Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників
Зміни у світовій економіці призвели до нестабільності, надзвичайно загострилася конкуренція на світових ринках, зросла загроза нормальному функціонуванню підприємств. Стаття присвячена висвітленню теоретичних основ і методологічних підходів до побудови класифікації дестабілізуючих факторів, що вплив...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22928 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 57-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22928 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-229282025-02-09T10:12:23Z Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників Концептуальный подход к уровням формирования экономической дестабилизации и классификации ее факторов Conceptual approach to the levels of economic destabilization forming and classification of its factors Ісаєва, О.В. Макроекономіка Зміни у світовій економіці призвели до нестабільності, надзвичайно загострилася конкуренція на світових ринках, зросла загроза нормальному функціонуванню підприємств. Стаття присвячена висвітленню теоретичних основ і методологічних підходів до побудови класифікації дестабілізуючих факторів, що впливають на функціонування виробничо-економічних систем (ВЕС), а також рівнів формування цих факторів залежно від ступеня їх прояву. Ключові слова: криза, дестабілізація, виклик, небезпека, загроза, ризик. Изменения в мировой экономике привели к нестабильности, чрезвычайно заострилась конкуренция на мировых рынках, выросла угроза нормальному функционированию предприятий. Статья посвящена освещению теоретических основ и методологических подходов к построению классификации дестабилизировавших факторов, которые влияют на функционирование производственно-экономических систем, а также уровней формирования этих факторов в зависимости от степени их проявления. Ключевые слова: кризис, дестабилизация, вызов, опасность, угроза, риск. Changes in a world economy resulted in instability, a competition was extraordinarily sharpened on world markets, a threat the normal functioning of enterprises grew. The article is devoted illumination of theoretical bases and methodological going near the construction of classification of destabilizing factors which influence on functioning of the productional economic systems, and also levels of forming of these factors, depending on the degree of their display. Key words: crisis, destabilization, challenge, unsafety, threat, risk. 2009 Article Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 57-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22928 330.33 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Макроекономіка Макроекономіка |
| spellingShingle |
Макроекономіка Макроекономіка Ісаєва, О.В. Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників Економічний вісник Донбасу |
| description |
Зміни у світовій економіці призвели до нестабільності, надзвичайно загострилася конкуренція на світових ринках, зросла загроза нормальному функціонуванню підприємств. Стаття присвячена висвітленню теоретичних основ і методологічних підходів до побудови класифікації дестабілізуючих факторів, що впливають на функціонування виробничо-економічних систем (ВЕС), а також рівнів формування цих факторів залежно від ступеня їх прояву. Ключові слова: криза, дестабілізація, виклик, небезпека, загроза, ризик. |
| format |
Article |
| author |
Ісаєва, О.В. |
| author_facet |
Ісаєва, О.В. |
| author_sort |
Ісаєва, О.В. |
| title |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| title_short |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| title_full |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| title_fullStr |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| title_full_unstemmed |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| title_sort |
концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Макроекономіка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22928 |
| citation_txt |
Концептуальний підхід до рівнів формування економічної дестабілізації та класифікації її чинників / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 57-66. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT ísaêvaov konceptualʹnijpídhíddorívnívformuvannâekonomíčnoídestabílízacíítaklasifíkacííííčinnikív AT ísaêvaov konceptualʹnyjpodhodkurovnâmformirovaniâékonomičeskojdestabilizaciiiklassifikaciieefaktorov AT ísaêvaov conceptualapproachtothelevelsofeconomicdestabilizationformingandclassificationofitsfactors |
| first_indexed |
2025-11-25T20:01:12Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:01:12Z |
| _version_ |
1849793839839051776 |
| fulltext |
57
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Зміни у світовій економіці призвели до неста-
більності, надзвичайно загострилася конкуренція на
світових ринках, зросла загроза нормальному функ-
ціонуванню підприємств. Ця стаття присвячена висвіт-
ленню теоретичних основ і методологічних підходів
до побудови класифікації дестабілізуючих чинників,
що впливають на функціонування виробничо-еконо-
мічних систем (ВЕС), а також рівнів формування цих
чинників залежно від ступеня їх прояву.
Криза всесвітнього масштабу стала серйозним
попередженням для глобальної ринкової економіки і
за численними прогнозами стане поштовхом до транс-
формації домінуючої економічної системи та змінить
пріоритети глобалізаційних процесів. Посиленням су-
перечливих тенденцій позначилася ситуація в промис-
ловому секторі економіки. За даними Державного
комітету статистики України (рис. 1), за підсумком
січня-грудня 2008 року вперше було зафіксовано ско-
рочення промислового виробництва (до відповідного
періоду попереднього року).
УДК 330.33
О. В. Ісаєва,
м. Донецьк
О. В. Ісаєва
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО РІВНІВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ЇЇ ЧИННИКІВ
102,2
99,3
96,9
106,2105,7105,4
105,6
105,5104,9
103,8
102,6
100,7100,699,9
97,8
116,3
113,9 112,9 112,8 112,2 111,8 111,3 111,0 110,7 111,0 110,7 110,2
105,1
106,3
108,8
105,7
107,8 108,0 108,0 107,5 107,3
95
100
105
110
115
120
сі
че
нь
лю
ти
й
бе
ре
зе
нь
кв
іте
нь
тр
ав
ен
ь
че
рв
ен
ь
ли
пе
нь
се
рп
ен
ь
ве
ре
се
нь
жо
вт
ен
ь
ли
ст
оп
ад
гр
уд
ен
ь
2006 рік 2007 рік 2008 рік
Рис. 1. Зміни обсягів промислового виробництва
(наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) [1]
Зростаюча складність економічних процесів ста-
вить нові, більш високі вимоги до управління еконо-
мічними системами всіх рівнів. Специфічні умови
функціонування підприємств характеризуються висо-
ким рівнем невизначеності, що впливає на збільшен-
ня дестабілізуючих чинників під час прийняття управ-
лінських рішень. У зв’язку з цим для ефективного
управління виробничо-економічною системою необ-
хідно чітко розрізняти основні види дестабілізації та
класифікувати чинники, що її зумовлюють.
