Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи
У статті розглядається проблема свободи як умови реалізації "космічного морального призначення". Виокремлюються індивідуальний та общинний аспекти цього призначення. Здійснюється аналіз традиційних для іудаїзму підходів до розуміння взаємної зумовленості діади "клаль-прат". The...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Схід |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22433 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи / З. Швед // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 135-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859629169721212928 |
|---|---|
| author | Швед, З. |
| author_facet | Швед, З. |
| citation_txt | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи / З. Швед // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 135-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід |
| description | У статті розглядається проблема свободи як умови реалізації "космічного морального
призначення". Виокремлюються індивідуальний та общинний аспекти цього призначення.
Здійснюється аналіз традиційних для іудаїзму підходів до розуміння взаємної зумовленості діади "клаль-прат".
The article examines the problem of freedom as the condition for realizing "the cosmic moral destiny". The work identifies
the individual from the communal aspects of this setting. In this analysis, the author achieves understanding the mutual conditionality
of the "klal-prat" dyad.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:09:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 135
14. Повість врем'яних літ [Електронний ресурс]. - Режим до-
ступу : http://litopys.org.ua/pvlyar/yar02.htm.
15. Пушкарева Л. Женщины в древней Руси / Л. Пушкаре-
ва. - М. : Мысль, 1989. - 286 с.
16. Расулов Я. Женщина в истории человечества / Я. Расу-
лов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gumer.info/
bogoslov_Buks/Islam/women_history.php.
17. Слово о полку Ігоревім, Ігоря сина Святославля, внука
Ольгова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
litopys.org.ua/slovo/slovo.htm.
18. Тарасенко І. В. О "женской проекции" антропологическо-
го подхода / І. В. Тарасенко, В. М. Леонтьєва // Актуальні про-
блеми філософії науки і сучасних технологій. Вісник ХДУ. - 1997.
- № 388. - С. 41-45.
19. Шубина Е. Гендерные аспекты христианской добродете-
ли и чистоты / Е. Шубина // Религия и нравственность в секуляр-
ном мире : материалы научной конференции (28-30 ноября 2001
года). - СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2001.
- С. 77-78.
20. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / Д. Яворниць-
кий [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://exlibris.org.ua/
cossacks/r109.html.
A. Armen
AN EVOLUTION OF WOMAN STATUS IS IN THE SOCIAL AND CULTURAL
CONTINUUM
This article devoted to Ukrainian woman status analyzing, including area of relatives relations. Despite on patriarchal based
of orthodoxy all attention accents on the woman`s statue in marriage and society which was characterized as some independence.
In many things this tradition stipulates the position of modern Ukrainian woman.
Key words: gender parts, feminism, patriarchy, masculinity.
© А. Армен
Надійшла до редакції 29.11.2010
УДК 296.4 : 241.11
ÊËÀÑÈ×ÍÈÉ ²ÓÄÀ¯ÇÌ ÏÐÎ ÔÅÍÎÌÅÍ
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÒÀ ²ÍÄȲÄÓÀËÜÍÎÃÎ
(ÊËÀËÜ-ÏÐÀÒ)  ÀÑÏÅÊÒ² ÐÎÇÓ̲ÍÍß ÑÂÎÁÎÄÈ
ЗОЯ ШВЕД,
кандидат філософських наук, асистент кафедри релігієзнавства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У статті розглядається проблема свободи як умови реалізації "космічного морального
призначення". Виокремлюються індивідуальний та общинний аспекти цього призначення.
Здійснюється аналіз традиційних для іудаїзму підходів до розуміння взаємної зумовле-
ності діади "клаль-прат".
Ключові слова: релігієзнавство (релігіологія), традиція, іудаїзм, свобода, індивідуальне, об-
щинне, національне.
