Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)

З огляду на важливість участі в міжнародному співробітництві у cтатті розкрито основний зміст нової 7-ї Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності на 2007–2013 роки (РП 7). Автори обговорюють можливості і перев...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2006
Main Authors:	Гороховатська, М., Левіна, Д., Патрах, Т., Смертенко, П., Чернишев, Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2006
Subjects:	Співробітництво
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2272
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.) / М. Гороховатська, Д. Левіна, Т. Патрах, П. Смертенко, Л. Чернишев // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 7-18. — Бібліогр.:10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860243656926035968
author	Гороховатська, М. Левіна, Д. Патрах, Т. Смертенко, П. Чернишев, Л.
author_facet	Гороховатська, М. Левіна, Д. Патрах, Т. Смертенко, П. Чернишев, Л.
citation_txt	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.) / М. Гороховатська, Д. Левіна, Т. Патрах, П. Смертенко, Л. Чернишев // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 7-18. — Бібліогр.:10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	З огляду на важливість участі в міжнародному співробітництві у cтатті розкрито основний зміст нової 7-ї Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності на 2007–2013 роки (РП 7). Автори обговорюють можливості і переваги, які надає участь у ній українських науковців. Considering the importance of participation in the international cooperation the article reveals the main topic of the new, the seventh, Frame Program of the European Union on research, technical development and demonstration activity during 2007—2013 (FP 7). The authors discuss an opportunity and advantages of Ukrainian scientist participation this program.
first_indexed	2025-12-07T18:33:36Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 7 Упродовж десятиліть успішно розвиваються багатогалузеві комплексні програ� ми наукового співробітництва країн Європи. Ці програми, що мають назву Рам� кових, всебічно представлені науковими інституціями наших європейських сусідів (а з певного часу — і країн Америки, Азії та Африки). Вони спрямовані на розв’язання найбільш актуальних і перспективних проблем сучасної науки і тех� нологій. Участь у виконанні тематики Рамкових програм фінансується на дос� татньо високому рівні, і хоча це надзвичайно важливий чинник, однак, не голов� ний. Співробітництво у Рамкових програмах — престижне свідчення наукового рівня їхніх учасників. Якою мірою задіяний інтелектуальний потенціал України у виконанні цих програм? Що завадить ширшій участі вітчизняних учених у спільних європейських проектах? Чи можна полегшити долучення наших нау� ково�дослідних організацій до системи Рамкових програм? Інформуючи читачів про зміст й особливості 7�ї Рамкової програми (РП 7), автори пропонованої статті акцентують увагу на цих непростих питаннях. © ГОРОХОВАТСЬКА Марина Ярославівна. Кандидат хімічних наук. Старший науковий співробітник Науково�організаційного відділу Президії НАН України. ЛЕВІНА Діана Анатоліївна. Кандидат фізико�математичних наук. Старший науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. ПАТРАХ Тетяна Євгенівна. Заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти та науки України. СМЕРТЕНКО Петро Семенович. Кандидат фізико�математичних наук. Старший науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України. Національний координатор програми EUREKA. ЧЕРНИШЕВ Леонід Іванович. Кандидат технічних наук. Завідувач лабораторії Інституту проблем ма� теріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. Виконавчий директор Українського матеріалознавчого товариства (Київ). 2006. М. ГОРОХОВАТСЬКА, Д. ЛЕВІНА, Т. ПАТРАХ, П. СМЕРТЕНКО, Л. ЧЕРНИШЕВ ЄВРОПА НА ПОРОЗІ НОВОЇ РАМКОВОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (2007–2013) Хоча формально Україна отримала доступ до зазначених програм ще 12 років тому, починаючи з РП 4, участь у них наших нау! ковців і фахівців обмежується, на жаль, дво! ма основними причинами. По!перше, це від! сутність фінансового внеску України у бюд! жет Рамкових програм. Варто нагадати, що для цього не потрібно бути членом Євро! союзу. Наприклад, Ізраїль і Туреччина, котрі не входять до ЄС, сплачують такий внесок, який уможливлює фінансування участі їхніх учених у Рамкових програмах. По!друге, це все ще недостатня поінформованість вітчиз! няних науковців щодо правил та умов подан! ня пропозицій, тематики, форми реалізації проектів, способів пошуку партнерів, а часто у нас не знають навіть про існування програ! ми. Щоправда, протягом останніх років в Ук! раїні пожвавилася робота з інформаційної презентації 6!ї Рамкової програми [1] та прак! тичного залучення до неї вчених. Цьому сприяють Кабінет інформації з міжнародних програм, що діє при Центрі інтелектуальної власності та передачі технологій НАН Украї! ни, а тепер — і Національний інформаційний центр зі співробітництва з Європейським Союзом у сфері науки і технології (електронна адреса: www.fp6!nip.kiev.ua). Його діяльність ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 118 підтримують Міністерство освіти і науки України та один із підрозділів Єврокомісії. Про віддачу такого інформування можуть свідчити підсумки участі українських нау! ковців у проектах РП 6. На 1 листопада 2006 р. цих проектів було 64, серед них — 20, у яких задіяні вчені установ НАН України: Центру досліджень науково!технічного по! тенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва, На! ціонального наукового центру медичних та біологічних досліджень, інститутів — про! блем математичних машин та систем, про! блем природокористування та екології, фізи! ки напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, ма! тематики, фізики низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, проблем міцності ім. Г.С. Пи! саренка та деяких інших. Звичайно, цього за! мало, і такі результати можна розглядати лише як перший крок до широкої участі на! ших науковців у проектах Рамкових програм. Ми хочемо поінформувати науковий загал України про основний зміст нової, 7!