Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок

Результаты проведенного исследова-ния указывают на важную роль вазорегуляторних и гемодинамических нарушений в прогрессе хронических болезней почек. Значительная активация влияния нейрогуморальних факторов на повышение артериального давления происходит на ранних стадиях хронических болезней почек и...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Актуальні проблеми транспортної медицини
Datum:2006
Hauptverfasser: Мойсеєнко, В.О., Біякова, О.В., Пасько, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22898
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок / В.О .Мойсеєнко, О.В. Біякова, І.В. Пасько // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 89-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860097686553755648
author Мойсеєнко, В.О.
Біякова, О.В.
Пасько, І.В.
author_facet Мойсеєнко, В.О.
Біякова, О.В.
Пасько, І.В.
citation_txt Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок / В.О .Мойсеєнко, О.В. Біякова, І.В. Пасько // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 89-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Актуальні проблеми транспортної медицини
description Результаты проведенного исследова-ния указывают на важную роль вазорегуляторних и гемодинамических нарушений в прогрессе хронических болезней почек. Значительная активация влияния нейрогуморальних факторов на повышение артериального давления происходит на ранних стадиях хронических болезней почек и дер¬жится на высоком уровне, что способствует прогрессу последней. Связь между параметрами артериального давления и вазорегуляторной системы у больных хроническим гломерулонефритом указывает на важную роль вегетативной нервной системы в регуляции гемодинамики нефрологических больных. Вопрос коррекции вазорегуляторных и гемодинамических нарушений у больных хронической болезнью почек остается актуальным. Results of the research carried out has specified the important role of vasoregulatory and hemodynamic infringements in the progress of chronic kidneys diseases. Significant activation of neurohumoral factors influence on the increase of arterial pressure occurs at early stages of chronic kidneys diseases and keeps at a high level that promotes progress of the latter. The connection between parameters of arterial pressure and vasoregulatory system at chronic glomerulonephritis patients specifies the important role of vegetative nervous system in regulation of hemodynamic at nephrologic patients. The problem of correction of vasoregulatory and hemodynamic infringements at the patients with chronic of kidneys diseases remains urgent.
first_indexed 2025-12-07T17:27:33Z
format Article
fulltext ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г. 8989898989 Хронічний гломерулонефрит (ХГН) є одною з найбільш поширених нозологічних форм хронічної хвороби нирок (ХХН). Се9 ред загальновідомих неімунних факторів прогресування ХГН, таких як підвищена активність ренін9ангіотензин9альдостеро9 нової системи (РААС), склероз інтраре9 нальних судин, цитокіни, фактори росту, важливе значення мають вазорегуляторні та гемодинамічні порушення [1, 3]. Вазоре9 гуляторні порушенння реалізуються за ра9 хунок дисбалансу між симпатичною та па9 расимпатичною системами. Дисбаланс нейрогуморальних систем проявляється в надмірному впливі на нирки симпатичної, РААС та ендотелінової систем [5, 6, 12]. Прогресування артеріальної гіпер9 тензії (АГ) при ХХН відбувається за прин9 ципом так званого “хибного кола”, в якому підвищення активності гуморальних фак9 торів відбувається у відповідь на генерацію патологічних аферентних імпульсів хворою ниркою вже на ранніх стадіях хронічної ниркової недостатності (ХНН) [9, 10]. При стійкій АГ змінюється механочутливість су9 динного ендотелію артеріальних судин, відбувається своєрідна адаптація, або “пе9 ремикання” артеріального барорефлексу, яке відбувається внаслідок порушеного його забезпечення на рівні ЦНС через роз9 балансованість симпатичних і парасимпа9 тичних ефектів [2, 4, 12, 13]. Згідно концепції Б.