Постановка проблеми. Іудаїзм як зрілий духов-
ний феномен, що творився єврейською релігійною гро-
мадою протягом власного історичного розвитку, сьо-
годні вписується в загальнолюдську скарбницю релі-
гійних та філософських пошуків відповідей на питання
про роль особистості та громади в процесі розуміння
та сприйняття "олюдненого" світу. Не випадковим, а
закономірним видається факт, що цій темі присвяче-
на значна увага не тільки науковців-релігієзнавців, але
й культурологів, філософів та інших представників гу-
манітарної думки. В Україні та за її межами іудаїка дос-
ліджується з позицій релігійно та науково визначених
підходів, кожен із яких хоча й послуговується власним
інструментарієм, але все ж шукає за "істиною" глибин-
ного, найбільш адекватного розуміння настанов іудаїз-
му, у яких розкривається його унікальний зміст та вчен-
ня. Виокремлення іудаїки як окремої галузі релігієзнав-
чих студій актуалізувало питання про те, у якому спів-
відношенні знаходяться такі феномени як іудаїка та
іудаїзм та яким чином ортодоксальний погляд на фе-
номен власного існування співвідноситься з секуляр-
ним. Щодо першого питання, то відповідь видається
достатньо очевидною: іудаїка є багатогалузевою дис-
ципліною, що вивчає феномен іудаїзму як конкрет-
ну форму розвитку культури людства в цілому, на-
томість друге питання потребує врахування тих перс-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
136
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
пектив, із яких дослідник вивчає та аналізує конкрет-
ний релігійний феномен.
Стан розробленості проблеми. Наукове вивчен-
ня іудаїки, розпочавшись у ХІХ столітті, сьогодні про-
понує широкий набір методологій у розумінні означе-
ного феномена. Дев'ятнадцяте століття, плідне на ви-
находи та відкриття, стало часом зародження нової
галузі гуманітарних досліджень, для якого предметом
постав феномен іудаїзму та "єврейської цивілізації".
Фундатором іудаїки як науки вчені називають Леополь-
да Цунца (1794-1886), німецького історика, книжка
якого "Дещо про равіністичну літературу за свідчен-
нями деякого древнього і дотепер неопублікованого
твору" (Etwas uber die rabbinische Litteratur) стала пла-
ном-проектом зі створення нової науки. У цьому зв'язку
варто згадати, що у своїх працях Л. Цунц значною
мірою спирався на ідеї львівського вченого Соломо-
на-Єгуди Рапопорта, який у своїх історичних роботах
власне випрацьовував і використовував критичний
метод дослідження єврейських джерел. Окрім цього,
джерелом розвитку іудаїки як науки постала творча
спадщина ще одного вихідця з України - Нахмана Крох-
маля, який простежував витоки релігійної традиції
євреїв, використовуючи письмові джерела ортодок-
сального іудаїзму. Таким чином, біблієзнавчі студії, які
розпочалися в Галичині, були спрямовані на відтво-
рення та вивчення тих моральнісних та культурних на-
станов іудаїзму, які виявилися своєрідною ознакою
єврейської етнонаціональної спільноти [1]. У сучасних
релігієзнавчих студіях, які виокремлюють в якості сво-
го об'єкта дослідження феномен іудаїзму, можна на-
звати такі напрямки: історичний - у якому вивчаються
історія появи, формування та функціонування єврей-
ської етнонаціональної спільноти та єврейського ре-
лігійного світорозуміння (Я. Двек, М. Хіммельфорд);
біблієзнавство (С. Головащенко, А. Ліфшиц, Н. Мішель,
О. Хамрай); вивчення єврейської культури та традиції
(К. Гатальський, І. Ревіч); дослідження етнорелігійних
аспектів (Д. Сень, Е. Шкуро); сучасна єврейська дум-
ка - (М. Попович, Л. Батнітський та інші).
Об'єктом дослідження є феномен свободи в іуда-
їзмі, а предметом - індивідуальний та національний
(общинний) характер реалізації свободи в інтерпрета-
ціях ортодоксального іудаїзму.
Метою роботи є виокремлення та характеристика
специфічно ортодоксального розуміння свободи в
іудаїзмі. Завдання полягає в аналізі особливостей ро-
зуміння індивідуальної та общинної відповідальності
та свободи в історичному контексті в інтерпретаціях
ортодоксального іудаїзму.
