Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону
З метою досягнення стійкої динамічної рівноваги в регіональних системах необхідно удосконалити систему управління процесом природокористування, використовуючи принципи екологічно безпечної політики, орієнтованої на раціональне природокористування, комплексне використання природних ресурсів, охорону...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22897 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону / О.І. Благодарний, О.І. Мошура // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 25-29. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250836098088960 |
|---|---|
| author | Благодарний, О.І. Мошура, О.І. |
| author_facet | Благодарний, О.І. Мошура, О.І. |
| citation_txt | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону / О.І. Благодарний, О.І. Мошура // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 25-29. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | З метою досягнення стійкої динамічної рівноваги в регіональних системах необхідно удосконалити систему управління процесом природокористування, використовуючи принципи екологічно безпечної політики, орієнтованої на раціональне природокористування, комплексне використання природних ресурсів, охорону природи. Досягнення основних цілей екологічної політики повинне базуватися на розробках ефективних програм управління якістю природного середовища на основі екологічного моніторингу і повинні включати заходи, спрямовані на більш раціональне використання різних видів місцевих ресурсів, їхнє відновлення й охорону. Ключові слова: екологічно-безпечний розвиток, динамічна рівновага регіону, екологічна діагностика.
С целью достижения стойкого динамического равновесия в региональных системах необходимо усовершенствовать систему управления процессом природопользования, используя принципы экологически безопасной политики, ориентированной на рациональное природопользование, комплексное использование природных ресурсов, охрану природы. Достижение основных целей экологической политики должно базироваться на разработках эффективных программ управления качеством естественной среды на основе экологического мониторинга и должны включать мероприятия, направленные на более рациональное использование разных видов местных ресурсов, их возобновление и охрану. Ключевые слова: экологически безопасное развитие, динамическое равновесие региона, экологическая диагностика.
With the purpose of achievement of stable dynamic equilibrium in the regional systems it is necessary to perfect control the system by the process of utillizing principles ecologically safe policy, oriented to rational природопользование, complex use of natural resources, conservancy. Achievement of primary purposes of ecological policy must be based on effective program of quality of natural environment management developments on the basis of the ecological monitoring and must include measures, directed on more rational use of different types of local resources, their renewal and guard. Key words: ecology-friendly development, dynamic balance of the region, ecological diagnosis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:42:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
25
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
О. І. Благодарний, О. І. Мошура
Перехід до стійкого екологічно-безпечного роз-
витку — об’єктивна вимога часу. Ідея стійкого роз-
витку повинна стати нашою національною ідеєю і зігра-
ти важливу роль у визначенні державних пріоритетів і
перспектив подальшого реформування країни. Адже
сам по собі перехід до ринкових відносин і подальша
демократизація не забезпечують перехід до стійкого
розвитку, а лише визначають позицію світового співто-
вариства на користь стратегії переходу до екологічно-
безпечного стійкого розвитку. Тому наприкінці ХХ ст.
активізувалися роботи з розробки механізмів еколог-
ічної регламентації економічної діяльності у світовому
масштабі, на рівні держав і в регіонах.
Суспільство стійкого екологічно-безпечного роз-
витку, на думку закордонних дослідників, являє собою
якісно нову фазу постіндустріального суспільства. Це
стабільне, збалансоване, з максимумом відповідаль-
ності до природи суспільство. У ньому панує новий
соціальний порядок, що відрізняється від попередніх
форм першочерговим значенням і роллю особистості
в соціальній структурі і природному середовищі. Транс-
формаційний період переходу від старого до нового
повинний іти не через нарощування обсягів виробле-
них матеріальних благ, а у формі зміни мислення люди-
ни і у відношенні до самого себе, і щодо визначення
свого місця в навколишнім середовищі. Однак це не
означає відмову від необхідності матеріального забез-
печення людства, що, утім, і неможливо.
Навпаки, технічний прогрес, створення необхід-
ного рівня матеріального забезпечення є однією з не-
обхідних умов формування нового соціально-еконо-
мічного порядку. При цьому важливою умовою є ста-
новлення цього порядку, зміна системи цінностей і
пріоритетів людини, моделювання ситуації, коли го-
ловним прагненням особистості стає удосконалення
його внутрішнього, духовного потенціалу. На зміну
праці, як діяльності, що продиктована винятково ма-
теріальною необхідністю, повинне прийти мотивоване
бажання людини розкрити себе щодо власної внутрі-
шньої природи.
