Події у Ніжині в 1918—1919 роках
Saved in:
| Published in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22583 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Події у Ніжині в 1918—1919 роках / В. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 103-109. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860181937086267392 |
|---|---|
| author | Кулик, В. |
| author_facet | Кулик, В. |
| citation_txt | Події у Ніжині в 1918—1919 роках / В. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 103-109. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ніжинська старовина |
| first_indexed | 2025-12-07T18:02:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
103
Завгосп – __________________
Кучер – Конон Андрій Євгенович.
Вартовий – Даниленко В.Г.
Прибиральниця–розсильна – Слешко К.Ф.
Учень рахівника – Скалозуб П.О.
Маркіровщик – Тишко М.О.
Пожежний вартовий – Бондар Г.К.
ВДАЧОН, ф. Р-4370, оп. 1, спр. 12, арк. 172.
Мринське лісництво
Лісничий – Ціовкин М.І.
Помічник лісничого – __________________
Брокер – __________________
Бухгалтер – Олексієнко В.С.
Рахівник-касир – __________________
Об’їздник – Греник Микола.
Лісники – Дороган Семен, Сергійчик Петро, Петренко Прокоп, Трукан Артем, Журба
Михайло, Кротенко Василь, Мартиненко С.В., Прусоль Степан, Клугій Петро Г.
Завгосп – __________________
Кучер – Жук Микола.
Вартовий – __________________
Прибиральниця-розсильна – __________________
Сторож – Нупеник А.І., Тромпольський І.
ВДАЧОН, ф. Р-4370, оп. 1, спр. 12, арк. 194
Валентина КУЛИК
(Ніжин)
Події у Ніжині в 1918–1919 роках
Унаслідок подій Листопадової революції та завершення І Світової війни розпалася
Німецька імперія. Кайзерівські війська покидали Україну. Червона Армія, що розпо-
чала наступ 17 листопада 1918 р. на територію, підконтрольну Директорії УНР, зму-
шена була боротися з її військами.
У грудні 1918 р. війська Директорії зайняли території Ніжинщини. Український ко-
місар Ніжинського повіту розіслав усім волосним церквам таку телеграму: “Негайно
сповістити священників усіх приходів, щоб вони відслужили благодарственний моле-
бінь, а потім панахиду по всіх убитих” [1]. 11 грудня 1918 р. від рук невідомих заги-
нув директор міської чоловічої гімназії Петро Олександрович Заболотський. Він був
викрадений зі своєї квартири, як усі вважали, петлюрівцями і розстріляний за містом.
Відомо, що за Центральної Ради, його статті, що викривали більшовицьку Росію, дру-
кувалися в міській газеті “Известия Нежинского общественного комитета” [2].
19 січня 1919 р. червоноармійці Таращанського полку під командуванням М. Боже-
нка у взаємодії з партизанськими оволоділи Ніжином. У місті знову була встановлена
радянська влада і створений революційний комітет (цей комітет створений був у міс-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
104
течку Веркіївка, південніше Ніжина). Воєнним комісаром призначили В.В. Спальков-
ського [3]. Для боротьби з контрреволюцією 26 січня 1919 р. при ревкомі була організо-
вана “Чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией и спекуляцией и сабота-
жем” – місцеве чека, яке відразу ж “покарало” головних “контрреволюціонерів” – на-
клала контрибуцію на місцеву буржуазію в розмірі 12 млн. руб. [4].
15 лютого 1919 р. відбувся з’їзд комітетів бідноти при Ніжинському повітовому ко-
місаріаті земельних справ. На цьому зібранні під головуванням повітового комісара
земельних справ Є.Н. Гаврилея виступили представники з усіх волостей повіту,
які говорили про тяжкий стан у колишніх поміщицьких економіях і маєтках. Предста-
вник Талалаївської волості розповідав: “…економія взята на облік, є адміністраційна
влада при економії. В економії хліб і коні розібрані, худоба в кепському становищі.