М. Бреннера [1], порушення адаптаційних процесів саморе9 гуляції клубочкового тиску при хронічних гломерулопатіях відбувається при підви9 щенні системного АТ, що веде до надмірно9 го підвищення тиску в гломерулах. Клубоч9 кова гіпертензія призводить до розтягнен9 ня капілярів клубочка, яка посилює про9 никність гломерулярної базальної мембра9 ни для макромолекул білків, ліпідів та інших компонентів плазми з наступним їх відкла9 данням у мезангіумі, а також гіпертрофія інтактних нефронів, яка викликає зміни в гломерулярних капілярах і призводить до розвитку гломерулосклерозу. Мета роботи Мета роботи Мета роботи Мета роботи Мета роботи – вивчити роль вазоре9 гуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок. В умовах нефрологічної клініки було обстежено 54 хворих на ХХН I9III стадій: ГН, з аннефротичною та нефротичною форма9 ми захворювання, з них жінок – 26 (48,14±6,8%) та чоловіків – 28 (51,85±6,8%), середній вік хворих – 47,2±9,2 років. Всі хворі мали АГ: 13 (24,2±5,8%) – м’яку, 21 (39,3±6,7%) – помірну, 20 (36,3±6,6%) – важку (за класифікацією ВООЗ, 1999). Кон9 трольну групу склали 30 практично здоро9 вих осіб. Стан вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою комплексу неінва9 зивних методик, які включали таблиці9ан9 кети (О.М. Вейн, 1998) та визначення вар9 іабельності серцевого ритму за даними комп’ютерної кардіоінтервалографії в стані спокою та з використанням дихальної про9 би, психомоторного тесту (А.В. Писарук, 1996). Оцінювали потужність НF9, LF9 та VLF9компонентів спектру серцевого ритму. Дослідження показників ехокардіографії (Ехо9КГ) проводили в В9 та М9режимах за допомогою апарата Sonoline SL91 (Siemens, Німеччина), оснащеного механічним секто9 ральним сканером з частотою ультразвуку 3,5 МГц. Оцінювали основні параметри ехо9 морфології серця: товщину задньої стінки лівого шлуночка (Тд ЗСЛШ) і міжшлуночко9 вої перетинки (Тд МШП) в період діастоли, кінцево9діастолічний (КДР) та кінцево9сис9 толічний (КСР) розміри ЛШ, кінцево9діас9 толічний (КДО) та кінцево9систолічний (КСО) об’єми ЛШ, розмір лівого передсер9 дя (ЛП), стан клапанного апарату. Розрахо9 вували фракцію викиду (ФВ) ЛШ та удар9 ний об’єм (УО). Всім хворим проводилось вимірювання артеріального тиску (АТ) за методом Короткова. Частині хворих прове9 дене добове моніторування АТ за допомо9 гою апарата АВРМ904 Meditech (Угорщина), що дає змогу проаналізувати середньодо9 бові, денні та нічні цифри АТ [10]. При проведенні оцінки показників кар9 УДК 613.13.6169009.86.616.61.002 РОЛЬ ВАЗОРЕГУРОЛЬ ВАЗОРЕГУРОЛЬ ВАЗОРЕГУРОЛЬ ВАЗОРЕГУРОЛЬ ВАЗОРЕГУЛЯТОРНИХ ТЛЯТОРНИХ ТЛЯТОРНИХ ТЛЯТОРНИХ ТЛЯТОРНИХ ТА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ УА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ УА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ УА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ УА ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНИХ ХВОРОБ НИРОКПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНИХ ХВОРОБ НИРОКПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНИХ ХВОРОБ НИРОКПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНИХ ХВОРОБ НИРОКПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНИХ ХВОРОБ НИРОК Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В.Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В.Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В.Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В.Мойсеєнко В.О., Біякова О.В., Пасько І.В. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г. 9090909090 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006 діоінтервалографії [7] в стані спокою та виконанні дихальної проби, психомоторно9 го тесту в хворих на ХГН з АГ отримані наступні результати вегетативного впливу на серцево9судинну систему: у більшості обстежених – в 70,64±6,25% хворих вияв9 лені ознаки симпатикотонії, у 11,68±4,41% – парасимпатикотонії, у 17,66±5,23% – стан еутонії. У в здорових осіб фазова структу9 ра серцевого ритму була такою: у 64,69±8,87% – еутонія, у 20,08±7,43% – парасимпатикотонія, у 15,21±6,66% – сим9 патикотонія. При проведенні порівняльного аналі9 зу показників кардіоінтервалографії у хво9 рих на ХГН в залежності від стадій ХХН (табл. 1.) простежується тенденція до підвищення симпатичної активності з про9 гресуванням ХХН. Водночас нами встановлений вплив нейрогуморальних факторів на механізми регуляції АТ. Останнє підтверджено на підставі вірогідного збільшення потужнос9 тей у діапазоні дуже низьких частот, які при м’якій та помірній АГ на 32946% (P<0,05), а при важкій – на 53% (P<0,05) перевищува9 ли відповідний контрольний аналог. Аналіз індивідуальних змін АТ при ви9 конанні психомоторного тесту дозволив встановити два типи реакцій. Перший тип (нормореактивний) характеризувався збільшенням систолічного АТ менш ніж на 20 мм рт. ст., діастолічного АТ – менш ніж на 10 мм рт. ст. Такий тип спостерігався у 37 (68,51±6,37%) хворих та у 25 (83,33±6,92%) здорових осіб. Другий тип – гіперреактивний – характеризувався підви9 щенням АТ систолічного більш ніж на 20 мм рт. ст. та діастолічного більш ніж на 10 мм рт. ст. і був зареєстрований у 17 (31,48±6,37%) хворих та у 5 (16,66±6,91%) здорових. Проведеним дос9 лідженням виявлено порушення циркадних ритмів АТ у хворих на ХГН. Так, вже при м’якій та помірній АГ частка осіб із недо9 статнім зниженням АТ в нічні години (non9 dipper) складала 26% за рівнем САТ і 31% за рівнем ДАТ. Перевагу середніх нічних рівнів САТ (night9peaker) визначено у 32%, а ДАТ – у 27% таких хво9 рих. Для важкої АГ характерно збільшення питомої ваги non9dipper, в той час як част9 ка night9peaker залишалася на попереднь9 ому рівні, а саме – 30% за добовим індек9 сом САТ та 34% за добовим індексом ДАТ, що узгоджується з даними літератури [10]. У ході досліджень вивчалися ехокар9 діографічні дані у хворих на ХГН з АГ на різних стадіях ХХН. За результатами нашо9 го дослідження [8] у хворих на ХГН з син9 дромом АГ визначено порушення внутріш9 ньосерцевої гемоциркуляції, які проявили9 ся розширенням лівих камер серця, гемо9 динамічним перевантаженням ЛШ і наявн9 істю передумов до виникнення чи прогре9 сування серцевої недостатності. Критерій, за яким розподілили хворих для вивчення показників внутрішньосерцевої гемодина9 міки була стадія ХХН та величина вихідного АТ. Ехокардіографічна характеристика структури і функції серця у хворих на ХГН в залежності від стадії ХХН та показники практично здорових осіб представлені в табл. 2. Порівняння середніх величин ряду показників між групою практично здорових осіб та групами хворих на ХГН на стадії ХХН І і ХХН II9III виявило ряд істотних відмінностей. Найвища частота гіпертрофії ЛШ була ви9 явлена в групі хворих з ХХН ІІ9ІІІ – у 11 (91,66%) обстежених. У хворих на стадії ХХН І гіпертрофія ЛШ визначена у 16 (76,19%) осіб. Кореляційний аналіз між рівнем АТ та гіпертрофією ЛШ показав пря9 мий помірний зв’язок як в хворих на стадії ХХН І (r=+0,31, P<0,05), так і в хворих з ХХН ІІ9ІІІ (r=+0,43, P<0,05). При порівнянні з групою практично здорових, у хворих на ХГН на стадії ХХН ІІ9ІІІ Таблиця 1 Показники кардіоінтервалографії у хворих на ХГН в залежності від стадій ХХН (M±σ) Показник кардіоінтервалографії ХХНI (n=26) ХХНII (n=17) ХХНIII (n=11) Потужність низькочастотної ком- поненти спектру (LF), % 16,15±6,37 14,76±6,69 15,45±6,39 Потужність дуже низькочастотної компоненти спектру (VLF), % 51,19±15,16 57,41±14,55 64,09±10,46 Потужність високочастотної ком- поненти спектру (НF), % 32,50±12,92 27,58±11,25 21,54±6,31 Симпато-вагальний