Митні режими як інструмент упровадження митної політики
Метою статті є аналіз відповідності існуючих митних режимів міжнародним вимогам, можливості їх практичного застосування в сучасних умовах господарювання, а також дослідження змін у законодавстві відносно регулювання зовнішньоекономічної діяльності та аналіз активності використання митних режимів. Кл...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22924 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Митні режими як інструмент упровадження митної політики / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 30-41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22924 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Осадча, Н.В. 2011-07-01T11:32:52Z 2011-07-01T11:32:52Z 2009 Митні режими як інструмент упровадження митної політики / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 30-41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22924 35.073.6(477) Метою статті є аналіз відповідності існуючих митних режимів міжнародним вимогам, можливості їх практичного застосування в сучасних умовах господарювання, а також дослідження змін у законодавстві відносно регулювання зовнішньоекономічної діяльності та аналіз активності використання митних режимів. Ключові слова: митний режим, імпорт, експорт, бартер, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), склад, реімпорт, реекспорт, спеціальна митна зона. Целью статьи является анализ соответствия существующих таможенных режимов международным требованиям, возможности их практического приложения в современных условиях ведения хозяйства. Исследование изменений в законодательстве относительно регуляции внешнеэкономической деятельности и анализ активности использования таможенных режимов. Ключевые слова: таможенный режим, импорт, экспорт, бартер, транзит, временный ввоз (вывоз), состав, реимпорт, реэкспорт, специальная таможенная зона. The purpose of the article is an analysis of conforming to of the existent custom modes the international requirements, possibilities of their practical application in the modern terms of menage. Research of changes in a legislation in relation to adjusting of foreign economic activity and analysis of activity of the use of the custom modes. Key words: custom regime, import, export, exchange, transit, temporary importation (exportation), components, re-import, re-export, special custom zone. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Макроекономіка Митні режими як інструмент упровадження митної політики Таможенные режимы как инструмент внедрения таможенной политики Custom regimes as instrument of introduction of customs policy Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| spellingShingle |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики Осадча, Н.В. Макроекономіка |
| title_short |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| title_full |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| title_fullStr |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| title_full_unstemmed |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| title_sort |
митні режими як інструмент упровадження митної політики |
| author |
Осадча, Н.В. |
| author_facet |
Осадча, Н.В. |
| topic |
Макроекономіка |
| topic_facet |
Макроекономіка |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Таможенные режимы как инструмент внедрения таможенной политики Custom regimes as instrument of introduction of customs policy |
| description |
Метою статті є аналіз відповідності існуючих митних режимів міжнародним вимогам, можливості їх практичного застосування в сучасних умовах господарювання, а також дослідження змін у законодавстві відносно регулювання зовнішньоекономічної діяльності та аналіз активності використання митних режимів. Ключові слова: митний режим, імпорт, експорт, бартер, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), склад, реімпорт, реекспорт, спеціальна митна зона.
Целью статьи является анализ соответствия существующих таможенных режимов международным требованиям, возможности их практического приложения в современных условиях ведения хозяйства. Исследование изменений в законодательстве относительно регуляции внешнеэкономической деятельности и анализ активности использования таможенных режимов. Ключевые слова: таможенный режим, импорт, экспорт, бартер, транзит, временный ввоз (вывоз), состав, реимпорт, реэкспорт, специальная таможенная зона.
The purpose of the article is an analysis of conforming to of the existent custom modes the international requirements, possibilities of their practical application in the modern terms of menage. Research of changes in a legislation in relation to adjusting of foreign economic activity and analysis of activity of the use of the custom modes. Key words: custom regime, import, export, exchange, transit, temporary importation (exportation), components, re-import, re-export, special custom zone.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22924 |
| citation_txt |
Митні режими як інструмент упровадження митної політики / Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 30-41. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT osadčanv mitnírežimiâkínstrumentuprovadžennâmitnoípolítiki AT osadčanv tamožennyerežimykakinstrumentvnedreniâtamožennoipolitiki AT osadčanv customregimesasinstrumentofintroductionofcustomspolicy |
| first_indexed |
2025-11-26T00:51:42Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:51:42Z |
| _version_ |
1850601020874293248 |
| fulltext |
30
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Н. В. Осадча
Макроекономіка
Державне регулювання економіки містить в собі
певні економічні режими, які являють собою інструменти
виконання урядом країни своїх функцій. Регулювання
зовнішньоекономічної діяльності є важливою складо-
вою державної політики, тому ефективне формування
й використання митних режимів безпосередньо впли-
ває на впровадження митної політики держави.
Під митною політикою розуміється система прин-
ципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпе-
чення економічних інтересів та безпеки за допомогою
митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зов-
нішньої торгівлі [2]. Захист економічних кордонів і на-
ціональної безпеки України здійснюється також через
систему митних режимів. Митні режими визначають по-
рядок переміщення товарів через митний кордон, об-
сяг митних процедур, які при цьому здійснюються.
Митне регулювання здійснюється за допомогою
правових, адміністративних, економічних методів. На
правовий процес регулювання митних надходжень
впливають норми вітчизняного й міжнародного зако-
нодавства. До адміністративних методів належать дер-
жавні правила, нормативи, заборони, за допомогою
яких держава здійснює безпосередній вплив на суб’-
єкти зовнішньоекономічної діяльності. Економічні ме-
тоди регулювання базуються на використанні еконо-
мічного інструментарію митної політики — митного
тарифу, податків, митних зборів тощо.
Застосування митних режимів здійснюється з
метою захисту кордонів та забезпечення безпеки дер-
жави. Захист вітчизняних товаровиробників
здійснюється за допомого тарифного та нетарифно-
го регулювання, які набувають практичного втілення
в митних режимах.
Метою статті є аналіз відповідності існуючих мит-
них режимів міжнародним вимогам, можливості їх
практичного застосування в сучасних умовах госпо-
дарювання, дослідження змін у законодавстві віднос-
но регулювання зовнішньоекономічної діяльності та
аналіз активності використання митних режимів.
