Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання
Process of an is viscous-plastic current of the tungsten alloys in the high contents of a sheaf is investigated.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22645 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання / В.П. Бондаренко, І.В. Андреєв, О.М. Барановський, В.В. Щербань // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. — К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2009. — Вип. 12. — С. 407-413. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860096267343888384 |
|---|---|
| author | Бондаренко, В.П. Андреєв, І.В. Барановський, О.М. Щербань, В.В. |
| author_facet | Бондаренко, В.П. Андреєв, І.В. Барановський, О.М. Щербань, В.В. |
| citation_txt | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання / В.П. Бондаренко, І.В. Андреєв, О.М. Барановський, В.В. Щербань // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. — К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2009. — Вип. 12. — С. 407-413. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения |
| description | Process of an is viscous-plastic current of the tungsten alloys in the high contents of a sheaf is investigated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:25:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
РАЗДЕЛ 3. ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА ТВЕРДЫХ СПЛАВОВ
И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В ИНСТРУМЕНТЕ ДЛЯ РАЗЛИЧНЫХ ОТРАСЛЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
407
3. Петросянц А. А., Белоусов В. Я., Саркисов В. С. Повышение долговечности деталей
газонефтепромыслового оборудования. – М.: Недра, 1976. – 212 с.
4. Тучинский Л. И. Композиционные материалы, получаемые методом пропитки. – М.:
Металлургия, 1986. – 208 с.
5. А. с. 1346753 СССР, МКУ4 E 21 B 10/46. Алмазный импрегнированный инструмент /
Л. Л. Волков. – № 3997751/22-03. Заявл. 23.12.85; Опубл. 23.10.87, Бюл. № 39.
6. Степанчук А. Н. Прочностные и абразивные свойства плавленных тугоплавких со-
единений и инструментальных материалов на их основе // Современные спеченные
твердые сплавы: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. Н. В. Новикова. – К. – 2008. – 344 с.
7. Hara A., Miyake M. Planseeber Pulvermet. – 1970. – Bd 3. – № 2. – S. 91–110.
8. Сверхтвердые материалы. Получение и применение. Монография в 6 томах / Под об-
щей ред. Н. В. Новикова. Том 3: Композиционные инструментальные материалы /
Отв. Ред. А. Е. Шило. – Киев: ИСМ им. В. Н. Бакуля, ИПЦ «Алкон» НАНУ, 2005. –
280 с.
9. Новые технологии синтеза вольфрамсодержащих составляющих твердых сплавов
группы ВК и ТК В. П. Бондаренко, И. В. Андреев, И. В. Савчук, А. А. Матвейчук //
Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технологии
его изготовления и применения: Сб. науч. тр. – 2008. – Вып. – 11. – К. – 418 с.
10. Методы контроля качества алмазных порошков Ю. А. Никитин // Синтет. алмазы. –
1970. – Вып. 6. – С. 17–22.
11. Лошак М. Г., Шульженко А. А. Влияние морфологии порошков кубического нитрида
бора на свойства спекаемых на их основе при высоких давлении и температуре поли-
кристаллов и композитов // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инстру-
мент – техника и технологии его изготовления и применения: Сб. науч. тр. – 2008. –
Вып. – 11. – К. – 418 с.
12. Фридман Я. Б. Механические свойства металлов. 3-е изд., перераб. и доп.: В 2ч. Ч. 1.
Деформация и разрушение. – М.: Машиностроение, 1974. – 472 с.
13. Conover W. I., Iman R. L. Rank transformations as a bridge between parametric and non-
parametric statistics // American Statistician. – 1981. 35. – P. 124–129.
