Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава

У статті обґрунтовано доцільність застосування кластерного підходу для дослідження ризиків демографічних втрат на регіональному рівні. Проведено кластеризацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками ризиків демографічних втрат. Здійснено типізацію адміністративно-т...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Схід
Дата:2011
Автор: Феленчак, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22485
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава / Ю. Феленчак // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 178-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859798224338944000
author Феленчак, Ю.
author_facet Феленчак, Ю.
citation_txt Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава / Ю. Феленчак // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 178-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Схід
description У статті обґрунтовано доцільність застосування кластерного підходу для дослідження ризиків демографічних втрат на регіональному рівні. Проведено кластеризацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками ризиків демографічних втрат. Здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць регіону за особливостями прояву ризиків демографічних втрат.
first_indexed 2025-12-07T15:11:02Z
format Article
fulltext 178 ЕКОНОМІКА СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р. лежно від їх організаційно-правової форми та форми власності. 3. Наголошено на тому, що "застереження про стабільність законодавства" має поширюватися на всі групи відносин, які виникають між публічним та приват- ним партнерами, у тому числі з питань оподаткування. Упровадження цієї пропозиції в законодавство України сприятиме підвищенню ефективності та прогнозова- ності відносин державно-приватного партнерства. Підґрунтя для проведення подальших досліджень можуть скласти питання вдосконалення правового регулювання відносин державно-приватного партнер- ства через призму науки господарського права. ЛІТЕРАТУРА: 1. Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві: Розпоряд- ження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 р. № 1184-р // Офіційний вісник України. - 2009. - № 78. - Ст. 2650. 2. Закон України "Про державно-приватне партнерство" від 1 липня 2010 року № 2404-VI // Офіційний вісник України. - 2010. - № 58. - Ст. 1988. 3. Знаменський Г. Л. Державно-приватне партнерство: ук- раїнський варіант / Г. Л. Знаменський // Юридичний вісник Ук- раїни. - 2009. - 26 верес. - 2 жовт. (№ 39). - С. 7. 4. Вінник О. Державно-приватне партнерство: деякі пробле- ми правового забезпечення / О. Вінник // Юридичний вісник Ук- раїни. - 2010. - 21-27 серп. (№ 34). - С. 5. 5. Джабраілов Р. А. Правові проблеми планування госпо- дарської діяльності в Україні / В. А. Устименко, Р. А. Джабраілов // Юридичний журнал. - 2010. - № 4. - С. 40-45. 6. Вінник О. Корпоративна форма державно-приватне парт- нерства / О. Вінник // Юридичний вісник України. - 2010. - 4-10 верес. (№ 36). - С. 14. 7. Вінник О. Державно-приватне партнерство з використан- ням угод акціонерів / О. Вінник // Право України. - 2010. - № 8. - С. 47-55. 8. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. № 2456-VI // Офіційний вісник України. - 2010. - № 59. - Ст. 2047. 9. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст. 462. 10. О концессионных соглашениях: Федеральный Закон Рос- сийской Федерации от 21 июля 2005 года № 115-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 2005. - № 30. - Ст. 3126. 