Шлях до економіки знань
Рецензія на книгу: В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. Інноваційні перспективи України. — Харків: Константа, 2006. — 272 с.
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2271 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шлях до економіки знань / Б. Маліцький, В. Онопрієнко, В. Денисюк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 10. — С. 58-62. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859914744897470464 |
|---|---|
| author | Маліцький, Б. Онопрієнко, В. Денисюк, В. |
| author_facet | Маліцький, Б. Онопрієнко, В. Денисюк, В. |
| citation_txt | Шлях до економіки знань / Б. Маліцький, В. Онопрієнко, В. Денисюк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 10. — С. 58-62. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. Інноваційні перспективи України. — Харків: Константа, 2006. — 272 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:04:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 10
РEЦEНЗIЇ
На помежів’ї ХХ—ХХІ століть у найроз�
виненіших країнах світу прискорення
темпів науково�технічного прогресу і підви�
щення продуктивності праці значною мірою
зумовлені формуванням якісно нової еконо�
міки — економіки знань. З використанням
цього невичерпного джерела ВВП США впро�
довж 1990—2002 років збільшився на 37%,
Франції та Німеччини — на 24, Великої Бри�
танії — на 31, Японії — на 15%. Економіка
КНР за цей період зросла в 2,7 раза, Індії —
на 88%.
В Україні поки що зберігається інша тен�
денція. За 15 років незалежності, всупереч
очікуванням, економіка за якісними показни�
ками розвитку ще більше відстала від пере�
дових країн Заходу, істотно зменшилася час�
тка вітчизняної продукції у світовому вироб�
ництві. В Україні також спостерігається
зниження темпів відновлення економіки по�
рівняно з найбільшими країнами СНД,
оскільки вітчизняний ВВП у 2004 р. проти
1991 р. становив 66,7%, тоді як у Росії — 89,5,
Казахстані — 115,9, Білорусі — 117,6%. Тому
визначення напрямів оздоровлення народно�
го господарства, створення умов для динаміч�
ного, збалансованого соціально�економічного
розвитку України та її регіонів із підвищен�
ням рівня життя населення є центральним
завданням держави, її інституцій і суспіль�
ства.
ШЛЯХ ДО ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
В.М. Геєць, В.П. Семиноженко.В.М. Геєць, В.П. Семиноженко.В.М. Геєць, В.П. Семиноженко.В.М. Геєць, В.П. Семиноженко.В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. Інноваційні перспективи України. —
Харків: Константа, 2006. — 272 с.
У цьому контексті привертає увагу ре�
цензована монографія. Її автори —знані
вчені академіки НАН України В.М. Геєць та
В.П. Семиноженко розглядають інноваційні
перспективи нашої країни в умовах глобаль�
них постіндустріальних змін. Вона адресова�
на широкому колу читачів, зокрема політи�
кам й економістам.
Загальний задум наукової праці розкрито
у вступі. Автори прагнуть сформувати у чи�
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 10 59
тача концептуальне уявлення про причини
невтішного становища України як техноло�
гічного аутсайдера, підкреслюють нагаль�
ність вироблення стратегії економічного зро�
стання, адекватної вимогам часу, на основі
трансформації структури народного госпо�
дарства і розбудови економіки знань.
Першу обставину дослідники цілком ви�
правдано пов’язують з недалекоглядною
державною політикою початку 90�х, що мала
на меті відновлення темпів зростання націо�
нального виробництва з опорою на низькотех�
нологічні галузі (3�го та 4�го укладів). Тоді
була високою частка економіки сировинного
характеру, спрямованої на короткострокову
віддачу. При цьому ігнорувалися ухвалена
Верховною Радою України в 1999 р. Концеп�
ція науково�технологічного та інноваційного
розвитку і світові тенденції активізації інте�
лектуальних ресурсів та розбудови постінду�
стріального суспільства.
Як підкреслюють автори монографії, для
створення умов стійкого економічного зрос�
тання і реалізації стратегії «прориву», пере�
дусім у тих сферах, де Україна є конкуренто�
спроможною, необхідна розробка нової страте�
гії, що ґрунтується на модернізації економіки
і суспільства в науковій, технологічній, органі�
заційній та виробничій сферах з провідною
роллю у формуванні прибутків освіти, науки
й інновацій.
У першій частині книги досліджено зміст
й особливості економіки знань, тенденції і
сценарії розвитку світової системи до сере�
дини ХХІ ст.
Особливий інтерес становить наукове об�
ґрунтування необхідності реалізації модер�
нізаційного проекту суспільства на основі
знаннєвої економіки — інновативно�іннова�
ційного шляху розвитку України. Він забез�
печить підвищення її конкурентоспромож�
ності та досягнення рівня розвинених країн.