Необхідно дати робітників і соломорізок – є до 1000 пудів лишку соломи. Служащі не
одержують вже три місяці заробітньої плати…”. З Лосинівської волості повідомляли:
“…економії немає, є великі сільські господарства, що не взяті на облік. Бракує у насе-
лення палива”. Дещо краще було в Галицькій волості: “…маєтки взяті на облік,
в Шняківці худоба в задовільному становищі, а в Галиці – хвора коростенева. Прохав
вияснити [представник цієї волості – авт.], з яких комітету давати робітникам кош-
ти”. Про стан справ у Веркіївській волості повідомляли: “…економія взята на облік,
худоби в економії майже немає, для весняного посіву необхідно доставати робітничий
скот…” Безпосередньо в м. Ніжині: “…економії взяті на облік, а також і ті господарс-
тва, котрі мають 50 дес[ятин]. Служащі в економіях маються, за винятком економії
Шопеля [правильно: Шепеля – авт.]. Грабунки в економіях продовжуються, як війсь-
ковими, так і сторонніми особами. Худоба в задовільному становищі, її зосталось не-
багато, більша частина забрана іще військовою владою…” За результатами з’їзду була
прийнята постанова – “прохати Комісаріат земельних справ клопотатися перед відпо-
відними інституціями залишити населенню 150000 пуд[ів] вівса і 8000 пуд[ів] ячменю
для весняного посіву <…> Місцевим комісаріатам Земельних справ і Комітетам бід-
ноти рубку лісу проводити тільки для необхідних потреб…” [5].
Під головуванням Є.Н. Гаврилея 4 березня 1919 р. відбулося засідання комісаріату
земельних справ Ніжинського повіту, де також був присутній представник губернсь-
кого земельного відділу Н.Д. Костенецький. У зв’язку з тяжким продовольчим стано-
вищем і вивезенням хліба з повіту, на засіданні була ухвалена постанова: “Доручити
представнику, який буде на з’їзді в Губернському Земельному відділі рішуче наполя-
гати на тім, щоб негайно був зупинений вивіз продовольчих продуктів, як хліба, так і
інших по зробленому вже наряді по заяві того, що Ніжинський повіт в мирну годину
ввозив хліб, а тепер тим гірше знаходиться в дуже тяжкому становищі, по заяві увесь
запас харчів вивезений німцями та петлюрівськими владами, запасів на яких немає,
окрім того селяни підуть в інші губернії за роздобутком хліба…” [6].
12 березня 1919 р. Ніжинський ревком виділив 54050 руб. на відкриття в Ніжині ве-
чірнього народного університету ім. Т.Г. Шевченка [7]. Розміщувався він на
вул. Мільйонній, 12 (сучасна Овдіївська), викладачами тут працювали професори міс-
цевого історико-філологічного інституту І.Г. Турцевич, В.І. Рєзанов й інші [8].
У травні 1919 р. відбулася націоналізація майна буржуазії згідно циркулярів, розі-
сланих Ніжинським ревкомом до всіх волостей повіту.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
105
Як відбувався розподіл сінокосів, толок, земельних угідь дізнаємося з протоколу Макі-
ївського волосного з’їзду земельного відділу від 30 червня 1919 р.: “…розподіл толоки
повинен бути в наступному порядку <…> в першу чергу безземельним, малоземельним,
а потім надлишки, які виявляються, можна додати до трудових господарств, щоб не пере-
вищувало норми 5 десятин на сім’ю від 2 до 6 чоловік і більше 5 десятин – до 12 десятин
– на сім’ю від 6 до 12 чоловік <…> Друга, що складається із 36 десятин для священника,
диякона і псаломщика залишається в зрівнювальному порядку з усіма <…> в такій кіль-
кості, скільки можна обробити особистим трудом, а не найманим <…> Праця по найму
дозволяється для московок, чоловіки котрих в армії, або в полоні, або коли один з членів
родини займає обираєму посаду <…> Голова з’їзду Деркачинський” [9].
У травні 1919 р. кілька на території Ніжинського повіту з’явилося кілька озброєних
антирадянських (махновці й інші) загонів. Військовий комісар Лащенко створив бо-
йовий загін на чолі з М.Г. Крапив’янським. У загін входили партизани та місцеві бі-
льшовики. Відомо, що цей загін, що складався з 400 чоловік, у липні 1919 р. відзначи-
вся у боротьбі з подібними антирадянськими загонами на Київщині.
