Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки

Наведені безпосередні та віддалені результати клінічного рандомізованого дослідження, в яке включено 136 хворих на резектабельний рак прямої кишки. 68 з них (контрольна група) проводили стандартну передопераційну крупнофракційну гамма-терапію, іншим 68 (основна група) таку терапію проводили на ф...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Дацун, А.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2006
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2254
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки / А.І. Дацун // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 355-358. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2254
record_format dspace
spelling Дацун, А.І.
2008-09-16T13:21:26Z
2008-09-16T13:21:26Z
2006
Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки / А.І. Дацун // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 355-358. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
1562-1774,0204-3564
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2254
Наведені безпосередні та віддалені результати клінічного рандомізованого дослідження, в яке включено 136 хворих на резектабельний рак прямої кишки. 68 з них (контрольна група) проводили стандартну передопераційну крупнофракційну гамма-терапію, іншим 68 (основна група) таку терапію проводили на фоні попередньої інгаляції та інтраректального введення синглетно- кисневої суміші, а також застосування ентеросорбції. Встановлено, що при застосуванні розробленої лікувальної технології досягнуто зниження частоти негативних реакцій організму з 7,4 до 2,9% при підвищенні загальної п’ятирічної виживаності з 66,1 до 79,3% порівняно з результатами при стандартному комбінованому лікуванні.
Immediate and remote outcomes of a randomized study are presented that included 136 patients with resectable rectal cancer. Out of this number, a standard pre-surgery large-fractional gamma-therapy was applied in 68 patients (control group), and the same therapy in the remaining 68 patients (main group) was preceded by inhalation and intra-rectal application of a singlet oxygen mixture as well as enterosorption. This new treatment technology was found to decrease the rate of adverse responses from 7.4 to 2.9%. At the same time, it increases the five-year survival rate from 66.1 to 79.3% compared to a standard combined treatment.
uk
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
Оригинальные исследования
Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
SORPTION/DETOXIFICATION AND SINGLET OXYGEN THERAPY AS A MEANS TO OPTIMIZE TREATMENT SCHEDULES IN RESECTABLE RECTAL CANCER
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
spellingShingle Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
Дацун, А.І.
Оригинальные исследования
title_short Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
title_full Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
title_fullStr Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
title_full_unstemmed Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
title_sort роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки
author Дацун, А.І.
author_facet Дацун, А.І.
topic Оригинальные исследования
topic_facet Оригинальные исследования
publishDate 2006
language Ukrainian
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
format Article
title_alt SORPTION/DETOXIFICATION AND SINGLET OXYGEN THERAPY AS A MEANS TO OPTIMIZE TREATMENT SCHEDULES IN RESECTABLE RECTAL CANCER
description Наведені безпосередні та віддалені результати клінічного рандомізованого дослідження, в яке включено 136 хворих на резектабельний рак прямої кишки. 68 з них (контрольна група) проводили стандартну передопераційну крупнофракційну гамма-терапію, іншим 68 (основна група) таку терапію проводили на фоні попередньої інгаляції та інтраректального введення синглетно- кисневої суміші, а також застосування ентеросорбції. Встановлено, що при застосуванні розробленої лікувальної технології досягнуто зниження частоти негативних реакцій організму з 7,4 до 2,9% при підвищенні загальної п’ятирічної виживаності з 66,1 до 79,3% порівняно з результатами при стандартному комбінованому лікуванні. Immediate and remote outcomes of a randomized study are presented that included 136 patients with resectable rectal cancer. Out of this number, a standard pre-surgery large-fractional gamma-therapy was applied in 68 patients (control group), and the same therapy in the remaining 68 patients (main group) was preceded by inhalation and intra-rectal application of a singlet oxygen mixture as well as enterosorption. This new treatment technology was found to decrease the rate of adverse responses from 7.4 to 2.9%. At the same time, it increases the five-year survival rate from 66.1 to 79.3% compared to a standard combined treatment.