Митний режим регулюється нормативно-право-
вими актами і міжнародного, і національного права;
міжнародними договорами, конвенціями, які були ра-
тифіковані Верховною Радою України і стали части-
УДК 35.073.6(477)
Н. В. Осадча,
кандидат економічних наук,
м. Дніпропетровськ
МИТНІ РЕЖИМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРОВАДЖЕННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
ною національного законодавства України. До систе-
ми цих правових норм належать: Митна конвенція про
міжнародні перевезення вантажів із застосуванням
книжки МДП; Міжнародна конвенція про спрощення
та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвен-
ція), Митний кодекс України; закони України «Про
зовнішньоекономічну діяльність», «Про Митний тариф
України» тощо [1; 2; 3; 4].
Відповідно до Митного кодексу України митний
режим визначається як сукупність норм, що встанов-
лені законами з питань митної справи й залежні від
заявленої мети переміщення товарів і транспортних
засобів через митний кордон України, що визначають
порядок такого переміщення та обсяг митних проце-
дур, які при цьому здійснюються [2].
О. Шахмаметьєв трактує митний режим як спе-
ціальну систему заходів і сукупність методів
(прийомів), що забезпечують комплексне застосуван-
ня митних інструментів регулювання, за допомогою
яких опосередковується державний вплив на розви-
ток зовнішньоекономічних відносин [12].
О. Нападистий стверджує, що митний режим
важливий щодо захисту економічних інтересів та на-
ціональної безпеки України, та визначив митний ре-
жим як сукупність правових норм, установлених за-
конодавством для захисту економічних та інших важ-
ливих національних інтересів держави, які визначають
порядок переміщення через митний кордон України
транспортних засобів і товарів та застосування до них
митних процедур залежно від мети переміщення [9].
А. Яцушко зазначає, що митний режим являє со-
бою комплекс правових норм, які встановлюють пра-
вовий статус товарів, транспортних засобів, предметів,
які не є товарами; правовий статус осіб, які мають відно-
шення до володіння, користування, розпорядження
ними; порядок переміщення товарів через митний кор-
дон на митну територію; порядок знаходження (перебу-
вання) на ній і вивезення за її межі залежно від країни
походження товарів, їх виду тощо [13].
В. Ляшенко визначив поняття режим як певний
стимул та обмеження, підкреслив значущість митних
режимів для здійснення ефективного державного
впливу на економіку [8].
31
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Приєднуючись до класичного підходу наданого
вченими та державним урядом у чинному законо-
давстві змісту поняття митний режим, слід зазначити,
що цей режим є дієвим інструментом реалізації мит-
ної політики, який являє сукупність стимулів та обме-
жень щодо здійснення зовнішньоекономічної діяль-
ності. Митний режим є засобом захисту економічних
інтересів країни.
Аналізом ефективності використання митних ре-
жимів та їх відповідності міжнародним вимогам зай-
малися В. Науменко, П. Пашко, В. Русков, С. Тере-
щенко [10; 11]. В. Ляшенко визначив значущість мит-
них режимів у державному регулюванні економіки [8].
Учені розкрили практично всі аспекти цього питання,
але в сучасних умовах глобалізації виникає не-
обхідність перегляду митних режимів відповідно до
міжнародних стандартів та проаналізувати тенденції
активності їх використання з метою створення додат-
кових можливостей для підвищення ефективності зов-
нішньоекономічної діяльності.
Формування митних режимів у певних напрямах
дозволить будувати митну політику держави в двох
таких напрямах, як протекціонізм та вільна торгівля.
При цьому протекціонізм спрямований на захист еко-
номічних інтересів держави, жорсткий митний конт-
роль. Метод вільної торгівлі є протилежним протекці-
онізму та передбачає зменшення митних процедур,
митних ставок та створення атмосфери найбільшого
сприяння торгівлі.
Митний режим розповсюджується і суспільні
відносини щодо встановлення загальних правил мит-
них режимів; відносини між різними ланками вико-
навчої влади, а також між різними ланками Держав-
ної митної служби України щодо порядку застосування
митних режимів; відносини між митними органами та
фізичними і юридичними особами, які переміщують
товари та інші предмети через митний кордон Украї-
ни; щодо володіння, користування, розпорядження
товарами та іншими предметами, що переміщуються
через митний кордон України; щодо захисту прав та
законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які пе-
реміщують товари та інші предмети через митний кор-
дон України; щодо встановлення відповідальності за
порушення правил митних режимів і притягнення до
відповідальності осіб, які порушують ці правила [10].
Переміщення товарів через митний кордон, тоб-
то реалізація митних режимів, здійснюється на підставі
загальних принципів переміщення (верховенства пра-
ва); пріоритету прав людини і громадянина; дотримання
прав підприємств, установ, організацій та об’єднань
громадян; рівного права фізичних та юридичних осіб
на ввезення в Україну та вивезення з її території то-
варів та інших предметів. Переміщення товарів і транс-
портних засобів через митний кордон України повин-
но здійснюватися згідно з митними режимами.
Відповідно до існуючого законодавства в Україні
передбачено тринадцять митних режимів:
— імпорт;
— експорт;
— реімпорт;
— реекспорт;
— транзит;
— тимчасове ввезення (вивезення);
— митний склад;
— спеціальна митна зона;
— магазин безмитної торгівлі;
— переробка на митній території України;
— знищення або руйнування;
— відмова на користь держави.
Юридично є можливість застосовувати всі три-
надцять режимів в процесі здійснення зовнішньоеко-
номічної діяльності. У проекті нового митного кодек-
су існують зміни щодо складу та назв митних режимів.
(табл. 1).
Відповідно до нового кодексу окремо виділя-
ються режими тимчасового вивезення та ввезення,
замість режиму магазину безмитної торгівлі наданий
режим безмитна торгівля. Ці зміни запропоновані з
метою приведення законодавчої бази України у
відповідність до вимог Міжнародної конвенції про
спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотсь-
ка конвенція).
Декларант, тобто суб’єкт зовнішньоекономічної
діяльності, самостійно обирає митний режим, у який
розміщуються товари відповідно до мети їх переміщен-
ня через митний кордон України і на підставі доку-
ментів, що подаються митному органу щодо здійснен-
ня митного контролю й митного оформлення.