Виклад основного матеріалу. Сьогодні узагаль-
нюючий термін "ортодоксальний" охоплює достатньо
широкий спектр різноманітних течій іудаїзму, кожна з яких
має свою виразну специфіку та водночас спільні з інши-
ми характеристики. Для того щоб уточнити, що мається
на увазі під зазначеним поняттям, визначимо ті спільні
характеристики, які притаманні, хоча й різною мірою,
різноманітним проявам іудаїзму. Такий виклад станови-
тиме методологічну основу дослідження.
Ортодоксальним є той іудаїзм, послідовниками яко-
го не заперечуються фундаментальні положення ре-
лігійного віровчення Письмової та Усної Тори, а від-
мінності між громадами можуть виникати у зв'язку з
деякими особливостями організації власне єврейсь-
кого способу життя та специфікою того інонаціональ-
ного оточення, у якому ця громада функціонувала.
Ортодоксальний напрямок іудаїзму в широкому ро-
зумінні цього слова виокремлює для себе лишень один
можливий спосіб обґрунтування правової системи, яка
базована на системі Галахи. Саме вона, тобто Гала-
ха, містить чіткі моделі повсякденної поведінки люди-
ни та враховує ті обставини, які можуть виникнути у
зв'язку з розв'язанням тих чи інших життєвих ситуацій.
Авторитет мудреців Талмуду визнається як беззапе-
речний. І, мабуть, найважливіше, це погодженість щодо
провідної ролі "Шульхан Арух" в облаштуванні всіх
сторін сучасного повсякденного життя. Хоча життя у
відповідності до приписів Письмової та Усної Тори
видається занадто спрощеним розумінням єврейсь-
кої релігійної настанови, усе ж із точки зору ортодок-
сального підходу саме такий підхід дозволяє осягнути
більш загальну мету людської присутності у світі - об-
лаштування світу у відповідності до задуму та пізнан-
ня Абсолюту. Лише в цьому напрямку можна говорити
про ступені свободи людини, де не лишається місця
сваволі та хіті (lust).
Як вважав рабі Шнеур-Залман, призначенням лю-
дини, що походить від задуму про її появу, є "пізнання",
здійснення якого виступає визначальною складовою
моральної спрямованості особистості. Коли "...думка
не осягає Його ніяким іншим чином, окрім того, коли
Він одягається в Тору і її заповіді", заповіді, що пере-
бувають у матеріальному світі людей, а "не на небе-
сах". Таким чином, іудаїзм стверджує, що через вико-
нання заповідей досягається дві мети: вдосконален-
ня світу та пізнання Бога, якого можна частково ося-
гати власне через міцвот. Ми не можемо розуміти мету
"вдосконалення світу" як процес, який спричинений
висхідною недосконалістю цього світу, адже з точки
зору ортодоксального іудаїзму мірою існуючого є те,
що воно "створене добре" або "створене добрим".
Тобто все, що потрібно світові, у ньому є. І навіть коли
мова йде про вдосконалення світу, то мається на увазі,
що в самому світі наявні всі ті елементи та складові,
які потрібні для розкриття досконалості. Іншими сло-
вами, світ досконалий існує потенційно, він розкри-
вається завдяки тому, що людина вчиняє у повній
відповідності до свого призначення і, таким чином,
реалізує себе як моральна істота в суспільстві мо-
ральних людей у моральному світі.
Людина, удосконалюючи себе, постійно знаходить-
ся в стані змін і трансформацій, що вказує, по-перше,
на відчуття необхідності змін, а по-друге, на потребу
змін та перетворень. Люди протягом історичного роз-
витку, говорить іудаїзм, постійно змінюються і це є їх
вродженою здатністю та потребою. Цікаво відзначи-
ти, що в ХХ столітті цей потяг та потреба змін були
реалізовані через потужні вияви національно-релігій-
ної свідомості і не тільки всередині єврейської грома-
ди. У той самий час, для іудаїзму характерним є на-
дання специфічного змісту ролям індивідуального та
національного чинників в етичному розвитку світу. Ко-
жен із аспектів єврейства (рівні клаль та прат) зна-
ходить свій вияв у певну історичну епоху та визначає
характерні властивості конкретного історичного пері-
оду. У цьому полягає суть концепції рава Кука. З точки
зору містичної традиції іудаїзму, людська здатність
впливати на процеси світового характеру призводить
до того, що людина одночасно відповідає за зміст та
наслідки своїх вчинків та спричинених ними процесів.