У зв’язку з наближенням військ Добровольчої Армії в червні 1919 р. територія Чернігі-
вщини була оголошена в стані облоги, а 28 червня 1919 р. Ніжинський комітет КП(б)У
прийняв ухвалу про мобілізацію боєздатного населення на боротьбу з денікінцями [10].
28 серпня 1919 р. війська Добровольчої Армії зайняли Ніжин. Відразу почався гра-
бунок і насилля. Були пограбовані ювелірні магазини на вул. Гоголівській (сучасна
Гоголя). На базарі солдати забирали одяг і продукти у торговців. Проденікінська газе-
та “Нежинские ведомости” з огляду на це, навіть, вмістила наказ начальника Ніжин-
ського гарнізону полковника Морєва від 8 жовтня 1919 р.:
Ввиду непрекращающихся грабежей и насилий, чинимых отдельными частями над
мирными жителями города довожу до всеобщего сведения нижеследующий приказ
Главнокомандующего вооруженными силами на Юге России:
приказываю подлежащим местным начальствующим лицам, как по заявлениям поте-
рпевших, так и по собственному почину составлять особые акты о всех случаях грабе-
жей, бесплатных реквизициях, насилиях, чинимых воинскими частями и чинами
в отношении мирных жителей, представляя означенные акты Губернатору и безотлага-
тельно выдавая пострадавшим осообые расписки об их составлении.
Подлинный подписал Генерал-лейтенант Деникин
<…>
Со своей стороны заявляю, что мною будут приняты самые решительные меры, вплоть
до расстрела не только по отношению к грабителям и насильникам, но также и к тем, кто
косвенно способствует грабежам, как то: скупщикам и укрывателям награбленного.
Начальник гарнизона г. Нежина – полковник Морев [11].
Згідно цього ж наказу полковника Морєва вводилася комендантська година – перебу-
вання на вулицях міста солдатам і громадянам дозволялося лише до 11 години вечора.
У Ніжині, як і на всій контрольованой Добровольчою Армією території, були закри-
ті “Просвіти”, українські школи, рішуче заборонялося викладання української мови,
історії, географії, учителів-українців запропоновано було звільнювати [12]. Міська
управа наклала на місто контрибуцію в розмірі 500000 руб. З цього приводу газета
“Нежинские ведомости” цинічно писала: “Мы не говорим о 12000000 руб., которые
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
106
собирали большевики, принимая самые решительные методы изыскания. Мы говорим
о скромной, налагаемой для Нежина сумме в 500000 руб., которую собирать нужно
путем самообложения. Эта повинность должна быть распределена между зажиточным
населением города Нежина в виде какого-либо чрезвычайного способа взыскания.
Говорить о принудительном взыскании вряд ли приходится <…> Необходимо в на-
стоящее время целиком использовать государственные и общественные инстинкты
зажиточного класса – “буржуазии”, для которой открываются такие широкие перспек-
тивы в будущем – возрождение торговли и промышленности. На эти общественные
круги и возлагаются все надежды по финансированию. Городского управления для
военных нужд” [13]. У місті не припиняли розстріли, які здійснювали за наказом ко-
менданта Ніжина підполковника Кіндякова.
За влади “добровольців” у Ніжині виходила газета “Нежинские ведомости” (редак-
тор – М. Федоров (Дорогобужцев), редакція якої знаходилась на вул. Богдано-
Хмельницькій (сучасна Лащенка) в буд. Соколова. Також діяв театр “Vega” – докуме-
нтально засвідчене демонстрування в ньому в цей час драм “Кредиторы счастья”,
“Страх”, “Женитьба” [14]. У приміщенні жіночої гімназії П.І. Кушакевич (на вул. Го-
голівській) денікінські офіцери влаштували концерт-бал, де була присутня й місцева
буржуазія. З балу учасники послали вітальну телеграму А.І. Денікіну – про це спові-
щали на своїх шпальтах “Нежинские ведомоти”:
Участники концертного отделения с большим подъемом и воодушевлением испол-
няли свои номера. От лиц всех присутствующих была послана Главнокомандующему
телеграмма следующего содержания: “Нежинцы в собрании на концерт-бале в пользу
Добрармии, движимыне одной мыслью о спасении отечества, шлют Добрармии и сла-
вному вождю ее генералу Деникину горячую благодарность за избавление от ига бо-
льшевизма и искренне желают успеха в святом деле возрождения России [15].