індекс, LF/ HF 0,62±0,04 0,64±0,04 0,73±0,06 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г. 9191919191 виявилися достовірно збільшеними такі параметри ЛШ, як КДО, КСО, КДР. Так, показник КДО виявився збільшеним в се9 редньому на 16,77 мл, КСО – на 8,83 мл, а КДР – на 2,74 мм (P<0,05). З боку показни9 ка КСР в цих хворих простежувалась тен9 денція до його збільшення. У 41,66% хво9 рих з ХХН ІІ9ІІІ гіпертрофія ЛШ поєднувалась із збільшенням порожнини ЛШ. Звертає на себе увагу вірогідне збільшення розміру ЛП у хворих як з ХХН ІІ9ІІІ , так і в хворих з ХХН І , що можна роз9 глядати як ознаку діастолічної дисфункції ЛШ. Прямий слабкий кореляційний зв’язок між розміром ЛП та рівнем АТ встановле9 ний у хворих з ХХН ІІ9ІІІ (r=+0,27, P<0,05). Скоротлива функція серця за показником ФВ ЛШ була незміненою у хворих з ХХН І , а в хворих з ХХН ІІ9ІІІ мала тенденцію до зни9 ження. Таким чином, результати проведено9 го дослідження вказують на важливу роль вазорегуляторних та гемодинамічних пору9 шень у прогресуванні ХХН. Значна актива9 ція впливу нейрогуморальних чинників на підвищення АТ відбувається на ранніх ста9 діях ХХН і утримується на високому рівні, що сприяє прогресуванню останньої. Зв’я9 зок між параметрами АТ та ВСР у хворих на ХГН вказує на важливу роль вегетативної нервової системи в регуляції гемодинамі9 ки нефрологічних хворих. Так, виявлена залежність між величиною АТ і послаблен9 ням барорефлекторної регуляції з посилен9 ням симпатичних впливів. За показниками Ехо9КГ ступінь вираже9 ності гіпертрофії ЛШ та ознаки систолічної і діастолічної дисфункції виявилися менш вира9 женими в хворих до на9 стання ХНН, тому що у разі ХНН настає більш важке ураженя серця: крім підвищеного суди9 ного опору на міокард впливають анемія, уре9 мічна інтоксикація, ок9 сидативний стрес з порушенням ліпідного обміну. Тому актуаль9 ним залишається пи9 тання корекції вазоре9 гуляторних та гемоди9 намічних порушень у хворих на ХХН. ЛІТЕРЛІТЕРЛІТЕРЛІТЕРЛІТЕРАААААТУРТУРТУРТУРТУРААААА 1. Бреннер Б.М. Механизмы прогрессиро9 вания болезней почек // Нефрология. – 1999. – Т. 3, № 4. – С. 23 9 27. 2. Вегетативые расстройства: клиника, диагностика, лечение / А.М. Вейн, Т.Г. Вознесенская, О.В. Воробъева и cоавт. / Под ред. А.М. Вейна. – М.: Медицинс9 кое информационное агенство, 1998. – 752 с. 3. Дядык А.И. Почки и сердце, сердце и почки: аспекты лечения // Мистецтво лікування. – 2004. – № 2. – С. 36 9 40. 4. Зубенко И.В. Формы вегетативной регу9 ляции у больных хроническим гломеру9 лонефритом // Архив клинической и эк9 спериментальной медицины. – 2003. – Т. 12, № 1. – С. 36 9 39. 5. Іванов Д.Д. Гіперактивність симпатичної системи та ризик розвитку хронічної ниркової недостатності // Врачебная практика. – 2002. – № 2. – С. 26 9 30. 6. Кузьмин О.Б., Пугаева М.О. Нейрогумо9 ральный дисбаланс как причина дисфун9 кции почки при первичной гипертонии / / Нефрология. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 29 9 35. 7. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Біякова О.В., Парафенко О.І. Можливості карді9 оінтервалографії у діагностиці та конт9 ролі за лікуванням порушень вегетатив9 ної регуляції серцево9судинної системи у хворих на хронічний гломерулонефрит Таблиця 2 Ехокардіографічна характеристика структур і функцій серця в хворих на ХГН залежно від стадії ХХН Показник Практично здорові (n=25) М±m Хворі з ХХНI (n=21) М±m Хворі з ХХНІI-ІІI (n=12) М±m КСР ЛШ, мм 32,63±0,70 32,52±0,82 34,16±2,15 КДР ЛШ, мм 50,51±1,32 50,52±0,88 53,25±1,98* КСО ЛШ, мл 45,00±5,21 43,35±2,48 53,83±7,45* КДО ЛШ, мл 123,00±7,43 122,18±4,89 139,77±12,14* УО, мл 77,00±3,72 81,82±4,06 88,44±7,25* ФВ ЛШ, % 65,00±2,74 66,82±1,70 64,74±3,24 ЛП, мм 28,00±1,22 36,42±0,91* 40,41±1,09* Тд ЗСЛШ, мм 9,73±0,31 12,28±0,38* 13,58±0,62* Тд МШП, мм 8,40±0,30 12,61±0,32* 13,50±0,57* Примітка. * – P<0,05 – у порівнянні з контрольною групою. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г. 9292929292 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006 Вісник Харківського національного уні9 верситету ім. В.Н.Каразіна. – 2005. – № 658. – Випуск 10. – С.84989. 8. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Хомазюк В.А., Біякова О.В.Гемодинамічні пору9 шення в хворих на хронічний гломеруло9 нефрит та можливості їх корекції // Ук9 раїнський журнал нефрології та діалізу. –2005. – № 1. – С. 25928. 9. Никула Т.Д. Хронічна ниркова недо9 статність. – Київ: Задруга, 2001. – 516 с. 10. Сіренко Ю.М, Граніч В.М, Радченко Г.Д. Значення добового моні торування арте9 ріального тиску для діагностики і лікуван9 ня артеріальної гіпертензії // Серцево судинні захворювання. За ред. В.М. Ко9 валенка та Н.І. Лутая – Київ: Здоров’я України. 9 2005. – С. 142 9 149. 11. Bakris G.L. Hypertension and the progression of renal disease // Dialysis and Transplantation. – 2000. – Vol. 29, № 4. – P. 187 9 191. 12. Blankesteijn P.J. Sympathetic hyperactivity in chronic kidney disease // Nephrology. Dialysis. Transplantation. – 2004. – Vol. 19, № 6. – P. 1354 9 1357. 13. Martinez M.M. Role of hypertension in the progression of chronic renal disease // Nephrology. Dialysis. Transplantation. – 2001. – Vol. 16, № 1. – P. 63 9 67. РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме РОЛЬ ВАЗОРЕГУЛЯТОРНЫХ И ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ В ПРОГРЕССЕ ХРОНИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ ПОЧЕК Мойсеенко В.А., Биякова О.В., Пасько И.В. Результаты проведенного исследова9 ния указывают на важную роль вазорегуля9 торних и гемодинамических нарушений в прогрессе хронических болезней почек. Значительная активация влияния нейрогу9 моральних факторов на повышение арте9 риального давления происходит на ранних стадиях хронических болезней почек и дер9 жится на высоком уровне, что способству9 ет прогрессу последней. Связь между па9 раметрами артериального давления и ва9 зорегуляторной системы у больных хрони9 ческим гломерулонефритом указывает на важную роль вегетативной нервной систе9 мы в регуляции гемодинамики нефрологи9 ческих больных. Вопрос коррекции вазоре9 гуляторных и гемодинамических наруше9 ний у больных хронической болезнью по9 чек остается актуальным. SummarySummarySummarySummarySummary ROLE OF VASOREGULATORY AND HEMODYNAMIC INFRINGEMENTS IN THE PROGRESS OF RENAL CHRONIC DISEASES Mojseenko V.А., Bijakova O.V., Pasko I.V. Results of the research carried out has specified the important role of vasoregulatory and hemodynamic infringements in the progress of chronic kidneys diseases. Significant activation of neurohumoral factors influence on the increase of arterial pressure occurs at early stages of chronic kidneys diseases and keeps at a high level that promotes progress of the latter. The connection between parameters of arterial pressure and vasoregulatory system at chronic glomerulonephritis patients specifies the important role of vegetative nervous system in regulation of hemodynamic at nephrologic patients. The problem of correction of vasoregulatory and hemodynamic infringements at the patients with chronic of kidneys diseases remains urgent. УДК 616.61.002:599.323.4.061.62 ТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИ Никула ТНикула ТНикула ТНикула ТНикула Т.Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ Токсичні нефропатії становлять при9 близно 1/5 частину всіх ниркових захворю9 вань. Реєструється подальше збільшення випадків захворюваності у зв’язку із зрос9 танням кількості патогенних чинників, а також збільшенням діагностичних можли9 востей [6]. Найчастіше токсичні нефропатії виникають унаслідок надходження в організм хімічних речовин, які застосовують у народному господарстві та побуті, у т.ч. металів та їх солей — свинець, ртуть та інших мікроелементів (МЕ) [3].
