Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління
Розглянуто теоретичні основи та історичний досвід формування корпоративних структур у світі та Україні, запропоновано низку методичних і прикладних рекомендацій з удосконалення організаційного механізму та інструментарію підвищення ефективності діяльності корпоративних структур держави за умови зрос...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22972 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління / А.В. Ягмурджи // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 144-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860099382307717120 |
|---|---|
| author | Ягмурджи, А.В. |
| author_facet | Ягмурджи, А.В. |
| citation_txt | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління / А.В. Ягмурджи // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 144-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Розглянуто теоретичні основи та історичний досвід формування корпоративних структур у світі та Україні, запропоновано низку методичних і прикладних рекомендацій з удосконалення організаційного механізму та інструментарію підвищення ефективності діяльності корпоративних структур держави за умови зростання світової фінансової кризи. Ключові слова: антикризове управління, кризові явища, неформальне управління.
Рассмотрены теоретические основы и исторический опыт формирования корпоративных структур в мире и Украине, предложен ряд методических и прикладных рекомендаций усовершенствования организационного механизма и инструментария повышения эффективности деятельности корпоративных структур государства при условии роста мирового финансового кризиса. Ключевые слова: антикризисное управление, кризисные явления, неформальное управление.
Theoretical bases and historical experience of forming of corporate structures are considered in the world and to Ukraine, the row of methodical and applied recommendations of improvement of organizational mechanism and tool of increase of efficiency of activity of corporate structures of the state on condition of growth of world financial crisis is offered. Key words: anticrisis management, crisis phenomena, informal management.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
144
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
А. В. Ягмурджи
Проблема корпоративного управління стала акту-
альною для України з початку другої половині 90-х рр.
ХХ-го сторіччя. Зовнішніми спонукальними мотивами
для цього стали загальносвітові процеси минулого, зок-
рема бурхливий розвиток корпоративного управління
в країнах Європи та США у 80-і рр. минулого сторіччя,
що відбувся в результаті резонансного перерозподілу
власності, посилення ролі інституціональних інвесторів
та захоплень контрольних пакетів акцій великих
підприємств. Особливий інтерес дослідження основ
становлення корпоративного управління викликає на тлі
світової фінансової кризи тому подібні явища, що відбу-
лися в 1997 — 1998 рр. і проблеми, що виникли внас-
лідок корпоратизації в постсоціалістичних країнах, ви-
магають більш детального висвітлення. Оскільки підпи-
сання в 1999 р. Принципів корпоративного управління
Організацією економічного співробітництва та розвит-
ку стало узагальненням досвіду держав-членів ОЕСР
у царині корпоративних відносин, а самі Принципи —
кодексом норм і стандартів у цій галузі, тому вивчання
досвіду заходів подолання світової кризи за сучасних
умов може бути особливо корисним.
Внутрішніми чинниками формування системи
корпоративного управління в Україні стали привати-
зація й наступний перерозподіл капіталу. Проблеми
корпоративного управління є закономірним результа-
том процесу перерозподілу прав власності в державі
та зміни організаційних форм суб’єктів господарю-
вання. Ці чинники також зумовлюють особливості кор-
поративного управління в Україні, удосконалення якого
стало однією з найгостріших соціальних та економіч-
них проблем, що вимагає нових теоретичних, мето-
дологічних і методичних підходів до управління в умо-
вах трансформаційної економіки.
Законодавча неврегульованість та відсутність дов-
готривалого досвіду еволюції вітчизняного корпора-
тивного сектору, підсилена недостатньою теоретичною
розробленістю проблеми, поставили низку питань, що
вимагають наукового дослідження та теоретико-мето-
дологічного обґрунтування проблеми.
Дослідженню питань розвитку корпоративного сек-
тору та корпоративного управління в Україні присвяче-
но низку наукових праць. Аналізу сутності й тенденцій
розвитку корпоративного сектору та форм і методів кор-
поративного управління присвячено праці О. І. Амоші
[1], О. М. Вінник [2; 3], В. М. Геєця [7], В. А. Євту-
шевського [4; 6], Д. В. Задихайла [10], О. Р. Кибенка [8],
І. О. Лютого [10], М. І. Небави [12], Є. М. Палиги [13],
Ю. Є. Петруні [14], О. І. Поважного [15] та ін.
