Ризик як міра невизначеності
Розглянуто взаємовідношення понять «ризик» та «невизначеність», причини виникнення невизначеності та зумовленого ним ризику, зв’язок ризику та прибутку. Наведена схема видової класифікації невизначеності, шляхи зниження її рівня. Ключові слова: імовірність, невизначеність, ризик. Рассмотрено взаимоо...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22970 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ризик як міра невизначеності / І.С. Якось // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860196608795213824 |
|---|---|
| author | Якось, І.С. |
| author_facet | Якось, І.С. |
| citation_txt | Ризик як міра невизначеності / І.С. Якось // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Розглянуто взаємовідношення понять «ризик» та «невизначеність», причини виникнення невизначеності та зумовленого ним ризику, зв’язок ризику та прибутку. Наведена схема видової класифікації невизначеності, шляхи зниження її рівня. Ключові слова: імовірність, невизначеність, ризик.
Рассмотрено взаимоотношение понятий «риск» и «неопределенность», причины возникновения неопределенности и предопределенного им риска, связь риска и прибыли. Приведена схема видовой классификации неопределенности, пути снижения ее уровня. Ключевые слова: вероятность, неопределенность, риск.
Interrelation of concepts «risk» and «vagueness», reasons of origin of vagueness and risk predefined by him, connection of risk and income is considered. The chart of specific classification of vagueness, ways of decline of level of vagueness, is resulted. Key words: probability, uncertainty, risk.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:09:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
136
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
І. С. Якось
Функціонування будь-якого суб’єкта підприєм-
ництва на різних етапах та в найрізноманітніших сфе-
рах діяльності пов’язане з невизначеністю. Існування
невизначеності в діяльності суб’єктів господарюван-
ня є причиною виникнення ризиків, без яких немож-
ливий ефективний розвиток підприємства.
Уникнути невизначеності в підприємництві немож-
ливо, адже вона являє собою елемент об’єктивної
дійсності, тому що завжди існує аспект неоднознач-
ності розвитку, неможливості точного прогнозування
певних подій, неповної чи недостовірної інформації.
Проблема невизначеності та ризику яскраво вис-
вітлена в роботах багатьох учених: В.В. Вітлінського,
С. І. Наконечного, С. М. Клименка, В. В. Лук’янової,
Н. І. Машиної та ін.
Метою цієї статті є визначення зв’язку між таки-
ми явищами, як ризик та невизначеність, а також вив-
чення причин їх виникнення, шляхів зниження їх рівня.
Першопричиною, необхідною умовою виникнен-
ня підприємницьких ризиків виступає невизначеність
результатів діяльності. Слід зазначити, що вже понад
сто років триває наукова дискусія з приводу взаємові-
дношення понять «ризик» та «невизначеність». Так, ще
економісти неокласичної школи (кінець XIX — поча-
ток XX ст.) ототожнювали ризик із невизначеністю.
Представники неокейнсіанського напряму, навпаки,
розрізняли категорії «ризик» і «невизначеність», що
пов’язано з умовою: відомі чи ні суб’єкту, що приймає
рішення, кількісні ймовірності появи визначених подій.
Якщо ризик характерний для економічних систем з
масовими явищами, то невизначеність має місце, як
правило, у тих випадках, коли ймовірності наслідків
доводиться визначати суб’єктивно через відсутність
статистичних даних за попередні періоди.
На сучасному етапі більшість учених-економістів
дотримуються думки, згідно з якою поняття «ризик»
та «невизначеність» не є тотожними. У ситуаціях ри-
зику ми можемо використовувати об’єктивні значен-
ня ймовірностей для статистичного прогнозування
(ймовірність можна визначити на підставі попереднь-
ого періоду), тоді як у ситуаціях із невизначеністю
ймовірність використовується як суб’єктивна оцінка
можливих наслідків [3, c. 102].
Умови невизначеності є предметом досліджень
й об’єктом постійного спостереження з боку еко-
номістів та спеціалістів інших сфер.
З погляду економічної теорії невизначеність —
УДК 330.131.7
І. С. Якось,
Запорізька державна інженерна академія
РИЗИК ЯК МІРА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного
знання про об’єктивні та суб’єктивні чинники фун-
кціонування системи, неоднозначність її параметрів.
Чим більша невизначеність під час прийняття гос-
подарського рішення, тим більший ступінь ризику
[3, c. 81].
