Токсичні нефропатії та мікроелементи
С целью оптимизации коррекции микроэлементозов у больных с терминальной хронической болезнью почек, пролонгированной хроническим гемодиализом, методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии количественно определяли элиминацию микроэлементов в диализат из крови больного за сеанс диализа. Отбор провод...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22921 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Tоксичні нефропатії та мікроелементи / Т.Д. Никула, І.В. Красюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 92-96. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22921 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-229212025-02-09T15:12:02Z Токсичні нефропатії та мікроелементи Токсические нефропатии и микроэлементы Toxic nephropathiae and microelements Никула, Т.Д. Красюк, І.В. Клинические исследования С целью оптимизации коррекции микроэлементозов у больных с терминальной хронической болезнью почек, пролонгированной хроническим гемодиализом, методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии количественно определяли элиминацию микроэлементов в диализат из крови больного за сеанс диализа. Отбор проводили из аппарата „искусственная почка" в конце процедуры в условиях непрерывности и спонтанности отбора пробы с помощью сконструированного авторами про-боотборника текучей жидкости. Высчитывали общее количество элиминированных микроэлементов во всем объеме диализированной жидкости, использованной за сеанс диализа. Разработанный способ точный, неинвазивный, к тому же позволяет избежать посторонних влияний и дополнительных кровопотерь. With the aim to optimize the correction of microelementoses at the patients with the terminal chronic kidneys diseases prolonged by a chronic hemodialysis, with nuclear- absorb spectrophotometria they have quantitatively determined microelements elimination in dialysate from the blood of a patient for a dialysis procedure. The selection has been carried out from „ an artificial kidney " at the end of procedure at conditions of a continuity and spontaneity of selection of samples with the help of a fluid liquid analyzer designed by the authors. They calculated the total amount of eliminated microelements in all dialyzed liquid used for dialysis procedure. The method developed is exact, non-invasive, besides it allows to avoid extraneous influences and additional lost of blood. 2006 Article Tоксичні нефропатії та мікроелементи / Т.Д. Никула, І.В. Красюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 92-96. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22921 616.61.002:599.323.4.061.62 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Клинические исследования Клинические исследования |
| spellingShingle |
Клинические исследования Клинические исследования Никула, Т.Д. Красюк, І.В. Токсичні нефропатії та мікроелементи Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
С целью оптимизации коррекции микроэлементозов у больных с терминальной хронической болезнью почек, пролонгированной хроническим гемодиализом, методом атомно-абсорбционной спектрофотометрии количественно определяли элиминацию микроэлементов в диализат из крови больного за сеанс диализа. Отбор проводили из аппарата „искусственная почка" в конце процедуры в условиях непрерывности и спонтанности отбора пробы с помощью сконструированного авторами про-боотборника текучей жидкости. Высчитывали общее количество элиминированных микроэлементов во всем объеме диализированной жидкости, использованной за сеанс диализа. Разработанный способ точный, неинвазивный, к тому же позволяет избежать посторонних влияний и дополнительных кровопотерь. |
| format |
Article |
| author |
Никула, Т.Д. Красюк, І.В. |
| author_facet |
Никула, Т.Д. Красюк, І.В. |
| author_sort |
Никула, Т.Д. |
| title |
Токсичні нефропатії та мікроелементи |
| title_short |
Токсичні нефропатії та мікроелементи |
| title_full |
Токсичні нефропатії та мікроелементи |
| title_fullStr |
Токсичні нефропатії та мікроелементи |
| title_full_unstemmed |
Токсичні нефропатії та мікроелементи |
| title_sort |
токсичні нефропатії та мікроелементи |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Клинические исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22921 |
| citation_txt |
Tоксичні нефропатії та мікроелементи / Т.Д. Никула, І.В. Красюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 2. — С. 92-96. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT nikulatd toksičnínefropatíítamíkroelementi AT krasûkív toksičnínefropatíítamíkroelementi AT nikulatd toksičeskienefropatiiimikroélementy AT krasûkív toksičeskienefropatiiimikroélementy AT nikulatd toxicnephropathiaeandmicroelements AT krasûkív toxicnephropathiaeandmicroelements |
| first_indexed |
2025-11-27T06:17:08Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:17:08Z |
| _version_ |
1849923192996495360 |
| fulltext |
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
9292929292
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
Вісник Харківського національного уні9
верситету ім. В.Н.Каразіна. – 2005. – №
658. – Випуск 10. – С.84989.
8. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Хомазюк
В.А., Біякова О.В.Гемодинамічні пору9
шення в хворих на хронічний гломеруло9
нефрит та можливості їх корекції // Ук9
раїнський журнал нефрології та діалізу.
–2005. – № 1. – С. 25928.
9. Никула Т.Д. Хронічна ниркова недо9
статність. – Київ: Задруга, 2001. – 516 с.
10. Сіренко Ю.М, Граніч В.М, Радченко Г.Д.
Значення добового моні торування арте9
ріального тиску для діагностики і лікуван9
ня артеріальної гіпертензії // Серцево
судинні захворювання. За ред. В.М. Ко9
валенка та Н.І. Лутая – Київ: Здоров’я
України. 9 2005. – С. 142 9 149.
11. Bakris G.L. Hypertension and the
progression of renal disease // Dialysis and
Transplantation. – 2000. – Vol. 29, № 4. –
P. 187 9 191.
12. Blankesteijn P.J. Sympathetic hyperactivity
in chronic kidney disease // Nephrology.
Dialysis. Transplantation. – 2004. – Vol. 19,
№ 6. – P. 1354 9 1357.
13. Martinez M.M. Role of hypertension in the
progression of chronic renal disease //
Nephrology. Dialysis. Transplantation. –
2001. – Vol. 16, № 1. – P. 63 9 67.
РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме
РОЛЬ ВАЗОРЕГУЛЯТОРНЫХ И
ГЕМОДИНАМИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ В
ПРОГРЕССЕ ХРОНИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ
ПОЧЕК
Мойсеенко В.А., Биякова О.В.,
Пасько И.В.
Результаты проведенного исследова9
ния указывают на важную роль вазорегуля9
торних и гемодинамических нарушений в
прогрессе хронических болезней почек.
Значительная активация влияния нейрогу9
моральних факторов на повышение арте9
риального давления происходит на ранних
стадиях хронических болезней почек и дер9
жится на высоком уровне, что способству9
ет прогрессу последней. Связь между па9
раметрами артериального давления и ва9
зорегуляторной системы у больных хрони9
ческим гломерулонефритом указывает на
важную роль вегетативной нервной систе9
мы в регуляции гемодинамики нефрологи9
ческих больных. Вопрос коррекции вазоре9
гуляторных и гемодинамических наруше9
ний у больных хронической болезнью по9
чек остается актуальным.
SummarySummarySummarySummarySummary
ROLE OF VASOREGULATORY AND
HEMODYNAMIC INFRINGEMENTS IN THE
PROGRESS OF RENAL CHRONIC
DISEASES
Mojseenko V.А., Bijakova O.V., Pasko I.V.
Results of the research carried out has
specified the important role of vasoregulatory
and hemodynamic infringements in the
progress of chronic kidneys diseases.
Significant activation of neurohumoral factors
influence on the increase of arterial pressure
occurs at early stages of chronic kidneys
diseases and keeps at a high level that
promotes progress of the latter. The
connection between parameters of arterial
pressure and vasoregulatory system at
chronic glomerulonephritis patients specifies
the important role of vegetative nervous
system in regulation of hemodynamic at
nephrologic patients. The problem of
correction of vasoregulatory and
hemodynamic infringements at the patients
with chronic of kidneys diseases remains
urgent.
УДК 616.61.002:599.323.4.061.62
ТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТОКСИЧНІ НЕФРОПАТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТТІЇ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИА МІКРОЕЛЕМЕНТИ
Никула ТНикула ТНикула ТНикула ТНикула Т.Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В..Д., Красюк І.В.
