Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів
Проведенные исследования дают возможность рекомендовать для апробации использование янтарной кислоты и предуктала для коррекции нарушенных почечных функций в клинической практике при токсических нефропатиях, индуцированных гентамицином, а, возможно, и другими антибиотиками. The researches carried ou...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22907 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів / М.П. Владимирова, С.Г. Котюжинська, Т.В. Корнеєнко, І.С. Кругман // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 40-43. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613647677947904 |
|---|---|
| author | Владимирова, М.П. Котюжинська, С.Г. Корнеєнко, Т.В. Кругман, І.С. |
| author_facet | Владимирова, М.П. Котюжинська, С.Г. Корнеєнко, Т.В. Кругман, І.С. |
| citation_txt | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів / М.П. Владимирова, С.Г. Котюжинська, Т.В. Корнеєнко, І.С. Кругман // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 40-43. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Проведенные исследования дают возможность рекомендовать для апробации использование янтарной кислоты и предуктала для коррекции нарушенных почечных функций в клинической практике при токсических нефропатиях, индуцированных гентамицином, а, возможно, и другими антибиотиками.
The researches carried out enable to recommend for the further study the use of amber acid and preductal with the aim to correct damaged renal functions in clinical practice at toxic nephropathies, induced by gentamycine, and, probably, the other antibiotics.
|
| first_indexed | 2025-11-28T16:36:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
4040404040
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
Відомо, що антибіотики (АБ), зокрема
гентаміцин (Г), викликають розвиток меди5
каментозних нефропатій [1,2,11,12,13,14],
що обумовлено як їх токсичністю, так і пе5
реважним виведенням із організму нирка5
ми шляхом фільтрації та секреції
[12,13,114]. Нами показано, що Г після
внутрішньоочеревинного однократного
введення у терапевтичній дозі викликає
значну протеїнурію, що свідчить про ура5
ження нирок, переважно проксимальних
канальців, та одночасно суттєво знижує
клубочкову фільтрацію (КФ) [3]. За резуль5
татами наших досліджень, у клініці доміну5
ють наслідки зменшення КФ, що відбу5
вається за механізмом клубочково5каналь5
цевого балансу [5,6], проявом чого є ретен5
ційна азотемія аж до розвитку гострої нир5
кової недостатності [3]. Відомо, що АБ вик5
ликають недостатність мітохондрій, яка
згідно генетичній класифікації мітохондрі5
альних хвороб за D. De Vivo, 1993, відно5
ситься до набутої (вторинної). Мітохондрі5
альні порушення, які обумовлені порушен5
ням їх структури або функції, призводять до
енергетичної недостатності клітини та по5
рушення трансепітеліального транспорту
іонів і органічних речовин у нирках [6,8]. Ці
результати дозволили нам припустити, що
використання метаболітів циклу Кребса,
здатних позитивно впливати на енерго5
обмін у нирках [9,10], може зменшити
ступінь ниркових порушень. Раніше з цією
метою ми успішно використовували бурш5
тинову кислоту (БК) при сулемовій нефро5
патії [4]. Це дало нам змогу припустити
можливу ефективність використання БК для
метаболічної корекції енергетичного обміну
та функцій нирок при гентаміциновій не5
фропатії. Також, існують малочисленні дані
за позитивний вплив предукталу (ПР) на
функцію нирок за рахунок відновлення пулу
енергетичних фосфатів [5,7]. Логічним було
б припустити, що більш ефективним на5
прямком фармакотерапії гентаміцинової
нефропатії є сумісне використання препа5
ратів, які стабілізують синтез макроергів
(предуктал), з одночасним використанням
речовин, та є енергетичним субстратом
циклу Кребса мітохондрій (бурштинова кис5
лота).
Метою дослідженняМетою дослідженняМетою дослідженняМетою дослідженняМетою дослідження було вивчення
функціонального стану нирок білих щурів та
механізмів порушення процесів КФ та після
курсового (протягом семи днів) введення Г
та ефективності використання БК та Пр для
корекції токсичної нефропатії.
