Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності»
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2265 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» / В. Ємельянов, Л. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 49-53. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2265 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ємельянов, В. Шевченко, Л. 2008-09-16T14:53:35Z 2008-09-16T14:53:35Z 2006 Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» / В. Ємельянов, Л. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 49-53. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2265 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Форуми Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| spellingShingle |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» Ємельянов, В. Шевченко, Л. Форуми |
| title_short |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| title_full |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| title_fullStr |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| title_full_unstemmed |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| title_sort |
мости єднання. міжнародна конференція «українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» |
| author |
Ємельянов, В. Шевченко, Л. |
| author_facet |
Ємельянов, В. Шевченко, Л. |
| topic |
Форуми |
| topic_facet |
Форуми |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2265 |
| citation_txt |
Мости єднання. Міжнародна конференція «Українсько-македонські паралелі в історії та сучасності» / В. Ємельянов, Л. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 12. — С. 49-53. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT êmelʹânovv mostiêdnannâmížnarodnakonferencíâukraínsʹkomakedonsʹkíparalelívístoríítasučasností AT ševčenkol mostiêdnannâmížnarodnakonferencíâukraínsʹkomakedonsʹkíparalelívístoríítasučasností |
| first_indexed |
2025-11-24T11:50:23Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:50:23Z |
| _version_ |
1850846344476884992 |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 49
МОСТИ ЄДНАННЯ
Міжнародна конференція
«Українсько=македонські паралелі в історії та сучасності»
(29 травня — 4 червня 2006 р., м. Сімферополь)
Уже вп’яте зустрічаються вчені двох
братніх слов’янських народів, щоб обго�
ворити актуальні питання сучасної науки,
визначити українсько�македонські паралелі
в історичному розвитку мов, культур, дер�
жавності і на цих засадах окреслити пріори�
тетні напрями подальшого співробітництва
НАН України та Македонської академії наук
і мистецтв (МАНМ). Такі щорічні зустрічі
сформували плідну наукову традицію, вибу�
дувану на розумінні історичної та культур�
ної спорідненості наших народів і водночас
спільному як для українців, так і македонців
прагненні до євроінтеграції, перспективних
форм обміну науковою інформацією.
Культурну і духовну спорідненість ук�
раїнців і македонців визначає, як відомо, при�
належність до єдиного слов’янського річища
і православної цивілізації. Завдяки духовним
балканським просвітителям, першовчителям
Кирилу і Мефодію, Київська Русь знайо�
миться зі Святим Письмом, долучається до
християнства і вже понад тисячу років тек�
сти Біблії є світоглядним, морально�етичним
і культурним виміром нашої самосвідомості.
Історія українсько�македонських контак�
тів — це комплекс складних і почасти диску�
сійних проблем — поява слов’ян на Балканах,
час, умови й обставини християнізації сло�
в’янського світу, виникнення і значення для
середньовічної культури центрів слов’ян�
ської писемності. Це також питання ролі про�
світителів у духовній та етнічній самоіден�
тифікації народів, у визначенні приналежно�
сті слов’янських культур до середньовічного
європейського цивілізаційного простору.
Наша історія має багато паралелей. Україн�
ський і македонський народи здобули неза�
лежність і будують свою державу після бага�
тьох століть входження до інших державних
утворень, загарбницьких воєн, намагання
чужоземців стерти історичну і культурну па�
м’ять народу, асимілювати і знищити його як
самостійний етнос.
Особливе питання – національна мова. І ук�
раїнська, і македонська мови пройшли через
періоди випробувань, де були намагання інших,
титульних, культур привласнити собі їхню лі�
тературу, тексти і видатні постаті просвітителів,
численні спроби заборон чи «наукового» пояс�
нення їх периферійності, функціональної не�
повноти, врешті, дискусій про їхнє майбутнє у
сучасному глобалізованому світі.
Науковці обох країн усвідомлюють відпові�
дальність перед своїми народами за створення
нових перспектив — соціальних, інтелектуаль�
них, духовних. Саме розв’язанню актуальних
проблем сучасної науки і була присвячена
більшість доповідей на конференції, яка завер�
шила Дні науки Республіки Македонія в Ук�
раїні. Голова Комітету МАНМ з питань маке�
донсько�українського співробітництва ака�
демік МАНМ Блаже Ристовскі і директор
Інституту археології НАН України академік
НАН України П.П. Толочко урочисто відкри�
ли представницьке наукове зібрання, зачита�
ли привітання від Національної академії наук
України, Македонської академії наук і мис�
тецтв, Кримського наукового центру НАН Ук�
раїни та Міністерства освіти і науки України.