Такий проект має базуватися на національних
фундаментальних надбаннях, зміні структури
з переважанням у ній економіки за рахунок
розвитку високих технологій та наукоємних
галузей, упровадженні інновацій у всі сфери
діяльності, що можливо лише за умов соці�
альної активності населення. Наведено ре�
зультати наукових досліджень таких факто�
рів: рівень довіри до громадських інституцій
та участь у політичних партіях; соціальне са�
мопочуття народу; зорієнтованість критичної
маси населення країни на діяльність задля
майбутнього; стан і функціонування систе�
ми формування і трансферу знань; наявність
стимулів у суспільстві та мотивацій у грома�
дян до нагромадження і засвоєння знань як
ресурсу соціально�економічного прогресу. У
монографії розглядаються також актуальні
питання моральної довіри в суспільстві та
довіри до влади, рівня культури і духовності
населення, демократизації суспільного жит�
тя за умов глобалізованого світу.
Автори занепокоєні станом розвитку в Ук�
раїні окремих складових економіки знань,
хоча рівень освіченості населення, за міжна�
родними оцінками, у нас досить високий.
В.М. Геєць та В.П. Семиноженко доходять
висновку: для розбудови суспільства знань,
поряд із розвитком демократичних процесів
та створенням сучасної національної іннова�
ційної системи, визначальним у реформуванні
економіки стає соціальний компонент. Це під�
тверджує доцільність конструювання життя
суспільства, з наданням переваги проектам
соціального, а не технократичного характеру,
створення умов для інновативної активності
населення з реалізацією прав інтелектуальної
власності та розбудовою сучасної освіти як
провідного складника розвитку людського
потенціалу. Привертає увагу коротка, але до�
сить переконлива констатація недоліків у си�
стемі підготовки фахівців з вищою освітою.
Знизився загальний освітній рівень суспільст�
ва, що потребує державного сприяння удоско�
наленню навчального процесу. Так, за реко�
мендацією авторів, у найближчі 15 років необ�
хідно докласти максимум зусиль для підго�
товки нового покоління педагогічних кадрів.
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1060
Заслуговує на високу оцінку зроблена у
монографії спроба визначити місце України
в сучасному світі з урахуванням теорій тех�
нологічної динаміки та кондратьєвських
циклів, що розглядають вплив інновацій на
зміну циклів економічної кон’юнктури. Для
цього В.М. Геєць та В.П. Семиноженко про�
аналізували схему динаміки глобальних
трансформацій, запропоновану І. Валлер�
стайном і його послідовниками, з’ясували
особливості найвідоміших економічних кон�
цепцій, зокрема, довгих циклів політичного
лідерства Дж. Модельські та У. Томсона, си�
стемних циклів Дж. Аррігі, сучасної гло�
бальної постмодерної «Імперії» (автори —
М. Хардт, А. Негрі), а також розглянули про�
гнозні висновки експертів американського
банку «Goldman Sachs» щодо розміру ВВП
багатьох країн світу в 2000—2050 роках. Про�
те, на нашу думку, для повноти картини вар�
то було б ознайомити читачів з результатами
досліджень Б. Рассета (США) щодо по�
рівняння потенціалів провідних країн упро�
довж 1830—1984 років за трьома показника�
ми: внутрішній валовий продукт (ВВП), вій�
ськові витрати і промислове виробництво. За
обсягом ВВП у 1830—1913 роках Росія посі�
дала 1—2 місця у світі, випереджаючи Анг�
лію, Францію і Німеччину. Зазначимо, що в
цій частині книги автори залишили за чита�
чем право самостійно сформувати думку
щодо місця України в сучасних інтеграційних
процесах. Можна було б порекомендувати
дослідникам глибше проаналізувати причи�
ни зниження у 2005 р. показників інновацій�
ної активності промислових підприємств,
вітчизняної економіки загалом.
Другий розділ монографії логічно допов�
нює дослідження теорій інновацій, аналіз
ключових компонентів запропонованого
модернізаційного проекту. В.М. Геєць та
В.П. Семиноженко порівнюють теорії ендо�
генного розвитку, що є основою економічної
модернізації постіндустріальних країн, під�
креслюють виняткову роль фундаменталь�
них і прикладних наук у продукуванні знань,
які стають підґрунтям для впровадження ін�
новацій у виробництво та подальших техно�
логічних змін. Слід відзначити деталізацію
авторами впливу технологій на рівень еконо�
мічного зростання і таких механізмів стиму�
лювання поширення технологічних знань, як
міжнародна торгівля, прямі іноземні інвес�
тиції (ПІІ), виокремлення ролі високих тех�
нологій та характеру зв’язків між інституціо�
нальними і технологічними змінами у по�
глибленні науково�технічного прогресу.
