Ефект спільних проектів

Ефект спільних проектів

Ще за часів Радянського Союзу Сибірське відділення АН СРСР з його знаменитим академмістечком у Новосибірську відзначалося науковими здобутками світового рівня. Це зумовлювалося не тільки високим престижем науки у радянському суспільстві, підкріпленим відповідним фінансовим забезпеченням, а й висок...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Шевченко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Теми:
Співробітництво
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2270
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ефект спільних проектів / В. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 19-21. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2270
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22702025-02-09T15:59:13Z Ефект спільних проектів Шевченко, В. Співробітництво Ще за часів Радянського Союзу Сибірське відділення АН СРСР з його знаменитим академмістечком у Новосибірську відзначалося науковими здобутками світового рівня. Це зумовлювалося не тільки високим престижем науки у радянському суспільстві, підкріпленим відповідним фінансовим забезпеченням, а й високою концентрацією інтелектуального потенціалу на окремо взятій території. Згадаймо сумнозвісні часи ГУЛАГу: саме до Сибіру на примусові роботи найбільше звозили волелюбних і обдарованих людей з усіх союзних республік. Ті з них, кому пощастило вижити, передали креативний генофонд своїм нащадкам. Не випадково, що в академічних установах Сибірського відділення Російської академії наук (СВ РАН) і донині працює чимало науковців українського походження. У цьому контексті важко переоцінити значення Договору про співробітництво між Сибірським відділенням Російської академії наук і Донецьким науковим центром НАН України від 7 липня 2005 року, який активізував контакти вчених обох держав. 2006 Article Ефект спільних проектів / В. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 19-21. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2270 uk application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Співробітництво
Співробітництво
spellingShingle Співробітництво
Співробітництво
Шевченко, В.
Ефект спільних проектів
description Ще за часів Радянського Союзу Сибірське відділення АН СРСР з його знаменитим академмістечком у Новосибірську відзначалося науковими здобутками світового рівня. Це зумовлювалося не тільки високим престижем науки у радянському суспільстві, підкріпленим відповідним фінансовим забезпеченням, а й високою концентрацією інтелектуального потенціалу на окремо взятій території. Згадаймо сумнозвісні часи ГУЛАГу: саме до Сибіру на примусові роботи найбільше звозили волелюбних і обдарованих людей з усіх союзних республік. Ті з них, кому пощастило вижити, передали креативний генофонд своїм нащадкам. Не випадково, що в академічних установах Сибірського відділення Російської академії наук (СВ РАН) і донині працює чимало науковців українського походження. У цьому контексті важко переоцінити значення Договору про співробітництво між Сибірським відділенням Російської академії наук і Донецьким науковим центром НАН України від 7 липня 2005 року, який активізував контакти вчених обох держав.
format Article
author Шевченко, В.
author_facet Шевченко, В.
author_sort Шевченко, В.
title Ефект спільних проектів
title_short Ефект спільних проектів
title_full Ефект спільних проектів
title_fullStr Ефект спільних проектів
title_full_unstemmed Ефект спільних проектів
title_sort ефект спільних проектів
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2006
topic_facet Співробітництво
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2270
citation_txt Ефект спільних проектів / В. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 19-21. — укр.