З метою досягнення стійкої динамічної рівноваги
в регіональних системах необхідно удосконалити сис-
тему управління процесом природокористування, ви-
користовуючи принципи екологічно безпечної політи-
ки, орієнтованої на раціональне природокористуван-
ня, комплексне використання природних ресурсів,
охорону природи. Досягнення основних цілей еколо-
гічної політики повинно базуватися на розробках ефек-
тивних програм управління якістю природного сере-
довища на основі екологічного моніторингу й повин-
но включати заходи, спрямовані на більш раціональне
використання різних видів місцевих ресурсів, їхнє
відновлення й охорону [1—3].
Але реалізація цих програм у сучасних умовах
розвитку економіки України, коли виробники намага-
ються досягти економічної вигоди за рахунок зниження
усіх видів витрат, включаючи і на відновлення й охо-
рону природних ресурсів, — є проблематичним яви-
щем, тому можливості економічного регулювання про-
цесів природокористування обмежені. Це також
підтверджується наявністю нових видів землекорис-
тувачів, особливо орендарів, спільних підприємств, що
розвивають свої виробництва в основному на ресурс-
номістких технологіях.
Для попередження екстернальных ефектів необ-
хідно постійно керувати економічними процесами, а,
виходить, і екологічними наслідками цієї діяльності в
регіоні, що вимагає проведення діагностики і моніто-
рингового відстеження стану навколишнього середо-
вища з метою поліпшення екологічного стану регіонів.
Тільки цей інструмент здатний забезпечити рішення
перерахованих вище проблем.
Екологічна діагностика стану навколишнього
середовища — система методів обстеження природ-
них комплексів і їхніх основних компонентів, що доз-
воляє на основі даних біологічної індикації й аналізу
показників спеціалізованих тест-систем приходити до
обґрунтованих висновків про стан об’єкта в цілому
при антропогенних впливах різної інтенсивності й три-
валості.
Екологічна діагностика простежує динаміку дос-
ліджуваних процесів у взаємозв’язку, визначаючи при
цьому причинно-наслідкові зв’язки і залежності. Саме
тому проведення екологічної діагностики процесів роз-
витку регіонів є і актуальним, і своєчасним.
Вивченню екологічних проблем та екологічних
УДК [332.1:504.001](477.6)
О. І. Благодарний,
кандидат економічних наук
О. І. Мошура,
м. Донецьк
НЕОБХІДНІСТЬ ДІАГНОСТИКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ
РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ
26
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
аспектів розвитку регіонів завжди приділялась увага
З. Герасимчук З., С. Дорогунцова, А. Федоріщевої,
А. Ральчук та ін. [1—7]. Але різні аспекти в процесі
вивчення проблеми залишалися не з’ясованими до
кінця.
Метою цієї статті є спроба більш детально про-
аналізувати екологічний стан Донецького регіону, ре-
комендувати подальші дії.
Донецька область є провідним індустріальним
регіоном країни та належить до найбільш напружених
в екологічному плані в Україні. На її території, що ста-
новить 4,4% площі країни, зосереджена п’ята частина
всіх виробничих потужностей. Надмірно висока кон-
центрація промислового виробництва і транспорту, а
також значна щільність населення створили тут вели-
чезне навантаження на біосферу.
Щорічні викиди забруднюючих речовин в атмос-
феру та утворення небезпечних відходів на території
області складають майже третину загального їх обся-
гу по Україні.
І не зважаючи на те, що кількість звітуючих
суб’єктів не зростає, а підприємства витрачають значні
кошти на різні повітроохоронні заходи, обсяги викидів
не зменщуються (табл. 1) [8, c. 5].
Стан повітряного басейну є однією з найгострі-
ших проблем області. Ситуація з інтенсивним забруд-
ненням повітряного басейну є наслідком процесу ста-
новлення й розвитку промисловості в області в ми-
нулі десятиріччя, коли під час будівництва промисло-
вих об’єктів екологічному аспекту не приділялося на-
лежної уваги.
У 2007 р. щільність викидів від стаціонарних дже-
рел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр
території області склала 62,4 т, що у 7,8 разів більше,
ніж у середньому по Україні (8 т), та у декілька разів
вище, ніж в інших промислово-розвинутих регіонах
країни (у 1,8 раза — ніж у Дніпропетровській області,
у 3,1 рази — ніж у Луганській, у 7,3 разів — ніж в
Запорізькій, у 12,2 рази — ніж у Харківській) [8, с. 5].