issn 1562-1774,0204-3564
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2254
citation_txt Роль сорбційно-детоксикаційної та синглетно-кисневої терапії в оптимізації лікування хворих на резектабельний рак прямої кишки / А.І. Дацун // Онкологія. — 2006. — Т. 8, N 4. — С. 355-358. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dacunaí rolʹsorbcíinodetoksikacíinoítasingletnokisnevoíterapíívoptimízacíílíkuvannâhvorihnarezektabelʹniirakprâmoíkiški
AT dacunaí sorptiondetoxificationandsingletoxygentherapyasameanstooptimizetreatmentschedulesinresectablerectalcancer
first_indexed 2025-11-26T00:09:28Z
last_indexed 2025-11-26T00:09:28Z
_version_ 1850593755451621376
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 355О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6 ВСТУП Аналіз джерел науково-медичної інформації свідчить, що комбіноване лікування хворих на ре- зектабельний рак прямої кишки (РПК) на сучас- ному етапі розвитку клінічної онкології стало стан- дартним методом [5]. У той же час у ряді публіка- цій відзначено, що застосування передопераційної крупно-фракціонованої променевої терапії (ПТ) супроводжується утворенням значної кількості ток- сичних метаболітів, а також знижує репаративні можливості оточуючих тканин та органів, що приз- водить до зростання числа перед- та післяоперацій- них ускладнень [7, 14, 15]. Тому для більш ефектив- ного вирішення цієї актуальної проблеми необхід- на розробка нових технологій, де лікувальні зусилля повинні бути одночасно спрямовані як на макси- мальну девіталізацію злоякісних клітин, так і на по- передження негативних наслідків протипухлинної терапії. З цією метою з успіхом може бути застосо- вана ентеросорбція та синглетно-киснева терапія (СКТ) [7, 8]. Проте у комплексі лікувальних заходів при резектабельних формах РПК ці методи водно- час не застосовували. Мета дослідження — оцінка можливостей підви- щення ефективності лікування хворих на резекта- бельний РПК шляхом включення до лікувальних програм цих інноваційних неспецифічних допо- міжних засобів. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ У протокол клінічного рандомізованого дослід- ження включені 136 пацієнтів з резектабельними (Т2-3N0-2M0) новоутвореннями прямої кишки, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Івано- Франківському обласному клінічному онкологіч- ному диспансері протягом 1997–2003 рр. Контроль- ну групу становили 68 хворих, у яких застосовували стандартну передопераційну крупно-фракціонова- ну ПТ (5 сеансів по 5 Гр до СВД 25 Гр) з наступним хірургічним лікуванням. В основну групу увійшли також 68 хворих, яким перед кожним сеансом опро- мінення проводили інгаляцію синглетно-кисневої суміші протягом 3–7 хв, а також інтраректальне вве- дення 0,5–0,7 л цієї суміші. У ці дні зранку, безпо- середньо після проведення сеансу опромінення та ввечері хворі приймали по 4 болюси (1,8 г) ентеро- сорбенту «Белосорб П» виробництва Інституту екс- периментальної патології, онкології та радіобіоло- гії ім. Р.Є. Кавецького НАН України. Опромінення хворих проводили на гамма-терапевтичному апараті АГАТ Р1, а сеанси СКТ — за допомогою апарата фір- ми «Valkion» (Швеція). За основними прогностичними факторами: ста- тево-віковим складом, розподілом хворих за локалі- зацією, гістологічною структурою новоутворень та обсягом виконаних оперативних втручань сут- тєвих відмінностей у порівнюваних групах не від- значали. Для оцінки об’єктивного статусу хворих та без- посередніх результатів лікування застосовували стандартні фізикальні, клініко-лабораторні та інс- трументальні дослідження. Для оцінки функціо- нального стану печінки визначали активність клю- чового ферменту циклу сечовиноутворення — аргінази (АРГ) та найбільш