Дестабілізація — невід’ємна складова будь-якої
господарської діяльності. В умовах ринкової еконо-
міки витрати економічної діяльності підприємства, яка
не виправдала себе, покладаються безпосередньо на
суб’єкта господарювання. Це сприяє усвідомленню
потреби в розробці відповідного новій ситуації понят-
тя «дестабілізації», вивченню причин її виникнення й
методів попередження можливих негативних
наслідків, введення аналізу дестабілізуючих впливів
у повсякденну практику підготовки управлінських
58
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
рішень на виробничих підприємствах. Дестабілізація
присутня в діяльності підприємства будь-якого типу.
Проте для різних існуючих суб’єктів роль дестабілі-
зації неоднакова. Важливо зосередитися на якісному
аналізі проблематики обліку дестабілізуючих впливів
у конкретній практичній діяльності саме виробничих
підприємств як основної ланки економіки.
Метою статті є визначення теоретичних ос-
нов і методологічних підходів до класифікації деста-
білізуючих чинників, що впливають на діяльність ви-
робничо-економічних систем, а також розгляд рівнів
дестабілізуючих чинників й аналіз основних підходів
до управління підприємствами в умовах дестабілізації.
Дослідження економічної сутності та змісту де-
стабілізуючих впливів дозволяють дати таке визначен-
ня цієї економічної категорії. Управління виробничо-
економічною системою в умовах дії дестабілізуючих
чинників — це спосіб ведення виробництва в умовах
дестабілізації та невизначеності, що створює не-
обхідність і можливість запобігання несприятливого
впливу дестабілізуючих чинників на процеси відтво-
рення та його результати з метою одержання стійкого
доходу та мінімізації суми можливих втрат. На вироб-
ничу систему в процесі її функціонування діють різно-
го роду дестабілізуючі чинники, що призводять до
відхилення фактичних значень показників виробничо-
господарської діяльності від планових [2].
Дія будь-якого чинника на роботу виробничо-еко-
номічної системи називається впливом. Будь-яка ви-
робничо-економічна система в процесі свого функ-
ціонування піддається впливам. Щоб забезпечити ви-
конання якого-небудь процесу у виробничо-економічній
системі, вводиться задавальний вплив або завдання.
Одержавши завдання, система формує керуючий вплив,
що змінює хід управління процесом відповідно до зав-
дання. Впливи, що прагнуть порушити необхідний фун-
кціональний зв’язок між задавальним впливом і керо-
ваною величиною, називаються дестабілізуючими впли-
вами. Іншими словами, впливи, що відхиляють про-
цес від заданого його плину, називаються дестабілізу-
ючими впливами (чинниками).
Природа й характер дестабілізуючих чинників
можуть бути досить різноманітними, різною є і глиби-
на їхнього впливу на систему. Що ж є причиною впли-
ву дестабілізуючих чинників? Уявлення про це може
дати загальна класифікація дестабілізуючих чинників.
Під дестабілізуючим розуміємо такий чинник, що,
впливаючи на систему, спричинює в ній відповідну
реакцію у вигляді керуючого впливу для виправлення
існуючого або можливого збою в процесі її функціо-
нування [3, с. 160].
Як бачимо, у змістовному плані дестабілізація ВЕС
— явище похідне, що, втім, відображено самою ети-
мологією терміну (де — «стабілізація», тобто відсутність
стабільності). Поняття «дестабілізація» припускає ди-
хотомічний розподіл — стабілізація/дестабілізація.
Визначення меж імовірності виникнення різних
дестабілізуючих чинників, їх правильна оцінка й запо-
бігання, зважаючи на їх різноманіття й неясність по-
ходження, є складно розв’язуваним завданням. Про-
те його рішення необхідне й може бути здійснене на
основі актуальної економічної теорії, що може ство-
рити передумови успішного визначення загальної при-
роди й аналізу дестабілізуючих чинників, їх структу-
ри, специфіки кожного з них, діапазону поширення та
шляхів їх нейтралізації.
Серед дестабілізуючих чинників виробничо-еко-
номічної системи можна виділити, залежно від місця
виникнення, зовнішні та внутрішні (рис. 2).
До зовнішніх відносяться чинники, зумовлені
причинами, не пов’язаними безпосередньо з діяльні-
стю певного підприємства. Внутрішніми будемо вва-
жати чинники, виникнення яких спричинюється діяль-
ністю самого підприємства. Зовнішні дестабілізуючі
чинники, що відіграють істотну роль у загальному
профілі дестабілізації виробничого підприємства,
підрозділяються на політичні, юридичні, соціально-еко-
номічні (макроекономічні), екологічні, науково-
технічні, архітектурно-будівельні, адміністративні.
Політичні дестабілізуючі чинники слід відносити
до групи зовнішніх чинників, оскільки на них підприєм-
ство не може робити безпосереднього впливу, тому
що виникнення цих чинників не залежить від резуль-
татів його діяльності. Політичні дестабілізуючі чинни-
ки умовно можна також поділити на (табл. 1.).