Причини виникнення невизначеності та зумовле-
ного нею ризику поділяються на три групи:
— причини, зумовлені принциповою недетермі-
нованістю пов’язаних з економікою процесів. З по-
зицій теорії систем економіку загалом відносять до
класу динамічних, слабоструктурованих систем ве-
ликої складності, які формуються з величезної
кількості взаємопов’язаних та взаємодіючих госпо-
дарських одиниць. Однак економічна система має яск-
раво виражену ієрархічну, багаторівневу структуру.
Вищий рівень ієрархії інтегрує за певними правилами
(алгоритмами) інформаційні сигнали (потоки) нижчих
рівнів ієрархії та оперує інформаційними потоками.
Водночас економіка діє як підсистема суспільства за-
галом, тобто воно є зовнішнім середовищем, з еле-
ментами якого (соціальною структурою, політичною
системою, потенціалом культури, морально-етичними
принципами та установками) економіка взаємодіє в
обох напрямах. Більшість учених-економістів
стверджують, що соціально-економічну систему мож-
на характеризувати як таку, що саморозвивається. Її
розвиток забезпечує інформація. Генерування нової
інформації пов’язане з технічним прогресом, іннова-
ційною діяльністю, смаками споживачів тощо. Це по-
роджує невизначеність і зумовлений нею ризик, ос-
кільки економічні процеси неможливо передбачити,
спрогнозувати;
— причини, зумовлені відсутністю вичерпної
інформації при організації і плануванні поведінки суб’-
єкта ринкової діяльності або неякісним суб’єктивним
її аналізом. Економічно вигідною є оптимальна непов-
нота інформації, бо доцільніше оперувати неповною
інформацією, ніж намагатись зібрати надто дорогу
практично повну. Її накопичення ускладнюється об-
меженістю потужностей для оброблення інформації,
неточністю наближених методів оцінки даних тощо;
— причини, зумовлені впливом суб’єктивних
чинників (рівень кваліфікації, приховування частини
інформації, дезінформація тощо) [4, c. 32].
Невизначеність ситуації характеризується тим, що
вона залежить від багатьох змінних чинників, контра-
137
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Рис. 1. Схема видової класифікації невизначеності
І. С. Якось
Повна невизначеність
(близький до 0 ступінь прогнозованості
(ймовірності) настання подій)
LimPi = 0
t → n,
де Рi — прогнозованість настання події i;
t — час; n — кінцевий час прогнозування
події. Повністю відсутня можливість
будь-яким чином прогнозувати перспек-
тиви розвитку і підприємства, і ринку в
цілому
Повна визначеність
(близький до 1 ступінь прогнозованості
(ймовірності) настання подій)
LimPi = 1
t → n.
Можливість зі 100 %-ю ймовірністю про-
гнозувати не тільки стратегію підпри-
ємства на ринку, а й ситуацію, тенденції
розвитку тощо
Часткова невизначеність
(ступінь прогнозованості (імовірності) на-
стання події знаходиться в межах від 0 до 1)
0 < LimPi < 1
t → n.
Має конкретний практичний характер
порівняно з попередніми видами, що є
теоретичними припущеннями про мож-
ливості суб’єктів господарювання
Нестатистична (апріорна,
суб’єктивна) невизначеність
Подія повторюється не часто або зовсім
не спостерігається, і її реалізація мож-
лива тільки в майбутньому.
Імовірність розглядається як ступінь упев-
неності, що ця подія відбудеться, тобто це
суб’єктивна ймовірність. Визначається на
основі опитувань, імовірностей
Невизначеність (недостовірність, неоднозначність, невідомість)
За ступенем імовірності настання подій За об’єктом невизначеності
Людська невизначеність
Пов’язана з неможливістю точного перед-
бачення поведінки людини в процесі
роботи через відмінності в рівні освіти,
емоційно-психологічному настрої, світо-
гляді кожної особи
Технічна невизначеність
Пов’язана з надійністю обладнання, не-
передбаченістю виробничих процесів,
складністю технології, рівнем автома-
тизації, темпами оновлення, обсягами
виробництва
Соціальна невизначеність
Зумовлена прагненням людей утворю-
вати соціальні зв’язки та поводитися
відповідно до загальноприйнятих норм,
традицій, узятих на себе зобов’язань
Статистична невизначеність
Невизначені параметри можуть спостері-
гатися достатньо для визначення частоти
появи події кількість разів за допомогою
статистичних даних, імітації, моделюван-
ня, експерименту.