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ
Токсичні нефропатії становлять при9
близно 1/5 частину всіх ниркових захворю9
вань. Реєструється подальше збільшення
випадків захворюваності у зв’язку із зрос9
танням кількості патогенних чинників, а
також збільшенням діагностичних можли9
востей [6]. Найчастіше токсичні нефропатії
виникають унаслідок надходження в
організм хімічних речовин, які застосовують
у народному господарстві та побуті, у т.ч.
металів та їх солей — свинець, ртуть та
інших мікроелементів (МЕ) [3].
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
9393939393
Зараз відомо біля 50 мінеральних
елементів, які постійно присутні в організмі
людини, 26 з них є життєво необхідними,
14 — віднесено до основних (залізо, мідь,
цинк, кобальт, марганець, хром, селен,
кремній, ванадій, олово, молібден, фтор,
йод, нікель), названих МЕ, оскільки їх кон9
центрація в організмі не перевищує 0,01%
[13]. Згідно з сучасними уявленнями, вид9
іляють 5 рівнів концентрації хімічних еле9
ментів, які мають певний вплив функціону9
вання організму. Так, перший рівень харак9
теризується «жорстким» дефіцитом, несу9
місним з життям. Другий – маргінальний
дефіцит (граничний стан), що супровод9
жується різного ступеня недостатністю МЕ
статусу в організмі та маніфестними про9
явами. Для третього рівня характерний
оптимальний вміст МЕ в організмі та його
нормальне функціонування. При четверто9
му рівні концентрації спостерігається мар9
гінальне збільшення вмісту елементів, яке
супроводжується розвитком маніфестних
ознак токсикопатії – гіпермікроелементо9
зом. Нарешті, п’ятий рівень – рівень «жор9
сткого» надлишку елементів, несумісного з
життям [10].
Відомо, що надлишок МЕ в середо9
вищі може призводити до їх більш9менш
вираженого накопичення в організмі, при9
чому це не завжди викликає клінічно вира9
жені відповідні реакції. Кожен елемент має
притаманний йому діапазон безпечної ек9
спозиції, який підтримує оптимальні тка9
нинні концентрації та функції, а також ток9
сичний діапазон, коли безпечну ступінь
його експозиції перевищено [14] .
Дані про механізм дії токсичних ме9
талів при нефропатіях досить різноманітні
та суперечливі [22, 23, 28]. Впродовж три9
валого часу пошкоджуюча дія токсичних
металів розглядалась як порушення актив9
ності ферментних систем та складної фер9
ментної сполученості. У світлі найновіших
даних стає все зрозумілішим уявлення про
те, що дія МЕ на організм в цілому
здійснюється через рецепторний апарат
деяких клітин та тканин, за рахунок зміни
активності мембраннозв’язаного фермен9
ту – аденілатциклази, що регулює багато
ланок внутріклітинного метаболізму [20].
Результати досліджень показують, що
при нефропатіях поряд з порушенням інших
обмінних процесів змінюється також обмін
МЕ. Особливе велике значення мають по9
рушення обміну заліза, кобальту, міді та
цинку в зв’язку з тим, що спектр біологіч9
ної їх дії охоплює такі життєвоважливі про9
цеси як обмін речовин, проникність, імуно9
генез, кровотворення, тканинне дихання,
тобто процеси, що найбільш страждають
при цих захворюваннях [12] .
З огляду на сказане, порушення об9
міну цих МЕ може мати значення в розвит9
ку деяких симптомів нефропатій. Врахову9
ючи важливу біологічну роль заліза, міді та
кобальту в процесі кровотворення, імовір9
но розвиток анемії в значній мірі пов’яза9
ний з порушенням обміну цих МЕ [15]. Роз9
лади обміну міді, кобальту і цинку мають
відношення і до порушень білкового обміну
при імунних нефропатіях. Концентрація
цинку в сироватці крові позитивно корелює
з рівнем клубочкової фільтрації, загально9
го білка сироватки крові при уремії, і аль9
бумінів при хронічному гломерулонефриті,
з кількістю еритроцитів і вмістом гемогло9
біну при ХНН. Збільшення вмісту міді в крові
при імунних нефропатіях впливає на підви9
щення артеріального тиску [11].
