Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством
У статті розглянута концепція антикризового управління. Подано визначення категорії антикризове управління, яке класифікується як передкризове управління (превентивне); управління в умовах кризи; управління процесами виходу із кризи. Сучасне антикризове управління треба розглядати як управління, що...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22971 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством / О.В. Коваленко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 140-143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860165850894434304 |
|---|---|
| author | Коваленко, О.В. |
| author_facet | Коваленко, О.В. |
| citation_txt | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством / О.В. Коваленко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 140-143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті розглянута концепція антикризового управління. Подано визначення категорії антикризове управління, яке класифікується як передкризове управління (превентивне); управління в умовах кризи; управління процесами виходу із кризи. Сучасне антикризове управління треба розглядати як управління, що здатне випереджати або пом’якшувати кризи, а також утримувати функціонування підприємства в режимі виживання в даний період і виводити його із кризового стану з мінімальними витратами. Досліджені мета, складові та механізм антикризового управління промислового підприємства. Ключові слова: підприємство, антикризове управління, концепція.
В статье рассмотрена концепция антикризисного управления. Дано определение категории антикризисное управление, которое классифицируется как предкризисное управление (превентивное); управление в условиях кризиса; управление процессами выхода из кризиса. Современное антикризисное управление необходимо рассматривать как управление, способное опережать или смягчать кризисы, а также осуществлять функционирование предприятия в режиме выживания в данный период времени и выводить его из кризисного состояния с минимальными расходами. Исследованы цель, состав и механизм антикризисного управления промышленного предприятия. Ключевые слова: предприятие, антикризисное управление, концепция.
The article reviews an antirecessionary management conception. It defines category of the antirecessionary management, which is classified as a precrisis (prevention) management; management in crisis conditions and way out management. The modem antirecessionary management must be considered as a management, which is able to forestall or alleviate crises as well as to provide functioning of a company in survival conditions at the moment in question and to lead it out from a crisis with minimal expenses. The author researches aims, structure and mechanism of the antirecessionary management for an industrial enterprise. Key words: enterprise, anticrisis management, concept.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
140
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
О. В. Коваленко
Поняття «антикризове управління» з’явилося в
Україні у зв’язку з набуттям чинності Закону України
«Про банкрутство», прийнятого Верховною Радою
України 14 травня 1992 р., який став одним з перших
законів, що були прийняті у країнах СНД та регулюва-
ли подібні відносини. Перехід до ринкової економіки
вимагав проведення невідкладних заходів щодо
зміцнення платіжної дисципліни в народному госпо-
дарстві. Використання методів прискореного перехо-
ду до ринку, пов’язаного з проведенням банківської,
грошової й податкової реформ у країні, призвело до
порушення платіжно-розрахункового механізму, зу-
мовило загальну кризу неплатежів у народному гос-
подарстві. У цих умовах було ухвалене рішення про
введення інституту банкрутства. Антикризове управ-
ління спочатку було пов’язане із проведенням фінан-
сового оздоровлення державних підприємств, що
мали заборгованості за грошовими зобов’язаннями
перед своїми контрагентами, які здійснювали постав-
ки товарів і послуг за господарськими договорами, а
також припинили проведення платежів у бюджет і по-
забюджетні фонди. На жаль, згаданий закон не став
зразком нормативного акту у сфері правового регу-
лювання банкрутства. Значною мірою на це вплинули
неконкретність та декларативність багатьох закладе-
них до нього правових норм. До того ж, незважаючи
на еволюцію та значні зміни у законодавчій базі Украї-
ни, що відбулися з моменту прийняття Закону «Про
банкрутство», сам Закон до середини 1999 р. зазнав
лише незначної корекції. Велика кількість вад у регу-
люванні правовідносин банкрутства була виявлена й
арбітражною практикою. Усе це обумовило прийняття
30 червня 1999 р. нової редакції Закону України «Про
відновлення платоспроможності боржника або визнан-
ня його банкрутом», відповідно до якої процедуру бан-
крутства було кардинально змінено. Уведення в 2000 р.
доповнень до закону розмежувало такі поняття, як
неплатоспроможність і банкрутство, а також змінився
порядок проведення справи про банкрутство.