Імовірність розглядається як об’єктивна ймо-
вірність настання події. Визначається на ос-
нові реальних даних через відносну частоту
Залежно від засобів визначення ймовірності
138
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Рис. 2. Залежність прибутку від рівня ризику
Ризик
Прибуток
R1 R2
П3
П2
П1
0
гентів, дії яких неможливо передбачити з прийнятною
точністю. На підвищення ступеня ризику впливає та-
кож і відсутність (неоднозначність) чітко визначених
цілей та критеріїв їхньої оцінки, зрушення в суспіль-
них потребах і споживчому попиті, непередбачувана
поява нових технологій і техніки, зміна кон’юнктури
світового ринку, корекція траєкторії руху економіки з
політичної необхідності, непередбачуваність природ-
них явищ тощо [1, c. 16].
Економіка ринкового типу передбачає існування
найрізноманітніших видів невизначеності для всіх
суб’єктів господарювання (рисунок 1). Найпоширен-
ішою є класифікація невизначеності за ступенем на-
стання події. Ця класифікація дає можливість розріз-
нити повну та часткову невизначеність, повну визна-
ченість. Часткова чи повна невизначеність пояснюєть-
ся тим, що, по суті, економічні проблеми зводяться
до задач вибору з деякої кількості альтернатив. При
цьому економічні суб’єкти не мають повної інформації
про стан систем для розробки оптимального рішення
й достатніх можливостей для адекватного обліку всіх
доступних даних. Невизначеність інформації можли-
во зняти, визначивши ймовірність, з якою можна очі-
кувати цю інформацію. Залежно від засобів визначен-
ня ймовірності розрізняють два типи невизначеності
— статистичну та нестатистичну. Якщо мається на увазі
статистична невизначеність, то іноді кажуть, що рішен-
ня приймається в умовах ризику, якщо нестатистична
— то рішення приймається в умовах невизначеності.
У чистому вигляді той чи інший вид імовірності трап-
ляється рідко — найчастіше можна зустріти мішаний
вид [3, c. 82 — 83].
Необхідно одночасно розрізняти і враховувати де-
кілька типів невизначеності, їх спільний вплив (суперпо-
зицію) та зумовлений ними економічний ризик, а саме:
— невизначеність цілей та критеріїв;
— неоднозначність оцінок, прогнозів розвитку
економічного середовища (станів економічного сере-
довища);
— невизначеність дій конкурентів;
— брак часу для прийняття науково обґрунтова-
них рішень;
— брак даних, зокрема, числових (кількісних),
необхідних для обчислень випадкових показників (па-
раметрів), які беруться до уваги у прийнятті рішень
[2, c. 40].
Прийняття рішень за умов невизначеності харак-
теризується тим, що неможливо однозначно передба-
чити їх наслідки. Тобто розглядувані варіанти будь-
якої економічної діяльності є варіантами з різним (за
величиною) рівнем сподіваного прибутку і характе-
ризуються різною ймовірністю, що цей прибуток буде
досягнуто власне на цьому сподіваному рівні. Така
непевність призводить до того, що прибуток стає ви-
падковою величиною, деяку характеристику якої мож-
на максимізувати лише за умови прийняття низки гіпо-
тез та коли в підприємця наявна певна схильність (не-
схильність) до ризику як міри (ступеня) невизначе-
ності [1, c. 15].
На практиці зниження рівня невизначеності не-
обхідне для прийняття господарських рішень, забез-
печується:
— збором інформації, що зменшує невизначеність
очікувань;
І. С. Якось
139
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
— обробкою інформації методами аналізу, про-
гнозу, сценарію та з’ясуванням причин, форм і
наслідків невизначеності;
— розробкою моделей, адекватних ситуаціям, що
мають місце, і здобуттям у результаті моделювання
значень цільових величин, функціональних залежно-
стей станів об’єкта управління та навколишнього се-
редовища [3, c. 84].
Для розуміння природи підприємницького ризи-
ку фундаментальне значення має зв’язок ризику та
прибутку. Проблема взаємовідношення даних категорій
— одна з ключових концепцій у виробничо-госпо-
дарській діяльності підприємств.
Ризик є одним із чинників формування прибут-
ку, тому одержання істотної частини прибутків зумов-
лено диференційованим управлінням ризиком. Перед
кожним суб’єктом господарювання постає проблема
вибору між високим прибутком від ризикових опе-
рацій (з небезпекою втратити на тільки прибуток, а й
вкладений капітал) та низьким прибутком від безри-
зикових проектів.
Очевидно, що нульовий ризик забезпечує найниж-
чий прибуток );0( 1П , а за найвищого ризику, 2RR = ,
прибуток має найбільше значення
3ПП = )( 123 ППП >> . Взаємозв’язок між прибуткомом
і рівнем ризику можна зобразити графічно. З рисунка
2 видно, що більш високий ризик пов’язаний з імовір-
ністю отримання більш високого прибутку. Принципо-
вий вибір стосовно прийняття ризикового рішення за-
лежить від переваги підприємця між очікуваною при-
бутковістю (рентабельністю), вкладених у проект коштів,
та їх надійністю, під якою розуміється неризикованість,
ймовірність отримання прибутків [3, c. 105 — 106].