Упродовж 2007 р. від стаціонарних джерел заб-
руднення в повітря надійшло 1653,4 тис. т шкідливих
речовин (34,4% всіх викидів по Україні). Порівняно з
попереднім роком викиди шкідливих речовин змен-
шились на 0,4%. Зменшення викидів шкідливих ре-
човин відбулося у 25 районах та містах області.
Найбільшими забруднювачами повітря, як і рані-
ше, є підприємства вугільної промисловості, чорної
металургії, теплові електростанції. У 2007 р. ними було
викинуто в повітря 91 % всіх шкідливих речовин. Якщо
у вугільній галузі внаслідок зниження добування вуг-
ілля викиди забруднюючих речовин скоротились на
8,4%, то металургійні підприємства збільшили їх по-
рівняно з 2006 р. на 9,2%, це більше, ніж зросло ви-
робництво (на 7,1%). Отже, найбільше забруднення
атмосфери спостерігається в тих містах і районах, де
розташовані підприємства цих галузей, а саме: у
м. Маріуполі, на який припадає чверть сумарних об-
сягів викидів по області, у Мар’їнському районі —
десята частина, у м. Макіївці — 8 %, у м. Донецьку
— 7,6%, Старобешівському районі — 6,6%, м. Де-
бальцевому — 6,2% [8, c.6].
У структурі забруднюючих речовин найбільшу
питому вагу займає оксид вуглецю — 28,6% загаль-
ного обсягу викидів, метан — 25,7%, діоксид та інші
сполуки сірки — 24,6%.
Майже три чверті обласних викидів оксиду вуг-
лецю припадає на підприємства м. Маріуполя, 10%
— на м. Макіївку, 6,4% — на м. Єнакієве.
О. І. Благодарний, О. І. Мошура
Таблиця 1
Надходження забруднюючих речовин у довкілля області
2005 2006 2007
Надходження забруднюючих речовин, тис.т
в атмосферу 1863,0 1861,1 1871,2
в поверхневі водойми 1196,0 3481,4 1967,9
в земельні ресурси 66,1 156,6 203,4
У розрахунку на одну особу, кг
в атмосферу 401 404 410
в поверхневі водойми 257 756 432
в земельні ресурси 14 34 45
27
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
О. І. Благодарний, О. І. Мошура
Основним джерелом викидів метану є шахти,
найбільше його надходить в містах та районах області,
де розташовані вугледобувні підприємства. При цьо-
му в більшості з них викиди метану значно переви-
щують викиди всіх інших забруднюючих речовин і
сягають більше 90% від загального обсягу. Так, в
м. Кіровське питома вага метану в загальному обсязі
викидів склала 97,5%, м. Вугледарі — 96,4%, м. Крас-
ноармійську — 95,1%, м. Димитрові — 93,1%, м.
Жданівці — 89,2%.
Викиди діоксиду сірки переважають у містах та
районах, на території яких розташовані теплові елект-
ростанції. У м. Дебальцевому, наприклад, у загально-
му обсязі викидів діоксид сірки займає 82,1%, у
м. Харцизьку — 74,6%, у Слов’янському районі —
63,5%, Мар’їнському — 61,2%, Старобешевському
— 50,9%.
Від підприємств хімічного виробництва в атмос-
ферне повітря надійшло 6,1 тис. т шкідливих речо-
вин, що в обласному обсязі складає всього 0,4%. Але
за складом шкідливих інгредієнтів хімічне виробниц-
тво є одним із самих небезпечних. На нього припадає
81,1% всіх викидів стиролу, 64,1% — сірчаної кис-
лоти, 24,5% — толуолу, 15,8% — аміаку.
Протягом 2007 р. в атмосферу потрапило 452 т
нафталіну, 344 т марганцю та його сполук, 192 т фе-
нолу, 94 т свинцю та його сполук, 45 т хлору та його
сполук, майже 2 т ртуті та її сполук та ряд інших спе-
цифічних забруднюючих речовин [8, c. 7].
У 20 містах та районах області, які займають
п’яту частину території, де мешкає майже три чверті
населення, викиди шкідливих речовин у розрахунку
на 1 кв. км складали в середньому 285 т, що у 4,6
рази більше, ніж в цілому по області (табл. 2).