Але “добровольцям” забезпечити спокій у місті не вдалося – постійно доводилося ве-
сти боротьбу з червоними партизанськими загонами, якими керував ревком Ніжинсько-
го повіту у складі більшовиків Остапенка, Тарасенка і Лащенка. Озброєні загони під
командуванням М.Г. Крапив’янського і Кошми систематично руйнували залізничне по-
лотно між Ніжином і Носівкою [16]. Про неспокійний стан у Ніжині свідчить звернення
до мешканців міста виконувача обов’язків начальника Ніжинського повіту Батурина:
Лицам, указавшим местонахождение оружия, будет уплачиваться вознаграждение
в Управлениях Воинских Начальников.
Все домохазяева, квартиронаниматели, домовые комитеты, владельцы торговопро-
мышленных заведений дожны представить в Комиссию по призыву сведения о лицах
призывных возрастов, проживающих или служащих у них.
Виновные в неисполнении будут подвергнуты штрафу в размере до 20000 руб.
или заключению в тюрьму до 6 месяцев.
Временно и.о. нач. уезда Батурин [17].
Про плани денікінської влади в місті газета “Нежинские ведомости” за 10 жовтня
1919 р. сповіщала: “Принимаются меры к восстановлению свободной тоговли, недо-
пущению спекуляции. Для заготовки продуктов первой необходимости для города
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
107
и уезда городским и земским самоуправлением возбуждено ходатайство перед
г. Губернатором о выдаче ссуды. В городской управе разрабатывается вопрос об отк-
рытии в самом скором времени школ грамоты для взрослых. Городской Управой при-
глашены лица для заведывания конной железной дорогой, которая начнет функцио-
нировать с конца следующей недели” [18].
Але вже 16 жовтня 1919 р. у зв’язку з наближенням Червоної Армії “Нежинские ве-
домости” вмістили наказ начальника повіту Міссо про мобілізацію: “…Согласно теле-
граммы Черниговского губернатора за № 374 на 25 сего октября назначена мобилиза-
ция всех военно-обязанных, не исключая и белобилетников сроком призыва с 1921 по
1912 г. включительно и всех юнкеров, подпрапорщиков, унтер-офицеров сверхсроч-
ной службы, вольноопределяющихся 1и 2 розряда всех родов оружия гардемаринов –
до 43-летнего возраста включительно <…> За неявку к призыву без уважительной
причины виновные будут предаваться военно-полевому суду как за побег со службы
во время войны. Начальник уезда полковник Миссо” [19].
22 листопада 1919 р. Ніжин втретє опинився під владою більшовиків. У місті знову
був створений воєнно-революційний комітет, на чолі якого став Хорошук [20]. Також
була сформована повітова і міська міліція. Постановою Ніжинського повітового ревко-
му від 23 листопада 1919 р. начальником повітової міліції призначили М. Точоного, йо-
го заступником –Легкопижева. Ніжинський ревком повідомляв: “Міська міліція склада-
ється з 130 чоловік, із них 70 чоловік – резерв при управлінні Міської міліції <…> Як у
повіті, так і в місті міліція сформована і приступила до виконання службових обов’язків
<…> більшість міліціонерів із людей, що повністю співчувають радянській владі і пар-
тизан, які в час перебування денікінців не кидали зброї і боролися проти денікінських
банд“. В обіжниках з Комісаріату внутрішніх справ, у яких декларувалися основи стру-
ктури міліції зазначалося: “Предлагаем о каждом контрреволюционном выступлении,
о волнениях и беспорядках, происшедших в губернии, немедленно доносить заведыва-
ющему Главным Управлением Советской милиции…” [21].