Виголошені на конференції доповіді від�
дзеркалювали широкий спектр сучасної на�
укової проблематики. Академік НАН Украї�
ни П.П. Толочко звернувся до періоду між�
слов’янських взаємин періоду Київської
Русі, висвітлив історію балканських походів
Святослава, відомості про які збереглися у
писемних джерелах. Його доповідь виклика�
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1250
ла плідну дискусію, що дала змогу учасникам
конференції сформулювати ідеї про наше
спільне коріння і взаємовпливи.
Академік МАНМ Блаже Ристовскі у до�
повіді «Шевченко в українській і Мисирков
у македонській культурі» спинився на поста�
тях митців, знакових для національної само�
свідомості і культури, проаналізував їхнє
місце в історії та сьогоденні України і Маке�
донії.
Доктор філологічних наук, генеральний
директор Кримського республіканського
краєзнавчого музею А.В. Мальгін сформулю�
вав цікаву проблему — «Між Балканами і
Кавказом: досвід розв’язання міжетнічних
протиріч». Його доповідь, що ґрунтувалася
на широкій документальній базі, засвідчила
нестандартне бачення науковцем питань роз�
в’язання міжетнічних конфліктів.
У проведенні Днів науки Македонії в Ук�
раїні вже вдруге взяв участь дослідник зі
світовим ім’ям академік МАНМ Ґеорґі Єфре�
мов. Він виступив з доповіддю «Таласемія та
інші гемоглобінопатії в Югославії раннього
періоду» («Talasemija i drugi hemoglobinopatii
vo poranesna Jugoslavia»), в якій новітні по�
гляди на медико�біологічні проблеми спро�
ектовано на балканський ареал, зокрема по�
воєнну Югославію.
Можливості практичного використання
результатів досліджень у природничих на�
уках відображені у доповіді головного нау�
кового співробітника Інституту геологічних
наук НАН України доктора геолого�мінера�
логічних наук В.О. Ємельянова та аспірант�
ки цієї установи А.А. Нікітіної «Геологічні
пам’ятники Криму як основа розвитку різних
видів туризму». Поданий професійно глибо�
ко і коректно матеріал, широко проілюстро�
ваний знімками, зверненням до відомих і
маловідомих фактів із геологічної історії
Криму, переконав присутніх у реальних мож�
ливостях півострова стати одним з найбільш
привабливих місць розвитку туристичної
індустрії на нашій планеті.
На конференції були широко представлені
культурологічні та історичні проблеми. Їх
різні аспекти розглянуті у доповідях: завіду�
вача кафедри культурології Таврійського на�
ціонального університету ім. В.І. Вернад�
ського доктора філософських наук Д.С. Бе�
рестовської — «Діалог культур: Схід і Захід
(на прикладі народів колишньої Югославії)»;
керівника Кримського відділення Інститу�
ту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН
України доктора історичних наук О.І. Ай�
бабіна — «Вплив Візантії на формування гір�
ськокримської народності у IV–XV ст.»; за�
відувача кафедри стародавнього світу та се�
редньовіччя Таврійського національного уні�
верситету ім. В.І. Вернадського кандидата
історичних наук О.Г. Герцена — «Боротьба
народів Балкан і Криму з османською агре�
сією у другій половині ХV ст.»; професора
того самого університету доктора історичних
наук Є.Б. Петрова — «Вивчення історії ста�
родавньої Македонії у Таврійському націо�
нальному університеті ім. В.І. Вернадського»;
академіка МАНМ Ґане Тодоровскі — «Украї�
на у публіцистиці Райко Зінзірова» («Ukraina
vo publicistikata na Rajko Zinzirov»); аспіран�
тки Інституту мистецтвознавства, фольклори�
стики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН
України О.О. Ковтун — «Музичні народні
інструменти у македонському традиційному
фольклорі (етнолінгвістичний аспект)»; ди�
ректора Одеського археологічного музею
НАН України кандидата історичних наук
В.П. Ванчугова — «Деякі паралелі в розвитку
культур доби бронзи Північного Причорно�
мор’я та Центральних Балкан (за матеріала�
ми бронзових фібул)»; професора Інституту
національної історії (Македонія) доктора Мі�
лана Бошковскі — «Македонсько�українські
зв’язки в середньовіччі» («Makedonsko�ukra�
inski vrski vo sredniot vek»).