На окремих територіях області обсяги викидів
забруднюючих речовин у розраунку на 1 кв. км пере-
вищують середньообласний показник у десятки разів:
м. Дебальцевому — у 43, м. Добропіллі — у 36, м.
Маріуполі — у 28, м. Димитрові — у 24, м. Красно-
армійську — у 12.
Суттєвим джерелом забруднення атмосферно-
го повітря області є транспортні засоби, викиди заб-
руднюючих речовин, від яких мають тенденцію росту.
На пересувні джерела забрудення припадає майже
кожна дев’ята тонна викинутих в атмосферу забруд-
нюючих речовин. У 16 містах та районах області об-
сяги викидів від транспортних засобів перевищують
викиди від стаціонарних джерел, зокрема, у м. Крас-
ному Лимані — у 3,4 раза, м. Артемівську — у 2,9
раза, м. Слов’янську — у 2,8 раза.
Упродовж 2007 р. від усіх видів транспорту в
повітря потрапило 217,8 тис. т забруднюючих речовин,
переважна частина з яких (186,7 тис.т, або 85,7%) —
це викиди від автомобільного транспорту, 18,4 тис. т,
або 8,5% — від виробничої техніки, 10,0 тис.т, або 4,6%
— залізничного, 1,9 тис. т, або 0,9% — авіаційного,
0,7 тис. т, або 0,3% — водного транспорту [8, c. 8].
Основними токсичними інгредієнтами, якими заб-
руднювалось повітря під час експлуатації рухомих
транспортних засобів, були оксиди вуглецю (73,8%),
оксид і діоксид азоту (12,3%) та неметанові леткі
органічні сполуки (11,2%). Діоксид сірки, сажа, амі-
ак, метан та бенз(а)пірен загалом становили 2,7% су-
марних викидів.
Таблиця 2
Групування адміністративно-територіальних одиниць за щільністю викидів у 2007 році
Обсяги викидів забруднюючих
речовин у розрахунку на 1 кв. км, т
Кількість територіально -
адміністративних
одиниць
Їх питома вага
у загальнлму обсязі
викидів,%
До 10 14 2,1
10,1-20 1 0,1
20,1-30 6 2,9
30,1-40 1 2,7
40,1-50 1 0,1
50,1-60 2 0,7
більше 60 20 91,4
Всього 45 100,0
28
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Від двигунів, що працювали на бензині, в атмос-
феру потрапило 144,2 тис.т (66,2%) забруднюючих
речовин, на дизпаливі — 45,9 тис.т (21,1%), на стис-
неному та зрідженому газі — 25,8 тис.т (11,8%). Із
загальної кількості викидів від автомобільного транс-
порту 116 тис.т (62,1%) викинуто автомобілями, що
перебувають у приватній власності населення.
Найбільше потерпають від забруднення повітря ав-
томобільним транспортом мешканці великих промис-
лових міст, в першу чергу Донецька, на який припа-
дає четверта частина загальнообласного обсягу ви-
кидів, Маріуполя (11,7%), Макіївки (7,5%), Горлівки
(5,5%), Краматорська (4,5%).
Значні обсяги викидів забруднюючих речовин
зумовлюють перевищення гранично допустимих кон-
центрацій (ГДК) багатьох шкідливих речовин у повітрі.
За даними обласної санітарноепідеміологічної станції
в міській місцевості у кожній дев’ятій із відібраних
проб повітря виявлено перевищення ГДК, у тому числі
в майже кожній четвертій пробі — на пил та фенол та
його похідні, у кожній п’ятій — на сірководень, у
кожній сьомій — на аміак та окис вуглецю, у кожній
дев’ятнадцятій — на свинець та сірчистий газ.
Згідно зі спостереженнями гідрометцентру в До-
нецьку протягом року зафіксовано перевищення гра-
нично допустимих концентрацій з діоксиду азоту в
73,5% відібраних проб, з фенолу — в кожній п’ятій, з
пилу — в кожній восьмій. В м. Макіївці з пилу пере-
вищення ГДК зафіксовано в кожній другій з відібра-
них проб, з діоксиду азоту — у кожній десятій.
У зв’язку з порушеннями природоохоронного
законодавства з охорони атмосферного повітря Дер-
жавною екологічною інспекцією в Донецькій області
у 2007 р. було винесено 82 рішення про призупинення
виробничої діяльності підприємств (в минулому році
було 57 випадків), пред’явлено 43 позови на суму
9,8 млн. грн., проте сума стягнутих коштів склала
лише 0,5 млн. грн.
