Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті
Изучали нефропротекторное действие свекольного пектина при воздействии хлорида ртути (II) на крыс в дозах 1/100 и 1/50 ЛД50 на протяжении 35 суток. Контрольная группа получала физраствор, две другие группы - натощак водный раствор HgCl2, после чего крысам одной из этих групп вместе с едой давали све...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22743 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті / К.П. Козлов, І.В. Губар, М.М. Діденко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 37-39. — Бібліогр.:3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859657563839135744 |
|---|---|
| author | Козлов, К.П. Губар, І.В. Діденко, М.М. |
| author_facet | Козлов, К.П. Губар, І.В. Діденко, М.М. |
| citation_txt | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті / К.П. Козлов, І.В. Губар, М.М. Діденко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 37-39. — Бібліогр.:3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Изучали нефропротекторное действие свекольного пектина при воздействии хлорида ртути (II) на крыс в дозах 1/100 и 1/50 ЛД50 на протяжении 35 суток. Контрольная группа получала физраствор, две другие группы - натощак водный раствор HgCl2, после чего крысам одной из этих групп вместе с едой давали свекольный пектин из расчета 0,2 г на сутки. Исследовали изменение содержания ртути в почках, морфологические изменения, изменения массы органов, а также показатели общих и небелковых SH- групп.
Studied nephroprotective action of beet pectin at influence of HgCl2 on rats in doses 1/ 100 and 1/50 LD50 during 35 days. The control bunch received physiological solution, two other bunches - on an empty stomach water solution of HgCl2 then to one of these bunches together with meal yielded beet pectin at the rate of 0,2 g per day. Investigated change of the contents of Hg in kidney, morphological changes, changes of mass of organs, and also parameters of the common and not proteinaceous SH-groups.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:28:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
3737373737
клубочкових артеріол, підвищує швидкість
клубочкової фільтрації, запобігає розвитку
олігоанурії і зменшує пошкодження клу>
бочків. При цьому пошкодження канальців
і порушення їх функцій зменшується трохи,
на що указує що значно посилюється за
рахунок збільшення фільтрації і, можливо,
часткової блокади біосинтезу альдостеро>
ну втрата натрію з сечею. Блокатори цик>
лооксигенази, навпаки, покращують функ>
цію канальців, підвищуючи реабсорбцію і
знижуючи екскрецію натрію з сечею. Фун>
кція клубочків при цьому не поліпшується і
швидкість клубочковой фільтрації не
збільшується, що свідчить про роль NO в
активації внутрішньониркової ренин>ангіо>
тензинової системи. Сумісне вживання
блокаторів циклооксигенази і NO>синтази,
антиоксидантів і блокаторів утворення та/
або дії ангіотензину ІІ повинне стати осно>
вою патогенетичної терапії ендотоксичної
нефропатії.
SummarySummarySummarySummarySummary
PATHOGENETIC MECHANISMS OF
ENDOTOXIC NEPHROPATHY
Krishtal N.V.
It has been shown that formation under
lipopolysaccharide influence in tubular
epithelium active oxygen radicals, including
NO and prostaglandine E
2
causes
infringement of tubular processes. Damage of
nephron structures by active oxygen radicals
first of all breaks sodium proximal
reabsorbtion, that on the mechanism of
tubular>tubular balance stimulates sodium
distal reabsorbtion. Application of angiotensin
ІІ synthesis inhibitors or blockers of its
receptors removes spasm of glomerular
arterioles, accelerates glomerular velocity
filtrations, prevents development of
oligoanuria and reduces damage of glomeruli.
Thus damage of tubular and infringement of
their functions decreases insignificantly. Loss
of sodium with urine specifies considerably
amplifying due to increase in filtration and,
probably, partial blockade of biosynthesis of
aldosterone. Cyclooxigenase blockers, on the
contrary, improve function of tubular raising
reabsorbtion and reducing excretion of
sodium with urine. Function of glomeruli thus
does not improve and the velocity of
glomerular filtrations does not increase, that
testifies to the role of NO in the activation of
intrarenal rennin angiotensive systems.
