно-фінансовій системі. У статті досліджено актуальні питання реалізації фіскальної консолідації як антикризового заходу макроекономічного регулювання. A world financial crisis stipulated governments and international organizations to search effective instruments of overcoming its negative spillovers. Global financial imbalances, considerable budgetary deficits, uncontrolled growing national debts threaten to the stable functioning not only economies of separate countries and regions but also to the world currency-financial system. In the article the actual questions of the fiscal consolidation realization as the part of the system of macroeconomic crisis management measures are explored. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Економіка Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання The fiscal consolidation in the system of macroeconomic crisis management measures Article published earlier |
| spellingShingle | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання Колісник, О. Пруський, О. Економіка |
| title | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| title_alt | The fiscal consolidation in the system of macroeconomic crisis management measures |
| title_full | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| title_fullStr | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| title_full_unstemmed | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| title_short | Фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| title_sort | фіскальна консолідація в системі антикризових заходів макроекономічного регулювання |
| topic | Економіка |
| topic_facet | Економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22428 |
| work_keys_str_mv | AT kolísniko fískalʹnakonsolídacíâvsistemíantikrizovihzahodívmakroekonomíčnogoregulûvannâ AT prusʹkiio fískalʹnakonsolídacíâvsistemíantikrizovihzahodívmakroekonomíčnogoregulûvannâ AT kolísniko thefiscalconsolidationinthesystemofmacroeconomiccrisismanagementmeasures AT prusʹkiio thefiscalconsolidationinthesystemofmacroeconomiccrisismanagementmeasures |