При фонових концентраціях кадмію в
навколишньому середовищі він накопи9
чується в першу чергу в нирках виведення
його з організму ускладнене [4]. Велике
значення в патогенезі артеріальної гіпер9
тензії надають змінам співвідношення кон9
центрації цинку і кадмію в корковому шарі
нирок (підвищення кадмій9цинкового кое9
фіцієнта) [16]. Встановлено, що введення
кадмія посилює реабсорбцію натрія в ка9
нальцях, в свою чергу це викликає підви9
щення рівню реніна в периферичній крові,
в малих дозах підвищує, а в великих зни9
жує відповідну реакцию судин на ангіотен9
зин, адреналін та норадреналін. Ці ефекти
кадмія попереджуються введенням цинку.
Запропонований спосіб моделювання хро9
нічної токсичной нефропатії шляхом уве9
дення розчину сульфату кадмію в шлунок
дослідних тварин [1].
Відомо, що при хронічній нирковій
недостатності в крові хворих підвищується
концентрація токсичних МЕ (свинцю, кад9
мію, нікелю та ін.), а також спостерігається
дисбаланс есенціальних МЕ (кобальту, міді,
цинку та ін.), що негативно впливає на пе9
ребіг захворювання і збільшує ризик виник9
нення таких ускладнень, як уремічна анемія,
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
9494949494
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
кардіоміопатія, які можуть стати безпосе9
редньою причиною смерті хворого [27, 28].
Застосування сорбентів та еферентних
методів у комплексній терапії нефропатій
дозволяє знизити концентрацію токсичних
МЕ.
Гемодіаліз широко застосовується в
сучасній медицині для лікування хворих з
хронічною нирковою недостатністю. Прохо9
дячи через діалізатор апарата «штучна нир9
ка», кров хворого через напівпроникну
мембрану звільняється від токсичних МЕ
[2]. Але одночасно діалізні пацієнти мають
більший ризик порушення балансу МЕ [7].
Походження цих порушень можна поясни9
ти забрудненням діалізату МЕ, джерело
якого є вода і адсорбційно — десорбційні
процеси, що зустрічаються в матеріалах
для проведення діалізу [17, 18]. Концент9
рації таких токсичних МЕ, як свинець,
алюміній у плазмі гемодіалізних хворих
можуть як початково так і внаслідок лікуван9
ня бути збільшені. Внаслідок алюмінієвої
інтоксикації, наприклад, можуть спостеріга9
тися остеопатія, анемія, енцефалопатія і
симптоми дизеквілібріум — синдрому в
хворих, що лікуються гемодіалізом [19].
Для проведення гемодіалізу слід ви9
користовувати лише спеціально очищену
воду. Водопровідна вода містить велику
кількість речовин, які у цих хворих можуть
викликати низку патологічних станів. Вимо9
ги до якості води, в які входять гранично
допустимі концентрації домішок МЕ, стан9
дартизовано та викладено у відповідних
настановах („Recommendation of the
Europien Pharmacopoeia», „The Association
for Advancement Madical Instrumentation»
тощо).
Діагностика гіпермікроелементозів у
діалізних хворих ускладнюється ще й тим,
що низька концентрація у сироватці для
більшості МЕ може поєднуватися з нор9
мальним або підвищеним його вмістом у
тканинах [21].
Досі судили про елімінацію МЕ в уре9
мічних хворих при лікуванні гемодіалізом,
визначаючи методом атомно9абсорбційної
спектрофотометрії концентрації МЕ у крові
до і після процедури гемодіалізу, до ліку9
вання і після курсу лікування гемодіалізом
та розраховуючи різницю концентрації в
крові кожної з цих речовин [24, 25].
З метою оптимізування корекції
мікроелементемії у хворих з термінальною
ХНН, пролонгованою хронічним гемодіалі9
зом, ми методом атомно9абсорбційної
спектрофотометрії кількісно визначали ел9
імінацію МЕ у діалізат з крові хворого за
сеанс діалізу за вмістом цих речовин без9
посередньо в усередненій репрезента9
тивній пробі діалізату з апарата „штучна
нирка» в кінці процедури в умовах безпе9
рервності та спонтанності відбору проби [9]
за допомогою сконструйованого нами про9
бовідбірника плинної рідини [5], вирахову9
вали загальну кількість елімінованих МЕ в
усьому об’ємі діалізувальної рідини, вико9
ристаної за сеанс діалізу. Опрацьований
нами спосіб точний, неінвазивний, до того
ж дозволяє уникнути сторонніх впливів і
додаткових ятрогенних крововтрат [8].