Зміна митного режиму може здійснюватися за
умови виконання всіх належних процедур щодо заяв-
леного режиму, дотримання вимог законодавства
щодо тарифних та нетарифних заходів регулювання та
подання митному органу для здійснення митного кон-
тролю та оформленню товарів відповідних документів,
що підтверджують заявлений режим.
Визначення митного режиму здійснюється за та-
кими ознаками:
— характер зовнішньоекономічної угоди, за якою
переміщуються товари;
— напрямок переміщення товарів через митний
кордон України;
— платоспроможність контрагентів угоди;
— вимоги державного регулювання щодо пере-
міщення товарів тощо.
При цьому слід визначити роль митних органів,
які ухвалюють рішення про можливість поміщення кон-
Н. В. Осадча
32
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Н. В. Осадча
Таблиця 1
Митні режими у відповідності з існуючим та проектом нового Митного кодексу України [15]
Зміст положення (норми) чинного
законодавства
Зміст відповідного положення (норми)
проекту акта
Стаття 185. Види митного режиму Відповідно
до мети переміщення товарів через митний
кордон України запроваджуються такі види
митного режиму:
Стаття 255. Види митного режиму
Відповідно до мети переміщення товарів
через митний кордон України запроваджуються
такі види митного режиму:
1) імпорт; 1) імпорт;
2) реімпорт; 2) реімпорт;
3) експорт; 3) експорт;
4) реекспорт; 4) реекспорт;
5) транзит; 5) транзит;
6) тимчасове ввезення (вивезення); 6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
7) митний склад; 8) митний склад;
8) спеціальна митна зона; 9) спеціальна митна зона;
9) магазин безмитної торгівлі; 10) безмитна торгівля;
10) переробка на митній території України; 11) переробка на митній території України;
11) переробка за межами митної території
України;
12) переробка за межами митної території
України;
12) знищення або руйнування; 13) знищення або руйнування;
13) відмова на користь держави. 14) відмова на користь держави.
кретного товару в митний режим, який вибраний дек-
ларантом.
Митний орган надає дозвіл на використання мит-
ного режиму або відмовляє в такому дозволі, аналі-
зуючи умови розміщення товару в цей митний режим.
Під час аналізу застосування митних режимів в Ук-
раїні можна дійти висновку, що найбільшої ваги (тобто
найбільшого застосування) набувають режими імпорту,
експорту, транзиту, митний склад. Створюються додат-
кові можливості до застосування режиму зони вільної
торгівлі та формування цієї зони з Євросоюзом.
Під імпортом розуміють митний режим, відпо-
відно до якого товари ввозяться на митну територію
України для вільного обігу без обмеженого терміну їх
перебування на цій території та можуть використову-
ватися без будь-яких митних обмежень [2]. Проект но-
вого Митного кодексу вносить коригування в поняття
імпорту та зазначає, що імпорт — це митний режим,
відповідно до якого ввезені на митну територію Украї-
ни товари після виконання усіх необхідних митних фор-
мальностей залишаються на цій території без зобов’я-
зань щодо їх зворотного вивезення [15]. Тобто в новій
трактовці підкреслюється стан товарів після ввезення
(залишаються на території України) з метою правиль-
ного визначення даного режиму працівниками мит-
них органів.
Увезення товарів на митну територію України в
режимі імпорту передбачає такі заходи:
1) подання митному органу документів, що зас-
відчують підстави та умови ввезення товарів на митну
територію України;
2) сплату податків і зборів, якими обкладаються
товари під час ввезення на митну територію України
згідно з законами;
3) дотримання вимог, передбачених законом,
щодо заходів нетарифного регулювання та інших об-
межень.
Слід зазначити, що цей режим є найбільш склад-
33
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
ним для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності,
адже передбачає достатньо складну процедуру мит-
ного оформлення.
В Україні спостерігається тенденція збільшення
товарів, які були задекларовані в режимі імпорту. У
2007 р. імпорт склав 60837 млн. дол. США, що на
41 % більше, ніж у 2006 році (рис. 1) [7].
Найбільшими торгівельними партнерами Украї-
ни є Російська Федерація, частка якої складає 28 %
загального обсягу імпорту товарів в Україну. Знач-
ним торговельним партнером є Німеччина, частка
імпорту складає 10 % [7].
У 2007 р. порівняно з 2006 р. збільшились обся-
ги імпорту з Туркменістану у 2,1 рази (на 2649 млн.
дол. США), Казахстану — у 2 рази (на 812 млн. дол.
США), Білорусії — на 15 % (на 189 млн. дол. США),
Узбекистану — на 51 % (на 185 млн. дол. США),
Німеччини — на 37 % (на 1559 млн. дол. США), Ки-
таю — на 43 % (на 999 млн. дол. США), Польщі — на
38 % (на 799 млн. дол. США), Південної Кореї — на
67 % (на 630 млн. дол. США).
За структурою імпорт складається на 27 % з па-
ливно-енергетичних товарів, 32 % — машини, устат-
кування та транспорт, 14 % — продукція хімічної про-
мисловості, 7 % — продовольчі товари, 8 % — мета-
ли та вироби [7].
Зазначимо, що імпорт товарів за дев’ять місяців
2008 р. збільшився на величину близько десяти
відсотків ніж у 2007 р. Але світова фінансова криза
внесе суттєві коригування у величину та структуру
імпорту України. Загальна величина імпорту суттєво
зменшиться. Структура імпорту буде залежити від но-
вих державних пріоритетів і платоспроможності
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Під експортом розуміють митний режим, відпо-
відного до якого товари вивозяться за межі митної
території України для вільного обігу без зобов’язань
про їх повернення на цю територію та без установлен-
ня умов їх використання за межами митної території
України [2].
До умов переміщення товарів у режимі експор-
ту відносяться:
1) подання митному органу документів, що зас-
відчують підстави та умови вивезення товарів за межі
митної території України
2) сплата податків і зборів, установлених на екс-
порт товарів;
3) дотримання експортером вимог, передбачених
законом [2].