Так, наприклад, прихильники "ортодоксального модер-
нізму" (З. Дашевський, П. Полонський) поділяють дум-
ку про те, що відповідальність людини за "космічне
моральне вдосконалення" належна їй як наслідок за-
гальносвітового розвитку (еволюції), завершальною
стадією якого якраз і є людина. Адже людина є "підсум-
ком тих космічних зусиль, які стоять за процесом ево-
люції. Мета цього еволюційного процесу - піднести
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА 137
життя на рівень одухотвореної істоти, якою є людина,
оскільки лише людина, через свою вільну волю, може
сприяти Божественній Волі в реалізації тих ідеалів,
заради яких було здійснено Творіння" [2, с. 226]. Ціка-
во відзначити, що подібний спосіб розуміння людини в
аспекті проблем її начала та мети її існування ми відна-
ходимо в досить відомих філософських побудовах
вітчизняних та закордонних мислителів минулого
(Г. Сковорода, А. Чижевський, М. Шелер) та сьогоден-
ня (наприклад, Г. Горак, В. Казначеєв). Така лінія філо-
софського осмислення людини як "космопланетарно-
го феномена" окреслює її (тобто людину) як носія кос-
мічного начала. Вона володіє здатністю реалізовува-
ти себе таким чином, що здатність до особистого
ствердження виявляє себе як результат космічного
розвитку, який, у свою чергу, реалізується в особисто-
му просторі людини "між буттям та небуттям, між
світлом і темрявою, …між зяючим проваллям хаосу і
все впорядковуючим Логосом" [3, с. 49].
На відміну від наведеного філософського погля-
ду, іудаїзм категорично заперечує існування небуття або
хаосу, які би не відповідали задуму творіння або зна-
ходилися поза межами впливу людини. Усе, що існує,
проголошує іудаїзм, зумовлюється людиною безпосе-
редньо або опосередковано та покладається в за-
лежність від того, як вона (людина) реалізує свою сво-
боду. "Світоустрій покладається саме на людину, ос-
кільки вона є останнім досягненням, у своєму роді,
підсумком тих космічних зусиль, які стоять за проце-
сом еволюції" [2, с. 226]. З іншого боку, деякі мисли-
телі іудаїзму, наприклад Рамбам, вважали, що людина
не є ані центром, ані метою творіння. Вона постала як
ланка у світі матеріального існування разом з іншими
"мешканцями" створеного Всесвіту. Але такий погляд
не став поширеним у єврейській релігійній настанові,
тому що вступав у суперечність із Письмовою Торою
та Талмудом.
Навіщо, звідки й куди рухається світ - це питання,
на які відповідає Тора, і в цьому сенсі це джерело стає
підставою світогляду, який, у свою чергу, є не тим, що
формується людиною в процесі виховання, а тим, що
засвоюється в процесі навчання, як стверджується
іудаїзмом. Іншими словами, єврейська релігійна тра-
диція саме тому приділяє таку велику увагу навчанню,
що його смисл полягає в засвоєнні фундаментальних
основ єврейського світогляду та способів поведінки.
Вони нормовані традицією і сприймаються не як спо-
соби або форми розкриття свободи (індивідуальної чи
національної), а як нормативні характеристики того,
що має належати до того, що є єврейським. Уточнюю-
чи цю тезу, варто зазначити, що діяльність та її еле-
мент - вчинок - із точки зору традиційного єврейського
способу інтерпретацій є метою навчання, тобто справ-
жнім способом реалізації мети людського існування,
можливістю здійснити світогляд Тори в дійсному, ре-
альному, фізичному житті. У цьому аспекті цікаво зга-
дати, що в індустріальному суспільстві основними зав-
даннями навчання були засвоєння знань, умінь та на-
вичок, володіння якими забезпечувало можливість
залучатися до різних сфер господарства, науки та тех-
ніки [4]. Тобто у світській педагогіці цілі навчання
відрізнялися від цілей конфесійної "педагогіки". У цьо-
му плані все, що торкається проблем освіти та зас-
воєння досвіду, може осмислюватися у двох аспектах.