Юридичні дестабілізуючі чинники — це можливість
втрати права власності, створення збитків у зв’язку з
помилками при укладанні договорів і контрактів, ви-
никнення претензій третіх осіб, наявність невиявлених
ускладнень об’єкта тощо. Старанність юридичного дос-
лідження, співробітництво зі страховими компаніями
дозволять знизити імовірність цих дестабілізуючих чин-
ників, запобігти значній частині з них.
Архітектурно-будівельні дестабілізуючі чинники
— неправильний вибір місця реалізації проекту, його
невідповідність навколишній забудові, помилки в кон-
структивних рішеннях, неправильний вибір матеріалів,
неточне визначення планування об’єкта, як правило,
пов’язані з недостатньо детальним проробленням про-
ектів спорудження й розвитку об’єктів нерухомості,
слабкістю їхньої технічної експертизи.
До цієї категорії дестабілізуючих чинників належать
і технологічні дестабілізуючі чинники, що значною мірою
зумовлені специфікою місця реалізації проектів.
Соціально-економічні дестабілізуючі чинники ви-
робничо-економічних систем — зміни в стані еконо-
О. В. Ісаєва
59
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
О. В. Ісаєва
Рис. 2. Класифікація дестабілізуючих чинників ВЕС
міки регіонів, галузі, держави, зміни в стані й тенден-
ціях попиту та пропозиції на ринку, поява конкурую-
чих виробничо-економічних систем або нових виробів
і т.д. Соціально-економічні дестабілізуючі чинники по-
в’язані перш за все зі зміною ринкової ситуації. Ця
зміна може знайти вияв у цілому ряді чинників:
— у зміні попиту під впливом зниження ділової
активності або доходів населення;
— у зростанні цін на матеріали й обладнання;
— у появі альтернативних пропозицій на ринку
(наприклад, ріст пропозиції оренди приміщень як аль-
тернатива придбання у власність);
— у збільшенні пропозиції конкуруючими вироб-
ничо-економічними системами тощо.
Можливість запобігання або зниження ступеня
ймовірності втрат виробничо-економічної системи в
60
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Таблиця 1
Політичні дестабілізуючі чинники
Політичні
дестабілізуючі чинники Сутність і короткий опис
Державні
Нестабільність внутрішньополітичної обстановки країни, що впливає на
результати діяльності підприємств, у зв’язку із чим зростає погіршення
фінансового стану підприємств, аж до їхнього банкрутства. Напруженість
політичної ситуації в країні призводить до порушення господарських
зв’язків, що спричинює незабезпеченість сировиною, матеріалами, обла-
днанням.
Регіональні
Нестабільність політичної обстановки в певному регіоні, що впливає на
результати діяльності підприємств; зокрема, це може бути ймовірність
втрат через військові дії в певному регіоні, а також втручання в діяльність
підприємств регіональних органів управління.
Міжнародні
Урахування цього фактору є важливим для діяльності підприємств, що
мають вихід на міжнародний ринок, так і для підприємств, що мають за-
рубіжних партнерів.
зв’язку з існуванням соціально-економічних дестабі-
лізуючих чинників багато в чому залежить від глиби-
ни пророблення прийнятих економічних рішень, пос-
тійного вивчення ситуації на ринку, наявності системи
альтернативних постачань тощо.
Зовнішні соціально-економічні дестабілізуючі
чинники — постійний супутник будь-якого бізнесу, але
ступінь їхньої імовірності істотно залежить від якості
діяльності виробничо-економічної системи, яка й сама
може бути джерелом дестабілізуючих впливів. Зокре-
ма, дестабілізуючі впливи можуть виникнути з таких
причин:
— недостатньо представлений аналіз ситуації на
ринку щодо аналогічних угод і проектів;
— неправільне тлумачення наявних даних;
— необ’єктивне ставлення до даних;
— необґрунтоване перенесення минулого досві-
ду на майбутні періоди без обліку середовища, що
змінюється.
Наведемо приклад науково-технічних дестабілі-
зуючих чинників. Спричинені інноваційною діяльністю
інших суб’єктів, вони можуть за певних умов явити
загрозу економічній безпеці виробничо-економічної
системи (наприклад, освоєння конкурентами нової тех-
нології, що істотно знижує витрати виробництва, доз-
волить їм одержати перевагу в ціновій конкуренції).
Аналогічною є небезпека у використанні науко-
во-технічних досягнень для випуску нового товару.
Науково-технічний прогрес відкриває також можли-
вості для деструктивних дій щодо конкурентів (вторг-
нення в чужі бази даних з метою їхнього руйнування,
введення помилкової інформації, псування комп’ютер-
них програм).
Під екологічними дестабілізуючими чинниками
розуміємо сукупність чисто природних і природно-
антропогенних чинників, які не є засобами праці, пред-
метами споживання або джерелами енергії й сирови-
ни, але безпосередньо впливають на ефективність ро-
боти підприємства. До них можна віднести, наприк-
лад, небезпечні природні явища й стихійні лиха: зем-
летруси, виверження вулканів, зрушення, повені, при-
родні пожежі, урагани, сильні снігопади, лавини тощо.
Адміністративні дестабілізуючі чинники в україн-
ських умовах мають особливе значення. Нерідкі ви-
падки, коли в процесі реалізації проектів істотно зміню-
ються умови, виконання яких потребують органи
місцевого управління (податковий режим, вимоги з
виконання зобов’язань з розвитку міської інфраструк-
тури, умови підключення до інженерних мереж) [4].