Проте в результаті еволюції законодавства про бан-
крутство підприємств у ньому все більше уваги при-
ділялося законодавчим процедурам, а не антикризово-
му управлінню. Усунення з ринку збанкрутілих підприє-
мницьких структур — неодмінна умова ефективного
функціонування ринкового механізму. Проте запобігти
банкрутству, забезпечити тривале процвітання цих
структур — завдання значно важливіше. Вирішенню
саме цього завдання підпорядкована система заходів,
УДК 658.5
О. В. Коваленко,
кандидат економічних наук,
Запорізька державна індустріальна академія
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
назва якої — антикризове управління. Дотепер в украї-
нському діловому й політичному середовищі немає
єдиного розуміння місця, мети й завдань антикризово-
го управління — цього найважливішого важеля підприє-
мницької активності, який стимулює суб’єкти господа-
рювання до постійного пошуку, вдосконалювання ви-
робничого й фінансового стану підприємства. В одно-
му випадку під антикризовим управлінням розуміють
управління підприємством в умовах загальної кризи
економіки, в другому — управління підприємством,
що потрапило в кризову ситуацію в результаті незадов-
ільного менеджменту. Частина фахівців зводить анти-
кризове управління в основному до виключно фінан-
сового процесу, пов’язаного з ліквідацією заборгова-
ностей підприємства. Інші зводять антикризове управ-
ління до діяльності менеджерів підприємства в умовах
банкрутства. Різне трактування одного й того ж понят-
тя призводить до теоретичної невизначеності та необґрун-
тованості практичних рекомендацій з розробки та реал-
ізації антикризового управління.
На думку Е. Мінаєва, антикризове управління —
це комплекс послідовно здійснюваних заходів попе-
редження» профілактики, подолання кризи, зниження
рівня його негативних наслідків. Це технологія актив-
ної управлінської діяльності в повному комплексі всіх
її функцій, ролей і повноважень [3].
Л. Ситник розглядає антикризове управління як
здатність розробляти оптимальні шляхи виходу з кри-
зової ситуації визначати пріоритетні цінності підприє-
мства в умовах кризи, координувати діяльність
підприємства та його працівників до передбачення
кризи, добиватися ефективності їх праці в екстремаль-
них умовах [6].
І. Булєєв та Н. Брюховецька припускають, що
антикризове управління на підприємстві — мікроеко-
номічна категорія, що відображає виробничі відноси-
ни, що складаються на рівні підприємства при його
оздоровленні або ліквідації [4].
А. Грязнова вважає, що антикризове управління
— така система управління підприємством, яка має
комплексний, системний характер і спрямована на
запобігання або усунення несприятливих для бізнесу
явищ за допомогою використання всього потенціалу
сучасного менеджменту, розробки та реалізації на
підприємстві спеціальної програми, що має стратегіч-
ний характер, яка дозволяє усунути тимчасові труд-
нощі, зберегти й примножити ринкові позиції за будь-
яких обставин, спираючись на власні ресурси [2].
141
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
Ми згодні з думкою Н. Туленкова, що будь-яке
управління організацією повинне бути антикризовим,
тобто побудованим на врахуванні ризику та небезпеки
кризових ситуацій [9].
Результати дослідження показали, що найбільш
поширеною концепцією в антикризовому менеджменті
є концепція активного антикризового управління. У
проактивному антикризовому управлінні характер за-
ходів, що вживаються підприємством, має стратегіч-
ний характер, заснований на попереджувальних діях і
часто фінансова сторона має другорядний характер.
Активне антикризове управління з погляду фінансо-
вого менеджменту класифікується як антикризове
фінансове управління [5; 7]. Це пов’язано з порушен-
ням збалансованості фінансових відносин на
підприємстві, а також з фінансовим характером анти-
кризових заходів. На етапі проактивного аналізу, який
проводиться на стадіях потенційної та латентної криз,
реалізовується низка заходів, що дозволяють іденти-
фікувати сигнал, що надходить, і вжити відповідних
антикризових заходів залежно від типу сигналу. Для
активної моделі поведінки характерне вирішення про-
блем, що виникають, шляхом застосування оператив-
них дій, оскільки ідентифікований сильний сигнал
містить явну загрозу існуванню підприємства й вима-
гає проведення активних дій.