Перший - це етнонаціональний рівень (клаль), у якому
Ізраїль є народом, об'єднаним спільним "національним"
завданням та покликаним виконувати спільні націо-
нальні зобов'язання. Другий - це індивідуальний рівень
(прат), рівень особистості, яка, на відміну від індиві-
да, осмислюється в аспекті її залученості до діалогу зі
світом та надприроднім [5]. У той час, коли людський
індивід розуміється як самодостатня психофізична
одиниця, виокремлена з біологічного середовища,
моральні приписи (зобов'язання) для громади та осо-
бистості в цьому аспекті можуть розумітися як нор-
мативні критерії.
У розумінні іудаїзму, світ і людина становлять єдине
ціле, у якому обидві складові взаємно впливають одна
на одну. Цей принцип "всеєдності" реалізується через
піднесеність людини у творінні й одночасну її за-
лежність від цього світу [6]. Людина, призначена для
радощів та насолоди, не повинна відсторонюватися
від матеріального світу, адже саме в ньому знаходять-
ся можливості для освячення світу. Не відсторонюю-
чись від матеріального світу, особистість може впли-
вати на його моральне піднесення, що має засвідчу-
вати людську сміливість та "відвагу святості". Якщо
людина зосереджується винятково на власному духов-
ному вдосконаленні, вона може викликати моральніс-
ний занепад світу та його моральне приниження, що, у
свою чергу, через зв'язок людини зі світом, врешті-
решт все ж негативно вплине і на саму людину, навіть
якщо вона прагне праведності. І для того щоб досяг-
нути можливості піднести себе та світ до святості,
людина повинна зрозуміти "практичну мораль", яка
дозволяє виокремити добро зі зла в матеріальному
світі та практичному житті. Таким чином, на індивіду-
альному рівні життя розуміється як місія, доручена
людині, і всі елементи життя (думки, слова, вчинки)
мають присвячуватися тому, за що людина відповідає
(це її душа та світ). На нашу думку, ця концепція випе-
редила появу тих положень Постмодерну, які почали
формуватися тільки в 50-60 роки ХХ століття: коли
прозвучав заклик до відстоювання "абсолютного гу-
манізму", який ґрунтувався на ідеї відтворення та збе-
реження "ієрархії моральних цінностей", у якій люди-
на поставала творцем "культурно-історичного світу".
На індивідуальному рівні ортодоксальний особис-
тий підхід, наміри (кавана) - це те, що визначає наслідки
вчинків, навіть тих, які при поверховому погляді не
мають в собі ціннісної складової. Тут маємо на увазі те,
що відповідь на питання "навіщо?" вкорінена в спосо-
би досягнення людиною морального вдосконалення.
Знання як результат освіти має скеровуватися на реа-
лізацію мети, котра полягає в удосконаленні себе як
світу. Саме виконання заповідей стає можливим лише
за наявності індивідуальної свободи, яка впливає на
освячення "всеєдності". Розуміння смислу та правиль-
ний намір є гарантією того, що людське життя буде
відповідати задуму: бути дотичним до осмислення світу
в плані надання йому сенсу існування. "Споживання"
світу - його пізнання та розуміння - для єврейської ре-
лігійної традиції є призначенням людини, яке покликане
допомогти особистості вдосконалити себе.
Позитивні та негативні заповіді, що в політичній
науці дістали назву позитивна та негативна свободи,
покликані визначити шлях, на якому можна максималь-
но повно реалізуватися особистості. Але ці заповіді
мають відмінність лише при першому наближенні; у
глибинному сенсі вони в певному аспекті тотожні, тоб-
то негативні заповіді за своєю природою, так само як
і позитивні, зобов'язують до певного способу поведінки
та оцінювання, а тому вони є нормою.
Як і два аспекти однієї людської душі, іудаїзм розр-
ізняє два аспекти віри: віру (емуна) розуму та віру сер-
ця, і саме остання, тобто віра серця, вважається більш
досконалою. Для більшості віруючих їх віра є умогляд-
ною ідеєю, яка виступає альтернативою раціональній
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
138
№ 7 (107) листопад-грудень 2010 р.