Поступила 14.05.09
УДК 669.017.112:669.27
В. П. Бондаренко1, член-кор. НАН України; І. В. Андреєв1, О. М. Барановський2,
В. В. Щербань3
1Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, м. Київ, Україна
2Державне науково-виробниче підприємство "Алкон-твердосплав", м. Київ, Україна
3Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів, м. Шостка, Україна
ВПЛИВ ВМІСТУ ЗВ’ЯЗКИ НА ФОРМОЗМІНУ ВИРОБІВ
З ВОЛЬФРАМОВИХ СПЛАВІВ В ПРОЦЕСІ РІДКОФАЗНОГО СПІКАННЯ
Process of an is viscous-plastic current of the tungsten alloys in the high contents of a sheaf
is investigated
У процесі рідкофазного спікання важких вольфрамових сплавів з вмістом зв’язки на
основі нікелю понад 3 % (по масі) спостерігається значна формозміна виробів, навіть при
використанні зразків діаметром 12 мм та висотою 18 мм. Особливо формозмінюються зразки
Выпуск 12. ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА
И ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ
408
з вмістом зв’язки близько 10 % (по масі) [1]. Це призводить до значного спотворення зовні-
шнього вигляду виробів і обмежує можливості їх промислового виробництва. З огляду на
зазначене мета роботи полягає в більш точному встановленні впливу вмісту зв’язки на фор-
мозміну циліндричних заготовок при їх спіканні в печі стаціонарної дії за температури, що
перевищує температуру появи у сплавах рідкої фази, і встановити можливість спікання у
промислових умовах більших за розмірами заготовок, ніж досліджені в [1].
Для дослідження було виготовлено пресовки діаметром 50 мм і довжиною 100 мм із
вмістом зв’язки в матеріалі 10 та 11 % (по масі). Спікання здійснювали за температури, що
перевищувала температуру появи рідкої фази в інтервалі 0–40 ºС. Пресовки розміщували в
човнику горизонтально. Після охолодження спечених зразків вимірювали їх лінійні розміри і
розраховували коефіцієнт формозміни К за формулою:
21 DDK , (1)
де D1, D2 – розмір зразка відповідно по горизонталі та вертикалі.
Усі зразки піддали металографічному дослідженню і та обчислили стереологічні па-
раметри їх мікроструктур, зокрема середній розмір зерен вольфраму у сплаві, стандартне
відхилення, коефіцієнт варіації зерен та коефіцієнт суміжності зерен.
В результаті дослідження рідкофазного спікання зразків із вольфрамових сплавів із
зазначеним вмістом зв’язуючої фази встановлено, що вони значно відрізняються здатністю
матеріалу зберігати форму в процесі рідкофазного спікання (табл. 1, рис. 1). Так, лінійні роз-
міри матеріалу із вмістом зв’язки 11 % (по масі) істотно змінюються в усьому інтервалі тем-
ператур спікання, в той час як зразки сплаву із 10 % зв’язки (по масі) показали значно менші
показники спотворення форми хоча вміст зв’язуючої фази було знижено лише на 1 % (по
масі).
Таблиця1. Лінійні розміри зразків, спечених за різної температури, що перевищує тем-
пературу появи рідкої фази
Лінійні розміри зразків, мм, спечених за умови перевищення температури
появи рідкої фази, ºС Вміст
зв’язки, %
(по масі) 10 20 30 40
11 D1–46, D 2–36 D 1–47, D 2–37 D 1–47, D 2–35 D 1–51, D 2–33
10 D 1–44,5, D 2–39 D 1–45,5, D 2–39 D1–46, D 2–39 D 1=48, D 2–36
Зауважимо, що чутливіший до технологічних параметрів сплав з вмістом зв’язки 11 %
(по масі). Навіть за незначної зміни температури спікання зразків цього складу спотворю-
ються істотно форма виробів. Оптимальний інтервал температур спікання, в якому досяга-
ються необхідна густина і допустима формозміна для цього складу, ± 2 °C. Для сплаву з вміс-
том 10 % зв’язки (по масі) температурний інтервал, в якому спостерігається допустима фор-
мозміна, ширший – ±15 °C (див. табл. 1, рис. 1). З огляду на це можна вважати, що сплав із
вмістом 10 % зв’язки (по масі) є технологічніший.