За своєю суттю активне антикризове управління
є концепцією антикризового управління і водночас
системою заходів щодо діагностики кризового стану
підприємства та виведення його з ситуації, яка вини-
кає на стадіях гострої переборної і непереборної кри-
зи, за допомогою застосування активних фінансових
процедур. На цих стадіях сигнал, що приймається,
містить у собі явну загрозу настання банкрутства, тоб-
то загрозу його подальшого існування. На наш по-
гляд, саме загроза банкрутства є основним критерієм
ідентифікації для ухвалення відповідних активних ан-
тикризових дій.
Більш правильно розглядати антикризове управ-
ління як комплексний, багатоплановий процес, який
включає спеціальні фінансові процедури, особливий
маркетинговий план, надзвичайні заходи з мобілізації
персоналу. При цьому відповідно до деяких сформо-
ваних підходів антикризове управління — це функція
або, точніше, обов’язкова складова банкрутства. Не-
обхідно враховувати, що саме банкрутство найбільш
повно описане у відповідних нормативних і законо-
давчих документах, тому велику увагу необхідно при-
діляти поняттю й механізму банкрутства. Можна роз-
глядати банкрутство як певну оздоровчу процедуру, і
тоді можна вважати банкрутство єдиним заходом по-
рятунку підприємства від економічного краху. Можна
бачити в банкрутстві останній шанс для кредиторів і
акціонерів змістити некомпетентне, а може бути, і ко-
румповане керівництво фірми. Найчастіше трапляєть-
ся й так, що банкрутство приводить до взаємовигід-
ної для всіх сторін мирової угоди, досягти якої без
застосування процедури або погрози реального банк-
рутства було б складно або зовсім неможливо. Ще є
одна важлива деталь: початок відкритої процедури
банкрутства дає підприємству перепочинок від по-
стійного тиску деяких кредиторів, і це може стати ви-
рішальним чинником його оздоровлення. У кожному
з перерахованих випадків проблематика банкрутства
пов’язана із кризою на підприємстві а, у якій би фазі
кризового стану підприємства не розгорталася про-
цедура банкрутства, вирішальну роль повинні відігра-
вати антикризові заходи.
На підставі вищенаведених міркувань і критики
думок щодо мети й завдань антикризового управлін-
ня, а також поглядів на природу й сутність кризових
явищ, необхідно внести корективи в теорію антикри-
зового управління. Потрібне істотне розширення пред-
метної області й, як наслідок, методологічної бази.
Існуюча теоретична база дослідження явища «еконо-
мічна криза» дозволяє нам класифікувати антикризо-
ве управління таким чином:
передкризове управління — випереджувальне
(превентивне);
управління в умовах кризи — кризове;
управління процесами виходу із кризи — після-
кризове.
Передкризове управління здійснюється для своє-
часного виявлення та прийняття рішень з метою запо-
бігання кризи.
Управління в умовах кризи має стабілізувати
нестійкий стан та зберегти керованість системою, ка-
піталом та платоспроможністю.
Управління процесами виходу із кризи
здійснюється під час виведення суб’єкта господарю-
вання із кризи шляхом мінімізації витрат та застосу-
ванням оперативних заходів для збереження чинників
виробництва та їх працеспроможності.
Сьогоднішня ситуація в економіці, а також у
суспільстві в цілому характеризується стабілізацією
кризових явищ. Щоб уникнути несприятливих
наслідків кризи, а по можливості — й її самої, на
підприємстві необхідно ефективно використовувати
антикризове управління. У розвитку будь-якого
підприємства існує ймовірність настання кризи, і в
багатьох випадках цього не можна уникнути, але її
гостроту можна знизити, пізнати й побачити загрозу
кризової ситуації. У такому розумінні кожне управлі-
ння повинне бути антикризовим, тобто побудованим
на обліку можливості й небезпеки кризи.
Отже, з одного боку, приваблива ідея усунути з
ринку збанкрутілі підприємницькі структури як головна
умова ефективного функціонування ринку, а з іншого
боку, запобігання банкрутства, для забезпечення подаль-
шого існування підприємства, що є набагато складні-
О. В. Коваленко
142
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
шим і важливішим завданням. Саме це завдання повин-
не вирішувати антикризове управління. Зрозуміло, що
антикризове управління істотно відрізняється від тради-
ційного управління підприємствами, має свою специфі-
ку, яка пов’язана з істотними змінами в умовах діяль-
ності підприємств, а також з непередбачуваністю ситу-
ації й нових управлінських проблем. Як зазначалося
вище, термін «антикризове управління» переважно зас-
тосовується до фінансово неспроможних підприємств.