У проекті нового Митного кодексу зазначається,
що митні органи не повинні вимагати обов’язкового
підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у
пункт призначення за межами митної території України.
Розміщення товарів у митний режим експорту
здійснюється декларантом на підставі договорів (кон-
трактів) купівлі-продажу, про здійснення бартерних
(товарообмінних) операцій, а також інших зовнішньо-
економічних угод, якими передбачено вивезення за
межі митної території України товарів, що належать
резидентам України, без їх зворотного ввезення.
Рис.1. Ввезення товарів в режимі імпорту в Україну в 2004-2007 роках, млн. дол. США
Н. В. Осадча
34
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Рис. 2. Структура імпортних операцій в 2007 році, %
Н. В. Осадча
Рис. 3. Обсяг експорту у 2004 — 2007 роках, млн. дол. США
При здійсненні бартерних (товарообмінних) опе-
рацій оформленню в цьому митному режимі підлягає
експортна частина товару за зовнішньоекономічним
бартерним (товарообмінним) договором (контрактом).
В Україні існує тенденція збільшення експортних
операцій. В 2007 р. проти 2006 р. експорт збільшився
на 28 % та склав 49262 млн. дол. США. (рис. 3) [7].
Найбільшими торгівельними партнерами щодо
експорту товарів є також Російська Федерація, частка
якої складає 26 % загального обсягу експорту товарів,
та Німеччина — 3 % експорту[7].
У 2007 р. на відміну від 2006 р. збільшилися об-
сяги експорту до Казахстану — на 74 % (на 608 млн.
дол. США), Білорусії — на 28 % (на 339 млн. дол.
35
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
США), Туреччини — на 53 % (на 1259 млн. дол.
США), Німеччини — на 28 % (на 360 млн. дол. США),
Польщі — на 22 % (на 293 млн. дол. США), Угорщи-
ни — на 31 % (на 289 млн. дол.. США), Сирії — на
41 % (на 245 млн. дол. США) [7].
За структурою експорт у 2007 р. складається на
43 % — з металів та виробів, 17 % — з машин, устат-
кувань та транспорту, 13 % — з продовольчих товарів,
10 % — з продукції хімічної промисловості, 5 % — з
паливно-енергетичних товарів [7].
Слід підкреслити тенденцію до збільшення екс-
порту металів та виробів у 2004 — 2007 рр. Фінансо-
ва та промислова криза 2008 р. зачепила саме мета-
лургійний комплекс України, що призведе до значної
зміни величини та структури експортно-імпортних опе-
рацій. Величина експорту за прогнозами у 2008 р.
значно зменшиться. Тому виникає необхідність роз-
робки дієвих заходів щодо стимулювання експортної
діяльності за рахунок державних дотацій підприємств
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та певних
пільг (за можливістю перерозподілу у даний період
Дердбюжету) та інших заходів державного впливу.
Ефективність експортно-імпортних операцій у
2006 — 2007 рр. призвела до збільшення надходжень
у Держбюджет України. Так, у 2007 р. порівняно з
2006 р. збільшилась величина митних платежів на
12 954, 6 млн. грн. Величина надходжень від ПДВ у
2007 р. проти 2006 р. зросла на 9799, 3 млн. грн., ак-
цизу — 415, 9 млн. грн., мито — 2635, 5 млн. грн.,
митних зборів — 64, 7 млн. грн. (Табл. 2) [7].
Н. В. Осадча
Під митним режимом транзит розуміють режим,
при якому товари й транспортні засоби переміщують-
ся під митним контролем між двома митними органа-
ми або в межах зони діяльності одного митного орга-
ну без будь-якого використання таких товарів і транс-
портних засобів на митній території України [2].
У Митному кодексі України визначений перелік
умов переміщення товарів у режимі транзиту. Товари,
що переміщуються транзитом, повинні:
1. Перебувати у незмінному стані, крім змін внас-
лідок природного зношення або втрат за нормальних
умов транспортування;
2. Не використовуватися на території України ні
з якою іншою метою, крім транзиту;
3. У випадках, визначених законодавством Ук-
раїни, переміщуватися за наявності дозволу на тран-
зит через територію України, який видається відповід-
ними уповноваженими органами;
4. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів
України, переміщуватися встановленими маршрута-
ми та шляхами;
5. Бути доставленими до митного органу при-
значення у термін, що визначається відповідно до чин-
них в Україні нормативів на перевезення вантажів,
залежно від виду транспорту, маршруту, відстані до
кінцевого пункту та інших умов перевезення [2].
Цей митний режим використовується у випадку
транспортного перевезення товарів через митну тери-
торію України. Використання режиму передбачає, що
під час ввезення товарів в Україну, у пункті пропуску
Рис. 4. Структура експортних операцій в 2007 році, %
36
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Н. В. Осадча
Таблиця 2
Стан справляння митних платежів у розрізі податків та зборів, млн. грн. [7].
Вид платежу 2005 рік 2006 рік 2007 рік Абсолютне
відхилення, 2007
до 2006
ПДВ 23001,4 31900,5 41700,0 + 9799,3
Акциз 502,0 916,2 1332,1 +415,9
Мито 6518,2 7246,0 9880,5 + 2635,5
Митні збори 883,6 1004,5 1069,2 + 64,7
Єдиний збір 68,7 81,5 103,1 + 21,6
Інші 27,2 26,1 34,8 + 8,7
Разом 31001,1 41173,9 54119,5 + 12945,6
подається вантажна митна декларація, оформлена
відповідно в митному режимі транзиту. Наявність ВМД
є підставою для перевезення товарів під митним конт-
ролем у митницю призначення в установлений митни-
цею термін.
Існує два виду транзиту: прохідний та внутрішній
митний транзит. Прохідний митний транзит — це пере-
міщення під митним контролем з одного пункту про-
пуску, розташованого на митному кордоні України
(пункт ввезення на митну територію України) в інший
пункт пропуску (пункт вивезення за межі митної те-
риторії України).