1
1,1
1,2
1,3
1,4
1,5
1,6
10 20 30 40
Перевищення температури появи рідкої фази, ОС
Ко
еф
іц
іє
нт
ф
ор
м
оз
мі
ни
, К
Рис. 1. Залежність коефіцієнта формозміни зразків від температури рідкофазного
спікання для матеріалу з вмістом зв’язки: ■ – 10 % (по масі); ♦ – 11 % (по масі)
РАЗДЕЛ 3. ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА ТВЕРДЫХ СПЛАВОВ
И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В ИНСТРУМЕНТЕ ДЛЯ РАЗЛИЧНЫХ ОТРАСЛЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
409
Високий ступінь формозміни зразків сплаву з вмістом зв’язки 11 % (по масі) зумовле-
ний тим, що вихідний об’ємний вміст зв’язки знаходиться на верхній межі області вмісту
зв’язки, коли зразки при рідкофазному спіканні зберігають форму. За температури спікання,
при якій забезпечується необхідна густина сплаву, у зв’язці розчинюється значна кількість
вольфраму, що зумовлює значне збільшення кількості рідкої фази. А це, у свою чергу, спри-
чиняє значне пришвидшення в’язко-пластичного витікання сплаву під дією гравітації.
При зменшенні вмісту зв’язки до 10 % (по масі) відбувається два процеси: по-перше,
зменшується кількість рідкої фази за такої самої температури спікання; по-друге, активніше
відбувається процес коалесценції зерен вольфраму з утворенням довершенішого скелету з
вольфрамових зерен. В результаті вплив гравітації на формозміну зразків для сплаву цього
складу істотно зменшується. Для того, щоб досягти таких самих результатів щодо формозмі-
ни зразків, як і для сплаву з вмістом 11 % (по масі) зв’язки, слід підвищити температуру спі-
кання. Це й зумовлює ширший допустимий інтервал спікання сплаву з вмістом 10 % (по ма-
сі) зв’язки.
Досліджувати мікроструктуру сплаву необхідно для того, щоб встановити інтервал
температур, в якому забезпечуються структурні параметри, при яких досягаються оптималь-
ні фізико-механічні та експлуатаційні властивості сплавів.
Як бачимо на зображеннях мікроструктур (рис. 2, 3), структура досліджуваних спла-
вів, як і їх формозміна, дуже чутлива до незначної зміни температури спікання.
Високий ступінь формозміни зразків сплаву з вмістом зв’язки 11 % (по масі) зумовле-
ний тим, що вихідний об’ємний вміст зв’язки знаходиться на верхній межі області вмісту
зв’язки, коли зразки при рідкофазному спіканні зберігають форму. За температури спікання,
при якій забезпечується необхідна густина сплаву, у зв’язці розчинюється значна кількість
вольфраму, що зумовлює значне збільшення кількості рідкої фази. А це, у свою чергу, спри-
чиняє значне пришвидшення в’язко-пластичного витікання сплаву під дією гравітації.
При зменшенні вмісту зв’язки до 10 % (по масі) відбувається два процеси: по-перше,
зменшується кількість рідкої фази за такої самої температури спікання; по-друге, активніше
відбувається процес коалесценції зерен вольфраму з утворенням довершенішого скелету з
вольфрамових зерен. В результаті вплив гравітації на формозміну зразків для сплаву цього
складу істотно зменшується. Для того, щоб досягти таких самих результатів щодо формозмі-
ни зразків, як і для сплаву з вмістом 11 % (по масі) зв’язки, слід підвищити температуру спі-
кання. Це й зумовлює ширший допустимий інтервал спікання сплаву з вмістом 10 % (по ма-
сі) зв’язки.
Досліджувати мікроструктуру сплаву необхідно для того, щоб встановити інтервал
температур, в якому забезпечуються структурні параметри, при яких досягаються оптималь-
ні фізико-механічні та експлуатаційні властивості сплавів.
Як бачимо на зображеннях мікроструктур (рис. 2, 3), структура досліджуваних спла-
вів, як і їх формозміна, дуже чутлива до незначної зміни температури спікання.