Цікавими були також доповіді директора
Кримського філіалу Інституту археології
НАН України кандидата історичних наук
В.Л. Мица — «Македонія і Причорномор’я у
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 51
добу античності і середньовіччя: історичні ре�
алії і паралелі»; керівника Відділення релі�
гієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Ско�
вороди НАН України доктора філософських
наук А.М. Колодного — «Українсько�маке�
донське православ’я: історичні паралелі і
прагнення церковної свободи»; завідувача
відділу античної археології Таврійського
національного університету ім. В.І. Вернад�
ського кандидата історичних наук С.Б. Лан�
цова — «Македонія і Північне Причорномо�
р’я в античну добу»; заступника керівника
Кримського відділення Інституту сходознав�
ства ім. А.Ю. Кримського НАН України кан�
дидата історичних наук В.А. Сидоренка —
«Історичні зв’язки середньовічного Криму і
Македонії за пам’ятками кам’яної пластики»;
доцента кафедри історії стародавнього світу
та середньовіччя Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського кандидата
історичних наук В.Є. Науменка — «Візан�
тійська імперія і слов’янське населення Ма�
кедонії у VІІ–ІХ ст.: політико�адміністратив�
ний аспект»; докторанта цього університету
кандидата історичних наук І.І. Вдовиченка —
«Мозаїка з Пелли (Македонія) — «Левове по�
лювання» як архетип розпису на вазах «кер�
ченського стилю»; вченого секретаря Від�
ділення релігієзнавства Інституту філософії
ім. Г.С. Сковороди НАН України кандидата
філософських наук Г.М. Кулагіна — «Релігій�
на духовність у євроінтеграційних процесах
України і Македонії».
Різноаспектність доповідей, заглибленість в
історико�цивілізаційну проблематику, введен�
ня у науковий обіг нових і переосмислення в
сучасних парадигмах давно відомих фактів —
усе це розширило можливості активізації до�
сліджень в історико�культурологічному на�
прямі у наукових колективах обох країн.
Великий резонанс на конференції викли�
кали доповіді, присвячені політико�правовій
проблематиці в її історичному, сучасному і
перспективному аспектах. Це, зокрема, нау�
кові повідомлення професора Таврійського
національного університету ім. В.І. Вер�
надського доктора історичних наук С.В. Юр�
ченка — «Югославське питання на Ялтин�
ській конференції 1945 року»; професора
юридичного факультету цього університету
доктора юридичних наук О.Ф. Скакуна —
«Традиції та інновації у праві України і Ма�
кедонії (порівняльний аспект)»; декана того
самого факультету доктора юридичних наук
О.В. Тимощука — «Македонія та Україна у
системі античного і візантійського права»;
завідувача відділу Інституту держави і пра�
ва ім. В.М. Корецького НАН України докто�
ра політичних наук І.О. Кресіна — «Албано�
македонський міжетнічний конфлікт у Ма�
кедонії: передумови, суть і геополітичний
контекст»; провідного наукового співробіт�
ника Інституту держави і права ім. В.М. Ко�
рецького НАН України доктора юридичних
наук Н.М. Онищенка — «Розвиток сучасних
правових систем на прикладі України і Ма�
кедонії»; провідного соціолога Інституту со�
ціології НАН України кандидата соціологіч�
них наук А.О. Зошкіна — «Становлення ре�
гіональних еліт в Україні. 1991–2006 рр.».
Надзвичайно актуальним для швидкого і
якісного обміну науковою інформацією є
широке використання можливостей новітніх
технічних засобів, зокрема Інтернету. Ці про�
блеми були розглянуті в доповідях академі�
ка�секретаря Відділення історії, філософії та
права НАН України академіка НАН Украї�
ни О.С. Онищенка — «Електронний шлях
України і Македонії в європейський науко�
во�освітній простір: спільне і особливе»; ди�
ректора Інституту біографічних досліджень
Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер�
надського кандидата історичних наук В.І. По�
пика — «Український біографічний архів —
складова частина електронних науково�ін�
формаційних ресурсів слов’янського світу»;
заступника генерального директора Націо�
нальної бібліотеки України ім. В.І. Вернад�
ського кандидата філософських наук В.М. Го�
рового — «Перспективи національного роз�
52 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12
витку в умовах активізації глобальних інфор�
маційних впливів».
Керівник Лексикографічного центру
МАНМ академік МАНМ Ґеорґі Старделов
виголосив дискусійну доповідь, що резонує
з аналогічною проблематикою, обговорюва�
ною в українському суспільстві, — «Чи відмо�
вимося від марксизму?» («Kako da izlezeme
od marksizmot?»). Побудована на несподіва�
них філософсько�культурних асоціаціях, па�
радоксальна за стилем викладу, просякнута
іронією, ця доповідь не лише викликала
бурхливу дискусію, а й ще раз підтвердила
репутацію автора як одного з блискучих інте�
лектуалів слов’янського світу.