Combined application of cyclooxigenase
blockers and NO>synthetase, antioxidants and
blockers formations and/or actions of
angiotensin ІІ should become a basis of
pathogenic therapy of endotoxic nephropathy.
Серед хімічних речовин, що забруд>
нюють різні об’єкти зовнішнього середови>
ща, метали та їхні сполуки утворюють знач>
ну групу потенційних токсикантів, яка бага>
то в чому визначає антропогенний вплив на
екологічну структуру навколишнього сере>
довища і на стан здоров’я людини. Така
ситуація вимагає лікувальних і, особливо,
профілактичних заходів, направлених на
поліпшення чи збереження здоров’я лю>
дей. У зв’язку з екологічною небезпекою
для населення України не викликає сумнівів
пріоритет медико>біологічних досліджень,
кінцевою метою яких є профілактика мож>
ливого негативного впливу хімічних та
фізичних факторів навколишнього середо>
вища, виведення шкідливих речовин та
нормалізація порушеного обміну речовин.
актуальними є подальші клініко>експери>
ментальні дослідження, кінцевою метою
яких є підвищення ефективності індивіду>
альної профілактики професійної та екоза>
лежної патології, що спричинена зокрема
металами [1]. При цьому речовинам при>
родного походження і препаратам, створе>
ним на їхній основі, приділяється зростаю>
ча увага, оскільки їх застосування дає змо>
гу позбутися ряду істотних недоліків, що
притаманні синтетичним протекторам, зок>
рема, токсичних властивостей і пов’язано>
го з ними обмеженого часу їх використан>
ня. Вельми важливим є той факт, що біоло>
УДК 547.458.88.616>084:616.61>002.612.017.4:546.49
ПЕКТИНОПРОФІЛАКТИКА НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇПЕКТИНОПРОФІЛАКТИКА НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇПЕКТИНОПРОФІЛАКТИКА НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇПЕКТИНОПРОФІЛАКТИКА НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇПЕКТИНОПРОФІЛАКТИКА НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇ
МАЛИХ ДОЗ РТУТІМАЛИХ ДОЗ РТУТІМАЛИХ ДОЗ РТУТІМАЛИХ ДОЗ РТУТІМАЛИХ ДОЗ РТУТІ
Козлов К.П., ГКозлов К.П., ГКозлов К.П., ГКозлов К.П., ГКозлов К.П., Губар І.В., Діденко М.М.убар І.В., Діденко М.М.убар І.В., Діденко М.М.убар І.В., Діденко М.М.убар І.В., Діденко М.М.
Інститут медицині праці АМН України, Київ
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
3838383838
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
гічно активні компоненти природних речо*
вин, у т.ч. і рослинного походження, ближчі
людському організму за своєю природою,
легко включаються в процеси життєдіяль*
ності, а відтак є біодоступнішими [2].
У підгострому експерименті вивчали
дію хлориду ртуті (ІІ) у різних дозах (1/
100
та
1/
50
ЛД
50
). Досліди були проведені на щурах
з інтраперитонеальним введенням протя*
гом 35 діб. Контрольна група одержувала
фізіологічний розчин, дві інші групи – на*
тщесерце водний розчин HgCl
2
, після чого
щурам однієї з цих груп разом з їжею да*
вали буряковий пектин з розрахунку 0,2 г
на добу. Досліджували зміну вмісту ртуті у
нирках, морфологічні зміни, зміни маси
органів, а також показники загальних та не*
білкових SH*груп.
Зміна відносної маси внутрішніх органів
дослідних тварин є досить вагомим показни*
ком, порушення якого є одним із свідчень
токсичного ураження організму та інтеграль*
но відображає його функціональний стан [3].
Цей показник є достатньо стабільним і реко*
мендується як обов’язковий при вивченні дії
хімічних агентів. Тому в ході даного експери*
менту, після закінчення чергового терміну
досліджень, проводилось визначення маси
внутрішніх органів лабораторних тварин та
розраховувалась відносна маса цих органів.