Внутрішнім митним транзитом вважається пере-
міщення товарів під митним контролем: з пункту про-
пуску, розташованого на митному кордоні України
(пункт ввезення на митну територію України), у митний
орган, розташований на митній території України; з
митного органу, який розташований на митній території
України, у пункт пропуску, розташованому на митно-
му кордоні України (пункт вивезення за межі митної
території України); з одного митного органу, розташо-
ваного на митній території України, в інший митний
орган, розташований на митній території України.
Транзит товарів через територію України здійсню-
ється за маршрутами, які визначаються перевізника-
ми на їх власний розсуд, виходячи з міркувань еконо-
мічної доцільності, за умови додержання вимог, виз-
начених Кабінетом Міністрів України відповідно до
Митного кодексу України.
У Постанові Кабінету Міністрів України «Про
встановлення граничних термінів прохідного митного
транзиту товарів» установлені граничні строки про-
хідного митного транзиту залежно від виду транспор-
ту: автомобільний — до 10 діб; залізничний — до 28
діб; авіаційний — до 5 діб; морський та річковий —
до 20 діб; трубопровідний — до 31 доби [5].
В Україні спостерігається тенденція збільшення
оформлення вантажів у режимі транзиту. Так у 2007 р.
проти 2006 р. оформлено вантажних митних декла-
рацій у режимі транзиту більше на 43, 8 тис. шт. та
оформлено вантажів у режимі транзиту більше на 16,
1 млн. тон. (рис. 5, 6) [7].
Законом установлено, що транзит товарів супро-
воджується товарно-транспортною накладною, складе-
ною мовою міжнародного спілкування. Залежно від
обраного виду танспорту такою накладною може бути:
— авіаційна вантажна накладна (Air Waybil);
— міжнародна автомобільна накладна (CMR);
— накладна СМГС;
— консамент (Bill of Lading).
Може допускатися транзит товарів, який супро-
воджується й рахунком-фактурою або іншим докумен-
том, у якому позначено вартість товарів; пакувальним
листом; книжкою ВМД; вантажною відомістю. При
декларуванні транзитних товарів відповідно до мит-
ного законодавства України митним органам подаєть-
ся ВМД. Декларування ж транзитних товарів, що пе-
реміщуються авіаційним транспортом, здійснюється за
авіаційною вантажною відомістю з поданням митним
органом ВМД.
Під тимчасовим ввезенням (вивезенням)
розуміють режим, у якому товари можуть ввозитися
на митну територію України (вивозитися за межі мит-
ної території України) з обов’язковим наступним по-
верненням цих товарів без будь-яких змін, крім при-
родного зношення чи втрат за нормальних умов транс-
портування [2].
У проекті нового Митного кодексу України замість
режиму тимчасового ввезення (вивезення) надано два
режиму: режим тимчасового ввезення та режим виве-
зення. Ці зміни в законодавстві запропановані з метою
його приведення до вимог Кіотської конвенції [15].
При цьому під тимчасовим ввезенням розумі-
ється митний режим, відповідно до якого іноземні
товари можуть ввозитися на митну територію Украї-
ни з повним умовним або частковим умовним
37
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Рис. 5. Оформлено вантажів у режимі транзиту, млн. тонн.
Н. В. Осадча
Рис. 6. Оформлено вантажних митних декларацій у режимі транзиту, тис. шт.
звільненням від оподаткування та з обов’язковим
наступним поверненням цих товарів без будь-яких
змін, крім природного зношення чи втрат за нормаль-
них умов транспортування та користування. Тимча-
сове вивезення — це митний режим, згідно з яким
українські товари можуть вивозитися за межі митної
території України зі звільненням від сплати мит та
податків та з обов’язковим наступним поверненням
цих товарів без будь-яких змін, крім природного зно-
шення чи втрат за нормальних умов транспортуван-
ня та користування.
Умови переміщення товарів у режимі тимчасо-
вого ввезення (вивезення), переміщення товарів у ре-
жимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:
1) подання митному органу документів на такі
товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового вве-
зення на митну територію України (вивезення за межі
митної території України);
38
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
2) надання митному органу, що здійснює митне
оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (виво-
зяться), зобов’язання про їх зворотне вивезення (вве-
зення) у строки, що обумовлені метою тимчасового
ввезення (вивезення), але не перевищують строків,
установлених цим Кодексом;
3) подання митному органу, що здійснює митне
оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (виво-
зяться), дозволу відповідного компетентного органу
на тимчасове ввезення (вивезення), якщо отримання
такого дозволу передбачено законом. Загальний термін
тимчасового ввезення (вивезення) [2].
Загальний термін тимчасового ввезення (виве-
зення) товарів становить один рік з дня ввезення їх на
митну територію України. Дозвіл на тимчасове вве-
зення (вивезення) може бути наданий щодо товарів,
призначених для демонстрації або використання на
виставках; професійного обладнання, необхідного
особам, що прибувають в Україні, для підготовки ре-
портажів; контейнери, піддони, упаковки, що ввозяться
з якою-небудь комерційною операцією; зразки товарів
і предметів, що залишаються власністю особи, яка
перебуває або проживає за межами території тимча-
сового ввезення; товари, що ввозяться з освітніми,
науковими чи культурними цілями; особисті речі па-
сажирів; матеріали для реклами та туризму.
Режим митний склад — це режим, під час яко-
го ввезенні з-за межі митної території України товари
зберігаються під митним контролем без справляння по-
датків та зборів та без застосування заходів нетарифно-
го регулювання та інших обмежень у період зберіган-
ня, а товари, що вивозяться за межі митної території
України, зберігаються під митним контролем після мит-
ного оформлення митними органами до фактичного ви-
везення за межі митної території України [2].
У проекті нового Митного кодексу України нада-
не більш точне визначення режиму стосовно до товарів,
що вивозяться та зберігаються. Під ним розуміють мит-
ний режим, відповідно до якого товари, ввезені з-за
меж митної території України, та товари, що вивозяться
за межі митної території України, зберігаються під мит-
ним контролем зі звільненням від сплати мит та податків
та без застосування заходів нетарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності [15].