ЕКОНОМІКА
сфері, і тому така віра співвідноситься з раціональ-
ністю, а не з чуттєвістю. Тора, натомість, приписує ви-
ховувати в собі "чуттєву" віру (емуна хушит) [7], тобто
такий спосіб світорозуміння, у якому істина сприй-
мається на чуттєвому рівні, і тому впливає на життя
людини безпосередньо та постійно, адже сама люди-
на живе у світі, який сприймається чуттями. Така віра,
з точки зору іудаїзму, уже не потребує раціонального
обґрунтування, адже її істинність є очевидною в пря-
мому сенсі цього слова.
Один із ортодоксальних напрямків іудаїзму - хаси-
дизм - не створив нових положень, а у визначенні цінно-
стей лише поглибив розуміння впливу деяких із них.
Таких, як, наприклад, посилення ролі молитви в про-
цесі вдосконалення світу. І якщо для попередніх часів
актуальною поставала настанова на навчання, осві-
ту, пізнання та знання Тори, то тепер індивідуальна та
колективна молитва виступали інструментами реалі-
зації призначення існування єврея, молитва стала
формою служіння Богу. Таким чином, до служіння за-
лучалися й пересічні віруючі, які могли просто моли-
тися, що не потребувало особливої освітньої підготов-
ки. Тобто молитва стала способом боротьби за віру,
яка виступила цінністю, а ідентифікація з якою (в ши-
рокому сенсі цього слова) стверджувала єврея в його
єврействі. Але не тільки молитва як думка та дія, але
й учинок дозволяє виповнити змістом суть призначен-
ня людини та релігійної громади. Це дає можливість
освячувати власну поведінку навіть на рівні повсяк-
денного життя. Практичне використання "освячених
ідеалів" виступає важливим засобом для підтверджен-
ня Завіту. Невичерпність змісту, який виникає при
постійній актуалізації зв'язку між буденними діями та
піднесеними думками та намірами, одночасно й оду-
хотворює саму повсякденність, і робить "одухотво-
реність" частиною виконання практичних та буденних
дій. Тут ідеться про те, що на національному рівні
(клаль), особливо коли громада включається в сус-
пільні та соціальні процеси, реалізація покладених на
неї практичним іудаїзмом зобов'язань можлива за умо-
ви відчуття та визнання колективної відповідальності.
Таким чином, з точки зору іудаїзму, єврейська релігій-
на спільнота, виконуючи умови Завіту, повинна на "ко-
лективному" рівні вибудовувати власне життя (у тому
числі його повсякденні вияви) відповідно до призна-
чення, суть якого полягає в тому, щоб стати зразком
морального образу світу. Це стає можливим, коли ко-
жен із членів цієї спільноти у свій власний спосіб та
відповідно до власних можливостей реалізує мету існу-
вання, лишаючи простір для інших вчиняти так само.
Тобто національний аспект (клаль) вияву іудаїзму спря-
мований на поширення знання про причину та мету
існування всього світу та людства в цілому, а індиві-
дуальний (прат) - на реалізацію завдань "Синайсь-
кого заповіту" в особистісному повсякденному житті.
У цьому зв'язку підноситься роль освіти та просвіти,
які у своєму змісті мають елементи навчання, пізнан-
ня та пояснення, що мають узгоджуватися з уже наяв-
ними у світі способами поширення знань. Так, до речі,
актуалізується роль педагогіки як інструменту постійно
триваючого процесу виховання.
Розуміння конфесійних особливостей у визначенні
індивідуальних та колективних відповідальностей, яки-
ми керуються представники цих конфесій у процесі
реалізації настановних приписів релігійних догматів,
відповідним чином можуть бути враховані, зокрема,
при оптимізації навчально-виховного процесу в його
теорії та практиці.
Висновок
Ортодоксальний іудаїзм у своєму розумінні фено-
мена свободи та її реалізації на рівні індивідуального
та національного виокремлює декілька напрямків.