Дуже важливо на початковій стадії досягати точного
визначення зобов’язань, які повинні бути виконані
організатором інвестиційного проекту, та їхнього до-
кументального закріплення.
На основі проведених досліджень наводимо
найбільш типові з зовнішніх чинників: заходи конку-
рентів, раптові зміни в економічному становищі
клієнтів, кризи, суспільні події, структурні зміни в
суспільстві, погодні умови, положення на ринку праці,
законодавство, нормативні акти, заходи з регулюван-
ня соціальних процесів, міграція населення, зміни на
грошових ринках, зміна міжнародної кон’юнктури й
пов’язані з ним події, зміна у відносинах політичних
сил; нові технології, заходи, проведені профспілковим
рухом; діяльність засобів масової інформації, зміни в
позиціях та оцінках.
Внутрішні дестабілізуючі чинники виникають без-
О. В. Ісаєва
61
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
посередньо в процесі діяльності виробничо-економіч-
ної системи. Цю діяльність можна поділити на про-
мислову та непромислову. Непромислова (в основ-
ному соціальна) сторона діяльності виробничо-еконо-
мічної системи спрямована на задоволення побутових
і культурних потреб колективу. Промислова діяльність
виробничо-економічної системи складається з процесів
відтворення, виробництва, обігу й управління. У свою
чергу, виробничий процес представляє собою су-
купність взаємозалежних основних, допоміжних і
обслуговуючих процесів праці. У кожній з цих сфер
виникають свої специфічні дестабілізуючі чинники.
1) Дестабілізуючі чинники відтворювальної діяль-
ності виробничо-економічної системи. Відтворюваль-
на сторона діяльності виробничо-економічної систе-
ми пов’язана головним чином з інвестиційною діяль-
ністю та процесами набору, підготовки й підвищення
кваліфікації кадрів. У частині кадрових проблем мо-
жуть виявитися такі дестабілізуючі чинники як:
— неправільна оцінка необхідного періоду підго-
товки й перепідготовки персоналу;
— відтік кваліфікованої робочої сили внаслідок
природних і техногенних катастроф у регіоні тощо.
2) Дестабілізуючі чинники у сфері управління
виробничо-економічної системи. У сфері управління
виявляються соціально-трудові дестабілізуючі чинни-
ки, під якими розуміємо будь-яку взаємодію, у якій
беруть участь працівники підприємства: протест,
страйк, протистояння, зіткнення тощо.
Можна замінити термін «соціально трудовий»
дестабілізуючий чинник запозиченим з американської
літератури терміном «виробничий» або «індустріаль-
ний», який можна визначити як «перелік видів відно-
син, що виражають протистояння між власниками про-
мислових підприємств, з одного боку, й робітниками
та їх організаціями, з іншого». Існують ситуації та про-
тести з приводу невиплати заробітної плати. В умовах
бартерного обміну й економіки неплатежів і взаємо-
заліків реальні гроші виявляються поза підприємством
і поза контролем його адміністрації. Управління такою
дестабілізацією потребує залучення більш широкого
кола учасників, ніж власник і адміністрація підприєм-
ства (роботодавці) й працівники, таких, як державні
органи різного рівня, різнорідні економічні агенти, га-
лузеві структури. Адміністрація підприємства повин-
на розуміти сутність того, що відбувається, з тим, щоб
приймати ефективні рішення в умовах дестабілізації.
Працівники можуть висувати вимоги, рішення яких
істотно впливає на питання праці на підприємстві.
Тепер можна виділити основні напрямки деста-
білізуючих впливів:
— між працівником і управлінням підприємством
з питань умов праці;
— між управлінням підприємством і домовлас-
ником, пов’язані з невідповідністю ціни праці й потре-
бами домашнього господарства;
— між управлінням підприємством і домовлас-
ником з питань соціальної підтримки;
— між державою та домовласником з питань
соціальної підтримки.
3) Дестабілізуючі чинники виробничої діяльності
виробничо-економічної системи. Найбільш поширени-
ми дестабілізуючими чинниками в основній вироб-
ничій діяльності є:
— виробничі аварії;
— позапланові зупинки обладнання або перериван-
ня технологічного циклу виробничо-економічної систе-
ми через вимушене переналагодження обладнання (на-
приклад, унаслідок зміни якісних параметрів сировини);
— порушення персоналом технологічної та тру-
дової дисципліни тощо.
Наслідками аварій та пов’язаних з ними нещас-
них випадків є погіршення соціального клімату на
підприємстві.
У допоміжній виробничій діяльності дестабілізу-
ючі чинники можуть виникнути як:
— перебої енергопостачання;
— подовження на невизначений термін тривалості
ремонту обладнання;
— аварії допоміжних систем (вентиляційних при-
строїв, систем водо- й теплопостачання тощо);
— непідготовленість інструментального господар-
ства підприємства до освоєння нового виробу й ін.
У сфері обслуговуючих виробничих процесів
виробничо-економічної системи дестабілізуючими
чинниками можуть виявитися:
— збої в роботі служб, що забезпечують функ-
ціонування основного й допоміжного устаткування;
— аварія або пожежа в складських приміщеннях;
— вихід з ладу (повний або частковий) обчислю-
вальних потужностей у системі обробки інформації тощо;
— може бути викрадене не тільки фізичне майно
підприємства та людські ресурси, але й інтелектуаль-
не надбання підприємства, наприклад, недостатня па-
тентна захищеність продукції підприємства й техно-
логії та її виготовлення, що дозволило конкурентам
освоїти випуск тієї ж продукції, не витрачаючи засобів
на придбання ліцензії.