Термін зберігання товарів, ввезених із-за меж
митної території України, у режимі митного складу не
може перевищувати трьох років з дати поміщення цих
товарів у зазначений режим. Для зберігання товарів у
митному режимі митного складу використовуються
спеціальні обладнані приміщення, резервуари. Розмі-
щення товарів на митний ліцензійний склад здійснюєть-
ся на підставі договорів зберігання, укладеного між
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності й влас-
ником складу, а також зовнішньоекономічного дого-
вору, товаросупровідних та інших документів. У за-
конодавстві також наданий перелік товарів, які не мо-
жуть знаходитися в режимі митного складу (транзитні
підакцизні товари, живі тварини, електроенергія, газ).
Під митним режимом реімпортом розуміють
режим, відповідно до якого товари, що походять з
України та вивезені за межі митної території України
згідно з митним режимом експорту не пізніше, ніж у
встановлений законодавством термін, увозяться на
митну територію України для вільного обігу на цій те-
риторії [2].
Відповідно до проекту нового Митного кодексу
надане таке визначення цього режиму — це митний ре-
жим, відповідно до якого товари, що були раніше ви-
везені за межі митної території України в режимі екс-
порту, випускаються для вільного обігу на митній тери-
торії України без сплати ввізних мит та податків за умов,
що за межами митної території України вони не підда-
валися будь-яким операціям з переробки, та що спла-
чено всі суми відшкодування чи повернення мит та по-
датків, які надавалися у зв’язку з їх вивезенням [15].
Таке визначення точніше враховує умови перебування
товарів у режимі реімпорту.
Товари можуть переміщуватися через митний кор-
дон України в митному режимі реімпорту, якщо вони
походять з митної території України; увозяться на митну
територію України не пізніше, ніж через один рік після
їх вивезення (експорту) за межі митної території Украї-
ни; не використовувалися за межами України з метою
одержання прибутку; увозяться у тому стані, у якому
перебували на момент вивезення (експорту), крім змін
унаслідок природного зношення або втрат за нормаль-
них умов транспортування та зберігання.
Реекспорт — митний режим, відповідно до яко-
го товари, що проходять з інших країн, не пізніше ніж
у встановлений законодавством термін з моменту їх
увезення на митну територію України вивозяться з цієї
території в митному режимі експорту. У новій редакції
Митного кодексу України надані уточнення щодо
звільнення товарів від податків [2].
Умовами переміщення товарів у режимі реекс-
порту є такі:
1) митному органу подано дозвіл уповноваже-
ного Кабінетом Міністрів України органу чи органу,
визначеного міжнародним договором України, укла-
деним в установленому законом порядку, на реекс-
порт товарів;
2) товари, що реекспортуються, перебувають у
тому ж стані, в якому вони перебували на момент вве-
зення на митну територію України, крім змін внаслі-
док природного зношення або втрат за нормальних
умов транспортування та зберігання;
Н. В. Осадча
39
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
3) товари, що реекспортуються, не використо-
вувалися на території України з метою одержання при-
бутку;
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не
пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну
територію України [2].
Під спеціальною митною зоною розуміють
митний режим, відповідно до якого до товарів, які
ввозяться на території відповідних типів спеціальних
(вільних) економічних зон з-за меж митної території
України, а також до товарів, які вивозяться з території
таких зон за межі митної території України, не засто-
совуються заходи тарифного та нетарифного регулю-
вання, якщо інше не передбачено законом [2].
Митний орган, у зоні діяльності якого знаходить-
ся спеціальна митна зона, з метою належної органі-
зації митного контролю може вимагати від органів
управління цієї зони вжити такі заходи:
1) спорудження огорожі по периметру зони;
2) установлення обмежень щодо порядку досту-
пу в зону в певні години роботи;
3) застосування інших заходів, що не перешкод-
жають нормальному функціонуванню зони відповід-
но до закону про таку зону [2].
Спецільними митними зонами є частини території
України, на яких запроваджено митний режим спе-
ціальної митної зони. Створюються спеціальні митні
зони шляхом прийняття окремого закону для кожної
спеціальної митної зони з визначенням її статусу, те-
риторії, строку, на який вона створюється.
Під режимом магазин безмитної торгівлі ро-
зуміють митний режим, взгідно з яким товари, а та-
кож супутні товарам роботи, не призначені для спо-
живання на митній території України, перебувають та
реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску
через державний кордон України, відкритих для міжна-
родного сполучення, інших зонах митного контролю
України, без справляння мита, податків, установле-
них на експорт та імпорт таких товарів, і без застосу-
вання заходів нетарифного регулювання [2].
У проекті нового Митного кодексу режим мага-
зин безмитної торгівлі відповідно до міжнародних
вимог замінено на поняття режим безмитної торгівлі,
під яким розуміють режим, відповідно до якого това-
ри, не призначені для споживання на митній території
України, знаходяться та реалізуються під митним кон-
тролем у пунктах пропуску через державний кордон
України, відкритих для міжнародного повітряного та
морського сполучення, зі звільненням від сплати мит
та податків, установлених на експорт та імпорт таких
товарів, та без застосування заходів нетарифного ре-
гулювання зовнішньоекономічної діяльності [15].
Розташування магазинів безмитної торгівлі та
умови реалізації в них товарів повинні за законодав-
ством виключати можливість споживання на митній
території України. Термін перебування товарів у ре-
жимі магазину безмитної торгівлі не може перевищу-
вати трьох років з дня їх поміщення у цей режим. Після
закінчення або впродовж зазначеного терміну товари
можуть бути заявлені митному органу для вільного
обігу на митній території України; для вільного обігу
за межами митної території України; для поміщення в
режим митного складу; для знищення під митним кон-
тролем [2].
Магазинами безмитної торгівлі реалізуються то-
вари в пунктах пропуску через державний кордон
України або на транспортних засобах, що виконують
міжнародні рейси, фізичним особам, що вид’їжають
за кордон.
Режим переробки на митній території Украї-
ни — це митний режим, відповідно до якого ввезені
на митну територію України товари, що походять з
інших країн, піддаються в установленому законодав-
ством порядку переробці без застосування до них за-
ходів нетарифного регулювання за умови вивезення
за межі митної території України продуктів переробки
відповідно до митного режиму експорту [2].