Результати досліджень маси органів показа*
ли, що хронічне внутрішньочеревне введен*
ня розчину хлориду ртуті (ІІ) у дозі 1/
100
та
1/
50
LD
50
експериментальним тваринам спри*
чинило розвиток змін відносної маси їх
внутрішніх органів. Звертає на себе увагу той
факт, що динаміка змін мала односпрямова*
ний характер з тенденцією до зниження по*
рівняно з контрольною групою. Таке знижен*
ня маси нирок було менш вираженим у групі,
що одержувала пектин.
Результати дослі*
джень SH*груп показа*
ли, що при дії 1/
100
ЛД
50
хлориду ртуті (ІІ) спос*
терігалось підвищення
як загальних, так і не*
білкових груп, тоді як
на 5*й тиждень вміст
загальних SH*груп дос*
товірно знижувався
(табл. 1). При дії 1/
50
ЛД
50
хлориду ртуті (ІІ)
відбувалось достовірне
зниження вмісту як загальних так і небілко*
вих SH*груп на другий тиждень, що можна
пояснити найбільшим накопиченням мета*
лу саме у цей період, причому перш за все
за рахунок небілкових груп. При дії пектину
усі описані ефекти слабшали, хоча на п’я*
тий тиждень для загальних SH*груп ці зна*
чення були практично однаковими.
Отже, позитивний вплив пектину
відзначався перш за все на вмісті небілко*
вих SH*груп, при цьому найкращі резуль*
тати досягались на другий тиждень експе*
рименту. Такої дії не було виявлено для
загальних SH*груп.
Аналізуючи вказані дані, слід не лише
відзначити результати, пов’язані з ефектив*
ністю пектину, але й підкреслити, що зміни
функціональних (реактивних) груп клітин*
них протеїнів (у даному разі сульфгідриль*
них) має місце й при вельми малих дозах
введеної в організм ртуті. Це зайвий раз
підкреслює концепцію токсичного впливу
малих доз.
З плином досліду при дії 1/
100
ЛД
50
HgCl
2
спостерігалось поступове зростання вмісту
ртуті. Для групи, що одержувала пектин, теж
було відзначене зростання з першого до дру*
гого тижня з подальшою стабілізацією, при
цьому концентрація ртуті була нижчою, ніж у
групи, яка не одержувала пектин. Дещо інша
картина була одержана при дії ртуті в дозі 1/
50
ЛД
50
. У групи щурів, що одержували пек*
тин, на другий тиждень спостерігалось різке
підвищення вмісту ртуті, з подальшим зни*
женням на 5*й тиждень. Практично не відзна*
чалось помітних ефектів пектину при дії ртуті
у дозі 1/
50
ЛД
50
.
Патогістологічні дослідження показали,
що у нирках при дії ртуті в дозі 1/
100
ЛД
50
уже
після двотижневого дослідження посилюва*
лось повнокров’я синусоїдів органу та виз*
Таблиця 1.
Вміст SH-груп у тканині нирок, мкг/100 г тканини при дії хлориду ртуті
(ІІ) у дозі 1/50 та 1/100 ЛД50 (M±m)
1/50 ЛД50 1/100 ЛД50 Групи тварин загальні небілкові загальні небілкові
1 тиждень контроль 54,03±2,94 23,32±1,45 54,03±2,94 23,32±1,45
1 тиждень HgCl2 67,08±5,57 28,14±2,63 51,14±0,84 22,38±1,03
1 тиждень HgCl2 + пектин 68,40±3,09 36,60±2,28 50,88±1,06 24,48±1,81
2 тижні HgCl2 40,44±1,64 18,78±0,89 65,36±4,89 22,80±0,70
2 тижні HgCl2 + пектин 48,12±2,38* 21,78±2,42 55,44±2,84 25,86±2,14
5 тижнів контроль 52,70±1,37 25,78±1,58 52,70±1,37 25,78±1,58
5 тижнів HgCl2 62,12±1,52 25,44±0,80 52,92±1,63 27,60±0,47
5 тижнів HgCl2 + пектин 59,64±2,09 29,16±1,79 45,72±1,29* 26,76±0,61
* – дані достовірні щодо групи, яка одержувала хлорид ртуті (ІІ) (p<0,05).