4) Дестабілізуючі чинники в сфері обігу виробни-
чо-економічної системи. У сфері обігу діяльність підприє-
мства піддається дії таких дестабілізуючих чинників, як:
— порушення підприємствами-суміжниками по-
годжених графіків постачань сировини, комплектую-
чих і т. п.;
— невмотивована відмова оптових споживачів
вивезти або оплатити отриману готову продукцію;
О. В. Ісаєва
62
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
— банкрутство й самоліквідація підприємства-
контрагентів або ділових партнерів і в результаті зник-
нення постачальників сировини або споживачів гото-
вої продукції [4].
На основі проведених досліджень можна виді-
лити найбільш типові напрямки внутрішніх дестабілі-
зуючих чинників: особисті відносини; перевантажен-
ня на роботі; відпустки, незаплановані й вимушені;
хвороби; заходи, проведені профспілковим рухом;
позитивні й негативні несподівані ситуації; звільнення
або прийом на роботу нових працівників; розширення
або скорочення діяльності організації; несправності
машин і обладнання; неправильна поведінка клієнтів
або персоналу; дії впливових осіб, що сприяють або
заважають діяльності організації; чинники охорони й
безпеки праці; ініціативи й ідеї; інформація; співбесі-
ди; подяки й догани; вмотивованість.
Наприклад, у підприємстві ВАТ «Донецький за-
вод високовольтних опор» незаплановані й виму-
шені відпустки у 2006 р. отримало 205 працівників
із 438, а у 2007 р. — 249 із 459 працівників. А в
підприємстві ВАТ «Ізоляція» тимчасова непрацез-
датність у 2006 р. була у 258 працівників із 481, а у
2007 р. — 215 із 305 працівників (рис. 3). У [5]
показано, як провести фінансовий аналіз, а також
прийняти інвестиційні рішення за допомогою фінан-
сових функцій MS Excel.
О. В. Ісаєва
Рис. 3. Порівняння тимчасової непрацездатності
205
233
249
210
258
223
215
90
0
50
100
150
200
250
300
350
400
450
500
2006 2007 2006 2007
ВАТ "Донецький завод високольтних
опор"
ВАТ "Ізоляція"
Незаплановані та вимушені відпустки Загальна кількість працівників, чол.
І нарешті, фінансові дестабілізуючі чинники мо-
жуть бути зумовлені як загальним станом фінансової
системи в країні, так і виникати в зв’язку з прийнят-
тям виробничо-економічною системою тих або інших
рішень щодо фінансування її діяльності. Іншими сло-
вами, фінансові дестабілізуючі чинники можуть бути і
внутрішніми, і зовнішніми.
Фінансові дестабілізуючі чинники поділяємо на
декілька груп:
— дестабілізуючі чинники, зумовлені тим або
іншим варіантом управління, обраним виробничо-еко-
номічною системою для фінансування її діяльності, сту-
пенем пророблення нею фінансових рішень. Наприк-
лад, вибір кредиту як джерела фінансування проекту
більше піддається впливу дестабілізуючих чинників
порівняно з випуском звичайних акцій, тому що при-
пускає виплату основного боргу і відсотків за графі-
ком, чого немає при випуску акцій. Водночас випуск
акцій без упевненості в можливості їхнього розміщення
може виявитися більш дорогим інструментом фінан-
сування, ніж кредитні ресурси;
— дестабілізуючі чинники, що виникають у зв’яз-
ку з помилками у фінансових розрахунках. Наприк-
лад, помилки при складанні плану надходжень і вит-
рат фінансових ресурсів можуть призвести до непла-
тоспроможності виробничо-економічної системи на
будь-якому етапі проекту або угоди, що потребує за-
63
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
О. В. Ісаєва
лучення більш дорогих ресурсів, якщо взагалі це буде
можливим.
Зневажливе ставлення до економічного аналізу
— досить поширене явище в сучасному українсько-
му бізнесі. Так, незважаючи на наявність численних
методик і програм аналізу ефективності інвестиційних
проектів, вони є малодійовими через недостатню ува-
гу до вивчення ситуації на ринку. Справа обмежуєть-
ся найчастіше необ’єктивними або неповноцінними
даними, власним досвідом і досвідом найближчого
оточення.
Нерідко аналіз обмежується вивченням ринкової
кон’юнктури без дослідження чинників, що вплива-
ють на її зміну. Недоліки економічного аналізу можуть
підсилюватися за рахунок непродуманих організацій-
но-економічних рішень (наприклад, неправильний
вибір організаційної структури управління виробни-
чо-економічною системою), що підвищує імовірність
дестабілізації. Остаточно всі види дестабілізуючих
чинників так чи інакше мають фінансовий вимір, або
збільшуючи витрати з проекту або угоди, або знижу-
ючи доход, або призводячи до перевищення заплано-
ваних термінів інвестування, або в кінцевому випадку
— до втрати не тільки доходу, але й капіталу. Резуль-
татом виявлення дестабілізуючих чинників на обсте-
жуваних підприємствах ВАТ «Донецький завод висо-
ковольтних опор» й ВАТ «Ізоляція» стало формулю-
вання базового набору дестабілізуючих чинників,
представленого в таблиці 2.
У реальній економічній практиці всі групи деста-
білізуючих чинників є взаємозалежними й часто пе-
реплітаються один з одним. Так, при істотному обме-
женні платоспроможного попиту відсутність дослід-
жень стану й тенденцій попиту та пропозиції на ринку,
зневажливе ставлення до питань фінансового плану-
вання можуть призвести до серйозніших наслідків, ніж
у ситуації його стабільності або тим більше росту.