МетодикаМетодикаМетодикаМетодикаМетодика
Експеримент проводили на нелінійних
білих щурах5самцях масою 80590 г за умов
індукованого водного діурезу. Тваринам 1
серії дослідів (n=10) гентаміцин вводили
внутрішньоочеревинно один раз на добу у
дозі 10 мг/кг маси тіла, що відповідає те5
рапевтичній дозі препарату [13, 17], впро5
довж 7 днів. Щурам 2 серії дослідів (n=10)
впродовж 3 діб вводили БК, нейтралізова5
ну 10% розчином NaOH, із розрахунку 0,14
ммоль/л [4, 6] підшкірно сумісно з предук5
талом у дозі 0,5 мг/100 г маси тіла внутр5
ішньоочеревинно один раз на добу за умов
індукованого водного діурезу та гентаміцин
у дозі 10 мг/100 г маси тіла внутрішньоо5
черевинно однократно. Контрольній групі
щурів (n=10) внутрішньоочеревинно вводи5
ли воду для ін‘єкцій. Сечовидільну і екскре5
торну функцію нирок вивчали на 7 та 3 добу
після введення тваринам у шлунок дисти5
льованої води у кількості 5% від маси тіла
за допомогою металевого зонда з подаль5
шим збиранням сечі у метаболічних клітках
на протязі 2 годин, після чого проводили
декапітацію тварин під ефірним наркозом
та забір крові. Визначали кількість отрима5
ної сечі, концентрацію загального білка у
сечі та креатинину плазми крові та сечі
визначали на спектрофотометрі «СФ – 46».
Клубочкову фільтрацію розраховували
за кліренсом ендогенного креатинину; та5
кож визначали екскрецію білка відносно
екскреції креатинину і при розрахунку на 1
мл КФ. Поряд з цим визначали реабсорб5
цію і екскретуєму фракцію осмотично
УДК 615.065.616.61.002:599.323.4.061.62
КОРЕКЦІЇ ГЕНТКОРЕКЦІЇ ГЕНТКОРЕКЦІЇ ГЕНТКОРЕКЦІЇ ГЕНТКОРЕКЦІЇ ГЕНТАМІЦИНОВОЇ НЕФРОПААМІЦИНОВОЇ НЕФРОПААМІЦИНОВОЇ НЕФРОПААМІЦИНОВОЇ НЕФРОПААМІЦИНОВОЇ НЕФРОПАТІЇ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯТІЇ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯТІЇ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯТІЇ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯТІЇ ШЛЯХОМ ВВЕДЕННЯ
БУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТБУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТБУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТБУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТБУРШТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТА ПРЕДУКТА ПРЕДУКТА ПРЕДУКТА ПРЕДУКТА ПРЕДУКТАЛУ У БІЛИХ ЩУРІВАЛУ У БІЛИХ ЩУРІВАЛУ У БІЛИХ ЩУРІВАЛУ У БІЛИХ ЩУРІВАЛУ У БІЛИХ ЩУРІВ
Владимирова М.П., Котюжинська С.ГВладимирова М.П., Котюжинська С.ГВладимирова М.П., Котюжинська С.ГВладимирова М.П., Котюжинська С.ГВладимирова М.П., Котюжинська С.Г., Корнеєнко Т., Корнеєнко Т., Корнеєнко Т., Корнеєнко Т., Корнеєнко Т.В., Кругман І.С..В., Кругман І.С..В., Кругман І.С..В., Кругман І.С..В., Кругман І.С.
Одеський державний медичний університет
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
4141414141
Таблиця 2
Стан клубочкової фільтрації та удільної реабсорбції у щурів 1 та 2 серій
дослідів за умов індукованого водного діурезу, M±m
Вивчаємі
показники Контроль, n=10 Серія 1, n=10 Серія 2, n=10
Кліренс креатинину,
мкл/год 31,08±0,80
2,46±0,34
p<0,001
17,47±0,97
p1<0,001
p2<0,001
Кліренс креатинину,
мкл/хв/100г 518,00±13,31
45,20±2,44
p<0,001
270,15±12,96
p1<0,001
p2<0,001
Креатинин плазми,
мкмоль/л 69,80±1,37
185,10±1,13
p<0,01
101,60±3,24
p1<0,001
p2<0,001
Екскреція біл-
ку/екскреція креати-
нину, мг/мкмоль
0,01±0,001
0,56±0,02
p<0,001
0,06±0,006
p1<0,001
p2<0,001
Екскреція білку/КФ,
мкмоль/ 1 мл КФ (0,62±0,04)10-3 0,10±0,002
p<0,001
(6,14±0,69)10-3
p1<0,001
p2<0,001
Реабсорбція H2O, % 93,79±0,29
80,08±0,43
p<0,001
94,90±0,37
p1<0,05
p2<0,001
Екскретуєма фрак-
ція H2O, % 6,21±0,29
19,92±0,43
p<0,001
5,10±0,37
p1<0,05
p2<0,001
Примітка: p – показник достеменності серії 1 відносно контролю, p1 показ-
ник достеменності серії 2 відносно контролю, p2 показник достеменності
серії 2 відносно серії 1, n — число спостережень.