УДК 658:332.012.324
А. В. Ягмурджи,
м. Маріуполь
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
Однак багато проблем розвитку корпоративного
сектору економіки потребують додаткового досліджен-
ня. Зокрема, на сьогоднішній день в науковій літера-
турі недостатньо висвітлені питання еволюції корпора-
тивного сектору та системи корпоративного управлі-
ння в економіці сучасної України.
Аналіз становлення вітчизняної моделі корпоратив-
ного управління виявляє її характерні риси та специфіку
порівняно зі світовими стандартами. Детермінація цієї
«специфічної» моделі можлива лише при ґрунтовному
історико-економічному дослідженні особливостей та
етапів її становлення та виокремленні особливих еволю-
ційних чинників, що вплинули на її формування. Метою
статті є теоретичне обґрунтування й розробка методич-
них і прикладних рекомендацій з удосконалення органі-
заційного механізму та інструментарію підвищення ефек-
тивності діяльності корпоративних структур держави за
умови зростання світової державної кризи.
Аналіз світового досвіду формування моделей
корпоративного управління в промислово розвинутих
країнах свідчить про те, що єдиної моделі корпора-
тивного управління в країнах з ринковою економікою
немає. Кожна з моделей складається під впливом кон-
кретних історичних, економічних, політичних, соціаль-
них, культурних цінностей і традицій цих країн і зале-
жить від таких чинників:
— структури власності, її концентрації і персоніфікації;
— складу учасників корпоративних відносин і
природи їхніх інтересів в акціонерному товаристві;
— структури і способів організації механізму
внутрішнього контролю,
— переважної форми системи контролю — зов-
нішньої чи непрямої (система «аутсайдерів»), внутрі-
шньої чи прямої (система «інсайдерів»).
Порівнюючи моделі США, Великобританії та
Німеччині, можна зробити такі висновки:
— модель США висуває на перший план струк-
туру ринку цінних паперів та інформаційні потоки;
— модель Великобританії підкреслює важливість са-
морегульованого менеджменту та професійного контролю;
модель Німеччини з основному покладається на
певну юридичну та організаційну структуру, де пере-
важає контроль.
У Великобританії, на відміну від США, більше
дрібні розміри фондового ринку (що виражаються в
рівні капіталізації та обсязі чинених операцій), капітал
в основному інвестується невеликим: числом інсти-
туціональних інвесторів, а в сфері регулювання упор
робиться на саморегулювання при тому, що єдиного
145
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
органу регулювання фондового ринку у Великобри-
танії немає (у США, навпроти, існує такий орган —
Комісія з коштовних паперів і бірж).
Загальною рисою є також порядок створення ком-
паній. Так, у США, Німеччині та Японії перед створен-
ням корпорації (акціонерного товариства) засновники
розробляють бізнес-план. Водночас українська модель
не передбачає відповідальність засновників у процесі
створення акціонерних товариств. Засновники не роз-
робляють бізнес-плани перед створенням акціонерного
товариства і стратегію його діяльності, не володіють
інформацією про ринки продукції і про можливості
майбутніх споживачів у придбанні їхньої продукції. У
цьому аспекті українським корпораціям доцільно запо-
зичити зарубіжний досвід та розробляти бізнес-плани
для корпоративних структур, які створюються.
На відміну від розвинутих моделей корпоратив-
ного управління, в Україні законодавчо не закріплена
провідна роль у корпоративному управлінні спосте-
режної ради. Ведучим у корпоративному управлінні
акціонерного товариства на практиці є правління, а не
спостережна рада, що створює основу для зловжи-
вання боку правління своїми повноваженнями. У
зв’язку з цим українським корпораціям доцільно по-
силити роль спостережної ради.
Як відомо, більшість акціонерних товариств в Ук-
раїні виникли в процесі приватизації, тому важко їх ото-
тожнювати з класичними корпораціями. Але з розвит-
ком фондового ринку та ринкової інфраструктури акціо-
нерні товариства, які створені в процесі приватизації,
дедалі все більше набувають необхідних ринкових рис та
все частіше виконують притаманні їм економічні функції
— акумуляції та конкурентного перерозподілу капіталів.
Виникнення великої кількості власників, як юри-
дичних, фізичних осіб, значна частка держави у влас-
ності корпорацій зумовила необхідну мотивацію та заці-
кавленість в ефективному функціонуванні корпоратив-
ного сектора. Чинником оптимізації його функціонуван-
ня повинна стати система корпоративного управління.