Але тільки оцінкою фінансового стану підприємства, його
платоспроможності не можна, на наш погляд, з’ясувати
ситуацію повністю. Тому в теорії й практиці антикризо-
вого управління варто розглядати багато інших факторів,
пов’язаних із всебічною виробничою діяльністю, що
враховують специфіку стану української економіки, су-
купність зовнішніх і внутрішніх впливів.
Антикризове управління — це управління, здатне
випереджати або пом’якшувати кризи, а також утри-
мувати функціонування підприємства в режимі вижи-
вання в певний період і виводити його із кризового ста-
ну з мінімальними витратами. Антикризове управління
повинне базуватися і на загальних закономірностях,
властивих управлінським процесам, і на специфічних
особливостях, пов’язаних з антикризовими процеду-
рами. Так, наприклад, управління завжди цілеспрямо-
ване, вибір і формування мети — вихідний пункт у будь-
якому управлінні, у тому числі антикризовому. Водно-
час система контролю й виявлення ознак майбутньої
кризової ситуації — специфічний атрибут, властивий
антикризовому управлінню. У широкому розумінні
слова антикризове управління підприємством включає
аналіз мікро- і макросередовищ і вибір кращої лінії
поведінки; пізнання економічного механізму виникнен-
ня кризових ситуацій і створення системи безперерв-
ного впорядкованого «сканування» зовнішнього і внут-
рішнього середовища підприємства з метою завчасно-
го виявлення «слабких» сигналів про наближення кри-
зи; стратегічний контролінг діяльності фірми й вироб-
лення стратегії запобігання банкрутства; оперативну
оцінку й аналіз фінансового стану підприємства і вияв-
лення можливості настання неспроможності (банкрут-
ства); постійний облік ризику підприємницької діяль-
ності й розроблення заходів для його зниження. Метою
антикризового управління є розробка та реалізація за-
ходів, спрямованих на нейтралізацію найнебезпечніших
шляхів, що приводять підприємство до кризового ста-
ну. У цілому для підприємства характерні такі пробле-
ми антикризового керування: проблеми методології й
організації управління, які складаються в розпізнаванні
ознак кризи та її характеру; фінансово-економічні про-
блеми заборгованостей, кредитних зобов’язань, непла-
тежів; правові проблеми, пов’язані з порушенням пра-
вових норм; соціально-психологічні проблеми, що
включають безліч різноманітних конфліктів, страйків,
що створюють кризову ситуацію. Вирішення цих про-
блем необхідно погоджувати з критеріями кризи (її типу,
особливостями, причинами, можливим наслідкам, ме-
тодам). Проблеми соціально-економічного типу пов’я-
зані з «поведінкою» підприємства на ринку й управлін-
ням персоналом. Тут важливу роль відіграє інвестиц-
ійне проектування, без якого неможлива модернізація
й реконструкція підприємства, знаходження нових ва-
ріантів «поведінки» підприємства на ринку й селекція
персоналу за новими параметрами управління (функ-
ціональні вимоги, умови діяльності, обмеження тощо).
Система антикризового управління припускає в орган-
ізаційному відношенні значну гнучкість і адаптивність
до обставин, що стрімко змінюються. Кризовому або
ризикованому розвитку властиві швидкі зміни внутрі-
шнього стану підприємства і його стану в навколишнь-
ому соціально-економічному середовищі. У системі
управління доцільно зробити більший акцент на нефор-
мальному управлінні, воно робить систему більше чуй-
ною. Можливо, виявиться необхідна деформалізація
управління з певного кола проблем. Склад таких про-
блем може бути встановлений аналітичним шляхом або
за допомогою експертного обстеження стану підприє-
мства на ринку. В антикризовому управлінні найбільш
прийнятні й раціональні програмно-цільові підходи до
розробки управлінських рішень, що забезпечують своє-
часність і мобільність процесів. Крім того, предметом
особливої уваги повинна бути якість рішень, тому що в
умовах антикризового управління помилкові рішення
збільшують ризики. Якість управлінського рішення
визначається методологією й організацією його
здійснення, наявністю й цінністю інформації. Механізм
управління також повинен відповідати потребам і умо-
вам антикризового управління. Це виражається в мо-
тивуванні антикризової діяльності або в установках на
оптимізм і упевненість у подоланні кризи, в опорі на
колективізм, групову активність і взаємну підтримку.