вільної води [11]. Ста$
тистичну обробку да$
них проводили за до$
помогою комп’ютерної
програми „Exel 7.0». У
таблицях ступінь дос$
товірності вказана
тільки для статистично
вагомої різниці отри$
маних показників (р –
не більше 0,05).
РезульРезульРезульРезульРезультати досл$тати досл$тати досл$тати досл$тати досл$
ідженняідженняідженняідженняідження
Проведені дослі$
дження (табл. 1) пока$
зали достеменне
(p<0,001) зменшення
діурезу як у абсолют$
них та відносних вели$
чинах, так і при розра$
хунку на 100 г маси тіла
у 3 рази порівняно з
контролем у щурів 1
серії, а у 2 рази у тва$
рин 2 серії. Між тим,
дані показники досте$
менно значно покра$
щувались у щурів, яким
вводили БК та ПР, по$
рівняно із тваринами,
яким вводили Г. У сечі
тварин при гентаміци$
новій нефропатії
відмічено різке досте$
менне (p<0,001) підви$
щення концентрації
білку (у 52 рази) та його
екскреції (у 14 разів)
відповідно до контро$
лю. Слід відмітити, що
вищенаведені показни$
ки у щурів 2 серії також
залишались вищими (у
12 та 5,5 разів відпові$
дно) порівняно з конт$
ролем, але суттєво зи$
жувались (у 4 та 2,5
рази відповідно) по$
рівняно зі щурами,
яким вводили лише Г.
Цікавою була ди$
наміка змін концент$
рації креатинину сечі,
яка достеменно
Таблиця 1
Показники функції нирок у щурів 1 та 2 серій дослідів за умов індукованого
водного діурезу, M±m
Вивчаємі показники Контроль,
n=10
Серія 1, n=10 Серія 2, n=10
Маса, г 87,00±2,00 83,00±1,53 83,00±1,53
Діурез, мл/2год 3,36±0,16 0,89±0,04
p<0,001
1,47±0,38
p1<0,001
Діурез, мл/1год/100гр 1,92±0,09
0,54±0,03
p<0,001
0,88±0,04
p1<0,001
p2<0,001
Діурез,% 77,36±3,67
21,64±1,21
p<0,001
35,06±1,67
p1<0,001
p2<0,001
Концентрація білку,
мг/мл 0,01±0,0007
0,52±0,007
p<0,001
0,12±0,009
p1<0,001
p2<0,001
Экскреція білку,
г/год 0,02±0,01
0,28±0,02
p<0,001
0,11±0,01
p1<0,001
p2<0,001
Креатинин сечі,
мкмоль/л 1135,90±31,25
934,25±19,46
p<0,001
2042,40±112,82
p1<0,001
p2<0,001
Экскреція
креатинину,
мкмоль/год
2,16±0,05
0,50±0,03
p<0,001
1,77±0,08
p1<0,001
p2<0,001
Ucr/Pcr 16,39±0,72
5,03±0,11
p<0,001
20,33±1,38
p1<0,05
p2<0,001
Примітка: p – показник достеменності серії 1 відносно контролю, p1 показ-
ник достеменності серії 2 відносно контролю, p2 показник достеменності
серії 2 відносно серії 1, n — число спостережень.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
4242424242
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
(p<0,001) зменшувалась у щурів 1 серії та
збільшувалась у щурів 2 серії. Аналогічні
зміни спостерігались зі сторони концентра5
ційного індексу креатинину (Ucr/Pcr), по5
казники якого достеменно (p<0,001) знижу5
вались у щурів 1 серії та незначно, але до5
стеменно (p<0,05) збільшувались у щурів 2
серії дослідів, що свідчить за відповідне
зменшення та збільшення реабсорбції на
рівні дистальних звивистих канальців або
збиральних трубочках. Екскреція креатини5
ну менш вагомо знижувалась у тварин 2
серії порівняно з контролем, ніж у щурів 1
серії. У цілому, виявлені зміни показників
екскреторної функції нирок свідчать за по5
рушення ниркових процесів – КФ та каналь5
цевої реабсорбції, менш виражені у щурів,
яким вводили БК та ПР.