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
3939393939
началась наявність великих та дрібних кро/
вовиливів. В усі терміни експерименту спо/
стерігались дистрофічні зміни епітелію про/
ксимального та дистального відділів звивис/
тих канальців, що виявлялось каламутним
набуханням цитоплазми. Ступінь вираже/
ності залежала від терміну спостереження.
Якщо на початку експерименту вони мали
переважно осередковий характер, то до
кінця досліду (5 тижнів) цей процес посилю/
вався, що призводило до набухання багать/
ох клітин канальця, а це у свою чергу – до
звуження його просвіту. З’являлись у дос/
татній кількості клітини з гіперхромно забар/
вленим ядром, а також одиничні без’ядерні.
Клубочки не змінювались. Додавання пекти/
ну спричиняло зменшення повнокров’я тка/
нини і процеси в ній, на що вказувала на/
явність просвітів у більшості звивистих ка/
нальців.
У той же час при дії ртуті в дозі 1/
50
ЛД
50
змін з боку гемодинаміки не виявлено. Виз/
начались осередкові дистрофічні зміни клітин
проксимального та дистального відділів зви/
вистих канальців. Вони характеризувались
каламутним набуханням цитоплазми. Ядра
клітин дрібні, частіше світлі, але до кінця ек/
сперименту збільшилось число гіперхромно
забарвлених. У цей період виявлялись дрібні
одиничні інфільтрати, що складались з лей/
коцитів, лімфоцитів.
Одержані дані, коли при вищій дозі (1/
50
ЛД
50
) спостерігались менш виражені зміни,
ніж при 1/
100
ЛД
50
,
ще раз підтверджують зна/
чимість впливу малих доз важких металів, у
тому числі ртуті на функціональний стан
організму, перебіг метаболічних процесів.
Тут, можливо, дається взнаки та обставина
що при дії вищих доз виникають і вираженіші,
а тому й дієвіші компенсаторно/захисні ре/
акції. У той же час при дії малих доз ці ре/
акції проявляються помітно слабше.
ЛітератураЛітератураЛітератураЛітератураЛітература
1. Кацнельсон Б.А., Дегтярева Т.Д., Прива/
лова Л.И. Принципы биологической про/
филактики профес-сиональной и эколо/
гически обусловленной
патологии от воздей/
ствия неорганических
веществ. — Екатерин/
бург, 1999. /107 с.
2. Bosscher D., Van
Caillie/Bertrand M., Van
Cauwenbergh R.,
Deelstra H. Availabilities of calcium, iron,
and zinc from dairy infant formulas is
affected by soluble dietary fibers and
modified starch fractions // Nutrition. /
2003. –V. 19. № 7/8. –P. 641/645.
3. Трахтенберг И.М., Тимофиевская Л.А.,
Квятковская И.Я. Методы изучения хро/
нического действия химических и био/
логических загрязнителей / Отв. ред.
И.М.Трахтенберг./ Рига: Зинатне, 1987./
172 с.
РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме
ПЕКТИНОПРОФИЛАКТИКА
НЕФРОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ
МАЛЫХ ДОЗ РТУТИ
Козлов К.П., Губарь И.В., Диденко М.М.
Изучали нефропротекторное действие
свекольного пектина при воздействии хло/
рида ртути (ІІ) на крыс в дозах 1/100 и 1/50
ЛД
50
на протяжении 35 суток. Контрольная
группа получала физраствор, две другие
группы – натощак водный раствор HgCl
2
,
после чего крысам одной из этих групп вме/
сте с едой давали свекольный пектин из рас/
чета 0,2 г на сутки. Исследовали изменение
содержания ртути в почках, морфологичес/
кие изменения, изменения массы органов,
а также показатели общих и небелковых SH/
групп.
ResumeResumeResumeResumeResume
PECTIN PROPHYLAXIS FOR NEPHROTOXIC
ACTION OF SMALL DOSES OF MERCURY
Kozlov K.P., Gubar I.V., Didenko M.M.