Актуальним для формулювання концепції
забезпечення конкурентоспроможності Ук�
раїни є висновок дослідників про такі склад�
ники технологічного лідерства країни: виз�
нання та підтримка інновацій як базового
елементу суспільства знань; функціонуван�
ня національної інноваційної системи в умо�
вах стимулюючої ролі держави; використан�
ня національних переваг і можливостей краї�
ни для завоювання та утримання позицій на
світових ринках високотехнологічних то�
варів і послуг; посилення рівня та обсягів кор�
поративних досліджень і розробок. В.М. Геєць
і В.П. Семиноженко закликають враховува�
ти положення конкурентних переваг націй
М. Портера з використанням функції держа�
ви у спонуканні компаній до підвищення рів�
ня конкурентоспроможності та залежності
обсягу ПІІ від стадії інноваційно�технологіч�
ного розвитку країни. На нашу думку, остан�
ній фактор перешкоджає зростанню рівня
ПІІ в Україні з огляду на її значне технологіч�
не відставання.
Глибоке знання проблем розвитку еконо�
міки та суспільства виявили автори, аналізу�
ючи інноваційно�інвестиційну діяльність і
науковий потенціал економіки знань та виз�
начаючи перешкоди, що гальмують поступ
України. Це насамперед невідповідність
фінансування у сфері науки, техніки і техно�
логій світовим тенденціям; переважаюча під�
тримка зростання економіки за рахунок кош�
тів від приватизації та збільшення наванта�
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 10 61
ження на бізнес і капіталовкладень у галузі з
низькою наукоємністю, ігнорування потреби
захисту внутрішнього ринку, розвитку висо�
котехнологічного виробництва та імпортоза�
міщення.
Комплексний підхід до цієї тематики В.М. Ге�
єць та В.П. Семиноженко застосували в до�
слідженні ключових напрямів інноваційної
політики ЄС, яку характеризують систем�
ність, прозорість і чіткість орієнтирів та показ�
ників. Це, передовсім, ухвалений Європей�
ським Союзом у 2000 р. курс на створення до
2010 р. найбільш конкурентоспроможної у
світі економіки, що ґрунтується на знаннях;
визначення нових напрямів інноваційної по�
літики у березні 2000 р. у Лісабоні; заходи
щодо збільшення витрат на науково�дослідні
та дослідно�конструкторські роботи (НДДКР)
з поточних 1,9 до 3% ВВП; формування 6�ї
Рамкової програми НДДКР із бюджетом
17,5 млрд євро, яка передбачає створення
єдиного Європейського дослідницького про�
стору без національних кордонів, та 7�ї Рам�
кової програми НДДКР на 2006—2010 роки
для поглиблення кооперації країн континен�
ту у високотехнологічних секторах тощо.
Науковий і практичний інтерес становлять
виклад і порівняння показників інноваційно�
го розвитку й інноваційної активності країн,
на підставі яких коригується державна полі�
тика у сфері інновацій. Автори монографії
розглядають використання Лісабонського
індексу для оцінки європейської конкуренто�
спроможності середовища, Індекс конкурен�
тоспроможності розвитку (Global Competiti�
veness Report), що складається з трьох під�
порядкованих індексів — технологічного,
державних інституцій та макроекономічно�
го середовища, Європейський інноваційний
рейтинг (European Innovation Scoreboard),
який містить 26 ключових показників інно�
ваційної діяльності. Зауважимо: порівнюю�
чи показники рівня конкурентоспромож�
ності, наприклад, Естонії та Польщі, слід
було б зазначити, що Естонія, країна з мен�
шою кількістю населення (146 місце у світі)
та меншою територією (129 місце), має
більше можливостей для інноваційного зро�
стання.
У рецензованій монографії розглянуто
конкретні напрями державної політики
США, Японії, Фінляндії та Ірландії, які за
умов розвитку світових інформаційних і ко�
мунікаційних мереж та глобалізації економі�
ки здійснили технологічні прориви і реалі�
зують концепцію «нової економіки». Серед
основних методологічних і практичних пи�
тань стратегії створення «high tech» устроїв
у ЄС і нових постіндустріальних країнах ак�
центується на виділенні бюджетних ресурсів
для стимулювання інновацій і підвищення
конкурентоспроможності національної еко�
номіки з формуванням кластеру інновацій�
ної економіки та зростанням рівня кваліфі�
кації працюючого населення.
Особливо актуальним є третій розділ кни�
ги, присвячений розробці стратегічних зав�
дань і дослідженню інституціональних пере�
думов розробки економіки знань в Україні.
Автори компактно і водночас детально виз�
начають складники інноваційної інфраструк�
тури, що має сприяти розвитку високих тех�
нологій та зростанню випуску їхньої про�
дукції. Чільну увагу приділено дослідженню
технопаркового руху за кордоном і в Україні,
наведено фінансові результати роботи віт�
чизняних технологічних парків, діяльність
яких уряд зупинив у 2005 р.