ЛітератураЛітератураЛітератураЛітератураЛітература
1. Кокаев Р.И., Брин В.Б. Способ модели9
рования хронической токсической не9
фропатии: патент на изобретение Рос9
сийской Федерации № 2253153 /
Опубликовано в бюл. 27.05.2005 г.
2. Красюк І.В. Вплив хронічного гемодіа9
лізу на вміст мікроелементів у крові
хворих на хронічний гломерулонефрит
// Актуальні питання нефрології:
Збірник наукових праць, випуск 3.—
Київ: Задруга, 1999.— С.74979.
3. Магаляс В.Н. и др. Особенности токси9
ческих нефропатий, вызванных солями
ртути, платины, кадмия, золота: Про9
блемы патологии в эксперименте и
клинике.— Львов.— 1991.— Т. 13.— С.
47948.
4. Николаев В.А., Лебеденко И.Ю. Токси9
кология кадмия, Проблемы стоматоло9
гии и нейростоматологии. М., 1999,
№1. с.48953.
5. Никула Т.Д. Пробовідбірник плинної
рідини: Деклараційний патент України
на винахід № 33710 А від 15.02.01 р. /
Опубл.в бюл. № 1, 2001.
6. Никула Т.Д. Токсичні нефропатії:
Клінічна нефрологія / за ред. Л.А. Пи9
рога.— К.— Здоров’я, 2004.— С. 3799
384.
7. Никула Т.Д., Красюк І.В., Красюк Е.К.
Елімінація мікроелементів при лікуванні
гемодіалізом // Укр. журн. нефрології
та діалізу.— 2005.— № 3 (Додаток).—
С. 32.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
9595959595
8. Никула Т.Д., Красюк І.В., Красюк Е.К.
Клінічне значення визначення елімінації
мікроелементів у хворих з хронічною
нирковою недостатністю при лікуванні
гемодіалізом // Актуальні проблеми
нефрології: Збірник наукових праць
(Вип. 11) / За ред. Т.Д. Никули / МОЗУ,
НМУ.— Київ: Задруга, 2005. – С. 88992.
9. Никула Т.Д., Красюк І.В., Красюк Е.К.
Спосіб визначення елімінації мікроеле9
ментів при лікуванні гемодіалізом: Дек9
лараційний патент на винахід України
№ 70243 А від 15.09.2004 р. / опублік.
в бюл. № 9, 2004.
10. Общая патология гипомикроэлементо9
зов /А.А. Жаворонков, Л.М. Михалева,
Л.В. Кактурский и др. //Архив патоло9
гии.91997. — № 2 .9С. 8911.
11. Павлов С.Б. Нарушение обмена меди
и цинка у больных хроническим пиело9
нефритом при развитии нефросклеро9
за и почечной недостаточности. // Уро9
логия и нефрология. – 1998. — № 1. –
С. 799.
12. Экопатология почек и индивидуальная
чувствительность к солям тяжелых ме9
таллов /М. С.Игнатова, Е.А. Харина,
В.А. Спицин и др. // Тер.архив. 91997.—
№6. — С.44949.
13. Bioavailability and interactions // Traсe
elements in human nutrition and health.9
Genewa: WHO, 1996. — P. 28939.
14. Cortes Toro E, Parr RM, Clements SA.
Biological and environmental reference
materials for trace elements, nuclides and
organic microcontaminants.— Vienna:
Internanional Atomic Energy Agency,
1990.9128p
15. Fishbane S., Maesaca J.K. Iron
management in and9stage renal disease
// Am. J. Kidney. Dis. — 1996. — Vol. 26,
N1. – P. 41946.