Studied nephroprotective action of beet
pectin at influence of HgCl
2
on rats in doses 1/
100 and 1/50
LD
50
during 35 days. The control
bunch received physiological solution, two other
bunches / on an empty stomach water solution
of
HgCl
2
then to one of these bunches together
with meal yielded beet pectin at the rate of 0,2
g per day. Investigated change of the contents
of Hg in kidney, morphological changes,
changes of mass of organs, and also
parameters of the common and not
proteinaceous SH/groups.
Таблиця 2.
Вміст ртуті у нирках щурів (мкг/г) при дії хлориду ртуті
в дозі 1/100 та 1/50 ЛД50, (M±m)
Доза
1/100 ЛД50 1/50 ЛД50 Терміни
введення Контроль Ртуть Ртуть +
пектин Контроль Ртуть Ртуть +
пектин
1 тиждень 0,009±0,002 7,57 ±1,00 6,76 ±0,77 0,01±0,003 7,75 ±1,17 7,81 ±1,03
2 тижні 0,35±0,05 18,83±1,25 17,61±0,86 0,35±0,05 26,20±2,90 25,80±2,36
5 тижнів 0,39±0,05 20,34±3,07 18,07±0,96 0,39±0,05 17,93±1,38 17,57±0,68
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22743 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:28:02Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козлов, К.П. Губар, І.В. Діденко, М.М. 2011-06-29T10:12:17Z 2011-06-29T10:12:17Z 2006 Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті / К.П. Козлов, І.В. Губар, М.М. Діденко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 37-39. — Бібліогр.:3 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22743 547.458.88.616-084:616.61-002.612.017.4:546.49 Изучали нефропротекторное действие свекольного пектина при воздействии хлорида ртути (II) на крыс в дозах 1/100 и 1/50 ЛД50 на протяжении 35 суток. Контрольная группа получала физраствор, две другие группы - натощак водный раствор HgCl2, после чего крысам одной из этих групп вместе с едой давали свекольный пектин из расчета 0,2 г на сутки. Исследовали изменение содержания ртути в почках, морфологические изменения, изменения массы органов, а также показатели общих и небелковых SH- групп. Studied nephroprotective action of beet pectin at influence of HgCl2 on rats in doses 1/ 100 and 1/50 LD50 during 35 days. The control bunch received physiological solution, two other bunches - on an empty stomach water solution of HgCl2 then to one of these bunches together with meal yielded beet pectin at the rate of 0,2 g per day. Investigated change of the contents of Hg in kidney, morphological changes, changes of mass of organs, and also parameters of the common and not proteinaceous SH-groups. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные исследования Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті Пектинопрофилактика нефротоксического действия малых доз ртути Pectin prophylaxis for nephrotoxic action of small doses of mercury Article published earlier |
| spellingShingle | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті Козлов, К.П. Губар, І.В. Діденко, М.М. Экспериментальные исследования |
| title | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| title_alt | Пектинопрофилактика нефротоксического действия малых доз ртути Pectin prophylaxis for nephrotoxic action of small doses of mercury |
| title_full | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| title_fullStr | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| title_full_unstemmed | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| title_short | Пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| title_sort | пектинопрофілактика нефротоксичної дії малих доз ртуті |
| topic | Экспериментальные исследования |
| topic_facet | Экспериментальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22743 |
| work_keys_str_mv | AT kozlovkp pektinoprofílaktikanefrotoksičnoídíímalihdozrtutí AT gubarív pektinoprofílaktikanefrotoksičnoídíímalihdozrtutí AT dídenkomm pektinoprofílaktikanefrotoksičnoídíímalihdozrtutí AT kozlovkp pektinoprofilaktikanefrotoksičeskogodeistviâmalyhdozrtuti AT gubarív pektinoprofilaktikanefrotoksičeskogodeistviâmalyhdozrtuti AT dídenkomm pektinoprofilaktikanefrotoksičeskogodeistviâmalyhdozrtuti AT kozlovkp pectinprophylaxisfornephrotoxicactionofsmalldosesofmercury AT gubarív pectinprophylaxisfornephrotoxicactionofsmalldosesofmercury AT dídenkomm pectinprophylaxisfornephrotoxicactionofsmalldosesofmercury |