В.М. Геєць та В.П. Семиноженко, базую�
чись на новітніх наукових підходах із ретель�
ним використанням ринкових механізмів та
враховуючи передовий зарубіжний досвід,
розробили інноваційну стратегію України,
метою якої є розбудова високотехнологічної
постіндустріальної економіки. Вона включає
докладно окреслені шляхи формування но�
вої господарської парадигми, спрямованої на
інтенсивне зростання економіки, різні аспек�
ти структурних реформ українського госпо�
дарства, завдання розвитку інформаційного
62 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 10
і гуманітарного секторів, дієві сучасні захо�
ди створення інноваційної інфраструктури і
відповідної інституційної компоненти. Така
концепція передбачає політику швидкого
інвестиційно�інноваційного прогресу та пост�
індустріалізації. Основні напрями цих змін
відображено у Програмі реформ науково�тех�
нічної та інноваційної системи України на
2005—2010 роки. Автори підкреслюють, що
лише комплексне використання факторів
зростання з акцентом на активізацію інвес�
тування в розвиток людського капіталу і ви�
сокотехнологічні галузі, вдосконалення ме�
тодів державного регулювання може дати
нам шанси розбудувати економіку знань.
На нашу думку, в цьому розділі слід було б
більшу увагу приділити аналізу діяльності
вільних економічних зон і територій пріори�
тетного розвитку, а також проблемам та меха�
нізмам створення класичних технологічних
парків, зокрема міжнародного характеру, за
пайовою участю їх фінансування Україною.
Ще одне принципове зауваження. Теорію
постіндустріалізму (як і теорії інформацій�
ного та знаннєвого суспільства) було створе�
но для аналізу тенденцій, пов’язаних з утвер�
дженням у 60—70�х роках ХХ ст. «держави
добробуту». Перехід до знаннєвого суспіль�
ства має супроводжуватися формуванням
систем соціальних гарантій. Однак можна
констатувати, що причинно�наслідковий
зв’язок цих процесів недооцінюють науковці
і політики. Вважаємо, що базовим суспіль�
ним феноменом, рефлексією різнопланових
наслідків якого стали «теорії інформаційно�
го суспільства», є саме виникнення та дез�
інтеграція потужних систем соціальних га�
рантій у розвинених країнах у другій поло�
вині минулого століття. Але в тому�то й спра�
ва, що перехід до економіки знань має відбу�
ватися на базі розширення і зміцнення
соціальних гарантій. Тому в монографії вар�
то було б акцентувати увагу на цьому прин�
циповому положенні.
Підкреслимо, що рецензована книга — пра�
ця високого професійного рівня. У ній поєд�
нані глибоке осмислення теоретико�методо�
логічних засад, аналіз світового досвіду ство�
рення економіки знань і вітчизняних реалій
науково�технологічної та інноваційно�інве�
стиційної діяльності.
Автори дали відповіді на багато злободен�
них питань неоіндустріальної трансформації
вітчизняної економічної системи, запропону�
вали конкретні напрями державної політики
щодо реалізації такого розвитку. Це слід взя�
ти до уваги виконавчій владі та електорату
країни.
У цілому монографія В.М. Гейця та В.П. Се�
миноженка вирізняється широтою охоплен�
ня проблем і є чільним внеском у теорію і
практику складних процесів активізації інно�
ваційного та постіндустріального розвитку.
Б. МАЛІЦЬКИЙ,
доктор економічних наук,
директор Центру досліджень науково1технічного
потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України,
В. ОНОПРІЄНКО,
доктор філософських наук, завідувач відділу
центру,
В. ДЕНИСЮК,
кандидат технічних наук, старший
науковий співробітник цієї установи (Київ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2271 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:04:37Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маліцький, Б. Онопрієнко, В. Денисюк, В. 2008-09-16T14:58:03Z 2008-09-16T14:58:03Z 2006 Шлях до економіки знань / Б. Маліцький, В. Онопрієнко, В. Денисюк // Вісн. НАН України. — 2006. — N 10. — С. 58-62. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2271 Рецензія на книгу: В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. Інноваційні перспективи України. — Харків: Константа, 2006. — 272 с. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Рецензії Шлях до економіки знань Article published earlier |
| spellingShingle | Шлях до економіки знань Маліцький, Б. Онопрієнко, В. Денисюк, В. Рецензії |
| title | Шлях до економіки знань |
| title_full | Шлях до економіки знань |
| title_fullStr | Шлях до економіки знань |
| title_full_unstemmed | Шлях до економіки знань |
| title_short | Шлях до економіки знань |
| title_sort | шлях до економіки знань |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2271 |
| work_keys_str_mv | AT malícʹkiib šlâhdoekonomíkiznanʹ AT onopríênkov šlâhdoekonomíkiznanʹ AT denisûkv šlâhdoekonomíkiznanʹ |