ї Рам! кової програми ЄС з досліджень, технологіч! ного розвитку та демонстраційної діяльності на 2007—2013 роки. РП 7 є однією з ініціатив Європейської Ко! місії. Ці ініціативи пов’язані з Лісабонською угодою з європейського зростання та конку! рентоспроможності, з розбудовою Європей! ського дослідницького простору (ERA), а та! кож з новою Рамковою програмою конку! ренції та інновацій (CIP), Програмами освіти і навчання, структурними та об’єднаними (консолідованими) фондами для регіональ! ного розвитку і конкуренції. Сьома Рамкова програма базується на аналізі розвитку економіки ЄС, виконаному Єврокомісією. Аналіз заcвідчив недостатнє економічне зростання, зниження конкурен! тоспроможності та проблеми зі створенням робочих місць. Європа продовжує відставати від США та Японії, насуваються «економічні загрози» від Китаю [2]. Заробітна платня єв! ропейських учених підвищується повільно, наукова праця стає там мало престижною, зростає «відплив» дослідників з країн Європи до США та Японії. Розв’язання цих питань значною мірою залежить від темпів наукового розвитку нашого континенту. У своєму звер! ненні «Побудова Європейського дослід! ницького простору знань для зростання», яке супроводжує пропозиції щодо РП 7, Євро! пейська Комісія відзначає важливість дослі! джень як складової частини «трикутника знань» — разом з освітою та інноваціями. «Знання та інновації є серцем економічного прогресу», — підкреслено в документі Євро! парламенту щодо РП 7 [3]. Сьома Рамкова програма, на яку передба! чається витратити 50,6 млрд євро, офіційно стартує з 1 січня 2007 року. Її основною ме! тою є створення суспільства, що ґрунтується на знаннях, розбудова Європейського дослід! ницького простору, досягнення досконалості у науково!технологічних дослідженнях шля! хом виконання таких чотирьох програм: спів� робітництво, ідеї, кадри, потенціал. Охарак! теризуємо загалом мету, зміст й інструмен! тарій кожної з цих програм. Співробітництво, на яке виділяється 32,36 млрд євро, здійснюватиметься за де! в’ятьма темами. Їх коротко опишемо нижче. Основною метою тематичного напряму «Здоров’я» є поліпшення здоров’я євро! пейців. Окрім того, передбачено, що резуль! тати, одержані за цим напрямом, підвищать і конкурентоспроможність європейської про! мисловості та бізнесу, пов’язаних з охороною здоров’я. Для розв’язання цих проблем не! обхідні дослідження глобальних питань ме! дицини, зокрема поширення епідемій. Ак! цент буде зроблено на реалізації результатів фундаментальних досліджень у клінічній практиці, впровадженні нових терапевтич! них розробок, методів профілактики захво! рювань та підтримання здоров’я, на діагнос! тичних засобах і технологіях, ефективних системах охорони здоров’я. У цьому контек! сті особливого значення набуває генетика. Їй надається перевага завдяки останнім дослі! ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 9 дженням геному людини, результати яких обіцяють революційні зміни в галузі охоро! ни здоров’я та подолання невиліковних і спадкових хвороб. Біомедичні дослідження, що традиційно займають сильні позиції у ЄС, сприятимуть інноваціям у фармацевтичному секторі, а це, у свою чергу, стимулюватиме розвиток та ефективність клінічних досліджень. Окрім того, підтримка означеного тематичного на! пряму зможе, певним чином, підвищити кон! курентоспроможність європейських фарма! цевтичних компаній порівняно з американ! ськими та азійськими. Запланований обсяг фінансування цього сектору — понад 6 млрд євро. Участь українських науковців у виконанні робіт за напрямом «Здоров’я» може принес! ти велику користь нашій країні з огляду на гострі проблеми охорони здоров’я її населен! ня і процеси депопуляції. «Продукти харчування, сільське госпо� дарство та біотехнологія» — ще один тема! тичний напрям РП 7 (передбачуване фінан! сування — близько 2 млрд євро). Як відомо, біотехнологія, що стає пріори! тетним напрямом у більшості розвинених країн світу, має величезний потенціал для розв’язання надзвичайно важливих проблем сьогодення, зокрема харчових ресурсів, сіль! ського господарства, рибальства, лісівницт! ва, фармацевтики тощо. Мета проектів, які виконуються за цією тематикою, — розбудо! ва наукоємної європейської біоекономіки. Цього можна досягти, об’єднавши зусилля науки, промисловості, бізнесменів для роз! робки інноваційних технологій та якісні! ших продуктів харчування, повнішого вико! ристання поновлюваних біоресурсів. Очі! кується, що розширення співробітництва та розподіл праці між країнами сприятиме створенню нових, ефективніших моделей, методик, процесів і стандартів у харчовій промисловості, аграрній галузі, фармацев! тиці. Усе це забезпечить наукову базу спільної європейської аграрної політики і торгівлі сільськогосподарською продукцією, контро! лю за станом захворюваності, здоров’ям тва! рин, стандартами добробуту тощо. Без упровадження результатів масштабних наукових досліджень за тематикою «Інфор� матизація і технології зв’язку» неможливо уявити сучасне суспільство. Це вповні сто! сується й України, яка в недалекому мину! лому мала значний потенціал у цій галузі. Тож участь у європейських дослідженнях за названою тематикою могла б слугувати його відновленню. Як показує досвід, прогрес в інформаційно!комунікативних технологіях (IКT) швидко трансформується у суттєві вигоди для громадян, бізнесу та промисло! вості, тому визначальною стає роль цього наукового напряму. Його метою є розвиток ІКТ для задоволення потреб суспільства та економіки, що сприятиме зміцненню євро! пейської науково!