Більшовики також одним із першочергових заходів оголосили 1 грудня 1919 р. тер-
мінову мобілізація: “По распоряжению члена Реввоенсовета 12 армии товарища Ара-
лова Нежинском уезде и местностях, освобождаемых от деникинских банд <…>
в ближайшие дни должна быть произведена мобилизация в армию. Для этой работы
Аралов приказал мне передать Губревком его приказание о высылке в Нежин члена
губревкома тов. Кривошеева для проведения мобилизации в жизнь, агитации и инст-
руктирования <…> Председатель Нежинского уездного ревкома Хорошук” [22].
Наприкінці 1919 р. загін, сформований із ніжинців, брав участь у розгромі банди
Ромашка в Козелецькому повіті – якраз під час єврейського погрому, влаштованого
ромашківцями в містечку Бобровиця [23].
Справа мобілізації була вкрай важливою, оскільки її проведення постійно контролюва-
ла губернська влада, як і інші заходи, пов’язані зі зміцненням нової влади в регіонах:
Уревком (тобто до повітового ревкому – авт.)
Срочно телеграфируйте, что сделано для укрепления, организации Советской власти
в волостях, селах, деревнях. Скольких волостях советская власть организована, отно-
шение, настроение крестьянства. Каково взаимоотношение Уревкома местных партий-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
108
ных организаций и профсоюзов. Усилено ли происходит мобилизация.
Замзавгуботупр (підпис нерозбірливий) [24].
* * * * *
Военно-срочно
<…>
Уезду разослан ряд инструкторов <…> Настроение крестьян хорошее. Парткомом
разосланы политработники крестьянской секции в каждую волость для организации
ячеек, поддержания настроения. Мобилиация проходит успешно <…>
21 декабря 1919 г.
Предревкома Хорошук "[25].
* * * * *
Нежин Райпродком – тов. Васильеву
Предлагаю Вам немедленно сообщить запасы, как нормативных, так и ненорматив-
ных продуктов <…> Пока ввиду полного истощения запасов Черниговского уезда и
наступающего голода среди рабочего и крестьянского уезда – организуйте доставку на
ст. Дроздовка – 1000 п[удов] хлеба или муки, 2000 п[удов] фасоли о начале погрузки
телеграфируйте.
Зампредопродкомгуб Подольский [26].
Не менш важливим для нової влади було паливне питання, яке вирішувалося також
у воєнному порядку. Для цього всі громадяни не здатні носити зброю комплектували-
ся в окремі загони для рубання й перевезення дров. Цей загін знаходився на воєнному
пайку. Для виконання завдання відводилося під Ніжином 300 десятин лісу, проводи-
лася масове підковування коней із метою посиленої експлуатації гужового транспор-
ту, приймалися термінові заходи для вивезення деревини, про що доповідав той-таки
Хорошук голові губернської ради народного господарства Квіріну [27].
Для забезпечення своєчасного ремонту і відновлення зруйнованих під час воєнних
дій шляхів за розпорядженням Революційної Воєнної Ради УСРР губернський ревком
вимагав на місцях “во всех поселениях вблизи железных и шоссейных дорог и вблизи
больших мостов <…> взять на учет через волосные исполкомы всех землекопов, пло-
тников, кузнецов, слесарей и всех бывших ж/д служащих и рабочих по ремонту путей,
а равно и всех прочих рабочих пеших и конных со всем имеющимся у них инструмен-
том и перевязочными средствами <…> Всех взятых на учет лиц обязать подпиской
о невыезде без подлежащего разрешения с постоянного места жительства их и об обя-
зательной явке их на работы по ремонту или восстановлению путей по первому тре-
бованию ж/д или военных властей с собственными своими инструментами или подво-
дами <…> Ответственность на подлежащее выполнение пастоящего распоряжения и
возможных приказов возложена на председателей соответствующих ревкомов.
Зам.предгубревкома Михейович” [28].