work_keys_str_mv AT ševčenkov efektspílʹnihproektív
first_indexed 2025-11-27T19:19:03Z
last_indexed 2025-11-27T19:19:03Z
_version_ 1849972386557853696
fulltext ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 19 Ще за часів Радянського Союзу Сибірське відділення АН СРСР з його знамени� тим академмістечком у Новосибірську відзначалося науковими здобутками світового рівня. Це зумовлювалося не тільки високим престижем науки у ра� дянському суспільстві, підкріпленим відповідним фінансовим забезпеченням, а й високою концентрацією інтелектуального потенціалу на окремо взятій тери� торії. Згадаймо сумнозвісні часи ГУЛАГу: саме до Сибіру на примусові роботи найбільше звозили волелюбних і обдарованих людей з усіх союзних республік. Ті з них, кому пощастило вижити, передали креативний генофонд своїм нащадкам. Не випадково, що в академічних установах Сибірського відділення Російської академії наук (СВ РАН) і донині працює чимало науковців українського похо� дження. У цьому контексті важко переоцінити значення Договору про співробіт� ництво між Сибірським відділенням Російської академії наук і Донецьким нау� ковим центром НАН України від 7 липня 2005 року, який активізував контакти вчених обох держав. ЕФЕКТ СПІЛЬНИХ ПРОЕКТІВ З метою поглиблення співпраці науковців двох наших країн 11—14 жовтня ц. р. у Донецьку перебувала делегація СВ РАН, до складу якої входили віце!президент Росій! ської академії наук, голова Сибірського від! ділення РАН академік РАН Микола Леонтійо! вич Добрецов і радник Російської академії наук член!кореспондент РАН Геннадій Гнато! вич Грицко. На час перебування російських колег у До! нецьку було окреслено програму спільних заходів щодо обміну досвідом розв’язання найбільш важливих проблем у розвитку Дон! басу і Сибірського регіону. 11 жовтня російські вчені відвідали Доне! цький обласний протипухлинний центр АМН України (генеральний директор — академік АМН України Г.В. Бондар). Тут вони ознайо! милися з роботами щодо виконання спільно! го проекту науковців ДНЦ НАН і МОН Ук! раїни і СВ РАН «Розробка методології систем� ної оцінки та прогнозування канцерогенної небезпеки для населення вугледобувних регіонів Росії та України» (2006—2008 роки). Науко! вий координатор проекту — Донецький нау! ковий центр НАН і МОН України. Робота виконується за результатами кон! курсу спільних проектів фундаментальних досліджень науковців НАН України та Си! бірського відділення РАН. Проект затвердже! но розпорядженням Президії НАН України від 1 червня 2006 року. Метою проекту є розробка єдиної системи оцінки та прогнозування канцерогенної не! безпеки для населення вугледобувних регіо! нів на основі вивчення територіальних особ! ливостей захворюваності на рак. Академік АМН України Г.В. Бондар озна! йомив російських гостей з науковими і прак! тичними напрацюваннями Центру в галузі діагностики та методів лікування онкохворих, онкоепідеміологічними дослідженнями щодо з’ясування причинно!наслідкових зв’язків між рівнем хімічних канцерогенів та показни! ками найпоширеніших онкологічних захво! рювань. Розглядалася також методика комп! лексної оцінки онкоситуації у промислових регіонах України та Росії. 12 жовтня М.Л. Добрецов та Г.Г. Грицко були гостями Інституту фізико!органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка НАН України (директор — академік НАН України А.Ф. Попов). Інститут є співвиконавцем ра! зом із СВ РАН наукового проекту «Аналіз проблеми і розробка технологій конкуренто� спроможного енерготехнологічного викорис� 20 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 тання вугілля», що також увійшов до пере! ліку спільних проектів, затверджених розпо! рядженням Президії НАН України. Крім ІнФОВ, у цьому проекті беруть участь Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевсько! го НАН України, Інститут вугільних енерготех! нологій НАН і Мінпаливенерго України, Інсти! тут фізики гірничих процесів НАН України. В Інституті фізико!органічної хімії і вугле! хімії було проведено об’єднаний семінар за участю співробітників цієї установи, Інститу! ту фізики гірничих процесів НАН України та колег із Сибірського відділення РАН. Член! кореспондент РАН Г.Г. Грицко виступив з до! повіддю «Сучасні тенденції видобутку, пере! робки та використання вугілля». Було вислов! лено пропозицію щодо видання спільної з ученими СВ РАН монографії, у якій знайдуть відображення досягнення науковців у галузі нетрадиційної переробки вугілля різних родо! вищ Росії та України. Російські колеги відвідали відділ хімії ву! гілля, лабораторії графітохімії, хімічного ак! тивування і спільної утилізації вугілля та відходів, комплексної переробки бурого ву! гілля та інші наукові підрозділи ІнФОВ. Науковці із Сибірського відділення РАН також завітали до Інституту фізики гірничих процесів НАН України (директор — член! кореспондент НАН України А.