технічної бази ІКТ, ди! наміці інноваційних процесів в інших галу! зях. IКT мають важливе значення для реалі! зації Лісабонської стратегії, оскільки саме інформаційний розвиток є одним з вирішаль! них факторів у прискоренні інноваційних процеcів, модернізації обслуговування у сфе! рах освіти, безпеки, енергетики, транспорту, охорони здоров’я, соціального захисту насе! лення та збереження довкілля. Попри те, що Європа вже лідирує у ключових промислово! технічних напрямах IКT, вона, однак, відстає від основних конкурентів за обсягами інвес! тування в цю галузь. Тільки шляхом онов! лення та інтенсивнішої кооперації зусиль на європейському рівні можливо досягти істот! ного прогресу в розвитку IКT. Суттєвим міждисциплінарним компонентом цього те! матичного напряму є активізація співробіт! ництва з низкою європейських установ у та! ких галузях, як наноелектроніка, вбудовані системи, мобільні комунікації, електронні засоби інформації, робототехніка, програмне ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1110 забезпечення тощо. Запланований обсяг фінансування — 9,1 млрд євро. Зміст тематичного напряму «Нанонау� ки, нанотехнології, матеріали та нові ви� робничі технології» (передбачувані вит! рати — 3,5 млрд євро) віддзеркалює найсу! часніші тенденції у матеріалознавстві, яке є підґрунтям розвитку багатьох галузей про! мисловості. Мета напряму — підвищення конкурентоспроможності європейської ін! дустрії, перетворення її з ресурсно інтенсив! ної у науково інтенсивну галузь шляхом здо! буття проривних знань на перетині різних технологій і дисциплін. ЄС є визнаним ліде! ром у сферах нанотехнології, матеріалів та виробничих технологій, але цей статус необ! хідно підсилювати, зміцнювати свої позиції у контексті глобальної конкуренції. У таких напрямах, як наноелектроніка, матеріалооб! робка, металургійна, хімічна, текстильна та паперова промисловість, транспорт, будівниц! тво, безпека праці, будуть визначені дослід! ницькі пріоритети, що відповідають новим політичним вимогам ЄС, спрямованості Єв! ропейських технологічних платформ (ЄТП), на суті яких ми спинимося далі. Традиційно дослідження за цим напрямом досить широко проводяться і в Україні, при! чому провідну роль у них відіграють акаде! мічні установи. Співробітництво з партне! рами ЄС, безперечно, надасть їм більшої ре! зультативності та можливість кооперування з передовими науковими інституціями Єв! ропи. Метою тематичного напряму «Енергети� ка» є перетворення енергетичних систем, що базуються на викопному паливі, на сучасну, засновану на різноманітних джерелах і носі! ях енергетику, яка має вищу ефективність і відповідає визначеним екологічним нормам, зокрема щодо впливу на клімат. Основна діяльність за цим напрямом буде концентруватися на дослідженнях, що стосу! ються водневої енергетики та паливних ко! мірок, відновлюваних джерел енергії, улов! лення СО2 та розробки енергоощадливних технологій для енергетичних джерел з нульо! вими втратами, чистих вугільних технологій тощо. Запланований обсяг фінансування за цим напрямом — 2,3 млрд євро. Участь у проектах, пов’язаних з будь!яки! ми галузями енергетики, має для України винятково важливе значення, особливо з огляду на необхідність купівлі за кордоном енергоносіїв та диверсифікації джерел енергії. Немає потреби доводити, наскільки акту! альний для Європи, як і для України, тема! тичний напрям «Довкілля», особливо у кон! тексті подолання наслідків аварії на ЧАЕС та інших техногенних катастроф. Цей на! прям передбачає вдосконалення управління навколишнім природним середовищем та його ресурсами на основі досліджень взає! мовпливу біосфери, екосистем і людської діяльності, розвитку нових, екологічно без! печних технологій. ЄС необхідно посилити свої позиції на світових ринках цих техно! логій. Проблеми довкілля виходять за рамки національних інтересів і потребують скоор! динованих підходів на європейському, а ча! сто — і глобальному рівні. Природні ресурси та створене людиною штучне середовище за! знають інтенсивного тиску зростаючого на! селення Землі, процесів урбанізації, розши! рення сільськогосподарських угідь, транс! портного та енергетичного секторів, а також глобального потепління. Тематика дослі! джень спрямовується на виконання рішень Кіотського протоколу, Конвенції ООН про біологічне різноманіття та інших міжнарод! них документів. Програма робіт за цим на! прямом передбачає дослідження з прогнозу! вання клімату, змін у системах суходолу та океану, оцінку та пом’якшення ризиків, по! в’язаних з негативними впливами забрудне! ного навколишнього середовища на здоров’я людей. Запланований обсяг фінансування — 1, 9 млрд євро. ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 11 Без такої розвиненої галузі, як «Транспорт (зокрема авіація та космонавтика)», важко уявити країну з передовою економікою. Саме тому цей напрям є високо пріоритетним у ЄС. Для України він також має першочергове зна! чення, оскільки авіація і космонавтика — одні з найрозвиненіших галузей вітчизняної про! мисловості, які, однак, потребують істотних інновацій. Метою цього тематичного напря! му є розвиток інтегрованих, екологічно чис! тіших, «розумніших» і безпечніших пан’єв! ропейських транспортних систем та засобів обслуговування громадян. Транспорт — одна з достатньо розвинених європейських галу! зей. Так, повітряний транспорт забезпечує 2,6% ВВП Європи і 3,1 млн робочих місць, на! земний — 11% ВВП і 16 млн робочих місць. Однак при цьому транспорт відповідає за 25% усіх викидів СО2 в атмосферу континен! ту. Сучасні транспортні системи позитивно впливатимуть на такі визначальні фактори, як міжнародні ринки, конкурентоспромож! ність, зайнятість, міжгалузева взаємодія, енергетика та безпека. Окрім досліджень у галузі аерокосмічного, повітряного, наземного, водного транспорту, за цим напрямом передбачається розвиток європейської супутникової навігаційної си! стеми Galileo. Запланований обсяг фінансу! вання — 4,2 млрд євро. Напрям «Соціально�економічні науки та науки про людину» (передбачувані витрати — майже 610 млн євро) є принципово новим у Рам! кових програмах Єврокомісії. Він має на меті поглиблення уявлень про шляхи подолання суперечностей між комплексними соціально! економічними європейськими викликами — зайнятість і конкурентоспроможність, соціаль! на цілісність і сталість, якість життя і глобаль! на взаємозалежність. Це особливо важливо для вдосконалення бази знань з метою визначення соціально!економічних і гуманітарних напря! мів розвитку європейського суспільства. Дослідження за означеним напрямом кон! центруватимуться на таких проблемах: зай! нятість і конкурентоспроможність у сус! пільстві, яке базується на наукових засадах; об’єднання економічних, соціальних та еко! логічних цілей у європейській перспективі; визначення ключових тенденцій у суспіль! стві та їхніх наслідків; Європа і світ, соціаль! но!