чутливого ферменту, що відобра- жає білково-синтезуючу функцію органу, псевдо- холінестерази (ПХЕ). Рівень ендотоксемії оціню- вали за вмістом середньо-молекулярних пептидів [2, 11]. Для оцінки інтенсивності процесів пере- кисного окислення ліпідів (ПОЛ) визначали рівень РОЛЬ СОРБЦІЙНО- ДЕТОКСИКАЦІЙНОЇ ТА СИНГЛЕТНО-КИСНЕВОЇ ТЕРАПІЇ В ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РЕЗЕКТАБЕЛЬНИЙ РАК ПРЯМОЇ КИШКИ Резюме. Наведені безпосередні та віддалені результати клінічного рандомі- зованого дослідження, в яке включено 136 хворих на резектабельний рак пря- мої кишки. 68 з них (контрольна група) проводили стандартну передопера- ційну крупнофракційну гамма-терапію, іншим 68 (основна група) таку те- рапію проводили на фоні попередньої інгаляції та інтраректального введення синглетно-кисневої суміші, а також застосування ентеросорбції. Встанов- лено, що при застосуванні розробленої лікувальної технології досягнуто зни- ження частоти негативних реакцій організму з 7,4 до 2,9% при підвищенні загальної п’ятирічної виживаності з 66,1 до 79,3% порівняно з результатами при стандартному комбінованому лікуванні. А.І. Дацун Івано-Франківський державний медичний університет, Івано- Франківськ, Україна Ключові слова: резектабельний рак прямої кишки, передопераційна крупно- фракційна променева терапія, синглетно-киснева терапія, ентеросорбенти, результати лікування. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 356 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6 дієнових кон’югатів (ДК) та малонового діальдегі- ду (МДА). Стан системи антиоксидантного захисту (САОЗ) оцінювали шляхом визначення активності каталази (АК), церулоплазміну (ЦП) та насиченості трансферином (ТР) сироватки крові [6]. Вивчення лікувального патоморфозу виконано за допомогою комплексу морфологічних методів, що включають гiстологiчнi та електронно-мікроскопічні дослід- ження; при цьому кількісна оцінка проведена згід- но з методикою [3]. Розрахунок виживаності хворих станом на 01.01.2005 р. проводили інтервальним ме- тодом побудови таблиць доживання, а оцінку їх до- стовірності — за критерієм Фішера [1]. Статистичну обробку отриманих результатів проводили на пер- сональному комп’ютері з використанням програми Microsoft Exсel 2002. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Результати спостережень свідчать (табл. 1), що застосування сорбційної детоксикації при проведен- ні крупно-фракціонованої ПТ на фоні СКТ сприя- ло зниженню частоти розвитку негативних реак- цій організму на дію іонізуючого гамма-опромі- нення (2,9 проти 7,4% при стандартній інтенсивній ПТ), а також зростанню частки сфінктерзберігаю- чих операцій (75,0 проти 71,1% відповідно). Аналі- зуючи особливості перебігу післяопераційного пе- ріоду, слід відзначити, що застосування розробле- ної методики дозволило знизити у 1,8 раза частоту розвитку ускладнень гнійно-запального характеру (5,9 проти 10,9% при стандартній ПТ). Це важливе значення, оскільки саме зростання частоти даного виду ускладнень стримує застосування ПТ при пер- винно-резектабельних формах РПК. Таблиця 1 Безпосередні результати лікування хворих на РПК Критерії ефективності Групи Контрольна Основна Частота розвитку негативних реакцій при проведенні протипухлинної терапії, % 7,4 2,9 Частка сфінктерзберігаючих операцій, % 71,1 75,0 Частота післяопераційних ускладнень, % 32,4 23,5 Частота гнійно-запальних ускладнень, % 10,9 5,9 Післяопераційна смертність, % 5,2 2,3 В обґрунтуванні переваг розробленої методи- ки неоад’ювантної терапії важливу роль відіграли і результати біохімічних досліджень. Зокрема вста- новлено (рис. 1), що використання крупно-фрак- ціонованої ПТ зумовлює суттєве посилення ката- болізму білків, про що