Досліджуюючи особливості становлення систе-
ми корпоративного управління в умовах інституціо-
нальних перетворень в Україні (1991 — 2007 рр.), не-
обхідно передовсім проаналізувати інституціональні ас-
пекти корпоратизації економіки в умовах трансфор-
маційного процесу.
Серед інституційних чинників, що визначили спе-
цифіку функціонування корпоративного сектору, а
відтак, і системи корпоративного управління в Україні,
необхідно виокремити такі:
— корпоратизації підлягали, як правило, нерента-
бельні підприємства, що стали такими внаслідок неефек-
тивної системи управління. Проте сама корпоратизація не
тільки не створила ефективної системи власності, а поде-
куди навіть не призвела до зміни керівництва підприєм-
ством. У результаті новостворені корпорації очолило те
саме керівництво, неефективний менеджмент якого спри-
чинив кризовий стан та необхідність реструктуризації;
— у процесі перерозподілу прав власності в про-
цесі приватизації визначилась тенденція, коли керів-
ники водночас стають великими акціонерами підприє-
мства. Це призвело до певної модифікації системи
корпоративного управління — розподілу функцій між
акціонерами і менеджерами. У вітчизняному варіанті
ця тенденція виявляється у взаємовідносинах влас-
ників, один з яких при цьому має значні переваги, що
випливають не з його майнових прав, а з його стано-
вища в системі управління підприємством;
— особлива модель корпоративного управлін-
ня, що склалася в результаті приватизації, отримала в
науковій літературі назву «менеджерська», орієнтова-
на на ізольованість бізнесу від появи сторонніх інвес-
торів і залучення їх фінансів, що пояснює відсутність
інвестицій до реального сектора економіки України та
затягування ринкової реструктуризації компаній;
— інвестори відкритих АТ (в Україні їх близько
12 тис.) є номінальними власниками акцій, вплив яких
на діяльність корпорації є обмеженим. Таке станови-
ще об’єктивно ускладнює процеси управління, конт-
ролю та концентрації капіталів через консолідацію па-
кетів акцій, достатніх для вирішення названих завдань;
— відсутність чинного зовнішнього і внутрішнього
контролю за діяльністю керівництва акціонерних товариств
спотворює сутність корпоративного управління;
— практична безконтрольність діяльності закри-
тих АТ, що опинилися поза правовим регулюванням;
— за приватизаційними схемами держава збе-
регла за собою значні пакети акцій приватизованих
підприємств і є найбільшим акціонером багатьох кор-
порацій, відповідно їй належить особлива роль у фор-
муванні системи корпоративного управління. Проте на
сьогодні не відпрацьовані й законодавчо не закріплені
механізми реалізації державних корпоративних прав.
Важливою причиною неефективного розвитку
системи корпоративного управління є недосконалість
корпоративного законодавства (а подекуди і відсутність
основних нормативно-законодавчих актів), що зумов-
лює розвиток корпоративних відносин з випереджен-
ням еволюції фундаментальної законотворчої діяльності.
Негативним чинником становлення вітчизняної
моделі є відсутність традицій підприємництва і важли-
вих інститутів ринкової економіки.
Важливим чинником становлення корпоративного
сектора та оптимізації його діяльності повинен стати роз-
виток теорії корпоративних відносин як наукової основи
створення відповідної нормативно-законодавчої бази.
Невід’ємною складовою політики економічного
зростання України є невідкладне реформування систе-
ми корпоративного керування. Сформований на основі
приватизації державного майна корпоративний сектор
посідає значне місце в українській економіці. На його
А. В. Ягмурджи
146
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
частку доводиться майже 75 % ВВП. Однак за роки
реформ в Україні так і не створено необхідних переду-
мов, які б сприяли затвердженню ефективних механізмів
корпоративного керування. Викликає занепокоїність не-
прозорість акціонерних товариств, глибока тінізація їх
діяльності, правова незахищеність корпоративних прав
акціонерів, їх відверто грубі порушення.
Криза системи корпоративного керування пере-
творилась в одну з найгостріших проблем, що стри-
мує економічне зростання. Вона унеможливлює про-
цес ефективної реструктуризації підприємств, затвер-
дження сучасних механізмів реалізації приватної влас-
ності, розвиток фондового ринку, активне залучення
заощаджень населення на інвестиційні цілі, зростання
інвестиційної привабливості української економіки, у
тому числі для іноземних інвесторів.