З рис. 2 випливає, що при зниженні температури спікання структура зразків значно
змінюється. За максимальної температури (рис. 2, а) спостерігається неоднорідність розподі-
лу зв’язки. Поряд з великими прошарками зв’язки (25–40 мкм) спостерігається багато неве-
ликих. Розміри більшості зерен вольфраму великі (> 50 мкм) і, крім того, згруповані в агре-
гати видовженої форми (у вигляді ланцюжків), та наближеної до сфери. Дрібних зерен прак-
тично не спостерігається. Всередині агрегатів межі зерен вольфраму не виявляються, що сві-
дчить про завершення процесу коалесценції.
За температури, нижчої на 10 °C (рис. 2, б), розмір зерен вольфраму зменшується.
З’являються дрібні зерна (> 10 мкм). Ланцюжків і сфероподібних агрегатів набагато менше.
Зв’язка розподілена рівномірніше. Кількість контактів, в яких зникли межі зерен вольфраму,
так само зменшується, тобто процес коалесценції не інтенсивніший. Розподіл зерен за розмі-
рами наближається до нормального, проте має неоднорідність зберігається (рис. 2, б).
Выпуск 12. ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА
И ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ
410
Коли температура знижується ще на 10 °C (рис. 2, в), структура подрібнюється. Кіль-
кість агрегатів збільшується, але вони складаються з дрібніших зерен вольфраму і мають
наближену до сфери форму. Явних ланцюжків дуже мало. Розподіл зерен вольфраму за роз-
мірами стає нормальним з максимумом 30 мкм. Максимум пологий, оскільки в інтервалах 20
і 40 мкм кількість зерен наближається до кількості зерен в інтервалі 30 мкм.
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
а
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
б
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
в
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
г
Рис. 2 – Мікроструктура зразків сплаву з вмістом зв’язки 11 % (по масі), спеченого за тем-
ператури, що перевищує температуру появи рідкої фази: на 10 ºС – а, на 20 ºС – б, на 30 ºС
– в, на 40 ºС – г
За температури, нижче від максимальної на 30 °C (рис. 2, г) структура найбільш дріб-
нозерниста. Агрегатів зерен вольфраму дуже мало і більшість з них розділена рідкою фазою.
Зерен вольфраму розміром понад 50 мкм дуже мало і вони мають монокристалічну форму.
Зв’язка розподілена рівномірно. Водночас розподіл зерен вольфраму за розмірами дещо по-
гіршується за рахунок збільшення кількості зерен розміром 20 мкм і зменшення кількості
РАЗДЕЛ 3. ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА ТВЕРДЫХ СПЛАВОВ
И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В ИНСТРУМЕНТЕ ДЛЯ РАЗЛИЧНЫХ ОТРАСЛЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
411
зерен вольфраму розміром 40 мкм, тобто максимум змістився на 20 мкм. Форма спектру роз-
поділу зерен витягнутіша в сторону зерен великого розміру.
З наведених даних випливає, що найоднорідніша структура сплаву з вмістом 11 %
зв’язки (по масі) отримується лише за температури, що на 20 °C менша максимальної, тобто
температурний інтервал оптимального спікання дуже вузький.
Характер впливу температури спікання на структуру сплаву з вмістом 10 % зв’язки (по
масі) аналогічний (рис. 3). За максимальної температури структура найбільш крупнозернис-
та. При зниженні температури спікання структура подрібнюється. Агрегатоутворення в цьо-
му сплаві за високих температур відбувається інтенсивніше, ніж у сплаві з вмістом 11 %
зв’язки (по масі). Взаємоконтакт агрегатів щільніший. Товщина прошарків зв’язки значно
менша і рівномірніша.
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
а
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
б
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
в
0
10
20
30
40
50
60
70
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Інтервал, мкм
Кі
ль
кі
ст
ь
зе
ре
н,
ш
тт
г
Рис. 3 – Мікроструктура зразків сплаву з вмістом зв’язки 10 % (по масі), спеченого за тем-
ператури, що перевищує температуру появи рідкої фази: на 10 ºС – а, на 20 ºС – б, на 30 ºС
– в, на 40 ºС – г
Выпуск 12. ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА
И ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ
412
Розподіл зерен за розмірами наближається до нормального в ширшому інтервалі тем-
ператур (рис. 3, б–г). Лише за максимальної температури розподіл втрачає виразність, через
зменшення частки зерен вольфраму розміром 20 мкм і збільшення частки зерен вольфраму
розміром 60 мкм. Проте не можна вважати такий розподіл бімодальним, як для сплаву з 11 %
зв’язки (по масі).