Подальше дослідження функціональ5
ного стану нирок (табл. 1.2) виявило різке
достеменне (p<0,001) зниження КФ за
кліренсом ендогенного креатинину як у аб5
солютних величинах, так і при розрахунку
на 100 г маси тіла у щурів обох груп по5
рівняно з контролем. Це, в свою чергу, при5
звело до достеменного збільшення концен5
трації креатинину у плазмі крові. Але, слід
відмітити, що у тварин, яким вводили БК та
ПР спостерігалось менш вагоме збільшен5
ня даних показників, ніж у тварин, яким
вводили Г впродовж 7 діб (у 2 і 1,5 рази у
щурів 2 серії та 12 і 2,7 разів у щурів 1 серії).
Встановлено менш вагоме достемен5
не (p<0,001) збільшення показників уділь5
ної протеїнурії при розрахунку екскреції
білку на одиницю екскреції креатинину (у 6
разів) та на 1 мл КФ (у 10 разів) у тварин 2
серії порівняно з контролем ніж у щурів 1
серії (у 56 та 62 рази відповідно), що вка5
зує на суттєве зменшення втрати білку кож5
ним функціонуючим нефроном у щурів,
яким вводили БК та ПР, і є доказом змен5
шення пошкодження епітелію проксималь5
них канальців, де проходить реабсорбція
профільтрованого білку. Цікавим є той факт,
що реабсорбція води незначно, але досте5
менно (p<0,05) підвищувалась, а екскреція
води знижувалась, що свідчить за нормал5
ізацію виведення води із організму щурів 2
серії дослідів. Тоді як у щурів при гентамі5
циновій нефропатії відмічена протилежна
тенденція щодо виведення води, шо вказує
на її затримку в організмі піддослідних тва5
рин.
ВисновокВисновокВисновокВисновокВисновок
Отримані результати щодо сумісної дії
БК, як енергетичного субстрату, та ПР, як
стабілізатора синтезу макроергів, в умовах
пошкодження клітин нирок на прикладі ген5
таміцинової нефропатії свідчать про пози5
тивний вплив даних препаратів на динамі5
ку ниркових функцій в цілому, і, особливо,
на стан реабсорбції у проксимальних ка5
нальцях, що виявляється у зменшенні по5
казників протеїнурії із вторинною нормал5
ізацією КФ, яка залежить від ступеня по5
шкодження нефрону, що призводить до
зменшення азотемії та інших проявів гос5
трої ниркової недостатності. Усе вищенаве5
дене дає змогу рекомендувати для апро5
бації використання БК та ПР для корекції
порушених ниркових функцій у клінічній
практиці при токсичних нефропатіях, інду5
кованих гентаміцином, та, можливо, і інши5
ми антибіотиками.
Список літератури.Список літератури.Список літератури.Список літератури.Список літератури.
1. Берязняков И.Г. Клинико5фармакологи5
ческая характеристика аминогликози5
дов (лекция) // Клиническая антибио5
тикотерапия, 52002. — № 5(19). – С. 185
24.
2. О.П.Вікторов, В.У. Коваленко, І.О. Лог5
інов, В.П. Яйченя Побічна дія антибіо5
тиків аміноглікозидів: гентаміцин // Со5
временные проблемы токсикологии. –
2002. — №3. – С.72576.
3. Владимирова М.П. Механизмы по5
вреждения и компенсации почек при
гентамициновой нефропатии / Матер.
наукової конф. „ІV — читання ім. В.В.
Підвисоцького»: Тези доп. — Одеса,
2005. — С.29.
4. Владимирова М.П., Топор О.А., Савиць5
кий І.В. Вплив бурштинової кислоти на
енергетичний обмін нирок білих щурів
при експериментальній сулемовій не5
фропатії // Клінічна та експерименталь5
на патологія. ІV національний конгрес
патофізіологів України з міжнародною
участю. – 2004.— ТІІІ,№2,Ч.2. – 3645
368.
5. Возіанов О.Ф., Гоженко А.І., Федорук
О.С. Гостра ниркова недостатність. –
Одеса: Одес. Держ. мед. ун5т, 2003. –
376с.
6. Гоженко А.И. Энергетическое обеспе5
чение основных почечных функций и
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
4343434343
процессов в норме и при повреждении
почек: Автореф. дис. … докт. мед. наук.
– Киев, 1987. – 37с.
7. Гоженко А.И., Федорук А.С. Влияние
предуктала на развитие и течение ос5
трой почечной недостаточности //Не5
фрология. – 2000. – Т.4,№1. – С.67571.
8. Ершова С.А. Дисфункция митохондрий
у детей (обзор литературы) // Нефро5
логия и диализ. – 2003. — Т.5,№4. –
С.3445353.