За роки реформування в Україні не створено необх-
ідних інституційних передумов, які б сприяли затверджен-
ню ефективних механізмів корпоративного керування,
формування в цій сфері професійної культури, міжнарод-
них корпоративних стандартів. Низький рівень корпора-
тивного керування кореспондується з відповідним станом
національного фондового ринку. Залишається низькою
прозорість акціонерних товариств, значна частина з яких
не звітує про свою діяльність. Фактична відсутність орган-
ізованого ринку цінних паперів деформує механізм ціно-
утворення акцій, породжує тіньові схеми їх реалізації, поз-
бавляє, насамперед, дрібних акціонерів, можливості про-
давати акції за ринковою ціною або вигравати від підви-
щення ринкової ціни акцій [9, с.181].
Великі та дрібні акціонери майже не мають мож-
ливості реалізовувати свої управлінські права. Будь-
яке бажання впливати на рішення щодо роботи корпо-
рації, мати пропорційне представництво в радах ди-
ректорів, голосувати на зборах акціонерів і одержу-
вати надійну поточну інформацію про фінансовий стан
акціонерного товариства наштовхується на опір дирек-
торського корпуса. Особливо розповсюдженим є по-
рушення базових принципів корпоративного управлі-
ння: несанкціоноване акціонерами «вимивання» основ-
них активів корпорацій; продаж або передача відпові-
дних активів менеджерами за цінами нижчими від
ринкових; розмивання акціонерних часток через вто-
ринний випуск акцій без забезпечення привілейова-
ного права акціонерів щодо участі в збільшенні ста-
тутного капіталу; продаж за тіньовими схемами про-
дукції корпорацій за цінами нижчими від ринкових.
Однією з головних причин багатьох порушень з
боку державних підприємств є відсутність соціально-
го законодавства, яке повинне регулювати діяльність
державних гігантів. Чинні закони в сучасних умовах
вже недостатні для запобігання в управлінському
складі зловживанні владою та власністю. Тому гос-
тро виникає необхідність прийняття законів про кор-
порації про управління державною власністю, які усу-
нуть недоліки в чинному законодавстві.
Ще однією проблемою, яка виникла в процесі фор-
мування корпоративної власності, є необхідність забезпе-
чення балансу інтересів власників, з одного боку, і су-
спільства — з іншої. При нинішніх умовах корпоративно-
го керування реальний вплив на роботу суспільства мо-
жуть мати лише акціонери з контрольним пакетом 50 % +
1 акція. У зв’язку з тим, що склад акціонерів є неоднорі-
дним, поруч із фізичними особами акціями володіють юри-
дичні особи, а також держава, забезпечити баланс інте-
ресів таких власників дуже важко. Найбільшу проблему
також представляє активність і узгодження інтересів і різних
груп учасників корпоративних відносин. Якщо керівниц-
тво корпорацій і частина зовнішніх акціонерів прагнуть
зайняти активну позицію в рішенні стратегічних питань
розвитку, то держава й працівники корпорацій займають
пасивну позицію. Цей факт в основному пояснюється
відсутністю мотиваційних механізмів з боку Ради дирек-
торів щодо працівників-акціонерів. Звідси виникає про-
блема концентрації власності та економічної ефективності
діяльності корпорацій. Якщо проходить процес концент-
рації власності, то формується відносно прозора система
корпоративного управління. Найбільш принциповим є
питання про значення концентрацій власності для підви-
щення ефективності діяльності корпорації та корпоратив-
ного управління в постприватизаційний період. Нерідко
саме концентрація власності в різних формах виступає
головним економічним механізмом корпоративного кон-
тролю, що формує базу для реального впливу інвесторів
і підсилює правовий захист.