економічні та наукові індикатори, про! гнозна діяльність. Тематичний напрям «Безпека та кос� мос», із запланованим обсягом фінансуван! ня 2,78 млрд євро, містить два розділи. Розділ «Безпека» має на меті розробку нау! ково!технологічних засад для створення по! тенціалу, необхідного для захисту громадян від загроз тероризму та кримінальних угру! повань, забезпечення оптимального спільно! го використання відповідних технологій, сти! мулювання кооперації між різними галузя! ми на користь європейської безпеки. Безпека в Європі, як відзначається у тексті РП 7, є передумовою добробуту та свободи її громадян. Країнам континенту необхідно об’єднати зусилля для усунення існуючих загроз та запобігання їм. Дослідження сфо! кусуються на таких напрямах, як захист від тероризму та криміналітету, безпека інфра! структур, споруд і кордонів, інтеграція сис! тем безпеки та їхня взаємодія у разі кризо! вих явищ, координація досліджень у галузі безпеки та їх структуризація. Наша держава має велику зацікавленість у розв’язанні цих проблем. Завданням розділу «Космос» є підтримка європейської космічної програми з акцентом на її прикладних аспектах, зокрема GMES — моніторинг довкілля та безпеки на користь громадян та задля забезпечення конкуренто! спроможності індустрії континенту. Цей на! прям сприятиме розвитку Європейського на! укового простору, тіснішій взаємодії з Євро! пейським космічним агентством. Діяльність буде спрямована на використання наукових здобутків для практичних цілей, розробку за! конодавчого підкріплення дослідження кос! мосу, активізацію міжнародного співробітниц! ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1112 тва. Мета — забезпечення стратегічної ролі ЄС у завоюванні космічного простору. Науково! технічна та дослідницька діяльність за цим те! матичним напрямом є розділом не тільки РП 7, а й передбачена Рамковою програмою конкурентоспроможності та інновацій, Про! грамою освіти та навчання. Україна як визна! на космічна держава може посісти гідне місце серед учасників цього розділу РП 7. Проекти за всіма згаданими темами вико! нуватимуться шляхом спільних досліджень і технологічних ініціатив, міжнародної коорди� нації дослідницьких програм. Ядром фінансування з боку ЄС стануть спільні дослідження. Їх основна мета — ство! рити європейський «полюс досконалості» шляхом співпраці лабораторій дослідних ус! танов, університетів та компаній. Мережі центрів досконалості, які є інструментами поточної Рамкової програми (РП 6), мають зробити внесок у реалізацію цього завдання. У свою чергу це дасть змогу залучати до співробітництва дослідників та інвесторів з Європи і всього світу. Цьому сприятимуть такі схеми фінансування, як спільні проекти, мережі досконалості, координаційні та підтримувальні дії. Спільні проекти (Collaborative Рrojects) мають на меті отримання нових наукових знань, створення нових технологій і про! дукції для виконання досліджень. Проекти можуть ранжуватися від невеликих, середньо! масштабних дослідницьких акцій до великих інтеграційних, які мобілізують значні обся! ги фінансових, матеріальних та людських ре! сурсів. Мережі з поширення передового досвіду (Networks of Excellence) спрямовані на підтримку спільних дослідницьких програм, запроваджених низкою науково!дослідних організацій. Це потребує від них формальних зобов’язань щодо інтегрування частини своїх ресурсів. Дії з підтримки та координації (Coordina� tion and Support Actions) покликані сприя! ти координації і стимулюванню наукових досліджень і політики (обмін інформацією, транснаціональний доступ до баз даних, дос! лідних інфраструктур, навчання, конфе! ренції тощо). Індивідуальні проекти (Individual Pro� jects) передбачають підтримку наукових про! ектів, виконуваних окремими колективами. Ця схема буде запроваджена здебільшого для допомоги у здійсненні ініційованих самими дослідниками «межових» проектів, що фінан! суються Європейською дослідницькою радою. До неї входить Наукова рада (представники європейської наукової спільноти найвищого рівня), які мають діяти незалежним чином. Її членів призначає Єврокомісія за спеціальною процедурою. Наукова рада може, до речі, пе! реглядати рішення про тип проекту, прийня! того до фінансування, і виступати гарантом якості його виконання. Її завданням є, зокре! ма, складання річного робочого плану, органі! зація рецензування, моніторингу та якісного контролю виконання програми. Підтримка дослідників у їхньому навчанні та кар’єрному зростанні (Support for Training and Carеer Development of Researchers) — здебільшого це реалізація акцій ім. Марії Кюрі. Дослідження для окремих груп, зокрема малих і середніх підприємств (МСП) (Re� search for the benefit of Specific Groups) пе! редбачають підтримку проектів, де основні дослідження проводять університети, дослідні центри або інші юридичні особи на користь специфічних груп, у даному разі — МСП. Цільові заходи з розвитку дослідницької інфраструктури мають на меті використан! ня та вдосконалення кращих інфраструктур, що існують у Європі, допомогу у створенні в усіх галузях науки і технології нових дослід! ницьких інфраструктур загальноєвропей! ського рівня. Спільні технологічні ініціативи (JТІ) бу! дуть реалізовуватися в обмежених випадках ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 13 для досягнення широкомасштабних цілей та залучення значних ресурсів, налагодження довготривалого приватного і суспільного партнерства. Дослідницькі програми поза ЄС координу! ватимуть за допомогою двох інструментів: схеми ERA!NET та участі Європейського Со! юзу у спільному виконанні національних до! слідницьких програм. Схеми ERA!NET покликані поліпшувати координацію науково!