З метою охорони атмосферного повітря від заб-
руднення шкідливими речовинами у 2007році
підприємства здійснили 150 заходів, на впроваджен-
ня яких було витрачено 140,8 млн. грн. Це сприяло
зменшенню викидів шкідливих речовин в повітряний
басейн регіону в обсязі 8,9 тис. т, що становить 131,9%
від очікуваного [8, c. 8].
Виходячи з проведеного аналізу екологічного стану
регіону, зробимо висновок, що однією з проблем су-
часного виробництва є необхідність розробки техніч-
них і управлінських доробок для рішення екологічних
проблем, що породжуються виробничими процесами
з метою підтримки стійкого промислового росту. При
цьому відходи одного з циклів переробки природних
ресурсів повинні використовуватися в наступних цик-
лах як вхідна сировина, забезпечуючи при цьому
мінімальні викиди в навколишнє середовище.
Контроль за викидами в атмосферу варто здій-
снювати, створивши спеціальну систему, що забезпе-
чує виявлення відхилень від нормального розвитку і ство-
рює умови для попередження цих відхилень. І тому не-
обхідно створити науково-методичне забезпечення діаг-
ностування екологічної складової розвитку регіону.
Література
1. Борщук Є. М. Стійкий розвиток еколого-еко-
номічних систем / Є. М. Борщук // Вісник економіч-
ної науки України: науковий журнал. — 2006. — № 2
(10). — С. 29 — 34. 2. Борщук Є. М. Концепція
стійкого розвитку і проблеми оптимізації еколого-еко-
номічних систем / Є. М. Борщук, В. С. Загорський //
Регіональна економіка, 2005. — № 3. — С. 113 —
119. 3. Герасимчук З. В. Регіональна політика стало-
го розвитку: методологія формування, механізми ре-
алізації / З. В. Герасимчук. — Луцьк, 2001. — 526 с.
4. Дорогунцов С. Устойчивое развитие в управлении
эколого-экономическими системами / С. Дорогунцов,
А. Федорищева, А. Ральчук // Экономика Украины.
— 2003. — № 1. — С. 75 — 83. 5. Клименко М. О.
Моніторинг довкілля / М. О. Клименко, А. М. Прище-
па, Н. М. Вознюк. — К. : Академія, 2006. — 360 с.
6. Садеков А. А. Механизмы эколого-экономичес-
кого управления предприятием / А. А. Садеков. — Х.
: Издательский дом «ИНЖЭК», 2004. — 224 с. 7. Сма-
гин Б. И. Сущность и методика определения показа-
телей освоенности региона / Б. И. Смагин, С. К. Не-
уймин //Вопросы статистики. — 2005. — № 12. —
С. 19 — 23. 8. Стан навколишнього природного се-
редовища Донецької області у 2007 році: економічна
доповідь // Головне управління статистики у Донецькій
області. — Донецьк, 2008. — 23 с.
Благодарний О. І., Мошура О. І. Необхідність
діагностики екологічної складової розвитку До-
нецького регіону
З метою досягнення стійкої динамічної рівноваги
в регіональних системах необхідно удосконалити си-
стему управління процесом природокористування, ви-
користовуючи принципи екологічно безпечної політи-
ки, орієнтованої на раціональне природокористуван-
ня, комплексне використання природних ресурсів,
охорону природи. Досягнення основних цілей еколо-
гічної політики повинне базуватися на розробках ефек-
тивних програм управління якістю природного сере-
довища на основі екологічного моніторингу і повинні
включати заходи, спрямовані на більш раціональне
використання різних видів місцевих ресурсів, їхнє
відновлення й охорону.
О. І. Благодарний, О. І. Мошура
29
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Ключові слова: екологічно-безпечний розвиток,
динамічна рівновага регіону, екологічна діагностика.
Благодарный А. И., Мошура Е. И. Необходи-
мость диагностики экологической составляющей
развития Донецкого региона
С целью достижения стойкого динамического
равновесия в региональных системах необходимо
усовершенствовать систему управления процессом
природопользования, используя принципы экологи-
чески безопасной политики, ориентированной на ра-
циональное природопользование, комплексное ис-
пользование природных ресурсов, охрану природы.