Структурна модель корпоративного керування в
Україні (в основі такої моделі полягає розподіл управлі-
нських функцій між акціонерами та менеджерами кор-
порації) перебуває в стадії становлення. Фактично на цей
час формально існують розрізнені компоненти всіх тра-
диційних моделей: відносно неконцентрована власність
як в аутсайдерских системах; присутність постійної тен-
денції до концентрації власності та контролю, впровад-
ження елементів перехресного володіння та формуван-
ня складних корпоративних структур різного типу, що
властиво інсайдерским системам [4]. Таке об’єднання
елементів існуючих систем корпоративного управління
можна вважати однією з основних особливостей фор-
мування української моделі управління корпоративними
структурами. В основу розвитку системи управління дер-
жавних підприємств за час приватизації було покладено
неіснуючі фінансові механізми, а необхідність реалізації
прийнятої ідеології реформування відносин власності, і
відповідно визначальна роль при формуванні моделі кор-
поративного управління в Україні належить державі. За
приватизаційними схемами держава зберегла за собою
значні пакети акцій приватизованих корпорацій і сьогодні
вона є найбільшим акціонером на багатьох підприєм-
ствах. Однак на цей час залишаються невідпрацьовани-
ми основні механізми управління державними долями в
статутних фондах цих корпорацій.
Таким чином, проведене дослідження дозволяє
А. В. Ягмурджи
147
Економічний вісник Донбасу № 1 (15), 2009
висновок про те, що для подолання проблем, які стри-
мують розвиток корпоративного управління в Україні,
необхідна реалізація таких заходів:
— проведення інституційних зрушень для пол-
іпшення стану корпоративного управління в українсь-
ких корпораціях в умовах більш надійної фінансової
підтримки роботи економіки з боку вітчизняної банкі-
вської системи;
— державна політика в сфері корпоративного ке-
рування повинна визначатися потребами створення
необхідних передумов для втілення загального прин-
ципу управління корпораціями — розмежування влас-
ності та управління;
— концентрації власності для підвищення ефек-
тивності діяльності корпорації та корпоративного уп-
равління в постприватизаційний період, тому що саме
концентрація власності в різних формах виступає го-
ловним економічним механізмом корпоративного кон-
тролю, який формує базу для реального впливу інве-
сторів і підсилює правовий захист;
— розробка та вдосконалення відповідної зако-
нодавчо-нормативної бази щодо впровадження адек-
ватних ринковим умовам механізмів оцінки та стиму-
лювання діяльності менеджерів на основі узгодження
винагороди та показників діяльності компанії;
— урегулювання питань особистої відповідаль-
ності менеджерів за ухвалені рішення.
Запропоновані рекомендації спрямовані на вдос-
коналення корпоративного управління в Україні та
підвищення ефективності функціонування корпорацій,
що є одними з головних чинників збалансованого та
стійкого розвитку національної економіки в умовах
ринкової трансформації.
Література
1. Амоша А. И. Каноны рынка и законы эконо-
мики / А. И. Амоша, Е. Т. Иванов. — Донецк, 2000.
— Кн. 3. Процесс обращения. 503 с. 2. Вінник О. М.
Господарське право : курс лекцій / О. М. Вінник. —
К. : Атіка, 2004. — 560 с. 3. Вінник О. М. Інвестиц-
ійне право / О. М. Вінник. — К. : Атіка, 2000. — 252 с.
4. Євтушевський В. А. Корпоративне управління /
В. А. Євтушевський. — К. : Знання, 2006. — 406 с.
5. Євтушевський В. А. Основи корпоративного уп-
равління / В. А. Євтушевський. — К. : Знання-прес,
2002. — 317 с. 6. Євтушевський В. А. Стратегія
корпоративного управління / В. А. Євтушевський,
К. В. Ковальська, Н. В. Бутенко. — К. : Знання, 2007.
— 287 с. 7. Інноваційна стратегія українських ре-
форм / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, А. К. Кінах,
В. П. Семиноженко. — К. : Знання України, 2002. —
336 с. 8. Кибенко О. Р. Європейське корпоративне
право на етапі фундаментальної реформи / О. Р. Ки-
бенко. — К. : Пектораль, 2007. — 432 с. 9. Корпора-
ции: настоящее и будущее (экономико-правовые про-
блемы) : монография / Донбасская национальная ака-
демия строительства и архитектуры. — Донецк : ООО
«Юго-Восток, Лтд», 2004. — 419 с. 10. Корпоратив-
не управління / Д. В. Задихайло, О. Р. Кібенко,
Г. В. Назарова. — Харків : Еспада, 2003. — 688 с.
11. Лютий І. О. Новітні тенденції розвитку фінансо-
вої системи держави / І. О. Лютий // Фінанси Украї-
ни. —2004. — № 5 — С. 24 — 29. 12. Небава М. І.