Вплив температури спікання на стереологічні характеристики структури сплавів ілюс-
трує рис. 4.
26
30
34
38
10 15 20 25 30 35 40
Перевищення температури появи рідкої
фази, оС
С
ер
ед
ні
й
ро
зм
ір
з
ер
ен
W
, м
км
10
14
18
22
10 15 20 25 30 35 40
Перевищення температури появи рідкої
фази, оС
С
та
нд
ар
тн
е
ві
дх
ил
ен
ня
, %
а б
0,42
0,44
0,46
0,48
0,5
0,52
0,54
10 15 20 25 30 35 40
Перевищення температури появи рідкої
фази, оС
Ко
еф
іц
іє
нт
в
ар
іа
ці
ї з
ер
ен
W
0,65
0,67
0,69
0,71
0,73
10 15 20 25 30 35 40
Перевищення температури появи рідкої
фази, оС
Ко
еф
іц
іє
нт
с
ум
іж
но
ст
і з
ер
ен
W
в г
Рис. 4. Залежності структурних параметрів сплавів з різним вмістом зв’язки від переви-
щення температури появи рідкої фази для матеріалу з вмістом зв’язки: ■ – 10 % (по масі);
♦ – 11 % (по масі)
З даних рис. 4 випливає, що середній розмір зерна вольфраму (рис. 4, а) за температу-
ри спікання на 10–30 °C нижче максимальної в обох сплавах близький і відповідає оптима-
льному розміру (30±5 мкм) [2]. За максимальної температури спікання для обох сплавів зна-
чно збільшується dсер. Імовірно, за цієї температури відбувається один і той самий процес,
що активує збільшення розміру зерен вольфраму. Найімовірніше, що це процес коалесценції
всередині агрегатів і ланцюжків зерен вольфраму.
Середнє квадратичне відхилення (рис. 4, б) і коефіцієнт варіації (рис. 4, в) не зміню-
ються зі зниженням температури на 10 ºС, водночас плавно збільшуються з підвищенням
температури спікання. Це свідчить про те, що процес коалесценції не зумовлює зміну меха-
нізму формування неоднорідної структури. Однорідність структури могла б виявитися за
вищих температур спікання, але через значну формозміну зразків при цьому дослідження
вважаемо недоцільним.
Коефіцієнт суміжності зерен вольфраму у сплавах з підвищенням температури змен-
шується (рис. 4, г). Це закономірно, оскільки з підвищенням температури спікання зерна во-
льфраму збільшуються, а відповідно площа їх контактів зменшується.
Висновки
1. Вольфрамові сплави з вмістом зв’язки 10–11 % (по масі) дуже чутливі до темпера-
тури спікання як щодо формування мікроструктури, так і щодо формозміни зразків за раху-
нок в’язкопластичного витікання під дією гравітації.
РАЗДЕЛ 3. ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА ТВЕРДЫХ СПЛАВОВ
И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В ИНСТРУМЕНТЕ ДЛЯ РАЗЛИЧНЫХ ОТРАСЛЕЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
413
2. Технологічніший сплав із вмістом зв’язки 10 % (по масі), завдяки широкому інтер-
валу температур спікання, в якому спостерігаються найменша формозміна зразків і найодно-
рідніший розподіл зерен вольфраму за розмірами при забезпеченні необхідної густини.
3. Основні процеси формування структури вольфрамових сплавів у досліджуваних ін-
тервалах температур – перекристалізація через рідку фазу і коалесценція зерен вольфраму.
Література
1. Rodriguez A. B., Sevillano J. G. Visoplastic Flow of High Density W–Ni–Fe Alloys During Liq-
uid-Phase Sintering // Tungsten and Tungsten Alloys. – 1992. – № 1. – P. 61–68.
2. German R. M. Critical Developments in Tungsten Heavy Alloys // Journ. of Alloys and
Compounds. – 2004. – № 37. – P. 186–191.