Таким чином, основними джерелами підприєм-
ницького ризику є зовнішні і внутрішні невизначеності,
зв’язані з імовірністю настання подій і явищ, які впли-
вають на діяльність фірми. Саме тому, приймаючи будь-
яке рішення, підприємець не повинен забувати про ло-
гічний зв’язок: імовірність — невизначеність — ри-
зик. Іншими словами, імовірність створює невизна-
ченість, що приводить до ризику.
Звичайно, за рахунок ряду заходів (збору інфор-
мації, її обробка різноманітними методами та ін.) можна
досягти зниження рівня невизначеності, а, отже, і ри-
зику. Проте підприємець зазвичай проявляє готовність
йти на ризик в умовах невизначеності, оскільки ра-
зом з ризиком втрат існує можливість отримання більш
високих прибутків.
Література
1. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та уп-
равління економічним ризиком / В. В. Вітлінський,
П. І. Верчено . — К. : КНЕУ, 2000. — 292 с.
2. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та
підприємництві : монографія / В. В. Вітлінський,
Г. І. Великоіваненко. — К. : КНЕУ, 2004. — 480 с.
3. Клименко С. М. Обґрунтування господарських
рішень та оцінка ризиків / С. М. Клименко, О. С. Дуб-
рова. — К. : КНЕУ, 2005. — 252 с. 4. Лук’янова В. В.
Економічний ризик / В. В. Лук’янова, Т. В. Головач.
— К. : Академвидав, 2007. — 464 с.
Якось І. С. Ризик як міра невизначеності
Розглянуто взаємовідношення понять «ризик» та
«невизначеність», причини виникнення невизначеності
та зумовленого ним ризику, зв’язок ризику та при-
бутку. Наведена схема видової класифікації невизна-
ченості, шляхи зниження її рівня.
Ключові слова: імовірність, невизначеність, ризик.
Якось И. С. Риск как мера неопределенности
Рассмотрено взаимоотношение понятий «риск» и
«неопределенность», причины возникновения неопре-
деленности и предопределенного им риска, связь рис-
ка и прибыли. Приведена схема видовой классифика-
ции неопределенности, пути снижения ее уровня.
Ключевые слова: вероятность, неопределенность,
риск.
Yakos’ I. S. Risk as measure of vagueness
Interrelation of concepts «risk» and «vagueness»,
reasons of origin of vagueness and risk predefined by him,
connection of risk and income is considered. The chart of
specific classification of vagueness, ways of decline of level
of vagueness, is resulted.
Key words: probability, uncertainty, risk.
І. С. Якось
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22970 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:09:07Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Якось, І.С. 2011-07-01T23:05:39Z 2011-07-01T23:05:39Z 2009 Ризик як міра невизначеності / І.С. Якось // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 136-139. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22970 330.131.7 Розглянуто взаємовідношення понять «ризик» та «невизначеність», причини виникнення невизначеності та зумовленого ним ризику, зв’язок ризику та прибутку. Наведена схема видової класифікації невизначеності, шляхи зниження її рівня. Ключові слова: імовірність, невизначеність, ризик. Рассмотрено взаимоотношение понятий «риск» и «неопределенность», причины возникновения неопределенности и предопределенного им риска, связь риска и прибыли. Приведена схема видовой классификации неопределенности, пути снижения ее уровня. Ключевые слова: вероятность, неопределенность, риск. Interrelation of concepts «risk» and «vagueness», reasons of origin of vagueness and risk predefined by him, connection of risk and income is considered. The chart of specific classification of vagueness, ways of decline of level of vagueness, is resulted. Key words: probability, uncertainty, risk. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент Ризик як міра невизначеності Риск как мера неопределенности Risk as measure of vagueness Article published earlier |
| spellingShingle | Ризик як міра невизначеності Якось, І.С. Менеджмент |
| title | Ризик як міра невизначеності |
| title_alt | Риск как мера неопределенности Risk as measure of vagueness |
| title_full | Ризик як міра невизначеності |
| title_fullStr | Ризик як міра невизначеності |
| title_full_unstemmed | Ризик як міра невизначеності |
| title_short | Ризик як міра невизначеності |
| title_sort | ризик як міра невизначеності |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22970 |
| work_keys_str_mv | AT âkosʹís rizikâkmíraneviznačeností AT âkosʹís riskkakmeraneopredelennosti AT âkosʹís riskasmeasureofvagueness |