9. Коваленко А., Белякова Н., Романцов
М. и др. Фармакологическая актив5
ность янтарной кислоты и ее лекар5
ственные формы // Врач. – 2000. —
№4. – С.26527.
10. Олійник С.А. До механізму мембранот5
ропної, антиоксидантної та антитоксич5
ної дії натрію сукцинату // Современ5
ные проблемы токсикологии. – 2001. —
№3. – С.24526.
11. Наточин Ю.В. Физиология почки: фор5
мулы и расщеты. – Ленинград: Наука,
1974. – 59 с.
12. Потапова А.В., Дзгоева Ф.У., Кутырина
И.М. и др. Тубулоинтерстициальные
нарушения при нефротоксическом
действии антибиотиков // Урология и
нефрология. – 1995. — №3. – С.11514.
13. Appel G. B. Aminoglycoside nephrotoxity
// Am. J. Med. – 1990. – Vol. 88, №3. –
P. 16520.
14. Mingeot5Leclerq M., Tulkens P.M.
Aminoglycosides: nephrotoxicity.
Antimicrob. Agents Chemother. 1999; 43:
100351012.
РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме
КОРРЕКЦИИ ГЕНТАМИЦИНОВОЙ
НЕФРОПАТИИ У БЕЛЫХ КРЫС ПУТЕМ
ВВЕДЕНИЯ ЯНТАРНОЙ КИСЛОТЫ И
ПРЕДУКТАЛА
Владимирова М.П., Котюжинская С.Г.,
Корнеенко Т.В., Кругман И.С.
Проведенные исследования дают
возможность рекомендовать для апроба5
ции использование янтарной кислоты и
предуктала для коррекции нарушенных
почечных функций в клинической практике
при токсических нефропатиях, индуциро5
ванных гентамицином, а, возможно, и дру5
гими антибиотиками.
SummarySummarySummarySummarySummary
CORRECTIONS OF GENTCORRECTIONS OF GENTCORRECTIONS OF GENTCORRECTIONS OF GENTCORRECTIONS OF GENTOMYCINE5OMYCINE5OMYCINE5OMYCINE5OMYCINE5
INDUCED NEPHROPINDUCED NEPHROPINDUCED NEPHROPINDUCED NEPHROPINDUCED NEPHROPAAAAATHYTHYTHYTHYTHY AAAAAT WHITE RAT WHITE RAT WHITE RAT WHITE RAT WHITE RATSTSTSTSTS
BY INTRODUCTION OF THE AMBER ACIDBY INTRODUCTION OF THE AMBER ACIDBY INTRODUCTION OF THE AMBER ACIDBY INTRODUCTION OF THE AMBER ACIDBY INTRODUCTION OF THE AMBER ACID
AND PREDUCTAND PREDUCTAND PREDUCTAND PREDUCTAND PREDUCTALALALALAL
Vladimirova M.P., Kotuzhinskaya S.G.,
Korneenko T.V., Krugman I.S.
The researches carried out enable to
recommend for the further study the use of
amber acid and preductal with the aim to
correct damaged renal functions in clinical
practice at toxic nephropathies, induced by
gentamycine, and, probably, the other
antibiotics.
Физиологические механизмы гепато5
ренального взаимодействия являются важ5
ным звеном поддержания ионного, осмо5
тического и волемического гомеостаза
организма человека и животных. Кроме
того, данные экспериментальных исследо5
ваний дают основание полагать, что пара5
метры осмотического гомеостаза, во мно5
гом, допустимо рассматривать как резуль5
тат закономерного распределения важней5
ших осмолитов (натрия, калия, хлора, ос5
татка угольной кислоты и мочевины) во
внеклеточном и внутриклеточном секторах
водного бассейна организма. Вместе с
тем, особенность кровотока печени состо5
ит в том, что в ее портальную вену непос5
редственно поступают органические и не5
органические вещества, всасываемые в
просвете кишечника, включая продукты
ферментного распада углеводов и белков.