Достижение основных целей экологической поли-
тики должно базироваться на разработках эффектив-
ных программ управления качеством естественной
среды на основе экологического мониторинга и дол-
жны включать мероприятия, направленные на более
рациональное использование разных видов местных
ресурсов, их возобновление и охрану.
О. І. Благодарний, О. І. Мошура
Ключевые слова: экологически безопасное раз-
витие, динамическое равновесие региона, экологичес-
кая диагностика.
Blagodarnyy О. I., Moshura О. I. Necessity of
ecological constituent diagnostics of Donetsk region
development
With the purpose of achievement of stable dynamic
equilibrium in the regional systems it is necessary to perfect
control the system by the process of природопользова-
ния, utillizing principles ecologically safe policy, oriented to
rational природопользование, complex use of natural
resources, conservancy. Achievement of primary purposes
of ecological policy must be based on effective program of
quality of natural environment management developments
on the basis of the ecological monitoring and must include
measures, directed on more rational use of different types
of local resources, their renewal and guard.
Key words: ecology-friendly development, dynamic
balance of the region, ecological diagnosis.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22897 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:42:57Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Благодарний, О.І. Мошура, О.І. 2011-07-01T10:36:28Z 2011-07-01T10:36:28Z 2009 Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону / О.І. Благодарний, О.І. Мошура // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 25-29. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22897 [332.1:504.001](477.6) З метою досягнення стійкої динамічної рівноваги в регіональних системах необхідно удосконалити систему управління процесом природокористування, використовуючи принципи екологічно безпечної політики, орієнтованої на раціональне природокористування, комплексне використання природних ресурсів, охорону природи. Досягнення основних цілей екологічної політики повинне базуватися на розробках ефективних програм управління якістю природного середовища на основі екологічного моніторингу і повинні включати заходи, спрямовані на більш раціональне використання різних видів місцевих ресурсів, їхнє відновлення й охорону. Ключові слова: екологічно-безпечний розвиток, динамічна рівновага регіону, екологічна діагностика. С целью достижения стойкого динамического равновесия в региональных системах необходимо усовершенствовать систему управления процессом природопользования, используя принципы экологически безопасной политики, ориентированной на рациональное природопользование, комплексное использование природных ресурсов, охрану природы. Достижение основных целей экологической политики должно базироваться на разработках эффективных программ управления качеством естественной среды на основе экологического мониторинга и должны включать мероприятия, направленные на более рациональное использование разных видов местных ресурсов, их возобновление и охрану. Ключевые слова: экологически безопасное развитие, динамическое равновесие региона, экологическая диагностика. With the purpose of achievement of stable dynamic equilibrium in the regional systems it is necessary to perfect control the system by the process of utillizing principles ecologically safe policy, oriented to rational природопользование, complex use of natural resources, conservancy. Achievement of primary purposes of ecological policy must be based on effective program of quality of natural environment management developments on the basis of the ecological monitoring and must include measures, directed on more rational use of different types of local resources, their renewal and guard. Key words: ecology-friendly development, dynamic balance of the region, ecological diagnosis. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону Необходимость диагностики экологической составляющей развития Донецкого региона Necessity of ecological constituent diagnostics of Donetsk region development Article published earlier |
| spellingShingle | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону Благодарний, О.І. Мошура, О.І. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону |
| title_alt | Необходимость диагностики экологической составляющей развития Донецкого региона Necessity of ecological constituent diagnostics of Donetsk region development |
| title_full | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону |
| title_fullStr | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону |
| title_full_unstemmed | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону |
| title_short | Необхідність діагностики екологічної складової розвитку Донецького регіону |
| title_sort | необхідність діагностики екологічної складової розвитку донецького регіону |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22897 |
| work_keys_str_mv | AT blagodarniioí neobhídnístʹdíagnostikiekologíčnoískladovoírozvitkudonecʹkogoregíonu AT mošuraoí neobhídnístʹdíagnostikiekologíčnoískladovoírozvitkudonecʹkogoregíonu AT blagodarniioí neobhodimostʹdiagnostikiékologičeskoisostavlâûŝeirazvitiâdoneckogoregiona AT mošuraoí neobhodimostʹdiagnostikiékologičeskoisostavlâûŝeirazvitiâdoneckogoregiona AT blagodarniioí necessityofecologicalconstituentdiagnosticsofdonetskregiondevelopment AT mošuraoí necessityofecologicalconstituentdiagnosticsofdonetskregiondevelopment |