свідчить зростання в 1,2 раза (p < 0,05) активності АРГ (0,433 ± 0,023 проти 0,371 ± 0,020 мкмоль/0,1 мл крові на початку ліку- вання) та зниження в 1,2 раза (p < 0,05) активності ПХЕ (75,32 ± 2,31, 90,95 ± 2,50 мккат/л). У той же час при проведенні неоад’ювантної протипухлин- ної терапії за розробленою нами методикою суттєвих змін активності досліджуваних ферментів у сироватці крові не відзначали. Рис. 1. Активність печінкових ферментів та вміст токсичних метаболітів по закінченні доопераційної протипухлинної терапії у хворих на РПК Основним механізмом канцеростатичної дії ПТ, як відомо, є ініціація вільно-радикальних процесів, у той же час, оскільки ці речовини здатні пошкод- жувати біомембрани не тільки злоякісних клітин, але й клітин здорових тканин та органів, даному ас- пекту приділили особливу увагу. Результати дослід- жень свідчать (рис. 2), що у хворих, яким проводи- ли традиційну передопераційну крупно-фракціоно- вану ПТ, відзначали підвищення вмісту первинних (ДК) та кінцевих продуктів ПОЛ (МДА), а також значну перенапругу САОЗ. У хворих основної гру- пи, де передопераційне гамма-опромінення прово- дили на фоні СКТ та сорбційної ентеральної деток- сикації, суттєво підвищився вміст тільки первин- них продуктів ПОЛ. Рівень ДК зріс з 0,52 ± 0,05 до 0,69 ± 0,03 ум. од., а вміст МДА підвищився незнач- но (4,86 ± 0,23 проти 4,42 ± 0,32 мкмоль/л на початку лікування). Зміни досліджуваних компонентів САОЗ носили характер компенсаторної перенапруги. Рис. 2. Зміни вмісту продуктів ПОЛ та активності компонентів антиоксидантної системи після завершення протипухлинної терапії у хворих на РПК Ці дані свідчать, що застосування СКТ посилює інтенсивність процесів ПОЛ, однак найбільш ток- сичні кінцеві продукти метаболізму поглинаються активними поверхнями ентеросорбенту, що запобі- гає їх масивному надходженню у портальний крово- обіг та дозволяє зберегти основні функціональні мож- ливості найбільш важливого органу фізіологічної де- токсикації — печінки і таким чином розірвати одне із основних хибних кіл поглиблення синдрому ендоген- ної інтоксикації [10]. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 357О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6 При проведенні комбінованого лікування об’єктивна оцінка його ефективності неможлива без детального вивчення морфологічного субстрату за- хворювання, оскільки це дає змогу не тільки вияви- ти переваги того чи іншого методу передоперацій- ної протипухлинної терапії, але й розширити наші уявлення про основні механізми реалізації її ефек- ту. Певні відмінності відмічені вже при аналізі гіс- тологічних препаратів новоутворень, який показав, що при проведенні стандартної інтенсивної ПТ оз- наки пошкодження пухлинних клітин виявляють головним чином у зрізах, виготовлених з периферій- ної зони, а в їх центральних ділянках патоморфоло- гічна картина суттєво не відрізняється від відповід- ної при відсутності застосування ПТ. На противагу цьому при проведенні опромінення на фоні СКТ з застосуванням сорбційної детоксикації патоморфо- логічні перебудови відзначають як у периферійних, так і у центральних ділянках новоутворень. Значно доповнювало результати патогістологіч- них досліджень вивчення ультраструктури видалених новоутворень. Зокрема при електронно-мікроскопіч- ному дослідженні ультратонких зрізів пухлинної тка- нини після проведення опромінення на фоні СКТ з застосуванням сорбційної детоксикації (рис. 3) у ци- топлазмі ракових клітин відзначали велику кількість різних за розмірами вакуолей з залишками мембран, що вказувало на їх мітохондріальне походження, а у окремих, відносно збережених мітохондріях, кристи вкорочені або звивисті. Виявлені глибокі порушен- ня структури мітохондріального