Д. Алексєєв). Тут учені двох країн обговорювали пробле! ми безпечності робіт у гірничій промислово! сті, зокрема причини та наслідки останньої аварії на шахті ім. О. Засядька, що сталася через викид шахтного метану. 13 жовтня у Будинку вчених Донецького наукового центру НАН і МОН України від! булася нарада, присвячена досвіду роботи Сибірського відділення РАН з активізації ін! новаційної діяльності. В нараді взяли участь заступник голови Донецької обласної дер! жавної адміністрації Б.І. Адамов, члени бюро, керівники академічних та галузевих установ ДНЦ, ректори вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, фахівці — учасни! ки спільних з СВ РАН наукових проектів. Учасники наради у Будинку вчених Донецького наукового центру НАН України і МОН України ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 21 Доповідь «Про проект технопаркової зони в м. Новосибірську (Академмістечко) та в нау! кових центрах СВ РАН» виголосив голова Сибірського відділення РАН академік РАН М.Л. Добрецов. Член!кореспондент РАН Г.Г. Грицко поінформував присутніх про стан виконання спільних наукових проектів уста! новами НАН України та СВ РАН. Досвідом українських учених з активізації інноваційного розвитку поділилися перший заступник голови ДНЦ НАН і МОН Украї! ни академік НАН України В.П. Шевченко, директор Інституту фізики гірничих проце! сів НАН України член!кореспондент НАН України А.Д. Алексєєв, директор Донецько! го науково!дослідного інституту вугільної промисловості Мінвуглепрому України док! тор технічних наук Б.А. Грядущий. Того ж дня делегація СВ РАН відвідала Український державний науково!дослідний і проектно!конструкторський інститут гірни! чої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи НАН України (директор — доктор технічних наук А.В. Анциферов). Гості озна! йомилися з перебігом виконання спільного проекту вчених ДНЦ і СВ РАН «Розробка ме� тодів і створення систем сейсмодеформацій� ного моніторингу техногенних землетрусів та гірських ударів». Метою проекту є розробка методологічних засад для створення систем площадного сейс! моакустичного діагностичного моніторингу геодинамічного стану гірського масиву. Бу! дуть побудовані фізико!математичні моделі, що дають змогу описувати особливості перебі! гу деформаційно!хвильових процесів у струк! турах породних масивів, спричинених техно! генним порушенням їх рівноважного стану. Передбачено здійснення досліджень з ви! користанням методичних напрацювань УкрНДМІ з питань шахтної сейсморозвідки тектонічних порушень і зон підвищених на! пружень у гірському масиві. Планується та! кож апробація сучасних методичних розро! бок у галузі сейсмоакустичної діагностики геодинамічного стану породного масиву з гірських виробок і земної поверхні. Тут бу! дуть використані матеріали сейсморозвідки й аналіз динамічних параметрів (енергетич! них і спектральних) природних сейсмоакус! тичних проявів у гірському масиві перед по! чатком розвитку динамічних процесів. В УкрНДМІ розроблено апаратуру, що дає змогу аналізувати особливості зміни природ! ної електромагнітної емісії гірського масиву у процесі порушення його напружено!рівно! важного стану. Під час зустрічі в УкрНДМІ НАН України академік РАН М.Л. Добрецов та супрово! джуючі особи взяли участь у засіданні вченої ради інституту, де ознайомилися з його основ! ними науковими напрямами, результатами фундаментальних і прикладних досліджень, розглянули пропозиції щодо подальшої твор! чої співпраці НАН України та СВ РАН. 14 жовтня, наприкінці відвідин Донеччини, для російських гостей було проведено екс! курсію по Донецькому ботанічному саду НАН України (директор — доктор біологічних наук О.З. Глухов). Колеги із СВ РАН ознайомили! ся з діяльністю установи, спрямованою на збе! реження та поповнення флори і рослинності Південного Сходу України, переглянули ко! лекції рослин закритого (оранжереї) та відкритого ґрунту. Академік РАН М.Л. Добрецов подякував за теплий прийом, конструктивну співпрацю та запросив керівництво Донецького наукового центру, провідних учених — учасників спіль! них проектів — наступного року відвідати Сибірське відділення РАН, яке відзначатиме свій піввіковий ювілей. В. ШЕВЧЕНКО, академік НАН України, перший заступник голови Донецького наукового центру НАН і МОН України

Схожі ресурси