технічної діяльності на національному і регіональному рівнях шля! хом створення нових і розширення існуючих мереж для учасників виконання національних дослідницьких програм, роблячи їх взаємодо! сяжними. ЄС надаватиме додаткові кошти тим учасникам, які засновують спільні фонди для фінансування конкурсів пропозицій від виконавців відповідних національних та рег! іональних програм (ERA!NET PLUS). Участь ЄС у спільній реалізації національ! них дослідницьких програм особливо важли! ва для масштабної координації «змінюваної геометрії» між країнами — членами ЄС, що мають спільні потреби та/або інтереси, зо! крема це передбачає можливу координацію міжурядових програм. Спинимося детальніше на тих напрямах міжнародної кооперації, в яких найбільше зацікавлені українські науковці. Як проголо! шено Європейською Комісією, для досягнен! ня лідерства ЄС на світовому рівні необхід! но налагодити стратегічне партнерство з «третіми країнами» в обраних галузях та за! лучити кращих їхніх учених до співпраці з ЄС у розв’язанні тих проблем, з якими сти! каються ці країни, або проблем глобального характеру. Для науковців та організацій з «третіх країн» будуть відкриті всі види діяльності за тематичними напрямами. Крім того, за кож! ним напрямом здійснюватимуться спеці! альні коопераційні акції, присвячені «третім країнам». Ці акції (які виконуватимуться на основі дво! чи багатосторонніх угод, укладе! них між ЄС і «третім світом») слугуватимуть додатковими інструментами для кооперації між Європейським Союзом та зазначеними державами. Кооперація з «третіми країнами» у 7!й Рамковій програмі буде спрямована, зокрема, на такі їхні групи: країни!кандида! ти; країни!сусіди ЄС; середземноморські країни!партнери; Західнобалканські країни; нові незалежні держави (СНД); країни, що розвиваються (з концентрацією на їх специ! фічних потребах); країни з кризовою еконо! мікою. Одним з важливих нововведень РП 7 є створення та активізація діяльності Євро! пейських технологічних платформ [4] — організацій, які відіграватимуть ключову роль у розгортанні спонсорської мережі для підтримки стратегічно важливих галузей. Саме від технологічного прогресу у цих га! лузях залежать сталий розвиток і конкурен! тоспроможність Європи у середньо! та дов! готривалій перспективі. Передбачається, що в ЄТП будуть задіяні громадські інституції та приватні особи на регіональному і націо! нальному рівнях. Європейські технологічні платформи ма! ють значний потенціал для налагодження ефективних зв’язків між науковцями і про! мисловцями — з метою прискорення впро! вадження результатів досліджень РП 7 у ви! робництво. Ще одне нововведення у 7!й Рамковій про! грамі — це Європейський інститут технології (ЄІТ) [5, 6]. Він має стати символом для Європи, її знаменом у науці. І хоча дискусії щодо структури ЄІТ та його наповнення ще тривають, але вже визначено, що інститут сфокусує свою діяльність на десяти страте! гічних міждисциплінарних напрямах, серед яких — біотехнологія, нанотехнологія, «зеле! на» енергетика. Ця установа покликана ві! діграти значну роль в інноваціях, трансфері знань, розбудові наукоємного суспільства. ЄІТ об’єднає кращі колективи й універси! тетські департаменти у стратегічних для ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1114 Європи галузях. Він має стати світовим ліде! ром у дослідженнях та інноваціях. Передба! чається, що ЄІТ залучатиме до свого складу найталановитіших студентів, дослідників та обслуговуючий персонал з усього світу. Вони працюватимуть у безпосередньому контакті з бізнесовими структурами, вдосконалюючи процеси управління наукою та інноваціями у Європі. Ідеї. Ця програма спрямована на посилен! ня динамізму, креативності та переваги євро! пейських досліджень, що здійснюються на перетині наук. Мети досягатимуть шляхом підтримки дослідницьких проектів, які вико! нуються на перехресті наук окремими колек! тивами на конкурсних засадах. Ці проекти фі! нансуватимуться в обсязі, запропонованому дослідниками згідно з обраною ними темати! кою, їх оцінюватимуть за єдиним критерієм досконалості. Відкритий конкурс відбудеться під наглядом Європейської ради з досліджень (ERC) — новоствореної організації, яка від! биратиме проекти для фінансування. Вони не обов’язково мають передбачати міжнаціо! нальне співробітництво, скоріше будуть спрямовані на отримання фундаментальних результатів, ніж на прикладні розробки. Такі дослідження на стику наук, ініційовані сами! ми вченими, відкривають принципово нові можливості для науково!технічного розвитку і стають інструментом у здобутті нових знань. Європа конче потребує таких нових можли! востей у генерації знань, щоб ефективно ви! користати свій дослідницький потенціал та ресурси. Загальноєвропейський конкурсний механізм фінансування «межових» дослі! джень є ключовим компонентом Європей! ського наукового простору, який допов! нюється формами дослідницької активності. Він стимулюватиме динамізм і привабли! вість Європи для найкращих науковців кон! тиненту, а також «третіх країн». На жаль, у складі Європейської ради з досліджень пе! редбачена участь учених винятково з країн ЄС, що значно звужує можливості україн! ських науковців заявити про себе у цих кон! курсах. Кадри. Метою програми є кількісне та якісне зміцнення науково!технічного кадро! вого потенціалу шляхом стимулювання дос! лідницьких професій, заохочування нау! ковців континенту залишатися в Європі та повертатися до неї. Це досягатиметься зап! ровадженням і розширенням низки акцій ім. Марії Кюрі, адресованих дослідникам на всіх етапах їхньої кар’єри (від початкової до висококваліфікованої підготовки), поглиб! ленням освіти, стажуванням тощо. Достатня кількість фахівців високого кла! су є необхідною умовою не тільки для досяг! нення успіхів у науці та впровадженні інно! вацій, а й істотним чинником залучення кош! тів у цю галузь від громадських і приватних інвесторів. Враховуючи загострення конку! ренції на світовому рівні, надзвичайно важ! ливим є розвиток відкритого європейського ринку праці, диверсифікація засобів підви! щення кваліфікації та зростання кар’єрних можливостей науковців, їх переміщення як усередині Європи, так і в глобальному про! сторі. Транснаціональна та міжгалузева мо! більність — ключовий компонент, що забез! печує нарощування європейського науково! го потенціалу. Потенціал. Оптимізація розвитку і вико! ристання наукових інфраструктур, підви! щення інноваційного потенціалу малого та середнього бізнесу, його можливостей отри! мувати вигоди від науки, підтримка регіо! нальних наукоємних галузей, розблокуван! ня наукового потенціалу віддалених та недо! статньо розвинених європейських регіонів, гармонізована інтеграція науки і технології у європейське суспільство — визначальні век! тори досліджень за названим тематичним напрямом. Для підтримки нових інфраструк! тур буде задіяно механізм, аналогічний тому, який використовувався для транс’європей! ських мереж (TENs). Європейський стратег! ічний форум дослідницьких інфраструктур ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 15 (ESFRI) розробляє стратегію розвитку цьо! го напряму на подальші 10–20 років. Для українських науковців становить інте! рес і 7!