11. Инвестиционный кодекс Республики Беларусь от 22 июня 2001 г. № 37-З / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.grodnoinvest.com/rus/Legislation/acts/codex. © В. Устименко, Р. Джабраілов УДК 331.461: 314.17 (477.83) ÇÀÑÒÎÑÓÂÀÍÍß ÊËÀÑÒÅÐÍÎÃÎ ÀÍÀ˲ÇÓ Â ÄÎÑË²ÄÆÅÍÍßÕ ÐÈÇÈʲ ÄÅÌÎÃÐÀÔ²×ÍÈÕ ÂÒÐÀÒ: ̲ÑÒÎ, ÐÅòÎÍ, ÄÅÐÆÀÂÀ ЮЛІЯ ФЕЛЕНЧАК, викладач Львівського державного університету фізичної культури, м. Львів У статті обґрунтовано доцільність застосування кластерного підходу для дослідження ризиків демографічних втрат на регіональному рівні. Проведено кластеризацію адміністра- тивно-територіальних одиниць Львівської області за показниками ризиків демографічних втрат. Здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць регіону за особливос- тями прояву ризиків демографічних втрат. Ключові слова: демографічні втрати, демографічні процеси, ризик демографічних утрат, кластерний аналіз, управління ризиком демографічних втрат. Постановка проблеми та стан її вивчення. В останні роки особливої актуальності в сучасній вітчиз- няній та зарубіжній науці набули дослідження ризиків у демографічній сфері. Науковцями вже напрацьова- но значний досвід дослідження соціальних ризиків, в основу якого покладено прагнення встановити їх сут- ність із метою своєчасного виявлення, оцінки, розроб- ки методів запобігання їхнім негативним наслідкам у різних сферах суспільного життя. Дослідженню різно- манітних аспектів cоціальних ризиків присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців Л. Бевзен- ко, К. Бормана, І. Бережної, З. Герасимчук, С. Доро- гунцова, В. Заславського, І. Євдокімової, А. Качинсь- кого, М. Ковальової, Е. Лібанової, В. Лепи, Е. Монта- нез, В. Павлова, Ю. Плотинського, Ю. Привалова, О. Ручки, Ю. Саєнка, У. Садової, Л. Шевчук, В. Хобти, І. Ярошенко та інших учених. Водночас, ризики демографічних утрат як важли- ва складова соціальних ризиків, зокрема проблеми їх оцінювання та типізації, є малодослідженим напрям- ком наукових пошуків. Недооцінка ризику демографіч- них утрат призводить до закріплення негативних тен- денцій у проходженні демографічних явищ і процесів, завдає шкоди здоров'ю нації, спричиняє деградацію її генофонду та низку інших незворотних змін у соціаль- но-економічному та геополітичному становищі країни. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com ЕКОНОМІКА 179 СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р. Мета цього дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності застосування кластерного підходу для дослідження ризиків демографічних утрат та визна- ченні особливостей його застосування в процесах уп- равління ризиками демографічних утрат регіону на прикладі Львівської області. Виклад основного матеріалу. Концепція клас- терного підходу займає особливе місце в науково-те- оретичній та прикладній сферах світової науки та Ук- раїни зокрема. На сучасному етапі досліджень клас- терний підхід активно використовується при розробці програм перспективного розвитку економіки регіонів, побудови чи реструктуризації регіональних економіч- них підсистем, розв'язання територіальних соціальних проблем, проблем раціонального ресурсовикористан- ня, якості життя населення тощо. Найбільш важливим аспектом використання клас- терного підходу є його визнання як ефективної інстру- ментальної категорії регіональної політики. Як зазна- чає Ю. Г. Королюк [1], актуальність управлінської інтер- претації кластерного підходу в сучасних умовах регіо- нальної політики суттєво посилює його віднесення до "м'яких" регуляторно-інструментальних засобів впли- ву на економічні об'єкти, оскільки зобов'язує дещо пе- реглянути функції регіональних органів влади, гро- мадських організацій, закладів охорони здоров'я, ос- віти та інших учасників функціонування конкретного регіону. Кластерний аналіз - процедура багатовимірного аналізу, що дозволяє на основі багатьох показників, які характеризують ряд об'єктів, групувати їх за пев- ним формальним критерієм подібності в класи (клас- тери) таким чином, щоб об'єкти, які входять до одного класу, були більш подібні між собою, ніж об'єкти з інших кластерів. Економічний зміст поняття "кластер" поля- гає в позначенні просторово близького розташування логічно пов'язаних об'єктів у межах однієї території [2]. Значна перевага застосування кластерного ана- лізу полягає в тому, що він дозволяє класифікувати об'єкти, схожі між собою, не за одним параметром, а одночасно за декількома ознаками на основі введен- ня певної міри близькості за всіма ознаками класифі- кації [3, с. 129]. Крім того, кластерний аналіз, на відміну від більшості математико-статистичних методів, не накладає ніяких обмежень на характеристики об'єктів і дозволяє аналізувати велику кількість початкових даних. За результатами такого аналізу будується граф (дендрограма), який демонструє ступінь подібності чи відмінності між певними об'єктами [4, с. 54]. Головне призначення кластерного аналізу - розв'я- зувати задачі, пов'язані з класифікацією даних та ви- явленням у них відповідної структури. Ми поділяємо думку С. Н. Блудової [5] про те, що застосування клас- терного аналізу є найактуальнішим саме на регіональ- ному рівні, оскільки для оперативного прийняття управлінських рішень виникає необхідність тісного кон- такту між складовими кластерів, що передбачає дея- ке територіальне обмеження. До того ж науковці час- то говорять про синергетичний ефект кластера [1, 6]. З урахуванням усього зазначеного вище, уважає- мо доцільним застосування кластерного підходу при дослідженні ризиків демографічних утрат, зокрема при розробці та запровадженні в практику програм щодо запобігання їх негативному впливу й мінімізації його. Ураховуючи територіальну й функціональну нео- днорідність особливостей формування ризику демог- рафічних утрат у межах Львівської області, ми засто- совуємо методику кластерного аналізу для здійснен- ня типізації адміністративно-територіальних одиниць досліджуваного регіону за розрахованими нами показ- никами ризиків демографічних утрат (рис. 1). Рис. 1. Граф результатів кластерного аналізу ризиків демографічних втрат населення Львівської області. Отриманий граф можна розчленувати на 4 підгра- фи, які утворюють окремі типи адміністративно-тери- торіальних одиниць за визначеними показниками ри- зику демографічних утрат. Виділені нами типи адмі- ністративно-територіальних одиниць Львівської об- ласті представлені на рис. 2. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 180 ЕКОНОМІКА СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р. Рис. 2. Типізація адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками ризиків демографічних втрат. Перший тип адміністративно-територіальних оди- ниць досліджуваного регіону формують Бродівський, Кам'янка-Бузький, Радехівський, Дрогобицький і Жи- дачівський райони. Характерними рисами цієї групи районів є найвищі в області показники ризиків загаль- ного зниження народжуваності, зростання смертності жіночого населення, зростання міграційного відтоку жінок та населення із сільської місцевості, а також зменшення кількості прибулих у результаті міграцій. Крім цього, вищезазначеному типу притаманні, по- рівняно з іншими районами області, найнижчі коефіці- єнти ризиків загального зростання смертності, у тому числі й зростання смертності від новоутворень і хво- роб системи кровобігу, а також найнижчі показники зростання смертності осіб у працездатному віці та у віці, старшому за працездатний. У межах другого підтипу адміністративно-територі- альних одиниць досліджуваного регіону виділяються м. Львів, Миколаївський і Старосамбірський райони області. Особливістю цього типу є найвищі серед інших районів області показники ризиків загального зростан- ня смертності, у тому числі й від хвороб органів трав- лення та новоутворень, смертності міського населен- ня, смертності в працездатному віці. Поряд із цим, виділені райони й обласний центр характеризуються найвищими в області коефіцієнтами ризику загально- го міграційного відтоку, відтоку чоловічого населення та зростання кількості вибулих у результаті міграцій. Також до специфічних характерних особливостей адміністративно-територіальних одиниць другого типу належать найнижчі серед інших районів області показ- ники ризиків зростання смертності дітей до 1 року, сільського й чоловічого населення, смертності від зовнішніх причин, а також загального зниження народ- жуваності та зростання міграційного відтоку сільсько- го населення. Третій тип у межах Львівської області формують Буський, Золочівський, Мостиський, Сокальський, Перемишлянський, Турківський і Пустомитівський рай- они. Для цих районів притаманними є найвищі в об- ласті показники ризиків зростання смертності дітей до 1 року та смертності від зовнішніх причин. Водночас, у їх межах спостерігаються найнижчі серед інших рай- онів області показники ризиків зростання смертності від хвороб органів дихання й травлення, смертності осіб у віці, молодшому за працездатний, а також зрос- тання загального