Для громади реалізація наданої свободи здійснюєть-
ся у світі в цілому, а мета існування єдиної громади як
органічного цілого полягає в необхідності розповсюд-
ження моральних цінностей Тори. Індивідуальна ж
відповідальність та "вроджена" свобода покликані
мотивувати людину до засвоєння та реалізації наста-
нов морального й одночасно релігійного характеру
через пізнавальну діяльність та виконання (або утри-
мання від дії) конкретних приписів.
Перспективи подальших досліджень полягають у
необхідності аналізу проблеми свободи у вихованні, що
дозволить виокремити ті джерела, які виступають ґрун-
том для формалізації процесу навчання в сучасних
релігійних навчальних закладах, та визначити ті еле-
менти, які піддалися впливу поза межами конфесійної
педагогіки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Эпштейн И. Иудаизм / И. Эпштейн. - Нью-Йорк : Мемори-
альный фонд еврейской культуры, 1959. - С. 267-299.
2. Полонский П. Рав Кук - каббала и новый этап в развитии
иудаизма / П. Полонський. - Иерусалим : Маханаим - Бейт ха-
Рав, 5766-2006. - С. 199-225.
3. Горак Г. І. Філософія / Г. І. Горак. - К. : Вілбор, 1998. - 272 с.
4. Новиков А. М. Обучение: развитие опыта личности /
А. М. Новиков // Специалист. - 2010. - № 8. - С. 3-14.
5. Швед З. В. Діалогізм як умова реалізації свободи в іудаїзмі
/ З. В. Швед // Схід. - 2010. - № 5 (105) вересень. - С. 124-127.
6. Из наследия Рава Кука (к 50-летию со дня смерти) / [отбор
и комм. И. Гадари, Цви Ярона ; пер. О. Балаги ; ред. М. Вайскоп-
фа]. - Иерусалим : Амана, 1985. - 100 с.
7. Вейсман М. рабби. Мидраш рассказывает / М. рабби Вей-
сман // Берешит : в 2-х т. - Иерусалим : Швут Амии, 1990. -
Т. 1. - 287 с.
Z. Shwed
CLASSICAL JUDAIC POSITION RE: THE PHENOMENON OF THE NATIONAL AND
INDIVIDUAL (KLAL-PRAT) WHEN UNDERSTANDING FREEDOM
The article examines the problem of freedom as the condition for realizing "the cosmic moral destiny". The work identifies
the individual from the communal aspects of this setting. In this analysis, the author achieves understanding the mutual conditionality
of the "klal-prat" dyad.
Key words: religiology (knowledge of religion), tradition, Judaism, freedom, individual, communal, national.
© З. Швед
Надійшла до редакції 08.11.2010
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22433 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1728-9343 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:09:22Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швед, З. 2011-06-21T23:22:55Z 2011-06-21T23:22:55Z 2010 Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи / З. Швед // Схід. — 2010. — № 7 (107). — С. 135-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1728-9343 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22433 296.4 : 241.11 У статті розглядається проблема свободи як умови реалізації "космічного морального призначення". Виокремлюються індивідуальний та общинний аспекти цього призначення. Здійснюється аналіз традиційних для іудаїзму підходів до розуміння взаємної зумовленості діади "клаль-прат". The article examines the problem of freedom as the condition for realizing "the cosmic moral destiny". The work identifies the individual from the communal aspects of this setting. In this analysis, the author achieves understanding the mutual conditionality of the "klal-prat" dyad. uk Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України Схід Філософія Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи Classical Judaic position re: the phenomenon of the national and individual (klal-prat) when understanding freedom Article published earlier |
| spellingShingle | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи Швед, З. Філософія |
| title | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| title_alt | Classical Judaic position re: the phenomenon of the national and individual (klal-prat) when understanding freedom |
| title_full | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| title_fullStr | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| title_full_unstemmed | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| title_short | Класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| title_sort | класичний іудаїзм про феномен національного та індивідуального (клаль-прат) в аспекті розуміння свободи |
| topic | Філософія |
| topic_facet | Філософія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22433 |
| work_keys_str_mv | AT švedz klasičniiíudaízmprofenomennacíonalʹnogotaíndivídualʹnogoklalʹpratvaspektírozumínnâsvobodi AT švedz classicaljudaicpositionrethephenomenonofthenationalandindividualklalpratwhenunderstandingfreedom |