ма Рамкова програма Європейського Співтовариства з атомної енергетики (Eura! tom), яка стартує водночас із РП 7 і тривати! ме до кінця 2011 року. Це дослідження, тех! нологічні розробки, міжнародне співробіт! ництво, поширення технічної інформації та прикладна діяльність. Зазначена програма також передбачає два тематичні напрями: вивчення джерел енергії з метою розробки технологій для безпечного, екологічно чисто! го та економічного енергопостачання (фінан! сування — 2,16 млрд євро); дослідження про! цесів ядерного розщеплення та радіаційного захисту для сприяння їх безпечному викори! станню у промисловості та медицині (обсяг витрат — 0,39 млрд євро). Роботи в галузі ядер! ної енергетики виконуватимуться і в Об’єд! наному дослідному центрі JRC (передбачу! вані кошти — 0,54 млрд євро). Характеризуючи РП 7, слід назвати дві найвагоміші європейські програми, що фор! мально не є складовими 7!ї Рамкової про! грами, але тісно пов’язані з нею метою і зміс! том. Це, зокрема, програма COST (European Cooperation in the Field оf Sсientific and Tech! nical Research), заснована ще в 1971 році і спрямована на виконання спільних наукових досліджень [7, 8]. Вона підтримує молодих учених, проведення конференцій і семінарів, короткотермінові наукові дослідження і та! ким чином координує національні дослід! ницькі проекти в Європі. 2005 року у про! грамі COST взяли участь близько 30 тис. нау! ковців із 35 країн!членів, кількох країн Америки, Азії, а також СНД. Попри те, що Україна поки що не є членом COST, у цій програмі задіяні 15 вітчизняних організацій (для порівняння: з Росії — 27, зі США — 14), причому деякі великі проекти, наприклад «Зелена хімія», започатковані саме за ініціа! тивою наших дослідників. Підвищення статусу України до повного членства в COST значно поліпшить умови участі вітчизняних науковців у спільних фундаментальних дослідженнях, а рішення про це має здебільшого політичний характер, оскільки членський внесок становить лише близько 1000 євро на рік. Слід зазначити, що керівництво організації добре поінформова! не про активність наших учених і перспек! тивність співпраці з ними на рівноправних засадах. Хочеться сподіватися на позитивні кроки українських урядовців у цьому на! прямі. Програма EUREKA (European Research Coordination Agency) ухвалена 1985 року і, на відміну від попередньої, сприяє розвитку саме прикладних досліджень [9, 10]. Засади участі у програмі EUREKA є прикладом найбільш демократичних відносин. Адже один з її основних принципів — «знизу—до! гори» («bottom up approach») — передбачає, що в рамках ключових напрямів учасники самі обирають тематику спільних робіт, виз! начають, яким цілям слугуватиме проект, кого залучатимуть до його виконання, скіль! ки він триватиме і коштуватиме, як розподі! лять ризики та результати. При цьому учас! ники проекту витрачають свої кошти на ту його частину, яку виконують самі (гроші не перетинають кордонів). Розвиваючи науко! во!технічне співробітництво, програма EUREKA сприяє розробці високотехнологіч! них процесів і послуг. Участь у ній істотно полегшує доступ до європейських новітніх технологій, активізує пошук ефективних партнерів для досліджень і виробництва, відкриває можливості фінансової підтримки з боку європейських країн. Україна нарешті, після 13 років асоційова! ної участі, стала повноправним членом у про! грамі EUREKA, що сприятиме створенню кра! щих умов для вітчизняних інновацій та ре! альній інтеграції до ERA. Слід акцентувати на синергетичних проце! сах в ERA. Так, між РП 7 і EUREKA ство! ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 1116 рюється спільна програма Eurostars Program! me (далі — Eurostars), яка підтримуватиме міжнародні дослідницькі проекти, вико! нувані ринково орієнтованими малими та середніми підприємствами з високим потен! ціалом зростання. Консорціум цих проектів утворять партнери (компанії, дослідні ін! ститути) з не менш як двох країн — членів EUREKA. Їхнє фінансування базуватиме! ться на децентралізованій моделі: країни! члени сплачують внески у спеціальний на! ціональний бюджет для відповідних проек! тів, ЄС робить свій внесок через програм! ний фонд. Термін виконання програми — до 7 років, через 3 роки оцінюють ступінь її реалізації. На політичному рівні підкреслюють зна! чення МСП, які виконують дослідження для досягнення мети Лісабонської стратегії — стати найбільш конкурентоспроможною, зас! нованою на знаннях економікою у світі. Рада ЄС з конкуренції дійшла висновку: Європа та країни — члени ЄС мають стимулювати МСП для інвестування в науково!технічні дослідження та інновації, а програми фінан! сування Євросоюзу та на рівні окремих країн повинні більше сприяти інноваційному і до! слідницькому підприємництву. З огляду на низку обставин специфічна підтримка МСП, які виконують науково!технічні досліджен! ня, через відповідні інструменти Рамкових програм не є достатньою. Так, 6!