Філологічний напрям на конференції вий�
шов за межі традиційної фахової проблемати�
ки, виявивши інтерес дослідників до синкре�
тизму, комплексності наукового знання, що
спирається на міцне фактологічне підґрунтя.
Різноплановість філологічних наукових роз�
робок стає ознакою часу, що і засвідчено в до�
повідях завідувача кафедри Одеського націо�
нального університету ім. І.І. Мечникова док�
тора філологічних наук Д.С. Іщенка та
доцента цього університету доктора філоло�
гічних наук М.І. Зубова — «Слов’янські руко�
писи з Македонії в Одеській національній
бібліотеці ім. О.М. Горького»; завідувача ка�
федри історії української мови Інституту
філології Київського національного універси�
тету ім. Тараса Шевченка доктора філологіч�
них наук Л.І. Шевченко — «Функціональні
стилі літературної мови в контексті ідей про
історичність культури слов’янських народів:
Блаже Конески. Граматика на македонскиот
литературен jазик. — Іван Огієнко. Історія
української літературної мови»; провідного
наукового співробітника Інституту мистецт�
вознавства, фольклористики та етнології
ім. М.Т. Рильського НАН України кандидата
філологічних наук О.О. Микитенко — «Маке�
донська поезія на сторінках журналу «Все�
світ»; провідного наукового співробітника
Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН
України доктора філологічних наук Ю.В. Пе�
лешенка — «Житіє святого Варвара Охрид�
ського та його рецепція в Україні»; академіка
МАНМ Петара Хр. Ілієвскі — «Погляд на сло�
в’янську писемність у Понті і на Балканах
(найдавніші візантійсько�слов’янські куль�
турні контакти)» («Zachetoci na pismenost kaj
slovenite vo Pont i na Balkanot (Najstari vizan�
tisko�slovenski kulturni kontakti»); професо�
ра Інституту македонської мови ім. Крсте
Мисиркова доктора Сніжани Веновської�Ан�
тевської — «Глобалізація, європеїзація та ін�
тернаціоналізація в македонській й україн�
ській мовах» («Globalizacijata, europeizacijata
i internacionalizacijata vo makedonskiot i vo uk�
rainskiot jazik»); завідувача відділу Націо�
нальної бібліотеки України ім. В.І. Вернад�
ського кандидата історичних наук Т.В. Доб�
ка — «Питання македонсько�українських
літературних взаємин в українській бібліо�
графії».
Конференція, що стала чільною подією
Днів науки Республіки Македонія в Україні,
відбувалася в широкому контексті дискусій,
творчих зустрічей, обміну досвідом нау�
ковців двох слов’янських країн. Дослідники
Кримського наукового центру НАН та МОН
України і Таврійського національного універ�
ситету ім. В.І. Вернадського ознайомили ма�
кедонських колег з напрямами роботи, освіт�
німи засадами одного з кращих університетів
нашої держави, з виставками його бібліотеки,
зокрема тематичною експозицією, присвяче�
ною обороні Мангупу 1475 року, тощо.
Знаковим стало проведення конференції
у відреставрованій заміській садибі графа
М.С. Воронцова. Науковці з Македонії змог�
ли доторкнутися до історичних реалій Кри�
му, зрозуміти особливості культурного і нау�
кового життя кримчан у сучасній Україні.
Вміло організована культурна програма
пропонувала учасникам конференції поїздку
до Бахчисарая з відвідуванням ханського па�
лацу, подорож до Масандри з її знаменитим
виноробним підприємством, знайомство з
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 12 53
південним узбережжям Криму і Лівадій�
ським палацом.
В організації Днів науки Македонії в Ук�
раїні є велика заслуга, передусім, голови
Кримського наукового центру НАН та
МОН України, ректора Таврійського націо�
нального університету ім. В.І. Вернадського
члена�кореспондента НАН України М.В. Баг�
рова, його заступника кандидата економіч�
них наук О.І. Башти, завідувача науково�
організаційного відділу Ж.І. Голубкіної та
інших співробітників Центру й університе�
ту. Вони зробили все необхідне, щоб нау�
ковці братніх слов’янських народів не лише
осмислили, а й відчули гармонію ритмів
історії та сучасності, які об’єднують нас у
єдиній цивілізації.
В. ЄМЕЛЬЯНОВ,
доктор геолого=мінералогічних наук,
перший заступник
головного вченого секретаря
НАН України,
Л. ШЕВЧЕНКО,
доктор філологічних наук,
завідувач кафедри історії
української мови Київського
національного університету
ім. Тараса Шевченка
|