У період кризи ці чинники відіграють вирішальну роль
і не дозволяють підприємству потрапити в процедуру
банкрутства. Механізм антикризового управління
підприємством складається з таких основних елементів
(підсистем): діагностика фінансового стану; оцінка
бізнесу підприємства; маркетинг; організаційно-вироб-
ничий менеджмент; менеджмент персоналу; фінансо-
вий менеджмент; антикризова інвестиційна політика;
організація ліквідації підприємства. Таким чином, ан-
тикризове управління — це не абсолютна відсутність
кризи, а наявність таких криз, які є імпульсом успіш-
ного розвитку.
Концепція активного антикризового управління
домінує в поглядах фахівців і в законодавстві на сис-
тему антикризового управління. Менеджмент харак-
теризується чітким і конкретним цілевизначенням, пла-
нуванням і впровадженням, які базуються на незначній
кількості заходів, метою яких є відновлення поперед-
нього докризового стану, оперативне втручання в кри-
О. В. Коваленко
143
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
зову ситуацію, та за допомогою активних антикризо-
вих дій запобігання банкрутству підприємства. У цьо-
му контексті поняття банкрутства сприймається не
тільки як неспроможність боржника відновити свою
платоспроможність, але і як основний критерій до
впровадження антикризових заходів. Сучасним інстру-
ментарієм активного антикризового управління є ре-
організація, санація та ліквідація. Кожен з перерахова-
них заходів виконує покладені на нього функції з ви-
ведення підприємства з кризи. Реорганізація та фінан-
сова санація виконують функції відновлення прибут-
ковості, конкурентоспроможності, платоспроможності
та ліквідності. Ліквідація як результат проведення ак-
тивної антикризової програми, крім регулюючої та сти-
мулюючої функцій, виконує захисну функцію прав всіх
учасників процедури ліквідації.
На наш погляд, сучасне антикризове управління
треба розглядати як управління, яке здатне випереджа-
ти або пом’якшувати кризи, а також утримувати функ-
ціонування підприємства в режимі виживання в пев-
ний період і виводити його із кризового стану з мінімаль-
ними витратами. Згідно з таким тлумаченням, політика
антикризового управління є частиною загальної фінан-
сової стратегії підприємства та полягає в розробці сис-
теми засобів попередньої діагностики загроз банкрут-
ства та задіяння механізму фінансового оздоровлення
підприємства, що забезпечує його сталий розвиток.
Література
1. Закон України «Про відновлення платоспро-
можності боржника або визнання його банкрутом»
№ 2343-ХП від 14.05.1992 р. 2. Антикризисный ме-
неджмент / под ред. проф. А. Г. Грязновой. — М. :
Тандем; ЗКМОС, 1999. — 368 с. 3. Антикризисное
управление / под ред. Э. С. Минаева, В. П. Панагу-
шина. — М. : Приор, 1998. — 432 с. 4. Булеев И. П.
Антикризисное управление предприятием / И. П. Бу-
леев, Н. Е. Брюховецкая. — Донецк : ИЭП НАН Укра-
ины, 1999. — 234 с. 5. Модульна програма для ме-
неджерів: 17-модул. прогр. «Управління розвитком
організації»: Навч. допомога для вузів / Гос. ун-т упр.;
Нац. фонд підготовки кадрів. Модуль 11: Антикризо-
ве управління / В. І. Котячий, Л. П. Білих, С. Г. Бе-
ляєв та ін. — М. : ІНФРА-М, 2000. — 484 с. 6. Сит-
ник Л. С. Організаційно-економічний механізм анти-
кризового управління підприємством / Л. С. Ситник.
— Донецьк : ІЕП НАН України, 2000. — 504 с. 7. Те-
рещенко О. О. Антикризове фінансове управління
на підприємстві : монографія / О. О. Терещенко. —
К. : КНЕУ, 2004. — 268 с. 8. Терещенко О. О. Фінан-
сова санація та банкрутство підприємств : навч. по-
сібник / О. О. Терещенко. — К. : КНЕУ, 2004. — 412 с.
9. Туленков Н. В. Антикризисный менеджмент /
Н. В. Туленков // Персонал. — 1998. — № 6. —
С. 19 — 25.