Таким образом, логично допустить, что
величина осмоляльности плазмы крови
является важным фактором, оказывающим
существенное влияние на функциональное
УДК 612.014.462.1.612.46:616.61.002:615.009:547.412.133
ОСМОРЕГУОСМОРЕГУОСМОРЕГУОСМОРЕГУОСМОРЕГУЛИРУЮЩАЯ ФЛИРУЮЩАЯ ФЛИРУЮЩАЯ ФЛИРУЮЩАЯ ФЛИРУЮЩАЯ ФУНКЦИЯ ПОЧЕК ПРИ ТОКСИЧЕСКИХУНКЦИЯ ПОЧЕК ПРИ ТОКСИЧЕСКИХУНКЦИЯ ПОЧЕК ПРИ ТОКСИЧЕСКИХУНКЦИЯ ПОЧЕК ПРИ ТОКСИЧЕСКИХУНКЦИЯ ПОЧЕК ПРИ ТОКСИЧЕСКИХ
НЕФРОПАНЕФРОПАНЕФРОПАНЕФРОПАНЕФРОПАТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМТИЯХ, ИНДУЦИРОВАННЫХ ЧЕТЫРЕХХЛОРИСТЫМ
УГУГУГУГУГЛЕРОДОМЛЕРОДОМЛЕРОДОМЛЕРОДОМЛЕРОДОМ
ГГГГГончарова Л.В., Кончарова Л.В., Кончарова Л.В., Кончарова Л.В., Кончарова Л.В., Кузьменко И.Аузьменко И.Аузьменко И.Аузьменко И.Аузьменко И.А.....
Одесский государственный медицинский университет
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22907 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:36:45Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Владимирова, М.П. Котюжинська, С.Г. Корнеєнко, Т.В. Кругман, І.С. 2011-07-01T11:02:07Z 2011-07-01T11:02:07Z 2006 Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів / М.П. Владимирова, С.Г. Котюжинська, Т.В. Корнеєнко, І.С. Кругман // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 40-43. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22907 615.065.616.61.002:599.323.4.061.62 Проведенные исследования дают возможность рекомендовать для апробации использование янтарной кислоты и предуктала для коррекции нарушенных почечных функций в клинической практике при токсических нефропатиях, индуцированных гентамицином, а, возможно, и другими антибиотиками. The researches carried out enable to recommend for the further study the use of amber acid and preductal with the aim to correct damaged renal functions in clinical practice at toxic nephropathies, induced by gentamycine, and, probably, the other antibiotics. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Экспериментальные исследования Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів Коррекции гентамициновой нефропатии у белых крыс путем введения янтарной кислоты и предуктала Corrections of gentomycineinduced nephropathy at white rats by introduction of the amber acid and preductal Article published earlier |
| spellingShingle | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів Владимирова, М.П. Котюжинська, С.Г. Корнеєнко, Т.В. Кругман, І.С. Экспериментальные исследования |
| title | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| title_alt | Коррекции гентамициновой нефропатии у белых крыс путем введения янтарной кислоты и предуктала Corrections of gentomycineinduced nephropathy at white rats by introduction of the amber acid and preductal |
| title_full | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| title_fullStr | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| title_full_unstemmed | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| title_short | Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| title_sort | корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів |
| topic | Экспериментальные исследования |
| topic_facet | Экспериментальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22907 |
| work_keys_str_mv | AT vladimirovamp korekcíígentamícinovoínefropatííšlâhomvvedennâburštinovoíkislotitapreduktaluubílihŝurív AT kotûžinsʹkasg korekcíígentamícinovoínefropatííšlâhomvvedennâburštinovoíkislotitapreduktaluubílihŝurív AT korneênkotv korekcíígentamícinovoínefropatííšlâhomvvedennâburštinovoíkislotitapreduktaluubílihŝurív AT krugmanís korekcíígentamícinovoínefropatííšlâhomvvedennâburštinovoíkislotitapreduktaluubílihŝurív AT vladimirovamp korrekciigentamicinovoinefropatiiubelyhkrysputemvvedeniâântarnoikislotyipreduktala AT kotûžinsʹkasg korrekciigentamicinovoinefropatiiubelyhkrysputemvvedeniâântarnoikislotyipreduktala AT korneênkotv korrekciigentamicinovoinefropatiiubelyhkrysputemvvedeniâântarnoikislotyipreduktala AT krugmanís korrekciigentamicinovoinefropatiiubelyhkrysputemvvedeniâântarnoikislotyipreduktala AT vladimirovamp correctionsofgentomycineinducednephropathyatwhiteratsbyintroductionoftheamberacidandpreductal AT kotûžinsʹkasg correctionsofgentomycineinducednephropathyatwhiteratsbyintroductionoftheamberacidandpreductal AT korneênkotv correctionsofgentomycineinducednephropathyatwhiteratsbyintroductionoftheamberacidandpreductal AT krugmanís correctionsofgentomycineinducednephropathyatwhiteratsbyintroductionoftheamberacidandpreductal |