Подана класифікація дестабілізуючих чинників доз-
воляє спростити їхній якісний аналіз, визначити по-
тенційні галузі виникнення, визначити всі основні дес-
табілізуючі чинники й обрати стратегію управління ними.
Виявлення сфер прояву дестабілізації або концен-
трації дестабілізуючих чинників, їх моніторинг,
кількісний та якісний аналіз, прогнозуючи потенційні
сценарії їх виникнення та розвитку, забезпечує мож-
ливість управління ВЕС в умовах дестабілізації. Це доз-
воляє значно знизити рівень дії дестабілізуючих чин-
ників на виробничо-економічну систему й мінімізува-
Таблиця 2
Базовий набір дестабілізуючих чинників
Дестабілізуючі чинники
Зовнішні чинники Внутрішні чинники
Політична стабільність Аварії основного устаткування
Соціальна стабільність Аварії допоміжного виробничого устаткування
Порушення контрактів з боку місцевих або
федеральних органів державної влади
Непідготовленість інструментального господарст-
ва й технологічного оснащення для зміни виробле-
ного продукту
Негативна зміна цін на сировину, матеріали,
що комплектують, енергоресурси тощо Порушення персоналом технологічної дисципліни
Падіння платоспроможного попиту на основ-
ну продукцію
Існування можливостей для економічних зловжи-
вань і злочинів
Поява нових господарських суб’єктів-
конкурентів у тому же секторі ринку
Відтік кваліфікованої робочої сили, вибуття клю-
чових співробітників підприємства
Поява в конкурентів нової технології вироб-
ництва з меншими витратами
Недостатня патентна захищеність продукції під-
приємства й технології її виготовлення
Жорсткість у регіоні господарювання підпри-
ємства екологічних вимог
Недостатній рівень забезпечення необхідною для
роботи інформацією
Схильність до недружнього поглинання Недостатня якість управління або «управлінської
команди»
Неадекватне формулювання власних стратегічних
цілей підприємства
Неадекватність інноваційної політики Порушення комунікативних зв’язків між під-
приємствами як господарюючими суб’єктами Неадекватність інвестиційної активності підпри-
ємства
64
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
ти їх негативні наслідки. Можна виділити декілька
послідовних рівнів формування дестабілізації за чер-
говістю їх прояву: поява кризової зони, виклик, не-
безпека, ризик, загроза, дестабілізуюча подія (чинник)
і дестабілізація (рис. 4).
Під кризовою зоною розуміється якась сфера ви-
никнення обставин, здатних спровокувати появу но-
вих рівнів дестабілізації.
Виклик — це сукупність обставин, не обов’яз-
ково конкретно дестабілізуючого характеру, але, бе-
зумовно, таких, що потребують реагування на них.
Поняття містить у собі «поведінку з метою руйнуван-
ня або серйозної зміни існуючих і пануючих норм»
[6]. Іншими словами, виклик — це явища й процеси,
які в цей час не ставлять під питання стабілізацію, але,
якщо не прийняти ряд конкретних заходів, подалі за-
безпечення стабілізації виявиться таким, що його склад-
но досягти, або навіть неможливим.
За суттю виклик визначається існуванням опо-
середкованих негативних чинників, які у розвитку
можуть призвести до конфліктної ситуації, істотно
змінити обстановку й створити пряму загрозу функ-
ціонуванню підприємства. Ця обставина перетворює
виклик на первинну категорію системи «стабілізація
— дестабілізація».
Небезпека — цілком усвідомлювана, але не фа-
тальна ймовірність нанесення збитку підприємству,
зумовлена наявністю об’єктивних і суб’єктивних чин-
ників, що володіють вражаючими властивостями. Вона
представляє собою об’єктивно існуючу можливість
негативного впливу, в результаті чого може погірши-
тися стан підприємства.
Характеристикою небезпеки є її потенційність,
прихильність до майбутнього. При появі «дестабілізу-
ючих впливів» вона зникає як така (тобто перестає ква-
ліфікуватися як небезпека) або після зникнення такої
можливості, або, навпаки, з її реалізацією.
Загроза — найбільш конкретна й безпосередня фор-
ма дестабілізації, створювана цілеспрямованою діяльністю.
Небезпека й загроза представляють собою різні рівні ста-
ну, що підриває стабільне функціонування підприємства.
Загроза — це стадія крайнього загострення протиріч, без-
посередньо передконфліктний стан, коли наявна готовність
одного з дестабілізуючих чинників нанести свій негатив-
ний вплив на конкретне підприємство.
Ризик (у найзагальнішому вигляді) можливість
виникнення несприятливих і небажаних наслідків
діяльності самого підприємства. У контексті представ-
леної послідовності ризик виступає своєрідною фор-
мою прояву небезпеки, зумовленою цілеспрямованою
активністю самого підприємства. При цьому ризик
представляє собою ймовірність певних обмежень у ре-
алізації намічених дій, пов’язаних з тим, що не завж-
Рис. 4. Рівні дестабілізації
Рівні
дестабілізації
Кризова зона
Небезпека
Виклик
Загроза
Ризик
Дестабілізуюча подія
(фактор)
Дестабілізація
О. В. Ісаєва
ди вдається заздалегідь точно прорахувати, як позна-
чаться на стабільності функціонування підприємства
ті або інші новації.