міграційного відтоку населення, у тому числі зменшення кількості прибулих та зростання міграційного відтоку міського населення. До районів четвертого типу увійшли Городоцький, Яворівський, Жовківський, Самбірський, Сколівський і Стрийський. Вони характеризуються найвищими в області показниками ризиків зростання смертності чоловічого та сільського населення, зростання смерт- ності осіб у віці, молодшому та старшому за праце- здатний, а також найвищими коефіцієнтами ризиків зро- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com ЕКОНОМІКА 181 СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р. стання смертності від хвороб системи кровообігу й органів дихання. Найнижчі рівні в межах виділеної гру- пи районів спостерігаються серед ризиків зростання смертності міського населення й міграційного відтоку населення обох статей. У межах визначених груп районів дещо вирізняють- ся обласний центр, Жидачівський та Пустомитівський райони, які належать до категорії найбільшого ризику. Водночас, за рядом показників вони мають найбіль- ше подібних рис із районами "своїх" груп. Формування та розвиток показників ризиків демо- графічних утрат у межах виділених типів адміністра- тивно-територіальних одиниць пов'язані з особливос- тями проходження демографічних явищ і процесів, які, у свою чергу, відображають рівень їх суспільного доб- робуту. Порівняння виділених типів адміністративних районів Львівської області за рядом основних демо- графічних та соціально-економічних показників пред- ставлено в таблиці 1. Таблиця 1. - Основні демографічні та соціально-економічні показники виділених типів адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за ризиками демографічних втрат Типи адміністративно- територіальних одиниць Кі ль кіс ть н ас ел ен ня , ти с. о сі б Ча ст ка м іс ьк ог о на се ле нн я, % Ча ст ка н ас ел ен ня у в іц і, м ол од щ ом у за пр ац ез да тн ий , % Ча ст ка н ас ел ен ня у в іц і, ст ар ш ом у за пр ац ез да тн ий , % С м ер тн іс ть , на 1 00 0 ос іб Н ар од жу ва ні ст ь, на 1 00 0 ос іб С ал ьд о м ігр ац ії, о сі б Ро зм ір с ер ед нь ом іс яч но ї за ро бі тн ої п ла ти , г рн Рі ве нь з ар еє ст ро ва но го бе зр об іт тя , % I тип 480,5 55,0 15,8 22,8 13,8 11,4 -701 1251 1,7 ІІ тип 932,2 88,6 13,5 21,1 11,1 10,8 -221 1180 0,6 ІІІ тип 554,5 38,1 16,7 23,0 14,5 12,9 321 1426 0,8 IV тип 582,4 42,4 17,1 20,8 13,4 12,8 -151 1410 1,2 Розраховано за даними [7]. Особливості розвитку ризику демографічних утрат у межах адміністративно-територіальних одиниць пер- шого типу можна пояснити найбільшою серед усіх рай- онів області активністю міграційного відтоку населен- ня, особливо жіночого. Зокрема, у межах цієї групи районів у 2009 р. негативне міграційне сальдо більше як удвічі перевищувало відповідні показники серед інших типів адміністративно-територіальних одиниць. Наслідком зростання міграційного відтоку є знижен- ня показників народжуваності в регіоні вибуття мі- грантів, адже мігрують, як правило, особи працездат- ного віку. Водночас, якщо говорити про конкретний тип, то міграція жіночого населення справляє визначаль- ний вплив на перспективний розвиток ризику демогра- фічних утрат у його межах. Одним із факторів, який зу- мовлює високі показники міграційного відтоку населен- ня в межах цього типу районів є найвищий, порівняно з іншими, рівень зареєстрованого безробіття та наймен- ша частка чоловіків у структурі населення, що частково пояснює значне зростання жіночої міграції. Специфіка формування рівнів ризику демографіч- них утрат у межах другого типу тісно пов'язана з най- вищою часткою міського населення серед інших типів та особливостями поширення міського способу жит- тя. Зазначимо, що такий тип об'єднує лише 3 адмініст- ративно-територіальні одиниці, які, однак, концентру- ють у собі найбільшу кількість населення. Зокрема, на вищезгаданих територіях у 2009 р. проживало 825,6 тис. міських жителів, тоді як сільських - тільки 106,6 тис. До особливостей формування ризи- ку демографічних утрат у межах другого типу можна віднести найвищу серед інших типів частку працездат- ного населення, а також найнижчі рівні народжуваності й смертності, що загалом є характерним