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22898
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1818-9385
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:27:33Z
publishDate 2006
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
record_format dspace
spelling Мойсеєнко, В.О.
Біякова, О.В.
Пасько, І.В.
2011-07-01T10:40:20Z
2011-07-01T10:40:20Z
2006
Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок / В.О .Мойсеєнко, О.В. Біякова, І.В. Пасько // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 89-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
1818-9385
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22898
613.13.616-009.86.616.61.002
Результаты проведенного исследова-ния указывают на важную роль вазорегуляторних и гемодинамических нарушений в прогрессе хронических болезней почек. Значительная активация влияния нейрогуморальних факторов на повышение артериального давления происходит на ранних стадиях хронических болезней почек и дер¬жится на высоком уровне, что способствует прогрессу последней. Связь между параметрами артериального давления и вазорегуляторной системы у больных хроническим гломерулонефритом указывает на важную роль вегетативной нервной системы в регуляции гемодинамики нефрологических больных. Вопрос коррекции вазорегуляторных и гемодинамических нарушений у больных хронической болезнью почек остается актуальным.
Results of the research carried out has specified the important role of vasoregulatory and hemodynamic infringements in the progress of chronic kidneys diseases. Significant activation of neurohumoral factors influence on the increase of arterial pressure occurs at early stages of chronic kidneys diseases and keeps at a high level that promotes progress of the latter. The connection between parameters of arterial pressure and vasoregulatory system at chronic glomerulonephritis patients specifies the important role of vegetative nervous system in regulation of hemodynamic at nephrologic patients. The problem of correction of vasoregulatory and hemodynamic infringements at the patients with chronic of kidneys diseases remains urgent.
uk
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
Актуальні проблеми транспортної медицини
Клинические исследования
Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
Роль вазорегуляторных и геmодинаmичеckих нарушений в прогрессе хронических болезней почек
Role of vaso regulatory and hemodynamic infringements in the progress of renal chronic diseases
Article
published earlier
spellingShingle Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
Мойсеєнко, В.О.
Біякова, О.В.
Пасько, І.В.
Клинические исследования
title Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
title_alt Роль вазорегуляторных и геmодинаmичеckих нарушений в прогрессе хронических болезней почек
Role of vaso regulatory and hemodynamic infringements in the progress of renal chronic diseases
title_full Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
title_fullStr Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
title_full_unstemmed Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
title_short Роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
title_sort роль вазорегуляторних та гемодинамічних порушень у прогресуванні хронічних хвороб нирок
topic Клинические исследования
topic_facet Клинические исследования
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22898
work_keys_str_mv AT moiseênkovo rolʹvazoregulâtornihtagemodinamíčnihporušenʹuprogresuvanníhroníčnihhvorobnirok
AT bíâkovaov rolʹvazoregulâtornihtagemodinamíčnihporušenʹuprogresuvanníhroníčnihhvorobnirok
AT pasʹkoív rolʹvazoregulâtornihtagemodinamíčnihporušenʹuprogresuvanníhroníčnihhvorobnirok
AT moiseênkovo rolʹvazoregulâtornyhigemodinamičeckihnarušeniivprogressehroničeskihbolezneipoček
AT bíâkovaov rolʹvazoregulâtornyhigemodinamičeckihnarušeniivprogressehroničeskihbolezneipoček
AT pasʹkoív rolʹvazoregulâtornyhigemodinamičeckihnarušeniivprogressehroničeskihbolezneipoček
AT moiseênkovo roleofvasoregulatoryandhemodynamicinfringementsintheprogressofrenalchronicdiseases
AT bíâkovaov roleofvasoregulatoryandhemodynamicinfringementsintheprogressofrenalchronicdiseases
AT pasʹkoív roleofvasoregulatoryandhemodynamicinfringementsintheprogressofrenalchronicdiseases