Проте, незважаючи на всі жорсткі репресивні заходи, вжиті більшовиками, з їх по-
явою на Ніжинщині було так само неспокійно. Про це яскраво свідчить телеграма го-
лови Ніжинського ревкому від 10 січня 1920 р. до Чернігова:
Военная. Чернигов. Губуголрозыск.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
109
Вышлите в Нежин инструкции, распоряжения, указания людей для организации Уе-
здуголовотделения. Надобность колоссальная. Бандитизм возрастает.
Предревкома Хорошук [29].
Загалом, незважаючи на кількаразову зміну влади впродовж осені 1918 – осені 1919
років, принципової різниці жителі Ніжина й найближчої округи між ними не побачили.
Кожна з них – і денікінці, і двічі більшовики – вживали для свого ствердження майже
ідентичні заходи: вели відкритий чи прихований (через накладення контрибуції) грабу-
нок, проводили мобілізацію населення до лав свої воєнізований формувань, у наказному
порядку змушували виконувати місцеве населення певні, вкрай важливі для зміцнення
своєї влади повинності тощо. Звісно, все це відбувалося під різними, полярними гасла-
ми, але в обох випадках – здебільшого, базованих на дешевому популізмі.
Використані документи проливають світло на досі мало досліджену частину історії
м. Ніжина, але цікаву й дуже важливу з огляду на перспективи подальшого вивчення
процесу трансформації суспільно-політичного устрою на регіональному рівні.
Посилання
1. // Нове село. – 1927. – 26 жовтня (№ 207).
2. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині
(далі – ВДАЧОН), ф. 1124, оп. 1, спр. 923, арк. 8.
3. Там само, ф. Р–5966, оп. 1, спр. 1, арк. 9.
4. Там само, арк. 11.
5. Там само, арк. 54.
6. Там само, ф. Р–5866, оп. 1,спр. 1, арк. 22.
7. Там само, арк. 24.
8. Науковий архів Ніжинського краєзнавчого музею (далі – НА НКМ), ф. “Ніжин – 1917–1920 роки”, арк. 11.
9. ВДАЧОН, ф. Р–5866, оп. 1, спр. 1, арк. 21.
10. НА НКМ, ф. “Ніжин –1919 р.”, арк. 8.
11. // Нежинские ведомости. – 1919. – 10 жовтня.
12. // Знамя Советов. – 1919. – 12 грудня.
13. // Нежинские ведомости. – 1919. – 14 жовтня. – С. 2.
14. // Нежинские ведомости. – 1919. – 12 жовтня. – С. 3.
15. Там само. – С. 4.
16. НА НКМ, ф. “Ніжин – 1919 р.”, арк. 14.
17. // Нежинские ведомости. – 1919. – 14 жовтня. – С. 3.
18. // Нежинские ведомости. – 1919. – 10 жовтня. – С. 2.
19. // Нежинские ведомости. – 1919. – 16 жовтня. – С. 1.
20. НА НКМ, ф. “Ніжин – 1919 р.”, арк. 23.
21. ВДАЧОН, ф. 4420, оп. 1, спр. 1, арк. 8.
22. Там само, ф. Р–5272, оп. 1, спр. 16, арк. 4.
23. Там само, арк. 6.
24. Там само, арк. 10.
25. Там само, арк. 11.
26. Там само, арк. 16.
27. Там само, арк. 23.
28. Там само, арк. 28.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22583 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-063X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:02:50Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Кулик, В. 2011-06-24T22:08:51Z 2011-06-24T22:08:51Z 2009 Події у Ніжині в 1918—1919 роках / В. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 103-109. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22583 uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Події у Ніжині в 1918—1919 роках Article published earlier |
| spellingShingle | Події у Ніжині в 1918—1919 роках Кулик, В. Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби |
| title | Події у Ніжині в 1918—1919 роках |
| title_full | Події у Ніжині в 1918—1919 роках |
| title_fullStr | Події у Ніжині в 1918—1919 роках |
| title_full_unstemmed | Події у Ніжині в 1918—1919 роках |
| title_short | Події у Ніжині в 1918—1919 роках |
| title_sort | події у ніжині в 1918—1919 роках |
| topic | Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби |
| topic_facet | Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22583 |
| work_keys_str_mv | AT kulikv podííunížinív19181919rokah |