16. Frus L., Peterson L., Efiting C. Reduced
cadmium levels in human kidney cortex in
Sweden // Environ. Нealth. Perspect. –
1998. – V. 106, № 4. – P. 1759178.
17. Huang JW, Hung KY, Lee SH — Trace
elements in blood and dialysate among
continuous ambulatory peritoneal dialysis
patients: a prospective, multicenter
collaborative study // Dial. Transplant. —
2000. – V. 29. – P.62–8.
18. Krachler M., Wirnsberger G.H. Long9term
changes of plasma trace element
concentrations in chronic hemodialysis
patients // Blood Purif.— 2000.— Vol. 18,
N 2.— P. 1389143.
19. Kralj B, . ScancarJ., Krizaj I. , Benedik M.,
Bukovec P., Milacic R. — Determination
of high molecular mass Al species in
serum and spent CAPD fluids of dialysis
patients combining SEC and anion9
exchange FPLC with ETAAS detection //
J. Anal. At. Spectrom. – 2004. – V. 19.—
P. 1019106.
20. Lead, cadmium and mercury // Traсe
elements in human nutrition and health.9
Genewa: WHO, 1996. — P. 2009209.
21. Milacic R. and Benedik M. —
Determination of trace elements in a large
series of spent peritoneal dialysis fluids by
atomic absorption spectrometry // J.
Pharm. Biomed. Anal.91999. – V. 18. – P.
102991035.
22. Rosello J., Gelpi E., Mutti A. Nephron
target sites in cronic exposure to lead //
Nephrol. Dial. Transplant.— 1994.9Vol.
9.— P.174091746.
23. Saito K., Sasaki T., Sato Y. Concetration
of cadium, manganese, lead, copper and
zink in the blood of Hokkaido residents /
/ Dynamics of trace elements in human
body and diseases / Ed.: K. Saito.—
Sapporo: Hokkaido Univ. School Med.,
1994 .— Р. 1 — 8.
24. Scancar J., Milacic R., Benedik M.,
Bukovec P. Problems related to
determination of trace elements in spent
continous ambulatory peritoneal dialysis
fluids by electrothermal atomic absorption
spectrometry // Clin. Chim. Acta. – 1999.
– V. 283. – P. 1399150.
25. Scancar J., Milacic R.,, Benedik M.,Krizaj
I. Total metal concentrations in serum of
dialysis patients and fractionation of Cu,
Rb, Al, Fe and Zn in spent continuous
ambulatory peritoneal dialysis fluids //
Talanta. – 2003. – V. 59. – P. 3559364.
26. Tam VKK, Green J, Schwieger J.
Nephrotic syndrome and renal in
sufficiency with lithium therapy // Am. J.
Kidney. Dis. – 1996. — Vol. 27. – P. 7159
720.
27. Tsukamoto Y., Iwanami S., Ishida O.
Search for the unknown trace element
abnormalities in uremia // Dynamics of
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (4), 2006 г.
9696969696
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 2 (4), 2006
trace elements in human body and
diseases / Ed.: K. Saito.— Sapporo:
Hokkaido Univ. School Med., 1994 .9
Р.1299132.
28. Verberc M.M., Williams T.E., Verplanke
A.J. Environmental lead and renal effects
in children // Arch. Environ. Health.—
1996.9Vol. 51,N1.— P. 83987.
РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме
ТОКСИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ И
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ
Никула Т.Д., Красюк И.В.
С целью оптимизации коррекции мик9
роэлементозов у больных с терминальной
хронической болезнью почек, пролонгиро9
ванной хроническим гемодиализом, мето9
дом атомно9абсорбционной спектрофото9
метрии количественно определяли элими9
нацию микроэлементов в диализат из кро9
ви больного за сеанс диализа. Отбор про9
водили из аппарата „искусственная почка”
в конце процедуры в условиях непрерыв9
ности и спонтанности отбора пробы с по9
мощью сконструированного авторами про9
боотборника текучей жидкости. Высчиты9
вали общее количество элиминированных
микроэлементов во всем объеме диализи9
рованной жидкости, использованной за
сеанс диализа. Разработанный способ точ9
ный, неинвазивный, к тому же позволяет
избежать посторонних влияний и дополни9
тельных кровопотерь.