Кількість операцій щодо переробки товарів у
митному режимі переробки на митній території Украї-
ни не обмежується. Операції щодо переробки товарів
можуть включати:
1) власне переробку товарів;
2) обробку товарів — монтаж, збирання, монту-
вання та налагодження, унаслідок чого одержуються
інші товари;
3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та
регулювання;
4) використання окремих товарів, що не є про-
дуктами переробки, але які сприяють чи полегшують
процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі
вони при цьому повністю витрачаються [2].
У проекті нового Митного кодексу визначені
умови використання режими й переробки товарів для
вільного обігу на митній території України.
Режим переробки за межами митної тери-
торії України — це митний режим, у якому товари,
що перебувають у вільному обігу на митній території
України, вивозяться без застосування заходів тариф-
ного та нетарифного регулювання з метою їх перероб-
ки за межами митної території України та наступного
повернення в Україну [2]. У митному законодавстві
надані обмеження щодо строків перебування товарів
за межами території, рекомендації щодо контролю об-
сягу виходу продуктів переробки та порядку їх мит-
ного оформлення.
Знищення або руйнування — це режим,
Н. В. Осадча
40
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
відповідно до якого товари, увезені на митну терито-
рію України, знищуються під митним контролем чи
приводяться у стан, який виключає їх використання
без справляння податків, установлених на імпорт, а
також без застосування заходів нетарифного регулю-
вання до товарів, що знищуються або руйнуються [2].
Знищення або руйнування товарів допускається
з письмового дозволу митного органу, який надаєть-
ся за умови наявності дозволів інших органів держав-
ної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компе-
тенції контроль під час переміщення товарів через мит-
ний кордон України. Такий дозвіл митним органом не
видається, якщо знищення товарів може завдати істот-
ної шкоди навколишньому природному середовищу,
а також в інших випадках, що визначаються спеціаль-
но уповноваженим центральним органом виконавчої
влади в галузі митної справи спільно з іншими орга-
нами державної влади, що здійснюють контроль під
час переміщення товарів через митний кордон Украї-
ни. Зміни в трактуванні та використанні такого режи-
му в законодавчій базі не прогнозуються.
Відмова на користь держави — це митний ре-
жим, відповідно до якого власник відмовляється від
товарів, що перебувають під митним контролем, без
будь-яких умов на свою користь [2]. У митному ре-
жимі відмови на користь держави на товари не нара-
ховуються податки й збори, до товарів не застосову-
ються заходи нетарифного регулювання. Відмова від
товарів на користь держави допускається з дозволу
митного органу, який видається у порядку, що вста-
новлюється. Кабінет Міністрів України визначає пе-
релік товарів, що не можуть бути поміщені у митний
режим відмови на користь держави. Зміни в тракту-
ванні та використанні цього режиму в законодавчій
базі не плануються.
Під час фінансової кризи, коли в Україні імпорт
та експорт зменшився майже вдвічі, виникає негайна
необхідність захисту національних інтересів країни.
Політика захисту національних інтересів включає в себе
і підтримку національних товаровиробників, і вироб-
ників об’єктів інтелектуальної власності. Тимчасово
під час кризового стану доцільно розширити перелік
цих режимів та додати режим експорту (імпорту) інте-
лектуальної власності. Це обумовлено тим, що
діяльність митних органів націлена в цілому на забез-
печення права власності юридичних та фізичних осіб,
які мешкають на території України.
В Україні існує Реєстр об’єктів права інтелекту-
альної власності. Цей реєстр складається Держмитс-
лужбою для сприяння захисту прав власників на об’-
єкти права інтелектуальної власності під час митного
контролю та митного оформлення товарів, що містять
такі об’єкти, на підставі заяв осіб, яким відповідно до
законодавства України належать майнові права на об-
’єкти права інтелектуальної власності. Реєстру прав
інтелектуальної власності іноземних громадян не існує.
Тому слід зазначити необхідність формування реєст-
ру прав інтелектуальної власності іноземних грома-
дян та введення окремого режиму, а саме експорту
(імпорту) інтелектуальної власності.
У режимі експорту (імпорту) інтелектуальної
власності будуть ввозитися (вивозитися) літературні
та художні твори, комп’ютерні програми, бази даних,
фонограми, відеограми, наукові відкриття, винаходи,
корисні моделі, промислові зразки, типографії інтег-
ральних мікросхем, раціональні пропозиції, комерційні
найменування, торгівельні марки. Цей режим треба
ввести з метою захисту інтересів вітчизняних науковців
та раціоналізаторів та тимчасово обмежити ввезення
іноземних об’єктів інтелектуальної власності, тобто
винаходів, рацпропозицій тощо. Крім того, треба роз-
почати формувати реєстр об’єктів інтелектуальної влас-
ності, тобто ввозитися повинні об’єкти інтелектуаль-
ної власності, які зафіксовані в рєєстрі та повинен
здійснюватися контроль за відповідності імпортованих
товарів існучему реєстру при декларуванні товарів.
На пропускних пунктах практично неможливо
вилучити контрабандні об’єкти інтелектуальної влас-
ності, адже інформація може провозитися в компакт-
ному вигляді в особистих речах пасажирів, тому дії
щодо подальшого вилучення контрабандних, тобто не-
задекларованих об’єктів інтелектуальної власності, до-
цільно доручити податковій інспекціїї. Податкова
інспекція в свою чергу під час аналізу облікової діяль-
ності підприємств може визначити певні зрушення та
наявність упровадження об’єктів інтелектуальної влас-
ності у практичну діяльність підприємств.
Об’єкти інтелектуальної власності, що імпорту-
ються, повинні бути задекларовані в пунктах пропус-
ку або в митном органі, у зоні діяльності якого розта-
шований відповідний резидент. При цьому заповнюєть-
ся вантажна митна декларація, яка є письмовою зая-
вою встановленої форми, що подається митному орга-
ну, й містить відомості про товари, які переміщуються
через митний кордон України, митний режим, у який
вони заявляються. Крім того, треба ввести митну став-
ку для об’єктів інтелектуальної власності та диферен-
ціювати її залежно від важливості цього об’єкта для
України, наприклад, від 0 до 10 % залежно від необ-
хідності ввозу товарів.