Поступила 05.06.09
УДК 621.762.5:669.018.25.0028
В. П. Бондаренко, член-кор. НАН України, Л. М. Мартинова, канд. хім. наук
Інститут надтвердих матеріалів ім. В. Н. Бакуля НАН України, м. Київ
СПЕЧЕНІ ТВЕРДІ СПЛАВИ МАРОК ВК6 ТА ВК8, ОТРИМАНІ РІЗНИМИ
МЕТОДАМИ ПЕРЕРОБКИ ТЕХНОГЕННОЇ СИРОВИНИ
Results are given of all-round studies of physico-mechanical properties and structure of re-
covered sintered hard alloys of WC-6Co and WC-8Co grades produced by different manufacturers
with the use of zinc («Karma», Svetlovodsk, «Tekhnokor», Khar´kov) and thermochemical carbon
black-free («Alcon-Tverdosplav, Kiev» reprocessing procedures. It has been found that the stress
intensity factor, hardness, bending and compression strength limits essentially depend on the
method of recovering mixtures from technogenic raw materials as well as on additional reprocess-
ing operations.
Вступ
Твердосплавна промисловість виробляє кілька десятків марок твердих сплавів, з яких
виготовляється твердосплавний інструмент різного призначення. Обсяг виробництва цих
сплавів залежить від наявності сировини. В Україні сировинної бази для виробництва твер-
дих сплавів немає, тому твердосплавні суміші закуповують за кордоном – у Росії, Китаю,
різних держав Європи. Одним із джерел їх поповнення є вторинна сировина, що отримується
у процесі виготовлення та експлуатації твердосплавного інструменту і конструкційних еле-
ментів машин та може бути перероблена у придатні для використання твердосплавні суміші.
Існує багато методів переробки лому твердих сплавів, кожен з яких має як переваги,
так і недоліки [1]. Проте не встановлений найефективніший метод регенерації за якістю тве-
рдих сплавів, екологічною чистотою та економічними показниками, що в свою чергу, уне-
можливлює наукове обґрунтування найперспективнішого і найефективнішого методу реге-
нерації при організації промислової переробки лому твердих сплавів. Встановлено, що твер-
досплавні суміші, виготовлені з техногенної сировини різними виробниками навіть одним
методом, суттєво різняться як за складом, так і за дисперсністю, що впливає на структуру і
фізико-механічні властивості спечених з них твердосплавних виробів [2].
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22645 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0065 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:25:48Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бондаренко, В.П. Андреєв, І.В. Барановський, О.М. Щербань, В.В. 2011-06-26T22:58:27Z 2011-06-26T22:58:27Z 2009 Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання / В.П. Бондаренко, І.В. Андреєв, О.М. Барановський, В.В. Щербань // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сб. науч. тр. — К.: ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2009. — Вип. 12. — С. 407-413. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0065 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22645 669.017.112:669.27 Process of an is viscous-plastic current of the tungsten alloys in the high contents of a sheaf is investigated. uk Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання Бондаренко, В.П. Андреєв, І.В. Барановський, О.М. Щербань, В.В. Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности |
| title | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| title_full | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| title_fullStr | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| title_full_unstemmed | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| title_short | Вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| title_sort | вплив вмісту зв’язки на формозміну виробів з вольфрамових сплавів в процесі рідкофазного спікання |
| topic | Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности |
| topic_facet | Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22645 |
| work_keys_str_mv | AT bondarenkovp vplivvmístuzvâzkinaformozmínuvirobívzvolʹframovihsplavívvprocesírídkofaznogospíkannâ AT andreêvív vplivvmístuzvâzkinaformozmínuvirobívzvolʹframovihsplavívvprocesírídkofaznogospíkannâ AT baranovsʹkiiom vplivvmístuzvâzkinaformozmínuvirobívzvolʹframovihsplavívvprocesírídkofaznogospíkannâ AT ŝerbanʹvv vplivvmístuzvâzkinaformozmínuvirobívzvolʹframovihsplavívvprocesírídkofaznogospíkannâ |