апарату пухлинних клітин при застосуванні розробленої нами методи- ки антибластомної терапії є вкрай важливими, ос- кільки саме вони ключові у процесах гальмування їх проліферативної активності, яка не може здійснюва- тися без адекватного забезпечення реакцій біосинте- зу. З метою об’єктивізації ефекту застосованих мето- дик протипухлинної терапії нами проведена кількісна оцінка ступеня девіталізації паренхіматозного компо- ненту новоутворень (рис. 4). Як бачимо, у контроль- ній групі, де застосовували стандартну інтенсивну ПТ, основну частку (32,4%) становили випадки дру- гого ступеня лікувального патоморфозу, коли репро- дуктивну здатність зберігали від 50 до 70% пухлинних клітин. У основній групі, де опромінення проводи- лося на фоні СКТ з застосуванням сорбційної деток- сикації, переважали (р < 0,05) випадки третього сту- пеня лікувального патоморфозу (42,6%), коли за да- ними комплексних патоморфологічних досліджень ознаки життєздатності зберігали не більше 50% зло- якісно-трансформованих клітин. Найбільш важливим фактом є те, що достатньо високу ефективність запропонованої методики під- тверджують віддалені наслідки лікування (рис. 5). Її використання дозволило у радикально оперо- ваних пацієнтів покращити показники загальної п’ятирічної виживаності на 13,2% порівняно до да- них при стандартному комбінованому лікуванні (79,3 проти 66,1% при F = 3,9; p < 0,05). Рис. 3. Ультраструктура пухлинної тканини після прове- дення інтенсивної ГТ у дозі 25 Гр на фоні СКТ із засто- суванням ентеросорбції у хворих на РПК. В обох поряд розташованих ракових клітинах ядра непра- вильної форми, хроматин сконденсований в окремі гру- дочки і нерівномірно розподілений в нуклеоплазмі з пе- реважною концентрацією біля каріолеми, у цитоплазмі значна кількість різних за розмірами вакуолей, зовніш- ні клітинні мембрани чітко не візуалізуються, міжклі- тинні проміжки розширені. Електронна мікрофотогра- фія. Зб.: х9600 Рис. 4. Вплив нових лікувальних технологій на вира- женість девіталізації паренхіматозного компоненту ново- утворень прямої кишки Рис. 5. Показники спостережуваної виживаності хворих на РПК при радикальному лікуванні Таким чином, отримані безпосередні та відда- лені результати свідчать про високу ефективність розробленої технології лікування хворих на резек- табельний РПК та дають можливість рекомендува- ти її як методику вибору у спеціалізованих лікуваль- них закладах. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 358 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 4 • 2 0 0 6 Подальші перспективи покращання результатів слід шукати у оптимізації схем ад’ювантної терапії, які будуть ґрунтуватися на використанні вітчизня- них інноваційних засобів сорбційної детоксикації та корекції основних ланок порушеного гомеоста- зу, а також методів біотерапії [4, 12, 13]. У зв’язку з чим виникла необхідність організації багатоцент- рових досліджень. ВИСНОВКИ 1. Застосування сорбційної детоксикації при проведенні крупно-фракціонованої ПТ на фоні СКТ сприяло зниженню частоти розвитку негативних реакцій організму на дію іонізуючого опромінен- ня (2,9 проти 7,4%), а також не супроводжувалося прогресуванням біохімічних ознак синдрому ендо- генної інтоксикації. 2. Встановлено, що при проведенні крупно- фракціонованої ПТ на фоні СКТ ключовими ме- ханізмами у процесах гальмування проліферативної активності пухлинних клітин є порушення структу- ри їх мітохондріального апарата. 3. Застосування розробленої методики нео- ад’ювантної протипухлинної терапії дозволило на 13,2% покращити у порівнянні з стандартним ком- бінованим лікуванням загальну п’ятирічну вижи- ваність (79,3 проти 66,1%, F = 3,9; p < 0,05). 