для урбані- зованих територій. У межах третього типу адміністративно-територі- альних одиниць Львівської області особливості про- яву ризику демографічних утрат зумовлені найвищою серед інших типів часткою сільського населення, пе- риферійним розміщенням та значною різноманітністю природних умов та ресурсів. Характерними рисами цього типу районів, які по- яснюють дещо нижчі рівні ризиків демографічних втрат і відображають позитивні тенденції в проход- женні демографічних процесів, є найвищі серед інших типів рівні народжуваності, середньомісячної заро- бітної плати та позитивне сальдо міграції. Водночас найвища частка сільського населення зумовлює най- вищу частку осіб у віці, старшому за працездатний, та високі рівні смертності. Зокрема, у 2009 р. у районах вищезгаданого типу проживало 343,4 тис. сільського населення, що складало 61,9 % від усього населення в їх межах. Рівні ризику демографічних утрат у районах, які складають четвертий тип, перебувають у прямій за- лежності від статево-вікової структури населення в їх межах, а також від прикордонного розміщення пере- важної більшості складових цього типу. Характерною особливістю статево-вікової структури вищезгаданої групи районів є найвищі, порівняно з іншими типами, частки чоловіків та осіб у віці, молодшому за праце- здатний, а також найнижча частка осіб у віці, старшо- му за працездатний. Останнє пояснює той факт, що в межах районів цього типу фіксувалися високі показ- ники народжуваності. З метою виявлення характерних особливостей та тенденцій прояву ризиків демографічних утрат ми виз- начили середні значення конкретних ризиків у межах виділених типів адміністративно-територіальних оди- ниць Львівської області. За нашими розрахунками, найвище значення середнього коефіцієнта ризику де- мографічних утрат характерне для другого типу адмі- ністративно-територіальних одиниць, що відповідає високому рівню ймовірності настання ризику. У межах PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 182 ЕКОНОМІКА СХІД ∗ СПЕЦВИПУСК ∗ № 1 (108) СІЧЕНЬ 2011 р. решти типів адміністративно-територіальних одиниць досліджуваного регіону значення середнього коефі- цієнта ризику є дещо нижчими й відповідають середнім рівням імовірності настання ризику. Висновок Таким чином, здійснення кластерного аналізу доз- воляє виокремити групи адміністративно-територіаль- них одиниць регіону, у межах яких формуються ризики демографічних утрат, найбільш загрозливі для демосо- ціальної сфери регіону. Виділення якісно однорідних груп територій на основі результатів кластерного аналізу дає можливість розробляти ефективні, диференційовані програми з управління демосоціальним розвитком те- риторій, які б ураховували специфічні особливості фор- мування ризиків демографічних утрат у їх межах, що, у свою чергу, дозволить мінімізувати негативні прояви ризиків демографічних утрат або й запобігти їм. Зазначимо, що в процесі кластерного управління демосоціальним розвитком регіону поступово відбу- вається зниження ролі адміністративних чинників і посилення ролі економічних. Вплив регіональних органів влади визначальний тільки на перших етапах формування кластерів й обумовлений цілями регіо- нального розвитку. Згодом вплив регіональних чинників послаблюється, а їхня роль зводиться до управлінсь- кої підтримки найважливіших кластерів. Головну роль починають відігравати закони економіки, які активізу- ють запровадження на практиці найбільш ефективних програм демосоціального розвитку. До того ж резуль- тати кластерного аналізу ризиків демографічних утрат можуть стати основою для конструктивного діалогу між усіма суб'єктами демосоціальної сфери з метою роз- робки системи заходів щодо мінімізації негативного прояву таких ризиків і навіть запобігання їм. Отже, концепція кластерного управління регіональ- ними ризиками демографічних утрат покликана спри- яти соціальному й економічному розвитку регіонів, що, у свою чергу, сприятиме зростанню не тільки окремих регіонів, але й держави в цілому. ЛІТЕРАТУРА: 1. Королюк Ю. Г. Кластерний підхід як складова регіонально- го управління / Ю. Г. Королюк [Електронний ресурс]. - Режим дос- тупу : http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=110. 