SummarySummarySummarySummarySummary
TOXIC NEPHROPATHIAE AND
MICROELEMENTS
Nikula T.D., Krasjuk I.V.
With the aim to optimize the correction
of microelementoses at the patients with the
terminal chronic kidneys diseases prolonged
by a chronic hemodialysis, with nuclear9
absorb spectrophotometria they have
quantitatively determined microelements
elimination in dialysate from the blood of a
patient for a dialysis procedure. The selection
has been carried out from „ an artificial kidney
“ at the end of procedure at conditions of a
continuity and spontaneity of selection of
samples with the help of a fluid liquid analyzer
designed by the authors. They calculated the
total amount of eliminated microelements in
all dialyzed liquid used for dialysis procedure.
The method developed is exact, non9invasive,
besides it allows to avoid extraneous
influences and additional lost of blood.
Інтерстиціальний нефрит (ІН) або ту9
було9інтерстиціальна нефропатія—гетеро9
генна група неспецифічних уражень ка9
нальців і інтерстицію з наступним поширен9
ням запального процесу на всі структури
ниркової тканини інфекційного, алергічно9
го та токсичного генезу, що характери9
зується гострим або хронічним перебігом.
ІН найчастіше характеризується транзитор9
ним перебігом, обумовленим насамперед
ураженням тубуло9інтерстиціальної ткани9
ни внаслідок гіпоксії та набряку інтерстицію.
Однак у деяких хворих перебіг захво9
рювання може мати затяжний характер зі
зменшенням маси функціонуючих ка9
нальців та виникненням вогнищ склерозу,
некрозу та розвитком хронічної ниркової
недостатності. Загальна частота ІН стано9
вить 0,7 на 100000 населення. За даними
найбільших аутопсійних виборок гострий ІН
виявляли у 1,7%, хронічний ІН — у 0,2 %.
Як правило, гострий ІН є основною причи9
ною «невідомої ниркової недостатності» із
збереженим діурезом та нормальними роз9
мірами нирок. Захворювання нирок з ура9
женням виключно канальців та інтерстицію
становить 20—40 % випадків ХНН та 10925
% —ГНН. Етіологія, патогенетичні механіз9
ми розвитку та тактика лікування ще оста9
точно визначення. Саме тому вивчення
питань етіології, перебігу, механізмів зво9
ротнього розвитку та прогресування акту9
альні і на сьогоднішній день.
Метою нашої роботи було визначен9
УДК 616.005.616.619002
П’ЯТИРІЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНОГП’ЯТИРІЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНОГП’ЯТИРІЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНОГП’ЯТИРІЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНОГП’ЯТИРІЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ІНТЕРСТИЦІАЛЬНОГООООО
НЕФРИТУНЕФРИТУНЕФРИТУНЕФРИТУНЕФРИТУ. МЕХАНІЗМИ ХРОНІЗАЦІЇ Т. МЕХАНІЗМИ ХРОНІЗАЦІЇ Т. МЕХАНІЗМИ ХРОНІЗАЦІЇ Т. МЕХАНІЗМИ ХРОНІЗАЦІЇ Т. МЕХАНІЗМИ ХРОНІЗАЦІЇ ТА ПРОГРЕСУВАННЯ.А ПРОГРЕСУВАННЯ.А ПРОГРЕСУВАННЯ.А ПРОГРЕСУВАННЯ.А ПРОГРЕСУВАННЯ.
Дудар І.О., Величко М.Б., Крот В.Ф., ГДудар І.О., Величко М.Б., Крот В.Ф., ГДудар І.О., Величко М.Б., Крот В.Ф., ГДудар І.О., Величко М.Б., Крот В.Ф., ГДудар І.О., Величко М.Б., Крот В.Ф., Гончар Ю.І., Мюнталь О.М.ончар Ю.І., Мюнталь О.М.ончар Ю.І., Мюнталь О.М.ончар Ю.І., Мюнталь О.М.ончар Ю.І., Мюнталь О.М.
Інститут нефрології АМН України, м. Київ
|