Для нарахування мита на об’єкти інтелектуальної
власності треба також відпрацювати механізм визначен-
ня митної вартості певного виду товарів. Вартість об’єктів
інтелектуальної власності повинна визначатися непрямими
методами за аналогічними цінами іноземних власників
об’єктів інтелектуальної власності. Вивоз об’єктів інте-
лектуальної власності доцільно не обмежувати та вста-
новити ставку 0 %. Крім того, можна використовувати
непрямі методи впливу, тобто обмежувати ввоз об’єктів
інтелектуальної власності. Такі заходи щодо введення
Н. В. Осадча
41
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
режиму ввоза (вивоза) об’єктів інтелектуальної власності
дозволять захистити інтереси вітчизняних науковців та
буде сприяти науковому розвитку країни.
Митні режими є дієвим методом державного ре-
гулювання економікою. Існуючі в Україні митні режи-
ми доцільно привести у відповідність до міжнародно-
го законодавства.
В Україні існує тринадцять митних режимів: імпорт,
експорт, реімпорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення
(вивезення), митний склад, спеціальна митна зона, ма-
газин безмитної торгівлі, переробка на митній території
України, знищення або руйнування, відмова на користь
держави. В Україні юридично існує можливість засто-
совувати всі тринадцять режимів. Найбільш вживаними
є режими експорту, імпорту, транзиту, митний склад.
У проекті нового Митного кодексу України зміст
та процедура використання митних режимів приведе-
на у відповідність до міжнародного законодавства та
достатньо повно відображає їх зміст.
Спостерігається активізація діяльності режимів
експорту, імпорту, транзиту в 2004—2007 рр., але
світова фінансова криза внесе суттєві коригування в
зміст, структуру та обсяг товарів, які перебувають в
цих режимах. Тому з метою підвищення ефективності
державного впливу необхідно розробити дієвих за-
ходів щодо стимулювання експортної діяльності за
рахунок державних дотацій підприємств суб’єктів зов-
нішньоекономічної діяльності і певних пільг (за мож-
ливістю перерозподілу в цей період Держбюжету) та
заходи державного впливу для підтримки обсягів
імпорту на існуючому рівні, створити умови для фор-
мування зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Література
1. Міжнародна конвенція про спрощення та гар-
монізацію митних процедур (Кіотська конвенція).
2. Митний кодекс України. 3. Закон України від
16.04.91 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну
діяльність». 4. Закон України від 05.04.2001 № 2371
—ІІІ «Про митний тариф України». 5. Постанова Ка-
бінету Міністрів України від 13.12.2002 «Про встанов-
лення граничних термінів прохідного митного транзи-
ту товарів». 6. Гребельник О. Митна політика в умо-
вах трансформації економічної системи / О. Гребель-
ник // Вісн. Акад. митн. служби України. — Дніпро-
петровськ, 1999. — №4. — С. 74. 7. Підсумки робо-
ти митних органів України за 2006—2008 роки. — К.
: ДМСУ, 2007. — 70 с. 8. Ляшенко В. И. Регулиро-
вание равзвития малого предпринимательства в Ук-
раине: проблеми и пути решения : монография /
В. И. Ляшенко / НАН Украины. Ин-т экономики про-
мышленности. — Донецк, 2007. — 452 с. 9. Напади-
стий О. Митний режим в Україні та його види / О. На-
падистий // Право України. — 2000. — № 7. — С. 71.
10. Науменко В. П. Митне регулювання зовнішньое-
кономічної діяльності в Україні / В. П. Науменко,
П. В. Пашко, В. А. Руссков. — К. : Знання, 2006. —
394 с. 11. Руссков В. А. Новий Митний кодекс Украї-
ни й боротьба з порушеннями митних правил: узви-
чаєне та нове законодавство / В. А. Руссков // Юри-
дичний журнал. — 2003. — № 1 (7). — С. 26—31.
12. Шахмаметьев А. Правовое регулирование тамо-
женного режима временного ввоза (вывоза) товаров
/ А. Шахматьев // Хозяйство и право. — 1995. — № 9.
— С. 111. 13. Яцушко А. Н. О понятии и классифи-
кации таможенных режимов / А. Н. Яцушко // Эко-
номические и правовые проблемы таможенной дея-
тельности : сб. науч. тр.: в 2 ч. — Ч. 1. — М., 1999. —
С. 210 — 212. 14. www.kmu.gov.ua. 15.
www.customs.gov.ua
Осадча Н. В. Митні режими як інструмент
впровадження митної політики
Метою статті є аналіз відповідності існуючих мит-
них режимів міжнародним вимогам, можливості їх прак-
тичного застосування в сучасних умовах господарюван-
ня, а також дослідження змін у законодавстві відносно
регулювання зовнішньоекономічної діяльності та аналіз ак-
тивності використання митних режимів.
Ключові слова: митний режим, імпорт, експорт,
бартер, транзит, тимчасове ввезення (вивезення),
склад, реімпорт, реекспорт, спеціальна митна зона.
Осадчая Н. В. Таможенные режимы как ин-
струмент внедрения таможенной политики
Целью статьи является анализ соответствия суще-
ствующих таможенных режимов международным тре-
бованиям, возможности их практического приложения в
современных условиях ведения хозяйства. Исследование
изменений в законодательстве относительно регуляции
внешнеэкономической деятельности и анализ активности
использования таможенных режимов.
Ключевые слова: таможенный режим, импорт,
экспорт, бартер, транзит, временный ввоз (вывоз),
состав, реимпорт, реэкспорт, специальная таможен-
ная зона.
Osadcha N. V. Custom regimes as instrument
of introduction of customs policy
The purpose of the article is an analysis of conforming
to of the existent custom modes the international requirements,
possibilities of their practical application in the modern terms
of menage. Research of changes in a legislation in relation to
adjusting of foreign economic activity and analysis of activity
of the use of the custom modes.
Key words: custom regime, import, export,
exchange, transit, temporary importation (exportation),
components, re-import, re-export, special custom zone.
Н. В. Осадча
|