Дестабілізуючу подію можна визначити як реа-
лізацію небажаного сценарію дії на ВЕС (у процесі
функціонування), окремого чинника або їх сукупності
та/або умов дестабілізуючого характеру.
Формування єдиної класифікації рівнів дестабі-
лізуючих чинників, — кризової зони, проблем, викликів,
небезпек, загроз, ризиків, подій та дестабілізації — доз-
воляє провести їх повне ієрархічне урахування як у роз-
рахунку загального рівня дестабілізації підприємства.
Методологічна роль розглянутих феноменів по-
лягає в тому, що, вибудувані в ряд, вони, по-перше,
показують багатоплановість тих ситуацій, які спричи-
(чинник)
65
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
няють заклопотаність і тривогу керівництва, спонуку-
ючи його до дій для захисту підприємства; по-друге,
підкреслюють специфіку змісту й характеризують різні
ступені інтенсивності прояву несприятливих чинників.
Загальною рисою розглянутих нами понять є те,
що вони характеризують можливості й здатності кого-
небудь (чого-небудь) завдати шкоди.
Особливе ж полягає в тому, що в кожному з них
відбите розходження щодо:
— оцінки, ступеня реальності дестабілізації в міру
наближення можливості її настання в дійсності;
— місця й ролі суб’єктивних і об’єктивних чинників;
— конкретної адресності впливу на підприємство.
Управління підприємством, що функціонує під
впливом дестабілізуючих чинників, — це перш за все
передбачення появи нових рівнів формування дестаб-
ілізуючих чинників, створення кризової зони (зон);
вірогідність переходу окремих (або комплексу) вик-
ликів у небезпеку; небезпеки в реальну загрозу; мож-
ливим ризиком виникнення значних збитків від катас-
трофічних природних, техногенних катаклізмів або
різких дестабілізуючих подій у соціально-політичній
сфері; реалізацією дестабілізуючих подій; і, зрештою,
дестабілізації від їх прояву.
Ефективність системи оцінки й моніторингу дес-
табілізації ПЕС часто визначається класифікацією рівнів
і видів дестабілізуючих чинників. Науково обґрунто-
вана класифікація дозволяє чітко визначити місце кож-
ного дестабілізуючого чинника в загальній системі де-
стабілізації.
Існує значна кількість класифікацій викликів,
небезпек, загроз і ризиків. Незважаючи на те, що в
своїй основі вони походять від єдиних джерел, у су-
часній літературі наводяться не узгоджені між собою
їх класифікації, особливо ризиків [7] — [9].
В економічній теорії використовуються терміни
«підприємницький ризик», «фінансовий ризик», «інве-
стиційний ризик», «економічний ризик», «господарсь-
кий ризик». Найбільш загальний зміст має термін «гос-
подарський ризик», тому що під господарською діяль-
ністю підприємства розуміються всі аспекти, що сто-
суються роботи й розвитку підприємства.
Виклики підприємству в економічній сфері його
діяльності переходять в небезпеки, потім в загрози й
ризики як математичні сподівання їх настання, які
відбуваються також в економічній складовій дестабі-
лізації. Це значною мірою належить і до збитків як
кількісних показників втрат підприємства. Проте зби-
ток від дестабілізуючого впливу на ВЕС в економічній
сфері може виявитися і в інших сферах: техногенній,
соціальній, політичній и т. д. Необхідність стійкого роз-
витку соціально-економічної системи в цілому і роз-
витку кожного підприємства окремо потребує пов’я-
зати в єдине ціле розвиток усіх її підсистем для забез-
печення безпеки підприємств й оточуючого їх природ-
ного середовища.
За рівнем прояву дестабілізуючих чинників усіх
їх (у тому числі и саму дестабілізацію) можна поділи-
ти на: базовий рівень, інтегральний рівень, диферен-
ційовані рівні.
Базовий рівень: природно-екологічна сфера, тех-
ногенно-виробнича сфера, антропогенно-соціальна
сфера [10] — [11].
Інтегральний рівень: такі сфери, як політична,
економічна, соціальна, екологічна, енергетична, пра-
вова, науково-технологічна, інформаційна та ін.
Усі негативні чинники на інтегральному рівні в
різних сферах їх прояву ієрархічно надалі поділяють-
ся на певну кількість сфер їх прояву на диференційо-
ваних рівнях — 1-го порядку, 2-го порядку і т. д.
Диференційованих рівнів дестабілізуючих чин-
ників в різних сферах інтересів підприємства може
бути, у принципі, значна кількість. Усе залежить від
ступеня деталізації сфер прояву дестабілізуючих чин-
ників. Цей підхід до створення загальної структури
дестабілізуючих чинників дає можливість розробити
єдиний підхід до розрахунку кількісної оцінки їх зна-
чущості й на певній базі надалі розрахунку та аналізу
рівня дестабілізації підприємства.
Рівень загальної дестабілізації общД підприєм-
ства визначається сумою сфер i
базД . базовогоо рівня
його дестабілізації:
∑
=
=
3
1
.
i
i
баззаг ДД
Величина кожної сфери базового рівня дестабі-
лізації підприємства визначається якоюсь сукупністю
сфер j
інтегрД рівня його дестабілізації:
∑
=
=
n
j
j
інтегр
i
баз ДД
1
де n — кількість сфер інтегрального рівня дес-
табілізації підприємства, що включається до цієї сфе-
ри базового рівня його дестабілізації.