Теорія макроекономіки / М. І. Небава. — Київ : Ви-
давничий Дім «Слово». — 2003. — 536 с. 13. Пали-
га Є. М. Корпоративне управління як спосіб забезпе-
чення економічної безпеки підприємства / Є. М. Па-
лига // Регіональна економіка — 2003. — №. 2. —
С. 106 — 109. 14. Петруня Ю. Є. Проблеми корпо-
ративного управління в економіці України / Ю. Є. Пет-
руня // Академічний огляд. — 1998. — № 1. — С. 53—
59. 15. Поважный А. С. Особенности формирова-
ния структурной модели корпоративного упарвления
в Украине / А. С. Поважний // Менеджер. — 2003 —
№ 2 (14). — С. 12—19.
Ягмурджи А. В. Актуальні проблеми формуван-
ня ефективної системи корпоративного управління
Розглянуто теоретичні основи та історичний
досвід формування корпоративних структур у світі та
Україні, запропоновано низку методичних і приклад-
них рекомендацій з удосконалення організаційного ме-
ханізму та інструментарію підвищення ефективності
діяльності корпоративних структур держави за умови
зростання світової фінансової кризи.
Ключові слова: антикризове управління, кризові
явища, неформальне управління.
Ягмурджи A. В. Актуальные проблемы фор-
мирования эффективной системы корпоративного
управления
Рассмотрены теоретические основы и историчес-
кий опыт формирования корпоративных структур в мире
и Украине, предложен ряд методических и прикладных
рекомендаций усовершенствования организационного
механизма и инструментария повышения эффективнос-
ти деятельности корпоративных структур государства при
условии роста мирового финансового кризиса.
Ключевые слова: антикризисное управление, кри-
зисные явления, неформальное управление.
Yagmurdzhi A. V. Actually problems of forming
effective system of corporate management
Theoretical bases and historical experience of
forming of corporate structures are considered in the
world and to Ukraine, the row of methodical and applied
recommendations of improvement of organizational
mechanism and tool of increase of efficiency of activity
of corporate structures of the state on condition of
growth of world financial crisis is offered.
Key words: anticrisis management, crisis
phenomena, informal management.
А. В. Ягмурджи
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-22972 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:54Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ягмурджи, А.В. 2011-07-01T23:14:21Z 2011-07-01T23:14:21Z 2009 Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління / А.В. Ягмурджи // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 1. — С. 144-147. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22972 658:332.012.324 Розглянуто теоретичні основи та історичний досвід формування корпоративних структур у світі та Україні, запропоновано низку методичних і прикладних рекомендацій з удосконалення організаційного механізму та інструментарію підвищення ефективності діяльності корпоративних структур держави за умови зростання світової фінансової кризи. Ключові слова: антикризове управління, кризові явища, неформальне управління. Рассмотрены теоретические основы и исторический опыт формирования корпоративных структур в мире и Украине, предложен ряд методических и прикладных рекомендаций усовершенствования организационного механизма и инструментария повышения эффективности деятельности корпоративных структур государства при условии роста мирового финансового кризиса. Ключевые слова: антикризисное управление, кризисные явления, неформальное управление. Theoretical bases and historical experience of forming of corporate structures are considered in the world and to Ukraine, the row of methodical and applied recommendations of improvement of organizational mechanism and tool of increase of efficiency of activity of corporate structures of the state on condition of growth of world financial crisis is offered. Key words: anticrisis management, crisis phenomena, informal management. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління Актуальные проблемы формирования эффективной системы корпоративного управления Actually problems of forming effective system of corporate management Article published earlier |
| spellingShingle | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління Ягмурджи, А.В. Менеджмент |
| title | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| title_alt | Актуальные проблемы формирования эффективной системы корпоративного управления Actually problems of forming effective system of corporate management |
| title_full | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| title_fullStr | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| title_full_unstemmed | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| title_short | Актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| title_sort | актуальні проблеми формування ефективної системи корпоративного управління |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22972 |
| work_keys_str_mv | AT âgmurdžiav aktualʹníproblemiformuvannâefektivnoísistemikorporativnogoupravlínnâ AT âgmurdžiav aktualʹnyeproblemyformirovaniâéffektivnoisistemykorporativnogoupravleniâ AT âgmurdžiav actuallyproblemsofformingeffectivesystemofcorporatemanagement |