4. Отримані безпосередні та віддалені результати свідчать про високу ефективність розробленої тех- нології лікування хворих на резектабельний РПК та можливість рекомендації її застосування як ме- тодики вибору у спеціалізованих лікувальних закла- дах нашої країни. ЛІТЕРАТУРА 1. Березкин ДП. Изучение выживаемости и индивидуаль- ный прогноз при злокачественных опухолях. В: Общая он- кология. Ленинград: Медицина, 1989: 608–32. 2. Габриэлян НИ, Дмитриев АА, Кулаков ГП. Диагнос- тическая ценность определения средних молекул в плазме крови при нефрологических заболеваниях. Клин мед 1981; 10: 38–42. 3. Галахин КА, Курик ЕГ. Лечебный патоморфоз злока- чественных опухолей пищеварительного тракта. К.: Книга плюс, 2000. 176 c. 4. Гунина ЛМ, Литвиненко АА. Детоксикационный эф- фект энтеросгеля при полихимиотерапии больных с распро- страненными опухолями брюшной полости. В: Біосорбцій- ні методи і препарати в профілактичній та лікувальній прак- тиці. К.: ЛОГОС, 1997: 31–3. 5. Кикоть В, Колесник Е, Сорокин Б, Кондрацкий Ю. Прио- ритетные направления в лечении больных раком прямой кишки. Эксперим онкол 2000; 22 (Suppl 1): А 737. 6. Клименко АО, Тітов ІІ, Волошинський ОВ. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів у хворих із синдромом гостро- го легеневого пошкодження в процесі традиційної інтенсив- ної терапії. Гал лікарський вісник 2002; 9 (1): 55–7. 7. Николаев В, Сахно Л. Углеродные сорбенты в онколо- гии. Doctor 2003; 4: 38–41. 8. Орел ВЄ. Синглетно-кислородная терапия. Клін хірур- гія 1997; 1: 47–8. 9. Сенютович РВ, Гонца АО, Штерк П та ін. Комбінова- на і комплексна терапія раку прямої кишки. Чернівці: Міс- то, 2002. 226 с. 10. Уманский МА, Пинчук ЛБ, Пинчук ВГ. Синдром эндо- генной интоксикации. К.: Наукова думка, 1979. 204 с. 11. Храмов ВА, Островский ОВ, Храмова ВВ, Негода ВВ. Усовершенствованый метод определения аргиназы в сыворот- ке крови. Вопросы медицинской химии 1984; 30 (3): 135–7. 12. Чехун ВФ, Кулик ГІ, Триндяк ВП, Тодор ІМ. Молеку- лярно-біологічні аспекти структурно-функціонального ста- ну клітинної поверхні як основа розвитку нової стратегії те- рапії раку. Онкология 2002; 4 (1): 4–8. 13. Чехун ВФ, Шинкаренко ЛН, Заболотный ДИ и др. Но- вая група биологических препаратов на основе Lactobacillus Delbrueckii. Онкология 2004; 6 (Приложение): 28–9. 14. Dahlberg M, Stenborg A, Pahlman L, Glimelius B. Cost- effectiveness of preoperative radiotherapy in rectal cancer: results from the Swedish Rectal Cancer Trial. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2002; 54 (3): 654–60. 15. Marijnen CA, Kapiteijn E, van de Velde CJ, et al. Acute side effects and complications after short-term preoperative radiotherapy combined with total mesorectal excision in primary rectal cancer: report of a multicenter randomized trial. J Clin Oncol 2002; 20 (3): 817–25. SORPTION/DETOXIFICATION AND SINGLET OXYGEN THERAPY AS A MEANS TO OPTIMIZE TREATMENT SCHEDULES IN RESECTABLE RECTAL CANCER A.I. Datsun Summary. Immediate and remote outcomes of a randomized study are presented that included 136 patients with resectable rectal cancer. Out of this number, a standard pre-surgery large-fractional gamma-therapy was applied in 68 patients (control group), and the same therapy in the remaining 68 patients (main group) was preceded by inhalation and intra-rectal application of a singlet oxygen mixture as well as enterosorption. This new treatment technology was found to decrease the rate of adverse responses from 7.4 to 2.9%. At the same time, it increases the five-year survival rate from 66.1 to 79.3% compared to a standard combined treatment. Key Words: resectable rectal cancer, pre-surgery large-fractional radiation therapy, singlet oxygen therapy, enterosorbents, treatment outcomes.