Слід зазначити, що деякі сфери інтегрального
рівня дестабілізації можуть входити до декількох сфер
базового рівня дестабілізації підприємства окремими
складовими їх сферами диференційованих рівнів. У
свою чергу сфери дестабілізації j
інтегрД інтеграль-
О. В. Ісаєва
66
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
ного рівня дестабілізації формуються з послідовних
сукупностей диференційованих рівнів дестабілізації
підприємства.
Кількість диференційованих рівнів безпеки виз-
начається необхідною глибиною урахування чинників
або рівня самої дестабілізації.
Дослідження проблем дестабілізації підприємства
в кожній сфері його інтересів повинно розвиватися не
тільки і не скільки шляхом опису всіх сторін прояву де-
стабілізації, але, і це головне, шляхом розробки дієвого
механізму розрахунку й аналізу сценаріїв розвитку подій
на всіх рівнях функціонування підприємства. Економічній
науці необхідний дієвий методологічний апарат якісного
моніторингу рівня дестабілізації підприємства в склад-
них і постійно мінливих умовах його функціонування.
Література
1. Промислове виробництво: підсумки січня —
листопада 2008 року Зміни обсягів промислового
виробництва (наростаючим підсумком у % до відпов-
ідного періоду попереднього року) [Електронний ре-
сурс] / Державний комітет статистики України, 2008.
— Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/
o pe ra t i v2008 /s o _ e k_ r_ u / soe kr u _ u / 11_ 20 08 /
page_04.htm. Заглавие с экрана. 2. Забродский В. А.
Оптимизация функционирования АСУ предприятием /
В. А. Забродский, В. И. Скурихин. — К.-Донецк :
Вища школа, Головное изд-во, 1978. — 136 с. 3. Хри-
стиановский В. В. Процессы дестабилизации в про-
изводственных системах: аксиоматика и анализ /
В. В. Христиановский. — Донецк : НАН Украины; Ин-
ститут экономики промышленности, 1998. — 208 с.
4. Качалов Р. М. Управление хозяйственным риском
производственных систем / Р. М. Качалов // Эконо-
мика и математические методы. — Т. 33. — Вып. 4,
1997. — С. 25 — 38. 5. Исаева Е. В. Использование
финансовых функций MS Excel в бизнес — анализе /
Е. В. Исаева, В. А. Низельник // Прометей : Регион.
сб. науч. тр. по экономике. Вып. 1(16). — Донецк :
Юго-Восток, 2005. — С. 250 — 255. 6. Категорія:
социальная психология [Електронний ресурс] / Вики-
педия — свободная энциклопедия. — Режим досту-
пу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Вызов Заглавие с экра-
на. 7. Пенцак Є. Я. Проблеми використання сучас-
них моделей управління ризиком / Є. Я.Пенцак,
А. Я. Пенцак // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка».
Логістика. — 2006. — № 552. — С. 111—120. 8. Вер-
бицька Г. Л. Оцінка економічного ризику / Г. Л. Вер-
бицька // Актуал. пробл. економіки. — 2004. — № 4.
— С. 129—136. 9. Карпунцов М. В. Ризикостійкість
підприємства / М. В. Карпунцов // Актуал. пробл. еко-
номіки. — 2008. — № 3. — С. 71—76. 10. Маму-
тов H. A. Связь стратегических рисков чрезвычай-
ных ситуаций с сопредельными рисками. Стратеги-
ческие риски чрезвычайных ситуаций: оценка и про-
гноз / Н. А. Мамутов // Материалы восьмой науч.-
практ. конф. по проблемам защиты населения и тер-
риторий от чрезвычайных ситуаций. — М. : Триада
Лтд, 2003. 11. Олеников Е. А. Экономическая безо-
пасность и инвестиции (теория и практика) / Е. А. Оле-
ников. — М.: М — Мега, 2000.
Ісаєва О. В. Концептуальний підхід до рівнів
формування економічної дестабілізації та кла-
сифікації її чинників
Зміни у світовій економіці призвели до нестабіль-
ності, надзвичайно загострилася конкуренція на світо-
вих ринках, зросла загроза нормальному функціону-
ванню підприємств. Стаття присвячена висвітленню те-
оретичних основ і методологічних підходів до побудо-
ви класифікації дестабілізуючих факторів, що вплива-
ють на функціонування виробничо-економічних систем
(ВЕС), а також рівнів формування цих факторів залеж-
но від ступеня їх прояву.
Ключові слова: криза, дестабілізація, виклик,
небезпека, загроза, ризик.
Исаева Е. В. Концептуальный подход к уров-
ням формирования экономической дестабилиза-
ции и классификации ее факторов
Изменения в мировой экономике привели к не-
стабильности, чрезвычайно заострилась конкуренция
на мировых рынках, выросла угроза нормальному
функционированию предприятий. Статья посвящена
освещению теоретических основ и методологических
подходов к построению классификации дестабилизи-
ровавших факторов, которые влияют на функциони-
рование производственно-экономических систем, а
также уровней формирования этих факторов в зави-
симости от степени их проявления.
Ключевые слова: кризис, дестабилизация, вызов,
опасность, угроза, риск.
Isaeva E. V. Conceptual approach to the levels
of economic destabilization forming and
classification of its factors
Changes in a world economy resulted in instability, a
competition was extraordinarily sharpened on world markets,
a threat the normal functioning of enterprises grew. The
article is devoted illumination of theoretical bases and
methodological going near the construction of classification
of destabilizing factors which influence on functioning of
the productional economic systems, and also levels of forming
of these factors, depending on the degree of their display.
Key words: crisis, destabilization, challenge,
unsafety, threat, risk.
О. В. Ісаєва
|