та Рамкова програма недофінансувала МСП на 15%. EUREKA підтвердила свій ринково орієнто! ваний, добре відлагоджений механізм для МСП, але потерпає від браку національних програм підтримки та синхронізаційних про! цедур. Загалом для ЄС Eurostars означатиме біль! шу загальноєвропейську підтримку МСП че! рез національні агенції EUREKA, посилення міжнародних мереж, спрямованих на конвер! сію науки й освіти у нові продукти та послу! ги, активніше залучення МСП до європей! ських досліджень, синхронізацію і гармоніза! цію національних дослідницьких програм, координацію наукових та інноваційних по! літик. Ця програма звузить розрив між наукою та дослідженнями, з одного боку, і впроваджен! ням інноваційних продуктів і процесів — з другого. Крім того, Eurostars залучатиме краї! ни, які не є членами ЄС, і таким чином по! ширюватиме свої результати за межі Євро! пейського Союзу. З усієї викладеної нами інформації можна зробити певні висновки і сформулювати про! позиції. Передусім — відповісти на запитання: а чи є сенс участі українських учених у європей! ських програмах? На нашу думку, відповідь може бути однозначною: так, є, хоча існує низка об’єктивних і суб’єктивних труднощів. Здебільшого це бюрократичний механізм ух! валення рішень стосовно участі, складність підготовки необхідних форм, що значною мірою пов’язане з браком у наших науковців досвіду в таких справах та, почасти, невід! повідність внутрішнього законодавства Украї! ни правилам участі у європейських програмах. Але слід зауважити, що досвіду можна набу! ти у процесі підготовки пропозицій. А пропо! зиції стосовно участі в європейських програ! мах мають передбачати розв’язання не тільки наших злободенних проблем, а здебільшого тих, у яких зацікавлені партнери з країн Євро! пи. Участь у європейських програмах та фон! дах, окрім очевидних фінансових перспектив, дає можливість отримання незалежної експер! тизи щодо рівня, вагомості та спрямованості своїх робіт. Важливим є також доступ до ви! користання унікального дослідницького і технологічного обладнання, відсутність яко! го в Україні — наболіле питання для вітчиз! няної науки. Вона фактично обмежена вірту! альними або оглядовими дослідженнями за існуючого нині і вже давно застарілого мате! ріально!технічного забезпечення. Стосовно ж зведення до одного знаменника правил оподаткування, оплати праці, здійснення за! ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 17 рубіжних стажувань у Європі та Україні, то все це є питаннями справжньої, а не декларатив! ної імплементації Угоди про науково!техно! логічне співробітництво між Україною та ЄС. Їх можна розв’язати шляхом прийняття внутрішніх нормативних документів, розгля! дом конкретних проблем на засіданнях Спіль! ного комітету Україна — ЄС з наукового і тех! нологічного співробітництва. Участь українських дослідників у євро! пейських програмах сприяла б трансферу досвіду організації цих програм на наші те! рени. Наведемо один з прикладів. ЄС прагне побудувати струнку та логічну структуру Європейського наукового простору ERA, який об’єднає національні та міждержавні наукові програми. Створення подібного до європейського українського наукового про! стору, що інтегрував би академічну та універ! ситетську науку, визначило б потреби і за! мовлення промисловості, скоординувало б зусилля учених у реалізації дослідницьких програм, підготовці наукових і технологічних кадрів. Окрім того, це дало б змогу уникнути дублювання тематики наукових досліджень та пов’язаного з ним розпорошення і без того мізерних коштів, які український уряд виді! ляє на науку. Користуючись нагодою, підкреслимо не! обхідність проведення, за прикладом РП 7, певних заходів, спрямованих на поліпшен! ня організації науки в нашій країні. Як уже зазначалося, тематика РП 7 охоплює пріо! ритетні напрями, визначені Європейською дослідницькою радою при Єврокомісії. Верховною Радою України також окреслені пріоритети, що, однак, потребують постійно! го моніторингу та корекції. Підґрунтям для цієї діяльності має стати прогноз розвитку науки, який методом експертних оцінок ви! конує Центр досліджень науково!технічно! го потенціалу та історії науки ім. Г.М. Добро! ва НАН України за участю відомих україн! ських учених і фахівців. Такий прогноз слід поєднувати з головним політичним докумен! том, що визначає пріоритети розвитку еко! номіки Української держави. Сподіваємося, вищі державні органи України такі напрями невдовзі визначать. Узгодити їх з науковим прогнозом могла б Рада з розвитку науки при Президентові України, діяльність якої слід відновити. Ця Рада спільно з Міністерством освіти і науки відновить активне фінансуван! ня Державних науково!технічних програм за оновленими пріоритетами. Все це сприяти! ме реалізації інноваційної політики та роз! витку вітчизняної економіки. Як же посилити участь наших учених у РП 7? По!перше, потрібно поліпшити інфор! мування та підвищити фінансування. Зви! чайно, поінформованість української науко! вої спільноти про діяльність за РП 6 порівня! но з минулими Рамковими програмами зросла, але все!таки вона недостатня, оскіль! ки інформація здебільшого не доходить до ре! гіональних науково!дослідних організацій. Гадаємо, ще одним важливим каналом поши! рення інформації можуть бути наукові това! риства. Наприклад, Українське матеріало! знавче товариство, організоване зовсім не! давно, вважає важливим напрямом своєї діяльності розповсюдження інформації про європейські рамкові наукові програми у ре! гіональних центрах. Стосовно фінансування з українського боку участі в європейських програмах, то на це потрібні не такі вже й великі кошти. Безу! мовно, Міністерству освіти і науки України слід профінансувати вступний внесок до єв! ропейської програми COST. Окрім того, не! обхідно збільшити кошти на проекти програ! ми EUREKA та передбачити фінансову під! тримку проектів РП 7 за участю українських учених. Прикладом стимулювання участі в конкурсі РП 6, оголошеному в березні 2006 ро! ку для «третіх країн», є виділення одним з російських державних інноваційних фондів 450 тис. євро. Важливий крок у приєднанні до євро! пейських програм — це заснування організа! 