2. Паламарчук М. Про економіко-географічні закони / М. Па- ламарчук, М. Пістун, О. Шаблій // Економічна географія. - К. : Вища школа, 1980. - С. 16-26. 3. Єлейко В. І. Основи економетрії / В. І. Єлейко. - Львів : Марка Лтд, 1995. - 192 с. 4. Шаблій О. І. Математичні методи і моделі в соціально-еко- номічній географії / О. І. Шаблій. - Львів : Світ, 1994. - 304 с. 5. Блудова С. Н. Региональные кластеры как способ управ- ления внешнеэкономическим комплексом региона / С. Н. Блу- дова // Вестник СевКавГТУ. - 2004. - № 2 (13). - С. 142-148. - (серия "Экономика"). 6. Хасанов Р. Х. Синергетический эффект кластера / Р. Х. Ха- санов // Проблемы современной экономики. - 2009. - № 3. - С. 284-289. 7. Головне управління статистики у Львівській області. Офі- ційний веб-сервер [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/ /stat.lviv.ua. © Ю. Феленчак УДК 338.242 ÏÐÎÁËÅÌÈ ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÅÊÑÏËÓÀÒÀÖ²ÉÍÈÌ ÏÎÒÅÍÖ²ÀËÎÌ ÃÀÇÎÐÎÇÏÎIJËÜ×ÈÕ Ï²ÄÏÐȪÌÑÒ ̲ÑÒÀ СЕРГІЙ ФІЛІППОВ, начальник виробничо-експлуатаційного відділу ВАТ "Донецькміськгаз" У статті узагальнені проблеми управління експлуатаційним потенціалом газорозподільчих підприємств міста, визначено причини їх виникнення та запропоновано шляхи вирішення. Визначено коло завдань держави, які мають бути вирішені, щоб експлуатація газорозпо- дільчих мереж у місті була більш ефективною та економічно доцільною. Ключові слова: газорозподільчі підприємства, Донецьк. Постановка проблеми. Важливу роль у функціо- нуванні системи життєдіяльності й соціально-еконо- мічного розвитку міст відіграє газове господарство, зокрема газопостачальні підприємства, які здійсню- ють газопостачання об'єктів промислового, комуналь- ного й побутового призначення, а також населення при- родним газом і забезпечують своєчасну локалізацію та ліквідацію можливих аварійних ситуацій. Сьогодні газопостачальні підприємства зіштовху- ються з рядом проблем, що серйозно впливають на їх функціонування й розвиток. Ці проблеми обумовлені як нестабільністю й високою мінливістю зовнішнього економічного середовища (недосконалістю законо- давчої бази, неефективністю тарифної політики, не- врегульованістю стосунків із постачальниками й спо- живачами, органами державного й місцевого само- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22485
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-9343
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:11:02Z
publishDate 2011
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
record_format dspace
spelling Феленчак, Ю.
2011-06-22T22:04:19Z
2011-06-22T22:04:19Z
2011
Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава / Ю. Феленчак // Схід. — 2011. — № 1 (108). — С. 178-182. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
1728-9343
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22485
331.461: 314.17 (477.83)
У статті обґрунтовано доцільність застосування кластерного підходу для дослідження ризиків демографічних втрат на регіональному рівні. Проведено кластеризацію адміністративно-територіальних одиниць Львівської області за показниками ризиків демографічних втрат. Здійснено типізацію адміністративно-територіальних одиниць регіону за особливостями прояву ризиків демографічних втрат.
uk
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
Схід
Економіка
Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
Article
published earlier
spellingShingle Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
Феленчак, Ю.
Економіка
title Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
title_full Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
title_fullStr Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
title_full_unstemmed Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
title_short Застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
title_sort застосування кластерного аналізу в дослідженнях ризиків демографічних втрат: місто, регіон, держава
topic Економіка
topic_facet Економіка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22485
work_keys_str_mv AT felenčakû zastosuvannâklasternogoanalízuvdoslídžennâhrizikívdemografíčnihvtratmístoregíonderžava