Коваленко О. В. Теоретичні аспекти анти-
кризового управління підприємством
У статті розглянута концепція антикризового уп-
равління. Подано визначення категорії антикризове
управління, яке класифікується як передкризове уп-
равління (превентивне); управління в умовах кризи;
управління процесами виходу із кризи. Сучасне анти-
кризове управління треба розглядати як управління,
що здатне випереджати або пом’якшувати кризи, а
також утримувати функціонування підприємства в ре-
жимі виживання в даний період і виводити його із
кризового стану з мінімальними витратами. Дослід-
жені мета, складові та механізм антикризового управ-
ління промислового підприємства.
Ключові слова: підприємство, антикризове уп-
равління, концепція.
Коваленко О. В. Теоретические аспекты ан-
тикризисного управления предприятием
В статье рассмотрена концепция антикризисного уп-
равления. Дано определение категории антикризисное уп-
равление, которое классифицируется как предкризисное
управление (превентивное); управление в условиях кризи-
са; управление процессами выхода из кризиса. Современ-
ное антикризисное управление необходимо рассматривать
как управление, способное опережать или смягчать кризи-
сы, а также осуществлять функционирование предприятия
в режиме выживания в данный период времени и выво-
дить его из кризисного состояния с минимальными расхо-
дами. Исследованы цель, состав и механизм антикризис-
ного управления промышленного предприятия.
Ключевые слова: предприятие, антикризисное
управление, концепция.
Kovalenko O. V. Theoretical aspects of
antirecessionary management an enterprise
The article reviews an antirecessionary management
conception. It defines category of the antirecessionary
management, which is classified as a precrisis
(prevention) management; management in crisis
conditions and way out management. The modem
antirecessionary management must be considered as a
management, which is able to forestall or alleviate crises
as well as to provide functioning of a company in survival
conditions at the moment in question and to lead it out
from a crisis with minimal expenses. The author
researches aims, structure and mechanism of the
antirecessionary management for an industrial enterprise.
Key words: enterprise, anticrisis management,
concept.
О. В. Коваленко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22971 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:13Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваленко, О.В. 2011-07-01T23:10:00Z 2011-07-01T23:10:00Z 2009 Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством / О.В. Коваленко // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 140-143. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22971 658.5 У статті розглянута концепція антикризового управління. Подано визначення категорії антикризове управління, яке класифікується як передкризове управління (превентивне); управління в умовах кризи; управління процесами виходу із кризи. Сучасне антикризове управління треба розглядати як управління, що здатне випереджати або пом’якшувати кризи, а також утримувати функціонування підприємства в режимі виживання в даний період і виводити його із кризового стану з мінімальними витратами. Досліджені мета, складові та механізм антикризового управління промислового підприємства. Ключові слова: підприємство, антикризове управління, концепція. В статье рассмотрена концепция антикризисного управления. Дано определение категории антикризисное управление, которое классифицируется как предкризисное управление (превентивное); управление в условиях кризиса; управление процессами выхода из кризиса. Современное антикризисное управление необходимо рассматривать как управление, способное опережать или смягчать кризисы, а также осуществлять функционирование предприятия в режиме выживания в данный период времени и выводить его из кризисного состояния с минимальными расходами. Исследованы цель, состав и механизм антикризисного управления промышленного предприятия. Ключевые слова: предприятие, антикризисное управление, концепция. The article reviews an antirecessionary management conception. It defines category of the antirecessionary management, which is classified as a precrisis (prevention) management; management in crisis conditions and way out management. The modem antirecessionary management must be considered as a management, which is able to forestall or alleviate crises as well as to provide functioning of a company in survival conditions at the moment in question and to lead it out from a crisis with minimal expenses. The author researches aims, structure and mechanism of the antirecessionary management for an industrial enterprise. Key words: enterprise, anticrisis management, concept. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством Теоретические аспекты антикризисного управления предприятием Theoretical aspects of antirecessionary management an enterprise Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством Коваленко, О.В. Менеджмент |
| title | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| title_alt | Теоретические аспекты антикризисного управления предприятием Theoretical aspects of antirecessionary management an enterprise |
| title_full | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| title_fullStr | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| title_full_unstemmed | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| title_short | Теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| title_sort | теоретичні аспекти антикризового управління підприємством |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22971 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkoov teoretičníaspektiantikrizovogoupravlínnâpídpriêmstvom AT kovalenkoov teoretičeskieaspektyantikrizisnogoupravleniâpredpriâtiem AT kovalenkoov theoreticalaspectsofantirecessionarymanagementanenterprise |