18 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 11 ційних структур, аналогічних інституціям, які працюють у країнах — членах ЄС. Так, ви! конання проектів ще за кількома минулими рамковими програмами супроводжувалося створенням у ЄС мережі з 75—80 трансфер! них центрів IRC (Innovation Relay Centers). Такі центри активно сприяють практично! му використанню інноваційних наукових розробок. Доцільно було б заснувати в Ук! раїні кілька подібних центрів. В організа! ційному періоді ці інституції працюють як близнюки існуючих центрів з країн ближньо! го зарубіжжя. У нашому випадку це можуть бути Польща, з якою у нас налагоджені тісні наукові зв’язки, та країни Балтії. Окрім того, доцільно подати до Брюсселя обґрунтовану заявку на створення в Україні за європей! ськими критеріями кількох центрів з поши! рення передового досвіду (Center of Exce! lence) за пріоритетними тематичними на! прямами. Такі структури полегшать вхід вітчизня! них науково!дослідних організацій до склад! ної системи Рамкових програм. Для цього не! обхідні політична воля українських високо! посадовців, насамперед Міністерства освіти і науки, та узгодження дій з європейськими урядовцями. Подібні центри чималою мірою фінансують за рахунок проектів спеціальної тематики РП 7. На завершення зичимо українським ученим і фахівцям успіхів у виконанні європейських наукових програм і сподіваємося, що ця пуб! лікація допоможе їм у пошуку каналів для долучення до міжнародного співробітництва. 1. Фірстов С., Левіна Д., Патрах Т., Чернишев Л. Рам! кові програми Євросоюзу в контексті створення Єдиного наукового європейського простору // Вісн. НАН України. — 2003. — № 5. — С. 35—44. 2. S&T key figures reveal China breathing down EU’s neck // Cordis focus. — 2005. — № 258. — P. 3. 3. Commission proposal for the 7 th research framework programme. — Brussels, 6.4.2005 COM (2005). 4. A re!launched, updated Technology Platforms service on Cordis // Cordis focus. — 2006. — № 262. — P. 31. 5. Commission launches public consultation on European Institute of Technology // Там само. — 2005. — № 259. — P. 12. 6. Commission proposes two!tier structure for ЕІТ // Там само. — № 264. — P. 1–2. 7. Raising the impact of COST trough competition // Там само. — P. 14. 8. COST using science and technology as a tool for foreign policy // Там само. — P. 15. 9. Thoughts turn to new vision for EUREKA after two decades of success // Там само. — № 260. — P. 29—30 10. Official site of the EUREKA initiative// www.eureka.be. М. Гороховатська, Д. Левіна, Т. Патрах, П. Смертенко, Л. Чернишев ЄВРОПА НА ПОРОЗІ НОВОЇ РАМКОВОЇ ПРОГРАМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (2007–2013) Р е з ю м е З огляду на важливість участі в міжнародному співро! бітництві у cтатті розкрито основний зміст нової 7!ї Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстрац! ійної діяльності на 2007–2013 роки (РП 7). Автори об! говорюють можливості і переваги, які надає участь у ній українських науковців. М.Gorokhovatska, D. Levina, Т. Patrakh, P. Smertenko, L. Chernyshev EUROPE ON THE VERGE OF NEW FRAME PROGRAM OF SCIENTIFIC RESEARCH (2007–2013) S u m m a r y Considering the importance of participation in the inter! national cooperation the article reveals the main topic of the new, the seventh, Frame Program of the European Uni! on on research, technical development and demonstration activity during 2007—2013 (FP 7). The authors discuss an opportunity and advantages of Ukrainian scientist participation this program.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2272
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:33:36Z
publishDate	2006
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Гороховатська, М. Левіна, Д. Патрах, Т. Смертенко, П. Чернишев, Л. 2008-09-16T14:59:07Z 2008-09-16T14:59:07Z 2006 Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.) / М. Гороховатська, Д. Левіна, Т. Патрах, П. Смертенко, Л. Чернишев // Вісн. НАН України. — 2006. — N 11. — С. 7-18. — Бібліогр.:10 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2272 З огляду на важливість участі в міжнародному співробітництві у cтатті розкрито основний зміст нової 7-ї Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності на 2007–2013 роки (РП 7). Автори обговорюють можливості і переваги, які надає участь у ній українських науковців. Considering the importance of participation in the international cooperation the article reveals the main topic of the new, the seventh, Frame Program of the European Union on research, technical development and demonstration activity during 2007—2013 (FP 7). The authors discuss an opportunity and advantages of Ukrainian scientist participation this program. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Співробітництво Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.) Europe on the verge of new frame program of scientific research (2007–2013) Article published earlier
spellingShingle	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.) Гороховатська, М. Левіна, Д. Патрах, Т. Смертенко, П. Чернишев, Л. Співробітництво
title	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
title_alt	Europe on the verge of new frame program of scientific research (2007–2013)
title_full	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
title_fullStr	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
title_full_unstemmed	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
title_short	Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
title_sort	європа на порозі нової рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)
topic	Співробітництво
topic_facet	Співробітництво
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2272
work_keys_str_mv	AT gorohovatsʹkam êvropanaporozínovoíramkovoíprograminaukovihdoslídženʹ20072013rr AT levínad êvropanaporozínovoíramkovoíprograminaukovihdoslídženʹ20072013rr AT patraht êvropanaporozínovoíramkovoíprograminaukovihdoslídženʹ20072013rr AT smertenkop êvropanaporozínovoíramkovoíprograminaukovihdoslídženʹ20072013rr AT černiševl êvropanaporozínovoíramkovoíprograminaukovihdoslídženʹ20072013rr AT gorohovatsʹkam europeonthevergeofnewframeprogramofscientificresearch20072013 AT levínad europeonthevergeofnewframeprogramofscientificresearch20072013 AT patraht europeonthevergeofnewframeprogramofscientificresearch20072013 AT smertenkop europeonthevergeofnewframeprogramofscientificresearch20072013 AT černiševl europeonthevergeofnewframeprogramofscientificresearch20072013

Європа на порозі нової Рамкової програми наукових досліджень (2007–2013 рр.)

Institution

Similar Items